ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року

м. Київ

справа № 991/2899/22

провадження № 51 - 6459 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Вищого антикорупційного суду від 9 січня 2023 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019240010005823, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вищого антикорупційного суду від 9 січня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 210 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. Звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7, будучи службовою особою ? начальником Служби автомобільних доріг в Хмельницькій області (далі - САД в Хмельницькій області, САД), наділений повноваженнями щодо використання бюджетних коштів, перебуваючи у своєму службовому кабінеті на вул. Свободи, 77 в м. Хмельницький, діючи умисно та достовірно знаючи, що автомобільний міст через р. Случ у м. Старокостянтинові Хмельницької області на автомобільній дорозі державного значення Н-03 Житомир ? Чернівці км 138+150 потребує капітального ремонту й те, що такі видатки бюджету не передбачені бюджетними призначеннями Служби на 2019 рік, підписав платіжні доручення № 66 від 25 березня 2019 року та № 107 від 24 квітня 2019 року на підставі актів приймання-виконання будівельних робіт № 1/03 за березень 2019 року та № 1/04 за квітень 2019 року на виконання договору № 15 від 29 січня 2019 року, укладеного між САД та ТОВ «МСУ-2».

За цими платіжними дорученнями САД перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «МСУ-2» кошти в сумі 2 660 967,97 грн як поточні видатки на експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення за кодом програмної класифікації видатків (КПКВ) 3111020, кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2281 за виконані капітальні будівельні роботи.

Оскільки перераховані кошти не відповідали бюджетному призначенню, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розпорядженню КМУ № 130-р від 6 лютого 2019 року «Про затвердження переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2019 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020» (із змінами), то таке є нецільовим використанням бюджетних коштів. Предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 8 серпня 2023 року вирок Вищого антикорупційного суду від 9 січня 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року частково задоволено касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7 . Скасовано ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 8 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_7 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 квітня 2025 року вирок Вищого антикорупційного суду від 9 січня 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також незастосування закону, який підлягав застосуванню, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Вказує, що апеляційний суд всупереч статей ст. 26, 337, 404 КПК вийшов за межі апеляційної скарги, не покращивши становище обвинуваченого та фактично перейняв на себе функції досудового слідства та державного обвинувачення. Зазначає, що всупереч статей 23, 358, 372, 419 КПК апеляційний суд обґрунтував своє рішення доказами, які не були предметом дослідження у судовому засіданні. Вказує, що апеляційний суд, відхиляючи доводи сторони про те, що ОСОБА_7, намагаючись якнайшвидше усунути наслідки ДТП, що сталася на мосту, та підписуючи платіжні доручення знаходився в стані крайньої необхідності. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, встановивши невідповідність обвинувачення викладеного у вироку, фактичним обставинам кримінального правопорушення та, по суті, змінивши обвинувачення в ухвалі-сам вирок залишив без зміни, у зв`язку з чим є незрозумілим в супереч чому, бюджетним призначенням, паспорту бюджетної програми (як у вироку суду) чи бюджетним асигнуванням (як в ухвалі апеляційного суду), були використані бюджетні кошти. Вказує, що апеляційний суд не надав оцінки показанням експерта будівельника щодо їх відповідності нормам у сфері будівництва. Зазначає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 439 КПК новим складом АП ВАКС не було належним чином враховано вказівок Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2024 року щодо перевірки доводів сторони захисту про порушення правил підслідності з врахуванням більш релевантних правових позицій Верховного Суду.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечувала проти її задоволення.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Положеннями ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Розгляд кримінальних проваджень має здійснюватися із суворим додержанням закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно ст. 368 КПК, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи мітить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 373 КПК, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку наводяться докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. При цьому суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показання свідків, потерпілих, обвинувачених, у висновку експерта, документах та речових доказах, а також, керуючись законом, дати оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судження, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказую.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КК, а саме в умисному нецільовому використанні бюджетних коштів службовою особою, без встановлених бюджетних призначень всупереч Бюджетному кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік, предметом яких були бюджетні кошти у особливо великих розмірах.

Місцевий суд, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, серед яких показання самого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, експертів ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також письмові докази, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 в умисному нецільовому використанні бюджетних коштів службовою особою, без встановлених бюджетних призначень всупереч Бюджетному кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік, предметом яких були бюджетні кошти у великих розмірах, та кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 210 КК.

Разом з тим, за наслідками апеляційного перегляду за апеляційною скаргою сторони захисту встановивши, що перераховані обвинуваченим бюджетні кошти не відповідали саме бюджетним асигнуванням САД в Хмельницькій області відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік (це форма нецільового використання бюджетних коштів, передбачена абз. 4 ч. 1 ст. 119 БК), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни формулювання обвинувачення шляхом уточнення підстав визнання витрачання бюджетних коштів, а саме із зазначенням, що перераховані обвинуваченим бюджетні кошти не відповідали саме бюджетним асигнуванням САД в Хмельницькій області відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік.

Однак такі висновки судів попередніх інстанцій суд касаційної інстанції вважає помилковими з огляду на таке.

Згідно матеріалів кримінального провадження 5 серпня 2018 року на автомобільній дорозі державного значення Н-03 в м. Старокостянтинів сталась дорожньо- транспортна пригода (ДТП). Один із учасників дорожнього руху не врахував дорожню обстановку і допустив зіткнення з захисним огородженням мосту, після чого з`їхав в річку Случ. В результаті ДТП було зруйновано конструкції вказаного автодорожнього мосту через р. Случ, пасажири автомобіля отримали тілесні ушкодження.

Спеціальною комісією в складі представників САД в Хмельницькій області та інших підрозділів Укравтодору проведений огляд мосту після скоєного ДТП і складено акт дефектів від 7 серпня 2018 року. Фахівцями ТОВ «НВФ «Мостобудсервіс» проведений інспекційний огляд мосту відповідно до акту обстеження від 6 травня 2018 року з метою визначення експлуатаційного стану несучих конструкцій та елементів мосту для його подальшої експлуатації та планування ремонтно-відновлювальних робіт, так як міст збудовано в 1962 році, а останнє обстеження виконано у 2009 році.

В результаті проведеного обстеження встановлено, що виявлені дефекти і пошкодження елементів мостового полотна, прогонових будов та опор впливають на безпеку руху автотранспорту, довговічність та експлуатаційну надійність споруди в цілому.

Відповідно до протоколу тендерного комітету САД № 64 від 19 жовтня 2018 року тендерним комітетом Служби автомобільних доріг в Хмельницькій області, в рамках якого, з урахуванням висновків і рекомендацій, викладених у технічному звіті ТОВ «НВФ «Мостобудсервіс», ухвалено рішення про затвердження змін до річного плану закупівель САД на 2018 рік, а також ухвалено запросити ТОВ «МСУ-2» взяти участь у переговорній процедурі закупівлі щодо надання послуг на експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення, а саме: проведення аварійних робіт з ліквідації пошкоджень мосту після ДТП.

26 жовтня 2018 року тендерний комітет САД прийняв рішення про намір укласти договір по переговорній процедурі з ТОВ «МСУ-2» на вищевказані послуги.

За результатом рішення тендерного комітету САД ОСОБА_7 від імені Служби підписано два договори на проведення ремонтних робіт мосту в 2018 і 2019 роках - договір від 5 листопада 2018 № 226 та договір від 29 січня 2019 № 15, на підставі яких підрядником ТОВ «МСУ-2» виконані аварійні роботи з ремонту мосту, складені акти виконаних робіт, а Службою здійснено їх оплату за відповідними платіжними дорученнями. Усі видатки за платіжними дорученнями здійснено за КПКВ 3111020 КЕКВ 2281 як поточні видатки.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 обвинувачується в нецільовому використанні бюджетних коштів службовою особою, без встановлених бюджетних призначень всупереч Бюджетному кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, ч. 1 ст. 210 КК передбачено відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах.

З об`єктивної сторони вчинення вказаного вище кримінального правопорушення можливо у разі нецільового використання бюджетних коштів.

З суб`єктивної сторони, даний злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 210 КК, що має «формальний» склад, визнається закінченим з моменту вчинення діяння (дії чи бездіяльності). Таким чином, для встановлення прямого умислу на вчинення злочину з формальним складом слід з`ясувати, чи усвідомлювала особа суспільно-небезпечний характер свого діяння в момент його вчинення, а не post factum.

Згідно зі ст. 119 Бюджетного кодексу нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Стороною обвинувачення інкримінується ОСОБА_7, як начальнику Служби, підписання договорів на проведення аварійних робіт мосту. При цьому, необхідність укладання цих договорів ініційована тендерним комітетом Служби, а не обвинуваченим, про що свідчать дослідженні судами першої та апеляційної інстанцій протоколи цього тендерного комітету.

Керівник САД в Хмельницькій області ОСОБА_7 не був членом тендерного комітету Служби, участі в засіданнях не приймав. Вказані обставини встановлені судами показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які були членами цього тендерного комітету Служби, та які зазначили, що обвинувачений до прийняття тих чи інших рішень членів тендерного комітету не примушував, ніяких вказівок їм не надавав. Рішення про необхідність проведення аварійного ремонту мосту тендерний комітет приймав на підставі документації, погодженої керівниками відповідних служб САД в Хмельницькій області.

Свідок ОСОБА_14, який працював заступником начальника відділу інвестиційно-кошторисної роботи Служби, в судовому засіданні пояснив, що саме він готував матеріали на засідання тендерного комітету.

Згідно показань свідка ОСОБА_8, ДТП стала причиною виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня, і він особисто, як голова тендерного комітету, вирішив говорити саме про проведення аварійних робіт на мосту. Обвинуваченого, як начальника САД в Хмельницькій області, лише поставлено до відома, а у керівника Служби є підстави підписати договір тільки після погодження зі всіма структурними підрозділами Служби і проведення тендеру.

Відтак у ОСОБА_7, як начальника САД в Хмельницькій області, не було підстав не підписувати договори від № 226 від 5 листопада 2018 року та № 15 від 29 січня 2019 року № 15, оскільки вказані договори були ініційовані та розроблені на підставі рішень тендерного комітету та попередньо погоджені відповідними керівниками підрозділів Служби.

Згідно свідчень ОСОБА_7 в судах попередніх інстанцій, після ДТП на мосту через р. Случ, яке сталось 5 серпня 2018 року було пошкоджено ряд елементів мостових споруджень. Комісією у складі працівників САД в Хмельницькій області, в тому числі ОСОБА_8, проведено попереднє обстеження та складено акт пошкоджень, а для детального вивчення наслідків пошкоджень залучили ТОВ «НВФ «Мостобудсервіс». Приблизно у вересні отримали технічний звіт вказаного товариства, відповідно до якого міст потребував невідкладного ремонту для відновлення безпеки дорожнього руху та капітального ремонту. Він був з цим звітом ознайомлений і після цього заступником керівника САД в Хмельницькій області ОСОБА_8, який також є головою тендерного комітету, ініційовано питання процедури закупівлі. Його, як керівника лише поставили до відома.

Також ОСОБА_7 зазначив, що саме він підписав лише два останніх платіжних доручення і розумів, що призначення платежу зазначено по коду економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2281 - на експлуатаційне утримання автомобільних доріг.

Крім цього повідомив, що спеціалістами Служби на основі кошторисної документації були виготовлені відомості ресурсів для виконання робіт, при цьому паралельно виконувались роботи з виготовлення проектно кошторисної документації для здійснення капітального ремонту. 6 лютого 2019 року вийшла постанова КМУ, відповідно до якої ремонт мосту через р. Случ було включено до об`єктів капітального ремонту. Приблизно в травні 2019 року вже був експертний висновок і САД оголосили закупівлю на капітальний ремонт, з моменту ДТП і до початку капітального ремонту пройшло 25 місяців.

Щодо проведених ремонтних робіт зазначив, що міст останній раз обстежувався у 2009 році. Відомо, що до ДТП різні елементи моста мали різний технічний стан. З часом стан споруд погіршувався, потребував постійних ремонтних робіт і відповідних фінансів. За браком коштів обмежувались експлуатаційним утриманням. Вважає, що як би не ДТП, міст можливо було б експлуатувати без капітального ремонту деякий час.

Стосовно необхідності в проведенні ремонту вказаного мосту ОСОБА_7 вказав на те, що після ДТП виникла аварійна ситуація для міста Старокостянтинів, оскільки міст через р. Случ проходить по його центру та має стратегічне значення для нього. Вантажівки вагою більш 60 тон, не зважаючи на обмежувальні знаки, проїжджали цим мостом, тому міст міг обвалитись у певний час. Його, як керівника САД в Хмельницькій області, викликали на сесію депутати з цього приводу для вирішення питання ремонту моста.

При цьому наголосив, що чекати виділення коштів на капітальний ремонт, не проводячи аварійні роботи, було б не вірним. При тому, що на той час не було відомо, чи взагалі виділять кошти для капітального ремонту. Вважає збігом обставин фінансування моста для капітального ремонту. Під час капітального ремонту міст повністю було перекрито. Об`їзні дороги до пропуску транзитного транспорту не були готові, а зі сторони мешканців м. Старокостянтинів почалися скарги. При цьому аварійні ж роботи виконувались під час руху транспорту і міст повністю не перекривався.

Відтак, за встановлених судами обставин, під час вчинення всієї сукупності дій, яка призвела до фактичного перерахування бюджетних коштів на рахунки підрядної організації за аварійний ремонт мосту, обвинувачений був впевнений в правомірності своїх дій, а судами не встановлено умислу на нецільове використання бюджетних коштів, що виключає суб`єктивну сторону злочину як його обов`язковий елемент.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального зводиться до того, що виконані роботи за договорами від 5 листопада 2018 року № 226 і від 29 вересня 2019 року № 15 здійснено на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів бюджетної програми 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» за спеціальним фондом Державного бюджету за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ), а саме 2281 - поточні видатки на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення, оскільки згідно висновку експертизи від 25 серпня 2021 року № 1326/1327/21-26, в якому шляхом порівняння фактично виконаних будівельних робіт з вимогами нормативних документів (стандартів), чинних в галузі будівництва судовим експертом зроблено висновок про те, що фактично виконано капітальні роботи, а не роботи з експлуатаційного утримання

Водночас діяння, яке інкримінують обвинуваченому відсилає до ст. 119 БК, згідно з якою під нецільовим використанням Кодекс розуміє виключний перелік бюджетних порушень. Вказаним є витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Згідно паспортів бюджетної програми 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» в 2018 і 2019 роках, ціллю державної політики, на досягнення яких спрямована реалізація цієї бюджетної програми є забезпечення покращення стану мережі автомобільних доріг загального користування державного значення, її ефективного функціонування та розвитку (накази Укравтодору від 14 березня 2018 року № 77/363 та від 22 березня 2019 року № 107 з подальшими змінами). Метою бюджетної програми є постійне забезпечення стабільного функціонування мережі автомобільних доріг загального користування. Напрямом використання бюджетних коштів є (1) будівництво, (2) реконструкція, (3) капітальний та (4) поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення. А тому, як капітальний, так і поточний ремонт мосту входить в напрям використання бюджетних коштів за цією програмою.

Відповідно до роз`яснення Державної казначейської служби України, що надані листом № 14-04/26-5630 від 26 березня 2015 року, здійснення видатків за відповідним кодом економічної класифікації не може бути ціллю, що встановлюється бюджетним призначенням або бюджетними асигнуваннями, і відповідно здійснення видатків за кодом економічної класифікації, що не в повній мірі відповідає економічній сутності платежу, однак відповідає цілям, визначеним у паспорті бюджетної програми, не можна кваліфікувати як нецільове використання бюджетних коштів.

За встановлених судами обставин убачається, що кошти дійсно були перераховані за іншим КЕКВ, разом з тим, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що всі витрачені кошти були спрямовані в одному напряму використання бюджетних коштів і на виконання бюджетної програми номер 3111020, що, на думку Суду, свідчить про відсутність у ОСОБА_7 умислу на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, поза увагою судів залишилось те, що результатами перевірок Рахунковою палатою, Західним офісом Держаудитслужби в Хмельницькій області, жодних порушень у перерахуванні САД в Хмельницькій області бюджетних коштів за 2018- 2019 роки виявлено не було.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що за встановлених судами обставин, не доведено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 наявний умисел на нецільове використання бюджетних коштів, що є обов`язковою складовою ознакою злочину, а відтак в діянні останнього відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК.

Відповідно до ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Саме така обставина, як підстава для закриття кримінального провадження, встановлена судом касаційної інстанції в цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи закріплений Конституцією України принцип презумпції невинуватості, необхідність тлумачити всі сумніви на користь обвинуваченого, суд касаційної інстанції вважає, що постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення підлягають скасуванню із закриттям кримінального провадження у зв`язку з тим, що встановлено відсутність у діянні останнього складу кримінального правопорушення.

Крім того, зважаючи на закриття кримінального провадження, необхідно вирішити питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що розмір процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням комплексної судової будівельно- технічної та економічної експертизи становить 17 161 грн.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

Оскільки в цьому кримінальному провадженні Суд дійшов висновку про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, процесуальні витрати не можуть бути стягнені із ОСОБА_7, а мають бути віднесені на рахунок держави.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника задовольнити.

Вирок Вищого антикорупційного суду від 9 січня 2023 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження щодо нього ОСОБА_7 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням комплексної судової будівельно- технічної та економічної експертизи в сумі 17 161 грн віднести на рахунок держави.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3