Справа № 991/13416/25

Провадження №11-сс/991/98/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: представник власника майна адвокат ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_6,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 06.01.2026 про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, вилученого 19.12.2025 в ОСОБА_8, в кримінальному провадженні № 52024000000000663 (далі - апеляційна скарга).

Історія провадження

1.31.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_7 про арешт майна ОСОБА_8 .

2.06.01.2026 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду в задоволенні клопотання прокурора відмовлено (далі- ухвала слідчого судді).

3.21.01.2026 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

5.Слідчий суддя обґрунтував відмову в задоволенні клопотання прокурора тим, що: (1) детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52024000000000663 від 27.12.2024 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), за підозрою ОСОБА_11 за частиною 1 статті 369 КК, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 368-5, частиною 3 статті 368, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 368, частиною 4 статті 369 КК за фактом прохання депутатом Волинської обласної ради ОСОБА_9, депутатом Луцької міської ради ОСОБА_10 та іншими особами надати неправомірну вигоду в загальній сумі 30 000 доларів США та одержання частини неправомірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США від ОСОБА_11 за забезпечення ними позитивного голосування депутатами ВО «Свобода», в тому числі шляхом особистого голосування та забезпечення у прийнятті рішень Луцькою міською радою щодо затвердження розробленого проєкту детального плану території в межах вулиць В`ячеслава Чорновола, Ветеранів та р. Сапалаївка у м. Луцьку та Волинською обласною радою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; (2) 19.12.2025 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 369 КК; (3) мобільний телефон був вилучений в ході проведеного обшуку в житловому будинку, що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_8, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2025, якою прямо надано дозвіл на відшукання, зокрема, терміналів мобільного зв`язку за допомогою яких могло здійснюватися спілкування, листування щодо обставин надання неправомірної вигоди із ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та іншими причетними особами за голосування та прийняття Луцькою міською радою рішень № 71/76 від 26.02.2025 та № 79/81 від 30.07.2025, Волинською обласною радою рішення сесії № 32/25 від 16.05.2025 щодо проєкту землеустрою (та його затвердження) щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) на АДРЕСА_1 ; (4) відповідно до протоколу обшуку від 19.12.2025 в ході попереднього огляду встановлено, що доступ до мобільного телефону iPhone 15 ProMax, IMEI: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 є обмежений системою логічного захисту у вигляді коду-паролю, разом з тим, ОСОБА_8 повідомив, що паролем є комбінація цифр: НОМЕР_3 ; (5) при попередньому огляді мобільного телефону виявлено чати у додатках для обміну повідомленнями з підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також ОСОБА_12, які очищенні від змісту листування, що свідчить про видалення файлів та повідомлень, для відновлення яких необхідно проводити експертизу, отже твердження прокурора про те, що виявлена на мобільному телефоні останнього інформація, може мати значення для кримінального провадження та може бути використана як доказ у ході досудового розслідування, є обґрунтованим; (6) ОСОБА_8 не лише надав ситуативний доступ до власного мобільного телефону в ході обшуку, але й повідомив пароль доступу до нього, що було зафіксовано в протоколі обшуку та надавало органу досудового розслідування можливість без додаткових зусиль здійснити огляд мобільного телефону, доказів проведення (чи неможливості проведення) чого не було надано прокурором в судовому засіданні; (7) прокурором не надано письмових пояснень експерта/спеціаліста чи протоколу огляду тієї частини інформації, яку вдалось встановити за час перебування вилученого технічного пристрою у розпорядженні органу досудового розслідування; не надано також будь-яких відомостей щодо застосованих заходів, спрямованих на виявлення та дослідження видалених файлів; (8) з 19.12.2025 минув достатній проміжок часу для виконання будь-яких необхідних процесуальних дій, що могли б свідчити про реальну процесуальну зацікавленість та об`єктивну необхідність органу досудового розслідування у його подальшому утриманні та збережені. Втім доказів наявності таких обставин слідчому судді не надано, отже відсутні підстави вважати, що подальше утримання такого телефону є необхідним та обґрунтованим.

Вимоги і доводи апеляційної скарги прокурора

6.В апеляційній скарзі прокурор просив: (1) скасувати ухвалу слідчого судді; (2) постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна, накласти арешт на майно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, із встановленням заборони на користування, відчуження, розпорядження майном, а саме на мобільний телефон «іРhопе 15 РгоМах» (IМЕI: НОМЕР_1, IМЕI 2: НОМЕР_2 )

7.Доводи апеляційної скарги стосуються неправильного встановлення слідчим суддею певних фактичних обставин. Так, слідчий суддя не врахував такі обставини: заходи щодо огляду телефону та копіювання наявної у ньому інформації вживались, так, відповідно до пояснень спеціаліста від 26.12.2025 (додається до доповнень) при огляді вилученого мобільного телефону «іРhопе 15 Рго Мах» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ) не вдалось здійснити копіювання файлової системи телефону, внаслідок необхідності введення код-паролю телефону та проходження запиту автентифікації за допомогою технології «FaceID».

Доводи заперечень представника власника майна

8.30.01.2026 від представника власника майна адвоката ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора. У цих запереченнях зазначає про відсутність необхідності в арешті мобільного телефона через: (1) недоведеність ризиків втрати доказів (пароль доступу відомий органу розслідування, зафіксовано створення часткової копії файлової системи телефону, відсутність чітких пояснень навіщо потрібен сам носій для проведення експертизи); (2) наведені ознаки відповідності мобільного телефону речовому доказу неконкретні (щодо чатів з підозрюваними, ознак видалення інформації); (3) суттєвість можливого втручання (мобільний телефон містить значний обсяг приватної інформації).

Позиції учасників провадження

9.У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу.

10.Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу слідчого судді.

Оцінка та мотиви Суду

11.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

12.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити аргументи щодо (1) відповідності арештованої речі критеріям речового доказу; (2) правильності встановлення слідчим суддею фактичних обставин щодо ініціативності стороною обвинувачення в питанні дослідження (фіксації) вмісту електронної пам`яті мобільного телефону до його арешту; (3) наявності потреби органу досудового розслідування в більш тривалому утриманні вилученого мобільного телефону.

(1) Щодо відповідності мобільного телефону ознакам речового доказу та необхідності його арешту з метою забезпечення збереження речових доказів

13.Слідчий суддя відмовив в накладенні арешту на мобільний телефон, виходячи з мотивів, зазначених у пункті 5 цієї ухвали.

14.Прокурор наполягав на необхідності задоволення клопотання, стверджував, що висновки слідчого судді про відсутність процесуального інтересу в сторони обвинувачення стосовно тимчасово вилученого мобільного телефону як речового доказу не відповідають дійсності (на підтвердження цього додатково надав службову записку та пояснення спеціаліста). Потреба в подальшому дослідженні інформації (відновленні видаленої інформації експертним шляхом) є нагальною, для подальшого тимчасового утримання пристрою необхідним є накладення арешту на нього.

15.Суд не погоджується з висновками ухвали слідчого судді, виходячи з таких обставин.

16.Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

17.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

18.З огляду на положення частини 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

19.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає (1) наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є (2) достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

20.Щодо наявності достатніх підстав, які обумовлюють необхідність більш тривалого утримання вилученого майна, порівняно зі строками тимчасового утримання, Суд зазначає таке.

21.Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині 3 статті 236 КПК. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку (частина 6 статті 236 КПК).

22.При обшуку слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина 7 статті 236 КПК).

23.З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів (частина 1 статті 236 КПК)

24.Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (частина 2 статті 168 КПК).

25.Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього КПК (частина 1 статті 100 КПК).

26.Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).

27.Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абзац 2 частини 3 статті 170 КПК).

28.Отже, КПК передбачає такі можливості для сторони обвинувачення тимчасового обмеження права власності для отримання доказової інформації, що міститься на електронних носіях (які самі по собі не є засобом, знаряддям злочину, не набуті в результаті його вчинення тощо), залежно від характеру об`єктивних перешкод її здобуття та фіксації:

(1) безпосередньо на місці обшуку/огляду шляхом відображення в протоколі обшуку та/чи копіювання вмісту таких носіїв за допомогою залученого спеціаліста без їх вилучення. Тобто, за наявності відповідних умов на цьому етапі (участь спеціаліста у разі необхідності, носій не захищений системою логічного захисту або доступ надано володільцем, система захисту подолана слідчим на місці всупереч волі володільця, немає інших перешкод копіювання інформації, відсутня потреба в експертному дослідженні носія тощо) відсутня необхідність і підстави для тимчасового вилучення та арешту таких носіїв в подальшому;

(2) протягом строку тимчасового вилучення, передбаченого частиною 5 статті 171 КПК. Тобто, за наявності відповідних умов (спеціаліста було залучено після обшуку, вдалося подолати систему логічного захисту в цей строк та/чи скопіювати усю необхідну доказову інформацію, відсутня потреба в подальшому експертному дослідженні самого носія тощо) немає потреби і підстав для подальшого більш тривалого утримання таких носіїв та накладення арешту майна з цією метою;

(3) протягом більш тривалого строку до моменту, коли відпаде потреба (стаття 174 КПК), на підставі ухвали слідчого судді, суду про арешт майна. Така необхідність може бути обумовлена, окрім вищенаведених перешкод, зокрема, необхідністю збереження речового доказу для представлення його в суді для безпосереднього дослідження.

29.Отже, для арешту майна з метою забезпечення збереження зазначених речових доказів (електронних носіїв інформації) потрібно довести також необхідність саме тривалого утримання майна і неможливість отримання доказової інформації першими двома способами (без його вилучення або в строк, встановлений для тимчасового вилучення майна без рішення суду про його арешт).

30.Зазначена позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ухвали від 02.07.2024 у справах № 991/5032/24, № 991/5033/24, № 991/5102/24; від 21.08.2024 у справі № 991/5034/24, від 23.01.2025 у справах № 991/14156/24, № 991/14192/24, № 991/14197/24, від 13.02.2025 у справах № 991/14152/24, № 991/14207/24, від 30.04.2025 у справі № 991/3453/25, від 15.06.2025 у справі № 991/3452/25, від 12.11.2025 у справі № 991/10777/25, від 14.11.2025 у справі № 991/11026/25).

31.Слідчим суддею правильно встановлено, що при попередньому огляді мобільного телефону виявлено чати у додатках для обміну повідомленнями з підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також ОСОБА_12, які очищені від змісту листування (протокол обшуку від 19.12.2025 - а. с. 103-111, під час обшуку був присутній власник вилученого мобільного телефону, зауважень до протоколу не висловлював), що свідчить про видалення файлів та повідомлень, для відновлення яких необхідно проводити експертизу.

32.У цьому кримінальному провадженні серед іншого розслідуються обставини можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 368, частиною 1 статті 369 КК, за фактом висловлення депутатом Волинської обласної ради ОСОБА_9 . ОСОБА_11 прохання надати йому, депутату Луцької міської ради ОСОБА_10 та іншим невстановленим особам неправомірну вигоду у загальній сумі 30 000 доларів США та отримання її частини у розмірі 15 000 доларів США, за забезпечення ними позитивного голосування депутатами ВО «Свобода» та забезпечення у прийнятті необхідних рішень Волинською обласною та Луцькою міською радами, які дадуть можливість проводити ОСОБА_11 будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 .

33.Суд також враховує, що:

(1) ОСОБА_8 (власник тимчасово вилученого мобільного телефону) є депутатом Волинської обласної ради, заступником голови постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області;

(2) ОСОБА_12 є депутатом Луцької міської ради (фракція «Слуга народу»); органом досудового розслідування в рамках цього кримінального провадження з 20.01.2026 також досліджуються обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення за ознаками складу, передбаченого частиною 1 статті 209 КК, щодо ОСОБА_12 [встановлено Судом у цьому ж складі згідно витягу з ЄРДР щодо цього кримінального провадження (№ 52024000000000663) в судовому провадженні № 11-сс/991/97/26)];

(3)згідно матеріалів НСРД ОСОБА_9 01.04.2025 розмовляв з ОСОБА_8 та домовлявся про зустріч імовірно біля льодової арени «Снігова Королева» (зміна цільового призначення земельної ділянки під цим об`єктом імовірно була предметом корупційної угоди між ОСОБА_11 та підозрюваними); цього ж дня у розмові з ОСОБА_10 . ОСОБА_9 зазначав, що повідомляв ОСОБА_8 про те, що в майбутньому буде казати «з кожного голосування окремо», далі співрозмовники: «ми зробили, ми отримали, ми маємо», В: «по 50 %, а в місті бажано наперед, бо вже одно було», Ф: «ми показали свою надійність» (а. с. 40); В: «ми спеціально там зустрілися, подивилися, десь мають зараз ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 мають зустрітись… але вони потім приїдуть скажуть мені щось менше, а я їм («відмовлю» в грубій формі)… бо кожен з них хоче, а ОСОБА_17 нехай йде заробляє у Верховну Раду» (а. с. 42); цього ж дня пізніше ОСОБА_9 під час зустрічі з першим заступником голови Волинської обласної ради під час обговорення питання зміни цільового призначення земельної ділянки зазначав, що «добре що в нас місто є (Луцька міська рада), а без міста нічого (імовірно не вийде), а я ще ОСОБА_21 «Слуга народу» (імовірно ОСОБА_12 ) на свою сторону, сказав ОСОБА_18 ти отак граєш..» (а. с. 44); 30.07.2025 ОСОБА_9 домовлявся з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 про спільну зустріч на наступний день (а. с. 49-51); 04.08.2025 під час імовірного одержання неправомірної вигоди в сумі 15 000 доларів США ОСОБА_9 від ОСОБА_11 співрозмовники згадували ОСОБА_19 (імовірно ОСОБА_12 ) в контексті суми коштів, що передавались, пізніше цього ж дня вже під час іншої зустрічі ОСОБА_9 розповів ОСОБА_10, що ОСОБА_11 спочатку привіз імовірно 30 000 доларів США, бо пам`ятав загальну суму, але ОСОБА_9 йому сказав, що «треба пополам», то «область місто», «перший раз то через ОСОБА_20 (імовірно ОСОБА_8 ), пізніше ОСОБА_10, перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_9, забрав пакунок з грошима собі (а. с. 54-56);

(4)прокурор також зазначав, що в межах досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави вважати, що ОСОБА_9, ймовірно систематично отримуючи неправомірну вигоду, набував злочинним шляхом майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, володів, користувався, переміщував, змінював форму (перетворював) такого майна, а також вчиняв дії, спрямованні на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження та місцезнаходження.

34.Наведені обставини свідчать про те, що видалена інформація з чатів в інтернет-месенджерах тимчасово вилученого мобільного телефону ОСОБА_8 (з контактами підозрюваних та ОСОБА_12 ) може мати важливе доказове значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, вилучений мобільний телефон відповідає ознакам речового доказу.

35.Згідно службової записки детектива від 22.12.2025 за результатами проведення слідчих дій в цьому кримінальному провадженні було вилучено 12 електронних пристроїв (мобільні телефони, планшет), для подальшого їх огляду детективами, що входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні пропонувалось визначити спеціаліста в сфері інформаційних технологій підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ.

36.Згідно наданих пояснень спеціаліста від 26.12.2025: при огляді мобільного телефону за його участі для доступу до меню телефона застосовувався пароль ( НОМЕР_3 ), було створено часткову копію файлової системи мобільного телефону, в процесі огляду не вдалося за можливе подолати систему логічного захисту, створити повну копію файлової системи мобільного телефону. Надання користувачем паролю доступу до телефону спрощує процес подолання системи логічного захисту, але не гарантує можливості створення копії даних та самого подолання. Через це дані з мобільного телефону можуть бути скопійовані та/або видобуті зі створенням копії частково, що ускладнює повне відтворення та фіксацію відомостей, які можуть мати значення для досудового розслідування. З огляду на це спеціалістом рекомендовано збереження не лише копії даних телефону, але й самого пристрою.

37.Зазначені обставини свідчать про те, що: (1) органом досудового розслідування вживались своєчасні заходи, спрямовані на фіксацію та дослідження електронного вмісту мобільного телефону за участі спеціаліста; (2) зазначена мета не досягнута в повному обсязі з огляду на технічні перешкоди; (3) ці обставини свідчать про актуальність відповідного процесуального інтересу в сторони обвинувачення, її зацікавленість у збереженні цього речового доказу та можливості подальшого використання цього пристрою в рамках експертного дослідження для остаточного подолання логічного захисту та відновлення видаленої інформації доказового характеру.

38.Вищезазначені обставини обумовлюють необхідність детального дослідження вмісту вилученого мобільного телефону та більш тривалого його утримання і збереження органом досудового розслідування порівняно зі строками, передбаченими частиною 5 статті 171 КПК.

(2) Щодо розумності, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження

39.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК).

40.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частини 1 статті 7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК). Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).

41.У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того, щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).

42.Враховуючи вищенаведене, Суд оцінює ступінь втручання у право мирного володіння майном як пропорційний з урахуванням потреб кримінального провадження з огляду на такі обставини: (1) високий суспільний інтерес у цій справі обумовлений необхідністю ефективного розслідування можливого прохання депутатом обласної ради надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі та одержання її частини за забезпечення прийняття міською радою та обласною радою рішень, що надали можливість організувати будівництво багатоквартирного житлового будинку за місцезнаходженням льодової арени (особливо тяжкий корупційний злочин), а також ймовірного незаконного збагачення та легалізацій (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; (2) обмежений характер втручання в майнові інтереси власника (вилучено й арештовано один мобільний пристрій); (3) тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності) обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

43.Отже, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора. З урахуванням обставин цього кримінального провадження, з метою виконання його завдань, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

44.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (частина 3 статті 407 КПК).

45.Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження відносно арештованого майна, а мотиви ухвали слідчого судді спростовані, Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути скасована. Клопотання прокурора про арешт майна слід задовольнити.

46.Керуючись статтями 98, 132, 170-174, 403, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.01.2026 - скасувати.

2.Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000663 від 27.12.2024 задовольнити.

3.Накласти арешт на майно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, із встановленням заборони на користування, відчуження, розпорядження майном, а саме на мобільний телефон «Iphone 15 Рго Мах» (IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕІ2: НОМЕР_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3