Документ № 133403000

  • Дата засідання: 13/01/2026
  • Дата винесення рішення: 13/01/2026
  • Справа №: 991/265/26
  • Провадження №: 42020160000000766
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.

Справа № 991/265/26

Провадження 1-кс/991/270/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №42020160000000766 від 02.09.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6, за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3, просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 000 000 грн та покладенням на нього обов`язків: не відлучатися із м. Одеса без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; не відвідувати прикордонну смугу та контрольований прикордонний район; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 19.02.2025, НОМЕР_7 від 19.02.2025, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, діючими та колишніми службовими особами і працівниками державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива з наведених у ньому мотивів та просив задовольнити.

Заперечуючи проти поданого клопотання, захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що у підозрюваного ОСОБА_4 відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення. Разом з тим, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, зокрема має на утриманні дітей, постійну роботу, що взагалі виключають ризик переховування від органу досудового розслідування або суду. Так само відсутні будь-які дані, які б вказували на можливість вплинути підозрюваним на свідків. На переконання захисника, визначена застава у 20 мільйонів гривень, враховуючи майновий стан ОСОБА_4, є завідомо непомірною та фактично позбавляє його права на альтернативний запобіжний захід. Крім того, стан здоров`я ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятору погіршується і йому не надається відповідна медична допомога.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Додатково звернув увагу слідчого судді, що в умовах слідчого ізолятору його оглядали лікарі, однак належного лікування не забезпечили.

Додатково прокурор ОСОБА_3 повідомив, що всі обставини, на які посилається сторона захисту, вже були оцінені слідчою суддею при обранні запобіжного заходу та перевірені Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Звернув увагу слідчого судді, що надані медичні документи за січень 2025 року, а запобіжний захід ОСОБА_4 обрано в листопаді 2025, а також додав, що відомостей з СІЗО щодо хвороби підозрюваного не надходило.

Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

В силу приписів ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи .

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, за змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя має з`ясувати, чи не зменшився заявлений ризик або чи з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як свідчать подані матеріали, детективами НАБУ, за процесуального керівництва САП, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 384 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 у період з травня по грудень 2019 року, будучи в.о. начальника ДП «Чоразморшлях», розуміючи, що підприємство готується до приватизації, про що вже були прийняті відповідні рішення Фонду державного майна України та Міністерства інфраструктури України, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, у період з травня по грудень 2019 року вирішив протиправно обернути на свою користь чуже майно - а саме, майновий комплекс Головної бази технічного обслуговування флоту, розташованої у смт. Олександрівка, м. Чорноморськ, Одеська область, який є державною власністю і належить ДП «Чоразморшлях» на праві господарського відання. При цьому, достовірно знаючи про наявність виконавчого провадження про стягнення з ДП «Чоразморшлях» коштів на користь фізичних і юридичних осіб на загальну суму 37 737 221,10 грн., з метою реалізації злочинного умислу, розуміючи, що відчуження державного майна, належного ДП «Чоразморшлях» на праві господарського відання, без погодження з органом управління та ФДМУ неможливе, ОСОБА_4 розробив злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом примусового відчуження майна органами виконавчої служби на користь заздалегідь визначених осіб за заниженою вартістю. Втім, таке майно не підлягало відчуженню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом трьох років з дня набрання чинності Законом № 145-IX, тобто до 20.10.2022 року.

Розуміючи, що реалізувати злочинний план самостійно неможливо, ОСОБА_4 залучив до злочинної діяльності як виконавця ОСОБА_7, з яким підтримував дружні відносини, як пособника ОСОБА_9, яка раніше оцінювала майно ДП «Чоразморшлях», як співорганізатора ОСОБА_8, який був зацікавлений у незаконному набутті державного майна за заниженою вартістю. При цьому, взявши на себе роль організатора та виконавця, ОСОБА_4 визначив коло осіб, залучених до вчинення злочину, розробив злочинний план, розподілив між учасниками функції, підшукав «покупця» державного майна. Роль ОСОБА_8 у досягненні спільної злочинної мети полягала у забезпеченні фінансування злочину, створенні товариства з обмеженою відповідальністю, до статутного фонду якого буде передано нерухоме майно, придбане ОСОБА_7 на торгах, а саме ТОВ «Чорномор-Бризбуд». Роль ОСОБА_7 полягала у забезпеченні придбання на торгах майнового комплексу за заниженою вартістю шляхом спотворення результатів торгів, не допустивши перемоги у торгах непідконтрольного учасника, реєстрації майна на своє ім`я та його подальшій передачі до статутного капіталу ТОВ, створеного ОСОБА_8 . У свою чергу, ОСОБА_9 як пособник, будучи директором та оцінювачем ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове Бюро «Тріада», видала завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна ДП «Чоразморшлях» із визначенням істотно заниженої вартості - 6 455 494,74 грн., для надання органу, що здійснює виконавче провадження.

Натомість, згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 24.11.2021 ринкова вартість відповідного об`єкта становить 59 717 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4, будучи в.о. начальника ДП «Чоразморшлях», діючи у співучасті з ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, організував заволодіння виробничим будинком з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами ДП «Чоразморшлях», загальною площею 3026 кв.м, вартістю 59 717 000 грн., виконавши тим самим частину дій, що складають об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що заборгованість ДП «Чоразморшлях» за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні становить понад 37 млн. грн., а перерахування коштів боржнику за наявності відкритих виконавчих проваджень, можливе лише після задоволення всіх вимог кредиторів за виконавчими документами, з метою розтрати чужого майна розробив злочинний план, який впроваджував поетапно.

Зокрема, він як в.о. начальника ДП «Чоразморшлях» відкрив банківський рахунок, забезпечив надходження до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листа про повернення надмірно стягнутих коштів, що надійшли від незаконної реалізації майна ДП «Чоразморшлях», після чого забезпечив перерахування одержаних коштів на рахунки підконтрольного товариства, а саме ТОВ «Байкорп», під виглядом сплати заборгованості «Amrut Dredging & Shipping Ltd» за управління суднами «Геническ» та «Херсонес». Водночас, компанія «Amrut Dredging & Shipping LTD» (Індія) договір про надання представницьких послуг із ТОВ «Байкорп» не укладала та доручень на представлення інтересів в Україні не видавала, на отримання коштів ТОВ «Байкорп» не уповноважувала.

Внаслідок реалізації зазначеного, ОСОБА_4, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно і безоплатно розтратив кошти ДП «Чоразморшлях» в сумі 11 149 505,36 грн.

Таким чином, 19.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні (організації та виконанні) чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, а також у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2025 (справа № 991/12008/25), яка переглянута колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 09.12.2025 та залишена без змін, до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.01.2026. Одночасно визначено підозрюваному заставу в розмірі 20 000 000 грн, та, у випадку внесення, покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Отже, як вбачається із наданих детективом матеріалів, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, закінчується 17.01.2026, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Вартим уваги є те, що строк досудового розслідування продовжено ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.01.2026 до п`яти місяців - до 19.04.2026.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема: документами щодо права власності та інших майнових прав на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35 та єдиний майновий комплекс ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», а саме: (1) рішенням Іллічівської міської ради №92/68-ХХІVвід 22.11.2002 відповідно до якого, ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» передано в постійне користування земельну ділянку площею 4,3 га за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35 для фактично існуючої головної бази технічного обслуговування флоту; (2) рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2009 (справа 6/83-09-3049), яким визнано за ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» право господарського відання на майновий комплекс Головної бази технічного обслуговування флоту, розташованої в Одеській області, м. Іллічівськ (нині - Чорноморськ), селище (раніше - смт) Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35 який належить державі в особі Міністерства транспорту та зв`язку України; (3) технічним паспортом від 19.12.2019 на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, загальною площею 3026 кв. м, виготовленим ПП «Глав Інвест Груп» за результатом проведення технічної інвентаризації нерухомого майна; (4) рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.12.2019 № 50544044, яким проведено державну реєстрацію права власності на названий об`єкт; (5) витягом від 29.12.2019 № 195411506 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, яким підтверджується реєстрація права власності на названий об`єкт за державою в особі Міністерства інфраструктури України; (6) розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1106-р щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» до сфери управління Фонду державного майна» у зв`язку з прийняттям рішення про його приватизацію; наказом Міністерства інфраструктури України від 19.07.2017 № 79-О, яким ОСОБА_4 призначено виконуючим обов`язків начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ»; листом Міністерства інфраструктури України від 19.01.2021 № 619/16/10-21 та Фонду державного майна України від 10.02.2021 № 10-57-2598, якими повідомлено, що посадові особи ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» та посадові особи відділу примусового виконання рішень не звертались до міністерства та фонду відповідно стосовно погодження щодо визначення першочергового звернення стягнення на об`єкт; листом в.о. начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» ОСОБА_4 від 23.01.2020 № 001/11 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, згідно із яким для погашення заборгованості ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» із виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівникам у зв`язку із трудовими відносинами, у першу чергу доцільно звернути стягнення на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судоремонтна, 35; листом в.о. начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» ОСОБА_4 від 27.02.2020 №001/30 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, згідно із яким для проведення незалежної оцінки майна ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» доцільно залучити відповідних суб`єктів оціночної діяльності, зокрема, ТОВ «ІКБ «ТРІАДА»; звітом з незалежної оцінки ринкової вартості нерухомого майна - виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, складеного оцінювачем та директором ТОВ «ІКБ «ТРІАДА» ОСОБА_9, згідно із яким вартість цього об`єкта становить 6 455 494,74 грн; листом ТОВ «ІКБ «ТРІАДА» від 15.04.2021, в якому повідомляється, що огляд об`єкта ОСОБА_9 здійснила 28.02.2020, тобто ще до того, як її 17.03.2020 фактично було визначено державним виконавцем як оцінювача вартості виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35; рецензією звіту від 29.04.2024 №99-24-00489, яким встановлено, що звіт виготовлено з порушенням національних стандартів, він не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний; висновком експерта судової оціночної-будівельної експертизи № 21-1520-1946 від 24.11.2021, згідно із яким ринкова вартість виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35 станом на 24.04.2020 становила 59 717 000 грн; заявками від 24.03.2020 відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Одеської філії ДП «СЕТАМ» щодо передачі на реалізацію арештованого майна, згідно із якою визначена ОСОБА_9 вартість майна, була стартовою для торгів з продажу виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35; протоколом огляду від 18.08.2025, у якому зафіксовано хід торгів щодо названого майна та учасників торгів, відповідно до якого, (1) ОСОБА_13 24.04.2020 о 17:51:39 год, здійснив особливу ставку в сумі 81 000 000 грн, а також ОСОБА_7, ТОВ «Протто-Газолін» та інші особи взяли участь в торгах зі здійсненням відповідних ставок; (2) ОСОБА_7 24.04.2020 о 21:59:39 год здійснив особливу ставку в сумі 13 500 000 грн; (3) у зв`язку із невнесенням ОСОБА_13 коштів за придбане на торгах майно переможцем торгів оголошено ОСОБА_7 ; свідоцтвом від 13.07.2020, згідно із яким приватний нотаріус на підставі акта про проведені електронні торги посвідчив, що ОСОБА_7 належить на праві власності майно - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями; рішенням № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» від 29.05.2020 щодо створення ОСОБА_8 названого товариства; довіреність від 03.06.2020, видана ОСОБА_8, якою ОСОБА_14 уповноважено представляти інтереси ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» з питань оформлення права власності на нерухоме майно; протоколом № 2 учасників ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» від 13.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_7 увійшов до складу учасників ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД», унісши до статутного капіталу товариства виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, загальною площею 3026 кв. м у сукупності із даними відповідного акта прийому-передачі нерухомого майна; актом приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» від 14.07.2020, згідно із яким ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 83,34% частки в статутному капіталі ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД», що складає 15 000 000 грн, вийшовши з числа учасників товариства; іпотечним договором від 16.09.2020, за яким виконання зобов`язань ОСОБА_8 із повернення позики у розмірі 15 000 000 грн за договором позики від 16.09.2020 № 403, укладеним із ОСОБА_15, забезпечується виробничим будинком з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35; листом ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» 001-54 від 01.06.2020, згідно із яким ОСОБА_4 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повернення чистини коштів, що надійшли від реалізації виробничого будинка з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, на рахунок ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», відкритий в АТ «Кристал Банк»; заявою в.о. начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» ОСОБА_4 від 01.06.2020 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування суб`єктів господарювання у АТ «Кристал Банк»; повідомленням від 01.06.2020, яким ОСОБА_4 повідомив АТ «Кристалбанк, що для відкриття рахунку надано останню редакцію установчого документа, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку №133 від 12.04.2005; розпорядженням головного державного виконавця № 54939348В-7 від 02.06.2020 щодо повернення коштів у сумі 11 154 692,72 грн ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» на рахунок в АТ «Кристал Банк»; заявою в.о. начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» ОСОБА_4 від 16.06.2020 про відкриття поточного рахунку в АТ «Кредобанк»; листами ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» № 001/82, № 001/81 від 24.06.2020 до АТ «Кредобанк», якими повідомляється (1) про намагання ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» як судновласника сплатити заборгованість, яка виникла перед індійською компанією «Amrut Dredging & Shipping Ltd»; (2) що погашення заборгованості заробітної плати перед працівниками ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» було здійснено державною виконавчою службою шляхом продажу Об`єкта; платіжним дорученням № 347 від 02.06.2020, яке підтверджує фактичне перерахування коштів на рахунок ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», відкритий ОСОБА_4 в АТ «Кристал Банк»; довіреністю від 27.05.2020, якою ТОВ «БАЙКОРП» уповноважено бути представником компанії «Amrut Dredging & Shipping Ltd» у всіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед всіма фізичними та юридичними особами, банками, нотаріусами, адвокатами, державними реєстраторами та перед іншими особами на території України з питань стягнення з ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» на користь Замовника 1 729 164 дол. США, із правом отримувати кошти, які належать компанії та/або повинні бути сплачені на користь «Amrut Dredging & Shipping Ltd»; договором про надання представницьких послуг №01-05/2020 від 27.05.2020, укладеного між «Amrut Dredging & Shipping Ltd» та ТОВ «БАЙКОРП», відповідно до якого ТОВ «БАЙКОРП» надає послуги із стягнення з ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» на користь «Amrut Dredging & Shipping Ltd» 1 729 164 дол. США, які є заборгованістю за управління суднами «Геническ» та Херсонес»; договором № 1206/1 від 12.06.2020, укладеним між ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» в особі виконуючого обов`язків начальника ОСОБА_4 та Amrut Dredging & Shipping Ltd», від імені якого діє ТОВ «БАЙКОРП» в особі директора ОСОБА_10, відповідно до якого ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» зобов`язується компенсувати витрати Amrut Dredging & Shipping Ltd»; листом ТОВ «БАЙКОРП» від 04.06.2020 № 0403/01, яким вимагається терміново сплатити заборгованість у розмірі 1 729 164 дол. США на рахунки ТОВ «БАЙКОРП», відкриті в АТ «Ощадбанк»; запитом до «Amrut Dredging & Shipping Ltd» від 03.12.2021 №4/3-4937 та відповіддю на нього, за змістом яких компанія «Amrut Dredging & Shipping Ltd» не уповноважувала жодного представника в Україні та не підписувала жодної довіреності на будь-кого з приводу представництва на території України щодо стягнення коштів з ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», які є заборгованістю за управління суднами «Геническ» та «Херсонес», чим фактично спростовується автентичність названих документів з приводу представництва ТОВ «БАЙКОРП» інтересів компанії «Amrut Dredging & Shipping Ltd»; листом від 05.01.2022 № 6152/17-540-512 Посольства України в Республіці Індія, згідно із яким компанія «Amrut Dredging&Shipping Ltd» спростувала інформацію щодо будь-яких зв`язків із ТОВ «БАЙКОРП», а також підкреслила, що не має жодних уповноважених представників на території України, і всі запити направляє безпосередньо на адресу ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ»; протоколом огляду речей, документів та комп`ютерних даних від 17.11.2025, відповідно до якого оглянуто копії документів, які вилучені в АТ «КРИСТАЛБАНК», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ОЩАДБАНК», яким підтверджуються обставини перерахування ОСОБА_4 коштів в сумі 11 153 692,72 грн, з рахунків ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» на рахунки ТОВ «БАЙКОРП»; листом ФДМУ від 27.01.2021 №10-15-1576, яким повідомлено, що Фонд у встановленому нормативними актами порядку не готував рішення стосовно надання погодження на відчуження майна ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ»; протоколом засідання Комісії з питань дотримання законодавства в органах юстиції Міністерства юстиції України від 14.08.2020 № 23, яким встановлені порушення законодавства при здійсненні звернення стягнення на майно ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ»; листом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.02.2021 №1276/452-26-21/20.4.1, згідно із яким до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення з ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» коштів входило, в тому числі, 25 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості із заробітної плати та виплат, пов`язаних із трудовими правовідносинами на користь фізичних осіб на загальну суму 1483750,50 грн; протоколом огляду від 20.07.2025 щодо реєстраційних справ ТОВ «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН», ТОВ «ПРОТТО-ГАЗОЛІН», ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД», ТОВ «ГОТЕЛЬ ГРУПП», який вказує на пов`язаність між собою щонайменше з 2018 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4, зокрема, через його тодішню дружину ОСОБА_16 ; протоком огляду від 31.07.2025 інформації наданої операторами зв`язку про телефонні з`єднання, який вказує на наявність комунікацій між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; протоколом огляду від 09.07.2025, відповідно до якого оглянуто диски, які є додатком №2 до висновку експерта №СЕ-19/116-23/4870-КТ від 17.04.2023 за результатом комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону «SAMSUNG», модель «SM-J510H/DS», ІМЕІ-коди « НОМЕР_2 », « НОМЕР_3 », належного ОСОБА_7, та на яких є інформація, вилучена з телефону ОСОБА_7, зокрема листування: (1) 23.05.2019 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » в месенджері WhatsApp: «Так само сьогодні в Києві мій хороший приятель ОСОБА_25 який керує чампом у якого вихід в Іллічівський порт причалом, територія там пристойна, але державна і є інвестор, бажано Вам поспілкуватися. НОМЕР_8 ОСОБА_18 »; (2) 04.09.2019 - повідомлення із контактом «ОСОБА_23» в месенджері WhatsApp, в яких обговорюється питання приватизації портів, та ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_4 є його другом та «можна скласти команду»; (3) 04.06.2020, 19.06.2020, 08.07.2020 - повідомлення із контактом «ОСОБА_24» в месенджері WhatsApp, у яких ОСОБА_7 пише про розрахунки за боргом та неможливість здійснення платежів у банківських установах унаслідок, вірогідно, процедури фінансового моніторингу; протоколом огляду від 15.11.2025, відповідно до якого оглянуто диски, які є додатком №2 до висновку експерта №СЕ-19/116-22/10540-КТ від 28.07.2022 за результатом комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону «Nubia», модель «NX589J», ІМЕІ-коди « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 », належного ОСОБА_7, на яких є інформація щодо вчинення кримінального правопорушення, а також узгодження дій, спрямованих на уникнення відповідальності, зокрема: (1) листування із абонентом ОСОБА_19, ймовірно - ОСОБА_8, а саме: «Окрім цього є угода по землі, де я допоміг багато в чому Вам і ОСОБА_25 заробити і все зробив для цього», «Дзвонив слідчий по землі викликає на допит свідків по угоді. Мені потрібні інструкції. ОСОБА_25 зник із зв`язку. Прошу уточнити алгоритм дій»; (2) листування із абонентом ОСОБА_20, якого ідентифіковано як ОСОБА_4, зокрема, ОСОБА_4 зазначив: «Ти мені постійно дорікаєш об`єктом в Олександрівці … Ти за Олександрівку мені не втрачаєш можливості нагадати, хоча, як я казав, ти найбільше заробив. Сто разів чув, що не дав тобі можливості користуватись грошима, і жодного разу не чув навіть натяку на подяку за можливість заробити», після чого ОСОБА_7 уточнив: «За яку Олександрівку ? Ти про що?», на що ОСОБА_4 відповів: «ЧАМП», та ОСОБА_7 зазначив: «Я найбільше заробив? У тебе 15% було закладено я тобі зробив за 8% і різницю розділили 50/50 це 11,5%», а також згодом додав: «Я тобі заощадив на всьому і взяв не багато з такої угоди. На бюджеті по 15-16% беруть а тут конкретне злодійство 50/50»; (3) листування із абонентом ОСОБА_22, в якому наявні переслані повідомлення, а саме листування між ОСОБА_7 та ОСОБА_19, ймовірно, ОСОБА_8, зокрема, повідомлення ОСОБА_8 : «Ти зайшов у моє підприємство, отримав гроші (написав розписку, що отримав від мене гроші) і вийшов з підприємства», на що ОСОБА_7 відповів: «К мені було достатньо обшуків та арештів і мені гарантували, що в даному випадку все з Вами домовлено. Я через довіру не спілкувався з Вами на цю тему, але настав час і я не з порожнього місця б`ю на сполох… Думаю для Вас як для бізнесмена небайдуже куди Ви вклали інвестиції і з професійної точки зору я висловлюю розумну позицію і не більше. Мені особисто ні чого не потрібно від Вас окрім завершити проект і щоб мене не турбували», і згодом додав: «Ваші інвестиції в повному обсязі прийшли через мої руки і так само об`єкт ... Що Ви мені заплатили? І кому і що мені віддавати? Що за підстава? Ви знаєте правду, а зараз Ви мені погрожуєте? Я зовсім такого не очікував від Вас… Я виступив учасником торгів, і Вас про це повідомили»; (4) листування із іншими особами, в якому ОСОБА_7 надсилає реквізити ТОВ «УКРФУДЛИМИТЕД» та ПП ФГ «ФАВОРИТАГРОПОСЄВ» на рахунки яких ТОВ «БАЙКОРП» перераховувало кошти ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ».

На переконання слідчого судді сторона обвинувачення навела достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за ч. 5 ст. 191 КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається як у клопотанні, так і повідомленні про підозру. Тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у них обставин.

Крім того, слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

Разом з тим, під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчою суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень. До того ж такі висновки слідчої судді були переглянуті в апеляційному порядку та за результатами перегляду, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Окрім того, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та які були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.

Також, слідчий суддя враховує посилання детектива на обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме існує необхідність у проведенні низки процесуальних дій, за результатами яких планується здобуття відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Також станом на день звернення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ще проводяться відповідні експертизи, виконуються запити про міжнародну правову допомогу, проводяться допити свідків. Тобто, на теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває та не може бути закінчене до 17.01.2026.

Слідчий суддя вважає, що виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує детектив та підтримав прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так, при оцінці існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину, який відноситься до корупційного, а отже позбавляє застосування норми ст. 69, 75 КК України. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

У зв`язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану, низкою нормативно-правових актів встановлено обмеження для перетину державного кордону громадянами України, а зокрема, військовозобов`язаними чоловіками. Водночас, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 наразі не є військовозобов`язаним, у зв`язку із чим навіть в умовах воєнного стану може вільно виїжджати з України. Слідчим суддею встановлено, що таким правом підозрюваний ОСОБА_4 активно користується.

Крім того слідчим суддею встановлено, що підозрюваний має певні соціальні зв`язки на території Республіці Молдова, а також бізнес, що безумовно є сприятливими обставинами для переховування від органу досудового розслідування та суду.

До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, у т.ч. соціальне, матеріальне забезпечення.

На підставі викладеного, враховуючи наявність двох дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, підозрюваний має можливість безперешкодно покинути територію України.

Також, надаючи оцінку наявності такого ризику слідчий суддя зважає на міцність соціальних зв`язків ОСОБА_4 в Україні та його майновий стан.

Окрім того, у контексті наявності ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду слідчий суддя бере до уваги обставини затримання підозрюваного ОСОБА_4 . Згідно із протоколом затримання, таке відбулось 19.11.2025 о 07 год 14 хв у місті Рені Одеської області по вулиці Дунайська, 18-А, що згідно із відкритими даними онлайн-сервісу «Google Maps» поряд Румунсько-українського кордону, а також на відстані 5 км від Молдовсько-українського кордону.

Водночас, твердження підозрюваного ОСОБА_4 про те, що це також неподалік його місця роботи, загалом не спростовують того, що перебування підозрюваного поблизу державного кордону є сприятливою обставиною для переховування від органу досудового розслідування та суду за встановлених можливостей як легального, так і нелегального перетину державного кордону України підозрюваним.

З огляду на викладене, стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вирішуючи щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя бере до уваги, що наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 .

Зокрема, прокурор повідомив, що наразі не віднайдені оригінали документів, які ОСОБА_4 передав 23.06.2020 працівникам АТ «Кредобанк» для відкриття банківського рахунку ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ». У органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що такі документи, складені від імені «Amrut Dredging & Shipping Ltd» і ТОВ «БАЙКОРП», є підробленими. Адже під час досудового розслідування було здобуто відомості, що компанія «Amrut Dredging & Shipping Ltd» не уповноважувала будь-кого на представництво інтересів компанії на території України, не має будь-яких зв`язків із ТОВ «БАЙКОРП».

З урахуванням зазначеного, механізм ймовірного вчинення злочину, пов`язаного з розтратою коштів ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» шляхом надання ОСОБА_4 банку вірогідно підроблених документів, свідчить про схильність ОСОБА_4 до спотворення дійсних обставин шляхом створення підроблених документів.

Водночас, те, що оригінали таких документів досі не віднайдені стороною обвинувачення може вказувати на їх приховування чи знищення зацікавленими в цьому особами, а зокрема й ОСОБА_4 . Адже саме він забезпечив подання цих документів банківській установі ймовірно для забезпечення вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 залучив ОСОБА_9 для складання та надання органам державної виконавчої служби звіту про оцінку майна із заниженою вартістю.

Поряд із цим, 19.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим йому достеменно стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, а також він ознайомився із доказами, якими його підозра обґрунтована, зокрема, що долучені до цього клопотання. З урахуванням цих знань, підозрюваний може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.

За таких обставин, беручи до уваги те, що досудове розслідування наразі не завершене, аргумент сторони захисту про те, що сторона обвинувачення мала можливість вилучити речі і документи, які стосуються кримінального провадження під час вже проведених обшуків, не нівелює зазначений ризик.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

З цього питання слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях). Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

Загалом з приводу ризику незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя бере до уваги, що за змістом повідомлення про підозру та матеріалів, якими вона обґрунтована, саме ОСОБА_4 організував вчинення одного із інкримінованих йому за ч. 5 ст. 191 КК України кримінальних правопорушень та з метою забезпечення сталого складу учасників групи та її керованості у вказаний період часу залучив до ймовірно злочинної діяльності як виконавця ОСОБА_7, з яким підтримував дружні відносини; як пособника ОСОБА_9, яка раніше оцінювала майно ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ»; як співорганізатора ОСОБА_8, який був зацікавлений у незаконному набутті державного майна за заниженою вартістю, а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, тим самим вступивши у попередню змову для вчинення ймовірно злочинних дій спрямованих на вірогідно протиправне обернення чужого майна на користь учасників групи.

За таких обставин, слідчий суддя переконаний, що підозрюваний, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує та на досвід організації ним вчинення кримінального правопорушення, може також вдатись до спроб незаконного впливу на інших підозрюваних, шляхом узгодження з ними позиції щодо надання показань (їх змісту, характеру, обсягу), зміни ними показів та процесуальної поведінки.

Викладені обставини у сукупності та взаємозв`язку дають слідчому судді достатні підстави вважати, що існує ризик впливу ОСОБА_4 на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи щодо наявності цього ризику слідчий суддя бере до уваги характер та спосіб вчинених дій та тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 .

Зокрема, слід врахувати ймовірну причетність ОСОБА_4 до заниження вартості об`єктів нерухомого майна, що належать державі, спотворення результатів електронних торгів шляхом залучення підставних учасників, використання підроблених документів з метою розтрати коштів ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» в сумі 11 154 692,72 грн.

На думку слідчого судді зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може мати схильність до вчинення такого роду протиправних діянь, а тому може вдатись до їх вчинення і в майбутньому.

Отже, стороною обвинувачення на даний час доведено ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не вчиняв жодних кримінально караних дій після повідомлення про підозру), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлений слідчим суддею ризик до маловірогідності чи до його виключення. Відтак, зазначений ризик визнається спроможним.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 цього Кодексу.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

При визначенні запобіжного заходу, який підлягає застосуванню, слідчий суддя враховує: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого корупційного злочину; (2) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; (3) інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий та сімейний стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. При цьому слід зауважити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 КПК України цей запобіжний захід може бути застосований до ОСОБА_4

Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо необхідності продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу.

Натомість стороною захисту не надано слідчому судді доказів на підтвердження обставин, які б виключали продовження строку дії запобіжного заходу.

Поміж тим, слідчий суддя враховує обставини, які перешкоджають повному завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу. Оскільки існує необхідність у завершенні слідчих та процесуальних дій, а також виконанні вимог ст. 290 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Детектив у клопотанні просив визначити у якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 20 000 000 грн (двадцять мільйонів гривень), у судовому засіданні прокурор повністю підтримав ці вимоги.

Слідчий суддя враховує, що протягом перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою ризики зменшили свою інтенсивність, втім, станом на час розгляду клопотання вони не зменшилися до тієї міри, яка б виключала необхідність застосування запобіжного заходу.

Проаналізувавши вищевикладене, оцінивши доводи у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначення ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, на переконання слідчого судді, він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із можливості внесення такої застави. Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Отже, слідчий суддя вважає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у розмірі 20 000 000 грн, як альтернативного запобіжного заходу, підлягає зменшенню до 15 000 000 грн (п`ятнадцяти мільйонів гривень), позаяк на цьому етапі кримінального провадження окреслений розмір застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі її внесення та буде суттєвим запобіжником для виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя приходить до висновку, що визначений розмір застави відповідає майновому та сімейному стану підозрюваного, обставинам кримінального провадження та є помірним.

До того ж, у разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не відлучатися із міста Одеса без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; не відвідувати прикордонну смугу та контрольований прикордонний район; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Хаджибейського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області (м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 23В) паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 19.02.2025, НОМЕР_7 від 19.02.2025, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження №42020160000000766 від 02.09.2020; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, діючими та колишніми службовими особами і працівниками державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з приводу обставин кримінального провадження №42020160000000766 від 02.09.2020; носити електронний засіб контролю.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок, передбачений п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України саме у такій редакції.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

При цьому слідчий суддя враховує повідомлені обставини щодо стану здоров`я ОСОБА_4 та неотримання медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору, а тому вважає за необхідне звернути увагу адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на наявність скарг ОСОБА_4 на стан здоров`я та у разі необхідності надати відповідну допомогу.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 194, 196, 201, 369-376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 13.03.2026 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 000 000 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_6 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, такі обов`язки:

-не відлучатися із міста Одеса без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-не відвідувати прикордонну смугу та контрольований прикордонний район;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до Хаджибейського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області (м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 23В) паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 19.02.2025, НОМЕР_7 від 19.02.2025, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження №42020160000000766 від 02.09.2020;

-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, діючими та колишніми службовими особами і працівниками державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з приводу обставин кримінального провадження №42020160000000766 від 02.09.2020;

-носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02.09.2020.

Звернути увагу адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на наявність скарг ОСОБА_4 на стан здоров`я та у разі необхідності надати відповідну допомогу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1