Справа № 991/11839/25

Провадження № 2-з/991/39/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

19 листопада 2025 року, місто Київ.

Найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів) [1-2].

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Крикливої Т.Г. і Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Волкової М.А.

Імена (найменування) учасників справи (найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) [1-3].

Позивач - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макар Олег Ігорович, який діє в інтересах держави Україна (01135, місто Київ, вулиця Ісаакяна, 17).

Відповідачі: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 ); ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_5 ); ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_6 ); ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_7 ); Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАПА СТАНДАРТ» (місце знаходження: 35000, Рівненська область, Рівненський район, місто Костопіль, вулиця Тургєнєва, будинок 4).

ОПИСОВА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть клопотання, ім`я (найменування) особи, яка його заявила, чи суть іншого питання, що вирішується ухвалою [2-1].

17 листопада 2025 року до провадження зазначеної вище колегії суддів Вищого антикорупційного суду надійшла заява держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара О.І. (надалі - прокурор САП), у якій він просить забезпечити позов, про визнання необґрунтованими активами на суму 9.392.763,00 гривень і стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ТОВ «Чапа Стандарт» їх вартості.

Зі змісту заяви видно, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 5 ст. 290 ЦПК України, та за результатами опрацювання матеріалів, отриманих від Державного бюро розслідувань, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) щодо моніторингу способу життя народного депутата України ОСОБА_1 встановлено відомості, що можуть свідчити про набуття ним необґрунтованих активів.

Так, позивач зазначає, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 набували у власність автомобіль Toyota Land Cruiser 200, VIN-код: НОМЕР_1, за дорученням ОСОБА_1 з метою вчинення останнім дій щодо транспортного засобу, тотожних за змістом здійсненню права розпорядження ним. Відповідно до консультації від 25.08.2025 року № 36/25-96-1 суб`єкта оціночної діяльності ПП «Ажіо» (код ЄДРПОУ 38764849) мінімальна ринкова вартість колісного транспортного засобу: автомобіля легкового Toyota Land Cruiser 200, VIN-код: НОМЕР_1, 2020 р.в. склала станом на 15.08.2025 - 2.559.500,00 гривень. Наведена ціна відповідає ціні (2943325 грн.), за якою автомобіль Toyota Land Cruiser 200 на сайті «auto.ria» 03.12.2024 року було виставлено на продаж. На цей час ціна автомобіля легкового Toyota Land Cruiser 200, VIN-код: НОМЕР_1, 2020 р.в. в 2.559.500,00 гривень є підтвердженою документами вартістю цього автомобіля.

Крім того, ТОВ «Чапа Стандарт» набуло у власність автомобіль BMW 730LD, VIN-код: НОМЕР_2, за дорученням ОСОБА_1 з метою вчинення останнім дій щодо транспортного засобу, тотожних за змістом здійсненню права розпорядження ним. Транспортний засіб марки та моделі BMW 730LD, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 набуто 25.09.2020 року за ціною 3.819.026,92 гривень. Іншими даними про його вартість позивач не володіє.

Позивач також вважає, що ОСОБА_7 набув у власність автомобіль BMW Х5, VIN-код: НОМЕР_3, за дорученням народного депутата ОСОБА_1 . Транспортний засіб марки та моделі BMW Х5, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_3, набуто 11.04.2020 за ціною 3.014.237,00 гривень. Іншими даними про його вартість позивач не володіє.

Позивачем не встановлено набуття спірних активів за рахунок законних доходів особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а відтак зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідачів вартості цих активів. У заяві прокурор також зазначає, що буде подано позовну заяву про визнання перелічених активів необґрунтованими.

Зі змісту заяви про забезпечення позову також видно, що всі три спірні активи на теперішній час відчужені.

Інформацією про недобросовісність набувачів цих активів, чи про подальший їх зв`язок з ОСОБА_1, як особою, уповноваженою на виконання функцій держави, позивач не володіє. А відтак, це майно не може бути витребувано у недобросовісних набувачів, чи стягнуто в дохід держави відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України, а на відповідачів має бути покладений обов`язок сплатити їх вартість.

За таких обставин, прокурор просить забезпечити позов прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованими активів на суму 9.392.763,92 гривень та стягнення їх вартості в дохід держави, а саме:

- транспортного засобу марки та моделі Toyota Land Cruiser 200, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1, вартістю 2.559.500,00 гривень;

- транспортного засобу марки та моделі BMW 730LD, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, вартістю 3.819.026,92 гривень;

- транспортного засобу марки та моделі BMW Х5, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_3, вартістю 3.014.237,00 гривень,

шляхом накладення арешту на інші активи відповідачів, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а саме:

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 755040821227), площею 2 га, кадастровий номер 2122784200:10:101:0019, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: с. Копинці, Мукачівського району, Закарпатська область, яка на праві особистої власності належить ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_4 ;

- домоволодіння, загальною площею 107,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_8, яке на праві особистої власності належить ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_5 ;

- квартиру, загальною площею 43 кв.м., за адресою: АДРЕСА_9, частина якої на праві спільної часткової власності, належить ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб Mercedes-Benz E220 D, VIN-код: НОМЕР_7, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8, що на праві власності належить ТОВ «Чапа Стандарт»;

- транспортний засіб HYUNDAI I30, VIN-код: НОМЕР_9, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_10, який на праві власності належить ОСОБА_6 .

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у заяві про забезпечення позову зазначив ціну позову у сумі 9.392.763,92 гривень.

Заяву про забезпечення позову прокурор САП просить розглядати без повідомлення відповідачів, оскільки, у разі повідомлення відповідачів про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, останні, з метою збереження активів, можуть вжити заходів по їх відчуженню на користь інших осіб, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.

На підтвердження обставин, зазначених у заяві про забезпечення позову, прокурором було надано: лист НАЗК від 24.01.2025 № 282-01/6554-25; інформаційну довідку № 451912637 з Державного реєстру речових прав за РНОКПП ОСОБА_5 ; копію рішення Копиновецької сільської ради Мукачівського р-ну Закарпатської області від 29.09.2015 № 504; довідку про оціночну вартість нерухомості, пароль пошуку: ВАНРХХ746594; інформаційну довідку № 451914423 з Державного реєстру речових прав за РНОКПП ОСОБА_4 ; довідку про оціночну вартість нерухомості, пароль пошуку: ЕБЦЗОА187254; інформаційну довідку № 439769043 з Державного реєстру речових прав за РНОКПП ОСОБА_4 ; копію договору купівлі-продажу квартири від 28.08.2025; інформаційну довідку № 451915367 з Державного реєстру речових прав за РНОКПП ОСОБА_7 ; довідку про оціночну вартість нерухомості на 3 арк., пароль пошуку: АБЧЕХГ902510; лист Головного сервісного центру МВС від 26.08.2025 № 31/28782-21485-2025 з додатками; витяги із Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Прокурор САП Макар О.І. у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Суд дослідив вимоги заяви про забезпечення позову, а також додані до неї матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Мотиви висновків суду і закон, яким він керувався, постановляючи ухвалу [3-1].

Відповідно до вимог ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Відповідно до статті 41 Конституції України: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 ЦПК України: «Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом».

Відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України: «Позов забезпечується: накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України: «Заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо».

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 153 ЦПК України: «Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України: «Ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку».

Відповідно до вимог ч. 1, абз. 1 та 2 ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 290 ЦПК України: «Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора. Позов пред`являється щодо: активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України; активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України і відповідне рішення набуло статусу остаточного. Для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 292 ЦПК України: «У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368-5 КК України: «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Вимоги заяви щодо її розгляду без повідомлення відповідачів суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що у разі повідомлення відповідачів про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, вони, для збереження активів, можуть вжити заходів по їх відчуженню, що, в свою чергу, унеможливить застосування заходу забезпечення позову та значно ускладнить виконання судового рішення в частині стягнення вартості активів, які вже не перебувають у власності відповідачів. У зв`язку з чим, судом прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави без повідомлення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ТОВ «Чапа Стандарт».

Стосовно вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідачів суд зазначає наступне.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд погоджується з твердженнями позивача в частині того, що ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а активи (автомобілі Toyota Land Cruiser 200, BMW 730LD та BMW Х5) були набуті після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», тобто після 28 листопада 2019 року.

В той же час, зі змісту зазначених вище норм видно, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави ціна позову, про забезпечення якої просить заявник, є сумою, яка стягується, та є різницею між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим, вимогами ч. 2 ст. 290 ЦПК України встановлено, що позов може бути пред`явлено щодо активів, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не перевищує трьох тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто межу, встановлену ст. 368-5 КК України.

Позивач у своїй заяві зазначає ціну позову у сумі 9.392.763,92, що перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України, а саме перевищує суму у розмірі 9.084.000,00 гривень.

Суд також звертає увагу на те, що до заяви про забезпечення позову не додано документів на підтвердження того, що кримінальне провадження за ст. 368-5 КК України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі п.п. 3, 4, 5, 8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України і відповідне рішення набуло статусу остаточного, що суперечить абз. 3 ч. 2 ст. 290 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до висновку постанови Верховного Суду у справі № 760/34352/21 від 23.12.2022 року, суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стосовно втручання у права та інтереси відповідачів суд зазначає наступне. Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, накладення арешту має на меті тимчасово обмежити особу розпоряджатися належним їй на праві власності майном до вирішення судом спору по суті. В той же час, визначена прокурором ціна позову і надані ним матеріали на обгрунтування заяви про забезпечення позову дають суду підстави для висновку про те, що у даному випадку відсутні визначені ч. 2 ст. 290 ЦПК України підстави для пред`явлення ним позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, оскільки визначена ним різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України, а будь-якого остаточного рішення про закриття такого кримінального провадження на п. п. 3, 4, 5, 8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Суд, з огляду на наведене і керуючись вимогами ст. ст. 149-153, 260, 261, 268, 290-292, 353-354 ЦПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову прокурора САП про забезпечення позову.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІV].

Висновки суду [4-1].

Суд постановив.

1. У задоволенні заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів - відмовити.

2. Відкласти складання повної ухвали на строк не більш як на п`ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) цієї ухвали.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [4-2].

Ухвала складена та підписана 19 листопада 2025 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Олег ТКАЧЕНКО

Судді Тетяна КРИКЛИВА

Олена ЧЕРНОВА