Справа № 991/1008/26

Провадження №11-сс/991/162/26

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

судді - доповідача ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6,

представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,

прокурора ОСОБА_9 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000532 від 11.10.2024.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучений 04.02.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Мах», номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 .

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000532 від 11.10.2024 за фактом висловлення посадовими службовими особами Міністерства оборони України прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.

Відповідно до матеріалів провадження посадові службові особи Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України, зокрема т.в.о. начальника ЦТУКБ МОУ ОСОБА_10 та юрисконсульт ОСОБА_11 висловили прохання представнику ТОВ «БК Атлас» (код ЄДРПОУ: 44874170) надати їм неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за забезпечення організації конкурсу щодо забудови земельної ділянки по вул. Симиренка, 20-26 у Святошинському р-ні м. Києва, створення конкурсної комісії, визначення ТОВ «БК Атлас» переможцем такого конкурсу та надалі підписання договору на будівництво житлового комплексу на земельній ділянці по вул. Симиренка, 20-26 у Святошинському р-ні м. Києва з ТОВ «БК Атлас».

Під час проведених особистих зустрічей та розмов із представником ТОВ «БК Атлас» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказували, що частина неправомірної вигоди має бути передана іншим посадовим службовим особам Міністерства оборони України, зазначаючи, що в сумі неправомірної вигоди, яка була початково озвучена в розмірі 1 100 000 доларів США, також наявна частина неправомірної вигоди для таких посадових службових осіб Міністерства оборони України.

Слідчий суддя констатував, що саме до ОСОБА_6, тодішнього державного секретаря Міністерства оборони України, їздив ОСОБА_10 особисто доповідати щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 та безпосередньо з нею міг узгоджувати та коригувати суму неправомірної вигоди, яка мала бути отримана від ТОВ «БК Атлас» за організацію конкурсу щодо забудови земельної ділянки по вул. Симиренка, 20-26 у Святошинському р-ні м. Києва, створення конкурсної комісії, визначення ТОВ «БК Атлас» переможцем такого конкурсу та в подальшому підписання договору на будівництво житлового комплексу на земельній ділянці по вул. Симиренка, 20-26 у Святошинському р-ні м. Києва.

Під час проведення оглядів мобільних телефонів учасників кримінального провадження, зокрема ОСОБА_11, зафіксовано його листування з іншими співрозмовниками в яких вони обговорюють, що саме ОСОБА_6 є відповідальною особою від Міністерства оборони України за забудову земельних ділянок, які належать Міністерству оборони України, та за включення таких земельних ділянок взагалі до переліку земель які підлягають забудові.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.01.2026 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 .

04.02.2026 під час проведення обшуку детективами НАБУ було вилучено мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Мах», номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 .

Відповідно до протоколу обшуку, після вилучення телефону, ОСОБА_6 надала пароль для подолання системи логічного захисту мобільного пристрою.

В ході огляду вилученого телефону було встановлено, що в месенджерах, які були встановлені на телефоні, наявні видалені відомості.

З урахуванням відсутності спеціаліста під час проведення обшуку та необхідності відновлення видалених даних, що можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження, в межах якого проводився обшук, мобільний телефон було вилучено для проведення комп`ютерно-технічної експертизи.

04.02.2026 постановою детектива НАБУ А. Бондара мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Мах», номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000532 від 11.10.2024.

Також 04.02.2026 постановою детектива НАБУ ОСОБА_12 призначено комп`ютерно-технічну експертизу вилученого телефону.

04.02.2026 прокурор САП ОСОБА_9 звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про накладення арешту на вилучений під час обшуку мобільний телефон, з забороною відчужувати та розпоряджатися вказаним майном будь-якими особами без дозволу детектива та/або прокурора.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_7, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді ВАКС від 09.02.2026, звернувся до Апеляційної палати ВАКС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначає, що слідчий суддя, всупереч засадам законності та диспозитивності, вийшов за межі прохальної частини клопотання прокурора й обрав більш обтяжливий спосіб арешту майна.

Представник також вказує, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки висновки слідчого судді, викладені у рішенні, не узгоджуються з обставинами та фактами, встановленими під час судового розгляду, і не лише не підтверджуються матеріалами провадження, а й прямо спростовуються ними.

Адвокат ОСОБА_7 наголошує, що відповідно до позиції слідчого судді необхідність арешту підтверджується тим, що на мобільному телефоні може міститися листування, фото, файли документів, аудіо, які можуть свідчити про обізнаність ОСОБА_6 з обставинами подій розслідуваних злочинів, факт її комунікації з ймовірними співучасниками злочину з приводу подій, які є предметом досудового розслідування. Водночас вказаний висновок слідчого судді не підтверджується жодним доводом прокурора (детектива) та не відповідає наявним матеріалам справи.

Також на думку слідчого судді необхідність утримання мобільного телефону в розпорядженні органу досудового розслідування обґрунтовується метою «подолання системи логічного захисту для уможливлення подальшого огляду на предмет наявності у ньому інформації, що може мати значення для розслідування». Разом із цим, ні клопотання прокурора, ні додані до нього матеріали не містять конкретних даних - подолання яких систем логічного захисту телефона (або його застосунків) вимагає перебування мобільного телефона в розпорядженні органу досудового розслідування. Натомість як зазначається у протоколі проведення обшуку в ході якого було вилучено мобільний телефон, власницею майна було добровільно надано код - пароль від телефона.

Наведені в ухвалі слідчого судді мотиви накладення арешту на мобільний телефон є припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами й не узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими під час судового розгляду. За таких обставин висновки слідчого судді не відповідають вимогам обґрунтованості судового рішення, визначеним кримінальним процесуальним законом.

3. Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_6 та її представники - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні наголошував на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді ВАКС від 09.02.2026, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, водночас зазначив, що наразі у сторони обвинувачення вже відсутні підстави утримувати вилучений телефон, у зв`язку з чим він не заперечує проти його повернення власниці.

4. Мотиви суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Загальний порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, викладений у статтях 131, 132 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, в розумінні п. 1) ч. 3 ст. 132 КПК України мова йде не виключно про необхідність існування у кримінальному провадженні такого процесуального документа як повідомлення про підозру, але про наявність у сторони обвинувачення вагомих підстав стверджувати про вчинення кримінального правопорушення, що ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити в ході розслідування та які спонукали б вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра дійсно обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК).

Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п. 1) ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно із п. п. 1), 2), 5), 6) ч. 2 ст. 173 КПК України, у разі якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У частині 3 ст. 99 КПК України законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Водночас згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, детективами Національного антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000532 від 11.10.2024 за фактом висловлення посадовими службовими особами Міністерства оборони України прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення дій та прийняття рішень в інтересах особи, яка надає таку неправомірну вигоду (а. п. 1 - 8).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.01.2026 було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 - квартири АДРЕСА_3, яка на праві власності належить матері ОСОБА_6 - ОСОБА_13, з метою відшукання речей і документів, зокрема електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі мобільних телефонів (а. п. 11 - 16).

04.02.2026 під час проведення обшуку детективами НАБУ було вилучено мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Мах», номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 (а. п. 17 - 25).

З протоколу обшуку від 04.02.2026 та протоколу огляду речей (мобільного телефона) від цієї ж дати вбачається, що на вилученому мобільному телефоні містилася система логічного захисту для подолання якої необхідно ввести пароль « НОМЕР_4 ». Під час огляду вмісту пристрою виявлено месенджери Signal, WhatsApp з чатами «Форти 2024», «Закон Земля», «КЗЗ», а також контакти низки осіб. Оглядом відповідних чатів встановлено, що інформація та повідомлення з них видалені (а. п. 22, 28 - 55).

Вказаний мобільний телефон було вилучено з метою проведення комп`ютерно-технічної експертизи (а. п. 22, 25).

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_14 від 04.02.2026 мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Мах», номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000532 від 11.10.2024 (а. п. 56 - 57).

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_14 від 04.02.2026 у кримінальному провадженні № 52024000000000532 було призначено комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з метою розв`язання низки питань, у тому числі щодо виявлення на вищевказаному мобільному телефоні листування електронної пошти, аудіо- відеофайлів, видаленої інформації, її відновлення та копіювання (а. п. 59 - 60).

Також з матеріалів, доданих прокурором до клопотання про арешт майна вбачається, що під час огляду мобільного телефону ОСОБА_11 (протокол огляду від 20-21.12.2025) виявлено спілкування останнього з абонентом « ОСОБА_15 » НОМЕР_5, в якому обговорюється, що саме ОСОБА_6 є відповідальною особою від Міністерства оборони України за забудову земельних ділянок, які належать Міністерству оборони України, та за включення таких земельних ділянок до переліку земель, які підлягають забудові (а. п. 61 - 92).

Колегія суддів, відхиляє доводи апелянта про відсутність підстав для вилучення та подальшого арешту мобільного телефону, оскільки ОСОБА_6 було повідомлено пароль до нього, що дозволило його оглянути під час обшуку, та надавало можливість скопіювати його вміст.

Колегія суддів звертає увагу на необхідність врахування характерних рис електронного документа, якими є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Встановлена законодавцем заборона на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки тощо, безпосередньо пов`язана з існуванням можливості копіювання інформації, яка на них знаходиться без вилучення носіїв, які самі по собі не мають доказового значення у конкретному кримінальному провадженні.

Водночас наведене не свідчить про те, що у разі неможливості з технічних причин здійснити копіювання інформації, або нездійснення такого копіювання під час обшуку, такий носій має бути повернутий володільцю. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.

Норми чинного КПК не містять імперативної вимоги про обов`язкове залучення спеціаліста до участі у проведенні обшуку, у разі, коли сторона обвинувачення планує відшукати певні матеріальні носії інформації, як і не містять вимоги про негайне копіювання такої інформації під час її виявлення. Виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 168 та ч. 6 ст. 236 КПК України, прийняття рішення про залучення спеціаліста та здійснення копіювання інформації, що міститься у комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, належить до дискреційних повноважень слідчого, прокурора, та не впливає на можливість вилучення відповідного матеріального носія інформації та можливість його подальшого арешту.

Колегія суддів виходить з того, що на відповідному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка містилась на вилученому телефоні, зокрема й та, що була видалена, могла мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, однак не була скопійована у необхідному обсязі, що обумовило неможливість повернення самого матеріального носія інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації, зокрема видаленої, та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами проведення експертного дослідження.

А тому, у розумінні КПК України подальше дослідження мобільного телефону як носія відповідних електронних файлів мало значення для здійснюваного кримінального провадження.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для накладення арешту на мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro Мах, номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 .

При цьому колегія суддів зважає на пояснення прокурора, надані ним під час апеляційного розгляду, відповідно до яких наразі стороною обвинувачення скопійовано вміст вилученого мобільного телефону і у сторони обвинувачення відсутня потреба у подальшому його утриманні.

Спираючись на наведені пояснення прокурора та встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів констатує, що стороною обвинувачення в даному випадку було належним чином реалізовано процесуальні можливості такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, та мінімізовано негативні наслідки втручання у права ОСОБА_6 .

Водночас колегія суддів погоджується із доводами сторони захисту, що слідчий суддя вийшов за межі прохальної частини клопотання прокурора та обрав більш обтяжливий спосіб арешту майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З прохальної частини клопотання прокурора про арешт майна - мобільного телефону ОСОБА_6 вбачається, що прокурором у клопотанні про арешт майна поставлено питання про накладення арешту на мобільний телефон iPhone 13 Pro Мах, номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 з забороню відчужувати та розпоряджатись вказаним майном будь-якими особами без дозволу детектива та/або прокурора (а. п. 6).

Водночас відповідно до резолютивної частини оскаржуваної ухвали слідчий суддя задовольняючи клопотання прокурора, постановив накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучений 04.02.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Мах», номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1 ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 .

Тобто слідчий суддя заборонив крім іншого користування вказаним телефоном, хоча про обмеження такої правомочності прокурор у клопотанні не прохав.

Наведене є підставою для часткового скасування оскаржуваної ухвали, в частині обмеження права користування вилученим мобільним телефоном.

Щодо можливості постановлення рішення про повернення мобільного телефону власниці, у зв`язку з подальшою відсутністю у сторони обвинувачення необхідності його утримувати, колегія суддів звертає увагу, що положення КПК не наділяють суд апеляційної інстанції повноваженнями постановити таке рішення за наслідками апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, однак відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

5. Висновки суду.

Згідно із приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції зобов`язаний надати оцінку обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, виходячи із тих наявних фактів та доказів, якими оперував слідчий суддя на час його постановлення.

Колегія суддів дійшла висновку, що на момент здійснення розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя обґрунтовано встановив наявність правових підстав для арешту майна ОСОБА_6, однак вийшов за межі клопотання прокурора в частині визначення кола правомочностей власника майна, які належить обмежити, що обумовлює скасування оскаржуваної ухвали у відповідній частині.

Керуючись статтями 98, 170, 404, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 скасувати в частині заборони користування вилученим під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 мобільним телефоном марки «Iphone 13 Pro Мах», номер моделі: MLLD3RM/A, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3, в іншому ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4