- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/12182/25
Провадження №11-сс/991/785/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2025 року про арешт майна,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 26.11.2025 клопотання прокурора САП ОСОБА_7 про арешт майна задоволено. Накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно, вилучене 19.11.2025 під час проведення обшуку автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2, а саме на мобільний телефон iPhone 17 Pro Max, мобільний телефон iPhone 17 Pro.
На вказану ухвалу слідчого судді представником подано апеляційну скаргу, у якій посилається на такі обставини:
-ОСОБА_5 не мав та не має відношення до діяльності АТ «Укрзалізниця», АТ «Харківобленерго», ТОВ «Еліз», здійснення постачання/придбання кабельної продукції зазначеними товариствами, що підтверджується відсутністю у клопотанні опису обставин, які свідчать про вплив ОСОБА_5 на прийняття управлінських рішень щодо постачання/придбання кабельної продукції АТ «Укрзалізниця», АТ «Харківобленерго», ТОВ «Еліз»;
-як підставу для проведення обшуку використано факт знайомства ОСОБА_5 із ОСОБА_8, а також штучно створено підстави для проведення обшуку, визначені як «систематичні доповіді» та «інформування»;
-факт вилучення виключно мобільних телефонів, не проведення обшуку за місцем роботи з метою вилучення комп`ютера та документів свідчать про єдину мету проведення обшуку - вилучення мобільних телефонів ОСОБА_5 та членів його родини для незаконного втручання в його особисте життя, перевірки законності одержання ним доходів, використовуючи кримінальне провадження, до якого ОСОБА_5 не має жодного відношення;
-справжньою підставою для проведення обшуку у ОСОБА_5 є інтерес до особи, яка обіймала посади в Офісі Генерального прокурора та ТОВ «ГК «Нафтогаз України»;
-обшуки у ОСОБА_5, який є адвокатом, проведені з порушенням порядку проведення обшуку у адвокатів, визначеним КПК України.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 26.11.2025 та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора САП про арешт майна відмовити.
Прокурором подано заперечення на апеляційну скаргу, у яких посилається на такі обставини:
-у об`єднаному кримінальному провадженні № 52024000000000548 від 22.10.2024 досліджується можлива протиправна діяльність злочинного угрупування у м. Києві, яка налічує 9 кримінальних проваджень, які об`єднує достатність підстав вважати, що вони вчинені (вчиняються) одними й тими ж особами, хоча й жодній з них наразі не повідомлено про підозру;
-існують підстави вважати, що ОСОБА_5 пов`язаний з діяльністю злочинної групи, яка систематично впливає на діяльність службових осіб державних підприємств та акціонерних товариств, серед яких АТ «Укрзалізниця» та АТ «Харківобленерго», з метою надання незаконних переваг наперед визначеним компаніям, забезпечення їх перемоги в конкурсних торгах, які організовуються цими підприємствами (товариствами) та їх афілійованими особами, придбання у цих компаній товарів за цінами, що вищі за ринкові, оскільки такий сприяв призначенню ОСОБА_9 до складу наглядової ради АТ «Харківобленерго», який систематично доповідав про діяльність АТ та готовність до виконання будь-яких задач;
-комунікації між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 відбувались за допомогою мобільних додатків та месенджерів, тому саме вилучення мобільних телефонів було фокусом детективів під час проведення обшуків у домоволодіння та автомобілі, якими користувався ОСОБА_5 ;
-у органу досудового розслідування були всі підстави для проведення невідкладного обшуку адвоката ОСОБА_5, так як наявність в нього спеціального статусу було встановлено під час початку проведення обшуку, невідкладний обшук проводився з дотриманням додаткових гарантій адвокатської діяльності;
-події, що відбувались до початку проведення обшуку автомобіля, яким користувався ОСОБА_5, свідчать про активні дії, спрямовані на знищення речових доказів та інформації на них (втеча та погоня детективами НАБУ за автомобілем; не відкривання дверей; не повідомлення паролів доступу до мобільних телефонів);
-підставою для вилучення мобільних телефонів стало неповідомлення паролів доступу для подолання систем логічного захисту з боку володільців цього майна, обґрунтованого визнання цих телефонів речовими доказами та необхідності залучення спеціалістів, експертів з метою подолання систем логічного захисту на цих телефонах;
-невідкладний обшук проведено за участю представника ради адвокатів з метою дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу слідчого судді від 26.11.2025 залишити без змін.
ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття суд не повідомив.
Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, а тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаної особи.
Прокурор САП у судове засідання не з`явився, просив апеляційний розгляд проводити за його відсутності.
У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримав вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000548 від 22.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ст. 369, ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 (чинна з 04.06.2014), ч. 4 ст. 368 (чинна з 04.06.2014), ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368 (чинна з 04.06.2014), ч. 1 ст. 209 КК України.
За версією органу досудового розслідування у м. Києві діє організована група осіб, яка систематично впливає на діяльність службових осіб державних підприємств та акціонерних товариств, серед яких АТ «Укрзалізниця» та АТ «Харківобленерго», з метою надання незаконних переваг наперед визначеним компаніям, забезпечення їх перемоги в конкурсних торгах, які організовуються цими підприємствами (товариствами) та їх афілійованими особами, придбання у цих компаній товарів за цінами, що вищі за ринкові.
Натомість службові особи АТ «Укрзалізниця» та АТ «Харківобленерго» отримують від членів організованої групи або компаній неправомірну вигоду (частину предмету заволодіння) за таке сприяння.
Зокрема, ТОВ «Еліз» постачає на користь АТ «Харківобленерго» кабельно-провідникову продукцію за завищеними цінами, отримує на рахунки державні гроші, частина з яких (предмет заволодіння) розподіляється між учасниками злочину.
Також орган досудового розслідування вважає встановленим, що призначенню ОСОБА_9 до складу цієї наглядової ради сприяв ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПІ НОМЕР_3, який на той час був керівником департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурора. ОСОБА_11 систематично доповідав ОСОБА_12 щодо управлінських та операційних питань діяльності АТ «Харківобленерго» та інформував про спроможності ТОВ «Еліз» постачати будь-яку продукцію, необхідну ХОЕ.
Крім того, у рамках кримінального провадження розслідуються ймовірні факти легалізації ОСОБА_13 доходів, одержаних злочинним шляхом (зокрема шляхом операцій з криптовалютами).
Ухвалою слідчого судді від 05.11.2025 у справі № 991/11822/25 надано детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000548 від 22.10.2024, дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Skoda» сірого кольору із номерним знаком НОМЕР_4, власник якого невідомий і який знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 з метою відшукання будь-яких паперових носіїв інформації (документів, листування, записників, щоденників, блокнотів тощо), електронних носіїв інформації (мобільних терміналів, комп`ютерної техніки, ноутбуків, планшетів, флеш-накопичувачів, компакт-дисків, жорстких дисків тощо) чи інших носіїв інформації, які можуть містити відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме відомості про участь ТОВ «Еліз» в постачанні продукції на користь AT «Харківобленерго» інших обленерго, номенклатуру та ціни цієї продукції, неформальні домовленості щодо такого постачання та перемоги в торгах ТОВ «Еліз», спілкування з представниками та менеджментом цього товариства чи службовими особами AT «Харківобленерго», взаємодія з іншими членами організованої групи з цих питань, погоджені та передані розміри неправомірної вигоди (предмету заволодіння), вплив на діяльність АТ «Харківобленерго», та інформацію про легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.
На підставі вищезазначеної ухвали детективами НАБУ 19.11.2025 проведено обшук автомобіля «Skoda» сірого кольору із номерним знаком НОМЕР_4 .
У ході обшуку детективами вилучено мобільний телефон iPhone 17 Pro Max та мобільний телефон iPhone 17 Pro, які постановою детектива НАБУ від 20.11.2025 визнано речовими доказами.
Прокурор САП звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на майно.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, що підпадають під ознаки діянь, передбачених ч. 4, ст. 369, ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 (чинна з 04.06.2014), ч. 4 ст. 368 (чинна з 04.06.2014), ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368 (чинна з 04.06.2014), ч. 1 ст. 209 КК України; пристрої містять систему логічного захисту, що може бути підставою для проведення експертного дослідження щодо них, а тому наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України; накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Висновки слідчого судді відповідають встановленим обставинам та вимогам законодавства, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого крім іншого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення (положення ч. 1 ст. 170 КПК України).
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Твердження в апеляційній скарзі, що ОСОБА_5 не мав та не має відношення до діяльності АТ «Укрзалізниця», АТ «Харківобленерго», ТОВ «Еліз», а підставою для проведення обшуку використано виключно факт знайомства ОСОБА_5 із ОСОБА_8, а також штучно створено підстави для проведення обшуку, визначені як «систематичні доповіді» та «інформування» спростовується матеріалами клопотання.
Так, із протоколу огляду від 24.04.-17.06.2025 вбачається, що у ході огляду мобільного телефону Apple Iphone 15 Pro, вилученого у ОСОБА_9, встановлено листування з абонентом «ххх», якого ідентифіковано детективами як ОСОБА_14 (за датою народження та згадками в матеріалах НСРД), зміст якого свідчить про спілкування, яке виходить за межі звичайного знайомства та стосується безпосередньо обставин, які досліджуються в цьому кримінальному провадженні.
Неспроможним є посилання в апеляційній скарзі на підставу вилучення мобільних телефонів, зокрема інтерес до особи, яка займала посади в Офісі Генерального прокурора та ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Так, слідчим суддею встановлено, що у ході обшуку автомобіля Skoda, д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 виявлено два мобільні телефони фіолетового кольору: iPhone 17 Pro Max, iPhone 17 Pro. Обидва телефони перебували у вимкнутому стані, а після їх ввімкнення потребували введення складного паролю. На неодноразову пропозицію детектива повідомити паролі доступу, ОСОБА_14 відмовив.
Отже, з урахуванням положень ч. 3 ст. 170 КПК України, підставою для вилучення мобільних телефонів стало неповідомлення паролів доступу те необхідність подолання систем логічного захисту, а не інтерес до особи, яка займала посади в Офісі Генерального прокурора та ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Положеннями ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті. Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.
Детективам НАБУ стало відомо про наявність у ОСОБА_5 статусу адвоката після вручення ухвали про проведення обшуку, а тому було проведено невідкладний обшук з дотриманням гарантій, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема проведення обшуку зупинялось для повідомлення про такий представника ради адвокатів регіону.
Крім того, 24.11.2025 ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої прокуратури та надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Skoda» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4, який перебуває у власності НАК «Нафтогаз України» та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 з метою відшукання мобільних телефонів. (а. с.153-155)
Відтак, безпідставним є посилання апеляційної скарги, що обшук у ОСОБА_5, який є адвокатом, проведено з порушенням гарантій адвокатської діяльності.
Отже, враховуючи обставини кримінального провадження, слід визнати, що накладений арешт забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.
Колегія суддів звертає увагу, що на підставі ч. 2 ст. 174 КПК України власник майна не побавлений права заявити клопотання про скасування арешту майна.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст. ст. 170-173 КПК України, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3