Документ № 133648332

  • Дата засідання: 23/01/2026
  • Дата винесення рішення: 23/01/2026
  • Справа №: 991/4995/25
  • Провадження №: 52023000000000312
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Ухвала про тимчасовий доступ
  • Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.

Справа № 991/4995/25

Провадження 1-кп/991/76/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3,

захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 52023000000000312 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Голубинівка Солонянського району, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

У С Т А Н О В И В :

На розгляді Вищого антикорупційного суду на стадії дослідження письмових доказів сторони обвинувачення перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

28 листопада 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав два клопотання про надання йому тимчасового доступу до речей та документів, з можливістю виготовлення їх копій (в друкованому та/або електронному) вигляді, а саме: судових справ № 991/3197/24 від 16 квітня 2024 року; № 991/3196/24 від 16 квітня 2024 року; № 991/3118/24 від 15 квітня 2024 року; № 991/3117/24 від 15 квітня 2024 року; № 991/3545/24 від 25 квітня 2024 року, № 991/3572/24 від 26 квітня 2024 року.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що під час проведення досудового розслідування стороною обвинувачення було проведено низку обшуків, зокрема, за місцем проживання ОСОБА_7, за місцем проживання та місцем роботи обвинуваченого ОСОБА_4 та автомобіля Опель Вектра НОМЕР_1 .

Водночас, на думку сторони захисту, на момент розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуків за місцем проживання та місцем роботи ОСОБА_4, прокурором не могло бути надано суду належних і допустимих доказів того, що саме останнім вчинено кримінальне правопорушення, а здобуті внаслідок такої слідчої дії докази пропорційні втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Захист стверджує, що станом на 15 квітня 2024 року в розпорядженні органу обвинувачення не було жодного доказу, включно із матеріалами НСРД, що давали б підстави стверджено сказати, що ОСОБА_4 готував чи вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується. З тексту ухвал, жодних доказів, на підтвердження даного критерія надано не було, а слідчий суддя фактично поклався на думку прокурора без будь яких письмових доказів.

В той же час, на момент розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 у слідчого судді були відсутні будь-які законні підстави для його задоволення, оскільки підстава невідкладності не була дотримана. Це обумовлено тим, що сторона обвинувачення володіла інформацією щодо всіх місць перебування та проживання ОСОБА_7, що виключало необхідність проведення невідкладної слідчої дії.

З урахуванням того, що сторона захисту порівняно зі стороною обвинувачення обмежена в можливості процесуальних дій з метою збору доказів на підтвердження обставин можливої провокації, ключове значення має можливість одержання захисниками повного доступу до матеріалів, зібраних стороною обвинувачення. Під час судового розгляду даного кримінального провадження має досліджуватися об`єктивність, неупередженість та повнота судового розгляду слідчими суддями, при винесенні ухвал про надання дозволу на проведення обшуку, що неможливо оцінити не враховуючи всіх матеріалів, що були надані слідчому судді під час такого розгляду. Враховуючи викладене, сторона захисту вбачає за необхідне витребувати з ВАКСу зазначені судові справи, оскільки обмеження доступу сторони захисту до наявних у сторони обвинувачення матеріалів кримінального провадження, може зумовити відсутність у сторони захисту адекватних можливостей доводити важливі для встановлення істини у кримінальному провадженні питання.

Розгляд кримінального провадження та вказаного клопотання було призначено на 23 січня 2026 року на 14 годину 00 хвилин.

23 січня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про відкладення призначеного судового засідання у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні в КП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », куди його було ургентно госпіталізовано 21 січня 2026 року з діагнозом «стенокардія»; за результатами огляду лікаря встановлено відповідні діагнози, які унеможливлюють його явку у судові засідання, потребують перебування на стаціонарному лікуванні.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заперечили проти розгляду поданого клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів за відсутності обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки такий порядок розгляду був попередньо з ним узгоджений. Прокурор також підтримав зазначену позицію сторони захисту та не висловив заперечень щодо розгляду клопотання за відсутності учасників, які не з`явились. З огляду на викладене, беручи до уваги узгоджену позицію сторін та відсутність порушення прав і законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_4, положення ч. 4 ст. 163 КПК України, Суд дійшов висновку про можливість та доцільність розгляду вказаного клопотання в даному судовому засіданні та без обов`язкової участі усіх учасників провадження.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити. Захисник вказав, що з досліджених матеріалів кримінального провадження станом на час винесення ухвал не вбачається ані факту передачі грошових коштів, ані будь-яких розмов, які б свідчили про обізнаність судді та могли слугувати підставою для проведення обшуків. На його думку, слідчий суддя мав більш ретельно оцінювати підстави клопотань органу досудового розслідування та докази, надані прокурором, з огляду на гарантії недоторканності судді й неприпустимість втручання як у професійну діяльність, так і в особисте життя. Сторона захисту вважає, що слідчі судді у винесених ухвалах формально підійшли до їх ухвалення, не надавши належної оцінки обґрунтуванню клопотань, при тому що детектив фактично не навів достатньої аргументації для їх задоволення. В ухвалах не зазначено переліку доказів, наданих слідчому судді, що позбавляє захист можливості їх оцінити та, на переконання адвоката, порушує принцип змагальності й право на захист. Крім того, слідчий суддя посилався на протоколи допиту свідків і матеріали НСРД щодо спілкування ОСОБА_8 з іншими особами, однак жодних контактів між ОСОБА_8 і ОСОБА_4 не було. Слідчий суддя аналізував лише документи, складені до внесення відомостей до ЄРДР, тоді як жодних матеріалів НСРД чи інших документів йому фактично надано не було. На думку сторони захисту, такий формальний підхід є неприпустимим, оскільки слідчі судді повинні приділяти належну увагу можливим порушенням прав та втручанню в діяльність судді. У зв`язку з цим захист наполягає на наданні доступу до відповідних матеріалів досудового розслідування з метою усунення сумнівів щодо повноти й відкритості доказів, які були подані слідчому судді.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що під час обшуків були вилучені документи та речі, які сторона обвинувачення вважає доказами, зокрема грошові кошти, що нібито є частиною неправомірної вигоди. На переконання сторони захисту, дозвіл на проведення обшуків за місцем проживання та роботи судді ОСОБА_4 був наданий слідчим суддею фактично наперед, за відсутності будь-яких доказів причетності останнього до вчинення кримінального правопорушення на той момент. Захисник наголосив, що документи, доступ до яких запитується в порядку тимчасового доступу, можуть мати істотне значення для оцінки допустимості доказів, отриманих під час обшуків. У зв`язку з цим зазначені матеріали, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3, є важливими для розгляду справи, а тому клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також захисники ствердили про подання на стадії підготовчого провадження заперечень на ухвали слідчих суддів, про доступ до судових справ, у яких вони винесені, подане клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотань про тимчасовий доступ, зазначивши, що судовий контроль на стадії досудового розслідування спрямований на запобігання можливим зловживанням з боку органів слідства та прокуратури, зокрема у сфері дотримання прав і свобод громадян. У даному випадку, за твердженням прокурора, сторона обвинувачення діяла у межах закону, своєчасно звертаючись до слідчого судді з відповідними клопотаннями, які були обґрунтовані наявністю достатніх підстав. Прокурор наголосив, що на момент звернення з клопотаннями у провадженні не було повідомлено про підозру жодній особі, а тому застосовувався найнижчий стандарт доказування, передбачений кримінальним процесом. Водночас клопотання містили опис обставин можливого одержання неправомірної вигоди ОСОБА_4, його ймовірних домовленостей із ОСОБА_7 та були підтверджені показаннями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . Усі докази, подані слідчому судді, були перелічені у клопотаннях та додатках, поданих через систему « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що дозволяло чітко встановити, якими матеріалами керувався слідчий суддя. Сторона обвинувачення вважає безпідставними доводи захисту щодо необхідності переоцінки судового контролю судом, який розглядає справу по суті, оскільки відсутні будь-які ознаки незаконності чи необґрунтованості ухвал слідчого судді, їх постановлення неналежним складом суду або з порушенням вимог КПК України. Прокурор зазначив, що слідчий суддя належним чином оцінив надані докази, які узгоджуються між собою та відображають обставини, зафіксовані у показаннях свідків і матеріалах НСРД. За позицією сторони обвинувачення, ухвали про дозвіл на проведення обшуків були постановлені з дотриманням вимог КПК України, за наявності письмових клопотань та відповідних доказів, із дотриманням стандарту достатності підстав. Проведені обшуки підтвердили свою ефективність, оскільки, зокрема, було виявлено значну частину неправомірної вигоди. Окремо прокурор звернув увагу на проведення невідкладного обшуку щодо ОСОБА_7, який був зумовлений конкретною оперативною ситуацією та необхідністю термінової фіксації доказів. За його словами, лише внаслідок такого обшуку вдалося вилучити частину неправомірної вигоди. Орган досудового розслідування, на переконання прокурора, діяв у межах КПК України, а слідчий суддя визнав такі дії обґрунтованими та законними.

Представник особи, у володінні якої знаходяться речі та документи у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду клопотання повідомлялася у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України. Надіслала до суду заяву у якій просила вказане клопотання розглядати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3, при вирішенні клопотання поклалася на розсуд суду. Додатково проінформувала, що справи № 991/3197/24; № 991/3196/24; № 991/3118/24; № 991/3117/24; № 991/3545/24; № 991/3572/24, доступ до яких просить адвокат ОСОБА_5 перебувають на зберіганні у управлінні документообігу та організаційного забезпечення ВАКСу.

З урахуванням позиції учасників кримінального провадження та положень ч. 4 ст. 163 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за відсутності представника особи, у володінні якої знаходяться речі та документи

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи сторін, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Стаття 333 КПК України регулює порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. Відповідно до ч. 1 цієї статті заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

За змістом ст. 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження та полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 132 КПК України, в контексті застосування в цьому кримінальному провадженні, визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому для оцінки потреб судового провадження, з точки зору права сторони захисту, суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Також під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5, 6 ст. 132 КПК України).

Частиною 1 ст. 160 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.

Вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів встановлені ч. 2 ст. 160 КПК України і цих вимог захисник ОСОБА_5 у цілому дотримався.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Дослідивши подані клопотання, а також письмові пояснення особи, у володінні якої перебувають запитувані документи, Суд дійшов висновку, що відповідні матеріали знаходяться у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_5, доступ до яких просить надати адвокат ОСОБА_5 . Також суд прийшов до переконання про відсутність на даний час у речах і документах, про доступ до яких клопоче захист, відомостей, які містять охоронювану законом таємницю, та зворотнього суду не наведено.

Із змісту клопотань сторони захисту про надання тимчасового доступу до речей і документів убачається, що метою такого доступу є перевірка законності постановлення слідчими суддями ухвал про надання дозволів на проведення обшуків, а також дотримання стороною обвинувачення вимог Кримінального процесуального кодексу України, що має істотне значення для вирішення питання щодо допустимості частини доказів, зібраних у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, 17 червня 2025 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшли заперечення на ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання дозволів на проведення обшуків у справах № 991/3572/24, № 991/3197/24, № 991/3196/24, № 991/3118/24 та № 991/3117/24 із клопотанням про витребування відповідних матеріалів із ІНФОРМАЦІЯ_5 ( т.1 а.с. 126-163).

Подача вказаних заперечень є правом захисту, яке закріплене у ч.3 ст. 209 КПК України. Порядок вирішення судом вказаних заперечень не врегульовано положеннями КПК, однак, суд має здійснити перевірку питань, які винесені на його вирішення учасниками, а відтак суд керуватиметься у вказаному питанні наданою йому дискрецією і процесуальними можливостями. Також положення закону сформульовані таким чином, що під час судового розгляду дійсно можуть бути перевірені ухвали слідчих суддів, які не підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

Позиція захисту, викладена у клопотаннях про тимчасовий доступ для суду є зрозумілою, логічною, послідовною, узгоджується із вибудованою лінією захисту, вступною промовою та версією захисту, яка підтримується протягом всього судового провадження. Відповідно до вказаної версії суд погоджується, що речі і документи, про доступ до яких клопоче адвокат мають істотне значення для реалізації права на захист. Зокрема, інформація про перелік та зміст матеріалів, які були подані слідчим суддям під час розгляду клопотань про надання дозволів на проведення обшуку, є важливою для перевірки обґрунтованості відповідних клопотань, дотримання вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвал за результатом їх розгляду, а також для оцінки законності та допустимості отриманих доказів. Отримання таких даних надає стороні захисту можливість належним чином сформувати правову позицію, виявити можливі порушення процесуальних гарантій та ефективно відстоювати інтереси підзахисного.

Так, з матеріалів провадження встановлено, що детективами ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, щодо обставин вимагання головою ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4, за посередництва ОСОБА_7, неправомірної вигоди у ОСОБА_8 за скасування арешту майна.

Для виявлення та фіксації відомостей про обставини вимагання та отримання неправомірної вигоди, відшукання грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди заступник ІНФОРМАЦІЯ_8 - керівник ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_10 подав до слідчого судді ряд клопотань про проведення обшуку як за місцем проживання та місцем роботи обвинуваченого ОСОБА_4 так і за місцем проживання ОСОБА_11 .

На підтвердження наведених обставин стороною обвинувачення було подано, а слідчим суддею безпосередньо досліджено в судовому засіданні низку доказів, які зазначені в ухвалах як конкретно, як то копії протоколів допиту свідка ОСОБА_8 від 17 липня 2023 року, 11 вересня 2023 року та 05 грудня 2023 року, зі змісту яких убачається, що свідок повідомив про обставини вимагання головою ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4, за посередництва ОСОБА_7, неправомірної вигоди за вчинення дій щодо скасування арешту майн; так і не конкретно, як то копії протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано спілкування ОСОБА_8 з імовірними фігурантами кримінального провадження, а також відомості щодо стверджуваних обставин вимагання неправомірної вигоди.

На підставі поданих клопотань слідчим суддею постановлено ряд ухвал про надання дозволу на проведення обшуку, зокрема:

-ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 991/3196/24 (1-кс/991/3234/24) про надання дозволу на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 (том 4, а.с. 9-11);

-ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 991/3118/24 (1-кс/991/3155/24) про надання дозволу на проведення обшуку приміщень ІНФОРМАЦІЯ_7, які використовуються головою суду ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_3 (1 та 2 поверхи), та які перебувають у власності ІНФОРМАЦІЯ_10 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 (том 4, а.с. том 4, а.с. 49-51);

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16 квітня 2024 року у справі № 991/3197/24 (1-кс/991/3235/24) про надання дозволу на проведення обшуку сільського садибного будинку за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_12 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 (том 4, а.с. 92-94);

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15 квітня 2024 року у справі № 991/3117/24 (1-кс/991/3154/24) про надання дозволу на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_4, що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 (том 4, а.с. 129-131).

Водночас аналіз переліку додатків до клопотань, поданих заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13, свідчить про відсутність у них будь-яких посилань на надання слідчому судді копій протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано відповідне спілкування ОСОБА_8 з ймовірними фігурантами провадження. Тобто не знайшла свого підтвердження позиція прокурора ОСОБА_3 про те, що відомості про вичерпний перелік досліджених у судовому засіданні документів відображений у додатках до клопотання, так як такий обсяг доказів не узгоджується із змістом ухвал.

Більш того, з аналізу вказаних ухвал дійсно можна припустити, що підставою для надання дозволів на проведення обшуків стали, зокрема, протоколи допиту свідка ОСОБА_8, на які орган досудового розслідування посилався як на ключові докази обґрунтованості відповідного клопотання. Водночас, відповідно до положень ч. 1, ч. 2 та п. 2 ч. 2 ст. 97 КПК України, показання свідка підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, з урахуванням їх допустимості, належності, достовірності та взаємозв`язку з іншими матеріалами кримінального провадження, і не можуть визнаватися достатніми самі по собі без їх належної перевірки та підтвердження.

Суд бере до уваги доводи сторони захисту про те, що ухвали слідчого судді про надання дозволів на проведення обшуків були постановлені за умов посилання переважно на показання свідка ОСОБА_8, який, за твердженням сторони захисту, не перебував у будь-яких фактичних чи безпосередніх контактах з обвинуваченим ОСОБА_4, а відтак не міг володіти достовірною інформацією про обставини, що інкримінуються останньому. За відсутності інших переконливих та об`єктивних даних, які б підтверджували викладені у клопотанні прокурора обставини, покладення в основу судових рішень переважно таких показань може викликати обґрунтовані сумніви щодо достатності фактичних підстав для втручання у права та свободи особи.

На стадії досудового розслідування надмірна мотивованість ухвал про проведення обшуку може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування, а тому судова практика спрямована на те, щоб мінімально обмежити зазначення в таких ухвалах чутливих відомостей. Ухвали слічих суддів у справах № 991/3197/24 (1-кс/991/3235/24), № 991/3196/24 (1-кс/991/3234/24), № 991/3118/24 (1-кс/991/3155/24), № 991/3117/24 (1-кс/991/3154/24) містять аргументи, які переконали суддю у необхідності задоволення клопотань сторони обвинувачення. Разом з тим на стадії судового розгляду захист поставив такі аргументи під сумнів.

За таких умов перевірка того, які саме матеріали були фактично покладені судом в основу ухвал про надання дозволів на проведення обшуків, є необхідною та обов`язковою для належної оцінки законності, обґрунтованості та пропорційності такого втручання у конституційні права особи, а також для забезпечення ефективного судового контролю за діями органів досудового розслідування.

На переконання Суду, за відсутності доступу до матеріалів зазначених судових справ, у межах яких ухвалювалися рішення про проведення обшуків, сторона захисту фактично позбавлена можливості ефективно оспорювати допустимість доказів, отриманих у результаті таких дій. Водночас, Суд звертає увагу, що запитувані судові справи є безпосередньо пов`язаними з предметом судового розгляду та мають істотне значення для всебічної, повної й неупередженої оцінки доказів. Надання доступу до них не спрямоване на втручання у здійснення правосуддя, а має на меті забезпечення реальної змагальності сторін і дотримання права на захист.

З урахуванням викладеного Суд вважає за необхідне надати захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: судових справ № 991/3197/24 (1-кс/991/3235/24), № 991/3196/24 (1-кс/991/3234/24), № 991/3118/24 (1-кс/991/3155/24), № 991/3117/24 (1-кс/991/3154/24), які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_5 ), із можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії в паперовому та/або електронному вигляді та вилучити такі копії.

Що ж стосується клопотань сторони захисту щодо надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме до матеріалів судової справи № 991/3545/24 (1кс/991/3582/24) та № 991/3572/24 (1-кс/991/3609/24) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13 липня 2023 року, то вони не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 991/3572/24 (1-кс/991/3609/24) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 991/3545/24 (1-кс/991/3582/24) було надано дозвіл на проведення обшуку:

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6, який перебуває у власності ОСОБА_11 та у фактичному володінні ОСОБА_7 (т. 4, а.с. 74-78);

- автомобіля марки "Opel Vectra", номер кузова (Vin-код): НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 (том 4, а.с. 148-152).

Водночас зазначені обшуки було проведено на підставі ч.3 ст. 233 КПК України, тобто до постановлення відповідних ухвал. Таким чином, на момент звернення сторони обвинувачення з клопотанням про надання дозволу на проведення зазначених обшуків орган досудового розслідування вже мав у своєму розпорядженні їх результати.

За таких обставин слідчий суддя, постановляючи ухвали від 25 та 26 квітня 2024 року, виходив виключно з тих фактичних даних, які були викладені стороною обвинувачення у відповідному клопотанні та підтверджені доданими до нього матеріалами, зокрема протоколами вже проведених обшуків.

В ході судового розгляду дослідженням протоколів обшуків із додатками встановлено їх відповідність змісту ухвал, постановлених в порядку ч.3 ст. 233 КПК України, а відтак доводи клопотання про тимчасовий доступ до вказаних судових справ не знайшли свого підтвердження.

Відтак матеріали судових справ № 991/3572/24 (1-кс/991/3609/24) та № 991/3545/24 (1-кс/991/3582/24) не містять нової або самостійної доказової інформації, яка б не була вже відома стороні захисту чи суду. Дослідження вказаних справ на переконання суду не здатне ані спростувати, ані підтвердити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже не відповідає критеріям необхідності та доцільності застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів.

З огляду на викладене, суд прийшов до переконнання про відмову в задоволенні вимог клопотань у вказаній частині.

Керуючись ст. 22, 131, 132, 159-164, ч.3 ст. 209, 333, 369, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 № 42 від 26 листопада 2025 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13 липня 2023 року - задовольнити частково.

Надати захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/3099) тимчасовий доступ до речей і документів, а саме:

судових справ № 991/3197/24 (1-кс/991/3235/24), № 991/3196/24 (1-кс/991/3234/24), № 991/3118/24 (1-кс/991/3155/24), № 991/3117/24 (1-кс/991/3154/24), які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_5 ), із можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії в паперовому та/або електронному вигляді та вилучити такі копії.

Встановити строк дії ухвали один місяць із дня її постановлення, тобто до 23.02.2026.

Особі, яка отримала документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, надати до них доступ у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.

В іншій частині вказаного клопотання - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 № 43 від 26 листопада 2025 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме до судової справи № 991/3572/24 (1-кс/991/3609/24) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13 липня 2023 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1