Документ № 129753096

Справа № 991/7912/25

Провадження № 1-кс/991/7982/25

У Х В А Л А

08 серпня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

детектива - ОСОБА_3,

власника майна (підозрюваного) - ОСОБА_4,

представника власника майна (підозрюваного) ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 (далі - САП, прокурор) про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 (далі - кп № 42025000000000261),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання детектива НАБУ про арешт майна.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кп № 42025000000000261 за фактом ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368-3, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ст. 336, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.Під час досудового розслідування установлено, що представники

ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», в особі директора ОСОБА_8 та фактичного (неофіційного) власника ОСОБА_4 вступили у злочинну змову із народним депутатом України ОСОБА_9, який, використовуючи своє службове становище та авторитет посади, як особа наділена представницькими функціями та маючи вплив на окремих представників командування Національної гвардії України, уклав домовленості з представниками органів місцевого самоврядування про виділення бюджетних коштів (субвенцій) на потреби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за умови закупівлі командиром цієї військової частини ІНФОРМАЦІЯ_8 у конкретного виробника, а саме у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» за завищеними цінами із метою подальшого розподілу між учасниками організованої групи частини коштів з отриманих, як оплату за договором суми еквівалентної 28% від загальної суми.

4.Окрім цього, установлено, що після виконання прямого державного контракту (договору) № НОМЕР_12 від 07.04.2025 щодо виготовлення та поставки від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_8 для військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та отримання оплати за договором (на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7») у сумі 9 968 000 грн, 18.06.2025 ОСОБА_8 за участі ОСОБА_4 передала іншим учасникам організованої групи, зокрема народному депутату України ОСОБА_9, командуванню військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та іншим посадовим особам органів місцевого самоврядування, частину незаконно виведених коштів у сумі 43 000 доларів США.

5.03.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК.

6.02.08.2025 у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ОСОБА_4 затримано у ресторані «Царське село», що розташований за адресою: місто Київ, вул. Лаврська, 22.

7.Під час проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_4 детективами НАБУ виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung.

8.Детектив у клопотанні покликався на те, що: (1) мобільний телефон ОСОБА_4 оснащений системою логічного захисту, однак пароль від телефона підозрюваний відмовився надати, тому доступ до вмісту телефона можливо отримати лише шляхом проведення відповідної експертизи; (2)у разі доведення вини ОСОБА_4 до нього може бути застосована конфіскація, як вид покарання.

9.Зважаючи на це, детектив просив накласти арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон Samsung з метою забезпечення речових доказів, та з метою конфіскації майна, як виду покарання на: квартиру АДРЕСА_1 ; автомобіль марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 ; автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (шасі) НОМЕР_5 .

Позиція учасників у судовому засіданні

10.Детектив НАБУ у судовому засіданні просив задовольнити клопотання, здебільшого покликаючись на обставини, зазначені у ньому.

11.Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив про те, що з моменту вилучення мобільного телефона в органу досудового розслідування було достатньо часу здійснити копіювання наявної у ньому інформації, тим паче, що телефон був вилучений у розблокованому стані. Окрім цього, захисник звернув увагу на те, що майно, котре зареєстроване на праві власності за ОСОБА_4 набуто ним під час шлюбу із ОСОБА_10, тому, на переконання захисника, накладення арешту на все майно підозрюваного порушить права його дружини, яка має частку в його майні.

12.Власник майна (підозрюваний) ОСОБА_4 повідомив, що мобільний телефон у нього забирали силою, тому він відмовився надавати пароль від нього. Водночас він безперешкодно надав детективу пароль від сейфа, котрий був вилучений в офісі і готовий надати доступ до інформації, яка міститься у мобільному телефоні, окрім приватної.

Установлені слідчим суддею обставини, і положення закону, якими він керувався. Мотиви, з огляду на які слідчий суддя постановив цю ухвалу

Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження

13.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 42025000000000261. До ЄРДР внесені відомості за фактами: (1) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останніми з метою виділення коштів з державного бюджету для закупівлі продукції у попередньо визначеного приватного виробника, який за укладення такого договору готовий надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду в особливо великому розмірі; (2) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників державних установ (замовників) та на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останніми та з конкретною приватною компанією - виробником для виділення коштів з державного бюджету на закупівлі продукції у зазначеного виробника за завищеними цінами з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах; (3) учасники організованої групи, до складу якої входять особи, зокрема, ті, які займають відповідальне становище, одержують неправомірну вигоду у великому розмірі, за організацію закупівлі у заздалегідь визначеного підприємства продукції за завищеними цінами; (4) учасники організованої групи, надають неправомірну вигоду, зокрема службовій особі, за вчинення такою службовою особою в їх інтересах дій, з використанням наданої їй влади; (5) учасники організованої групи вчиняють дії та ухвалюють рішення, які перешкоджають законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_18, а саме перешкоджають їх комплектуванню; (6) учасники організованої групи сприяють громадянам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації; (7) службові особи юридичної особи приватного права діючи за попередньою змовою з іншими особами одержують неправомірну вигоду за вчинення дій, з використанням наданих їм повноважень в інтересах осіб, які надають таку неправомірну вигоду; (8) учасники організованої групи надають неправомірну вигоду уповноваженим службовим особам за вчинення в їх інтересах дій, з використанням наданої влади чи службового становища; (9) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників державних установ (замовників) та на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останнім з метою систематичного виділення коштів з державного бюджету для закупівлі продукції у попередньо визначених приватних виробників, які за укладення таких договорів готові надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду в особливо великому розмірі; (10) особа, яка займає особливо відповідальне становище з метою одержання неправомірної вигоди вступила у злочинну змову з іншими учасниками групи, які забезпечили укладення договору про закупівлю продукції за кошти з державного бюджету в попередньо визначеного приватного виробника (а.п. 7-13).

14.02.08.2025 у порядку ст. 208 КПК ОСОБА_4 затримано у ресторані «Царське село», що розташований за адресою: місто Київ, вул. Лаврська, 22.

15.03.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК та у перешкоджанні законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_18 та інших військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб за попередньою змовою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК.

16.Згідно із повідомленням про підозру, за За твердженнями детектива, ОСОБА_8 займаючи посаду директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» згідно із ч. 3 ст. 18 КК є службовою особою.

17.Так, за не встановлених під час досудового розслідування обставин, не пізніше березня 2025 року ОСОБА_9, маючи сталі довірливі відносини із колишнім головою Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_11 (згідно із розпорядженням Президента України від 15.03.2024 № 30/2024-рп призначений на посаду голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області), діючи з ним умисно, з метою особистого збагачення, вирішили утворити організовану групу, тобто стійке об`єднання декількох осіб, об`єднаних єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та здійснювали керівництво такою організованою групою.

18.Метою створення організованої групи, яку визначили ОСОБА_9 та ОСОБА_11, було вчинення злочинів, пов`язаних із заволодінням бюджетними коштами в особливо великих розмірах та одержання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах швидкого та незаконного збагачення, а тому для досягнення зазначених цілей вони розробили злочинний план, що складався з таких етапів: підшукування керівників та бенефіціарних власників юридичних осіб, які мають виробничі потужності для виготовлення безпілотних авіаційних комплексів або інших літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби або товарів оборонного призначення, встановлення із вказаними особами довірливих відносин та подальше досягнення вигідних для вказаних осіб та учасників організованої групи домовленостей; підшукування лояльних керівників військових адміністрацій, у розпорядженні яких є бюджетні кошти, що можуть бути виділені як субвенції для потреб тієї чи іншої військової частини Національної гвардії України або ІНФОРМАЦІЯ_18. Подальше досягнення із такими керівниками вигідних для них та учасників організованої групи домовленостей; підшукування керівників військових частин Національної гвардії України або ІНФОРМАЦІЯ_18, яким необхідні безпілотні авіаційні комплекси або інші літальні апарати, засоби радіоелектронної боротьби або товари оборонного призначення. Подальше досягнення із такими керівниками вигідних для них та учасників організованої групи домовленостей; організація укладення, підписання та виконання контрактів щодо купівлі за бюджетні кошти безпілотних авіаційних комплексів або інших літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби або товарів оборонного призначення; обготівкування коштів; розподілення коштів, зокрема неправомірної вигоди, між учасниками організованої групи, а також особами, які не були членами організованої групи, однак залучалися до вчинення злочинів.

19.За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, маючи життєвий досвід, організаторські здібності, лідерські якості, на початку 2025 року, діючи на виконання розробленого ними злочинного плану, маючи сталі довірливі відносини із ОСОБА_12 (згідно із розпорядженням Президента України від 31.03.2022 № 48/2022-рп призначений на посаду начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області), ОСОБА_13 (командир військової частини НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 (директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7») та ОСОБА_4 (фактичний бенефіціарний власник ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7»), залучили їх до участі в організованій групі.

20.Водночас ОСОБА_9 та ОСОБА_11 переконали цих осіб у можливості швидкого незаконного збагачення, шляхом вчинення злочинів, довели їхнього відома розроблений ними план учинення злочинів і отримали їх добровільну згоду на участь у організованій групі.

21.За твердженнями детектива, відповідно до злочинного плану щодо створення та діяльності організованої групи її члени розподілили ролі та функції між учасниками.

22.Зокрема, ОСОБА_9 виконував такі функції: здійснював загальне керівництво та координацію дій учасників організованої групи; розробляв плани вчинення злочинів, координував дії учасників під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; розподіляв ролі між усіма учасниками організованої групи; підшукував військові частини для подальшого укладення з ними відповідних контрактів на постачання товарів оборонного призначення; підшукував військові адміністрації для подальшого виділення для потреб військових частин коштів у вигляді субвенцій для закупівель товарів оборонного призначення; відповідав за розподіл суми неправомірної вигоди, отриманої внаслідок вчинення злочинів;

23.ОСОБА_11 виконував такі функції: здійснював загальне керівництво та координацію дій учасників організованої групи; надавав поради учасникам організованої групи під час ухвалення рішень; підшукував військові частини для подальшого укладення з ними відповідних контрактів на постачання товарів оборонного призначення; підшукував військові адміністрації для подальшого виділення для потреб військових частин коштів у вигляді субвенцій для закупівель товарів оборонного призначення; вживав заходи для усунення перешкод, що виникатимуть під час вчинення злочинів.

24.ОСОБА_12 виконував такі функції: брав безпосередню участь у вчиненні організованою групою злочинах; безпосередньо здійснював виділення субвенції військовій частині Національної гвардії України; обіймаючи тривалий час різні посади у структурі Національної гвардії України та залишаючись військовослужбовцем, на виконання вказівок інших членів організованої групи здійснював безпосередньо або через інших осіб вплив на командирів військових частин Національної гвардії України з метою закупівлі ними товарів оборонного призначення у наперед визначених підконтрольних членам організованої групи суб`єктів господарювання задля подальшого особистого незаконного збагачення.

25.ОСОБА_13 виконував такі функції: безпосереднє укладення державного контракту на постачання товарів оборонного призначення із наперед визначеним організаторами організованої групи суб`єктом господарювання; надання вказівок підлеглим працівникам військової частини НОМЕР_6 щодо необхідності співпраці з наперед визначеними суб`єктами господарювання з питань закупівлі товарів оборонного призначення.

26.ОСОБА_8 виконувала такі функції: підшукування постачальників комплектуючих та запчастин за межами території України для виготовлення безпілотних літальних апаратів; укладення та виконання із військовими частинами контрактів на закупівлю безпілотних літальних апаратів; умисне внесення недостовірних відомостей до документів від «фірм-прокладок» з метою штучного завищення ціни на товар; обготівкування коштів після їх надходження на рахунки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7».

27.ОСОБА_4 виконував такі функції: забезпечував використання підконтрольного йому ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» з метою заволодіння коштами, виділеними для військових частин у вигляді субвенцій для закупівлі безпілотних літальних апаратів; контроль за укладенням та виконанням між підконтрольним йому ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» з військовими частинами контрактів на закупівлю безпілотних літальних апаратів.

28.Під час досудового розслідування також установлено, що в період з березня по серпень 2025 року утворена ОСОБА_9 та ОСОБА_11 організована група вчинила ряд задокументованих особливо тяжких корупційних злочинів, пов`язаних із заволодінням бюджетними коштами в особливо великих розмірах, та одержання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, за таких обставин.

29.Так, 12.02.2025 за сприяння ОСОБА_9 та ОСОБА_11 Лисичанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області на потреби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) виділено кошти у сумі 10 000 000 грн у вигляді субвенції відповідно до розпорядження начальника Лисичанської міської військової адміністрації «Про затвердження Програми надання матеріально-технічної допомоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1) на 2025 рік» від 12.02.2025 № 38, підписане першим заступником начальника Лисичанської міської військової адміністрації ОСОБА_14 . Зазначені кошти 18.02.2025 надійшли на рахунки цієї військової частини.

30.У подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, діючи як організатори організованої групи, з метою заволодіння цими коштами, розробили та довели до відома інших учасників організованої групи, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, відповідний план заволодіння коштами із розподілом функцій учасників групи, який полягав у необхідності: підшукування військової частини для укладення з нею відповідного контракту на закупівлю безпілотних літальних апаратів на суму до 10 000 000 грн; підшукування постачальників комплектуючих та запчастин за межами території України для виготовлення необхідної кількості безпілотних літальних апаратів; використання «фірм-прокладок» з метою штучного завищення ціни на комплектуючі та запчастини для виготовлення необхідної кількості безпілотних літальних апаратів; закупівлі відповідних комплектуючих та запчастин за завідомо завищеними цінами у цих «фірм-прокладок»; доставлення на територію України відповідних комплектуючих та запчастин та вироблення з них безпілотних літальних апаратів; постачання до військової частини безпілотних літальних апаратів; одержання на рахунки підконтрольних учасникам організованої групи суб`єктів господарювання коштів та подальшого заволодіння ними з розподілом між учасниками організованої групи.

31.Водночас ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вирішено використати підконтрольне ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», діяльність якого пов`язана із виробництвом безпілотних літальних апаратів.

32.Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

33.Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

34.Ураховуючи викладене, ОСОБА_8, займаючи посаду директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», згідно із ч. 3 ст. 18 КК є службовою особою.

35.Після повідомлення зазначеного плану іншим учасникам організованої групи 20.03.2025 ОСОБА_9 із ОСОБА_11 обговорили деталі вчинення цього злочину.

36.У подальшому, 25 і 27.03.2025, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, перебуваючи у робочих кабінетах № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11, розташованих на 8 поверсі бізнес-центру «IQ», що за адресою: АДРЕСА_2, обговорили майбутнє підписання договору із військовою частиною та розподіл коштів між учасникам організованої групи після заволодіння ними.

37.Надалі, з метою заволодіння коштами учасниками організованої групи забезпечено підписання 07.04.2025 між ВЧ НОМЕР_1, в особі ОСОБА_15 з однієї сторони, та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», в особі ОСОБА_8 з іншої, державного контракту на постачання ІНФОРМАЦІЯ_9.

38.Водночас ОСОБА_12, діючи у складі організованої групи, у зв`язку із труднощами, які виникли під час підписання державного контракту командиром ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_15, звернувся із проханням до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_7 ) ОСОБА_16 узгодити із командиром підлеглої йому ВЧ НОМЕР_1 підписання цього контракту.

39.До підписання контракту за № НОМЕР_12 ОСОБА_8, яка діяла з відома ОСОБА_4, було вираховано приблизну вартість ІНФОРМАЦІЯ_10 на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» отримано 01.04.2025 інвойс № JYY202504401099 від компанії «ІНФОРМАЦІЯ_11

40.Однак, діючи за попередньою змовою із учасниками організованої групи, ОСОБА_8, усвідомлюючи, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено, що прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння бюджетними коштами учасниками організованої групи, виділеними як субвенція для ВЧ НОМЕР_1, після підписання контракту № НОМЕР_12 виготовила інвойс від 15.04.2025 № 154 від «фірми-прокладки» «ІНФОРМАЦІЯ_12.

41.Детектив переконаний, що сума коштів, на яку ОСОБА_8 завищила вартість ІНФОРМАЦІЯ_13.

42.Окрім цього, за версією органу досудового розслідування, під час телефонної розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 09.04.2025 ними обговорено участь ОСОБА_8 у складі організованої групи та можливість припинення співпраці із нею та ОСОБА_4, як учасниками організованої групи у разі введення в оману ОСОБА_11 та ОСОБА_9, як організаторів такої групи.

43.02.06.2025 на виконання контракту № НОМЕР_12, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» здійснило постачання ІНФОРМАЦІЯ_14» на адресу ВЧ НОМЕР_1. У подальшому, у період з 06.06.2025 до 17.06.2025 на рахунки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» надійшли кошти в загальній сумі ІНФОРМАЦІЯ_15.

44.Після надходження останньої суми коштів, а саме 17.06.2025, учасники організованої групи у складі ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_17 та ОСОБА_8 конвертували у готівку та заволоділи, зловживаючи службовим становищем ОСОБА_8, коштами у сумі ІНФОРМАЦІЯ_16. Зазначені кошти 18.06.2025 розподілені між вказаними вище учасниками організованої групи.

45.За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

46.Окрім цього, під час досудового розслідування установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК, за таких обставин.

47.У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (із урахуванням змін, внесених Указом Президента України), на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває до цього часу.

48.Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

49.Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

50.Окрім цього, згідно із ч.1 ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років, а вищого офіцерського складу - до 65 років.

51.Під час досудового розслідування також установлено, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» у квітні 2025 року відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримало статус критично важливого для забезпечення потреб ІНФОРМАЦІЯ_17. Цей статус надає право на здійснення бронювання військовозобов`язаних, які працюють на вказаному товаристві.

52.У подальшому, в умовах дії воєнного стану в Україні та пов`язаного із цим проведенням заходів мобілізації, службові особи ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», а саме директор - ОСОБА_8 та фактичний бенефіціарний власник ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_4, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи надані їм повноваження, діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи, що такі дії перешкоджають законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_18 та інших військових формувань в особливий період, організували схему ухилення від мобілізації за допомогою фіктивного працевлаштування громадян призовного віку до ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», яке має статус критично важливого підприємства, що надає підстави військовозобов`язаним громадянам одержати відстрочку від призову на військову службу.

53.За твердженнями детектива, 12.06.2025 ОСОБА_18, володіючи інформацією, що службові особи ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» здійснюють фіктивне працевлаштування громадян призовного віку із метою одержання відстрочки від призову на військову службу, зустрівся та обговорив із ОСОБА_4 можливість фіктивного працевлаштування на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7». ОСОБА_4 під час розмови повідомив ОСОБА_18, що за цю послугу останньому необхідно буде сплатити кошти в сумі 12 000 доларів США та додатково 3 000 доларів США за зняття його з розшуку.

54.Після цього, у період часу з 16 по 21.06.2025 ОСОБА_4, за не встановлених досудовим розслідувань обставин, забезпечив перереєстрацію ОСОБА_18 у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

55.26.06.2026, на виконання вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_18 прибув до офісних приміщень ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», розташованих на 8-му поверсі бізнес-центра «IQ», що за адресою: місто Київ, вул. Болсуновська, 13-15, де під час зустрічі ОСОБА_4 познайомив ОСОБА_18 із ОСОБА_8, як особою, яка здійснює фіктивне бронювання осіб на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7». Водночас під час зустрічі із ОСОБА_4, ОСОБА_18, на виконання його вказівки передав кошти в сумі 3 000 доларів США за організацію зняття його з розшуку, а також 6 000 доларів США, як половину суми за подальше його фіктивне працевлаштування на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», з метою одержання відстрочки від призову.

56.У подальшому, ОСОБА_8, діючи за вказівкою ОСОБА_4, з 01.07.2025 фіктивно працевлаштувала ОСОБА_18 у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» на посаду інженера-збиральника.

57.Надалі, після оформлення відстрочки від призову для ОСОБА_18, останній 07.07.2025 зустрівся із ОСОБА_4 на паркувальному майданчику McDonald's за адресою: місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, 33а, де в автомобілі Toyota Camry, реєстраційний НОМЕР_8 передав йому іншу частину раніше обумовленої суми у розмірі 6 000 доларів США.

58.За версією органу досудового розслідування, своїми умисними діями, що виразилися у перешкоджанні законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_18 та інших військових формувань в особливий період, вчинені групою осіб за попередньою змовою ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК.

59.Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

60.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні та у повідомленні про підозру фабула, в сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК ймовірно вчинених ОСОБА_4 .

61.Слід однак зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

62.Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться:

(1)у протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_4 від 09.07.2025, в якому зафіксовано зміст розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_18, у яких обговорюється пропозиції ОСОБА_4 «послуг» із фіктивного бронювання військовозобов`язаних, шляхом працевлаштування на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», зміни ОСОБА_18 місця перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з цією метою. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_18 про наявність зв`язків та можливість впливу на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою постановки на облік військовозобов`язаних та безперешкодної реалізації схеми їх фіктивного бронювання. У розмовах від 24 та 26.06.2025 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_18 суму коштів, які необхідно передати йому для фіктивного бронювання на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7». Під час розмови ОСОБА_4 запросив директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_8 та познайомив її з ОСОБА_18, зазначивши про неї, як про директора компанії, де він буде бронюватися. ОСОБА_8 надала ОСОБА_18 необхідний перелік документів для влаштування на роботу та особисті контакти для зв`язку. У протоколі також зафіксований факт передачі ОСОБА_18 ОСОБА_4 коштів за фіктивне бронювання;

(2)у протоколах за результатами проведення оперативно-розшукових заходів аудіо-, відеоконтроль особи від 27.03 та 09.06.2025 стосовно ОСОБА_4 ;

(3)у копії розпорядження начальника Лисичанської міської військової адміністрації № 38 від 12.02.2025;

(4)у копії програми надання матеріально-технічної допомоги ІНФОРМАЦІЯ_19 (в/ч НОМЕР_1) на 2025 рік;

(5)у копії державного контракту, укладеного між військовою частиною № НОМЕР_1 Національної гвардії України та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7»;

(6)у копії протоколу огляду від 23.07.2025, в якому зафіксовано огляд інформації, яка міститься в електронній інформаційній системі веб-ресурсі Рубіжанської міської військової адміністрації;

(7)у копії державного контракту, укладеного між військовою частиною № НОМЕР_6 та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_20».

63.Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

64.На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_4 може бути причетним до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

65.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.

66.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).

67.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

68.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).

69.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

70.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

71.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

72.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

73.Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

74.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

75.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

76.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

77.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Мотиви, з огляду на які слідчий суддя постановив цю ухвалу

78.Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, зокрема у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

79.На підставі наданих детективом доказів слідчий суддя установив, що підозрюваний ОСОБА_4 є власником: квартири АДРЕСА_1 ; автомобіля марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 ; автомобіля марки PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (шасі) НОМЕР_5, тому у разі доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень їх може бути конфісковано в дохід держави.

80.Окрім цього, на підставі копії свідоцтва про шлюб слідчим суддею установлено, що 03.10.2009 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 .

81.Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

82.Рівність прав і обов`язків у шлюбі та сім`ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями СК та Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

83.Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК).

84.Згідно із частинами 1, 3 ст. 368 ЦК, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

85.Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. (ч. 4 ст. 368 ЦК)

86.Отже, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК).

87.Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст. 63 СК, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

88.Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

89.Тобто вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК), що не підлягає доказуванню, однак, слідчий суддя звертає увагу на те, що вказане може бути спростовано особою, яка не визнає цей факт. Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення - така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446св18, від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518св18.

90.Водночас реєстрація прав на таке майно лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до об`єктів спільної сумісної власності подружжя.

91.Окрім цього, у разі вирішення питання щодо накладення арешту на майно, що перебуває у спільній сумісній власності, зокрема з метою конфіскації як виду покарання, підлягає арешту не все майно, а лише частина такого майна, яка може бути конфіскована. Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).

92.За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що частка, належна підозрюваному ОСОБА_4 у праві власності на майно, яке зареєстроване за ним під час перебування у шлюбі, складає 1/2 частини (інші дані відсутні), а тому арешту з метою можливої конфіскації може підлягати саме така частина цього майна, що не суперечитиме вимогам КПК, є виправданим з урахуванням заявленої детективом мети накладення арешту (конфіскація) та таким, що переслідує правомірну мету та враховує права іншого співвласника.

93.Отже, арешту з метою можливої конфіскації може підлягати 1/2 частина майна, належна підозрюваному ОСОБА_4, тому клопотання детектива слід задовольнити частково.

94.Отже, з метою можливої конфіскації арешту підлягає 1/2 частина майна підозрюваного ОСОБА_4, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; автомобіля марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 ; автомобіля марки PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (шасі) НОМЕР_5 .

95.Одночасно слідчий суддя звертає увагу на те, що у випадку, якщо обставини набуття майна є іншими, ніж зазначені детективом у клопотанні, особа не позбавлена можливості звернутися із клопотанням про скасування арешту майна (ст. 174 КПК).

96.Під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, згідно із рішенням ЄСПЛ у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинно здійснюватися згідно із законом, воно повинно мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві.

97.З огляду на це, оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_4, слідчий суддя вважає, що на майно підозрюваного може бути накладений арешт з метою забезпечення його можливої конфіскації, як виду покарання.

98.На переконання слідчого судді, у разі не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, на цій стадії досудового розслідування підозрюваний матиме можливість безперешкодно реалізувати належне йому майно, та у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не буде досягнуто завдань кримінального провадження.

99.Окрім цього, оскільки у судовому засіданні детектив просив накласти арешт на вилучене під час обшуку майно з метою збереження речових доказів, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилученого під час обшуку майна.

100.Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

101.Отже, законодавством передбачено можливість тимчасового вилучення систем зв`язку і електронних носіїв інформації виключно у разі, якщо тимчасове вилучення передбачено ухвалою суду; власник обмежив доступ до інформації на відповідних носіях; майно отримано внаслідок кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; тимчасове вилучення безпосередньо пов`язано із необхідністю вивчення фізичних властивостей телефону та з метою його експертного дослідження.

102.Відповідно, для вилучення таких носіїв інформації сторона обвинувачення під час проведення обшуку та у подальшому зобов`язана довести наявність зазначених умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.

103.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

104.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

105.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:

(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;

(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;

(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

106.Обґрунтовуючи підставу для арешту, детектив покликався на те, що під час затримання ОСОБА_4 у нього вилучено мобільний телефон Samsung, який має систему логічного захисту. Водночас ОСОБА_4 не повідомив пароль для подолання системи логічного захисту телефона.

107.Повний доступ до інформації, яка може зберігатися у телефоні можливо отримати тільки шляхом проведення відповідних експертиз з метою подолання системи логічного захисту, проведення якої призначено постановою детектива від 02.08.2025. Тому, на переконання сторони обвинувачення, мобільний телефон може зберігати відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

108.З огляду на те, що мобільний телефон відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК, тобто є достатні підстави вважати, що він міг зберегти у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то з метою збереження речових доказів на нього може бути накладений арешт.

109.Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на мобільний телефон мобільний телефон Samsung, вилучений під час затримання ОСОБА_4 за адресою: місто Київ, вул. Лаврська, 22, слід накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів.

110.Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Щодо доводів підозрюваного та його захисників

111.Слідчий суддя відхиляє доводи захисту про те, що в органу досудового розслідування був достатній час для здійснення копіювання наявної інформації у телефоні ОСОБА_4, позаяк згідно із протоколом затримання, підозрюваний відмовився повідомити пароль доступу до телефона, який оснащений системою логічного захисту, подолання якої можливе лише шляхом проведення відповідної експертизи. Водночас покликання адвоката про те, що телефон вилучено у розблокованому стані не свідчить про безперешкодну можливість здійснення копіювання інформації.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

112.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

113.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на вилучені речі, належні ОСОБА_4 з метою, забезпечення збереження речових доказів, та на 1/2 частину рухомого та нерухомого майна з метою забезпечення конфіскації, як виду покарання, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.

114.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.

115.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

116.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - мобільного телефона, 1/2 частини автомобілів та квартири, щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони є речовим доказом та до них може бути застосована конфіскація, як вид покарання, відповідно, що свідчить про співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

117.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива слід задовольнити частково.

п о с т а н о в и в:

Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 задовольнити частково.

1.Накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 02.08.2025 під часзатримання ОСОБА_4 у ресторані «Царське село» за адресою: місто Київ, вул. Лаврська, 22, а саме на мобільний телефон Samsung.

2.Накласти арешт, шляхом заборони відчуження та розпорядження майном, на 1/2 частину об`єктів рухомого та нерухомого майна, а саме на:

-квартиру АДРЕСА_1 ;

-автомобіль марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 ;

-автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (шасі) НОМЕР_5, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_9, з метою конфіскації майна, як виду покарання.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (детективом), прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_20