Справа № 991/313/26

Провадження 1-кс/991/317/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 січня 2026 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, представників власника майна - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52025000000000073 та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 12 січня 2026 року надійшло клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52025000000000073.

2.Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 січня 2026 року, клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .

3.Представник обґрунтовував своє клопотання таким.

В межах кримінального провадження у ОСОБА_5 проведено обшук під час якого вилучено особисті речі, зокрема, телефон Samsung Galaxy IMEI: НОМЕР_1, який постановою детектива від 09 січня 2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Детективом НАБ України оглянуто вилучені мобільний телефон та планшет, за результатом чого встановлено, що зазначені електронні пристрої захищені системою логічного захисту доступу, про що складено відповідний протокол.

З метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування на вилучених пристроях, постановою детектива від 16 січня 2025 року призначено комплексну судову комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 27 січня 2025 року (справа № 911/198/25) накладено арешт на цей телефон.

В подальшому, постановою детектива від 05 грудня 2025 року призначено нову судову комп?ютерно-технічну експертизу мобільного телефону Samsung Galaxy, яку направлено Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертам поставлено аналогічні питання, які вирішувались при проведені експертизи, яка виконувалась експертом - заступником керівника підрозділу детективів НАБ України.

З метою захисту інтересів ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_7 детективам направлялись клопотання та адвокатський запити. Так, на клопотання адвоката ОСОБА_8 про повернення вилученого майна (вих. № 711 від 15 квітня 2025 року), отримано відповідь детектива у вигляді постанови про відмову у задоволені клопотання від 17 квітня 2025 року. У мотивувальній частині постанови детектив зазначив, що підставою для відмови є призначення 16 січня 2025 року в межах кримінального провадження комплексної судової комп?ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій мобільного телефону, у зв?язку з чим повернення вилученого майна на даному етапі досудового розслідування є неможливим.

На клопотання про повернення вилученого майна (вих. № 2291 від 11 грудня 2025 року), отримано відповідь від старшого детектива у вигляді постанови про часткову відмову у задоволені клопотання від 18 грудня 2025 року. У мотивувальній частині постанови старший детектив зазначив, що на теперішній час в органу досудового розслідування не відпала потреба в застосування заходу забезпечення кримінального провадження щодо мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_5, так як у кримінальному провадженні призначено додаткову судову комп?ютерно-технічну експертизу.

На адвокатський запит від 11 грудня 2025 року отримано відповідь, що 16 січня 2025 року призначено комплексну судову комп?ютерно-технічну експертизу. Вказану експертизу проведено, результати становлять таємницю досудового розслідування.

17 грудня 2025 року на адресу детектива направлено клопотання про повернення вилученого майна, а саме мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 . У вказаному клопотанні визначено те, що власник телефону добровільно надає згоду детективам на розблокування мобільного телефону (надає пароль) з метою проведення огляду та отримання інформації, яка становить інтерес для досудового розслідування. На дату подачі вказаного клопотання, відповідь детектива на це клопотання адвоката не отримано, клопотання не розглянуто.

Зазначене, на переконання адвоката, свідчить про те, що органом досудового розслідування експертиза проведена, інформація з вилученого телефону скопійована та зафіксована у матеріалах справи, однак детективом умисно приховується така інформація, що може свідчити про незаконність утримання вилученого мобільного телефону, та відмови у його поверненні.

Отже, на думку представника, на даний час існують підстави стверджувати, що немає потреби у подальшому утриманні вилученого телефону.

Окрім того, арешт мобільного телефону, які є лише носієм доказової інформації, порушує справедливий баланс між законними інтересами власників майна та інтересами досудового розслідування та вочевидь порушує розумні строки здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні, що у свою чергу нівелює потребу подальшого арешту майна.

Враховуючи викладені факти, адвокат просив скасувати арешт, накладений на мобільний телефон Samsung Galaxy IMEI: НОМЕР_1 .

4.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.

4.1.Представники власника майна - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - клопотання підтримали, просили його задовольнити. Надали пояснення, що узгоджуються із доводами цього клопотання.

Адвокат ОСОБА_3 зазначив, що спірний телефон необхідний для виконання ОСОБА_5 його службових обов`язків працівника суду.

4.2.Детектив у судове засідання не прибув, надіслав слідчому судді письмові заперечення щодо задоволення клопотання. Обґрунтовував свої заперечення таким. Після продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчим суддею до 02 березня 2026 року, детективом 05 грудня 2025 року призначено додаткову судову комп?ютерно-технічну експертизу мобільного телефону Samsung Galaxy IMEI: НОМЕР_1, вилученого у ОСОБА_5 з метою подолання системи логічного захисту та копіювання наявних на телефоні відомостей, проведення якої доручено експертам КНДЕКЦ МВС України. 14 січня 2026 року на адресу детективів надійшов лист від 05 січня 2026 року з відповідної експертної установи з клопотанням експерта про надання об`єкту дослідження, яке експерт просить задовольнити. Отже, постанова детективів щодо призначення експертизи взята в роботу та триває у робочому режимі, що потребує певного часу.

Таким чином, на думку детектива, на теперішній час в органу досудового розслідування не відпала потреба в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження щодо мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_5 . Детектив просила відмовити у задоволенні клопотання, провести його розгляд без участі детективів та прокурорів з урахуванням поданих заперечень.

4.3.Неприбуття у судове засідання особи, за клопотанням якої було накладено арешт на майно, не перешкоджає розгляду з огляду на приписи ч. 2 ст. 174 та ч. 2 ст. 111 КПК України.

5.Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

5.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 січня 2025 року в справі № 991/198/25 задоволено клопотання детектива з метою забезпечення збереження речових доказів, накладено арешт на майно, вилучене 08 січня 2025 року в ході обшуку автомобіля HYUNDAI TUCSON, д.р.н. НОМЕР_2, яким володіє та користується ОСОБА_5, зокрема, спірний телефон.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2025 року ухвалу слідчого судді було залишено без змін.

5.2.Арешт було накладено з таких мотивів. На переконання слідчого судді, орган досудового розслідування довів необхідність арешту вищевказаного майна, оскільки доступ до інформації, що міститься на вказаному пристрої обмежений та потребує подолання логічного захисту, а сам пристрій визнано речовим доказом.

6.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням представника власника майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.

У своєму клопотанні представник власника майна вказав на втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

7.У кримінальному провадженні № 52025000000000073 розслідуються обставини умисного набуття у власність ОСОБА_9, який обіймав посаду начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, активів - квартири АДРЕСА_1, - законність підстав набуття яких не підтверджена доказами, а вартість яких значно перевищує його законні доходи, на загальну суму 21 629 400,00 грн. Отже, ОСОБА_9 підозрюється у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

З ухвали слідчого судді, якою накладено арешт вбачається, що представником продавця квартири АДРЕСА_1, був власник телефону ОСОБА_5 .

Враховуючи це, вилучений мобільний телефон, ймовірно вміщує відомості, які можуть бути використані як і, доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Однак таке наразі не можливо встановити поза розумним сумнівом, адже телефон захищений системою логічного захисту. 3а таких обставин, під час вирішення питання про арешт телефонів були наявні умови для накладення арешту на зазначене майно, визначені у абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.

05 грудня 2025 року детективом у кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу спірного телефону. Вказана експертиза призначення задля повного копіювання інформації з мобільного телефону.

З клопотання експерта від 05 січня 2026 року вбачається, що зазначена експертиза не завершена по даний час, що вказує на те, що потреба в подальшому арешті спірного телефону не відпала, відтак у скасуванні арешту слід відмовити.

8.Слідчий суддя враховує, що арешт майна у даному кримінальному провадженні застосовано не з метою покарання чи обмеження права власності як такого, а як тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження, спрямований на досягнення його завдань, визначених ст. 2 КПК України.

На переконання слідчого судді, сам по собі факт значного строку перебування майна під арештом не може розцінюватися як безумовна підстава для скасування арешту, якщо органом досудового розслідування вживаються процесуальні дії, спрямовані на досягнення мети, заради якої такий арешт було накладено, а потреба в його застосуванні об`єктивно зберігається.

Посилання представника власника майна на те, що інформація з мобільного телефону нібито вже скопійована та зафіксована у матеріалах кримінального провадження, є припущенням і не підтверджене належними та допустимими доказами. Натомість з матеріалів клопотання та письмових заперечень детектива вбачається, що призначена 05 грудня 2025 року судова комп`ютерно-технічна експертиза на даний час не завершена, а експертною установою заявлено клопотання про надання об`єкта дослідження, що свідчить про реальне виконання експертного завдання.

Слідчий суддя також бере до уваги, що мобільний телефон є оригінальним носієм інформації, а не її копією, і лише збереження такого носія у розпорядженні органу досудового розслідування забезпечує можливість: 1) перевірки повноти та достовірності отриманих відомостей; 2) проведення повторної або додаткової експертизи; 3) усунення сумнівів щодо автентичності, цілісності та незмінності цифрових даних.

9.Посилання представника власника майна на готовність ОСОБА_5 надати пароль доступу до мобільного телефону з метою проведення його огляду та отримання інформації, яка може мати значення для досудового розслідування, не є підставою для скасування арешту майна.

Слідчий суддя звертає увагу, що огляд електронного пристрою та проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи є різними за своєю правовою природою та процесуальними цілями діями. Надання пароля може забезпечити доступ до візуального інтерфейсу пристрою, однак не гарантує повноти, достовірності та незмінності цифрових даних, а також не виключає можливості попереднього втручання у структуру інформації, у тому числі її видалення, зміни або приховування.

Крім того, проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, у даному випадку, передбачає використання спеціальних технічних засобів та методик, спрямованих на повне копіювання інформації з носія.

Зазначена дія не може бути замінені оглядом мобільного телефону за участю власника, навіть за умови добровільного надання ним пароля доступу.

Окрім того, надання пароля власником пристрою не усуває ризиків втручання у цифрові дані, а також не гарантує, що після повернення телефону органу досудового розслідування буде збережено можливість проведення експертизи у разі виникнення такої потреби.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що готовність власника мобільного телефону надати пароль доступу не спростовує обґрунтованість накладеного арешту, не свідчить про відпадіння потреби у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та не може бути розцінена як підстава для його скасування у розумінні ч. 1 ст. 174 КПК України.

10.Доводи представників про порушення принципу розумних строків та дисбаланс між інтересами власника майна і завданнями досудового розслідування не знаходять свого підтвердження, оскільки у межах кримінального провадження призначено та фактично здійснюється експертне дослідження, без завершення якого повернення речового доказу може призвести до втрати або унеможливлення досягнення мети кримінального провадження.

Слідчому судді як загальновідомий факт відомо, що експертні установи, у тому числі державні науково-дослідні експертно-криміналістичні центри, здійснюють свою діяльність в умовах значного навантаження, що об`єктивно впливає на строки проведення судових експертиз. Така завантаженість не залежить від волевиявлення органу досудового розслідування та не може бути поставлена йому у провину за відсутності доказів бездіяльності або зловживань.

Отже, сама по собі тривалість проведення експертного дослідження, зумовлена об`єктивною завантаженістю експертної установи, не може свідчити про порушення принципу розумних строків, а також не нівелює необхідності подальшого застосування арешту майна, накладеного з метою забезпечення збереження речового доказу.

За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що баланс між правом власника на мирне володіння майном та інтересами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не порушено, а втручання у право власності є пропорційним поставленій процесуальній меті.

Крім цього, слідчий суддя врахував, що призначена експертиза проводиться експертом і КПК України не визначено можливості обмеження експерта у строках проведення експертного дослідження, в тому числі рішенням слідчого судді.

11.За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності підстави, визначеної статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про як зазначає представник власника майна.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52025000000000073 - залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_10