Справа № 991/1172/26

Провадження №11-сс/991/169/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5,

розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2026 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Історія провадження

1.31.01.2026 ОСОБА_6 засобом поштового зв`язку направив до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.10.02.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

3.17.02.2026 слідчий суддя відмовив у задоволенні цієї скарги.

4.22.02.2026 представник заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, яка надійшла до Суду 23.02.2026.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5, поданої в інтересах ОСОБА_6, на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за відповідною заявою.

6.Ухвала мотивована таким: (1) для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення; (2) такі обставини можуть бути неповними, але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення; (3) реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви (повідомлення), а лише ті з них, які містять достатні дані, що об`єктивно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення; (4) викладені в заяві ОСОБА_6 обставини не містять будь-яких даних, які б свідчили про вчинення вказаних кримінальних правопорушень; (5) із змісту поданої заяви вбачається, що факти, на які посилається заявник, стосуються вилучення під час обшуку майна в межах існуючого кримінального провадження та подальшого його утримання органом досудового розслідування. Жодних нових об`єктивних даних, що виникли у 2025-2026 роках і свідчили б про самостійний склад злочину, заявником не наведено; (6) твердження про вимагання неправомірної вигоди мають загальний, оціночний характер та не містять конкретних відомостей щодо часу, місця, способу, осіб та інших істотних обставин, які б об`єктивно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення; (7) механізм, передбачений статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не може використовуватися як альтернативний або додатковий спосіб захисту права власності у випадку незгоди із тривалістю чи підставами утримання майна; (8) у заяві ОСОБА_6 не наведено достатніх даних та не підтверджено факти, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, які підсудні Вищому антикорупційному суду на підставі пункту 2 частини 5 статті 216 КПК; (9) за наведених обставин відсутні підстави для надання заявнику можливості ініціювати початок кримінального провадження.

Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги

7.В апеляційній скарзі апелянт висловила прохання: (1) дослідити матеріали розгляду заяви (включно з відеозаписами) про злочин, поданої ОСОБА_6 ; (2) скасувати ухвалу слідчого судді та (3) постановити нову ухвалу, якою зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_6 .

8.В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначила, що: (1) слідчий суддя безпідставно відмовився досліджувати матеріали провадження, а саме відеодокази, які були додані до скарги; (2) заява про злочин, подана заявником, повністю відповідає вимогам КПК і обов`язковість внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є безальтернативною, а чинним законодавством України не передбачено жодних підстав за яких слідчий (уповноважена особа) може прийняти рішення не вносити відповідні відомості до ЄРДР; (3) розслідування правопорушень, які зазначені в заяві про злочин, віднесені у відповідності до вимог статті 216 КПК до підслідності НАБУ, а визначений частиною 1 статті 214 КПК обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки такої заяви (повідомлення) на предмет наявності всіх ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР; (4) заявник конкретно описав об`єктивну сторону правопорушень та вказав на осіб, які причетні до їх вчинення, крім того (7) заявник надав конкретні докази (в тому числі відеозаписи 5 відеофайлів), які підтверджують зазначені в заяві факти.

Позиції учасників провадження

9.У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

10.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

11.Суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність в заяві ОСОБА_6 достатніх об`єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

12.КПК передбачена необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

13.Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21, від 02.06.2021 у справі № 991/3403/21, від 20.10.2021 у справі № 991/6646/21, від 08.12.2021 у справі № 991/7952/21, від 08.12.2022 у справі № 991/7817/21, від 24.01.2022 у справі № 991/8390/21, від 13.04.2022 у справі № 991/653/22, від 15.04.2022 у справі № 991/8339/21, від 18.11.2022 у справі № 991/5403/22, від 17.07.2023 у справі № 991/5920/23, від 31.07.2023 у справі № 991/6490/23, від 24.08.2023 у справі № 991/6043/23, від 04.09.2023 у справі № 991/7251/23, від 20.09.2023 у справі № 991/7699/23, від 16.10.2023 у справі № 991/8488/23, від 06.11.2023 у справі № 991/7780/23, від 15.11.2023 у справі № 991/9556/23, від 20.11.2023 у справі № 991/9612/23, від 22.11.2023 у справі № 991/9563/23, від 30.11.2023 у справі № 991/9313/23, від 04.12.2023 у справі № 991/10137/23, від 25.12.2023 у справі № 991/10708/23, від 08.01.2024 у справі № 991/10402/23, від 01.02.2024 у справі № 991/519/24, від 10.04.2024 у справі № 991/1942/24, від 24.04.2024 у справі № 991/2962/24, від 25.04.2024 у справі № 991/2927/24, від 05.08.2024 у справі № 991/5724/24, від 20.08.2024 у справі № 991/6669/24, від 02.09.2024 у справі № 991/7066/24, від 09.09.2024 у справі № 991/7874/24, від 26.09.2024 у справі № 991/8766/24, від 24.10.2024 у справі № 991/11790/24, від 02.09.2025 у справі № 991/8374/25, від 06.10.2025 у справі № 991/9650/25, від 26.12.2025 у справі № 991/12866/25 тощо).

14.З матеріалів провадження вбачається, що в повідомленні ОСОБА_6 йдеться про те, що: (1) працівниками УСБУ в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні № 42021090000000070 від 29.06.2021 під час обшуку було вилучено: автомобіль БМВ 535 і (VIN: НОМЕР_1, н/з НОМЕР_2 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3, ключі від автомобіля БМВ 535 і (VIN: НОМЕР_1, н/з НОМЕР_2 ), смарт-окуляри Ray-Ban чорного кольору з чохлом коричневого кольору, екшн-камеру Dji Pocket, банківські карти; (2) з клопотанням про арешт слідчий чи прокурор не звертались; (3) за повернення майна та припинення кримінального переслідування працівники УСБУ в Івано-Франківській області вимагають неправомірну винагороду від власників майна; (4) на переконання апелянта, кримінальне провадження № 42021090000000070 від 29.06.2021 використовується службовими особами вищого офіцерського складу для вилучення майна у фізичних та юридичних осіб та його привласнення або повернення за винагороду без ухвал слідчого судді, що має ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 368 КК - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

15.У скарзі до слідчого судді адвокат ОСОБА_5 оскаржила бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за повідомленням ОСОБА_6 від 31.01.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 368 КК.

16.У цьому контексті Суд зазначає, що самого посилання у тексті заяви про вчинення злочину на номер статті Особливої частини КК, який за критерієм «кваліфікації» злочину відповідає умовам предметної підсудності ВАКС (підслідності НАБУ), автоматично не визначає належність скарги до предметної підсудності ВАКС, оскільки в цілях перевірки скарги на прийнятність слідчий суддя (суд) аналізує заяву про вчинення злочину на предмет наявності в ній саме відомостей про вчинення злочину, підсудного ВАКС, за змістовним підходом, а не з огляду на формальне (іноді навіть штучне) зазначення у ній лише певного номеру статті КК для обґрунтування відповідної підслідності (підсудності).

17.Суд звертає увагу, що:

(1) викладена в повідомленні інформація не може свідчити про ймовірне вчинення працівниками УСБУ в Івано-Франківській області корупційного чи іншого кримінального правопорушення;

(2) заявник не навів конкретних доводів та об`єктивних даних щодо обставин ймовірного вчинення злочину, які були б достатніми для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення. Зазначене позбавляє уповноважених осіб НАБУ провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення;

(3) під час судового розгляду адвокат посилалася на відеозаписи, долучені до апеляційної скарги, що на її думку підтверджують наявність в діях службових осіб УСБУ в Івано-Франківській області кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 368 КК. Дослідивши відео, враховуючи надані адвокатом додаткові пояснення, Суд звертає увагу, що: 1) на записах відсутні конкретні відомості, що свідчили б про ознаки привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем чи прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою уповноваженими особами УСБУ в Івано-Франківській області; 2) особи, між якими ведеться діалог, не є ідентифікованими;

(4) слідчий суддя правильно зазначив, що: 1) механізм, передбачений статтею 214 КПК, не може використовуватися як альтернативний або додатковий спосіб захисту права власності у випадку незгоди із тривалістю чи підставами утримання майна; 2) внесення відомостей до ЄРДР у такій ситуації не може підміняти встановлені кримінальним процесуальним законом процедури судового контролю та вирішення питання про повернення тимчасово вилученого майна в межах того провадження, в якому воно було вилучене; крім того, 3) твердження про вимагання неправомірної вигоди мають загальний, оціночний характер та не містять конкретних відомостей щодо часу, місця, способу, осіб та інших істотних обставин, які б об`єктивно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення;

(5) крім того, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ хоча кримінальне право є необхідним для захисту основоположних прав (особливо умисне заподіяння шкоди життю, катування, серйозні прояви ненависті тощо), для менш тяжких або ненавмисних порушень (як-от медична недбалість, репутаційні чи майнові спори тощо) ЄСПЛ визнає достатніми цивільно-правові або дисциплінарні засоби, підтверджуючи, що кримінальне переслідування має застосовуватися як крайній захід (ultima ratio), де інші механізми виявилися б неефективними або недостатніми (рішення ЄСПЛ у справах «Beizaras and Levickas v. Lithuania» від 14.05.2020, заява № 41288/15, «Blumberga v. Latvia» від 14/01/2009, заява № 70930/01);

(6) отже, заявник не зазначив конкретні та вагомі обставини, що свідчать про наявність у діях працівників УСБУ в Івано-Франківській області ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 368 КК, тому колегія суддів дійшла висновку, що твердження про вчинення злочину є суб`єктивною думкою заявника щодо протиправності вчинення окремих дій зазначеною в заяві особою, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущень про можливе існування певних обставин;

(7) враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що викладені у повідомленні ОСОБА_6 обставини не зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі конкретних та достатніх фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ.

18.При цьому Суд звертає увагу, що внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.

19.Отже, зазначені у заяві обставини не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення корупційного чи іншого кримінального правопорушення, за ознаками якого скарга підсудна слідчому судді ВАКС, і що описані фактичні дані потребують перевірки засобами кримінального процесу.

20.Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та апелянтом не наведено вагомих доводів на спростування мотивів оскаржуваної ухвали, які дозволили би Суду дійти висновку, що мала місце бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, та потребує судового контролю.

21.З наведених вище мотивів в задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5, поданої в інтересах ОСОБА_6, слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

22.Керуючись статтями 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1. Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2026 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3