Справа № 991/644/26

Провадження № 1-кп/991/12/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, яку визначено для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_2,

сторони:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3,

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5,

у кримінальному провадженні № 52024000000000217 від 03.05.2024, стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, з повною вищою освітою, військовозобов`язаного, який є депутатом Черкаської обласної ради VIII скликання, працюючого директором ТОВ «ВСК», раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду у м. Києві угоду про визнання винуватості, укладену 28.01.2026 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4,

установив:

І. Історія провадження

01.08.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні № 52024000000000217 від 03.05.2024 стосовно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, та ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.08.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою суду від 03.10.2025 - судовий розгляд.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2026 виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження № 52024000000000217 від 03.05.2024 у частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України.

28.01.2026 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 подав до Вищого антикорупційного суду угоду про визнання винуватості, укладену 28.01.2026 між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ІІ. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Відповідно до змісту обвинувального акта та укладеної між сторонами угоди про визнання винуватості:

28.04.2021 ОСОБА 6 придбав у Приватного Сервісного підприємства ІНФОРМАЦІЯ 11 нежитлову будівлю (склад), яка розташована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ 7.

Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,2433 га з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ 8 (далі - земельна ділянка, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ 8), яку ОСОБА 6 орендував в Уманської міської ради на підставі договору оренди землі від 13.12.2021.

У період 2021-2023 років вказана нежитлова будівля передавалась ОСОБА 6 в оренду.

На початку 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА 6 вирішив продати належне йому нерухоме майно (склад), який розташований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ 7. Разом з тим, потенційні покупці висловили бажання придбати вказане нежитлове приміщення разом із земельною ділянкою, на якій воно розташоване.

Відтак, ОСОБА 6 погодився здійснити викуп земельної ділянки із кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ 8 з метою її подальшого продажу разом із нежитловою будівлею (складом), яка на ній розташована.

13.02.2023 ОСОБА 6 подав до Уманської міської ради заяву (клопотання) про надання дозволу на викуп зазначеної земельної ділянки.

Вказана заява зареєстрована в Уманській міській раді 13.02.2023 за вх. № ІНФОРМАЦІЯ 10.

07.04.2023 відбулось засідання 50 сесії Уманської міської ради 8-го скликання, на якому прийнято рішення № ІНФОРМАЦІЯ 9 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: ІНФОРМАЦІЯ 7».

Згідно з Пунктом 1 вказаного Рішення вирішено провести експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2433 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ 8.

Пунктом 3 Рішення вирішено після проплати ОСОБА 6 авансового внеску (в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки) виконавчому комітету Уманської міської ради вчинити дії щодо проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2433 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ 8.

Пунктом 4 Рішення доручено міському голові підписати договір про оплату авансового внеску та договір про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із суб`єктом оціночної діяльності.

На виконання вказаного рішення Виконавчим комітетом Уманської міської ради для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2433 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ 8, обрано суб`єкта оціночної діяльності ІНФОРМАЦІЯ 1.

14.06.2023 між Виконавчим комітетом Уманської міської ради (замовник) та ІНФОРМАЦІЯ 1 (виконавець) укладено ІНФОРМАЦІЯ 2.

Предметом договору є послуги з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,2433 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ 8, за адресою ІНФОРМАЦІЯ 7.

Основними умовами вказаного договору є:

Мета оцінки: викуп земельної ділянки;

Термін виконання послуг за Договором: 5 календарних днів;

Загальна вартість послуг: 2 300 грн без ПДВ;

Підставою для оплати послуг є: Акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується Сторонами;

Замовник здійснює оплату за надану послугу в національній валюті на ІНФОРМАЦІЯ 3;

Виконавець зобов`язаний провести експертну грошову оцінку земельної ділянки станом на 14.08.2023;

Виконавець зобов`язаний замовити рецензування звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки за власний рахунок та разом зі Звітом, передати замовнику Рецензію на звіт.

У проміжок часу з 14.06.2023 по 17.08.2023, більш точного часу встановити не виявилося можливим, у засновника ІНФОРМАЦІЯ 1 ОСОБА 2 виник умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди від покупця земельної ділянки з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ 8.

За задумом ОСОБА 2 покупець повинен був перерахувати неправомірну вигоду на банківський рахунок ОСОБА 3 за виготовлення ІНФОРМАЦІЯ 1 звіту про експертну грошову оцінку із незавищеною ринковою вартістю оцінюваної земельної ділянки та позитивної рецензії (звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна) на нього.

17.08.2023 о 14:42 ОСОБА 2 з метою реалізації злочинного умислу у застосунку WhatsApp здійснив дзвінок до ОСОБА 6, однак останній повідомив, що з приводу земельної ділянки з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ 8 із ним зв`яжеться його довірена особа ОСОБА_4, оскільки сам він тимчасово перебуває за межами м. Умань, де поганий зв`язок.

Того ж дня, о 15:02 ОСОБА 6 подзвонив у застосунку WhatsApp до ОСОБА_4, а о 15:04 надіслав останньому знімок екрана свого мобільного телефону, де був зазначений абонентський номер телефону ОСОБА 2, а саме ІНФОРМАЦІЯ 4.

Так, 17.08.2023 о 15:11 під час розмови у застосунку WhatsApp між представником покупця земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА 2, останній висловив вимогу надати йому як оцінювачу ІНФОРМАЦІЯ 1 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 грн за об`єктивну, не завищену експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ 8, що буде зазначена у звіті про експертну грошову оцінку та в рецензії на вказаний звіт.

Свою вимогу ОСОБА 2 аргументував тим, що він може зробити завищену оцінку (понад 1 000 000 грн), може зробити її об`єктивною (близько 800 000 грн), а може зробити дуже вигідну для покупця - занижену (близько 600 000 грн).

З метою узгодження перерахування коштів (неправомірної вигоди) на користь ОСОБА 2, 17.08.2023 о 15:19 та о 15:26 ОСОБА_4 намагався додзвонитись до ОСОБА 6, однак останній не відповів на дзвінки.

У зв`язку з тим, що зв`язатися із ОСОБА 6 не вдалося, а у разі ненадання неправомірної вигоди ОСОБА 2 погрожував зробити оцінку не об`єктивною - завищеною, ОСОБА_4 погодився виконати вимогу ОСОБА 2 та надати останньому неправомірну вигоду в розмірі 38 000 грн за об`єктивну, не завищену оцінку, що буде зазначена у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ 8, яку ОСОБА 6 мав намір викупити в Уманської міської ради Черкаської області, та в рецензії на вказаний звіт.

ОСОБА 2 повідомив ОСОБА_4, що грошові кошти у сумі 38 000 грн необхідно перерахувати за номером банківської картки, який він надасть.

17.08.2023 о 16:48 у застосунку WhatsApp ОСОБА 2 надіслав ОСОБА_4 номер банківської картки, а саме ІНФОРМАЦІЯ 5, яка була відкрита на ім`я ОСОБА 3 в АТ КБ «Приватбанк».

На це ОСОБА_4 о 16:50 надіслав ОСОБА 2 повідомлення такого змісту: «Через годину буде норм?», «На картці не вистачає», але відповіді не отримав.

ОСОБА 2 мав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, а тому мав можливість самостійно виготовити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Однак, у такому разі він не зміг би виготовити рецензію на цей звіт, тому ОСОБА 2 доручив виготовлення звіту із наперед визначеною ним вартістю землі оцінювачу ІНФОРМАЦІЯ 1 ОСОБА 4, яка мала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок та могла проводити експертну грошову оцінку земельних ділянок.

Так, після отримання від ОСОБА_4 згоди надати неправомірну вигоду, 17.08.2023 о 16:52 ОСОБА 2 у застосунку WhatsApp надіслав оцінювачу ІНФОРМАЦІЯ 1 ОСОБА 4 повідомлення такого змісту: «По ділянці № 7 також ставиш інтенсивність НИЗЬКА. Повинно бути 816 тис.». О 17:15 ОСОБА 4 на вказане повідомлення відповіла: «Ок».

Отже, ОСОБА 2 самостійно визначив ринкову вартість земельної ділянки з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ 8 у сумі 816 000 грн. та надав вказівку підпорядкованій працівниці ОСОБА 4 зазначити цю вартість у звіті про експертну грошову оцінку.

17.08.2023 об 17:28, на виконання вимоги ОСОБА 2, ОСОБА_4, перебуваючи за адресою: м. Умань, вул. Ширшова, буд. 100, в магазині «Маркет на Михайлівській» через термінал самообслуговування перерахував на зазначену вище банківську картку ОСОБА 3 грошові кошти в сумі 38 000 грн, як неправомірну вигоду, яку вимагав ОСОБА 2.

Одразу після цього, о 17:29 ОСОБА_4 у застосунку WhatsApp надіслав ОСОБА 2 фотографію квитанції про перерахування ОСОБА 3 грошових коштів у сумі 38 000 грн.

О 17:30 у відповідь на це ОСОБА 2 підтвердив отримання неправомірної вигоди, надіславши ОСОБА_4 повідомлення у застосунку WhatsApp такого змісту: «Все є. Оціночна вартість 816 тис.».

Того ж дня, ОСОБА 3, отримавши від ОСОБА_4 зазначені грошові кошти, усвідомлюючи, що вказані грошові кошти є неправомірною вигодою, яку ОСОБА 2 вимагав від ОСОБА_4, о 17:33 перерахував на банківську картку ОСОБА 2 ІНФОРМАЦІЯ 6, яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк», 50% від вказаної суми неправомірної вигоди, що становить 19 000 грн.

У період часу з 17.08.2023 по 18.08.2023 ОСОБА 4, виконуючи доведену до неї ОСОБА 2 вказівку, виготовила та підписала, як оцінювач «Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2433 га кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ 8, 03.07, для будівництва та обслуговування будівель об`єктів торгівлі розташованої за адресою: Черкаська обл. м. Умань, ІНФОРМАЦІЯ 7», де зазначила ринкову вартість (без ПДВ) 816 100 грн.

ІНФОРМАЦІЯ 2 передбачено, що Виконавець зобов`язаний замовити рецензування звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки за власний рахунок та разом зі Звітом передати замовнику ОСОБА_8 на звіт.

ОСОБА 2 був оцінювачем, тобто особою, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, та засновником ІНФОРМАЦІЯ 1, мав особисту матеріальну зацікавленість в результатах оцінки та рецензування, що унеможливлює об`єктивне рецензування виготовленого Звіту.

Однак, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, отримавши від ОСОБА_4 неправомірну вигоду, з корисливих мотивів, використовуючи повноваження оцінювача та рецензента, ОСОБА 2 виготовив рецензію від 17.08.2023 зазначений вище Звіт (далі - Рецензія) та класифікував його як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

18.08.2023 між директором ІНФОРМАЦІЯ 1 ОСОБА 5 та Уманським міським головою ОСОБА_9 підписано акт № 164 прийому-передачі виконаних послуг згідно ІНФОРМАЦІЯ 2.

Згідно з актом Виконавчому комітету Уманської міської ради передано по два примірники Звіту з експертної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки і Рецензії на Звіт. Вартість послуг становить 2 300 грн без ПДВ.

22.08.2023 о 10:02 Виконавчим комітетом Уманської міської ради на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ 1 ІНФОРМАЦІЯ 3, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», перераховано грошові кошти в сумі 2300 грн, з призначенням платежу «0217650;2281; за експ.грош.оцінку зем ділянки (ІНФОРМАЦІЯ 7);зг. акту №164 від 18.08.2023р., ІНФОРМАЦІЯ 2 від 14.08.2023р.;без ПДВ».

За наведених обставин, ОСОБА_4, будучи депутатом Черкаської обласної ради VIII скликання надав оцінювачу ОСОБА 2 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 грн за організацію виготовлення Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,2433 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ 8, 03.07, для будівництва та обслуговування будівель об`єктів торгівлі, розташованої за адресою: Черкаська обл. м. Умань, ІНФОРМАЦІЯ 7, із незавищеною ринковою вартістю земельної ділянки та виготовлення рецензії на вказаний звіт, відповідно до якої звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується в наданні оцінювачу, тобто особі, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України.

IІІ. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості

28.01.2026 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.

Вказана угода про визнання винуватості подана до суду 28.01.2026.

Угода містить формулювання обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_4, із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, яка відповідає тій, що зазначена в обвинувальному акті.

Також, угода містить інформацію про те, що ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення та про інші істотні обставини кримінального провадження, передбачені ст. 470 КПК України, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

-ступінь та характер сприяння обвинуваченим у проведенні розслідування щодо нього та інших осіб, беззаперечне визнання ОСОБА_4 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні;

-

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

-ступінь тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4, зокрема належність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України, до нетяжких злочинів відповідно ст. 12 КК України;

-наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження як щодо ОСОБА_4, так і інших осіб, викритті об`єктивних обставин вчинених кримінальних правопорушень;

-особу ОСОБА_4, який є депутатом Черкаської обласної ради VIII скликання, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, щиро покаявся, наявності на його утриманні малолітньої дитини сина ОСОБА_10, 2020 року народження, а також нагороджений відзнакою Міністерства оборони України - медаллю «За сприянням Збройним силам України».

Укладення угоди про визнання винуватості із ОСОБА_4 сприятиме як виконанню обов`язків держави щодо забезпечення розумних строків судового розгляду, так і слугуватиме гарантією дотримання інтересів суспільства.

Сторонами враховано, що інкримінованим кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не завдана, тому відсутні підстави для звільнення від цивільної відповідальності.

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_4 сторони дійшли згоди про визнання таких обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання: визнання вини (1), щире каяття (2), активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (3), наявність на утриманні малолітньої дитини (4). Окрім цього, сторонами враховано факт відсутності судимості у обвинуваченого ОСОБА_4, а також його позитивну характеристику за місцем роботи та проживання.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України могли б обтяжувати покарання ОСОБА_4, не встановлено.

З урахуванням цих обставин сторони погодили призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 368-4 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

ІV. Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим відповідає суспільним інтересам. ОСОБА_4 було роз`яснено наслідки укладення угоди, її затвердження судом, невиконання, а також відмову від права на проведення судового розгляду. Підтвердив, що завдяки обвинуваченому було досягнуто певних цілей у кримінальному провадженні. Подану угоду про визнання винуватості підтримав та просив суд її затвердити, посилаючись на відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, а також на те, що корупційне правопорушення належить до категорії, для якої передбачена можливість таких угод.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового засідання повністю визнав свою винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні, підтвердивши фактичні обставини, встановлені стороною обвинувачення. Він також підтримав укладення угоди між ним та прокурором, не заперечуючи обставин, викладених в обвинувальному акті та в тексті угоди.

Зазначив, що усвідомлює наслідки укладення, невиконання угоди про визнання винуватості, зауваживши при цьому, що це його добровільне рішення, прийняте без будь-якого стороннього впливу. Обвинувачений також погодився на призначення покарання, яке передбачене угодою про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала затвердження угоди про визнання винуватості. Зазначила, що захистом було ініційовано укладення угоди з прокурором. Під час вирішення питання про затвердження угоди просила врахувати процесуальну поведінку обвинуваченого, його особу, відсутність у нього судимостей та призначити узгоджене угодою покарання.

V. Щодо вирішення судом питань, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що він у повному обсязі розуміє, що має право на повний судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, і він, при цьому, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, має право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Підтвердив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. При цьому, обвинувачений запевнив, що він розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також розуміє та надає згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

VІ. Мотиви, з яких Суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність.

Положення глави 35 розділу VI КПК України визначають, що для вирішення питання про можливість затвердження угоди суд має встановити, що подана угода відповідає вимогам законодавства і що відсутні підстави для відмови в її затвердженні.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, Суд дійшов таких висновків.

6.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію обвинувачення із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_11 . Зокрема, це виявляється у посяганні на ті суспільні відносини, які становлять об`єкт інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення; форми участі обвинуваченого; суб`єктному складі кримінального правопорушення; спрямованості та реалізації умислу обвинуваченого; направленості мотиву та інших значущих для кваліфікації за відповідною статтею КК України обставин.

Отже, зазначене в угоді формулювання обвинувачення, описані в обвинувальному акті обставини, а також підтвердження обвинуваченим ОСОБА_4 цих обставин, дають можливість Суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або обвинуваченого.

Положенням п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України визначено, що у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення такої угоди.

Із наданих учасниками кримінального провадження пояснень встановлено, що угода про визнання винуватості була укладена за ініціативою сторони захисту.

Відповідно до п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо нетяжких корупційних злочинів, у разі відсутності ознак вчинення кримінального правопорушення у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Діяння, яке передбачене частиною 1 статті 368-4 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, згідно зі ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів, а за змістом примітки до статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене статтею 368-4 КК України, належить до корупційних.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч. 5 ст. 469 КПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 470 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, укладення угоди про визнання винуватості здійснюється за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником, керівником підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Зі змісту останнього аркушу угоди про визнання винуватості (п. 12 угоди) вбачається, що така угода погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 .

Укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки у ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для цього кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обов`язки обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Згідно з абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За змістом угоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Відповідно до змісту обвинувального акта, потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Таким чином, з огляду на відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненим кримінальним правопорушенням лише державним та суспільним інтересам, збитків або майнової шкоди не завдано, вимоги абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.

6.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (п. 3 та 4 ч. 1 ст. 470 КПК України).

У пункті 87 рішення від 29.04.2014 у справі «Natsvlishvili and Togonidze v. Georgia» Європейський суд з прав людини зазначив про підтримку ним ідеї, що угоди про визнання винуватості, окрім важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ та полегшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, також можуть бути успішним інструментом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, якщо їх правильно застосовувати, і можуть сприяти зменшенню кількості призначених покарань і, як наслідок, кількості ув`язнених.

Суд вважає, що умови угоди, з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та передбаченого за його вчинення покарання, відповідає інтересам суспільства, які полягають у забезпеченні можливості справедливого та в розумні строки найскорішого вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також у зменшенні навантаження на органи прокуратури та суди. Крім того, укладення угоди про визнання винуватості стимулюватиме інших підозрюваних чи обвинувачених укладати такі угоди з метою сприяння у проведенні кримінального провадження та отримання для себе узгодженого покарання чи звільнення від його відбування тощо, що сприятиме виправленню обвинувачених та запобіганню вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення іншими особами неминучої караності протиправних діянь та формування несприйняття корупційної поведінки.

Також, слід зазначити, що у контексті цього кримінального провадження суспільний інтерес полягає у припиненні в майбутньому існування ганебного явища як надання особам, яка провадять професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди, за вчинення дій з використанням наданих повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, де розслідуються складні кримінальні правопорушення, показує, що правопорушнику не вдасться уникнути кримінальної відповідальності, а також має стримуючий ефект для інших осіб, особливо службових, посадових та які надають публічні послуги, від вчинення потенційно суспільно небезпечних діянь.

До того ж, на думку Суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4, враховуючи беззаперечне визнання ними своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. На переконання Суду, характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, особа винного, його ставлення до вчиненого, вказує на його бажання виправитись, з огляду на що укладена угода не суперечить будь-яким великим суспільним інтересам чи очікуванням.

Укладена угода відповідає інтересам суспільства й у частині узгодженого сторонами покарання. Так, на думку Суду, воно відповідає загальним засадам призначення покарання, є співмірною та достатньою реакцією держави на вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, виходячи з меж, встановлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за нього.

6.3. Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання.

За загальним правилом, домовленості сторін угоди під час узгодження покарання не можуть виходити за межі загальних і спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку Суду, сторони угоди дотримались вказаних вимог закону.

Так, зі змісту угоди вбачається, що під час узгодження сторонами міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 було враховано і дотримано:

1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; взяли до уваги винну особу; врахували його поведінку після вчинення злочину; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання;

2) положення ст. 52, 53 КК України, згідно з яким штраф може застосовуватися як основне, так і як додаткове покарання, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Отже, враховуючи викладене, у Суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.

3) умови виконання вимог п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, Суд враховує ступінь і характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження, зокрема беззаперечне визнання ним своєї винуватості, надання викривальних показів щодо причетності інших осіб до кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_4 сторони дійшли згоди про визнання таких обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання: визнання вини (1), щире каяття (2), активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (3), наявність на утриманні малолітньої дитини (4). Окрім цього, сторонами враховано факт відсутності судимості у обвинуваченого ОСОБА_4, а також його позитивну характеристику за місцем роботи та проживання.

Отже, з врахуванням викладеного, у Суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами основне покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, яке може бути призначено судом.

6.4. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Судом не встановлено обставин, які могли би свідчити про те, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, з огляду на те, що її укладення не має преюдиційного значення для кримінального провадження щодо будь-яких інших осіб.

6.5. Щодо добровільності укладення угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором є його усвідомленим і добровільним рішенням, прийнятим без жодного стороннього впливу чи тиску.

Прокурор ОСОБА_3 зазначив про спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з його боку, так і з боку обвинуваченого.

Під час розгляду угоди Суд переконався, що її укладення є добровільним та свідомим рішенням сторін, оскільки матеріали провадження не містять відомостей про застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок або інших обставин, окрім тих, які передбачені змістом угоди. Крім того, у судовому засіданні сторони не заявляли про обставини, які могли би поставити під сумнів добровільність укладення угоди.

6.6. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Згідно з п. 4,5 угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується:

-повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення;

-

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Із огляду на зміст наданих у судовому засіданні пояснень, Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Висновки

Із врахуванням зазначених вище обставин, Суд дійшов переконання, що угода про визнання винуватості, укладена у межах цього кримінального провадження, відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, Судом не встановлено підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

Враховуючи вказане вище, Суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

7.1. Цивільний позов.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

7.2. Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

7.3. Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.

7.4. Арешт майна.

У цьому кримінальному провадженні арешт на майно обвинуваченого не накладався.

7.5. Речові докази та документи.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Документи, надані суду сторонами кримінального провадження, Суд вирішує залишити у матеріалах цього кримінального провадження.

Питання щодо долі речових доказів у цьому кримінальному провадженні не вирішується.

7.6. Спеціальна конфіскація не застосовується.

В межах даного кримінального провадження відсутні гроші, цінності та інше майно, щодо яких може бути застосовано спеціальну конфіскацію на підставі та за умов, визначених законом.

7.7. Процесуальні витрати.

Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

У цьому кримінальному провадженні питання про розподіл процесуальних витрат не вирішується.

7.8. Запобіжний захід.

Відповідно до ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує питання, зокрема про заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Водночас, з огляду на те, що під час досудового розслідування та судового провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався жоден запобіжний захід, а також відсутність підстав для його застосування під час ухвалення вироку, Суд дійшов висновку про відсутність необхідності обирати запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 50, 52, 53, 65, 66 КК України, ст. 373 - 376, 469 - 475 КПК України, Суд

ухвалив:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2024 за № 52024000000000217, укладену 28.01.2026 у місті Києві між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4, за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .

2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості узгоджену міру покарання за ч. 1 ст. 368-4 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

3. Документи, які передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

4. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1