Справа № 991/14/25

Провадження 1-кп/991/1/25

У Х В А Л А

19 лютого 2026 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 та клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обов`язку покладеного на обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою Суду від 14.01.2025 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.

Під час судового розгляду кримінального провадження прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 . Разом з цим, захисником ОСОБА_8 подано клопотання про зміну додаткового обов`язку, покладеного судом на обвинуваченого.

2. Доводи клопотання про продовження строку дії обов`язків

Подане клопотання прокурор обґрунтовує застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою та покладанням на останнього низки обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Востаннє обов`язки продовжувалися ухвалою суду від 22.12.2025 строком до 22.02.2025 включно. Даною ухвалою продовжені такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказуючи на продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк дії раніше покладених на нього обов`язків на два місяці. Існування ризику переховування прокурор обґрунтовує тяжкістю можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, відсутністю міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого на території України через проживання дружини та дітей за кордоном, наявністю у родини Колесникових житла за кордоном, матеріальним становищем родини, що підтверджується проживанням родини за кордоном протягом тривалого часу.

Захисник ОСОБА_8 в клопотанні про зміну додаткового обов`язку зазначає таке. Відносно ОСОБА_9 продовжує діяти обов`язок «здачі документів, які надають право виїзду обвинуваченому за кордон». Разом з цим, у березні 2026 року син обвинуваченого має виступати на змаганнях по плаванню в одній з країн Європи. Для підтримки психоемоційного стану дитини присутність батька на даних змаганнях матиме важливе значення. Водночас своєю процесуальною поведінкою протягом часу існування кримінального провадження ОСОБА_9 довів відсутність ризику переховування. Наведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати про можливість зміни обвинуваченому обов`язку «здачі документів для виїзду за кордон» на обов`язок «не відлучатися за межі України без дозволу суду».

3. Позиція учасників кримінального провадження

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримав та зазначив таке. Дотепер продовжує існувати ризик можливого переховування обвинуваченого від суду. Просив клопотання задовольнити та продовжити покладені на ОСОБА_9 обов`язки на два місяці.

Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Зазначила, що ОСОБА_9 дійсно виїжджав за кордон 8 разів. Але ті ж всі рази ОСОБА_9 самостійно повертався до України. Така поведінка останнього свідчить про наявність соціальних зв`язків в Україні. Також на наявність відповідних зв`язків захисник послалася на перебування обвинуваченого в добровільному військовому формуванні, яке здійснює захист територіальної цілісності України. Також ОСОБА_9 приймає активну участь в благодійній допомозі ЗСУ, забезпеченні гуманітарною допомогою населення України. Наведене, на переконання захисника, є беззаперечним фактором відсутності ризику переховування через пов`язаність обвинуваченого з рідною країною. Разом з цим, захисник вказала, що наявність обвинувачення в тяжкому злочині не може бути єдиним фактором для твердження про існування ризику переховування, яке доводить сторона обвинувачення. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині «здачі документів, які дають право на виїзд за кордон».

Одночасно з запереченнями проти клопотання сторони обвинувачення захисник наполягала на зміні обов`язку, покладеного на ОСОБА_9 . Вказала, що син обвинуваченого протягом тривалого часу проживає за кордоном. За кордоном син виграв певну кількість змагань та йому надано право виступати на міжнародному рівні. З метою підтримки сина у міжнародних змаганнях просила змінити ОСОБА_9 обов`язок «Здачі документів, які дають право на виїзд за кордон» на обов`язок «не виїжджати за межі території України без дозволу».

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію захисника та зазначив таке. Його процесуальна поведінка протягом усього часу є бездоганною. Він не чинив та не має наміру чинити будь-яких спроб перешкоджати кримінальному провадженню. Має на меті доказувати свою невинуватість та провокацію з боку сторони обвинувачення та викривача. Паспорт необхідний для підтримки близької людини, яка своїми зусиллями виборола змогу для себе виступати у змаганнях на міжнародному рівні. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора і задовольнити клопотання захисника.

4. Оцінка та висновки суду

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників провадження, Суд дійшов таких висновків

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2024 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас вказаною ухвалою визначено, як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 1 000 000 грн з покладанням низки процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У зв`язку із внесенням застави 23.02.2023 ОСОБА_9 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням ряду процесуальних обов`язків.

У подальшому покладені на ОСОБА_9 обов`язки частково були скасовані, проте неодноразово продовжувалися. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою суду від 22.12.2025, строком до 22.02.2026 включно.

На теперішній час відносно обвинуваченого продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави та продовжують діяти такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України)

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цьому частина 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Разом з цим, ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Таке клопотання, як і клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків, розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

З сукупного аналізу приписів Кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.

За наведених обставин, зважаючи, що розгляд клопотань прокурора та захисника вимагає з`ясування одних і тих же обставин, Суд вважає за можливе розглянути їх одночасно.

Так, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_9 та зміни раніше покладеного на обвинуваченого обов`язку, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попередніми судовими рішеннями ризики зменшилися/не зменшилися та чи продовжують вони бути актуальними для цього кримінального провадження.

Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на останнього.

Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попереднім судовим рішенням, яким продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_9, встановлено існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.

Зазначений ризик, за змістом клопотання та твердженнями прокурора у судовому засіданні, не втратив своєї актуальності дотепер.

Так, заслухавши доводи прокурора та ознайомившись з клопотанням, Суд погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду виходячи з такого.

Інкримінований ОСОБА_9 злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої, що разом з віднесенням його до корупційних злочинів позбавить суд можливості, у випадку визнання останнього винуватим, звільнити його від кримінальної відповідальності чи звільнити від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_9, до останнього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання Суду, може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Водночас Суд враховує, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з урахуванням ряду інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або свідчити про те, що вона маловірогідна («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia). До таких факторів, зокрема, належать характер особи, її місце проживання, рід занять, майновий стан, сімейні зв`язки та усі види зв`язків з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova).

У цьому контексті Суд бере до уваги наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого за межами України, а не на її території. Так, родина обвинуваченого ОСОБА_9 (дружина та діти) виїхали з України у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, та за кордоном мають статус біженців. Ще один член родини - ОСОБА_10 також проживає за кордоном у зв`язку з навчанням. Наведені обставини, на переконання Суду, свідчать про наявність у обвинуваченого саме родинних зв`язків безпосередньо за кордоном. Разом з цим, Суд приймає до уваги і наявність у родини Колесникових постійного житла за межами України (навіть соціального, як про це стверджує сторона захисту).

Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд в актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.

Враховуючи наведені обставини, оскільки в судовому засіданні підтверджено існування ризику переховування обвинуваченого від суду, Суд переконаний, що продовження строку дії таких процесуальних обов`язків, як повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, є виправданим, та буде спрямовано саме на мінімізацію даного ризику. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою обвинуваченого з боку суду та сторони обвинувачення з метою досягнення мети кримінального провадження.

Водночас, на підставі викладених обставин щодо існування ризику переховування, Суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту про зміну раніше покладеного на обвинуваченого обов`язку задоволенню не підлягає. На переконання Суду зміна наявного обов`язку може негативно вплинути на хід судового розгляду, що в свою чергу негативно відобразиться і на меті кримінального провадження.

Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 покладеного обов`язку.

Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали встановити до 17 квітня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_11