Справа № 991/10339/25

Провадження 1-кс/991/10426/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 42025000050000018 від 10.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07.10.2025 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання від 06.10.2025 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №42025000050000018 від 10.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні за № 42025000050000018 від 10.07.2025 виникла необхідність у тимчасовому доступі до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ЄДРПОУ НОМЕР_1 (далі - володілець майна).

Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.

Детектив у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд клопотання без її участі.

Представник володільця майна, з огляду на наявність підстав, передбачених положеннями ч. 2 ст. 163 КПК України, в судове засідання не викликався, судовий розгляд здійснювався без його участі.

Розгляд клопотання проводився слідчим суддею згідно вимог ч. 2 ст. 27 КПК України в закритому судовому засіданні, оскільки здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025000050000018 від 10.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 ч. 3 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 користуються дороговартісним майном, яке належить компаніям, у яких відсутні ознаки ведення господарської діяльності.

Так, згідно з відомостями вказаними ОСОБА_4 у декларації про доходи за 2022, 2023 та 2024 роки, його дружина з 01.07.2022 року орендує житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, на яких він розташовується кадастровий номер: 8000000000:90:066:0019 та кадастровий номер: 8000000000:90:066:0020. У цьому будинку також проживає ОСОБА_4 . Водночас під час досудового розслідування встановлено обставини, які вказують на те, що ОСОБА_5 проживала у вказаному будинку вже у червні 2021 року.

Крім того, зазначений житловий будинок, а також 2 земельні ділянки, які під ним знаходяться, 27.05.2021 були придбані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Загальна вартість нерухомого майна склала 20,7 млн грн.

Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно положень статей 84-85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно вимог ст. ст. 2, 38, 91 КПК України на орган досудового розслідування покладається вжиття заходів щодо швидкого, всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення події кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, інших обставин, що підлягають доказуванню, і тим самим забезпечення ефективного досудового розслідування.

Виходячи з положень ч. 1 та ч. 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як передбачено ч. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Частиною 1 ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Предмет досудового розслідування, серед іншого, потребує збирання відомостей щодо джерел і загального обсягу доходів ОСОБА_4, та пов`язаних з ним осіб, а також перевірки реальності операцій щодо отримання цих доходів.

Матеріали провадження підтверджують пов`язаність з ОСОБА_4 таких осіб як ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та ОСОБА_7 .

Встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_8 зареєстровані як фізичні особи підприємці.

Відповідно до матеріалів провадження що в 2025 році ОСОБА_6 (мати ОСОБА_4 ) нараховано 285 500 грн, та ОСОБА_8 нараховано 1 320 500 грн компанією ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) суми грошових коштів в якості доходів, виплачених самозайнятій особі (загалом 1 606 000 грн).

Враховуючи викладене, виникла необхідність у встановлені конкретних наданих послуг ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Отже, в ході досудового розслідування виникла необхідність у тимчасовому доступі до речей та документів, які знаходяться у володільця майна, містять охоронювану законом таємницю договорів щодо виконання робіт/надання послуг між ОСОБА_6 / ОСОБА_8 та володільцем майна; актів виконаних робіт за цими договорами; платіжних документів щодо оплати послуг /робіт (квитанції про оплату наданих послуг тощо) за вказаними договорами; документи, що підтверджують фактичні надані послуги/роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Відсутність вказаної інформації та документів унеможливить належне розслідування кримінального провадження, оскільки в інший осіб неможливо встановити обставини, що мають доказове значення у вказаному провадженні.

Необхідні органу досудового розслідування відомості не можуть бути встановлені та отримані іншим способом, окрім як отримання дозволу суду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для надання тимчасового доступу до інформації, яка перебуває у володільця майна, оскільки зазначені відомості, самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, мають суттєве значення для здійснення подальшого розслідування вказаного кримінального провадження та планування наступних слідчих дій, і в подальшому можуть бути використані в якості доказів у цьому кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі, або для захисту прав і свобод інших осіб.

Слідчий суддя підкреслює, що вислів «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції по суті відсилає до національного законодавства і закріплює обов`язок дотримувати його матеріальних і процесуальних норм (рішення від 13 листопада 2003 р. у справі «Елсі та інші проти Туреччини» (Elci and Others v. Turkey), заяви № 23145/93 і 25091/94, п. 697).

Втручання має ґрунтуватись на належних і достатніх підставах, і повинно бути пропорційним щодо законної мети або цілей, що переслідуються (Segerstedt-Wiberg і інші проти Швеції, 2006).

Отже, пропорційність втручання слідчий суддя оцінює на відповідність трьом критеріям, встановленим Європейським судом з прав людини: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету; 3) чи є втручання необхідним в демократичному суспільстві.

Так, КПК України передбачено, що рішення про проведення слідчих (розшукових) дій у випадках, визначених цим кодексом, приймає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності. Втручання шляхом проведення слідчих (розшукових) дій має законну мету - отримання доказів, які можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення. Отже, таке втручання відбувається згідно з законом та переслідує законну мету.

Таке втручання буде необхідним та пропорційним, оскільки потреби досудового розслідування в частині виконання завдань кримінального провадження вимагають необхідності перевірки відомостей, що безпосередньо стосуються обставин вчинення особливо тяжкого злочину.

Поряд з цим, клопотання не підлягає задоволенню в частині вимог, позначених словом «тощо», адже відповідно до ст. 160 КПК України, у клопотанні мають бути визначені конкретні речі і документи, до яких планується отримати доступ. Водночас формулювання в клопотанні «тощо» є занадто узагальненим.

Разом з тим, враховуючи, що зазначене загалом не впливає на задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

З урахуванням обсягу документів, до яких надається доступ, слідчий суддя вважає обгрунтованим строк дії ухвали 1 місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 131, 132, 159-166, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Надати детективам Національного бюро ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_3, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000050000018 від 10.07.2025, тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2, з можливістю ознайомитися, зробити копії, а саме:

- договорів щодо виконання робіт/надання послуг тощо між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_3 ;

- актів виконаних робіт за цими договорами;

-платіжних документів щодо оплати послуг/робіт (квитанції про оплату наданих послуг) за вказаними договорами;

-документи, що підтверджують фактичні надані послуги/роботи вказаними особами (листування щодо господарських взаємовідносин між контрагентами, зразки наданої послуги/виконаної роботи, буклети, роздруківки).

В решті клопотання відмовити.

Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукування та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1