Cправа №991/10227/25

Провадження №11-п/991/2/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

05 січня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

секретар судового засідання ОСОБА_6,

за участю:

захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про визначення підсудності у справі № 991/10227/25,

В С Т А Н О В И Л А:

17.12.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про визначення підсудності у справі № 991/10227/25 (кримінальне провадження № 12022000000000696 від 25.07.2022).

Клопотання обґрунтоване такими доводами.

Відповідно до обвинувального акту жодна притягнута до кримінальної відповідальності особа не використовувала своє службове становище для вчинення інкримінованого злочину, зокрема, ОСОБА_7 - повноваження депутата. Відтак, це кримінальне правопорушення не є корупційним.

Посилається на висновок колегії суддів ККС ВС, зазначені у постанові від 16.04.2024 у справі № 404/6810/20 (провадження № 51-4201км23) відповідно до якого обов`язковою складовою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, є наявність у обвинуваченої особи спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У випадку обвинувачення у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем має бути доведено, що обвинувачений мав право оперативного управління цим майном або мав владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким це майно ввірене чи у віданні яких перебуває.

Частина дій ОСОБА_9 спрямована виключно на ведення господарської діяльності ТОВ «Паверсток», а інша - на розпорядження грошовими коштами, отриманими від реалізації електроенергії. Жодні службові повноваження ОСОБА_9 як директора ТОВ «Паверсток» та її службове становище не надавали їй права та можливості впливати на управління майном ПрАТ «НЕК «Укренерго» і використовувати ці можливості для обернення майна на свою користь. Відповідно ОСОБА_9 не використовувала своє службове становище для заволодіння електрикою ПрАТ «НЕК «Укренерго», що випливає зі змісту обвинувального акту, та не стверджується стороною обвинувачення.

Відсутні обставини, передбачені п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Злочин, визначений ст. 191 КК України, не вчинений працівником юридичної особи публічного права, оскільки ТОВ «Паверсток» та інші приватні товариства не є суб`єктами публічного права.

Також злочин не вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків. Службові особи ПрАТ «НЕК «Укренерго», як і службові будь-якого іншого суб`єкту юридичної особи публічного права, не причетні до вчинення інкримінованого злочину.

Просить визначити підсудність у справі № 991/10227/25 за Шевченківським районним судом міста Києва.

У запереченнях на клопотання прокурор САП ОСОБА_11 зазначає, що зі змісту пред`явленого у кримінальному провадженні обвинувачення вбачається, що депутат Харківської обласної ради VIII скликання ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_9 (директор ТОВ «Паверсток») та за пособництва ОСОБА_12 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем ( ОСОБА_9 ) організував заволодіння електричною енергією, яку отримало ТОВ «Паверсток» у період 01.06.2022-17.06.2022 від ПрАТ «НЕК «Укренерго» (100 % акцій якого закріплюються в державній власності) для врегулювання небалансів в обсязі 23 164,896 МВт*год на суму 58 436 851,35 грн, а в подальшому ОСОБА_7, будучи депутатом Харківської обласної ради VIII скликання, організував легалізацію отриманих від продажу цієї електроенергії коштів в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України).

15.12.2025 суддя Вищого антикорупційного суду у цій справі вже відмовляв у задоволенні аналогічного клопотання захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10, зважаючи на суб`єктний склад інкримінованих злочинів та пред`явлене обвинувачення ОСОБА_7 як депутату обласної ради. На цей час відсутні нові обставини або факти, які могли б свідчити про порушення правил підсудності або про необхідність визначення іншого уповноваженого суду для розгляду кримінального провадження, оскільки дійсно інкриміновані обвинуваченим злочини відповідають критеріям ознак, за яким розгляд кримінального провадження має здійснювати саме Вищий антикорупційний суд.

Просить відмовити в задоволенні клопотання захисника.

Згідно із ч. 4 ст. 34 КПК України про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_12, захисники ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», САП були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явилися.

Прокурор САП ОСОБА_11 у запереченнях на клопотання просив про проведення судового засідання без його участі.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із участю у розгляді іншого провадження.

Враховуючи наведене, а також те, що положення ч. 4 ст. 34 КПК України встановлюють лише вимогу повідомлення учасників судового провадження про розгляд клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого та не передбачають обов`язку суду вирішення питання про можливість розгляду клопотання у зв`язку з поважністю чи неповажністю причин неприбуття, колегія суддів вважає, що неприбуття вищевказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав вимоги клопотання, посилаючись на доводи, наведені у ньому.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_8, дослідивши доводи клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим.

До підсудності Вищого антикорупційного суду ч. 1 ст. 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Відтак, для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду ключове значення мають дві підстави: 1) наявність кримінального правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 33-1 КПК України; 2) наявність хоча б однієї з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Умовами, визначеними п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, є:

- вчинення кримінального правопорушення суб`єктом, зазначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України;

- розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.

Матеріалами справи стверджується, що 03.10.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000696 від 25.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Кримінальні правопорушення, визначені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, тобто організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групо, в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

На час вчинення злочину ОСОБА_7 був депутатом Харківської обласної ради VIII скликання, отже є суб`єктом, передбаченим п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Із огляду на наведене, колегія суддів приходить до переконання, що кримінальне провадження № 12022000000000696 від 25.07.2022 (справа № 991/10227/25) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, підсудне Вищому антикорупційному суду.

Умови ст. 33-1 КПК України для визначення підсудності Вищим антикорупційним судом будуть дотримані, коли злочин, вказаний у ст. 33-1 КПК України, буде вчинений за участю хоча б одного із суб`єктів, передбачених у п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, або щодо суб`єктів, зазначених у п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України при тому, що решта обвинувачених може не займати посади, визначені у ч. 5 ст. 216 КПК України.

А тому, оскільки один із обвинувачених - ОСОБА_7 є спеціальним суб`єктом, зазначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, депутатом Харківської обласної ради VIII скликання, помилковим є твердження захисника про непідсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду з посиланням на те, що ОСОБА_9 не використовувала своє службове становище для заволодіння електрикою ПрАТ «НЕК «Укренерго».

Довід клопотання про те, що згідно з обвинувальним актом жодна притягнута до кримінальної відповідальності особа не використовувала своє службове становище для вчинення інкримінованого злочину, зокрема, ОСОБА_7 - повноваження депутата, є неспроможним, так як доведеність або спростування наявності елементів складу кримінального правопорушення стосується фактичних обставин, перевірка яких здійснюється на стадії розгляду кримінального провадження по суті. Як встановлено під час розгляду клопотання, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, а отже вирішення питань щодо фактичних обставин перебуває поза межами компетенції колегії, яка вирішує клопотання про направлення справи за підсудністю в порядку ст. 34 КПК України та виходить із тих фактичних обставин, що відображені в обвинувальному акті.

Також безпідставним є посилання клопотання на висновки ККС ВС, зазначені у постанові від 16.04.2024 у справі № 404/6810/20 (провадження № 51-4201км23), оскільки у вказаному судовому рішенні не міститься будь-яких правових позицій щодо питань, які стосуються підсудності кримінального провадження.

Відтак, враховуючи відсутність підстав для визначення підсудності у справі № 991/10227/25 (кримінальне провадження № 12022000000000696 від 25.07.2022) за Шевченківським районним судом міста Києва, слід відмовити у задоволенні клопотання захисника.

Керуючись ст. 33-1, 34, 216, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про визначення підсудності у справі № 991/10227/25 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5