Справа № 991/12295/25

Провадження 1-кп/991/158/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі: секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченого його захисників, адвокатів обвинуваченого його захисника, адвоката ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 обвинуваченого його захисника, адвоката обвинуваченої її захисника, адвоката представника потерпілого АТ «Укрзалізниця»ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8, про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060001389 від 14.10.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Черкаси, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Черкаси, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_11, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Черкаси, проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження.

1.1. 27.11.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою суду від 01.12.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.3. 26.12.2025, під час підготовчого судового засідання, захисник обвинуваченого ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_8, звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору.

Клопотання обґрунтоване тим, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень, правова кваліфікація та формулювання обвинувачення допускають протиріччя в частині співучасті у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

-діяння ОСОБА_11, ОСОБА_7 і ОСОБА_14 з підроблення одних і тих самих документів мають різну кваліфікацію - за ст. 358 та за ст. 366 КК України;

-правова кваліфікація діянь ОСОБА_4 не містить посилання на ч. 3 ст. 28 України;

-всупереч ст. 29 КК України, кваліфікація діянь організатора та виконавців передбачає різні статті Особливої частини КК України;

-реєстр матеріалів досудового розслідування передбачає іншу правову кваліфікацію кримінальних правопорушень щодо обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_14, аніж сам обвинувальний акт.

II. Позиції сторін судового провадження.

2.1 Обвинувачені та їх захисники клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору підтримали та просили суд його задовольнити.

2.2. Прокурор та представник потерпілого щодо клопотання захисника заперечували. Прокурор наголосив, що підстави змінювати правову кваліфікацію дій обвинувачених відсутні.

III. Мотиви та обґрунтування суду.

3.1. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та його додатки, суд дійшов до таких висновків.

3.2. Підготовче судове засідання є обов`язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

3.3. Здійснення у ході підготовчого судового засідання перевірки відповідності обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону передбачає з`ясування наявності в такому рішенні прокурора його обов`язкових реквізитів, перелік яких надається в ч. 2 ст. 291 КПК України.

3.4. Пункт 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

3.5. Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 291 КПК України, слід зазначити, що закон вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складових: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.

3.6. Основні доводи клопотання захисника стосувались того, що, виходячи зі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення, правова кваліфікація діянь організатора мала відображатись в однаковій формулі правової кваліфікації разом з виконавцями.

3.7. З цього приводу суд зазначає, що за ч. 2 ст. 29 КК України організатор підлягає кримінальній відповідальності за відповідною частиною ст. 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинене виконавцем.

3.8. Натомість, як убачається зі змісту обвинувального акта, а саме з правової кваліфікації дій організатора, організатор - ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тоді як виконавці за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України або ч. 3 ст. 358 КК України.

3.9. Водночас, у підготовчому судовому засіданні прокурор повідомив, що намірів змінювати правову кваліфікацію обвинувачених наміру не має.

3.10. З огляду на ведене суд зазначає, що фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення викладаються так, як їх встановив прокурор за результатами досудового розслідування, і у тому обсязі, який, на думку останнього, підтверджує сформоване обвинувачення. На підставі цього прокурор на власний розсуд здійснює кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

3.11. До того ж, КПК України містить положення про зміну прокурором обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК України). Також КПК України передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

3.12. За наявного нормативного регулювання невідповідність сформульованого обвинувачення правовій кваліфікації не є предметом оцінки на підготовчому засіданні. Така оцінка може бути здійснена лише в ході розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення за наслідками комплексного дослідження та оцінки наданих сторонами доказів.

3.13. У постанові від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17) Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зробив правовий висновок, згідно з яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

3.14. Вказане означає, що визначення обсягу обвинувачення та правової кваліфікації у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати змінити їх виклад.

3.15. Більше того, дискреційні повноваження прокурора щодо здійснення правової кваліфікації на власний розсуд не позбавляють сторону захисту права доводити необхідність зміни правової кваліфікації, що може бути витлумачено на користь обвинувачених.

3.16. Таким чином, помилка у правовій кваліфікації кримінального правопорушення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

3.17. Принагідно суд також зазначає, що згідно з правовим висновком, який міститься у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10.12.2024 (справа № 163/2670/21) у формулі кримінально-правової кваліфікації вказуються, окрім інкримінованої особі статті Особливої частини кримінального закону, статті Загальної частини кримінального закону лише у випадках зазначення стадії вчинення кримінального правопорушення (готування або замах) або ж для вказівки на роль особи, крім ролі виконавця (організатор, підбурювач або пособник). Вказівка на інші статті Загальної частини кримінального закону у формулі кримінально-правової кваліфікації є зайвою. Відтак, посилання на ч. 3 ст. 28 КК України, як на тому наголошував захисник, закон не вимагає.

3.18. Щодо невідповідності відомостей, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, та тих, які містяться в обвинувальному акті, то варто зазначити, що за правилами ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування.

3.19. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність єдиного процесуального документу - обвинувального акта виключно вимогам, які встановлені ст. 291 КПК України.

3.20. Отже, оскільки додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання, то наявність будь-яких недоліків в Реєстрі матеріалів досудового розслідування не є підставою для ухвалення судом рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

3.21. З огляду на наведене, ураховуючи вищевикладені мотиви, у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 291, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8, про повернення обвинувального акта прокурору, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1