Справа № 991/7103/25

Провадження 1-кп/991/91/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_7, ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_17 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження № 52023000000000459 від 06.09.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 368-4 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 384 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Рух кримінального провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Під час підготовчого провадження захисниками обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_16, ОСОБА_17, захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_15, захисником обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_12, а також захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_13 подано клопотання про закриття кримінального провадження (Т. 12, а.с. 67-81, а.с. 86-138; Т. 9, а.с. 210-235, Т. 13, а.с. 157-164 відповідно), що вирішуються даною ухвалою суду.

2. Зміст поданих клопотань

2.1. Зміст клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисниками обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_16, ОСОБА_17 (Т. 12, а.с. 67-81)

Сторона захисту вважає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 було штучно створено органом досудового розслідування та здійснювалося за відсутності передбачених законом процесуальних підстав, всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства України.

Так, зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 не вбачається жодних обставин, які б свідчили про вчинення ОСОБА_7 будь-якого кримінального правопорушення. Більше того, у витягу відсутня самостійна юридично-правова кваліфікація дій ОСОБА_7, що свідчить про відсутність процесуальних підстав для розслідування стосовно нього кримінального провадження.

Внесені до ЄРДР відомості стосуються службових осіб Мукачівської міської ради, депутатів міської ради та оцінювачів ТОВ «Біном Груп», які, за версією слідства, діяли у змові під час продажу земельної ділянки ТОВ «Універсал-М» за заниженою ціною. Однак, як підтверджується матеріалами провадження, обвинувачений ОСОБА_7 не є службовою особою Мукачівської міської ради, депутатом цієї ради, оцінювачем ТОВ «Біном Груп», посадовою особою, фактичним бенефіціарним власником ТОВ «Універсал-М».

Таким чином, відомості, внесені до ЄРДР 06.09.2023, не стосуються ОСОБА_7, а тому розпочате щодо нього досудове розслідування є безпідставним і незаконним.

Незаконність досудового розслідування та проведення процесуальних дій щодо ОСОБА_7 сторона захисту пов`язує також з тим, що без внесення відомостей до ЄРДР саме щодо ОСОБА_7 відносно останнього проводилися слідчі дії, НСРД, було складено повідомлення про підозру та направлено до суду обвинувальний акт. Внаслідок цього ці дії вчинено з істотним порушенням вимог КПК України.

Крім того, у рапорті про виявлений злочин, поданому т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, на підставі якого було внесено відомості до ЄРДР, відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення.

За таких обставин у сторони захисту постає питання щодо законності внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування стосовно ОСОБА_7, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутнє належне та достовірне джерело інформації про вчинення ним кримінального правопорушення.

Вказані обставини, на переконання захисту, свідчать про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 проведено без дотримання належної правової процедури, а результати цього розслідування є недопустимими доказами.

Сторона захисту вважає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 підлягало закриттю ще на стадії досудового розслідування, оскільки воно було розпочате без наявності достатніх підстав та з порушенням вимог, установлених ст. 214 КПК України.

Оскільки 1) досудове розслідування щодо ОСОБА_7 розпочато незаконно, без внесення відповідних відомостей до ЄРДР, 2) усі слідчі дії та зібрані матеріали є похідними від незаконного початку розслідування; 3) повідомлення про підозру та обвинувальний акт є незаконними процесуальними документами, 4) у кримінальному провадженні в частині обвинувачення ОСОБА_7 відсутня належна процедура початку розслідування, що унеможливлює підтвердження події та складу кримінального провадження, то сторона захисту просила закрити кримінальне провадження № 52023000000000459 в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

2.2. Зміст клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_15 (Т. 12, а.с. 86-138)

За результатами ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту з`ясовано, що в даному кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, а тому наявні підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Так, після повідомлення 25.06.2024 ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 про підозру у вказаному провадженні двомісячний строк досудового розслідування закінчувався 25.08.2024.

07.08.2024 до Вищого антикорупційного суду подано клопотання від 06.08.2024, складене старшим детективом Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19, погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_20 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459 до шести місяців, тобто до 25.11.2024.

22.08.2024 слідчим суддею наведене клопотання сторони обвинувачення задоволено частково та продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 25.11.2024 включно. При цьому слідчий суддя визнав більшість доводів детектива та прокурора необґрунтованими і фактично вмотивував своє рішення обставинами, пов`язаними з 1) проведенням почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, підписаних від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_8, а також комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій щодо подолання системи логічного захисту на мобільному телефоні, та 2) з тривалістю проведення цих експертиз.

Проте з матеріалів досудового розслідування стороною захисту було встановлено, що призначена постановою від 18.07.2024 почеркознавча та судово-технічна експертиза документів, підписаних від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_8, завершена Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ще 30.07.2024, тобто за тиждень до звернення детектива до слідчого судді з відповідним клопотанням про продовження строку досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя вмотивував свою ухвалу від 22.08.2024 фактично двома обставинами, проте одна з них уже об`єктивно не існувала не тільки на час розгляду відповідного клопотання сторони обвинувачення, але й на час звернення детектива з клопотанням до слідчого судді.

Крім того, детектив у клопотанні посилався як на підставу, що вказує на особливу складність даного кримінального провадження та відповідно необхідність продовження строку досудового розслідування в ньому - тривалість проведення судових експертиз. Однак з матеріалів досудового розслідування вбачається, що зазначена експертиза була проведена менше ніж за два тижні.

На переконання захисту, детектив не тільки ввів в оману слідчого суддю, посилаючись у клопотанні на неіснуючі обставини (необхідність проведення експертного дослідження, яке вже було завершено) як підставу для продовження строку досудового розслідування, але й обґрунтував своє клопотання надуманою обставиною - нібито особливою складністю даного кримінального провадження, що полягає у тривалості проведення судових експертиз, хоча фактично експертиза проведена менше ніж за 2 тижні.

На думку захисту, вищезазначені фактичні обставини справи мали суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчим суддею за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459. У зв`язку з цим ухвала слідчого судді від 22.08.2024 в силу вищезазначених обставин не може бути законним та обґрунтованим судовим рішенням, оскільки ґрунтується не на об`єктивно існуючих обставинах кримінального провадження, а на неналежних і недостовірних доказах - недостовірних твердженнях сторони обвинувачення, у зв`язку із чим у суду наявні правові підстави не погодитися з ухвалою слідчого судді від 22.08.2024.

За таких обставин ухвала слідчого судді від 22.08.2024 в силу її необґрунтованості та незаконності не породжує жодних правових наслідків та не впливає на порядок обчислення строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого строк досудового розслідування закінчився ще 25.08.2024. Відповідно всі процесуальні дії та рішення, що мали місце після 25.08.2024 в межах даного кримінального провадження, у тому числі складання та направлення обвинувального акта до суду, є незаконними, оскільки вчинялися та приймалися відповідно поза межами строку досудового розслідування.

З урахуванням вищевикладеного сторона захисту просила закрити кримінальне провадження № 52023000000000459 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

2.3. Зміст клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисником обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_12 (Т. 9, а.с. 210-235)

Стороною захисту встановлено три самостійні обставини, які свідчать про сплив строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, та наявність у зв`язку з цим підстав для закриття кримінального провадження.

1. Неповідомлення ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування.

З 31.07.2024 стосовно ОСОБА_10 здійснювалося спеціальне досудове розслідування. У зв`язку з цим відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства ОСОБА_10 мала бути повідомлена про те, що 13.11.2024 відбудеться процесуальна дія - повідомлення про завершення досудового розслідування, шляхом направлення повістки про виклик за останнім відомим місцем її проживання або перебування та обов`язково вказана інформація (із зазначенням часу, дати, місця проведення) мала бути опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Однак, повістка про виклик для участі у процесуальній дій - повідомлення про завершення досудового розслідування, не була направлена за останнім місцем проживання або перебування ОСОБА_10 та не була опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

За таких обставин ОСОБА_10 взагалі не була повідомлена про проведення процесуальної дії - повідомлення про завершення досудового розслідування.

Окрім цього, саме повідомлення ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування також мало бути здійснено шляхом його надсилання за останнім відомими місцем її проживання чи перебування та обов`язково публікуватись в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Однак цього стороною обвинувачення також не було зроблено.

При цьому стороні обвинувачення було достеменно відомо, що ОСОБА_10 тривалий час незмінно перебувала у Федеративній Республіці Німеччина за адресою: АДРЕСА_10. Тому саме за цією адресою ОСОБА_10 мала бути повідомлена про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення уповноваженими особами ані повістки про виклик, ані самого повідомлення про завершення досудового розслідування за фактичним місцем перебування ОСОБА_10 на території Федеративної Республіки Німеччина, про яке органу досудового розслідування було достеменно відомо, а також оскільки повістка про виклик для проведення процесуальної дії та повідомлення про завершення досудового розслідування не було опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» та не було розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, то ОСОБА_10 не була повідомлена про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459, а отже строк досудового розслідування продовжував обчислюватись після 13.11.2024 і не зупинявся до його спливу. Як наслідок строк досудового розслідування в кримінальному провадженні закінчився ще 25.11.2024, тобто до направлення обвинувального акта до суду.

Сторона захисту переконана, що ОСОБА_10 мала повідомлятися про завершення досудового розслідування в індивідуальному порядку та незалежно від її захисників. Проте навіть через захисників, адвокатів ОСОБА_21 та ОСОБА_22, яким було направлено повідомлення про завершення досудового розслідування, ОСОБА_10 також не була належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування, оскільки ОСОБА_21 станом на листопад 2024 року не здійснював захист ОСОБА_10, а в матеріалах досудового розслідування відсутні документи, що засвідчують правовий статус ОСОБА_22 як адвоката та наявність між ОСОБА_22 та ОСОБА_10 відносин з надання правничої допомоги.

При цьому поштове відправлення на ім`я ОСОБА_22 відповідно до опису було здійснено за адресою: АДРЕСА_11. Водночас, у накладній про відправлення цього поштового відправлення зазначено адресу - АДРЕСА_11. Крім того, відсутнє будь-яке підтвердження того, що вказане відправлення було отримано ОСОБА_22 . Додатково до цього в усіх поштових відправленнях на ім`я різних захисників зазначено однаковий неіснуючий номер телефону - НОМЕР_1, у зв`язку з чим відповідні особи не отримували належного сповіщення про надходження поштового відправлення.

З огляду на вищевикладене сторона захисту вважає, що органом досудового розслідування не лише не було дотримано встановленої процедури повідомлення ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування, але й було вчинено навмисні дії, спрямовані на створення видимості такої процесуальної дії, без фактичного її виконання. Ані ОСОБА_10, ані її захисники не були належним чином повідомлені про завершення досудового розслідування у формі, що відповідала б вимогам процесуального закону, у тому числі в контексті процедури in absentia.

У зв`язку з цим дата 13.11.2024 не може вважатися моментом повідомлення про завершення досудового розслідування та зупинення строку досудового розслідування, який продовжив обчислюватись та сплив 25.11.2024. Тому на момент надходження обвинувального акта до суду граничний строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52023000000000459 вже був пропущений.

2. Неповідомлення про завершення досудового розслідування захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_23

13.11.2024 адвокати ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_23 надавали правову допомогу своїм довірителям у заздалегідь узгоджених судових засіданнях та не мали можливості прибути до Національного антикорупційного бюро України.

Разом з цим, адвокат ОСОБА_12 неодноразово намагалась узгодити інший час або дату для проведення відповідної процесуальної дії за її участі з метою, зокрема, запобігання порушенню прав ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на захист. Однак, в узгодженні іншого часу проведення процесуальної дії було відмовлено.

Таким чином, 13.11.2024 адвокати ОСОБА_12, ОСОБА_23 та ОСОБА_11 не були повідомлені про завершення досудового розслідування.

У матеріалах кримінального провадження містяться докази надсилання засобами поштового зв`язку повідомлення про завершення досудового розслідування адвокатам ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_23 . Однак ніхто з цих захисників відповідне поштове відправлення так і не отримав, а в матеріалах кримінального провадження відсутнє підтвердження отримання захисниками цих відправлень. Крім того, поштові відправлення містять однаковий неіснуючий номер телефону - НОМЕР_1, що позбавило захисників можливості отримати сповіщення про надходження поштового відправлення, у випадку якщо воно відправлялося.

Відсутність підтвердження доставки таких відправлень, а також офіційна відповідь АТ «Укрпошта» про неможливість встановити факт їх надходження, виключає можливість вважати, що процесуальна дія у вигляді повідомлення про завершення досудового розслідування відбулася належним чином. Лише 20.11.2024 детективом через месенджер WhatsApp було надіслано адвокату ОСОБА_12 скан-копію відповідного повідомлення.

Таким чином, жоден із зазначених захисників не був належним чином повідомлений про завершення досудового розслідування, що також є підтвердженням того, що строки досудового розслідування продовжили обчислюватись і після 13.11.2024 та у встановленому законом порядку не зупинялись.

3. Направлення обвинувального акта до суду поза межами граничного строку досудового розслідування.

Якщо припустити, що строк досудового розслідування зупинився 13.11.2024, то на момент завершення досудового розслідування залишалось 12 днів строку досудового розслідування.

30.06.2025 сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у кримінальному провадженні № 52023000000000459 та відбулось вручення обвинувального акта. З цього моменту строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відновився.

09.07.2025, тобто за 2 дні до завершення строку досудового розслідування, обвинувальний акт було подано до Вищого антикорупційного суду.

Однак протягом ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження фактично зупинений строк досудового розслідування щонайменше тричі відновлювався через дії сторони обвинувачення, а саме: 1) 19.11.2024 - у зв`язку із проведенням детективом допиту свідка ОСОБА_24 ; 2) 14.11.2024 - у зв`язку із проведенням огляду та копіювання, що зафіксовано протоколом від 14.11.2024; 3) 25.11.2024 - у зв`язку із проведенням огляду, що зафіксовано протоколом від 25.11.2024.

На думку захисту, якщо після повідомлення про завершення досудового розслідування слідчий орган здійснює нові слідчі дії, навіть якщо не видає постанови про відновлення розслідування, слід вважати, що розслідування де-факто поновлено, а строк досудового розслідування відновлюється з дати першої нової слідчої дії.

З урахуванням наведеного, сторона захисту наполягає на тому, що дії сторони обвинувачення після повідомлення про завершення досудового розслідування, зокрема, проведення слідчих дій у формі допиту та оглядів від 14.11.2024, 19.11.2024, 25.11.2024, мають розцінюватись як поновлення досудового розслідування, навіть за відсутності належного процесуального оформлення у вигляді постанови про його відновлення.

Тому якщо виходити з підходу, відповідно до якого кожна слідча дія, проведена після повідомлення про завершення досудового розслідування, тимчасово поновлювала строк досудового розслідування лише на період її фактичного проведення - тобто на один день, то за таких умов загальний строк, що залишався на момент звернення до суду із обвинувальним актом - 2 дні, сплинув раніше, адже проведення слідчих дій відновлювало досудове розслідування щонайменше на 3 дні.

За таких обставин сторона захисту вважає, що строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України, сплинув до направлення обвинувального акта до суду, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.

2.4. Зміст клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_13 (Т. 13, а.с. 157-164)

За результатами аналізу матеріалів досудового розслідування та витребуваного судом листування сторони обвинувачення з Федеративною Республікою Німеччина стороною захисту встановлено, що у даному кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, а тому наявні правомірні, обґрунтовані та законні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За версією сторони обвинувачення з 31.07.2024 та до направлення обвинувального акта до суду в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_10 здійснювалась процедура спеціального досудового розслідування, яка серед іншого визначає спеціальний порядок ознайомлення підозрюваної з матеріалами досудового розслідування та вручення обвинувального акта.

У зазначеному порядку сторона обвинувачення повідомила про завершення досудового розслідування, надала доступ до матеріалів кримінального провадження та вручила обвинувальний акт лише захиснику ОСОБА_10 . Вимоги ст. 290, 293 КПК України щодо самої ОСОБА_10 стороною обвинувачення не виконувалися з огляду на положення Глави 24-1 КПК України.

Разом з тим, сторона захисту переконана, що положеннями ч. 5 ст. 297-4 КПК України передбачено автоматичне зупинення «спеціального» режиму досудового розслідування та зупинення дії положень Глави 24-1 КПК України у випадку затримання підозрюваного або його з`явлення до сторони обвинувачення. При цьому під затриманням підозрюваного сторона захисту вважає затримання його будь-якою уповноваженою службовою особою, якою не обов`язково є орган досудового розслідування чи інший представник сторони обвинувачення у конкретному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, сторона захисту зазначає, що оскільки відповідно до матеріалів міжнародно-правового співробітництва ОСОБА_10 03.12.2024 була затримана уповноваженими органами Федеративної Республіки Німеччина на виконання запиту сторони обвинувачення про її видачу, то відповідно до імперативних вимог ч. 5 ст. 297-4 КПК України з цього моменту подальше досудове розслідування щодо ОСОБА_10 мало здійснюватися за загальними правилами, передбаченими процесуальним законодавством.

Всупереч цьому сторона обвинувачення після затримання ОСОБА_10 не виконала вимоги ст. 290, 293 КПК України щодо самої ОСОБА_10 .

При цьому повідомлення про завершення досудового розслідування, яке до затримання ОСОБА_10 уповноваженими органами Федеративної Республіки Німеччина було вручено стороною обвинувачення захиснику ОСОБА_10, не може вважатися повідомленням про завершення досудового розслідування самої ОСОБА_10 . Вручення повідомлення про завершення досудового розслідування захиснику «за призначенням», якому сторона обвинувачення не повідомляла відому інформацію щодо дійсного місця проживання та контактних даних ОСОБА_10, не може вважатись вжиттям достатніх заходів для реального доведення змісту такого повідомлення до відома ОСОБА_10 .

З урахуванням викладеного сторона захисту вважає, що оскільки з 03.12.2024 відносно ОСОБА_10 перестала застосовуватися спеціальна процедура, передбачена Главою 24-1 КПК України, і стороною обвинувачення не було виконано вимоги ст. 290 КПК України відносно ОСОБА_10, то строк досудового розслідування не зупинявся відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, а тому сплинув до 09.07.2025.

За таких обставин захисник ОСОБА_13 вважає, що кримінальне провадження № 52023000000000459 підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3. Позиції учасників судового засідання

Захисники ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13 підтримали подані ними клопотання про закриття кримінального провадження, наполягали на задоволенні з викладених у них підстав.

Захисник ОСОБА_11 підтримав вищезазначені клопотання, наполягав на їх задоволенні, просив закрити кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, та висловив переконання з приводу того, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження на даній стадії судового провадження не буде передчасним.

Захисник ОСОБА_14 підтримала вищезазначені клопотання, наполягала на їх задоволенні, просила закрити кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Окрім доводів, що викладені у поданих клопотаннях, адвокат ОСОБА_14 вказала на численні порушення стороною обвинувачення принципу належної правової процедури з моменту реєстрації кримінального провадження і до направлення обвинувального акта до суду. У цьому аспекті захисником було зазначено, що під час перебування на розгляді слідчого судді клопотання про продовження строку досудового розслідування сторона обвинувачення намагалась також продовжити строк досудового розслідування до трьох місяців відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України. Також ОСОБА_14 звернула увагу на те, що 30.06.2025 сторона обвинувачення намагалась у терміновому порядку вручити обвинувальний акт всім представникам сторони захисту, однак з невідомих причин після вручення обвинувальний акт не подавався до суду ще протягом десяти днів. Тобто, на переконання захисту, сторона обвинувачення, намагаючись зробити всі процесуальні дії якомога скоріше, допустила порушення прав, свобод та законних інтересів обвинувачених, а також загальних засад кримінального провадження.

Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали позицію своїх захисників.

Прокурор ОСОБА_4 надав письмові заперечення (Т. 13, а.с. 68-116, 123-129), в яких просив відмовити у задоволенні вищезазначених клопотань сторони захисту у зв`язку з їх необґрунтованістю. У судовому засіданні сторона обвинувачення підтримала доводи та аргументи, викладені у письмових запереченнях.

4. Оцінка та мотиви суду

4.1. Щодо клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисниками обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_16, ОСОБА_17 (Т. 12, а.с. 67-81)

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

З наведеного припису процесуального законодавства вбачається, що під час підготовчого провадження суд має право закрити кримінальне провадження лише з чітко передбачених підстав, перелік яких є вичерпним (п. 5-8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та ч. 2 ст. 284 КПК України). Закриття кримінального провадження на стадії підготовчого провадження з будь-яких інших підстав, аніж тих, що визначені п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

У своєму клопотанні захисники фактично стверджували про наявність декількох підстав для закриття кримінального провадження: 1) у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, 2) у зв`язку з відсутністю події та складу кримінального правопорушення, 3) у зв`язку з істотним порушенням вимог КПК України, а саме - проведенням досудового розслідування та збиранням доказів до внесення відомостей до ЄРДР.

Першочергово суд звертає увагу, що жодними положеннями кримінального процесуального законодавства, у тому числі і положеннями ст. 284 КПК України, не передбачено такої підстави для закриття кримінального провадження як істотне порушення вимог КПК України у зв`язку з проведенням досудового розслідування та збиранням доказів до внесення відомостей до ЄРДР. Обставини порушення порядку збирання доказів, зокрема, їх збирання до внесення відомостей до ЄРДР, мають значення для оцінки допустимості таких доказів, що здійснюється судом при ухваленні остаточного судового рішення за результатами розгляду всього кримінального провадження. Навіть встановлення очевидної недопустимості доказів (ч. 2 ст. 89 КПК України) не є підставою для закриття кримінального провадження.

Таким чином, твердження сторони захисту про наявність підстав для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у зв`язку з проведенням досудового розслідування та збиранням доказів до внесення відомостей до ЄРДР фактично є твердженням про недопустимість доказів, зібраних стороною обвинувачення, що буде враховано судом при оцінці всіх досліджених доказів під час ухвалення остаточного судового рішення.

Натомість інші підстави для закриття кримінального провадження (відсутність події та складу кримінального правопорушення), про наявність яких стверджували захисники, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України відповідно. Вказані підстави для закриття кримінального провадження не входять до переліку підстав, визначених п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, що, з урахуванням вищевикладених висновків суду, свідчить про неможливість закриття кримінального провадження з цих підстав на стадії підготовчого провадження.

Неможливість закриття кримінального провадження на стадії підготовчого провадження з підстав, що передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, логічно узгоджується з цілями, завданнями та правовою природою підготовчого судового засідання, під час якого створюються умови для повного, всебічного і об`єктивного судового розгляду та під час якого суд позбавлений можливості в будь-який спосіб досліджувати, аналізувати, оцінювати пред`явлене обвинувачення по суті, без чого неможливо з`ясувати відсутність події чи складу кримінального правопорушення.

У той же час, встановлення відсутності події або складу кримінального правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження є підставою для ухвалення судом виправдувального вироку (ч. 7 ст. 284, ч. 1 ст. 373 КПК України).

Таким чином, перевірка доводів сторони захисту про відсутність події або складу інкримінованого ОСОБА_7 правопорушення є можливою лише за результатами проведення повного судового розгляду, оцінки сукупності досліджених доказів та лише в остаточному судовому рішенні, яким вирішується обвинувачення по суті (вироку).

У зв`язку з цим суд доходить висновку, що клопотання про закриття кримінального провадження, подане захисниками обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_16, ОСОБА_17, є передчасним, внаслідок чого підлягає залишенню без задоволення.

Разом з тим, суд враховує доводи та аргументи, викладені захисниками в цьому клопотанні, і надасть їм оцінку при ухваленні остаточного судового рішення.

4.2. Щодо клопотань про закриття кримінального провадження, поданих захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_15, захисником обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_12, а також захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_13 (Т. 12, а.с. 67-81, а.с. 86-138; Т. 9, а.с. 210-235, Т. 13, а.с. 157-164 відповідно)

За результатами аналізу доводів та аргументів, які висловлені сторонами кримінального провадження, а також дослідження документів, які були надані сторонами на підтвердження своєї правової позиції, суд констатує, що вирішення поданих стороною захисту клопотань потребує 1) оцінки законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді про продовження строку досудового розслідування; 2) перевірки виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України; 3) з`ясування обставин руху досудового розслідування та перебігу його строку в межах даного кримінального провадження; 4) підтвердження або спростування факту зупинення строку досудового розслідування відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України; 5) визначення впливу обставин затримання ОСОБА_10 на території іноземної держави на перебіг строку досудового розслідування.

З наведеного вбачається, що порушені стороною захисту питання вимагають дослідження письмових доказів, у тому числі оригіналів матеріалів досудового розслідування, оцінка яких може бути надана лише під час розгляду справи по суті. Проте на даній стадії судового провадження у розпорядженні суду відсутні зазначені письмові докази в обсязі, який був би достатнім для надання обґрунтованих відповідей на доводи сторони захисту.

Оскільки на даній стадії судового провадження (підготовче судове засідання) у розпорядженні суду відсутні достатні матеріали досудового розслідування, а сторонами кримінального провадження надано лише їх копії, то, на думку суду, вирішення поданих стороною захисту клопотань може призвести до передчасних, необґрунтованих висновків про закриття кримінального провадження або про відсутність підстав для його закриття.

У зв`язку з цим суд доходить висновку, що клопотання про закриття кримінальних проваджень є передчасними та не можуть бути обґрунтовано вирішені на даній стадії кримінального провадження на основі того обсягу матеріалів досудового розслідування, що перебуває у розпорядженні суду. У зв`язку з цим клопотання підлягають залишенню без задоволенню.

Водночас, суд вважає за необхідне надати оцінку висловленим у клопотанні доводам під час судового розгляду кримінального провадження. У подальшому, якщо за результатами дослідження достатнього обсягу матеріалів досудового розслідування судом буде встановлено, що строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК України, закінчилися, то суд не буде позбавлений можливості прийняти рішення про закриття кримінального провадження за наслідками судового розгляду, на чому наголошував Верховний Суд. Так, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 травня 2022 року по справі № 583/1283/20 зазначив, що вимоги кримінального процесуального закону не містять заборон щодо прийняття такого рішення у разі виявлення зазначених підстав під час розгляду кримінального провадження по суті.

Керуючись ст. 219, 284, 290, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисниками обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_16, ОСОБА_17 .

Відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_15 .

Відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисником обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_12 .

Відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_13 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Головуюча суддя ОСОБА_1