Справа № 991/247/26

Провадження № 2/991/2/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Олійник О.В., суддів Шкодіна Я.В., Чернової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шпакової О.С. про відвід судді Олійник О.В. від розгляду цивільної справи № 991/247/26 за позовом Держави в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Іванющенка Олександра Анатолійовича до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів (доходів, отриманих від необґрунтованих активів) та їх стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

У Вищому антикорупційному суді на стадії підготовчого провадження перебуває зазначена цивільна справа.

25.02.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шпакова О.С. через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС подала суду заяву, у якій просить відвести суддю Олійник О.В. від розгляду вказаної цивільної справи.

Відвід заявлений на підставі п. 5 ст. 36 ЦПК України у зв`язку з наявністю обставин, що викликають у відповідача ОСОБА_1 обґрунтований сумнів, що розгляд позовної заяви прокурора може бути здійснений неупереджено і об`єктивно у складі колегії суддів з участю головуючого судді Олійник О.В.

Посилається на такі обставини.

15.01.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява прокурора, судовій справі присвоєний номер 991/247/26. Для розгляду справи автоматизованим розподілом визначено колегію суддів: головуючий суддя - Ткаченко Олег Володимирович, судді учасники колегії - Шкодін Ярослав Віталійович, Чернова Олена Вікторівна.

20.01.2026 на підставі розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду від 20.01.2026 № 3ав, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка О.В. (про яку повідомив службовим листом помічник судді), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи визначена колегія суддів: головуючий суддя - Олійник О.В., судді учасники колегії - Шкодін Я.В., Чернова О.В.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 20.08.2025 у справі №991/1453/25 задоволено позов прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Іванющенка О.А. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і визнано необґрунтованим актив LAND ROVER RANGE ROVER VOQUE, VIN: НОМЕР_1, 2021 р.в., вирішено стягнути в дохід держави вартість його набуття - 3 290 400 грн. На думку прокурора САП, відповідачі набули дохід в сумі 909 600 грн від продажу транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER VOQUE, який в подальшому був визнаний судом необґрунтованим, у зв`язку з чим просить стягнути отриманий відповідачами дохід на користь держави.

Розгляд справи № 991/1453/25 та прийняття в ній рішення Вищого антикорупційного суду від 20.08.2025 здійснювались колегією суддів, до складу якої входили судді: головуючий суддя - Олійник О.В., судді учасники колегії - Саландяк О.Я., Широка К.Ю. Тобто головуюча суддя Олійник О.В. здійснювала розгляд іншої цивільної справи, у якій брали участь ті ж самі сторони та яка має тісний зв`язок з обставинами, які підлягають встановленню в цій справі. У судді Олійник О.В. під час розгляду справи № 991/1453/25 вже склалось певне ставлення щодо наявності підстав для задоволення позову прокурора до ОСОБА_1 .

Мотиви суду

У ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження, та без повідомлення учасників справи.

З огляду на ці норми заяву про відвід представника відповідача Шпакової О.С., яка надійшла не в судовому засіданні, суд розглянув без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Оцінивши доводи, наведені в заяві про відвід, суд дійшов такого висновку.

1. У ч. 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання (якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження). Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У заяві представник відповідача Шпакова О.С. посилається на обставини (визначення головуючим суддею судді Олійник О.В., яка раніше розглядала іншу цивільну справу за позовом прокурора до ОСОБА_1 ), які мали бути відомі їй із дня, коли відповідач ОСОБА_1 залучив її як свого представникав цій справі. Представник Шпакова О.С. брала участь у першій цивільній справі № 991/1453/25 як представник відповідача ОСОБА_1. (про це зазначено в копії рішення суду від 20.08.2025, долученій до заяви про відвід). Обставини, на які є посилання в заяві про відвід, стали відомі представнику Шпаковій О.С. не пізніше 30.01.2026, коли вона звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, зазначивши в ній, що головуючим суддею є суддя Олійник О.В. Ухвала суду від 26.01.2026 про відкриття провадження у справі в електронний кабінет представника Шпакової О.С. у підсистемі «Електронний суд» надійшла 05.02.2026. Однак у заяві про відвід не наведено жодного обґрунтування того, що були поважні причини, через які був пропущений встановлений у ч. 3 ст. 39 ЦПК України десятиденний строк з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, та заява про відвід подана лише 25.02.2026, а не до 16.02.2026 (з урахуванням того, що десятий день припадав на 15.02.2026, неділю).

2. Перелік підстав для відводу судді визначений у статтях 36, 37 ЦПК України. Однією з визначених законом підстав є наявність інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). На наявність такої підстави посилається представник відповідача, заявляючи відвід головуючому судді Олійник О.В.

Суд зауважує, що за правилами ст. 37 ЦПК України є недопустимою повторна участь судді в розгляді справи. Зокрема, суддя який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі (ч. 1 ст. 37 ЦПК України). Тобто закон безпосередньо встановив заборону на участь судді в розгляді лише тієї самої справи у вищестоящих судах або в суді першої інстанції, якщо було скасоване прийняте ним певне судове рішення у справі. Натомість законом не встановлено жодних обмежень для участі судді в розгляді інших справ з участю тих самих сторін, але з інших підстав позову та/або щодо іншого предмету спору між сторонами.

Доводи представника Шпакової О.С. про те, що в судді Олійник О.В. під час розгляду справи № 991/1453/25 вже склалось певне ставлення щодо наявності підстав для задоволення позову прокурора до ОСОБА_1 в цій цивільній справі, є лише її суб`єктивними припущеннями.

Той факт, що суддя Олійник О.В. була головуючим суддею в колегії суддів, яка розглянула цивільну справу № 991/1453/25 за позовом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ухвалила рішення від 20.08.2025про задоволення позову щодо визнання необґрунтованим активом автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER VOQUE, VIN: НОМЕР_1, 2021 р.в., і стягнення в дохід держави вартості його набуття - 3 290 400 грн, не свідчить про її наперед визначене ставлення щодо позову прокурора з іншим предметом - коштами, які позивач вважає доходом від продажу транспортного засобу, визнаного судом необґрунтованим активом.

У ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто за законом будь-який суд (суддя), який розглядає спір, у якому позивач посилається на обставини, що встановлені рішенням суду в іншій цивільній справі, що набрало законної сили, має зважати на цю підставу звільнення сторони від доказування. Інші обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог у конкретній справі, підлягають доказуванню в загальному порядку. Водночас згідно з ч. 7 вказаної статті правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, на переконання суду, сам по собі факт участі судді в розгляді іншої цивільної справи, на рішення суду в якій позивач посилається як на підставу звільнення від доказування певних обставин, що мають значення в цій цивільній справі, не є обставиною, яка викликає обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді та унеможливлює участь судді в розгляді справи.

3. Суд не погоджується із посиланням представника Шпакової О.С. на висловлену ЄСПЛ позицію щодо відводу судді у рішеннях у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Межнарич проти Хорватії», яка на її думку має застосовуватися у даній справі.

Так, у кожному з цих рішень (від 15.10.2009 у справі «Micallef (Мікаллеф) проти Мальти», заява № 17056/06, §§ 93-103, від 15.07.2005 у справі «Meћnariж (Межнарич) проти Хорватії», заява № 71615/01, §§ 27-36) йдеться про таке: (1) усунутись повинен лише той суддя, щодо якого наявна достатня підстава побоювання відсутності неупередженості; (2) побоювання учасника справи, що конкретний суддя не є неупередженим, мають бути законними та вважатись об`єктивно виправданими, точка зору відповідної особи є важливою, але не вирішальною.

Обставини зазначених справ, у яких ЄСПЛ встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції, є нерелевантними із обставинами в цій цивільній справі. У першій справі суддя мав братські стосунки із адвокатом протилежної сторони, тому ЄСПЛ виснував, що склад суду не був таким, щоб гарантувати його неупередженість, і що він не відповідав стандарту Конвенції згідно з об`єктивним критерієм, а також ЄСПЛ вказав на те, що сам закон Мальти не надавав належних гарантій суб`єктивної та об`єктивної неупередженості (на відміну від законодавства Мальти, у ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу, якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі).

У другій справі мав місце факт подвійної ролі судді в одному й тому ж провадженні щодо заявника (як представника (адвоката) опонентів заявника у провадженні та як судді Конституційного Суду, що вирішував питання конституційності рішення, винесеного в цьому провадженні Верховним Судом), що створило ситуацію, яка могла викликати законні сумніви щодо неупередженості такого судді.

Отже, для задоволення відводу мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави (які можуть бути об`єктивно перевірені) вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду конкретної справи.

У будь-якому разі доводи представника Шпакової О.С. про те, що «щонайменші сумніви» в неупередженості судді зобов`язують його вийти з процесу, є безпідставними, надуманими, та їх застосування на практиці призвело би до усунення від розгляду справи кожного судді, який би суб`єктивно не подобався стороні або її представнику у справі.

За наслідками розгляду заяви представника відповідача Шпакової О.С. суд не встановив обставин для відводу судді Олійник О.В. з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, та, відповідно, вважає заявлений відвід необґрунтованим.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Оскільки заява про відвід надійшла до суду 25.02.2026, тобто раніше ніж за три робочі дні до дати наступного підготовчого судового засідання, що призначене на 17.03.2026, і за наслідками розгляду заяви суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, то на підставі вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід складу суду має бути вирішене іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати необґрунтованою заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шпакової О.С. про відвід судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від розгляду цивільної справи №991/247/26, провадження № 2/991/2/26, за позовом Держави України в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Іванющенка О.А.до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів (доходів, отриманих від необґрунтованих активів) та їх стягнення в дохід держави.

Передати заяву представника відповідача Шпакової О.С. про відвід судді за вх. № 9178/26-Вх від 25.02.2026 разом з матеріалами справи № 991/247/26, провадження № 2/991/2/26, до управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду для визначення у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді, що не входить до складу суду, що розглядає цю справу, який має вирішити питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Олійник

Судді Я.В. Шкодін

О.В. Чернова