- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/2573/25
Провадження № 1-кп/991/42/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
01 вересня 2025 року, місто Київ.
Назва та складу суду, секретаря судового засідання [1-2].
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 .
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 52023000000000284 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 30 червня 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання [1-4].
1) обвинувачений ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської області, місце проживання не зареєстроване в Україні;
2) обвинувачена ОСОБА_4, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Надвірна Івано-Франківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) обвинувачена ОСОБА_5, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кіровоград, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
4) обвинувачена ОСОБА_6, народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у смт. Журавно Жидачівського району Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;
5) обвинувачений ОСОБА_7, народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;
6) обвинувачений ОСОБА_8, народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Москва, російська федерація, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;
7) обвинувачений ОСОБА_9, народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Чернігів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 (надалі - прокурор САП).
Сторона захисту: захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ; обвинувачені: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Представник потерпілого: ОСОБА_19
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається провадження [2-1].
Вирішуються питання про повернення прокурору САП обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52023000000000284 від 30 червня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Питання розглядаються за клопотанням захисника ОСОБА_14 .
Встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
25 березня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 52023000000000284 від 30 червня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) від 27 березня 2025 року було призначене підготовче судове засідання.
25 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_14 про повернення прокурору САП обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52023000000000284 від 30 червня 2023 року.
У клопотанні захисник зазначає, що кримінальне провадження № 52023000000000284 від 30.06.2023 було виділене в окреме провадження з кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.05.2015. В той же час, враховуючи набрання чинності Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, захисник зазначає, що у кримінальному проваджені № 42015000000000722 від 16.05.2015 станом на 01 липня 2020 року закінчилися строки досудового розслідування, встановлені ч. 2 ст. 219 КПК України, і жодній особі не було повідомлено про підозру.
Крім того, починаючи з 01 липня 2020 року, але не довше ніж вісімнадцять місяців, тобто до 01 січня 2022 року, сторона обвинувачення у цьому кримінальному проваджені мала право вчинити одну з дій, передбачених КПК України, зокрема: повідомити особу про підозру, продовжити строки досудового розслідування, закрити кримінальне провадження тощо. Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 червня 2023 року за № 52023000000000284 (виділено з кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015) серед переліку прийнятих до 01 січня 2022 року під час досудового розслідування процесуальних рішень відсутня ухвала слідчого судді, або постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування, або постанова про закриття кримінального провадження, а повідомлення про підозру ОСОБА_7 датується лише 02.09.2022 року.
За таких обставин, захисник вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 відбулося після закінчення строків досудового розслідування, передбачених ч.2 ст. 219 КПК України, а тому ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного, що виключає набуття ним статусу обвинуваченого і унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті.
Також адвокат ОСОБА_14 зазначає, що 02 лютого 2023 року повинен був закінчитися строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 і станом на цю дату сторона обвинувачення не вчинила жодних дій, передбачених статтями 290, 291, 293 КПК України. За таких обставин, звернення до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 відбулося після закінчення строків досудового розслідування, а тому ОСОБА_7 не набув статусу обвинуваченого, що унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті.
Отже, враховуючи те, що прокурор звернувся до Вищого антикорупційного суду з обвинувальним актом від 21 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 52023000000000284 від 30 червня 2023 року після закінчення строку досудового розслідування, що є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, адвокат просить повернути прокурору такий обвинувальний акт.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_14 просив задовольнити його клопотання.
Захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а також обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника ОСОБА_14 .
Прокурор та представник потерпілого ОСОБА_19 заперечували щодо задоволення клопотання захисника.
Суд дослідив зміст клопотання, а також заслухав думки учасників судового провадження.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно, до вимог п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України: «Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України: «Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України: «Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України: «Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України: «У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу».
Зі змісту Глава 27 «Підготовче провадження» КПК України видно, що підготовче провадження має завданням процесуальне та організаційне забезпечення судового розгляду, у зв`язку з чим суд у підготовчому судовому засіданні повинен, зокрема, встановити відповідає чи ні вимогам КПК України обвинувальний акт.
З огляду на викладене, суд зазначає, що вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акту, а також перелік додатків до нього визначені вимогами ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог до обвинувального акту норми КПК України не містять. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на норму (положення) закону та статті (частини статті) КК України, а також формулювання обвинувачення.
Суд дійшов висновку, що зміст обвинувального акта відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, і щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації кримінального правопорушення. В обвинувальному акті зазначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, а наведені у ньому фактичні дані у сукупності дають уявлення про кожний з елементів кримінального правопорушення, що дозволяє порівняти юридичне формулювання з фактичними обставинами (фактичною складовою).
Суд також звертає увагу на те, що доводи сторони захисту щодо спливу строків досудового розслідування, зокрема, і після повідомлення особі про підозру, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Питання дотримання строків досудового розслідування, за певних умов, може вирішуватися судом лише у контексті закриття кримінального провадження відповідно до положень п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Крім того, у разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта. Тобто, повернення судом обвинувального акта прокурору у будь-якому випадку не поновлює досудове розслідування, а відтак не поновлює і перебіг строку досудового розслідування та не продовжує обчислення цих строків.
Зазначене узгоджується з висновками, зробленими об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду в постанові від 15.04.2024 року у справі № 753/25892/21, згідно яких повернення, зокрема, обвинувального акта прокурору у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК України, не відновлює досудове розслідування. Зокрема об`єднана палата зазначила, що в ухвалі про повернення обвинувального акта, суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта і до звернення до суду з обвинувальним актом, які приведено у відповідність до вимог КПК України, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог процесуального законодавства та забезпечення виконання ухвали суду.
Таким чином, повернення обвинувального акту прокурору жодним чином не вплине на строки досудового розслідування та вчиненні на даному етапі процесуальні дії, а тому вирішення цього питання не буде мати значення для підготовки до судового розгляду.
З огляду на наведене, суд вважає, що викладені захисником ОСОБА_14 обставини не можуть слугувати підставами для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, а тому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які саме перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Узагальнюючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_14, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.
На підставі наведеного, керуючись вимогами ст. ст. 291, 314, 372, 376 КПК України, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника ОСОБА_14 не підлягає задоволенню.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновок суду [3-1].
Суд постановив.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про повернення прокурору САП обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52023000000000284 від 30 червня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене вимогами ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений та оголошений 03 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1