Справа № 991/13291/25

Провадження 1-кс/991/13402/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2025 у справі № 991/3867/25, у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.05.2025 (справа № 991/3867/25) на речі, власником яких є ОСОБА_4 та його донька ОСОБА_5, а саме:

- мобільний телефон iPhone модель A2101 IMEI: НОМЕР_1 ;

- планшет iPad Pro модель A2759 s/n MLQ7PXQLXF;

- мобільний телефон iPhone модель А3296;

- ноутбук MacBook A2941 serial MD2QWPH7x7.

Підставою подання цього клопотання до слідчого судді, на переконання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3, стала відсутність потреби у арешті майна через сплив строків проведення технічних маніпуляцій та можливість збереження доказів у спосіб, що не потребує фізичного утримання майна.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі. Аргументуючи необхідність скасування арешту та повернення пристроїв їх власникам, адвокат зауважив, що утримання пристроїв ОСОБА_4 протягом понад 6 місяців лише через очікування в черзі на проведення експертизи за листами експертів суперечить принципу мінімізації втручання у право власності. Як стверджує адвокат, сторона обвинувачення мала достатньо часу та технічних можливостей для залучення інших фахівців або прискорення копіювання даних, не перекладаючи тягар організаційних проблем лабораторій НАБУ на власника майна.

Ст. детектив НАБУ ОСОБА_6 засобами електронного поштового зв`язку надіслав заперечення з приводу поданого клопотання про скасування арешту майна, зазначивши при цьому, що наразі тривають судові комп`ютерно-технічні експертизи стосовно вилученої техніки під час обшуку у помешканні ОСОБА_4 .. За таких обставин, ст. детектив послався на відсутність підстав для скасування арешту, тож просив відмовити в задоволенні клопотання.

Варто зауважити, що розгляд цього клопотання здійснюється в режимі відеоконференції за клопотанням заявника.

Заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчої судді ВАКС від 05.05.2025 у справі № 991/3867/25, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 08.07.2025, у кримінальному провадженні № 5202400000000178 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 28.04.2025 обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:

- мобільний телефон iPhone модель A2101 IMEI: НОМЕР_1 із зовнішніми пошкодженнями з сім картою № НОМЕР_2 ;

- планшет iPad Pro модель A2759 s/n MLQ7PxQLXF;

- мобільний телефон iPhone модель А3296 із сім картою № НОМЕР_3 ;

- ноутбук MacBook A2941 serial MD2QWPH7х7, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обіймає посаду начальника відділу аналізу ризиків і таргетингу Департаменту профілювання митних ризиків Державної митної служби України та володіє відомостями щодо подій, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

Отже, вилучені у ОСОБА_4 мобільні телефони із сім-картками, ноутбук та планшет ймовірно вміщують відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Підставами для накладення арешту на майно, згідно з ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.05.2025, з урахуванням ухвали Апеляційної палати ВАКС від 08.07.2025, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що при розгляді клопотання про арешт майна було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Так, як свідчать подані документи, згідно з протоколом обшуку вилучені пристрої (мобільний телефон iPhone модель A2101 IMEI: НОМЕР_1 ; планшет iPad Pro модель A2759 s/n MLQ7PxQLXF; мобільний телефон iPhone модель А3296; ноутбук MacBook A2941 serial MD2QWPH7x7) мають систему логічного захисту, пароль для подолання якої ОСОБА_4 не повідомив, у зв?язку із чим їх було вилучено.

Разом з тим, вартим уваги є те, що мобільний телефон iPhone A3296 перебував у вимкненому стані, який також містить систему логічного захисту, пароль від якого ОСОБА_4 не надав детективу, повідомивши останньому, що він його забув.

28.04.2025 детектив призначив проведення комплексної судової комп?ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій щодо мобільного телефона iPhone модель А2101 ІМЕ: НОМЕР_1, поставивши на вирішення експерта питання (1) чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку, доступ до якого пов?язаний із подоланням системи логічного захисту; (2) якщо так, скопіювати інформацію на електронний носій інформації.

30.04.2025 та 02.05.2025 детективом призначено проведення судових комп`ютерно-технічних експертиз, поставивши на вирішення експертам питання, (1) чи міститься на наданих на дослідження ноутбуці MacBook A2941 serial MD2QWPH7x7, планшеті iPad Pro модель A2759 s/n MLQ7PxQLXF, мобільному телефоні iPhone модель А2101 IMEI: НОМЕР_1, мобільному телефоні iPhone модель А3296 із сім картою № НОМЕР_3, серед наявних та видалених файлів інформація щодо ключових слів: «ЛД Травелінг», «Євро транс портал», «Квантум авто», «Лайн опен», «Аплайн», «Трел», «Тревелінг», «UA204», «досмотр», «шпаргалку»; (2) якщо так, то вказати дати створення, редагування, останнього доступу до файлів, автора створення документу та інші метадані файлу та файлової системи та надати файли, що знаходяться на вказаних накопичувачах в електронному вигляді.

Отже, за змістом постанов детектива, експертам слід надати вищевказані мобільні телефони, ноутбук та планшет, як об?єкти дослідження.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4, який обіймає посаду начальника відділу аналізу ризиків і таргетингу Департаменту профілювання митних ризиків Державної митної служби України, володіє відомостями, що розслідуються у цьому провадженні, слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт встановлено, що також не спростовано колегією суддів Апеляційної палати ВАКС, що вилучені під час обшуку житла ОСОБА_4 мобільні телефони із сім-картками, ноутбук та планшет ймовірно вміщують відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, однак, це на той час не можливо встановити поза розумним сумнівом, адже доступ до них пов?язаний із подоланням системи логічного захисту.

Слідчий суддя враховує те, що детективом призначено проведення низки комп?ютерно-технічних експертиз для з?ясування наявності у таких пристроях інформації, що має значення для досудового розслідування, а щодо мобільного телефона iPhone A2101 також з метою копіювання інформації, доступ до якої пов?язаний із подоланням системи логічного захисту.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.05.2025, з урахуванням ухвали Апеляційної палати ВАКС від 08.07.2025 (справа №991/3867/25), обґрунтовано накладено арешт на майно за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України.

Адвокатом не доведено того, що арешт накладено неправомірно.

Поряд з цим варто додати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

За таких підстав, не беруться до уваги доводи адвоката стосовно того, що ОСОБА_4 не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, а також того, що частина майна належить його неповнолітній донці на підставі його протокола опитування дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_7 .. До того ж протокол обшуку не містить жодних посилань, що мобільний телефон та ноутбук належать доньці ОСОБА_4, а будь-яких зауважень до його змісту не виявлено. Наразі не спростовують того, що відповідні пристрої могли використовуватись ОСОБА_4 та можуть вміщувати відомості, які мають значення для встановлення факту чи обставин у цьому кримінальному провадженні.

Отже, у ході розгляду клопотання адвокатом не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того адвокатом не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

На даний час ще не проведені призначені детективом судові комп`ютерно-технічні експертизи для подолання системи логічного захисту та дослідження інформації, яка міститься в пам`яті вилученої техніки, у тому числі видаленої. Орієнтовний строк виконання цих експертиз визначений експертами - лютий 2026 року. Вказане також підтверджується листом із експертної установи від 09.01.2026 № 19/9/1-1502-2026.

При цьому, не заперечуючи важливості для власника майна повернення пристроїв, слід зауважити, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

В той же час, слушними є доводи адвоката стосовно того, що сторона обвинувачення не вживала ніяких дій для прискорення проведення експертизи, мала достатньо часу та технічних можливостей для залучення інших фахівців або прискорення копіювання даних, не перекладаючи тягар організаційних проблем лабораторій НАБУ на власника майна.

Однак, вартим уваги є те, що КПК України не наділяють слідчого суддю повноваженнями втручатись у діяльність слідчого/прокурора і впливати на хід кримінального провадження.

Так само для втручання у дискрецію сторони обвинувачення не може бути використаний механізм розгляду цього клопотання про скасування арешту лише на підставі можливого імовірного затягування строків проведення судових експертиз чи їх зволікання з інших мотивів, оскільки він також не передбачає можливості слідчого судді оцінювати ризики та наслідки розкриття таємниці досудового розслідування для його подальшого проведення (з урахування тактики і методики розслідування певних категорій злочинів, його планування, тощо) чи безпеки учасників кримінального провадження.

Разом з тим, в силу приписів ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, до яких за змістом п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя не уповноважений на втручання в дискрецію сторони обвинувачення, оскільки таке втручання очевидно може підривати загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, до яких серед інших, зокрема, віднесений принцип диспозитивності.

Отже, на думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, як арешт майна, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.05.2025, з урахуванням ухвали Апеляційної палати ВАКС від 18.07.2025 (справа № 991/3867/25), а тому клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1