Справа № 991/5786/23

Провадження № 1-кп/991/75/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

Іменем України

06 березня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

прокурорів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

обвинуваченої ОСОБА_13,

захисників ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві кримінальне провадження № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Гоголів Броварського району Київської області, є громадянкою України, солдат військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, у шлюбі не перебуває, має вищу освіту, раніше не судима, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

29 червня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт разом із додатками у кримінальному провадженні № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України /том № 1 а. с. 2-19/.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2023 року визначено колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - Суд) /том № 1 а. с. 22/.

Ухвалою Суду від 03 липня 2023 року у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання /том № 1 а. с. 25/.

Ухвалою Суду від 27 липня 2023 року на підставі обвинувального акта призначений судовий розгляд /том № 1 а. с. 165, 179-181 /.

ІІ. Формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним.

ОСОБА_13, перебуваючи на посаді судді ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, висловила прохання надати їй неправомірну вигоду та одержала частину такої неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій, з використанням наданої їй влади та службового становища, за таких обставин.

14 березня 2023 року ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, (надалі - позивач) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, (надалі - відповідач) на користь ФОП ОСОБА_19 грошових коштів у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США, що станом на 13 березня 2023 року за офіційним курсом Національного банку України складало 549 540,00 (п`ятсот сорок дев`ять тисяч п`ятсот сорок) гривень, та судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень; поряд з цим позивач просив звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Також позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду позовної заяви та заяви про забезпечення позову визначено суддю ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13, судовій справі присвоєно номер 947/8439/23.

17 березня 2023 року ОСОБА_19 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання інформації по справі. У суді ОСОБА_19 зустрівся з помічником судді ОСОБА_13 - ОСОБА_21, яка йому повідомила, що з приводу поданих заяв з ним хоче особисто поспілкуватися суддя ОСОБА_13 та сказала зателефонувати 20 березня 2023 року на робочий номер телефону: НОМЕР_4 . Цього ж дня, суддею ОСОБА_13 було розглянуто заяву ОСОБА_19 про забезпечення позову, яку задоволено повністю, а саме накладено арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_20, водночас, у задоволенні клопотання про звільнення позивача ОСОБА_19 від сплати судового збору суддею ОСОБА_13 відмовлено та позовну заяву залишено без руху.

Згідно з попередньою домовленістю з помічником судді, ОСОБА_19 20 березня 2023 року зателефонував на наданий йому номер телефону: НОМЕР_4 . На дзвінок не відповіли, тому ОСОБА_19 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У приміщенні суду до нього вийшлапомічник судді ОСОБА_21 та завела його до службового кабінету № 263 судді ОСОБА_13 . У кабінеті суддя ОСОБА_13 почала розпитувати ОСОБА_19 щодо причин звільнення його від сплати судового збору і зазначила, що наразі справа про стягнення з відповідача грошових коштів залишена без руху через несплату позивачем судового збору. Після чого повідомила, що є два варіанти: або звільнити позивача від сплати судового збору, або зобов`язати сплатити такий. Суддя сказала, що вона подумає, і попросила ОСОБА_19 залишити свій номер мобільного телефону для подальшої комунікації з цього приводу. Після виходу ОСОБА_19 з кабінету судді, у ході спілкування із секретарем судового засідання судді ОСОБА_13 - ОСОБА_22, остання сказала позивачу прибути до судді у понеділок, тобто 27 березня 2023 року о 12 год 30 хв. Приблизно в цей час (точна дата та місце досудовим розслідуванням не встановлені) суддя ОСОБА_13, яка в силу свого службового становища була обізнана про всі обставини та перебіг судової справи № 947/8439/23 та усвідомлювала можливості та авторитет своєї посади, сформувала злочинний умисел, спрямований на висловлення прохання та одержання від ОСОБА_19 неправомірної вигоди для себе за вчинення в його інтересах дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

27 березня 2023 року приблизно о 12 год 10 хв ОСОБА_19 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3, де суддя ОСОБА_13 особисто запросила його до свого службового кабінету № 263 у приміщенні суду, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . У ході бесіди з ОСОБА_19,ОСОБА_13, реалізовуючи свій злочинний умисел, повідомила йому, що відтермінує сплату судового збору, а після того, як він отримає рішення на свою користь, судовий збір сплатить відповідач ОСОБА_20 . За ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США на користь позивача у цій справі та понесених судових витрат на професійну правничу допомогу суддя ОСОБА_13 особисто, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, висловила ОСОБА_19 прохання надати їй неправомірну вигоду в розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США. Будучи поставленим в умови, за яких, у разі ненадання ОСОБА_13 неправомірної вигоди, позивач міг отримати негативне для себе рішення про відмову в задоволенні цивільного позову, він прийняв її пропозицію. Також ОСОБА_13 під час цієї ж розмови, усвідомлюючи протиправність своїх дій, поінформувала ОСОБА_19, що найближчим часом вона збирається у відпустку, у зв`язку з чим йому потрібно скоріше принести їй грошові кошти для отримання судового рішення на свою користь. Після цього ОСОБА_13, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, надала ОСОБА_19 свій номер мобільного телефону: НОМЕР_5, написаний нею власноручно на клаптику паперу, та сказала зв`язатись з нею найближчим часом з використанням месенджеру «WhatsApp» шляхом здійснення дзвінка або ж надсилання текстового повідомлення.

27 березня 2023 року уході обміну повідомленнями в месенджері «WhatsApp» ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_19, що вона чекає на нього в середу (29 березня 2023 року), тим самим даючи зрозуміти, що грошові кошти необхідно надати їй саме у цей день.

29 березня 2023 року ОСОБА_19 приблизно о 12 год 50 хв прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, для отримання судових повісток у справі № 947/8439/23, у тому числі, для подальшого їх вручення відповідачу. У приміщенні суду його зустріла помічник судді ОСОБА_21 та завела ОСОБА_19 до службового кабінету судді ОСОБА_13 . Перебуваючи у своєму службовому кабінеті, суддя ОСОБА_13, усвідомлюючи протиправність своїх дій,повідомила ОСОБА_19, що для задоволення його позовної заяви, а також стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі, вона в цей день очікуєвід ОСОБА_19 неправомірну вигоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США. Коли ОСОБА_19 повідомив, що в нього немає цієї суми, а є лише 4 000 (чотири тисячі) доларів США, ОСОБА_13 зазначила, що решту він може передати пізніше. Сказала, що в разі неявки іншої сторони в судове засідання вона заочно винесе рішення на користь ОСОБА_19 та підтримає позивача в апеляційному суді, якщо відповідач подасть апеляційну скаргу на таке рішення. ОСОБА_13 зазначила, що зателефонує ОСОБА_19 та повідомить йому точний час і місце зустрічі для передачі їй грошових коштів.

29 березня 2023 року ОСОБА_19, згідно з попередньою домовленістю із ОСОБА_13, зустрівся з нею на проїзній частині дороги по АДРЕСА_1, та перебуваючи в автомобілі марки «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_6, що належить на праві приватної власності ОСОБА_13, о 15 год 07 хв передав їй частину неправомірної вигоди в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 29 березня 2023 року становило 146 240, 00 (сто сорок шість тисяч двісті сорок) гривень, за ухвалення судового рішення на його користь, а саме стягнення з відповідача ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

За наведених обставин, суддя ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 27 березня 2023 року та 29 березня 2023 року висловила позивачу у цивільній справі № 947/8439/23 ОСОБА_19 прохання надати їй неправомірну вигоду в розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, а потім збільшила розмір неправомірної вигоди до 5 000 (п`яти тисяч) доларів США за вчинення нею, як службовою особою, дій в його інтересах із використанням наданої їй влади та службового становища та 29 березня 2023 року одержала для себе від ОСОБА_19 частину неправомірної вигоди у сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США,що за офіційним курсом Національного банку України станом на 29 березня 2023 року становило 146 240, 00 (сто сорок шість тисяч двісті сорок) гривень, за вчинення в інтересах ОСОБА_19 дій з використанням наданого їй службового становища, а саме за ухвалення судового рішення на користь ОСОБА_19 у судовій справі № 947/8439/23 та стягнення з відповідача ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень).

ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається обвинувачена

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається обвинувачена ОСОБА_13, передбачена частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції, чинній на момент його вчинення).

Кваліфікуючи так діяння обвинуваченої Суд виходить із того, що ОСОБА_13, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, висловила прохання надати їй неправомірну вигоду та одержала для себе частину такої неправомірної вигоди, за вчинення нею, як службовою особою, в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

ІV. Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор ОСОБА_11 вважав пред`явлене ОСОБА_13 обвинувачення доведеним. Зазначив, що пред`явлені докази є належними, допустимими і достовірними, а їх сукупність дозволяє зробити висновок про винуватість обвинуваченої ОСОБА_13 поза розумним сумнівом. Прокурор просив визнати обвинувачену ОСОБА_13 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 7 років із позбавленням права обіймати посаду судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки та з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна. А з урахуванням попередньої поведінки обвинуваченої ОСОБА_13, спрямованої на перешкоджання судовому розгляду та його затягування, прокурор просив застосувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Долю речових доказів та тимчасово вилученого майна прокурор просив вирішити відповідно до закону.

Захисник ОСОБА_15 зазначила, що пред`явлені докази є неналежними, недопустимими і недостовірними, зважаючи на провокацію кримінального правопорушення. Просила всі докази зібрані в кримінальному провадженні №52023000000000137 від 27.03.2023 визнати недопустимими та ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_13 визнавши її невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Щодо конфіскації майна просила врахувати ту обставину, що разом з обвинуваченою у приватному будинку, який належить їй на праві власності за адресою АДРЕСА_1, проживають двоє дітей: ОСОБА_23 . ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_24 . ІНФОРМАЦІЯ_7 . Іншого житла, яке належить на праві власності дітям ОСОБА_13 немає, тому додаткове покарання у виді конфіскації майна, за переконання захисника, стане надмірним тягарем для родини ОСОБА_13 .Враховуючи викладені обставини, просила Суд не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_13 підтримала позицію свого захисника у судових дебатах, теж вказала на неналежність доказів, просила її вмправдати.

V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 кримінального кодексу України

Відповідно до частини 3 статті 26 Кримінального процесуального кодексу України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу статті 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, окрім випадків, передбачених цією статтею. Зокрема, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу Українипідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), кожен з яких має певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як злочину. Такі ознаки визначені у диспозиції відповідної норми Кримінального кодексу України, за якою кваліфікують дії обвинуваченої особи.

Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї з ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми Кримінального кодексу України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення та є підставою для виправдання особи.

Об`єктом посягання кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України є встановлений порядок у сфері службової діяльності. Відповідно, суб`єктом можуть бути тільки службові особи, які займають відповідальне становище. Згідно з пунктом 2 Примітки до цієї статті до таких осіб належать, у тому числі, судді.

Із об`єктивної сторони злочин, передбачений частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, зокрема, вчиняється шляхом виконання одного з таких альтернативних діянь: 1) прохання надати неправомірну вигоду; 2) одержання неправомірної вигоди. Всі вони полягають в активній поведінці - дії, яка вчиняється щодо неправомірної вигоди.Під неправомірною вигодою, відповідно до Примітки до статті 364-1 Кримінального кодексу України, у тому числі, у статті 368 цього Кодексу, розуміють грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Слід зазначити, що мінімального розміру неправомірної вигоди, вираженого у грошовому еквіваленті, законом про кримінальну відповідальність не встановлено.

Прохання надати неправомірну вигоду слід розглядати як виявлення бажання суб`єкта кримінального правопорушення одержати неправомірну вигоду за вчинення або не вчинення ним дій з використанням певного становища або у зв`язку з певною його діяльністю. Таке прохання полягає у зверненні відповідного змісту в чіткій і коректній формі з розумінням водночас можливості особи, яка потенційно здатна надати неправомірну вигоду, відмовити в задоволенні такого прохання.

У свою чергу, одержання неправомірної вигоди передбачає будь - який спосіб прийняття неправомірної вигоди суб`єктом кримінального правопорушення (заволодіння майном, користування послугами тощо). Відповідальність настає лише за умови, якщо особа одержала неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення будь - яких дій з використанням свого становища, повноважень, пов`язаних з ними можливостей, в інтересах того, хто надав таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Тобто має бути нерозривний зв`язок між одержанням неправомірної вигоди і вчиненням (не вчиненням) указаних дій. Водночас, фактичне виконання або невиконання зазначених дій знаходиться поза межами об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У зв`язку з цим, для кваліфікації дій винної особи за відповідною нормою Кримінального кодексу України не має значення: 1) коли (до чи після вчинення діянь з використанням повноважень, становища, яке займає особа) одержано неправомірну вигоду; 2) чи було фактично вчинено ці діяння і чи мала особа намір вчиняти їх; 3) за виконання (невиконання) яких дій (законних чи незаконних) одержується неправомірна вигода.

Оскільки прохання надати та, власне, одержання неправомірної вигоди зазначені в диспозиції статті 368 Кримінального кодексу України, як ознаки складу злочину, то їх виконання становить закінчений злочин.

Із суб`єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення характеризується прямим умислом та наявністю мети - одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.

Таким чином, Суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченої ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, мав встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази таке:

- обвинувачена є службовою особою, яка займає відповідальне становище (спеціальний суб`єкт);

- обвинувачена вчинила дії щодо прохання надати неправомірну вигоду та одержання неправомірної вигоди;

- прохання надати та одержання неправомірної вигоди здійснювалось за вчинення обвинуваченою дій з використанням наданої їй влади та її службового становища в інтересах третьої особи;

- наявність у діянні обвинуваченої прямого умислу на вчинення злочину та мети, яка полягає в одержанні неправомірної вигоди.

На підтвердження вищенаведених обставин, сторона обвинувачення посилалась на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, покази свідка, речові докази.

Дослідивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, Суд дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення доведено, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_13 є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

На обґрунтування цього висновку Суд наводить відповідні мотиви, які включають результати оцінки доказів на підтвердження встановлених Судом обставин щодо вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, з огляду на елементи складу цього кримінального правопорушення.

Щодо ознак суб`єкта кримінального правопорушення

Встановлені Судом фактичні обставини кримінального правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається обвинувачена ОСОБА_13, стосуються подій, що відбувались у березні 2023 року.

У цей період ОСОБА_13 працювала на посаді судді ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копіями Указів Президента України «Про призначення суддів» № 317/2009 від 13 травня 2009 року та № 444/2017 від 29 грудня 2017 року, відповідно до яких ОСОБА_13 призначено на посаду судді ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно з Указом № 444/2017 від 29 грудня 2017 року - безстроково). Наведене стверджується протоколом огляду офіційного сайту Президента України за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 30 березня 2023 року та фототаблицею до нього /том № 2 а. с. 86-90/.

Згідно з характеристикою, наданою ІНФОРМАЦІЯ_9 за підписом заступника голови суду ОСОБА_25 (вих. № 348 від 18 квітня 2023 року) ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює на посаді судді ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи з 01 червня 2009 року по теперішній час /том № 2 а. с. 174/.

Таким чином, ОСОБА_13 на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймала посаду судді ІНФОРМАЦІЯ_3, отже була службовою особою, яка займала відповідальне становище та, таким чином, відповідала юридичним ознакам спеціального суб`єкта вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Водночас, обвинувачена ОСОБА_13 відповідала загальним юридичним ознакам суб`єкта злочину - фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Щодо ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення

Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаним Судом доведеним, ОСОБА_13, перебуваючи на посаді судді, упродовж березня 2023 року вчинила такі дії:

(1) висловила ОСОБА_19 прохання надати їй неправомірну вигоду у вигляді 4000 (чотири тисячі) доларів США за ухвалення в його інтересах судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_19, а згодом збільшила суму неправомірної вигоди до 5 000 (п`яти тисяч) доларів США;

(2) одержала від ОСОБА_19 частину неправомірної вигоди в розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США за ухвалення судового рішення в інтересах позивача ОСОБА_19 у цивільній справі про стягнення боргу.

Учинення обвинуваченою зазначених дій доводиться сукупністю доказів сторони обвинувачення, зокрема показаннями свідка, документами та речовими доказами.

Так, допитаний у порядку статті 336 Кримінального процесуального кодексу України в режимі відеоконференцзв`язку з приміщення Генерального консульства України в Гамбурзі, Федеративної Республіки Німеччина (адреса: АДРЕСА_2 ), свідок ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, пояснив, що приблизно в кінці листопада чи на початку грудня 2021 року до нього у агентство нерухомості, директором якого він є, звернувся ОСОБА_20, який хотів продати належну йому частину домоволодіння, яка становила окрему квартиру. Через деякий час свідок погодився купити цю квартиру для себе та вони з ОСОБА_20 у грудні 2021 року уклали договір про намір купівлі квартири - частини житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_20 . Це був попередній договір про намір купити квартиру, він називався - Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг. На виконання вказаного договору свідок передав ОСОБА_20 грошові кошти у сумі 10 тис. дол. США. Згідно з умовами договору, свідок зобов`язувався придбати вказане нерухоме майно, а ОСОБА_20 продати таке майно свідку. У разі невиконання умов договору у строк до 20 березня 2022 року, ОСОБА_20 зобов`язувався повернути свідку отримані від нього грошові кошти разом зі штрафними санкціями. Після цього почалось широкомасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну та свідок пішов на фронт. Після повернення з фронту свідок хотів придбати обумовлену квартиру. Проте, ОСОБА_20 передумав її продавати та не повертав гроші. У зв`язку з цим, у березі 2023 року свідок звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Судом встановлено, що 14 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_10 надійшла позовна заява (вх. № 13253/23 від 14 березня 2023 року) від позивача - Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення з ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошових коштів у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень. Спір стосувався того, що 20 грудня 2021 року ОСОБА_19, на підставі Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг та Акту прийому-передачі грошей, передав громадянину ОСОБА_20 грошові кошти у розмірі 10 тис. дол. США для подальшого придбання у нього частини (26/100) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить останньому на праві спільної власності. Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_19 зобов`язувався придбати вказане нерухоме майно, а ОСОБА_20 продати його ОСОБА_19 . У разі невиконання умов договору у строк до 20 березня 2022 року, ОСОБА_20 зобов`язувався повернути ОСОБА_19 вищевказані грошові кошти. Однак, ОСОБА_20 умови договору в частині продажу ОСОБА_19 нерухомого майна або повернення грошових коштів не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду. До позовної заяви, серед іншого, додані персональні документи відповідача: копія картки платника податків та копія паспорта громадянина України ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Окрім того, у тексті позовної заяви позивач просив звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судовій справі присвоєно номер 947/8439/23. Вказане стверджується матеріалами судової справи № 947/8439/23, яка була вилучена 29 березня 2023 року в ході обшуку службового кабінету № 263 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою: АДРЕСА_1, та оглянута детективом ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_26 у присутності заступника голови ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_25 та консультанта ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_27, що зафіксовано в протоколі огляду від 30 березня 2023 року. Копія судової справи, яка додана до зазначеного протоколу огляду, була досліджена Судом під час судового розгляду /том № 3 а. с. 16-67/.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14 березня 2023 року, для розгляду позовної заяви (справа № 947/8439/23, провадження № 2/947/1844/23), учасники процесу: Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 (позивач), ОСОБА_20 (відповідач) - визначено суддю ОСОБА_13 /том № 3 а. с. 36/.

Окрім того, 14 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_10 надійшла заява про забезпечення позову з додатками від Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 (вх. № 13266/23 від 14 березня 2023 року), в якій позивач просив вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на 26/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Єдиний унікальний номер судової справи: № 947/8439/23, номер провадження № 2-з/947/321/23 /том № 3 а. с. 54-58/.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14 березня 2023 року, для розгляду заяви про забезпечення позову (справа № 947/8439/23, провадження № 2-з/947/321/23), учасники процесу: Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 (позивач), ОСОБА_20 (відповідач) - визначено суддю ОСОБА_13 /том № 3 а. с. 59/.

17 березня 2023 року ухвалою судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 у справі № 947/8439/23 (провадження № 2/947/1844/23) відмовлено у задоволенні клопотання позивача -Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву про стягнення боргу з ОСОБА_20 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків /том № 3 а. с. 37-38/. Окрім того, суддею ОСОБА_13 було розглянуто заяву ОСОБА_19 про забезпечення позову. Ухвалою судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 від 17 березня 2023 року у справі № 947/8439/23 (провадження № 2-з/947/321/23) заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про стягнення боргу - задоволено та накладено арешт на 26/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_3 ) /том № 3 а. с. 60-62/.

За показаннями свідка ОСОБА_19, після звернення з позовною заявою до суду, він через день-два після цього прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10, щоб дізнатись кому із суддів розподілено судову справу за його позовом та з`ясувати чи може він не платити судовий збір, так як являється учасником бойових дій та на той момент оформляв документи щодо отримання статусу «інваліда війни». Поряд з цим, ОСОБА_19 хотів уточнити чи буде накладено арешт на домоволодіння ОСОБА_20, оскільки свідок боявся, що ОСОБА_20 може продати спірну нерухомість. У приміщенні суду свідок ОСОБА_19 зустрів помічника судді ОСОБА_13, яка йому повідомила, що з приводу поданих ним заяв із ним хоче особисто поспілкуватися суддя ОСОБА_13 . Помічник продиктувала свідку робочий номер телефону та сказала зателефонувати 20 березня 2023 року.

Цього ж дня, тобто 17 березня 2023 року, ОСОБА_19 подав до суду заяву про долучення до справи № 947/8439/23 документів щодо оформлення ним групи інвалідності, що стверджується копією заяви ОСОБА_19 про звільнення його від сплати судового збору з додатками (вх. № 13925 від 17 березня 2023 року) /том № 3 а. с. 40- 47/.

20 березня 2023 року за попередньою домовленістю з помічником судді, свідок ОСОБА_19 зателефонував на наданий йому робочий номер телефону, проте на дзвінок не відповіли, у зв`язку з чим ОСОБА_19 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 . У приміщенні суду до свідка вийшла помічник судді та завела його до службового кабінету судді ОСОБА_13 . Свідок зазначив, що він сам не просив помічників щоб його завели до кабінету судді. На переконання ОСОБА_19, ініціатива завести його до кабінету судді належала саме судді. У кабінеті вони з суддею познайомились. Він повідомив, що являється учасником бойових дій, тож може бути звільнений від сплати судового збору. Суддя запитала, які він може надати документи, що звільняють його від сплати судового збору. Він відповів, що на той момент він робив документи щодо інвалідності, тому приніс лише ті документи, які в нього були в наявності. У відповідь на це, суддя сказала: «добре, будемо звільняти від судового збору» і попросила свідка залишити свій номер мобільного телефону для подальшої комунікації. Свідок додав, що під час першої зустрічі вони з суддею більше ні про що не спілкувалися. Після спілкування з суддею, свідок вийшов із кабінету та секретар судового засідання судді ОСОБА_13 сказала свідку прибути до судді у наступний понеділок (27 березня 2023 року).

Як вбачається з ухвали судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 від 17 березня 2023 року у справі № 947/8439/23 (провадження № 2/947/1844/23) на підставі заяви ОСОБА_19 від 17 березня 2023 року про звільнення його від сплати судового збору, позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по суті та прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 03 квітня 2023 року на 12 годину 30 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 /том № 3 а. с. 48-49/.

Із протоколу огляду інтернет ресурсу: « ІНФОРМАЦІЯ_13 » з додатками від 28 березня 2023 року /том № 2 а. с. 81-85/ вбачається, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі № 947/8439/23 станом на 28 березня 2023 року були опубліковані дві ухвали від 17 березня 2023 року, а саме: 1) ухвала про задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на майно ОСОБА_20 ; 2) ухвала про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху. Дата надсилання таких ухвал - 20 березня 2023 року. У той же час, ухвала від 17 березня 2023 року, якою позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по суті та прийнято позовну заяву до розгляду, в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 28 березня 2023 року була відсутня.

Із досліджених Судом матеріалів не вбачається можливим з`ясувати точний час виготовлення ухвали від 17 березня 2023 року, якою позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по суті, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі № 947/8439/23, проте Суд приходить до висновку, що таке судове рішення було виготовлене суддею ОСОБА_13 після особистої розмови з ОСОБА_19, що відбулась 20 березня 2023 року в службовому кабінеті судді. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_19 розмова між ним та ОСОБА_13 стосувалась саме підстав звільнення позивача від сплати судового збору. У ході розмови свідок повідомив судді ОСОБА_13, що являється учасником бойових дій, тож може бути звільнений від сплати судового збору, на що у відповідь суддя сказала свідку: «добре, будемо звільняти від судового збору». Поряд з цим, Суд бере до уваги, що свідок може не пам`ятати всіх деталей розмови, що відбулась між ним та ОСОБА_13, які наведені у формулюванні обвинувачення, з огляду на те, що з моменту досліджуваних подій пройшов тривалий проміжок часу, проте повідомлені свідком обставини та сам факт розмови між ОСОБА_19 та ОСОБА_13 щодо підстав звільнення свідка, як позивача по справі, від сплати судового збору, узгоджуються з постановленими ОСОБА_13 у справі № 947/8439/23 судовими рішеннями. Окрім того, ОСОБА_19 був сповіщений про призначене на 03 квітня 2023 року на 12 год 30 хв підготовче судове засідання, що вбачається з довідкового листа /том № 3 а. с. 66/, у той же час, дата такого підготовчого судового засідання була визначена саме ухвалою від 17 березня 2023 року, якою позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по суті та прийнято позовну заяву до розгляду.

За свідченнями свідка ОСОБА_19, окрім цього, були ще спілкування із суддею ОСОБА_13 .

Так, 27 березня 2023 року, за попередньою домовленістю із секретарем судового засідання судді ОСОБА_13, ОСОБА_19 приблизно о 12 год 30 хв, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою: АДРЕСА_1, та підійшов до кабінету судді, де його зустріла безпосередньо суддя ОСОБА_13 та запросила до свого службового кабінету. За показаннями свідка, під час розмови у кабінеті, суддя ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_19, що відтермінує сплату судового збору, а після того, як він отримає рішення на свою користь, судовий збір сплатить відповідач. Окрім того, суддя сказала ОСОБА_19, що для того, щоб судова справа за його позовом була вирішена на його користь, треба заплатити, тобто надати їй певну суму коштів, а саме 4 тис. дол. США. Свідок зазначив, що дослівно процитувати не може, але суддя ОСОБА_13 сказала тоді, що вона може це зробити, але це буде коштувати 4 тис. дол. США. Як зрозумів свідок, мова йшла про накладення арешту, а також про те, щоб судова справа про стягнення боргу з відповідача була вирішена на користь ОСОБА_19 . Це було друге спілкування із суддею ОСОБА_13 . Саме під час цієї зустрічі суддя ОСОБА_13 висловила свідку прохання надати їй неправомірну вигоду, на яке він погодився, оскільки побоювався отримати негативне для себе рішення про відмову в задоволенні цивільного позову. Після цього, суддя ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_19, що найближчим часом вона збирається у відпустку, тому свідку потрібно скоріше принести їй грошові кошти для отримання судового рішення на його користь. Крім того, суддя ОСОБА_13 сказала зателефонувати їй найближчим часом, на тому ж тижні, та надала свідку для цього свій номер мобільного телефону: НОМЕР_7, написаний власноручно на шматку паперу. (У подальшому, такий шматок паперу з номером мобільного телефону « НОМЕР_7 » був наданий ОСОБА_19 правоохоронному органу при звернені із заявою про вчинення кримінального правопорушення та долучений в якості додатків до протоколу допиту ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року / том № 2 а. с. 80/).

Факт перебування номеру мобільного телефону: НОМЕР_5 у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_13 стверджується відомостями, зафіксованими в протоколі обшуку автомобіля «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, від 29 березня 2023 року, в ході якого було вилучено мобільний телефон Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9 ), належний ОСОБА_13 та зафіксовано, серед іншого, номер сім-картки: НОМЕР_5, що знаходилась в такому мобільному телефоні /том № 2 а. с. 112-121/. Вказані обставини стверджуються і відомостями протоколу огляду такого мобільного телефону від 04 квітня 2023 року та додатками до нього /том № 3 а. с. 85-95/. Так, у ході огляду мобільного телефону Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9 ) встановлено, що в обліковому профілі месенджеру «WhatsApp» використовується телефонний номер: НОМЕР_5, який має ім`я власника: «Людмила». В меню недавніх дзвінків виявлено контакт « ОСОБА_28 » телефон: НОМЕР_10 та інформацію про один пропущений дзвінок від вказаного абонента, здійснений 27 березня 2023 року о 16 год 00 хв. До того ж, мобільний телефон Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9 ) був досліджений Судом, як речовий доказ, та обвинувачена ОСОБА_13 під час судового розгляду підтвердила належність їй цього мобільного телефону.

Таким чином, 27 березня 2023 року під час розмови з позивачем по справі № 947/8439/23 ОСОБА_19 суддя ОСОБА_13 особисто, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, висловила прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США за ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень на користь позивача, тобто ОСОБА_19 .

Після зазначеної вище розмови ОСОБА_19 та ОСОБА_13 у службовому кабінеті судді, того ж дня, а саме 27 березня 2023 року у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_19 та ОСОБА_13 обмінялись повідомленнями такого змісту: «Добрый день это ОСОБА_28. Буду среда четверг» (надіслано о 16:03:09), таким чином вбачається, що згідно з попередньою домовленістю із ОСОБА_13, ОСОБА_19 повідомив судді про ймовірні дати свого візиту до суду, на що ОСОБА_13 о 16:03:57 відповіла: «Ок» та о 16:04:33 надіслала ще одне повідомлення ОСОБА_19 такого змісту: «Желательно конечно среда» (мається на увазі 29 березня 2023 року). У відповідь ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_13 : «Ок, буду стараться» (надіслано о 16:04:53), після чого ОСОБА_13 відповіла: «Спасибо» (надіслано о 16:05:04). Наведене стверджується відомостями протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_13 з додатками від 04 квітня 2023 року /том № 3 а. с. 85-95/ та скриншотом листування, який був наданий ОСОБА_19 уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_14 при зверненні із заявою про кримінальне правопорушення та в подальшому долучений до протоколу допиту ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року /том № 2 а. с. 79/.

Із вказаного листування вбачається, що ОСОБА_13, після висловлення ОСОБА_19 прохання надати їй неправомірну вигоду, повідомила йому, що чекає на нього в середу, тобто 29 березня 2023 року, тим самим даючи зрозуміти, що грошові кошти необхідно надати саме у цей день. Таким чином листування між ОСОБА_13 та ОСОБА_19 27 березня 2023 року було пов`язане єдиною метою - узгодження часу отримання ОСОБА_13 від ОСОБА_19 обумовленої нею суми неправомірної вигоди.

Наявність зазначеного листування зафіксована і протоколом огляду інформації (файл-звіту) з ім`ям «Samsung SM-G998B_2023-04-03_Report» від 05 квітня 2023 року та додатком до нього у вигляді фототаблиці /том № 3 а. с. 96-102/. Такий файл-звіт був сформований 04 квітня 2023 року під час огляду мобільного телефону ОСОБА_13 Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9) із залученням спеціаліста кримінальної лабораторії, про що зазначено у протоколі огляду від 04 квітня 2023 року /том № 3 а. с. 85-95/. (Поряд з цим, у протоколі огляду інформації від 05 квітня 2023 року помилково зазначено, що цей файл-звіт сформований 03 квітня 2023 року, а не 04 квітня 2023 року, що є очевидною помилкою, оскільки протокол огляду мобільного телефону від 04 квітня 2023 року містить пряму вказівку на дату створення файл-звіту - 04 квітня 2023 року. Окрім того, додані до протоколу огляду файл-звіту від 05 квітня 2023 року додатки - фототаблиці містять назви «додаток до протоколу огляду від 04.04.2023», що не відповідає дійсності, оскільки такі фототаблиці отримані саме в результаті огляду 05 квітня 2023 року інформації з мобільного телефону Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9 ) із використанням програмного забезпечення CellebriteReader. Натомість, за результатом огляду власне мобільного телефону від 04 квітня 2023 року отримані додатки, зокрема, фототаблиці, які є скріншотами екрану мобільного телефону, виготовлені за допомогою програмного засобу Cellebrite UFED. Таким чином, детективом допущено описки, які очевидно є технічними та жодним чином не впливають на достовірність зафіксованих у такому протоколі та його додатках відомостей).

Під час дослідження у судовому засіданні файл-звіту мобільного телефону Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9), збереженого на флеш-накопичувачі Kingston DTX/256GB (256 Гб, маркувальне позначення: 07102-308.A00LF 5V OS 9595704 TAIWAN), який є додатком до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 04 квітня 2023 року /том № 3 а. с. 85-95/, із залученням для демонстрації інформації спеціаліста - старшого детектива відділу кримінальної лабораторії Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_29 (для демонстрації використано ноутбук Dell із застосуванням пристрою для деблокування записів та унеможливлення зміни інформації Т8U), Судом встановлено, що наведене вище листування ОСОБА_13 із контактом « ОСОБА_28 » номер телефону: НОМЕР_10, а також один пропущений дзвінок - відповідають відомостям, зафіксованим в протоколі огляду інформації від 05 квітня 2023 року /том № 3 а. с. 96-102/, за врахуванням того, що у файл-звіті час вказаний відповідно до часового поясу ІНФОРМАЦІЯ_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_16 (BST), а не Києва ( ІНФОРМАЦІЯ_17 (EEST), тобто становить різницю в часі з літнім українським часом + 3 години (UTC+3), про що зазначено у поясненнях спеціаліста.

У той же час, Судом встановлено, що повідомлення ОСОБА_13 та контакту « ОСОБА_28 » телефон: НОМЕР_10 містять спеціальну помітку про видалення таких повідомлень, тому Суд позбавлений можливості дослідити їх безпосередньо на внутрішній пам`яті мобільного телефону.

Згідно з показами свідка ОСОБА_19, після відвідування суду та особистої розмови із суддею в службовому кабінеті та зазначеного вище листування із ОСОБА_13, свідок, не маючи наміру вчиняти протиправні дії, 27 березня 2023 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_12 із заявою про кримінальне правопорушення.

Після звернення до правоохоронних органів, згідно з показаннями свідка ОСОБА_19, вони із суддею ОСОБА_13 зустрічалися ще при передачі коштів. В день передачі неправомірної вигоди, тобто 29 березня 2023 року, свідок ОСОБА_19 та ОСОБА_13 зустрічалися двічі: один раз до обіду - в її службовому кабінеті, а другий раз після обіду - в автомобілі. Свідок пояснив, що він приїхав того дня до суду, тому що його запросила суддя ОСОБА_13 по месенджеру «WhatsApp». У приміщенні суду його зустріла помічник судді та завела свідка до службового кабінету судді ОСОБА_13 . У кабінеті вони із ОСОБА_13 обговорювали справу та суддя сказала ОСОБА_19, що вже не чотири тисячі доларів США, а п`ять тисяч доларів США, на що свідок сказав, що в нього немає ще тисячі, а є тільки чотири, вона сказала: «Добре, потім ще тисячу даси». Свідок зазначив, що коли він подав заяву про вчинення кримінального правопорушення, на той час суддею було озвучено чотири тисячі доларів США, а потім вона сказала вже п`ять тисяч доларів США. Сума була збільшена суддею ОСОБА_13 в останню зустріч, що відбувалась у її кабінеті. Як зрозумів свідок, суддя ОСОБА_13 сказала йому принести грошові кошти за вирішення питання на його користь, питання полягало в тому, щоб ОСОБА_20 повернув свідку грошові кошти. Свідок запитав у судді, що буде, якщо справа піде в апеляцію, суддя сказала, що з апеляцією теж допоможе. Потім ОСОБА_13 зазначила, що зателефонує ОСОБА_19 та повідомить йому точний час і місце зустрічі для передачі їй грошових коштів. Ця зустріч відбувалась того ж дня, після обіду на вулиці Маразліївській, навпроти парку в місті Одесі. Суддя запросила свідка до свого автомобіля, вони розмовляли з нею та він передав їй в машині чотири тисячі доларів США та ще одну тисячу доларів США мав передати пізніше. Це були гроші, які йому видали в ІНФОРМАЦІЯ_18 .

Зазначені показання свідка ОСОБА_19 є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими Судом доказами, а тому Суд вважає їх належними та достовірними доказами вчинення обвинуваченою дій щодо прохання надати їй неправомірну вигоду та одержання нею частини неправомірної вигоди за винесення судового рішення в інтересах ОСОБА_19 у цивільній справі про стягнення боргу. Також зазначені показання свідка ОСОБА_19 не викликають у Суду сумнівів у їх допустимості, оскільки вони одержані з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Разом із тим, свої мотиви щодо допустимості використання як доказу показань свідка ОСОБА_19 . Суд детально наведе нижче, під час оцінки доводів сторони захисту.

Далі Суд посилатиметься на надані стороною обвинувачення документи та речові докази, які доводять те, що ОСОБА_13 було висловлене прохання та одержано частину неправомірної вигоди.

Так, зі змісту заяви ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_14 (зареєстрованої за вх. № 188/6730-22-кп 27 березня 2023 року о 17:39:46) вбачається, що суддя ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13, зловживаючи своїм службовим становищем, висловила прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США за винесення судового рішення про стягнення заборгованості з іншої особи на користь заявника /том № 2 а. с. 4/.

Тоді ж, тобто 27 березня 2023 року ОСОБА_19 був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 383, 384 Кримінального кодексу України - за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, а також допитаний в якості свідка детективом Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_30 (далі - детектив ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_31 ).

При зверненні із заявою про кримінальне правопорушення, ОСОБА_19 надав уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_14 такі матеріали в копіях: заяву про забезпечення позову, позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_20, скриншот листування із суддею ОСОБА_13 у месенджері «WhatsApp», а також копію шматку паперу з написаним власноруч суддею ОСОБА_13 номером мобільного телефону « НОМЕР_7 » /том № 2 а. с. 64-69, 70-72, 73-77, 78, 79/.

Окрім того, до протоколу допиту ОСОБА_19 долучений оригінал - шматок паперу з написаним власноруч суддею ОСОБА_13 номером мобільного телефону « НОМЕР_7 », який був нею особисто наданий ОСОБА_19 /том № 2 а. с. 80/. Суд дослідив такий шматок паперу з номером мобільного телефону « НОМЕР_7 », стороною захисту та обвинуваченою ОСОБА_13 не заперечувався факт власноручного написання ОСОБА_13 вказаного номеру мобільного телефону та надання його ОСОБА_19

27 березня 2023 року о 18 год 07 хв 06 сек, з дотриманням строку, встановленого частиною 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за фактом висловлення службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати їй неправомірну вигоду за вчинення такою службовою особою дій з використанням наданої їй влади чи службового становища. Вказане стверджується витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52023000000000137 /том № 2 а. с. 3/.

Повідомленням від 27 березня 2023 року (вих. № 0442-006/9503) детектив ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_31 поінформував заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_32 про те, що 27 березня 2023 року за результатами розгляду заяви заявника (БСІ) про кримінальне правопорушення були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52023000000000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України /том № 2 а. с. 11/.

Отже, досудове розслідування у цій справі розпочате на підставі заяви ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року про можливе вчинення тяжкого злочину суддею ОСОБА_13 . У своїй заяві ОСОБА_19 вказував на конкретний факт вчинення кримінального правопорушення, який підлягав перевірці. Відомості, що містяться у матеріалах судової справи № 947/8439/23 та у листуванні ОСОБА_13 із ОСОБА_19 повністю узгоджуються з інформацією, наведеною у заяві про кримінальне правопорушення, зокрема, щодо існування такої судової справи, учасником якої є ОСОБА_19, перебування цієї судової справи у провадженні судді ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13, особистого спілкування ОСОБА_19 із суддею в службовому кабінеті, надання нею шматка паперу із написаним власноруч особистим номером мобільного телефону для комунікації, подальшого обміну повідомленнями у месенджері «WhatsApp» між суддею та ОСОБА_19 та призначення наступної зустрічі. Таким чином, на переконання Суду, у органу досудового розслідування були обґрунтовані підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку здійснення досудового розслідування за фактом можливого висловлення суддею ІНФОРМАЦІЯ_10, яка займає відповідальне становище, прохання надати їй неправомірну вигоду за вчинення нею дій з використанням наданої їй влади чи службового становища. Відтак на початковому етапі існували об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_13 може бути причетна до злочинної діяльності

Після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_19 про вчинення злочину та реєстрації кримінального провадження за номером 52023000000000137, ОСОБА_19 . 27 березня 2023 року надав детективу ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_33 письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва, у змісті якої зазначив, що підтверджує дійсність своїх намірів про залучення його для проведення слідчих (розшукових) дій та проведення відносно нього слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, з метою викриття злочинних намірів службової особи. Поряд з цим, ОСОБА_19 зазначив, що йому роз`яснено, що при участі у проведенні слідчих (розшукових) дій заборонено провокувати осіб на вчинення злочину та його попереджено про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування за статтею 387 Кримінального кодексу України /том № 2 а. с. 177/.

Тоді ж, тобто 27 березня 2023 року, ОСОБА_19 був попереджений про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та йому роз`яснено про заборону провокувати осіб на вчинення злочину, а також роз`яснені права особи, залученої до проведення слідчих (розшукових) дій /том № 2 а. с. 178-179/.

28 березня 2023 року постановою старшого детектива Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро країни ОСОБА_34, громадянина України ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, залучено до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року на час проведення досудового розслідування, у тому числі, у разі необхідності, до проведення негласних слідчих (розшукових) дій /том № 2 а. с. 180-181/.

У межах цього кримінального провадження старший детектив Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 (далі - старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 ) за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_11, а також заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_36 звертались до ІНФОРМАЦІЯ_19 із клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (надалі - НС(Р)Д), зокрема:

- 28 березня 2023 року старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35, за погодженням із прокурором ОСОБА_11, звернувся до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, у виді аудіо-, відеоконтролю особи та візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження /том № 2 а. с. 182-185/;

- 28 березня 2023 року заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_36 звернувся до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, у виді: аудіо-, відеоконтролю особи в місцях її перебування; візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, що полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв`язку та інших радіо випромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв`язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються по абонентських номерах: НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_5, якими користується ОСОБА_13 ; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, що полягатиме у негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на електронних комунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу, SMS, MMS), що передаються телефонним каналом зв`язку, який контролюється та зняття інформації з каналів зв`язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на електронних комунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв`язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються («Viber», «WhatsАрр», «Line», «Telegram», «iMessage», «CoverMe»), котрі зареєстровані за номерами телефонів НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_5 та знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 194-198/.

Зазначені клопотання 28 березня 2023 року були задоволені у повному обсязі ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду № 771, № 772 /том № 2 а. с. 186-189, 190-193, 199-203, 204-208/.

До того ж, 28 березня 2023 року прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11, діючи в межах своїх повноважень, передбачених статтями 36, 110, 246, 251, 271, 273 Кримінального процесуального кодексу України, виніс постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (№ 28/3-736т) щодо ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, судді ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, або особи (осіб), на якого (их) вона вкаже як співучасників, з метою перевірки їх дійсних намірів щодо обставин злочину, вказаних в описовій частині постанови /том № 2 а. с. 213-216/. Вказаною постановою до участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту залучено на добровільній конфіденційній основі ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, з дотриманням наступних умов - під час спілкування з цією та іншими особами, що можуть бути причетні до вчинення злочину, у разі відмови останніх від попередньо висловленого наміру отримати неправомірну вигоду, на наданні такої вигоди не наполягати. Окрім того, прокурор постановив: під час здійснення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) готівкові кошти або імітаційні засоби одночасно або частинами, інше майно чи активи; ці обставини, а також суму та валюту готівкових коштів (імітаційних засобів), розмір чи вартість майна чи активів визначити самостійно в залежності від обставин.

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (№ 736т) прокурором ОСОБА_11 доручено ІНФОРМАЦІЯ_18 (доручення вих. № 28/3-737т від 28 березня 2023 року) /том № 2 а. с. 209-210, 211-212/.

На підставі доручення старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34 (вих. № 19/3102т від 28 березня 2023 року), проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в обсязі, необхідному для документування протиправної діяльності причетних осіб, на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року № 771, № 772, а також забезпечення виконання контролю за вчиненням злочину на підставі постанови прокурора № 28/3-736т від 28 березня 2023 року - доручено уповноваженим підрозділам ІНФОРМАЦІЯ_20 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_21 ) /том № 2 а. с. 220-221/.

Таким чином, всі події, що відбувались у подальшому, а саме 29 березня 2023 року, були зафіксовані у протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій:

1) контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2023 року /том № 2 а. с. 217-219/;

2) візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року з додатком /том № 2 а. с. 222-226/;

3) аудіо -, відеоконтролю особи від 29 березня 2023 року з додатками /том № 2 а. с. 227-247/.

Клопотання та постанови детективів, прокурорів, ухвали слідчого судді, доручення та протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2023 року; візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року з додатком; аудіо-, відеоконтролю особи від 29 березня 2023 року з додатками - були розсекречені у встановленому законом порядку, на підставі постанов прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11, за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_37 від 31 березня 2023 року, 11 квітня 2023 року, 02 травня 2023 року.

Зі змісту протоколу огляду грошових коштів від 29 березня 2023 року та протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, були вручені кошти на загальну суму 4 000 (чотири тисячі) доларів США із відображенням у таких протоколах серійних номерів 40 (сорок) банкнот, номіналом по 100 доларів США кожна, для подальшого використання під час проведення заходів /том № 2 а. с. 94-105, 217-219/.

Так, з протоколу огляду грошових коштів, вбачається, що 29 березня 2023 року у період часу з 11 год 50 хв до 12 год 05 хв старшим оперуповноваженим 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області ОСОБА_38, на виконання доручення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_39, за участю громадянина ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41, оглянуто та ідентифіковано раніше виділені ІНФОРМАЦІЯ_22 грошові кошти в розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів СШA у кількості 40 (сорок) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна, з такими серіями та номерами: DC 05173072А, КС 32405893А, КВ 46534160С, НЕ 16291631С, DL 23540246A, КВ 95093115G, FI 18791237А, KJ 03063726A, КВ 36080542А, КВ 02103313Q, HF 87788152D, HD 36907970A, КК 87165608А, НВ 95856815В, НК 39454330В, КК 75764056А, НЕ 20348755С, KF 79539402A, KF 90952112A, КВ 45225914С, КВ 47059452І, HJ 58776002А, НВ 89209224К, KI 09326580А, FF 72674047А, FL 72989970А, FF 77661569В, FK 92053472А, FL 90169908В, КВ 10000706К, КL 92960397В, КВ 09041445Е, КВ 31839731L, КК 75746511A, FL 06407034В, КВ 24026116К, КВ 45229514Е, КВ 89912510F, KL 94544828D, КК 32340906В, які тоді ж були вручені ОСОБА_19 у службовому кабінеті № 374 ІНФОРМАЦІЯ_21, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, для перевірки обставин вчинення злочину, виявлення фактів ознак протравної діяльності / том № 2 а. с. 94-105/.

Того ж дня, тобто 29 березня 2023 року о 17 год 35 хв, у присутності понятих ОСОБА_42 та ОСОБА_43, детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_44, старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_45, судді ОСОБА_13 та її адвоката ОСОБА_14, грошові кошти у кількості 4 тис. дол. США були виявлені та вилучені детективом ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_30 із підлокітника належного ОСОБА_13 на праві власності автомобіля білого кольору марки «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, що перебував на дорозі по АДРЕСА_1 . Відповідні обставини виявлення та вилучення коштів, із відображенням серій та номерів купюр, зафіксовані у складеному детективом протоколі обшуку автомобіля від 29 березня 2023 року, а також на відеозаписі такої слідчої дії /том № 2 а. с. 112-121/. Під час огляду вказані кошти ідентифіковані як ті, що 29 березня 2023 року були оглянуті, ідентифіковані та вручені ОСОБА_46, у зв`язку з перевіркою обставин щодо прохання та одержання неправомірної вигоди суддею ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Також, зазначені кошти були досліджені Судом як речові докази. Суд встановив відповідність номерів та серій купюр тим купюрам, які зафіксовані у протоколі огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_19 від 29 березня 2023 року та протоколі обшуку автомобіля марки «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_6 від 29 березня 2023 року.

Окрім того, зі змісту складених старшим оперуповноваженим 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області ОСОБА_38, на виконання доручення старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34, протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, Судом встановлено хід подій та зміст розмов, які відбувалися 29 березня 2023 року під час особистих зустрічей ОСОБА_13 та ОСОБА_19 .

У ході судового розгляду з додержанням порядку, встановленого статтею 359 Кримінального процесуального кодексу України, із залученням спеціального технічного обладнання та спеціальних програм для відкриття файлів було відтворено (продемонстровано) аудіовізуальну інформацію, одержану за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що містилась на таких носіях: оптичний диск DVD-R № 65/5/Д/67/2-528-т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-530т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-531т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-532т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-533т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-534т від 28 березня 2023 року, які є додатками до протоколу про результати проведення НС(Р)Д: аудіо-, відеоконтролю особи від 29 березня 2023 року /том № 2 а. с. 227-245, 246, 247/, а також оптичний диск DVD-R «Verbatim» № 65/5/Д/67/2-538-т від 28 березня 2023 року, що є додатком до протоколу про результати проведення НС(Р)Д: візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року /том № 2 а. с. 222-226/.Демонстрація здійснювалась із ноутбуку Dell, інвентарний номер 11169109, який перебуває на балансі ІНФОРМАЦІЯ_20 . (При цьому, Суд враховує, що старшим оперуповноваженим ОСОБА_38 допущено описку при складенні протоколу про результати проведення НС(Р)Д: аудіо-, відеоконтролю особи від 29 березня 2023 року та протоколу про результати проведення НС(Р)Д: візуальне спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року, а саме помилково зазначено у реквізитах всіх матеріальних носіїв інформації, які є додатками до цих протоколів, дату - 28 березня 2023 року. У той же час, протоколи про результати проведення НС(Р)Д містять вказівку на те, що такі негласні слідчі (розшукові) дії, як аудіо-, відеоконтроль осіб та візуальне спостереження за особами у публічно доступних місцях проводились саме 29 березня 2023 року. За такого, очевидним є те, що дата, вказана у реквізитах матеріальних носіїв інформації - є помилковою. Вказана описка безсумнівно є технічною та жодним чином не впливає на достовірність зафіксованої на таких матеріальних носіях інформації.)

Перебіг зустрічей та розмов між ОСОБА_13 та ОСОБА_19, що відбулися 29 березня 2023 року, зафіксований у досліджених Судом аудіо- та відеофайлах, що знаходяться на оптичному диску DVD-R, реєстр. № 65/5/Д/67/2-528т від 28 березня 2023 року, який є додатком до протоколу про результати проведення НС(Р)Д від 29 березня 2023 року та на якому містяться папки з назвами «АК» і «ВК». У папці «АК» містяться аудіофайли загальним обсягом пам`яті 198 МБ, з назвами: «М860296_290323_124552.wav», «М860296_290323_143317.wav», «M860296_290323_144304.wav». У папці «ВК» (загальним обсягом пам`яті 4,02 ГБ) знаходяться папки з такими назвами: «верх», «к», «низ», «с», які містять відеофайли, а саме:

1) у папці з назвою «верх» знаходяться два відеофайли з назвами: «230329_1246.avi» тривалістю 00 годин 24 хвилин 07 секунд та «230329_1444.avi.» тривалістю 00 годин 28 хвилин 04 секунди;

2) у папці з назвою «к» знаходяться два відеофайли з назвами: «2023_03_29_12_46 ch1.avi» тривалістю 00 годин 23 хвилин 04 секунд та «2023_03_29_14_44 ch1.avi.» тривалістю 00 годин 27 хвилин 25 секунд;

3) у папці з назвою «низ» знаходяться два відеофайли з назвами: «230329_1245.avi» тривалістю 00 годин 23 хвилин 55 секунд та «230329_1443.avi.» тривалістю 00 години 28 хвилин 11 секунд;

4) у папці з назвою «с» знаходиться один відеофайл з назвою: «230329_1442.avi» тривалістю 00 годин 28 хвилин 29 секунд.

Поряд з цим, Судом дослідженні: картка micro SD № 65/5/Д/67/2-530т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-531т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-532т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-533т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-534т від 28 березня 2023 року, а також оптичний диск DVD-R «Verbatim» № 65/5/Д/67/2-538-т від 28 березня 2023 року.

За аналізом досліджених аудіо - та відеофайлів, а також фоторепродукцій, що містяться на вказаних вище матеріальних носіях інформації, Судом встановлено, що вони за своїм змістом тотожні та відображають одні і ті ж самі події, які відбувались 29 березня 2023 року, на яких зафіксовані зустрічі та розмови між суддею ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, та громадянином ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також у повному обсязі відповідають обставинам, що відображені у протоколах про результати проведення НС(Р)Д у вигляді: аудіо-, відеоконтролю особи від 29 березня 2023 року, візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року та контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2023 року.

Так, згідно з протоколом про результати проведення НС(Р)Д у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи, складеним старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38 29 березня 2023 року, а також відеозаписами, що були одержані у результаті проведення зазначеної НС(Р)Д, зафіксовано зміст розмов ОСОБА_13 та ОСОБА_19, які мали місце 29 березня 2023 року. Аналіз фактичних обставин, встановлених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, Суд здійснюватиме шляхом їх хронологічного викладу та одночасного зіставлення з відомостями, одержаними внаслідок огляду мобільного телефону ОСОБА_13 Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9) від 06 квітня 2023 року /том № 3 а. с. 191-196/, позаяк саме такий підхід дозволяє здійснити деталізовану (похвилинну) реконструкцію подій 29 березня 2023 року.

29 березня 2023 року, приблизно о 12 год 50 хв ОСОБА_19, за попередньою вказівкою, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 для отримання повісток у своїй справі та для передачі їх відповідачу. У суді його зустріла помічник судді, яка завела ОСОБА_19 до службового кабінету судді ОСОБА_13 .

З досліджених аудіо- та відеозаписів (аудіофайл з назвою: «М860296_290323_124552.wav» та відеофайли з назвами: «230329_1246.аvi», «230329_1245.avi», «2023_03_29_12_46 ch1.avi») встановлено, що 29 березня 2023 року о 12 год 57 хв ОСОБА_19 зайшов до кабінету судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 та повідомив їй, що він приїхав до суду отримати повістки у справі: «Как делишки ваши? А мне девочки рассказали, чтобы я за повестками приехал, а я только приехал с Вилково».

У відповідь ОСОБА_13 запитала: «Ага, в течение?», на що ОСОБА_19 відповів: «Где-то через час-полтора», на що ОСОБА_13 відповіла: «Хорошо, хорошо».

Після цього, ОСОБА_19 запитав: «Скажите, я хотел уточнить, там вот эти, которые затраты-на адвоката 15-ть тысяч, он вернет мне?».

ОСОБА_13 уточнила: «Там есть доказательство, что адвокат все это?».

ОСОБА_19 відповів: «Ну, я с адвокатом, да, договор».

На що ОСОБА_13 зазначила: «У меня к тебе потом такая прямо просьба будет. Хорошо, бери сейчас эти повестки».

Після чого, ОСОБА_19 запитав: «И еще такое: там как вы говорили, четыре или четыре двести? Там четыре двести выходит. Ну, 14 200 вообще. Или просто округлим?».

На що ОСОБА_13 відповіла ОСОБА_19 : «Смотри, давай так: ты сможешь вот так сделать, я тебе иск от адвоката и это все».

У відповідь ОСОБА_19 перепитав: « Пять? ».

ОСОБА_13 підтвердила: «Пять, да. И мне будет к тебе просьба: мне нужно участки продать мои».

Після того, як ОСОБА_19 повідомив їй, що в нього немає цієї суми, а є 4 000 (чотири тисячі) доларів США: «Но у меня четыре есть, сейчас пять нет. Можно», у відповідь ОСОБА_13 зазначила, що решту він може передати пізніше: «Но донесешь, потому что я пока. Хорошо? И поможешь мне участки мои, я очень прошу».

Таким чином, із аудіо- та відеозаписів зазначеної розмови Судом встановлено, що ОСОБА_13, знаходячись у своєму службовому кабінеті, пообіцяла ОСОБА_19 задовольнити його позовну заяву в повному обсязі та постановити рішення про стягнення заборгованості за договором із ОСОБА_20 та судових витрат на професійну правничу допомогу, за це ОСОБА_13 о 12 год 58 хв висловила ОСОБА_19 прохання надати їй 5 тис. дол. США.

Поряд з цим, з контексту розмови вбачається, що вони вже вели спілкування з цього приводу, однак ОСОБА_13 у цю зустріч було збільшено суму неправомірної вигоди, яку вона прохала у ОСОБА_19 за постановлення судового рішення на його користь.

Також ОСОБА_13 сказала, що у разі неявки іншої сторони в судове засідання вона винесе рішення на користь ОСОБА_19 заочно та підтримає позивача в апеляційному суді, якщо відповідач подасть апеляційну скаргу.

Так, на запитання ОСОБА_19 : «Ну, а если он с адвокатами начнет отсуживать?», «Ну, чтобы не было потом апелляции», ОСОБА_13 відповіла: «Да я думаю, что там тоже поддержим». ОСОБА_19 перепитав : «Поддержите, да?», на що ОСОБА_13 відповіла: «Конечно». Після чого ОСОБА_19 уточнив у ОСОБА_13 : «Спасибо, благодарю! Я тогда сейчас возьму повестки, и где-то через час-полтора. Смотрите, а если он от меня теряется по поводу повесток, а если он не возьмет?», на що ОСОБА_13 відповіла: «Пусть не берет, мы вынесем заочку». ОСОБА_19 перепитав: «Заочку, можно?», на що ОСОБА_13 підтвердила: «Да, и быстрее».

Після цього, ОСОБА_13 узгоджувала час зустрічі з ОСОБА_19 для передачі їй неправомірної вигоди.

Так, зокрема, ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_19, що зателефонує йому для зазначення точного часу та місця зустрічі для передачі грошових коштів. ОСОБА_19 уточнив: «Ага, все, хорошо. Я там уеду, и набрать вас?» на що ОСОБА_13 відповіла: «Хорошо. Смотри, т ы говоришь, где-то в полтретьего, да?». ОСОБА_19 підтвердив: «Да». ОСОБА_13 зазначила: «Или давай, часов на пять. Тебе удобно?». ОСОБА_19 відповів: «Да, удобно, я ж свободен сейчас», після чого ОСОБА_13 відповіла, що в неї ще є справи, тому сказала ОСОБА_19 : «Или я освобожусь, и наберу». ОСОБА_19 погодився: «Наберете». ОСОБА_13 відповіла: « Хорошо ».

О 13 год 01 хв ОСОБА_19 вийшов із службового кабінету судді ОСОБА_13 .

Далі у протоколі та на аудіо- та відеозаписах містяться відомості про зміст телефонних розмов, а також розмови в автомобілі, між ОСОБА_13 та ОСОБА_19, які відбувалися 29 березня 2023 року у період часу з 14 год 31 хв до 15 год 10 хв.

ОСОБА_49

29 березня 2023 року о 14 год 31 хв ОСОБА_13 зателефонувала ОСОБА_19 : « Алло, алло! ОСОБА_83, да, добрый день!», «Ну, смотри, я еще в городе. Может, пересечемся сейчас, чтобы на вечер не откладывать, как у тебя?». На що ОСОБА_19 відповів: «А вы в центре сейчас?». ОСОБА_13 уточнила: «Я, вот, да, практически в центре. Я с Малиновского суда могу подъехать, куда? Куда, давай?». На що ОСОБА_19 погодився: «Так, давайте (не дог.) А где вам будет удобно? Может, где-то район парка Шевченко ?». ОСОБА_13 запитала: « Парк Шевченко, хорошо, это там, где Успенская, конец Успенской, вот так, да?». ОСОБА_19 підтвердив: « Да, да». ОСОБА_13 : « Да? О, хорошо. Хорошо, давай, я еду туда тогда. Вот там с правой стороны». У відповідь ОСОБА_19 запитав: «А когда?». На що ОСОБА_13 відповіла: «Ну, сейчас сколько? Минут 30-ть, наверное, да». ОСОБА_19 погодився: «Все, договорились». ОСОБА_13 : «Хорошо, ага». ОСОБА_19 підтвердив: «Да, давайте» (розмова відображена у аудіофайлі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24 »).

Дзвінок ІІ.

Цього ж дня, о 15 год 01 хв ОСОБА_13 знову зателефонувала ОСОБА_19 . Зі змісту розмови, яка тривала 45 секунд встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_19 домовились про зустріч та ОСОБА_13 уточнювала місцерозташування ОСОБА_19 .

Так, зокрема, ОСОБА_13 пояснювала ОСОБА_19 : «Я, вот, если подыматься с Ланжерона, я прямо стою вдоль парка этого вот, напротив Катерини тут, кажется, церквушки Катерини ». На що ОСОБА_19 відповів: «А, вы с другой стороны. Сейчас я тогда подъеду», «А я вот здесь сейчас - АДРЕСА_4 », після чого ОСОБА_13 зауважила: «ОСОБА_84. Ага, ага. Какая машина?» ОСОБА_19 у відповідь пояснив: «Это другая сторона. Ниссан Лиф, а я вышел, курю сейчас.» На що ОСОБА_13 відповіла: «Ага, хорошо, сейчас я тогда». ОСОБА_19 «Ага, да, давайте» (розмова відображена у аудіофайлі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_25 » та відеофайлах з назвами «2023_03_29_14_44 ch1.avi», «230329_1442.avi», « НОМЕР_13 _1443.avi. », «230329_1444.avi»).

Дзвінок ІІІ.

Наступна телефонна розмова відбулась о 15 год 06 хв і тривала 7 секунд. ОСОБА_19 відповів на вхідний телефонний дзвінок від ОСОБА_13, яка йому повідомила: «А я сзади на машине», на що ОСОБА_19 відповів: «А это в ы, сейчас» (розмова відображена у аудіофайлі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_25 » та відеофайлах з назвами «2023_03_29_14_44 ch1.avi», «230329_1442.avi», « НОМЕР_13 _1443.avi.», «230329_1444.avi»).

На переконання Суду, зазначені вище телефонні дзвінки ОСОБА_13 . ОСОБА_19 були пов`язані саме із організацією зустрічі, під час якої, згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_19 на прохання ОСОБА_13 мав передати їй неправомірну вигоду у раніше обумовленому розмірі.

Після останнього дзвінка, о 15 год 06 хв ОСОБА_19 зустрівся із ОСОБА_13 на проїзній частині дороги по АДРЕСА_1 та сів до автомобіля ОСОБА_13 марки «AUDI Q8» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_6 .

Як вбачається із переглянутих відеофайлів під назвами: «2023_03_29_14_44 ch1.avi», «230329_1442.avi», « НОМЕР_13 _1443.avi. », «230329_1444.avi», ОСОБА_19 направляється до автомобіля марки «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком: « НОМЕР_6 » та сідає до салону зазначеного автомобіля.

З вказаних відеофайлів вбачається, що за кермом зазначеного автомобіля знаходиться ОСОБА_13 .

У автомобілі між ОСОБА_13 та ОСОБА_19 відбулась розмова наступного змісту:

ОСОБА_19 : О!

ОСОБА_13 : (пару слів не чути.) эта машина, да, Ниссан Лиф ?

ОСОБА_19 : Да.

ОСОБА_13 : Я считаю, что если парк Горького, то мне с той стороны, я за эту сторону вообще забыла.

ОСОБА_19 : А я понял. Смотрите, тут как мы говорили четыре, а тысяча будет позже.

ОСОБА_13 : Хорошо, хорошо, все. Смотри, я тебе скину сам этот, как его участок, 20-ть соток. И подумаем, как его быстренько продать.

ОСОБА_19 : Цена, все зависит только от цены.

ОСОБА_13 : Но я вообще чуть не по себестоимости, мне очень нужны, нас там сильно подставили, и мне нужны (не дог.).

ОСОБА_19 : Скажи, а когда можно будет это дело решить? По суду.

ОСОБА_13 : Смотри, 3-го у нас перше підготовче, так, мы закроем підготовче, даже думаю, что на следующее заседание.

ОСОБА_19 : Это тоже быстро, да?

ОСОБА_13 : Это я быстро тебе сделаю. Ну, чтобы они там (не дог.). Если они не будут ходить, главное, чтобы они повідомлені были.

ОСОБА_19 : Понятно. А как же вы расслабляетесь?

ОСОБА_13 : Я тебе хочу сказать, что эти деньги сейчас пойдут - нас так подставили, так подставили! Вообще мне нужна десятка. Так подставили, что это ужас! Сначала сказали, решали вопрос, ну, (1-2сл.) через нас, ну, уголовный судья, сказали зэки, сказали: «Мы признаем вину, все, пожалуйста, помогите!» Они давали, по-моему, 15-ть тысяч, все. И тут судья уехал, отвез жене деньги, я свои, там у меня было три тысячи, потратила.

ОСОБА_19 : Кальяны не курите?

ОСОБА_13 : Я кальян? Вы курите? Да. Тут они передумали, назад быстренько возвращайте деньги, мы передумали. Начали там, это ж зэки, начали угрожать этой адвокатессе, она там отдала свои деньги все. Потому что судья сказал, говорит: «Они передумали - это их проблемы» Но как это так, передумали. Ой, так что.

ОСОБА_19 : Понятно.

ОСОБА_13 : Кальян курю. За рулем пить нельзя, мы раньше могли себе позволить.

ОСОБА_19 : Да нет, я уже 21 год не пью, курю кальяны иногда.

ОСОБА_13 : Кальян, да, когда-то черри кальян курили. Так что, хорошо, сброшу, потому что я еще домой не доехала. Сейчас мы поедем еще, с ребенком еду в Большую Долину. Буду дома, я сброшу, мне (не дог.). Вообще по чем сейчас земля?

ОСОБА_19 : Ну, надо смотреть госакт, целевое назначение. От 10-ти выше.

ОСОБА_13 : Типа, сотка 10-ть тысяч?

ОСОБА_19 : Да.

ОСОБА_13 : Да я бы там вообще за половину. Я же говорю, что я (не дог.). Может быть, кому-то так взять, а потом пусть лежит, перепродать, может, вот так?

ОСОБА_19 : Да, можно.

ОСОБА_13 : 20-ть соток. Хорошо.

ОСОБА_19 : Все, пошел.

ОСОБА_13 : Все, до связи.

Таким чином, Судом встановлено, що перебуваючи в автомобілі марки «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком: « НОМЕР_6 », у ході розмови ОСОБА_19, згідно з попередньою домовленістю із ОСОБА_13, о 15 год 07 хв особисто передав їй грошові кошти зі словами: «Смотрите, тут как мы говорили - четыре, а тысяча будет позже». У відповідь ОСОБА_13 сказала: « Хорошо » та під час вказаної розмови отримала від ОСОБА_19 грошові кошти у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США та відразу поклала їх у підлокітник своєї автівки, що зафіксовано на відеофайлах з назвами «2023_03_29_14_44 ch1.avi», «230329_1442.avi», які мають гарну якість зображення.

Судом встановлено, що досліджені під час судового розгляду аудіозаписи є чіткими, а на відеозаписах виразно видно співрозмовника ОСОБА_19, поза сумнівом, це обвинувачена ОСОБА_13 . Окрім того, на відповідних кадрах, достатньо чітко вбачається момент одержання ОСОБА_13 від ОСОБА_19 предметів, візуально схожих на гроші у валюті - долари США, та те, як ОСОБА_13 їх кладе до підлокітника свого автомобіля.

У подальшому ці кошти були вилучені детективами під час проведення обшуку автомобіля ОСОБА_13 саме з підлокітника, куди їх попередньо сховала ОСОБА_13, відразу після отримання від ОСОБА_19 /том № 2 а. с. 112-121/.

Зазначене дає Суду можливість дійти висновку, що передача обвинуваченій частини обумовленої суми коштів, як неправомірної вигоди, відбулась.

Після отримання коштів від ОСОБА_19, ОСОБА_13 продовжила з ним розмову щодо продажу належних їй земельних ділянок. В ході розмови, відповідаючи на запитання ОСОБА_19, що стосується судової справи: «Скажи, а когда можно будет это дело решить? По суду», ОСОБА_13 відповіла: «Смотри, 3-го у нас перше підготовче, так, мы закроем підготовче, даже думаю, что на следующее заседание». ОСОБА_19 :«Это тоже быстро, да?», на що ОСОБА_13 зазначила: «Это я быстро тебе сделаю. Ну, чтобы они там. Если они не будут ходить, главное, чтобы они повідомлені были». (Подальша розмова ОСОБА_13 із ОСОБА_19 стосувалась іншої теми, що буде оцінена Судом під час аналізу суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України). О 15 год 10 хв ОСОБА_19 вийшов із автомобіля марки «AUDI Q8» білого кольору державний номерний знак НОМЕР_6, належного ОСОБА_13, після чого суддя ОСОБА_13 була викрита правоохоронними органами.

За таких обставин, суддя ОСОБА_13 висловила прохання надати їй неправомірну вигоду та одержала частину такої неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_19 за ухвалення нею судового рішення у цивільній справі № 947/8439/23 на користь ОСОБА_19 . Таким чином, обвинувачена діяла в інтересах ОСОБА_19 .

Наведені вище відомості узгоджуються із інформацією щодо здійснених ОСОБА_13 дзвінків ОСОБА_19, яка відображена в протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_13 з додатками (скриншотами) від 04 квітня 2023 року /том № 3 а. с. 85-95/ та протоколі огляду інформації (файл-звіту) з ім`ям «Samsung SM-G998B_2023-04-03_Report» від 05 квітня 2023 року з додатками у вигляді фототаблиці /том № 3 а. с. 96-102/, де зафіксовані такі дані:

- 29 березня 2023 року о 14 год 31 хв 01 сек зафіксовано вихідний дзвінок на месенджер «WhatsApp» абоненту «ОСОБА_28» телефон: НОМЕР_10 (ідентифікований як ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4,) тривалістю 51 секунду;

- 29 березня 2023 року о 14 год 59 хв 40 сек зафіксовано вихідний дзвінок на месенджер «WhatsApp» абоненту «ОСОБА_28» телефон: НОМЕР_10 (ідентифікований як ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4,) тривалістю 45 секунд;

- 29 березня 2023 року о 15 год 05 хв 27 сек зафіксовано вихідний дзвінок на месенджер «WhatsApp» абоненту «ОСОБА_28» телефон: НОМЕР_10 (ідентифікований як ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4,) тривалістю 07 секунд.

Окрім того, наявність вихідних дзвінків абоненту « ОСОБА_28 » телефон: НОМЕР_10 29 березня 2023 року о 14 год 31 хв, о 14 год 59 хв та о 15 год 05 хв, стверджується відомостями, зафіксованими в протоколі обшуку автомобіля марки «AUDI Q8», належного ОСОБА_13 від 29 березня 2023 року, де під час слідчої дії було виявлено та оглянуто мобільний телефон Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9 ), що перебував у користуванні ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 112-121/.

Вищенаведені обставини також доводяться протоколом за результатами проведення НС(Р)Д: візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року, складеним старшим оперуповноваженим 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області ОСОБА_38 на виконання доручення старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34 (вих. № 19/3102т від 28березня 2023 року). Матеріали негласного розшукового заходу зберігаються на оптичному диску: DVD-R «Verbatim» № 65/5/Д/67/2-538-т від 28 березня 2023 року, який є додатком до протоколу /том № 2 а. с. 222-226/ та який, відповідно, був досліджений Судом.

Згідно з цим протоколом, за результатом негласного слідчого (розшукового) заходу у вигляді візуального спостереження відносно судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13, встановлено, що 29 березня 2023 року о 15 год 06 хв ОСОБА_13 на автомобілі «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_6 приїхала на вулицю Маразліївську в місті Одеса та припаркувалась вздовж узбіччя напроти будинку АДРЕСА_5 . У цей же час, попереду автомобіля ОСОБА_13 був зафіксований припаркованим автомобіль ОСОБА_19 марки «Nissan Leaf» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_14 .

На підтвердження, протокол містить фоторепродукції.

Так, на фоторепродукціях № 1 та № 2 зафіксовано, що автомобіль «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_6 припаркований по вул. Маразліївська в м. Одеса, попереду знаходиться автомобіль «Nissan Leaf», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_15 .

О 15 год 07 хв із-за керма автомобіля «Nissan Leaf» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_14, вийшов ОСОБА_19 та сів на переднє пасажирське сидіння до автомобілю «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_6 (фоторепродукції № 3, № 4).

О 15 год 10 хв ОСОБА_19 виходить із автомобіля «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_6 (фоторепродукція № 5), після чого починаються гласні слідчі дії.

Вищенаведені обставини підтверджуються і відомостями протоколу за результатами проведення НС(Р)Д: контрою за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 30 березня 2023 року, складеним старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_59, де відображені події, що мали місце 29 березня 2023 року у період, починаючи з 11 год 50 хв (час здійснення огляду та вручення ОСОБА_19 попередньо ідентифікованих грошових коштів) до 21 год 52 хв (час закінчення проведення обшуку автомобіля ОСОБА_13 ) /том № 2 а. с. 217-221/.

Таким чином, досліджені документи, речові докази та показання свідка дають Суду підстави вважати доведеними фактичні обставини:

- факт звернення 14 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_10 із позовною заявою (вх. № 13253/23 від 14 березня 2023 року) позивача - Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 про стягнення з ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень, а також звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (судова справа № 947/8439/23);

- перебування судової справи № 947/8439/23 у провадженні судді ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13, яка на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 444/2017 «Про призначення суддів» обіймає посаду судді ІНФОРМАЦІЯ_10 безстроково;

- надання суддею ОСОБА_13 свого особистого номеру мобільного телефону, написаного власноруч на шматку паперу, повивачу у справі ОСОБА_19 для подальшого спілкування;

- листування ОСОБА_13 із ОСОБА_19 щодо визначення наступної дати візиту ОСОБА_19 до суду;

- активну комунікацію між ОСОБА_13 та ОСОБА_19, що мала місце в період описаних подій, після звернення ОСОБА_19 до суду з позовною заявою. При цьому характер цієї комунікації однозначно свідчить про те, що надання неправомірної вигоди судді, в провадженні якої перебуває справа, є єдиним способом для отримання позитивного для ОСОБА_19 рішення;

- постановлення суддею ОСОБА_13 у справі № 947/8439/23 двох ухвал, датованих 17 березня 2023 року з протилежним змістом, а саме: до комунікації з ОСОБА_19 - ухвали про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_19 щодо звільнення його від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху; після комунікації з ОСОБА_19, що відбулась 20 березня 2023 року - ухвали, якою позивачу ОСОБА_19 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по суті та прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання;

- неодноразове поза процесуальне спілкування ОСОБА_13 із ОСОБА_19 щодо питань, пов`язаних з ухваленням судового рішення по справі, в якій ОСОБА_19 виступає позивачем, а також щодо наслідків, у випадку оскарження відповідачем такого судового рішення до апеляційного суду. Зміст цієї комунікації свідчить, що судове рішення буде винесене на користь позивача, а в разі апеляційного оскарження, ОСОБА_13 завірила ОСОБА_19, що «підтримає» це рішення і в апеляційному суді та воно не буде скасоване. За це суддя висловила прохання надати їй неправомірну вигоду в сумі 4 тис. дол. США під час зустрічі, що відбулась 27 березня 2023 року, а під час зустрічі 29 березня 2023 року - озвучила прохання надати їй неправомірну вигоду 5 тис. дол. США;

- визначення ОСОБА_13 часу та місця для передачі їй неправомірної вигоди;

- безпосереднє отримання ОСОБА_13 від ОСОБА_19 попередньо ідентифікованих грошових коштів у сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, як частину неправомірної вигоди, за винесення рішення у справі № 947/8439/23 на користь ОСОБА_19 та стягнення з ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень;

- виявлення грошових коштів, переданих ОСОБА_19 у якості неправомірної вигоди, у належному на праві власності ОСОБА_13 автомобілі, в підлокітнику.

Поряд з цим, Суд зазначає, що місце вчинення кримінального правопорушення, а саме:

1) службовий кабінет № 263, розташований у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується:

а) даними протоколу про результати проведення НС(Р)Д у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи, складеного старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38 29 березня 2023 року, а також відеозаписами, що були одержані у результаті проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії, де зафіксовано зміст розмов ОСОБА_13 та ОСОБА_19, які мали місце 29 березня 2023 року у приміщенні суду /том № 2 а. с. 227-247/;

2) автомобіль «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_6, що на праві приватної власності належить ОСОБА_13, який знаходився в м. Одеса, в районі ІНФОРМАЦІЯ_26, по вул. Маразліївська, вздовж узбіччя напроти буд. 16, підтверджується:

а) даними протоколу огляду місця події від 29 березня 2023 року з додатком до нього - флеш-носієм, на якому зафіксовано відеозапис слідчої дії, відповідно до яких проведено огляд ділянки на якій перебувала в той час суддя ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 - на проїзній частині дороги по АДРЕСА_1, біля автомобіля білого кольору марки «AUDI Q8» державний номерний знак НОМЕР_6 (огляд розпочато 29 березня 2023 року о 15 год 09 хв) /том № 2 а. с. 106-109/;

б) даними протоколу про результати проведення НС(Р)Д: візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року з додатком /том № 2 а. с. 222-226/;

в) відомостями протоколу обшуку автомобіля «AUDI Q8» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_6 від 29 березня 2023 року з додатками до нього, в ході якого детективом ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_30 були виявлені та вилучені у підлокітнику належного ОСОБА_13 на праві власності автомобіляідентифіковані грошові кошти, які були попередньо вручені ОСОБА_46, у зв`язку з перевіркою обставин щодо прохання та одержання неправомірної вигоди суддею ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 112-121/;

г) даними протоколу про результати проведення НС(Р)Д у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи, складеного старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38 29 березня 2023 року, а також відеозаписами, що були одержані у результаті проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії, де зафіксовано зміст розмов ОСОБА_13 та ОСОБА_19, які мали місце 29 березня 2023 року, у тому числі у салоні указаного автомобіля /том № 2 а. с. 227-247/.

Дослідивши зазначені вище документи та речові докази, Суд дійшов висновку, що у сукупності з вищенаведеними показаннями свідка ОСОБА_19, вони є належними і достовірними доказами, які підтверджують, що обвинувачена ОСОБА_13 вчинила дії - висловила прохання надати їй неправомірну вигоду та одержала частину такої неправомірної вигоди, які становлять об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Так, відповідне прохання ОСОБА_13 щодо надання неправомірної вигоди було адресоване ОСОБА_19 після чого, від останнього, обвинувачена одержала частину неправомірної вигоди. Зазначені докази також підтверджують, що такі дії ОСОБА_13 вчиняла за ухвалення судового рішення у справі № 947/8439/23 про стягнення з відповідача заборгованості та судових витрат на професійну правничу допомогу, тобто за вчинення дій з використанням наданої їй влади і службового становища судді та в інтересах третьої особи - ОСОБА_19 . Разом із тим, Суд враховує, що свідок ОСОБА_19 не володів юридичними знаннями і термінологією, не мав досвіду у вирішенні зазначеної категорії справ і не орієнтувався у визначенні наявності законних підстав для вирішення його справи. Сам ОСОБА_19 у судовому засіданні зазначив, що Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг був складений за допомогою інтернет ресурсу, а позовну заяву йому допомагав складати знайомий, який є юристом, на ім`я ОСОБА_60 . Відповідне зумовлює можливість впливу на ОСОБА_19 в контексті неможливості іншим шляхом, крім надання неправомірної вигоди службовій особі, досягти сприятливого для нього рішення. Таким чином, ОСОБА_13, шляхом висловлення прохання надати їй неправомірну вигоду, сформувала внутрішнє переконання у ОСОБА_19 про необхідність надання неправомірної вигоди судді.

Водночас, Суд зауважує, що той факт, що обвинувачена так і не вчинила узгоджені дії, перебуває поза межами об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, позаяк цей злочин є закінченим, з моменту коли службова особа, яка займає відповідальне становище, висловила прохання та/або одержала неправомірну вигоду.

Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2025 року у справі № 941/1790/20 (провадження № 51-3879 км 23) вказав, що кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди, як і за вчинення інших альтернативних діянь, визначених у диспозиції статті 368 Кримінального кодексу України, настає незалежно від факту вчинення або не вчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб). Тобто достатнім для кваліфікації дій особи за статтею 368 Кримінального кодексу України є саме прийняття пропозиції, обіцянки, одержання неправомірної вигоди і успішність задоволення інтересів третіх осіб, які пропонували, обіцяли, надавали неправомірну вигоду, або інших осіб, не впливає на кваліфікацію дій суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.

Щодо об`єкту посягання

Об`єктом посягання злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, є встановлений порядок у сфері службової діяльності.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Таким чином, ОСОБА_13, як суддя, є носієм судової влади в державі (статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до статей 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, ОСОБА_13, як суддя, повинна бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і має уникати будь-якого незаконного впливу на її діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, бути незалежною від своїх колег у процесі прийняття рішень. Водночас, вона не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинна дозволяти цього іншим.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Демонстрація дотримання етичних норм є невід`ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов`язана з його посадою.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав і свобод особи.

Таким чином, ОСОБА_13 постійно здійснює функції представника судової влади, а отже, є службовою особою згідно з вимогами пункту 1 Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України та відповідно до пункту 2 Примітки до статті 368 Кримінального кодексу України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Пунктом «ґ» частини 1 статті 3, частини 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про запобігання корупції»суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

За статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

З огляду на значний досвід роботи суддею, ОСОБА_13 знала та розуміла, що статтями 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

У відповідності до встановлених Судом обставин, цивільна справа за позовом Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 перебувала у провадженні судді ОСОБА_13 . Такі обставини доводяться копіями матеріалів судової справи, що були виготовлені стороною обвинувачення із оригіналів судової справи № 947/8439/23, вилученої 29 березня 2023 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді № 263 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10, за адресою: АДРЕСА_1, що зафіксовано в протоколі огляду від 30 березня 2023 року /том № 3 а. с. 16-67/. Зазначені матеріали, зокрема, містять фактичні дані про склад суду, який розглядав справу, про постановлені судові рішення та про визначену дату підготовчого судового засідання.

Відповідно до частини 1 статті 34 Цивільного процесуального кодексу України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Розглядаючи справу одноособово, суддя ОСОБА_13 діяла як суд, та керувалась нормами Цивільного процесуального кодексу України. До кола повноважень (можливостей) обвинуваченої з розгляду цієї справи входило: керування ходом судових засідань, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, судовий розгляд справи, ухвалення рішень, у тому числі про застосування заходів забезпечення позову, вирішення питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, а також постановлення судового рішення по справі.

Отже, дії, які обвинувачена повинна була виконати за неправомірну вигоду, входили до її компетенції як судді та мали бути вчинені з використанням наданої їй влади та службового становища.

Грошові кошти у сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, які були надані ОСОБА_13 на її прохання за винесення судового рішення у справі № 947/8439/23 на користь позивача - Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 про стягнення з ОСОБА_20 грошових коштів - є неправомірною вигодою. Таким чином, Суд вважає доведеним, що на прохання обвинуваченої їй були передані грошові кошти, що відповідає визначенню неправомірної вигоди, зазначеному у абзаці 1 Примітки до статті 364 - 1 Кримінального кодексу України.

Поряд з цим, Суд приходить до висновку, що обвинувачена прохала та одержала неправомірну вигоду для себе. Жодні докази у справі не вказують на те, що така неправомірна вигода повинна була бути надана іншим особам, а не обвинуваченій.

За неправомірну вигоду суддя ОСОБА_13 у справі № 947/8439/23 за позовом Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 до ОСОБА_20 повинна була ухвалити рішення на користь ОСОБА_19, як позивача, зокрема, про стягнення з ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 14200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень, а також звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тобто обвинувачена діяла в інтересах ОСОБА_19 . Вирішення цивільної справи за позовом Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 до ОСОБА_20 безумовно мало бути вчинено обвинуваченою з використанням наданої їй, як судді, влади та службового становища.

Так, відповідно до статті 127 Конституції України, правосуддя здійснюють судді. Останні також є носіями судової влади, а тому здійснення правосуддя є реалізацією їх владних повноважень. Поряд з цим, використання службовою особою службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді (пункт 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику про хабарництво»).

Таким чином, суддя ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника судової влади, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та частини 2 статті 19 Конституції Українизобов`язаною діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, грубо порушуючи норми процесуального та матеріального права і присягу судді, вчинила умисні дії, які полягали у висловленні прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні частини такої неправомірної вигоди.

Щодо ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення

Відповідно до статті 28 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь - якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об`єктивних фактичних обставин справи.

Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаним Судом доведеним, ОСОБА_13, вчиняючи дії щодо висловлення прохання надання їй неправомірної вигоди в розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, а у подальшому - 5 000 (п`ять тисяч) доларів США та одержання частини такої неправомірної вигоди в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, діяла умисно та з метою, яка полягає в одержанні неправомірної вигоди для себе, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Зазначені обставини суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, на переконання Суду доводяться вищенаведеними показаннями свідка ОСОБА_19, а також фактичними даними, які були одержані стороною обвинувачення за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Зокрема, зі змісту показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що саме ОСОБА_13 назвала суму коштів, які слід було передати за ухвалення нею бажаного для ОСОБА_19 рішення. З аудіо- та відеозаписів НС(Р)Д, на яких зафіксовані зустрічі між обвинуваченою та ОСОБА_19, вбачається, що вони чітко усвідомлювали те, що кошти передавались ОСОБА_13 за ухвалення нею відповідного судового рішення у справі за позовом ОСОБА_19 . І хоча ОСОБА_13 та ОСОБА_19 спілкувались незавершеними фразами, завуальовано, однак із змісту розмов встановлено, що співрозмовники без уточнюючих запитань розуміли про що іде мова. Вказане свідчить про однозначне трактування таких розмов та усвідомленість їх змісту учасниками (Протокол про результати проведення НС(Р)Д у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи, складений старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38 29 березня 2023 року, а також відеозаписи, що були одержані у результаті проведення вказаної НС(Р)Д /том № 2 а. с. 227-247/.

Окрім того, із показань свідка ОСОБА_19 встановлено, що він був запрошений помічником судді до службового кабінету ОСОБА_13 саме за вказівкою судді, де в подальшому ОСОБА_13 обговорювала із ОСОБА_19 хід розгляду справи за його позовом, що перебуває у неї на розгляді.

Водночас, Суд наголошує, що заборона вступати у позапроцесуальне спілкування із учасниками справи Кодексом суддівської етики адресована саме судді. Також, з контексту досліджених розмов не встановлено ознак примушування обвинуваченої до вступу у позапроцесуальне спілкування із ОСОБА_19, а навпаки, вбачається, що вона ініціювала безпосереднє спілкування з ОСОБА_19 у своєму службовому кабінеті.

Вартим уваги є і те, що ОСОБА_13 за власною ініціативою надала (написала) свій особистий номер мобільного телефону для подальшої комунікації з ОСОБА_19 з метою узгодження місця та часу отримання від нього неправомірної вигоди в обумовленому нею розмірі /том № 2 а. с. 80/. Вказане спілкування відбувалось у службовому кабінеті обвинуваченої, за відсутності інших осіб.

Під час зустрічі 27 березня 2023 року, на переконання Суду, саме ОСОБА_13 була ініціатором одержання неправомірної вигоди, висловивши таке прохання ОСОБА_19 . Хоч вказане прохання і не було зафіксоване у жодний спосіб, оскільки було висловлене до початку здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, проте, таке прохання ОСОБА_13 повторила ОСОБА_19 під час наступної зустрічі у службовому кабінеті, тобто 29 березня 2023 року, при цьому збільшивши розмір неправомірної вигоди, яку вона розраховувала одержати від ОСОБА_19 з 4 тис. дол. США до 5 тис. дол. США.

Так, зокрема, на запитання ОСОБА_19 : « Пять? », ОСОБА_13 відповіла: «Пять, да. И мне будет к тебе просьба: мне нужно участки продать мои». На що ОСОБА_19 відповів: «Но у меня четыре есть, сейчас пять нет. Можно». ОСОБА_13 у відповідь сказала: «Но донесешь, потому что я пока. Хорошо?» /том № 2 а. с. 227-247/.

Після цього ОСОБА_13 обговорювала з ОСОБА_19 деталі судової справи. Зокрема, на запитання ОСОБА_19 щодо можливого апеляційного оскарження судового рішення, ОСОБА_13 відповіла: «Да я думаю, что там тоже поддержим», «Конечно». А на запитання ОСОБА_19, що буде у випадку якщо ОСОБА_20 відмовиться отримувати від ОСОБА_19 повістки до суду, ОСОБА_13 відповіла: «Пусть не берет, мы вынесем заочку». ОСОБА_19 уточнив: «Заочку можно?», на що ОСОБА_13 відповіла: «Да, и быстрее».

Після цього, вони домовились про зустріч цього ж дня для передачі ОСОБА_13 обумовленої неправомірної вигоди.

Згадане спілкування відбувалося поза процесуально, у службовому кабінеті судді, доступ до якого сторонніх осіб є можливим лише з дозволу судді.

Цього ж дня, під час зустрічі з ОСОБА_19 та розмови в автомобілі, належному на праві власності ОСОБА_13, на запитання ОСОБА_19 коли буде судове рішення, ОСОБА_13 пояснила: «Смотри, 3-го у нас перше підготовче, так, мы закроем підготовче, даже думаю, что на следующее заседание». На уточнення ОСОБА_19 чи це буде швидко, ОСОБА_13 відповіла: «Это я быстро тебе сделаю. Если они не будут ходить, главное, чтобы они повідомлені были.».

Хоча ОСОБА_13 у наведених вище розмовах не зазначала анкетні дані сторін цієї справи, проте зі змісту таких розмов слідує, що обговорення стосувалось позову Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 до ОСОБА_20 .

Окрім того, із досліджених матеріалів убачається, що обвинувачена щоразу активно підтримувала розмову з ОСОБА_19, висловлювала прохання надати неправомірну вигоду, вказувала на конкретні моменти стосовно розгляду справи. Також, вона розуміла, що бере участь в обговоренні питання одержання нею коштів в якості неправомірної вигоди, її суми, за що вона мала пришвидшити розгляд справи та постановити рішення з використанням наданої влади в інтересах позивача - Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19, а саме судового рішення про стягнення з ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 14200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень, а також про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Поряд з цим, обвинувачена застосовувала конспіративні методи при обговоренні з ОСОБА_19 дати та часу передачі неправомірної вигоди. Спілкуючись телефоном, ОСОБА_13 використовувала мобільний застосунок «WhatsApp», що унеможливлює фіксацію відповідних з`єднань операторами надання телекомунікаційних послуг. Надіслані ОСОБА_13 повідомлення ОСОБА_19 були короткими, без зайвих слів, не обтяжені додатковими деталями. Як вбачається з листування ОСОБА_13 та ОСОБА_19 в месенджері «WhatsApp», ОСОБА_19 27 березня 2023 року о 16:03:09 згідно з попередньою домовленістю із ОСОБА_13, у повідомленнях сповістив її про дати візиту: «Добр ый день это ОСОБА_28. Буду среда четверг», на що ОСОБА_13 о 16:03:57 відповіла: «Ок» та о 16:04:33 надіслала повідомлення такого змісту: «Желательно конечно среда». У відповідь ОСОБА_19 написав ОСОБА_13 : «Ок, буду стараться» (надіслано о 16:04:53), на що ОСОБА_13 о 16:05:04 відповіла: «Спасибо» /том № 3 а. с. 96-102/. Із вказаного листування вбачається, що ОСОБА_13 27 березня 2023 року повідомила ОСОБА_19, що чекає на нього в середу, тобто 29 березня 2023 року, тим самим даючи зрозуміти, що грошові кошти необхідно надати саме у цей день.

Натомість, під час особистих зустрічей ОСОБА_13 вела себе впевнено та спокійно, беззастережно обговорювала з ОСОБА_19 деталі судової справи.

Таким чином, Суд визнає, що ОСОБА_13 усвідомлювала, що вчиняє протиправні дії, спрямовані на висловлення прохання та отримання неправомірної вигоди.

Згідно з доказами, наданими Суду, поза розумним сумнівом доведено, що в обвинуваченої не було визначених законодавством підстав для висловлення прохання надати їй неправомірну вигоду та одержання зазначених вище коштів, а тому, такі дії вчинялися нею з метою, яка полягає в одержанні неправомірної вигоди.

Поряд з цим Суд враховує, що під час дослідження у судовому засіданні файл-звіту мобільного телефону Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9 ), збереженого на флеш-накопичувачі Kingston DTX/256GB (256 Гб, маркувальне позначення: 07102-308.A00LF 5V OS 9595704 TAIWAN), який є додатком до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 04 квітня 2023 року /том № 3 а. с. 85-95/, Судом встановлено, що наведене вище листування ОСОБА_13 із контактом « ОСОБА_28 » номер телефону: НОМЕР_10 містить спеціальну помітку про видалення таких повідомлень, отже такі повідомлення були видалені з внутрішньої пам`яті мобільного телефону ОСОБА_13, що свідчить про намагання ОСОБА_13 знищити докази спілкування із ОСОБА_19 та таким чином унеможливити своє викриття.

Вчинювані обвинуваченою заходи з метою приховування кримінального правопорушення підтверджують усвідомлення нею протиправності своїх дій, передбачення суспільно-небезпечних наслідків та бажання їх настання.

Поряд з цим, Суд враховує, що наявні матеріали, свідчать про те, що ОСОБА_13 характеризує себе як особу, пов`язану з вирішенням питань поза межами правового поля.

Із розмов, які відбулись в автомобілі 29 березня 2023 року, відразу після отримання ОСОБА_13 неправомірної вигоди від ОСОБА_19, вона зазначала, що їй дуже потрібні гроші («нужна десятка»), оскільки вона приймала участь у вирішенні іншого питання із суддею у кримінальному процесі («уголовный судья»), «передали 15 тисяч», з яких вона: «своих три потратила». Проте, такі особи, які давали неправомірну вигоду, передумали та від них надійшла вимога повернути кошти, у зв`язку з чим вони почали погрожувати адвокату, через якого ці гроші передавалися. Тому, ОСОБА_13 змушена повернути надані їй перед цим кошти. Оскільки суми, наданої їй ОСОБА_19 недостатньо, вона консультувалась у ОСОБА_19 щодо можливості швидкого продажу належних їй земельних ділянок.

Так, в зафіксованих розмовах у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, 29 березня 2023 року, ОСОБА_13 серед іншого зазначила: «Я тебе хочу сказать, что эти деньги сейчас пойдут - нас так подставили, так подставили! Вообще мне нужна десятка. Так подставили, что это ужас! Сначала сказали, решали вопрос, ну, (1-2сл.) через нас, ну, уголовный судья, сказали зэки, сказали: «Мы признаем вину, все, пожалуйста, помогите!» Они давали, по-моему, 15-ть тысяч, все. И тут судья уехал, отвез жене деньги, я свои, там у меня было три тысячи, потратила». «Тут они передумали, назад быстренько возвращайте деньги, мы передумали. Начали там, это ж зэки, начали угрожать этой адвокатессе, она там отдала свои деньги все. Потому что судья сказал, говорит: «Они передумали - это их проблемы!» Но как это так, передумали. Ой, так что».

Таким чином, ОСОБА_13 на момент вчинення протиправних дій достеменно усвідомлювала, що її дії становлять склад кримінального правопорушення. До того ж ОСОБА_13 є суддею, що обумовлює в неї наявність спеціальних знань в галузі права. Тобто, вона не могла не усвідомлювати протиправність висловлення прохання про одержання неправомірної вигоди за винесення судового рішення на користь конкретної сторони, так і своєї ролі в цьому питанні.

Отже, своїми діями, які виразились у висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати їй неправомірну вигоду, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій, з використанням наданої їй влади, та отриманні такої неправомірної вигоди, ОСОБА_13 вчинила злочин, передбачений частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Крім того, Суд звертає увагу, що злочин, передбачений частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, вчинений ОСОБА_13, відноситься до категорії латентних, вчинений в умовах неочевидності та інституціоналізації практики учинення корупційних злочинів, при цьому обвинуваченою, застосовані методи конспірації, маскування своїх дій та отримання неправомірної вигоди непомітно від сторонніх осіб. За таких прихованих дій обвинуваченої, з метою ефективної боротьби з цим явищем, уникнення порушення прав громадянина, забезпечення охоронюваних законом інтересів суспільства, демократичного розвитку держави, з метою належного розкриття та попередження вчинення вказаного злочину та профілактики вчинення нових злочинів виконання цих завдань та реалізації державних заходів протидії можливе було, виключно лише шляхом застосування агентурних методів роботи та проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій.

Наведені вище докази Суд визнає допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Зазначений висновок Суду, щодо допустимості доказів, зокрема, ґрунтується на процесуальних документах, які слугували правовою підставою для збирання доказів стороною обвинувачення, а саме:

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні /том № 2 а. с. 3/;

- постановах від 27 березня 2023 року та 31 березня 2023 року про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні /том № 2 а. с. 6-7, № 2 а. с. 8-10/;

- постановах від 27 березня 2023 року, від 22 березня 2024 року, від 05 серпня 2023 року про визначення (зміну) групи прокурорів у кримінальному провадженні /том № 2 а. с. 12-14, том № 4 а. с. 62-63.

- ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року № 771, згідно з якою надано дозвіл на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_19 /том № 2 а. с. 186-189, 190-193/;

- ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року № 772 згідно з якою надано дозвіл на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 199-203, 204-208/;

- постанові старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34 від 28 березня 2023 року про залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_19 у кримінальному провадженні № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року /том № 2 а. с. 180-181/;

- постанові прокурора ОСОБА_11 від 28 березня 2023 року № 28/3-736т про проведення у кримінальному провадженні НС(Р)Д - контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 213-216/;

- дорученні прокурора ОСОБА_11 керівнику ІНФОРМАЦІЯ_27 на проведення НС(Р)Д (вих. № 28/3-737т від 28 березня 2023 року) /том № 2 а. с. 209-210, 211-212/;

- дорученні старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_34 оперативному підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_21 на проведення НС(Р)Д (вих. № 19/3102т від 28 березня 2023 року) /том № 2 а. с. 220-221/;

- дорученні старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_34 оперативному підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_21 на проведення огляду мобільного телефону Samsung SM-G998B/DS (серійний номер: НОМЕР_9 ), вилученого в ході обшуку автомобіля ОСОБА_13 (вих. № 0442-190/10563 від 05 квітня 2023 року) /том № 3 а. с. 189/;

- дорученні детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_39 оперативним підрозділам ІНФОРМАЦІЯ_21 на проведення огляду грошових коштів та вручення їх заявнику у кримінальному провадженні в розмірі, необхідному для забезпечення документування протиправної діяльності, а також забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій в період часу з 29 березня 2023 року по 31 березня 2023 року (вих. № 0442-190/9672 від 29 березня 2023 року) /том № 2 а. с. 92/ та листі детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_39 від 28 березня 2023 року /том № 2 а. с. 91/;

- постановах прокурора ОСОБА_11 про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11 квітня 2023 року, від 02 травня 2023 року /том № 3 а. с. 6-7, 14-15/;

- супровідних листах від 30 березня 2023 року (вих. № 19/3220 т), від 04 квітня 2023 року (вих. № 65/5/Д/2-1982), від 21 квітня 2023 року (вих. № 16/1/6-19926-23), від 17 травня 2023 року (вих. № 16/1/6-19926-23-21) щодо направлення документів, складених за результатами проведення НС(Р)Д /том № 3 а. с. 5, 8, 9, 13/;

- супровідних листах від 28 березня 2023 року (вих. № 19/3064т, вих. № 28/3-723т) щодо направлення документів для виконання процесуальних дій /том № 3 а. с. 1, 2/;

- супровідних листах від 28 березня 2023 року (вих. № 28/3-740 т) щодо скерування ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року, якими надано дозвіл на проведення НС(Р)Д для організації проведення визначених ними негласних слідчих (розшукових) дій /том № 3 а. с. 3, 4/;

- супровідному листі від 21 квітня 2023 року (вих. № 28/3-908т) щодо направлення документів для долучення до матеріалів кримінального провадження /том № 3 а. с. 10/;

- супровідному листі від 27 квітня 2023 року (вих. № 29/4338т) щодо направлення ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року якими надано дозвіл на проведення НС(Р)Д, у зв`язку з необхідністю розсекречування/ том № 3 а. с. 11/;

- супровідному листі від 20 квітня 2023 року (вих. № 19/4072) щодо направлення постанови на проведення НС(Р)Д: контролю за вчиненням злочину та доручення на проведення НС(Р)Д для прийняття рішення про їх використання у кримінальному провадженні /том № 3 а. с. 12/;

- супровідному листі від 17 квітня 2023 року (вих. № 65/5/Д/2-2058), щодо направлення документів, складених за результатами проведення слідчих дій /том № 3 а. с. 190/;

- супровідних листах від 28 березня 2023 року (вих. № 28/3-740т), від 29 березня 2023 року (вих. № 65/5/Д/2-1875), щодо направлення документів, складених за результатами проведення слідчих дій /том № 3 а. с. 190, том № 2 а. с. 93/;

- супровідному листі від 27 березня 2023 року (вих. № 16/1/6-19926-23) щодо скерування для долучення до матеріалів кримінального провадження постанови про визначення групи прокурорів /том № 2 а. с. 12/;

-запитах детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 від 26 червня 2023 року (вих. № 0442-192/19504), від 14 квітня 2023 року (вих. № 0442-012/11546), від 17 квітня 2023 року (вих. № 0442-202/11705), від 17 квітня 2023 року (вих. № 0442-164/11711) /том № 3 а. с. 131, том № 2 а. с. 170, 173, 175/;

- завіреній копії ухвали ІНФОРМАЦІЯ_19 від 03 квітня 2023 року, якою надано дозвіл детективам ІНФОРМАЦІЯ_12 на обшук у приміщенні службового кабінету № 263 судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 167-169/;

- завіреній копії ухвали ІНФОРМАЦІЯ_19 від 30 березня 2023 року, якою надано дозвіл детективам ІНФОРМАЦІЯ_12 на обшук автомобіля «AUDI Q8» з державним номерним знаком НОМЕР_6, що на праві приватної власності належить ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 139-141/;

- постанові старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_34 від 29 березня 2023 року, згідно з якою визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження речі та документи /том № 2 а. с. 142-145/;

- завіреній копії ухвали ІНФОРМАЦІЯ_19 від 03 квітня 2023 року, згідно з якою накладено арешт на речі та майно, вилучені під час проведення обшуку автомобіля «AUDI Q8» з державним номерним знаком НОМЕР_6, належного ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 153-156/.

З урахуванням встановлених фактичних обставин, з огляду на відсутність інших альтернативних версій розвитку подій (крім твердження про провокацію, якому надана окрема оцінка у розділі VІI цього вироку) та/або участі в них обвинуваченої, дії обвинуваченої не можуть бути кваліфіковані інакше, а її винуватість підтверджується поза розумним сумнівом на підставі зазначених вище доказів, а також документів, які підтверджують достовірність та можливість використання доказів та вирішення інших питань, пов`язаних з ухваленням вироку, які є допустимими та достовірними, а в сукупності - достатніми та узгодженими.

Одночасно, таке обвинувачення не спростоване допустимими, належними та достовірними доказами сторони захисту.

Суд звертає окрему увагу на те, що під час викладу формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, Суд змінив виклад окремих обставин вчинення обвинуваченою інкримінованих їй діянь, у порівняні з формулюванням обвинувачення, що міститься у обвинувальному акті. Такі зміни обумовлені встановленими під час судового розгляду обставинами кримінального правопорушення, які, загалом, не впливають на характер і обсяг обвинувачення, а також на можливість сторони захисту здійснювати належний захист від висунутого обвинувачення. Окреслені зміни відповідають повноваженням Суду та судовій практиці з цього питання (постанова Верховного Суду від 08 грудня 2020 року справа № 278/1306/17).

VІ. Мотиви неврахування окремих доказів

Щодо доказів сторони обвинувачення

Суд, відповідно до статті 85 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за необхідне визнати неналежним доказом наданий стороною обвинувачення протокол огляду пошукового ресурсу для ідентифікації абонентів мобільного зв`язку Telegram Bot « ІНФОРМАЦІЯ_28 » від 28 березня 2023 року та скриншоту, доданого до нього. Так, у ході огляду, детектив ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_31 ввів у пошуку вказаного пошукового ресурсу номер телефону: « НОМЕР_16 » та у відповідь отримав ідентифікацію даного номеру мобільного телефону за таким ім`ям: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, код НОМЕР_17, а також відомості про ще один номер телефону, що перебуває у користуванні ОСОБА_13 : НОМЕР_11 /том № 3 а. с. 105-106/. Вказаний документ не містить фактичних даних щодо обставин, які мають значення у цьому провадженні, оскільки номер телефону « НОМЕР_16 », хоч і перебував у користуванні ОСОБА_13 станом на березень 2023 року, проте не використовувався нею для спілкування із ОСОБА_19, оскільки для комунікації з останнім ОСОБА_13 використовувала номер телефону: НОМЕР_5 .

Окрім того, Суд вважає за необхідне визнати неналежними доказами, надані стороною обвинувачення речові докази та документи, оскільки вони не містять фактичних даних щодо обставин, які мають значення у цьому провадженні, а саме:

- 4 аркуші з чорновими записами, які зі слів ОСОБА_13 написані нею власноручно, що були вилучені 29 березня 2023 року під час обшуку автомобіля «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, /том № 2 а. с. 121 (конверт)/. Згідно з поясненнями прокурора ОСОБА_11, вказані 4 аркуші з чорновими записами були вилучені стороною обвинувачення з метою проведення почеркознавчої експертизи для підтвердження факту написання ОСОБА_13 власноручно на шматку паперу, наданого ОСОБА_19, свого особистого номеру мобільного телефону. Однак, з огляду на те, що сторона захисту не заперечувала таких обставин, щодо дійсності написання ОСОБА_13 свого номеру телефону на шматку паперу, який долучений до матеріалів справи, таким чином необхідність у проведенні відповідної експертизи не виникла. Будь-яких інших фактичних даних щодо обставин, які мають значення у цьому провадженні, вказані 4 аркуші не містять;

- протокол огляду речей і документів від 29 березня 2023 року, відповідно до якого детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_31 провів огляд мобільного телефону Samsung A02s s/n: НОМЕР_18, добровільно наданого ОСОБА_13, під час проведення 29 березня 2023 року огляду місця події - в АДРЕСА_1, біля автомобіля «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, оскільки за результатом проведеного огляду мобільного телефону не виявлено інформації, яка має значення для досудового розслідування /том № 2 а. с. 110/.

Поряд з цим, Судом не береться до уваги та відповідно не підлягає оцінці, наданий стороною обвинувачення протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року /том № 2 а. с. 64-69/.

Заявляючи клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року, прокурор ОСОБА_11 зауважив, що сторона обвинувачення не просить досліджувати зміст протоколу допиту та надані свідком покази, натомість, просить дослідити добровільно передані ОСОБА_19 під час такого допиту матеріали, які в свою чергу, долучені до протоколу допиту в якості додатків. Прокурор наголосив, що протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року є свідченням шляху отримання стороною обвинувачення таких доказів та вказує на джерело їх отримання, що відображено в протоколі. Окрім того, стороною обвинувачення заявлене клопотання про допит свідка ОСОБА_19 під час судового розгляду.

Суд зауважує, що згідно зі статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні. Водночас, у відповідності до положень частини 4 статті 95 Кримінального процесуального кодексу України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин, Суд визнає протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року недопустимим доказом, за винятком наданих ОСОБА_19 в ході такого допиту копій позовної заяви та заяви про забезпечення позову, скриншоту листування із ОСОБА_13 та наданого нею шматка паперу із власноруч записаним номером мобільного телефону, які є додатками до такого протоколу допиту.

Суд наголошує, що визнання протоколу допиту свідка недопустимим доказом не впливає на допустимість додатків, доданих до такого протоколу, на які Суд посилався вище, і на можливість використання їх як доказів.

Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі статтею 94 Кримінального процесуального кодексу України Суд оцінює докази (фактичні дані), а не джерело доказів (зокрема, документ). Тому, з позиції достовірності, належності чи допустимості Суд зобов`язаний оцінити всі фактичні дані, у тому числі, що містяться в документах, доданих в якості додатків до протоколу допиту свідка, який є заявником у кримінальному провадженні.

Отже, за винятком протоколу допиту свідка ОСОБА_19, який не підлягає дослідженню на судовому провадженні, у Суду не виникає жодних сумнівів у допустимості та достовірності додатків, доданих до протоколу допиту свідка від 27 березня 2023 року, оскільки останні неспростовно підтверджуються іншими доказами та встановленими обставинами у справі, а саме: наданими під час судового розгляду показаннями свідка ОСОБА_19, фактами комунікації ОСОБА_13 із ОСОБА_19 з використанням особисто наданого ОСОБА_13 ОСОБА_19 номеру мобільного телефону, протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_13 та інформації (файл-звіту) з ім`ям «Samsung SM-G998B_2023-04-03_Report», в результаті яких виявлене (вже видаленим) аналогічне листування із ОСОБА_19 в месенджері «WhatsApp». Суд зауважує, що свідок ОСОБА_19 був допитаний під час судового розгляду та підтвердив обставини отримання ним від ОСОБА_13 номеру мобільного телефону, написаного нею власноручно на шматку паперу та факт обміну повідомленнями в месенджері «WhatsApp». Тож додатки до протоколу допиту ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року визнаються належними та допустимими доказами.

Щодо доказів сторони захисту

За клопотанням сторони захисту під час судового розгляду був допитаний свідок ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, проте його покази не можуть братися до уваги Судом, оскільки Суд вважає покази свідка сторони захисту ОСОБА_20 неналежними та недостовірними.

До такого висновку Суд доходить, з огляду на те, що зазначений свідок не був очевидцем подій, які викладені у висунутому ОСОБА_13 обвинуваченні, а його показання переважно стосувались обставин знайомства та цивільно-правових відносин із свідком сторони обвинувачення ОСОБА_19, тобто обставин, що передували подіям, що описані у висунутому ОСОБА_13 обвинуваченні та відповідно не мають значення у цьому провадженні.

Суд наголошує, що належність показань свідка визначається логічним зв`язком відомостей, що містяться в них, із обставинами, які повинні встановлюватися для правильного вирішення кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на те, що обставини укладення Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, а отже наявності зобов`язань у ОСОБА_20 перед ОСОБА_19 за таким договором та актом, викликають сумніви в їх реальності та мають ознаки удаваності правочину, з метою в подальшому створити умови для звернення до суду з позовною заявою та здійснення провокації злочину - не заслуговують на увагу, оскільки такі обставити стосовно реальності укладеного правочину, його чинності, дійсності волевиявлення сторін підлягали з`ясуванню в межах розгляду судової справи № 947/8439/23, що перебувала у провадженні ОСОБА_13, як судді ІНФОРМАЦІЯ_10 . Водночас, вони знаходяться поза межами пред`явленого ОСОБА_13 обвинувачення та не охоплюються досліджуваними у даному кримінальному провадженні подіями.

Окрім того, у Суду наявні сумніви в достовірність показів свідка ОСОБА_20, з огляду на таке.

Суд, який досліджує докази, має широкий розсуд в оцінці їх достовірності, виходячи як з надійності джерел доказів, так і з узгодженості досліджуваного доказу з іншими наявними у справі фактичними даними.

Відповідно до положень статті 94 Кримінального процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 96 цього ж Кодексу, суд, який досліджує докази, зобов`язаний взяти до уваги докази нечесності свідка, надані стороною кримінального провадження (постанова Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 759/8398/15-к).

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 96 Кримінального процесуального кодексу України для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

Окрім того, Європейський суд з прав людини встановлював у своїй практиці, що неузгодженості між власними показаннями свідків, наданими у різні періоди часу, так само як і серйозні неузгодженості між різними видами доказів, наданими стороною обвинувачення, призводять до серйозних підстав для оскарження довіри до свідка та доказової сили його показань; таким чином, цей вид оскарження становить заперечення, здатне вплинути на оцінку фактичних обставин справи, які ґрунтувалися на цих доказах, та, зрештою, на результат судового розгляду (рішення у справі «Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви № 35485/05 та 3 інших, пункт 206, від 26 липня 2011 року; рішення у справі «Чжан проти України» (Zhang v. Ukraine), заява № 6970/15, пункт 62, від 13 лютого 2019 року).

Таким чином Суду належало перевірити достовірність показань свідка ОСОБА_20 .

Так, Суд, серед іншого, дослідив матеріали кримінального провадження № 12023162480000773, зареєстрованого за заявою ОСОБА_20 про кримінальне правопорушення від 12 червня 2023 року.

Як вбачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо зазначеного кримінального провадження, до слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області 12 червня 2023 року надійшла заява від ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в якій він просив вжити заходів до невстановлених осіб, які у невстановлений час та місці, за попередньою змовою групою осіб, підробили документи, а саме Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг між АН « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від 20 грудня 2021 року та Акт прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, ЄО №10542 /том № 3 а. с. 153/.

У заяві про кримінальне правопорушення від 12 червня 2023 року мова йшла про те, що ОСОБА_19 вчинив щодо ОСОБА_20 суспільно небезпечні дії, які становлять склад злочинів, передбачених частинами 3, 4 статті 358 та частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а саме - звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_20 боргу в сумі 549 540 грн та при цьому позовні вимоги обґрунтував тим, що нібито ОСОБА_20 20 грудня 2021 року уклав з ОСОБА_19 . Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг за продаж належної ОСОБА_20 на праві особистої власності частини (26/100) будинку АДРЕСА_1 та отримав від ОСОБА_19 10 000 доларів США, згідно з Актом прийому-передачі грошей. У той же час, у заяві від 12 червня 2023 року ОСОБА_20 зазначав, що Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року він не укладав та не підписував, як і Акт прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, грошей від ОСОБА_19 не отримував, наміру продавати житло не мав, взагалі ОСОБА_19 не знає та жодного разу не бачив. Тож, за твердженнями ОСОБА_20, ОСОБА_19 підробив та використав, шляхом подачі до ІНФОРМАЦІЯ_10, завідомо підроблені документи, а саме Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг та Акт прийому-передачі грошей в сумі 10 000 доларів США, чим вчинив зазначені вище кримінальні правопорушення /том № 3 а. с. 150-152/.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року здійснюється слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, процесуальне керівництво здійснюється Київською окружною прокуратурою міста Одеси.

У той же час, 12 червня 2023 року між ОСОБА_20 та адвокатом ОСОБА_14 укладено угоду про надання правової допомоги (Угода № 0/23 від 12 червня 2023 року) /том № 3 а. с. 155/. Суд наголошує, що копія угоди про надання правової допомоги від 12 червня 2023 року, надана Суду стороною захисту, належним чином не завірена, однак, зважаючи на те, що під час судового розгляду заперечень від учасників щодо її достовірності не надходило та адвокатом ОСОБА_14 не заперечувались викладені в ній обставини, Суд приймає її до уваги.

12 червня 2023 року старший слідчий слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_61 допитав ОСОБА_20 в якості потерпілого та останнього було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України, про що свідчить підпис ОСОБА_20 у відповідній графі протоколу допиту /том № 3 а. с. 154/.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_20 підтвердив, що дійсно звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12 червня 2023 року та був допитай у зв`язку з цим слідчим, проте, звернення ОСОБА_20 із заявою про злочин та надані слідчому показання є неправдивими, з огляду на вчинення на нього тиску адвокатами ОСОБА_17 та ОСОБА_14 . Свідок наголосив, що адвокати ОСОБА_17 та ОСОБА_14 здійснювали на нього тиск та таким чином досягли того, що свідок надав неправдиві показання. Адвокати повідомили свідку, що з огляду на те, що свідок винен велику суму грошей ОСОБА_19 та його будинок арештований, таким чином свідок може залишитися без будинку. Зокрема, адвокати ОСОБА_14 та ОСОБА_17 сказали свідку, що у нього заберуть будинок та змусять виплатити всю суму отриманих від ОСОБА_19 грошей. Таким чином, вказану заяву до поліції ОСОБА_20 написав під впливом адвокатів ОСОБА_17 та ОСОБА_14, тож заявлена ним інформація є завідомо неправдивою. Крім того, відповідно до показань ОСОБА_20, останньому були надані грошові кошти у розмірі 1 тис. дол. США за дачу завідомо неправдивих показань щодо несправжності його підпису в документах, відповідно до яких він має борг перед ОСОБА_19 . Свідок ОСОБА_20 пояснив, що в рамках кримінального провадження за його заявою його допитували двічі, спочатку в приміщенні поліції, а потім ще раз вже в приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Свідок додав, що під час надання показів в поліції, він надав неправдиві покази, а саме те, що його попросили сказати адвокати. Після того, як він дав неправдиві покази в поліції, його мобілізували та відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_29 . Там, поряд з ним перебував чоловік, який пояснив свідку, що адвокати його використали для того, щоб отримати від нього потрібні їм показання та за це заплатили гроші, тому він порадив свідку звернутися до керівництва територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб вони запросили представників поліції або буд-який інших силових структур, для того щоб свідок надав правдиві показання про все, що з ним відбувалося. Таким чином, свідок вирішив надати чесні показання, ті які дійсно правдиві, щоб бути чистим перед ОСОБА_19 . За такого, свідок надав правдиві показання в ході допиту в приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як вбачається з відповіді на запит детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_62 (вих. № 0442-192/19504 від 25 червня 2023 року) щодо кримінального провадження № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року, Начальником слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_63 (вих. № 60/вх6688 26.03.2023)повідомлено, що кримінальне провадження № 12023162480000733 від 12 червня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення та надіслано копію постанови слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_64 від 26 червня 2023 року про закриття кримінального провадження та Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023162480000733 /том № 3 а. с. 132-139/.

Постанова слідчого від 26 червня 2023 року мотивована тим, що за результатами проведеного досудового розслідування достатніх даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України не здобуто та можливість отримання інших доказів вичерпана.

У постанові слідчого ОСОБА_64, серед іншого, наведені такі обставини.

12 червня 2023 року до чергової частини Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області, надійшла заява від ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), в якій він просить вжити заходів до невстановлених осіб, які у невстановлений час та місці за попередньою змовою групою осіб підробили документи, а саме Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг між АН « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та Акт прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року. Цього ж дня, з приводу зазначених обставин ОСОБА_20 був допитаний.

У подальшому, а саме 22 червня 2023 року, потерпілий ОСОБА_20 за власною ініціативою був допитаний повторно. Так, ОСОБА_20 пояснив, що до нього звернулися раніше невідомі жінка та чоловік та запропонували поспілкувалися з приводу справи щодо боргу ОСОБА_19 . Вони показали свої посвідчення, чоловік - адвокат ОСОБА_14, а жінка - адвокат ОСОБА_17 . Після цього, знаходячись у будинку ОСОБА_20, вони дістали великий пакет документів та почали пояснювати, що на нерухомість ОСОБА_20 накладений арешт та в нього наявний борг, тому він може залишитися без будинку, а ще залишиться борг ОСОБА_19, крім того його призвуть на службу до Збройних Сил України та відправлять у східному напрямку до «гарячої точки». Він сприйняв це як моральний тиск. У подальшому, адвокати запропонували визнати, що підпис у документах щодо його боргу ОСОБА_46 насправді не його, отже вказані документи підроблені, а грошей він від ОСОБА_19 не отримував. На цьому, з їх слів, вони збиралися побудувати захист, щоб ОСОБА_20 не віддавав борг ОСОБА_19 та рішенням суду зняти арешт з його будинку. Крім зняття арешту з його будинку та можливості не повертати борг ОСОБА_19, ОСОБА_14 та ОСОБА_17 пообіцяли, що безкоштовно допоможуть з лікуванням ноги. Все зваживши, він погодився на пропозицію ОСОБА_14 та ОСОБА_17 . Після чого, ОСОБА_17 надала йому 500 (п`ятсот) доларів США. Після цього, він надав завідомо неправдиві показання. А саме, що підпис на документах щодо боргу ОСОБА_19 йому не належить, вказані документи він бачить вперше та те, що він не отримував ніяких грошових коштів від ОСОБА_19 . Окрім того, адвокати ОСОБА_14 та ОСОБА_17 пояснили, що ОСОБА_20 треба буде повторити такі неправдиві показання в суді по іншій справі. Вказана справа стосується якоїсь судді, яку підставили та яка проходить по кримінальній справі, детальних пояснень йому не надавали, лише зазначили, що суддя жіночої статі та по її кримінальній справі необхідно дати показання, можливо в суді. Після чого, 12 червня 2023 року ОСОБА_14 відвіз ОСОБА_20 до ІНФОРМАЦІЯ_30, на АДРЕСА_6 . В поліції під диктовку адвоката ОСОБА_14 він написав заяву про підробку документів, які фігурують у справі з ОСОБА_19 . Слідчим допитано його з даного приводу. На виконання вказівки адвокатів, ОСОБА_14 та ОСОБА_17 та знаходячись під їх тиском, він надав завідомо неправдиві показання, зокрема, що він не підписував документів з ОСОБА_19, грошові кошти від нього не отримував, а договір та акт приймання-передачі грошових коштів він бачить вперше.

Врахувавши викладене, слідчий СВ Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_65 вирішив, що у діях ОСОБА_20 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 383 Кримінального кодексу України - завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. За даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162480000825 за попередньою кваліфікацією передбаченою частиною 1 статті 383 Кримінального кодексу України. Поряд з цим, слідчий ОСОБА_65 у постанові від 26 червня 2023 року дійшов висновку, що за результатами проведеного досудового розслідування достатніх даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України не здобуто та, з огляду на те, що можливість отримання інших доказів вичерпана, кримінальне провадження № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

У подальшому, постановою прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_66 від 28 серпня 2023 року скасовано постанову слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_64 від 26 червня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023162480000773 від 12 червня 2023 року /том № 3 а. с. 157/. Прокурор дійшов висновку, що досудове розслідування у кримінальному провадженні фактично не проведене, необхідні слідчі дії та процесуальні дії не проводились, а матеріалів, які представлені слідчим, недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Інших матеріалів, що стосуються подальшого руху кримінального провадження № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року, а також кримінального провадження № 12023162480000825 від 26 червня 2023 року, Суду не надано.

Допитаний з приводу наведених вище обставин під час судового розгляду свідок ОСОБА_20 заперечив правдивість наданих ним 12 червня 2023 року слідчому показань, а також обставин, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 12 червня 2023 року. Свідок наголошував, що такі, неправдиві, показання він надав через тиск адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17 та під їх контролем. Натомість, правдиві показання, з його слів, він надав за власною ініціативою, під час перебування в приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також під час судового розгляду в межах цієї судової справи.

Поряд з цим, не може залишатися поза увагою Суду той факт, що свідок ОСОБА_20, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України, як під час допиту слідчим 12 червня 2023 року, так і в суді (28 квітня 2025 року та 19 травня 2025 року) навів дві протилежні версії розвитку подій, що об`єктивно ставить під сумнів достовірність всіх його показань.

Окрім того, Суд враховує, що в межах кримінального провадження № 12023162480000825 за попередньою кваліфікацією, передбаченою частиною 1 статті 383 Кримінального кодексу України, здійснювалась перевірка обставин надання ОСОБА_20 завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за фактом звернення із заявою про кримінальне правопорушення від 12 червня 2023 року.

У той же час, доведення або спростування факту підробки документів підписантами яких є ОСОБА_19 та ОСОБА_20 є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року. Відомостей про закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в одній із форм, визначених частиною 2 статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, до Суду не надано.

З огляду на суперечливість наданих ОСОБА_20 показань під час його неодноразових допитів, а також свідчення ОСОБА_20 про здійснення на нього тиску адвокатами ОСОБА_14 та ОСОБА_17, які здійснювали захист на той час підозрюваної ОСОБА_13 та в той же час, адвокатом ОСОБА_14 було укладено угоду про надання правової допомоги із ОСОБА_20 (Угода № 0/23 від 12 червня 2023 року) /том № 3 а. с. 155/, таким чином Суд визнає недостовірними доказами надані стороною захисту документи, а саме:

- копію акту опитування ОСОБА_20 /том № 3 а. с. 147-149/;

- копію заяви ОСОБА_20 про кримінальне правопорушення від 12 червня 2023 року /том № 3 а. с. 150-152/;

- копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року /том № 3 а. с. 153/;

- копію заяви ОСОБА_20 до ІНФОРМАЦІЯ_10 від 09 червня 2023 року у справі № 947/8439/23 /том № 3 а. с. 156/;

- копію однієї сторінки протоколу допиту потерпілого ОСОБА_20 від 12 червня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року /том № 3 а. с. 154/. (Суд відмовив в долученні до матеріалів справи копії протоколу допиту потерпілого ОСОБА_20 в повному обсязі, а також флеш-носія із відеозаписом опитування адвокатами ОСОБА_20, з огляду на недопущення порушення принципу безпосередності дослідження показань свідка).

Цими документами сторона захисту обґрунтовувала свою версію щодо вчинення стосовно ОСОБА_13 провокації злочину. Водночас, зафіксовані у таких документах дані викликають сумнів у їх достовірності.

На переконання Суду, ці документи не підтверджують вчинення провокативних дій правоохоронними органами щодо судді ОСОБА_13, а лише вказують на факт здійснення впливу на ОСОБА_20 та надання ним конкретних показань, необхідних адвокатам.

Поряд з цим, Суд наголошує, що згідно зі статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України Суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, тому акт опитування ОСОБА_20, та протокол допиту потерпілого ОСОБА_20 від 12 червня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023162480000773очевидно є недопустимими доказами. До того ж, свідок ОСОБА_20 був допитаний під час судового розгляду.

Окрім того, як вбачається з наданих стороною захисту матеріалів, 12 червня 2023 року захисники ОСОБА_14 та ОСОБА_17, здійснюючи захист, на той час, підозрюваної ОСОБА_13 у рамках кримінального провадження № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року, звернулись до детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 із клопотанням щодо відновлення строків досудового розслідування для допиту свідка сторони захисту - ОСОБА_20, повторного допиту свідка сторони обвинувачення - ОСОБА_19 та, в разі потреби, проведення їх одночасного допиту. Клопотання захисники обґрунтовували обставинами звернення ОСОБА_20 до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення щодо підроблення підпису останнього в Договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг та Акті прийому-передачі грошей, укладених між АН « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 та ОСОБА_20 20 грудня 2021 року.Позиція захисту полягала в тому, що ОСОБА_19, не маючи жодних майнових відносин із ОСОБА_20 та не знаючи його, звернувся до суду про стягнення з останнього неіснуючого боргу в сумі 549 540 грн, та таким чином влаштував пастку для судді, що, на переконання сторони захисту, свідчить про провокацію злочину щодо ОСОБА_13 /том № 3 а. с. 159-162/.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_39 від 14 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання захисників підозрюваної ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_17 та ОСОБА_14 від 12 червня 2023 року щодо відновлення строків досудового розслідування для допиту свідка сторони захисту /том № 3 а. с. 163-165/.

У той же час, факт звернення захисників підозрюваної ОСОБА_13 12 червня 2023 року із клопотанням про допит свідка ОСОБА_20, з огляду на подання ним заяви про кримінальне правопорушення від 12 червня 2023 року щодо підроблення підпису в договорі, який став підставою для звернення ОСОБА_19 до суду, опосередковано вказує на те, що саме адвокати ОСОБА_14 та ОСОБА_17 ініціювали подання ОСОБА_20 до правоохоронного органу заяви про вчинення кримінального правопорушення та надання ним відповідних показань 12 червня 2023 року, з метою подальшого використання таких показань при здійсненні захисту ОСОБА_13 . Такі обставини підтверджуються, у тому числі фактом укладення 12 червня 2023 року угоди про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_14 та ОСОБА_20, в той час, як адвокат ОСОБА_14 здійснював захист підозрюваної ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року, що стверджується копією договору про надання правової допомоги від 10 липня 2021 року /том № 2 а. с. 124-126/.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_20 піддавався сторонньому впливу щодо надання ним показань та свідомо надавав неправдиві показання, які в подальшому були ним змінені, незважаючи на те, що він був неодноразово попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України, у Суду наразі достатньо даних, які у своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на нечесність свідка ОСОБА_20 .

За таких обставин, жодні із наданих ним показань Суд не приймає як достовірні, та як наслідок не бере до уваги при вирішені питання винуватості ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Поряд з цим, Суд зауважує, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.

Однак, обставини укладення Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року не охоплюються пред`явленим ОСОБА_13 обвинуваченням, тож не підлягають аналізу.

Водночас, аналізуючи інші джерела доказів у цьому провадженні та обставини цього кримінального провадження, з огляду на фактичні дані, зафіксовані у протоколах за результатами проведення НС(Р)Д, зокрема, щодо спілкування ОСОБА_19 та ОСОБА_13, Суд дійшов висновку, що показання ОСОБА_20, у тому числі розбіжності в показаннях ОСОБА_20 та ОСОБА_19 щодо обставин укладення Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, на що неодноразово вказувала сторона захисту, не спростовують встановленого факту, що ОСОБА_13 висловила ОСОБА_19 прохання надати їй неправомірну вигоду, пізніше підвищивши її розмір за винесення конкретного рішення у судовій справі та в подальшому отримала частину такої неправомірної вигоди.

Поряд з цим, як неналежний доказ, Суд відхиляє надану стороною захисту інформацію від оператора зв`язку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 » в електронному вигляді, що записана на електронний носій CD-R диск (СІД - код прес форми 22) на якому зроблено запис 07334 ВК, що містить дані щодо абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_10, за період з 00 год 00 хв 19 грудня 2021 року по 24 год 00 хв 20 грудня 2021 року включно та з 00 год 00 хв 22 березня 2023 року по 24 год 00 хв 26 березня 2023 року включно /том № 6 а. с. 101-125/.

За доводами сторони захисту, така інформація спростовує факт обопільної зустрічі ОСОБА_20 та ОСОБА_19 у період з 19 грудня 2021 року по 20 грудня 2021 року включно та підписання ними Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року. Окрім того, інформація щодо номеру мобільного телефону, що перебував у користуванні ОСОБА_19, зокрема, у період з 22 березня 2023 року по 26 березня 2023 року включно, на переконання сторони захисту, стверджує час та місце перебування ОСОБА_19 до моменту подачі ним заяви про кримінальне правопорушення та таким чином підтверджує комунікацію та отримання певних консультацій від правоохоронних органів.

Проте, Суд не погоджується з такими доводами, оскільки, обставини цивільно-правових відносин між ОСОБА_19 та ОСОБА_20, їх справжності чи удаваності, не відносяться до обставин, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні і самостійно не свідчать про провокативні дії з боку правоохоронних органів. Натомість, такі обставини є предметом розгляду судової справи № 947/8439/23.

Окрім того, інформація про місцерозташування ОСОБА_19 у період із 22 березня 2023 року по 26 березня 2023 року, згідно з наданими мобільним оператором відомостями, безумовно не свідчить що ОСОБА_19 отримував консультації та вказівки від правоохоронного органу. Такі відомості однозначно не можуть підтвердити версію сторони захисту щодо співпраці ОСОБА_19 із правоохоронними органами та консультування з ними напередодні висловлення суддею ОСОБА_13 ОСОБА_19 прохання надати їй неправомірну вигоду. До того ж, активні дії у висловленні прохання та одержання неправомірної вигоди були ініційовані саме ОСОБА_13, що виключає можливість приготування заявника до таких обставин. Отже, такі докази не спростовують пред`явлене ОСОБА_13 обвинувачення.

Так само, Суд відхиляє наданий стороною захисту доказ, як неналежний - копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 25 березня 2025 року у справі № 947/8439/23 /том № 6 а. с. 142-149/.

Сторона захисту звертала увагу, що відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 25 березня 2025 року у справі № 947/8439/23, наявного в Єдиному реєстрі судових рішень України, встановлено, що матеріали судової справи не містять відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». За пошуком у відкритих джерелах, такої юридичної особи не існує, що в свою чергу, на переконання сторони захисту, вказує на штучно створені підстави для звернення ОСОБА_19 до суду із позовною заявою.

Із вищевказаного судового рішення встановлено рух цивільної справи № 947/8439/23 (провадження № 2/947/1844/25).

Так, 14 березня 2023 року позивач (Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 ) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 з позовною заявою до ОСОБА_20 про стягнення боргу у розмірі 549 540 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 .

Ухвалою судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17 березня 2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

17 березня 2023 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 від 17 березня 2023 року було відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на 26/100 частини жилого будинку, що належить ОСОБА_20 .

Ухвалою судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 від 17 березня 2023 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено.

У зв`язку з відстороненням від посади судді ОСОБА_13, справу було передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно з повторним автоматизованим розподілом справу передано судді ОСОБА_67, яка ухвалою від 04 травня 2023 року прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче судове засідання.

09 червня 2023 року від відповідача ОСОБА_20 надійшла заява про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, з якими він ознайомився 09 червня 2023 року, про що свідчить його особиста розписка.

Окрім того, 09 червня 2023 року від відповідача ОСОБА_20 надійшла заява, в якій він просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що кошти від позивача не отримував та договір не підписував.

Ухвалою суду від 09 серпня 2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У подальшому, ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року позов Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 оскаржив її до ІНФОРМАЦІЯ_32 .

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_32 від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу позивача Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 було задоволено та ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03 жовтня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали справи повернуті до ІНФОРМАЦІЯ_10 25 січня 2024 року та відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 26 січня 2024 року справу передано судді ОСОБА_68 .

Ухвалою судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29 січня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою від 08 квітня 2024 року у задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_19 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про стягнення боргу відмовлено та позовну заяву про стягнення боргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 оскаржив її до ІНФОРМАЦІЯ_32 .

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_32 від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу позивача Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 було задоволено та скасовано ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_10 від 08 квітня 2024 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали справи повернуті до суду 13 лютого 2025 року та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 лютого 2025 року справу було передано судді ОСОБА_68 .

Ухвалою судді від 14 лютого 2025 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про стягнення боргу та призначено судове засідання на 05 березня 2025 року о 11 год 30 хв.

03 березня 2025 року на електронну пошту суду від ОСОБА_19 надійшла заява про відвід судді, в якій останній зазначав, що у нього виникають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Ухвалою суду від 05 березня 2025 року у задоволенні заяви Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 про відвід судді - відмовлено.

У зв`язку з неявкою позивача у судове засідання, призначене на 05 березня 2025 року, розгляд справи було відкладено на 25 березня 2025 року до 11 год 15 хв.

25 березня 2025 року суддя ІНФОРМАЦІЯ_10 постановила рішення, яким позовні вимоги Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про стягнення боргу, залишені без задоволення. У разі набрання рішенням законної сили, суддею постановлено скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17 березня 2023 року, а саме скасувати арешт з 26/100 частини жилого будинку, що належить ОСОБА_20 .

Своє рішення про залишення позовних вимог без задоволення, суддя мотивувала тим, що під час судового розгляду було встановлені такі обставини.

20 грудня 2021 року Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 (виконавець) та ОСОБА_20 (замовник) уклали Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг. Згідно з пунктом 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується за винагороду від імені та за рахунок замовника вчинити дії, спрямовані на продаж замовником жилого будинку АДРЕСА_7, за ціною не вище 690 000 гривень, що становить еквівалент 25 000 доларів США за середнім курсом в банках України на день скоєння цього Договору. Згідно з пунктом 3.1. Договору для виконання свого доручення замовник передає виконавцю кошти у рахунок вартості об`єкта, зазначеної у пункті 1.1. Договору в розмірі 10 000 доларів США. Згідно з пунктом 3.3. Договору замовник за виконання виконавцем доручення виплачує йому винагороду в сумі 100 000 гривень, що еквівалентно 3 600 доларів США за середнім курсом в банках України на день скоєння цього Договору. Згідно з пунктом 3.2. Договору замовник вніс передоплату в розмірі 10 000 доларів США. Відповідно до пункту 4.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 20 березня 2022 року включно. Зобов`язання за цим договором діють до повного їх виконання.

Згідно з Актом прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 передало ОСОБА_20 грошові кошти у розмірі 10 000 (десять тисяч) дол. США за Договором (б/н) про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року щодо продажу 26/100 жилого будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_20 на праві власності.

Суддя звернула увагу, що зміст Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року суперечать один одному. Так, в Договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг зазначено, що замовник (відповідач по справі) за виконання виконавцем (позивачем) доручення виплачує йому винагороду в сумі 100 000 гривень, що еквівалентно 3 600 доларів США за середнім курсом в банках України на день скоєння цього Договору (пункт 3.3.) та замовник - вніс передоплату в розмірі 10 000 доларів США (пункт 3.2.). Натомість, в Акті прийому-передачі грошей зазначено, що Агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 передало ОСОБА_20 грошові кошти у розмірі 10 000 (десять тисяч) дол. США за Договором б/н про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року. Таким чином, зважаючи на суперечливий характер цих доказів, неможливо встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, хто саме передав кошти та кому: позивач відповідачеві чи відповідач позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суддя взяла до уваги, що надані позивачем Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг та Акт прийому - передачі грошей не містять ознак укладання між сторонами саме договору позики, обов`язку повернути кошти, строків повернення тощо. Окремо суддя звернула увагу, що матеріали справи не містять відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». За пошуком у відкритих джерелах, такої юридичної особи не існує. Також суддя звернула увагу, що відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що кошти від позивача не отримував та договір не підписував. Суддя зауважила, що можливе підписання Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року - не є безумовною підставою для стягнення коштів за таким договором, оскільки визначальним є надання послуг позивачем і отримання їх відповідачем.

Суд зауважує, що викладені у вищевказаному судовому рішенні від 25 березня 2025 року обставини, у тому числі, подальший рух цивільної справи № 947/8439/23, мали місце після висловлення прохання та отримання суддею ОСОБА_13 неправомірної вигоди, тому такі обставини не мають значення в контексті пред`явленого ОСОБА_13 обвинувачення, яке розглядається наразі Судом. А тому таке судове рішення не може бути визнане Судом як належний доказ на спростування висунутого обвинувачення.

VІI. Оцінка доводів сторони захисту

Щодо меж оцінки доводів сторони захисту

Під час судового розгляду сторона захисту посилалась на обставини, що на її переконання, підтверджують недопустимість, неналежність та недостовірність зібраних у справі доказів, а також висувала версії подій на спростування висунутого обвинувачення.

Відповідні доводи сторони захисту потребували оцінки Суду для того, щоб головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті.

Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу Суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, Судом у вироку не зазначались. У такому випадку Суд виходив з усталеної практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи («Морейра Ферейра проти Португалії» (№ 2) за заявою № 19867/12 від 11 липня 2017 року).

Критерії, за якими Суд здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості

Сторона захисту стверджувала про недопустимість доказів, сторони обвинувачення, з підстав отримання зазначених доказів внаслідок провокації злочину та з порушенням встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку проведення процесуальних дій.

З огляду на це, Суд зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (частина 3 статті 62 Конституції України). Обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (абзац 5 пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 12 - рп/2011 від 20 жовтня 2011 року).

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (часина 1 статті 86 Кримінального процесуального кодексу України).

Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положення про те, що будь - яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь - які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина 1 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України).

Безспірним є те, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.

Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 601/1143/16).

У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, Суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед: (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини під час збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.

У зв`язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

Фактичні дані, отримані внаслідок процесуальних порушень, віднесених до першої групи, можна поділити на: (1) ті, що отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (які прямо передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України або встановлені судом); (2) ті, що мають похідний характер від доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини; (3) ті, що отримані внаслідок інших порушень прав і свобод людини, які будуть мати різний алгоритм перевірки на предмет допустимості в залежності від характеру допущеного порушення.

Вирішуючи на підставі частини 1 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, Суд має обґрунтувати: (1) яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, (2) у чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та (3) за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в частині 2 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України - послатись на конкретний пункт цієї норми.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, Суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частинах 1-3 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України.

У разі встановлення іншого порушення прав та свобод людини (крім істотних), Суд у кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства.

При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, Суд у кожному конкретному випадку має встановити: (1) чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих у результаті проведення процесуальної дії; (2) чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями Кримінального процесуального кодексу України, можуть бути використані Судом як допустимі лише у разі, якщо: (1) ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних (недопустимість правового "пуризму"); (2) порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, Суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

Такий висновок також ґрунтується й на практиці Верховного Суду. Так, при визнанні того чи іншого доказу недопустимим, Суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих у результаті їх проведення (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 334/5670/18).

Виходячи з наведених вище критеріїв перевірки доказів на допустимість, Суд буде перевіряти доводи захисту в цій частині в такій послідовності: (1) щодо наявності провокації злочину; (2) щодо недопустимості фактичних даних, отриманих з порушеннями Кримінального процесуального кодексу України.

(1)Щодо доводів про недопустимість зібраних доказів унаслідок провокації злочину

За версією сторони захисту, ОСОБА_13 стала жертвою провокації зі сторони правоохоронних органів, а також їх агентів - провокаторів ОСОБА_19 та опосередковано ОСОБА_20 .

Так, за твердженням сторони захисту ОСОБА_19, діючи за вказівкою правоохоронців та під їх керівництвом, використав наданий йому попередньо підготовлений такими правоохоронними органами пакет документів для звернення до суду, а саме: позовну заяву про стягнення боргу з ОСОБА_20, заяву про забезпечення позову, Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акт прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, укладені нібито між ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які в дійсності ніколи не зустрічались. Метою правоохоронних органів було звернення ОСОБА_19 до ІНФОРМАЦІЯ_10 на підставі штучно створених документів та здійснення в подальшому підбурення судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 на вчинення злочину, а саме висловлення прохання про надання неправомірної вигоди та згодом її одержання.

Окрім того, в обґрунтування доводів щодо провокації злочину сторона захисту посилалась на таке: (а) ОСОБА_19 у розмовах намагався спонукати ОСОБА_13 до вчинення кримінального правопорушення; (б) є сумніви щодо достовірності показань ОСОБА_19, що ініціатива висловлення 27 березня 2023 року прохання надати неправомірну вимогу виходила саме від ОСОБА_13, оскільки така розмова не була зафіксована; (в) ОСОБА_19 та ОСОБА_20 є агентами правоохоронних органів, (г) ОСОБА_19 мав низку телефонних перемовин, що вказує на узгодження ним дій щодо провокації злочину; (д) у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ініціатором одержання неправомірної вигоди була ОСОБА_13 .

Слід зауважити, що наведені вище аргументи сторони захисту були висловлені під час надання Суду усних та письмових пояснень, щодо досліджених у справі доказів. Водночас, як вже зазначалось Судом вище, обвинувачена відмовилася від надання Суду показань, скориставшись правом на мовчання. Така процесуальна поведінка обвинуваченої, хоча і узгоджується з нормами Кримінального процесуального кодексу України, проте указувала на її небажання пояснити ряд суттєвих обставин, тоді, коли ситуація вимагала надання від неї таких пояснень для того, щоб оцінити обґрунтованість обвинувачення, а також обґрунтованість доводів щодо стверджуваної провокації злочину.

Водночас, попри відсутність показань обвинуваченої, Суд, на підставі усних та письмових пояснень сторони захисту, які були оголошені під час судового розгляду справи, а також на підставі виступу захисника під час судових дебатів, дійшов висновку, що стороною захисту заперечується та обставина, що обвинувачена ОСОБА_13 висловила ОСОБА_19 прохання щодо одержання неправомірної вигоди, а також одержала від останнього таку неправомірну вигоду за ухвалення рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_19 .

З урахуванням зазначеного, даючи оцінку вищенаведеним аргументам захисту про наявність провокації злочину, Суд зазначає про таке.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_13 було викрито в результаті проведення стосовно неї синхронізованого комплексу НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням аудіо- та відео контролю особи в місцях її перебування, візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а також зняття інформації з електронних комунікаційних мереж.

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий злочин (яким є злочин, передбачений частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України) та проводиться, зокрема, у формі спеціального слідчого експерименту (пункт 3 частини 1 статті 271 Кримінального процесуального кодексу України). Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем (частина 3 статті 271 Кримінального процесуального кодексу України).

Прокурор доводив відсутність провокації злочину, стверджуючи, що 27 березня 2023 року ОСОБА_13 висловила ОСОБА_19 прохання надати їй неправомірну вигоду за ухвалення на його користь бажаного рішення у справі про стягнення боргу.

Така розмова не була зафіксована, оскільки саме після цієї події ОСОБА_19 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.

Проте, у подальшому, а саме 29 березня 2023 року ОСОБА_13, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, повторно висловила прохання надати їй неправомірну вигоду, при цьому збільшивши її розмір із 4 тис. дол. США до 5 тис. дол. США.

Вказана розмова з обвинуваченою стосовно надання їй неправомірної вигоди була зафіксована, оскільки решта зустрічей ОСОБА_13 та ОСОБА_19 та телефонні розмови, які мали місце 29 березня 2023 року, відбувались вже під контролем правоохоронних органів.

Правоохоронці за допомогою НС(Р)Д лише зафіксували узгодження умов передачі неправомірної вигоди, яку ОСОБА_13 озвучила ОСОБА_19 та не підбурювали обвинувачену до її одержання з метою подальшого викриття цього факту.

На переконання Суду, заява сторони захисту про провокацію злочину носить явно суперечливий характер.

Така суперечність полягає у висуненні захистом двох взаємовиключних версій, перша з яких вказувала на те, що щодо обвинуваченої ОСОБА_13 мала місце провокація вчинення злочину, а друга зводилась до того, що обвинувачена ОСОБА_13 не висловлювала ОСОБА_19 прохання щодо одержання неправомірної вигоди, натомість надані докази сторони обвинувачення, які вказували на зворотнє, були сфальсифіковані правоохоронцями.

У цьому зв`язку, Суд зазначає, що такі суттєві суперечності вказують на явну необґрунтованість доводів захисту щодо провокації злочину щодо судді ОСОБА_13 . До такого висновку Суд доходить з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні.

Так, у справі «Берлізев проти України», відхиляючи скаргу заявника як явно необґрунтовану, Європейський суд з прав людини зазначив, що вважає непослідовними посилання заявника, який заперечував, що він вчинив злочин і одночасно скаржився на те, що він був втягнутий у цей злочин. Захист проти провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає, що діяння, у вчиненні якого його звинувачують, було вчинено, але стверджує, що це відбулось внаслідок незаконного підбурювання зі сторони поліції. Однак, як вбачається з пояснень заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочинної діяльності, що на думку суду, позбавляло його можливості висувати доводи щодо агента - провокатора (пункти 46-47 рішення від 08 липня 2021 року).

Процедура перевірки таких заяв Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачена. Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частина 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України), якою, зокрема, вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину на основі двох тестів, які дозволяють встановити відмінність провокації до вчинення злочину, що суперечить статті 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях (рішення у справах «Чохонелідзе проти Грузії»; «Раманаускас проти Литви (№ 2)»; «Матановіч проти Хорватії»).

Отже, першим є матеріально - правовий тест, у межах якого підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет наявності ознак схиляння (підбурення) особи до вчинення злочину. Другим є процесуальний тест, у межах якого суд має забезпечити змагальну, ретельну процедуру перевірки заяви про провокацію.

За висновками Європейського суду з прав людини, провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Тож, при вирішенні питання наявності провокації судам слід з`ясовувати: 1) чи надавалась допомога особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли; 2) чи спонукали дії агентів, що працюють під прикриттям, вчинити злочин, і ніщо не передбачало, що злочин був би скоєний без цього втручання; 3) чи було задокументовано контроль за вчиненням злочину.

Наведені критерії також використовує ІНФОРМАЦІЯ_33 при перевірці заяв щодо провокації злочину (постанови ІНФОРМАЦІЯ_34 від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19, від 02 квітня 2019 року у справі № 734/2421/17 тощо).

Поряд з цим, ІНФОРМАЦІЯ_33 у постанові від 05 вересня 2024 року у справі № 991/2197/22 зауважив, що про відсутність провокації з боку викривача свідчить ініціативний характер дій засудженого, спрямованих на надання неправомірної вигоди, зміст розмов, які були зафіксовані в результаті проведення НС(Р)Д, активність у питанні висловлення пропозиції та обіцянки надати неправомірну вигоду.

Виходячи з наведеного, при перевірці заяви захисту щодо провокації злочину Суд першочергово має з`ясувати: 1) чи були підстави для початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_13 ; 2) чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії ОСОБА_13 будь - які приховані мотиви; 3) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НС(Р)Д стосовно обвинуваченої; 4) яка була поведінка ОСОБА_19 під час їх зустрічей; 5) який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні ОСОБА_13 кримінального правопорушення (активність/пасивність).

Щодо того, чи були підстави для початку кримінального провадження стосовно обвинуваченої

Прокурор, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (частина 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України). Досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, вчиненого суддею, здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (пункт 1 частини 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України).

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_13 було розпочато детективом Національного антикорупційного бюро України 27 березня 2023 року. Підставою для реєстрації цього кримінального провадження стала заява ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року /том № 2 а. с. 4/. У заяві ОСОБА_19 зазначалося, що 27 березня 2023 рокусуддя ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13, зловживаючи своїм службовим становищем, висловила прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США за винесення судового рішення про стягнення заборгованості з іншої особи на користь заявника.

У цей же день (27 березня 2023 року) детектив допитав ОСОБА_19 як свідка, який надав детальні показання щодо обставин висловлення ОСОБА_13 прохання надати неправомірну вигоду за ухвалення рішення у справі про стягнення заборгованості в інтересах ОСОБА_19 .

Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій обвинуваченої був ОСОБА_19, який повідомив про це уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_14 . Таке повідомлення містило конкретні фактичні дані, які могли бути перевірені та вимагали відповідного реагування зі сторони правоохоронних органів (повідомлено конкретні обставини та особу, яка висловила вимогу надати неправомірну вигоду, її розмір та мету надання). Вказане підтверджується сукупністю відомостей, що містяться у заяві ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні від цієї ж дати /том № 2 а. с. 3/.

Таким чином, станом на 27 березня 2023 року у детектива ІНФОРМАЦІЯ_12 були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії обвинуваченої, які підлягали негайному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Щодо того, чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинуваченої, будь - які приховані мотиви

У зв`язку з тим, що про корупційні дії обвинуваченої повідомив ОСОБА_19, як приватна особа, Суд перевіряє наявність у нього будь - яких прихованих мотивів щодо підбурення ОСОБА_13 на вчинення злочину з метою його подальшого викриття.

Поряд з цим, сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_19 та опосередковано ОСОБА_20 є агентами - провокаторами, проте не надала Суду жодних доказів на підтвердження їх участі в інших аналогічних кримінальних провадженнях.

Так само, будь - яких доказів того, що ОСОБА_19 та/або ОСОБА_20 перебували під тиском правоохоронних органів чи були якось від них залежними, раніше брали участь в аналогічних слідчих діях в інших кримінальних провадженнях, були таємними агентами правоохоронців, Суду не надано.

Посилання захисту на те, що ОСОБА_19 та ОСОБА_20 спілкувалися з особою на ім`я ОСОБА_60, який раніше працював у правоохоронних органах, а тому міг діяти як їх агент, на переконання Суду, є лише припущенням сторони захисту, яке не підтверджується встановленими Судом обставинами. Водночас, такі посилання хоча і можуть вказувати на опосередкований зв`язок із правоохоронними органами, проте вони вочевидь не є достатніми для висновків про існування в ОСОБА_19 та ОСОБА_20 прихованих мотивів щодо провокативного викриття ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення.

У цьому зв`язку, Суд також бере до уваги, що на час вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не працювали у правоохоронних органах та займалися не пов`язаними між собою видами діяльності. Так, ОСОБА_19 тривалий час займався купівлею-продажем нерухомості, а ОСОБА_20 тривалий час не працював у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Із показань ОСОБА_19 вбачається, що їх з ОСОБА_20 поєднували виключно ділові відносини, які стосувались продажу належної ОСОБА_20 нерухомості.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_20, після звернення 12 червня 2023 року до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину щодо підроблення його підпису у Договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг та Акті прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, відразу був мобілізований та доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, жодним чином не свідчить про співпрацю ОСОБА_20 із правоохоронними органами, а лише про призов військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Водночас, стороною захисту не надано жодного доказу на підтвердження обставин ймовірної співпраці ОСОБА_20 із правоохоронними органами.

Поряд з цим, Суд враховує, що до позовної заяви ОСОБА_19, у якості додатків, були додані копії персональних документів ОСОБА_20, а саме паспорту громадянина України та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), що виключає сумнів у їх отримання ОСОБА_19 у інший спосіб, окрім як безпосередньо від ОСОБА_20 .

Окрім того, сторона захисту посилалась на покази ОСОБА_19 про те, що перед зверненням до ІНФОРМАЦІЯ_14, він звернувся до співробітників ІНФОРМАЦІЯ_35, які повідомили ОСОБА_19, що така категорія справ стосовно судді підслідна детективам ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Як пояснив свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні, після того, як суддя ОСОБА_13 27 березня 2023 року висловила йому прохання у своєму службовому кабінеті надати їй неправомірну вигоду за позитивне рішення у справі, де він виступає позивачем, він порадився зі своїм приятелем юристом на ім`я ОСОБА_60 (прізвища він не пам`ятає) та вони звернулися до співробітників ІНФОРМАЦІЯ_35, з метою подати заяву про кримінальне правопорушення. Проте, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_35 повідомили їм, що такими справами займається ІНФОРМАЦІЯ_36, у зв`язку з чим свідок поїхав до ІНФОРМАЦІЯ_14 та там подав заяву про кримінальне правопорушення.

Водночас, сторона захисту наголошувала на контрольованості процесу звернення ОСОБА_19 із заявою про кримінальне правопорушення саме співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_35 .

Свою позицію обґрунтовувала тим, що відповідаючи на запитання захисника ОСОБА_16 - як саме свідок звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_35, свідок ОСОБА_19 зазначив, зокрема, що у його приятеля ОСОБА_69 там є якісь знайомі та він через ОСОБА_69 звернувся до співробітників ІНФОРМАЦІЯ_35 стосовно написання заяви про кримінальне правопорушення, проте ці знайомі сказали, що це не їхня компетенція та відправили свідка до ІНФОРМАЦІЯ_12 та сказали там написати заяву, а вони просто будуть «курировать». На запитання захисника яким чином вони будуть «курировать», свідок відповів, що не знає. Свідок зазначив, що він не розуміє юридичних термінів, йому сказали: «їдь в НАБУ та напиши заяву».

Суд не сприймає такі доводи сторони захисту про порушення процедури звернення до правоохоронних органів чи здійснення, так званого, «наставництва» та контролю співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_20 за діями ОСОБА_19 під час звернення останнього із заявою про кримінальне правопорушення 27 березня 2023 року, оскільки вони не знайшли реального підтвердження в ході судового розгляду та є вільним тлумаченням показань свідка, зважаючи на те, що ОСОБА_19 не зміг детально пояснити його власне розуміння слова «курировать» в контексті описаних ним обставин та подій. Поряд з цим, Суд враховує відсутність спеціальних знань у галузі права у свідка ОСОБА_19 та можливу підміну понять та термінів, з огляду на необізнаність у процедурі проведення процесуальних дій правоохоронними органами та підслідності кримінальних правопорушень конкретному правоохоронному органу.

У той же час, будь-яких переконливих доказів здійснення нагляду співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_20 чи будь-яких інших правоохоронних органів за діями ОСОБА_19, під час його звернення із заявою про кримінальне правопорушення, до Суду не надано.

Разом із тим, Суд, не виключає того, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_20 були поінформовані про висловлене ОСОБА_13 прохання ОСОБА_19 надати їй неправомірну вигоду. До того ж, вони долучились до спільного з детективами ІНФОРМАЦІЯ_12 розслідування цього факту на підставі доручень детективів, у відповідності до положень пункту 3 частини 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України. Проте, Судом не встановлено, будь-яких вагомих підстав вважати, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_22 вчиняли дії з метою провокування судді ОСОБА_13 на вчинення злочину, як безпосередньо, так і шляхом залучення осіб, які б діяли під їхнім контролем.

До того ж, такі доводи сторони захисту не спростовують дій обвинуваченої щодо висловлення прохання надати їй неправомірну вигоду та згодом отримання нею частини такої неправомірної вигоди.

Так само, не беруться до уваги посилання захисника на те, що 27 березня 2023 року ОСОБА_19 вийшов із кабінету ОСОБА_13 приблизно о 12 год 50 хв, а звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_12 лише о 17 год 39 хв, оскільки законодавство України не встановлює жодного обов`язку негайного звернення особи із заявою про злочин.

Стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачає обов`язок уповноваженої особи правоохоронного органу внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, отриманої, незалежно від часу її подання. Отже, звернення через певний період, навіть тривалий, не є порушенням, і не свідчить про неправомірність дій заявника. Кожна особа має гарантоване законом право звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину незалежно від часу - до, під час або після події. Закон не встановлює конкретного строку для подачі заяви, тому звернення із заявою через певний проміжок часу - не є підставою автоматично вважати її недостовірною чи провокаційною.

Провокація злочину передбачає активне спонукання до протиправної поведінки, вона має місце лише тоді, коли органи влади чи треті особи: 1) ініціюють злочинну поведінку, якої без їх втручання не було б; 2) впливають на волевиявлення особи, створюючи у неї мотив або намір вчинити злочин; 3) не просто пасивно фіксують злочинну діяльність, а штучно її створюють.

Таким чином, заява, подана в будь-який період подій, розтягнутих у часі, не може бути ознакою провокації, якщо заявник не створював умов, не підбурював і не втручався в прийняття рішення про вчинення злочину. Часовий розрив сам по собі не змінює правову природу звернення.

Підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли відповідні працівники цих органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінального провадження, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. Відповідно до усталеної судової практики для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів. При чому, жодна з обставин, сама по собі, не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації. Лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання.

Із досліджених Судом обставин вбачається, що ОСОБА_19 поводив себе максимально пасивно, самостійно не ініціював знайомство із суддею ОСОБА_13 та поза процесуальне спілкування із нею, що ставить під сумнів версію сторони захисту про можливу його співпрацю з правоохоронцями.

В даному випадку поведінка ОСОБА_19 була в межах допустимої активності, він цікавився судовою справою, в якій виступав позивачем, що є закономірним. Під час особистого спілкування із суддею, він фактично прийняв умови ОСОБА_13 про необхідність надання їй неправомірної вигоди, як єдиний шлях отримання позитивного для себе судового рішення. У дослідженій комунікації судді ОСОБА_13 та ОСОБА_19 навпаки спостерігається активність з боку обвинуваченої.

Вагомим є і той факт, що ініціатива особистого спілкування із позивачем по справі виходила саме від ОСОБА_13, оскільки за вказівкою останньої, помічники провели ОСОБА_19 до службового кабінету ОСОБА_13 .

Окрім того, на підтвердження активної поведінки ОСОБА_13 свідчить і надання нею ОСОБА_19 під час зустрічі свого особистого номеру телефону для подальшої комунікації з ним, який вона власноруч написала на шматку паперу та вручила ОСОБА_19 .

Ініціативний характер дій ОСОБА_13, спрямованих на висловлення прохання та отримання неправомірної вигоди від позивача у судовій справі № 947/8439/23, яка перебувала в її провадженні та вона, як головуюча суддя, мала здійснити судовий розгляд такої справи та постановити судове рішення, а також відсутність провокації з боку позивача - ОСОБА_19 підтверджується, зокрема, змістом розмов, які були зафіксовані 29 березня 2023 року в результаті проведення НС(Р)Д, коли ОСОБА_13, без будь-якого примусу або стороннього впливу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, висловила прохання надати їй неправомірну вигоду за постановлення у справі № 947/8439/23 судового рішення на користь позивача, при цьому, збільшивши розмір неправомірної вигоди, озвучений ОСОБА_19 раніше, тобто 27 березня 2023 року. У подальшому, саме ОСОБА_13 проявляла активність щодо призначення зустрічі, на якій, відповідно, ОСОБА_19 мав передати їй таку неправомірну вигоду.

Таким чином, відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_19 є заявником, стосовно якого вчинене кримінальне правопорушення шляхом висловлення йому прохання надати неправомірну вигоду. Згідно з частиною 1 статті 65 Кримінального процесуального кодексу України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Процесуальний статус ОСОБА_19 у цьому кримінальному провадженні як особи, яка повідомила про вчинення кримінального правопорушення, і особи, якій відомі обставини кримінального провадження, не є взаємовиключними. Хоча після звернення до правоохоронного органу ОСОБА_19 брав участь у негласних слідчих (розшукових) діях в рамках конфіденційного співробітництва, він зберігав пасивну поведінку і сформував уявлення про себе як про особу, яку підбурюють до вчинення кримінального правопорушення.

Разом із тим, доказів позапроцесуального спілкування, яке свідчить, що ОСОБА_19 діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, стороною захисту не надано.

Таким чином, непереконливими є твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_19 та/або ОСОБА_20 були залежними від правоохоронних органів та діяли під їх контролем як «агенти держави». Переконливих доказів такого Суду не надано.

Поряд з цим, стороною захисту не надведено мотивів вчинення провокаційних дій ОСОБА_20 та/або ОСОБА_19 .

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вчинили провокаційні дії на замовлення правоохоронних органів, з метою покращення показників виявлення кримінальних правопорушень, є нелогічними та суперечать доказам, які здобуті стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що у будь - якому випадку мотив покращення показників виявлення кримінальних правопорушень повинен мати очевидний зовнішній прояв, виражений об`єктивними та конкретними діями, словами, поведінкою. Проте щодо ОСОБА_20 та ОСОБА_19 такого не встановлено. Їх зв`язок з іншими працівниками правоохоронних органів, які гіпотетично мали відповідний мотив, Судом також не встановлений. Доводи сторони захисту щодо такого зв`язку переважно побудовані виключно на припущеннях, що не мають конкретних фактів, які б можна було перевірити. За таких обставин, твердження захисту щодо того, що у даній справі правоохоронні органи мали намір спровокувати суддю ОСОБА_13, видаються не переконливими.

Отже, за наслідками оцінки наявних у провадженні матеріалів, наданих сторонами кримінального провадження, Суд не знаходить даних щодо будь - яких провокативних дій правоохоронних органів та прихованих мотивів у ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо підбурення ОСОБА_13 до вчинення злочину.

Щодо того, чи обґрунтовано та під належним контролем стосовно обвинуваченої застосовано НС(Р)Д

Ураховуючи специфіку вчинення корупційного кримінального правопорушення, його високу латентність, особу обвинуваченої, яка є суддею, отримати докази в цьому кримінальному провадженні інакше, як за допомогою комплексу синхронізованих НС(Р)Д, було неможливим або дуже складним.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такого виду НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину (частина 4 статті 246 Кримінального процесуального кодексу України). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (стаття 260 Кримінального процесуального кодексу України).

Проведення стосовно судді слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням, серед інших, заступника Генерального прокурора (частина 9 статті 49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

28 березня 2023 року заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури склав клопотання про надання дозволу на проведення НС(Р)Д стосовно ОСОБА_13, яке було задоволене ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_19 того ж дня /том № 2 а. с. 194-198, 199-203, 204-208/.

Окрім того, 28 березня 2023 року прокурор у цьому кримінальному провадженні виніс постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту /том № 2 а. с. 213-216/.

Отже, з огляду на суддівський імунітет обвинуваченої, контроль на етапі ініціювання надання дозволу на проведення щодо неї НС(Р)Д (проведення яких здійснюється з дозволу слідчого судді) та санкціонування проведення дій, що імітують злочинну поведінку, здійснювався заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і прокурором у кримінальному провадженні відповідно, а в частині надання дозволу на проведення аудіо- та відео контролю особи в місцях її перебування, візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження,установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу та зняття інформації з електронних комунікаційних мереж по абонентських номерах, що перебували у користуванні ОСОБА_13 - забезпечувався слідчим суддею.

Водночас, процедура надання дозволу на проведення НС(Р)Д була зрозумілою та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах Кримінального процесуального кодексу України і переслідувало легітимну мету.

Приймаючи постанову про контроль за вчиненням злочину, прокурор пересвідчився у відсутності провокації злочину, зазначивши про це у постанові. За результатами проведення НС(Р)Д всі зустрічі ОСОБА_19 та ОСОБА_13, які відбувались у межах кримінального провадження 29 березня 2023 року - зафіксовані на аудіо- та відеозаписах, що дає можливість Суду безпосередньо сприймати обставини зустрічей (зміст розмов, висловлювання та фрази обвинуваченої, її вираз обличчя, рухи, жести тощо) та надати об`єктивну та незалежну оцінку діям учасників зустрічі.

Отже, НС(Р)Д стосовно обвинуваченої були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.

Щодо того, яка була поведінка ОСОБА_19 під час зустрічей

Версії захисту і обвинувачення мають протиріччя щодо обставин зустрічей ОСОБА_13 та ОСОБА_19 у частині суб`єкта ініціативи надання неправомірної вигоди.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_19, під час розмови, яка відбувалась до початку досудового розслідування, ОСОБА_13 пояснила, що для ухвалення бажаного для ОСОБА_19 судового рішення необхідно їй надати неправомірну вигоду в розмірі 4 000 (чотири тисячі) дол. США.

За версією ж сторони захисту, ОСОБА_13 не висловлювала ОСОБА_19 прохання надати неправомірну вигоду.

Із матеріалів провадження вбачається, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_19 29 березня 2023 року відбулось 3 (три) зустрічі та 3 (три) телефонних дзвінки, які здійснювались під контролем правоохоронних органів та зафіксовані за допомогою НС(Р)Д.

Зустрічі між ОСОБА_13 та ОСОБА_19, які відбулись 20 березня 2023 року та 27 березня 2023 року, не були зафіксовані за допомогою будь - яких технічних засобів, оскільки відбувались до початку досудового розслідування. З цих підстав, детальний зміст розмов між ОСОБА_13 та ОСОБА_19 на таких зустрічах Суд не може встановити, проте, може надати оцінку версіям сторін, виходячи з подальших дій учасників зустрічей.

Суд враховує, що після відповідних зустрічей (20 березня 2023 року та 27 березня 2023 року), обвинувачена добровільно неодноразово спілкувалася з ОСОБА_19, жодних заходів щодо припинення спілкування ОСОБА_13 не вживала та будь - яких заперечень під час розмов не висловлювала. Поряд з цим, варте уваги і те, що ОСОБА_13 добровільно та за власною ініціативою надала ОСОБА_19 свій особистий номер мобільного телефону, який записала власноруч на шматку паперу, для подальшої безпосередньої комунікації з ОСОБА_19 .

Водночас, Суд враховує, що на обвинувачену, як на особу, уповноважену на виконання функцій держави, закон покладав обов`язок у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, невідкладно вжити такі заходи: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції (частина 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції»).

Проте, ні за результатами першої зустрічі із ОСОБА_19, ні за результатами наступних зустрічей ОСОБА_13 не вжила заходів щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди та повідомлення правоохоронних органів про пропозицію та надання їй неправомірної вигоди ОСОБА_19, якщо такі дії мали ознаки складу злочину, передбаченого частиною 3 статтею 369 Кримінального кодексу України, про що ОСОБА_13, будучи суддею, була достеменно обізнана.

Натомість, ОСОБА_13 добровільно неодноразово спілкувалася з ОСОБА_19, пояснювала подальший рух справи та саме за її вказівкою помічник судді запросила ОСОБА_19 до службового кабінету для безпосереднього спілкування із суддею. Окрім того, саме ОСОБА_13 визначала час для зустрічі з ОСОБА_19 . Таким чином, вона активно та добровільно вживала заходи, спрямовані на одержання неправомірної вигоди. Отже, Суд констатує відсутність будь - яких доказів відмови ОСОБА_13 від одержання неправомірної вигоди (ані первісної, ані наступної).

Разом із тим, після розмови ОСОБА_13 із ОСОБА_19, що відбулась 27 березня 2023 року, ОСОБА_19 вчинив такі дії: 27 березня 2023 року повідомив про корупційні дії ОСОБА_13 уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_12, а також надав показання.

Під час подальших нетривалих зустрічей, які відбулись 29 березня 2023 року та були зафіксовані на відеозаписах в результаті проведення НС(Р)Д, ОСОБА_13 із ОСОБА_19 обговорювала судове рішення, яке вона планує постановити на користь ОСОБА_19, а щодо передачі коштів, як неправомірної вигоди, вона використовувала короткі вислови. Так, ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_19 : «Смотри, давай так: ты сможешь вот так сделать, я тебе иск от адвоката и это все». У відповідь ОСОБА_19 перепитав: « Пять? ». На що ОСОБА_13 підтвердила: «Пять, да. И мне будет к тебе просьба - мне нужно участки продать мои». Після того, як ОСОБА_19 повідомив їй, що в нього немає цієї суми, а є лише 4 000 (чотири тисячі) доларів США: «Но у меня четыре есть, сейчас пять нет. Можно». У відповідь ОСОБА_13 зазначила, що решту він може передати пізніше: «Но донесешь, потому что я пока. Хорошо? И поможешь мне участки мои, я очень прошу!». Після цього ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_19, що зателефонує йому для зазначення точного часу та місця зустрічі для передачі грошових коштів.

Водночас ОСОБА_19 цілком і повністю розумів значення озвученої ОСОБА_13 цифри («Пять») та у відповідь сказав: «Но у меня четыре есть, сейчас пять нет». На що ОСОБА_13 відповіла: «Но донесешь, потому что я пока. Хорошо?». Після цього ОСОБА_13 сказала, що в разі неявки іншої сторони в судове засідання вона винесе рішення на користь ОСОБА_19 заочно та підтримає позивача в апеляційному суді, якщо відповідач подасть апеляційну скаргу. На запитання ОСОБА_19 : «Ну, а если он с адвокатами начнет отсуживать?», «Ну, чтобы не было потом апелляции», ОСОБА_13 відповіла: «Да я думаю, что там тоже поддержим». ОСОБА_19 уточнив: « Поддержите, да? », на що ОСОБА_13 відповіла: «Конечно».

Після цього, ОСОБА_13 узгоджувала час зустрічі з ОСОБА_19 для передачі їй неправомірної вигоди.

Так, ОСОБА_13, в ході цієї ж зустрічі, повідомила ОСОБА_19, що зателефонує йому для зазначення точного часу та місця зустрічі для передачі грошових коштів. ОСОБА_19 зазначив: «Ага, все, хорошо. Я там уеду, и набрать вас?» на що ОСОБА_13 відповіла: «Хорошо. Смотри, ты говоришь, где-то в полтретьего, да?». ОСОБА_19 підтвердив: «Да». ОСОБА_13 зазначила: «Или давай, часов на пять. Тебе удобно?». ОСОБА_19 відповів: «Да, удобно, я ж свободен сейчас». Після цього ОСОБА_13 повідомила, що в неї ще є інші справи, тому сказала ОСОБА_19 : «Или я освобожусь, и наберу». ОСОБА_19 погодився: «Наберете». ОСОБА_13 відповіла: « Хорошо ».

У подальшому, ОСОБА_13 29 березня 2023 року у період часу з 14 год 31 хв до 15 год 10 хв 3 (три) рази телефонувала ОСОБА_19 з метою уточнення часу та місця зустрічі для передачі їй неправомірної вигоди.

Так, зокрема, ОСОБА_13 о 14 год 31 хв зателефонувала ОСОБА_19 : «Алло, алло! ОСОБА_83, да, добрый день!», «Ну, смотри, я еще в городе. Может, пересечемся сейчас, чтобы на вечер не откладывать, как у тебя?». На що ОСОБА_19 відповів: «А вы в центре сейчас?». ОСОБА_13 уточнила: «Я, вот, да, практически в центре. Я с Малиновского суда могу подъехать куда? Куда, давай?». На що ОСОБА_19 погодився: «Так, давайте… А где вам будет удобно? Может, где-то район парка Шевченко ?». ОСОБА_13 запитала: « Парк Шевченко, хорошо, это там, где Успенская, конец Успенской, вот так, да?». ОСОБА_19 підтвердив: «Да, да». ОСОБА_13 погодилась: «Да? О, хорошо. Хорошо, давай, я еду туда тогда. Вот там с правой стороны». У відповідь ОСОБА_19 запитав: «А когда?», на що ОСОБА_13 відповіла: «Ну, сейчас сколько? Минут 30-ть, наверное, да». ОСОБА_19 погодився: «Все, договорились». ОСОБА_13 : «Хорошо, ага». ОСОБА_19 : «Да, давайте».

Наступні два дзвінки, здійснені ОСОБА_13 о 15 год 01 хв та о 15 год 06 хв, обвинувачена уточнювала місцерозташування ОСОБА_19 для конкретизації місця для заздалегідь угодженої зустрічі між ними.

Під час зустрічі 29 березня 2023 року приблизно о 15 год 07 хв на проїзній частині дороги по АДРЕСА_1, перебуваючи в автомобілі марки «AUDI Q8» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_6,ОСОБА_19 передав ОСОБА_13 частину неправомірної вигоди, а саме 4 000 (чотири тисячі) дол. США, а остання одержала їх особисто в руки та поклала до підлокітника свого автомобіля. За результатом швидкого початку проведення обшуку, одразу після передачі коштів, такі кошти були вилучені із підлокітника автомобіля ОСОБА_13 марки «AUDI Q8» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_6 . Таким чином, відсутні підстави вважати, що ці кошти поклала до підлокітника автомобіля ОСОБА_13 стороння особа.

Обвинувачена не надала будь - якого розумного пояснення неодноразового обговорення наодинці із ОСОБА_19 справи за його позовом, а також надання йому доступу до свого службового кабінету, що є свідченням зацікавленості ОСОБА_13 у такому спілкуванні.

Із записів зустрічей, за результатами проведення НС(Р)Д, вбачається, що ОСОБА_19 не вчинив жодних дій щодо створення обставин та умов вчинення ОСОБА_13 злочину. Зустрічі, які відбувалися під контролем держави, стосувались обговорення суттєвих умов ухвалення бажаного для ОСОБА_19 рішення та часу передачі неправомірної вигоди ОСОБА_13 на виконання раніше досягнутих домовленостей за результатами зустрічі, яка відбулась 27 березня 2023 року, до початку досудового розслідування.

Водночас, визначальною у вчиненні злочину була поведінка ОСОБА_13 . Обвинувачена не залежала від ОСОБА_19, не була пов`язана з ним будь - якими стосунками чи зобов`язаннями, під час зустрічей із ОСОБА_19 обвинувачена перебувала у комфортному стані, тиск, шантаж, погрози або насильство щодо неї не здійснювались. Всі розмови щодо надання їй неправомірної вигоди ОСОБА_13 вела з дотриманням конспіративності, уникаючи відкритого обговорення цієї теми та часом спілкуючись жестами.

Сума переданих як неправомірна вигода коштів становила 4 000 (чотири тисячі) дол. США.

27 березня 2023 року, під час розмови, яка відбулась до початку досудового розслідування, ОСОБА_13 була озвучена сума неправомірної вигоди - 4 000 (чотири тисячі) дол. США. У ході зустрічі 29 березня 2023 року, під час вже зафіксованої на НС(Р)Д розмови, ОСОБА_13 озвучила суму 5 000 (п`ять тисяч) дол. США. Після того, як ОСОБА_19 повідомив їй, що в нього немає цієї суми, а є лише 4 000 (чотири тисячі) доларів США, ОСОБА_13 сказала ОСОБА_19, що решту він може передати пізніше: «Но донесешь, потому что я пока, Хорошо?».

У подальшому,29 березня 2023 року під час зустрічі в автомобілі та передачі коштів ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_13 : «Смотрите, тут как мы говорили - четыре, а тысяча будет позже», на що ОСОБА_13 відповіла: «Хорошо, хорошо, все».

Таким чином, передана під контролем держави сума 4 000 (чотири тисячі) дол. США не викликала у ОСОБА_13 подиву чи нерозуміння, будь - яких запитань чи заперечень, що свідчить про те, що ця сума неправомірної вигоди була визначена нею раніше (під час попередньої зустрічі, яка відбулася до початку досудового розслідування).

Стосовно доводів сторони захисту про те, що зустрічі відбувались за ініціативою ОСОБА_19, Суд зазначає таке.

У першу чергу слід відрізняти ініціативу щодо зустрічей та ініціативу щодо надання (одержання) неправомірної вигоди, адже ініціатива щодо зустрічі безумовно не обумовлює ініціативу (підбурення) до вчинення злочину. Окрім цього, зустрічі та подальше передання неправомірної вигоди, з огляду на обставини цього провадження, були можливі лише за взаємоузгодженої поведінки двох суб`єктів - ОСОБА_13 та ОСОБА_19 .

Перша зустріч у службовому кабінеті, як і всі інші, у тому числі на проїзній частині дороги по АДРЕСА_1, відбулись за ініціативою ОСОБА_13 та така ініціатива була обумовлена тим, що в провадженні ОСОБА_13 перебувала справа № 947/8439/23 за позовом ОСОБА_19 .

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_19, він, після звернення з позовною заявою до суду, через день-два після цього прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10, щоб дізнатись кому з суддів розподілено судову справу за його позовом та з`ясувати чи може він не платити судовий збір. Поряд з цим, ОСОБА_19 хотів уточнити чи буде накладено арешт на домоволодіння ОСОБА_20 . У приміщенні суду свідок ОСОБА_19 зустрів помічника судді ОСОБА_13, яка йому повідомила, що з приводу поданих ним заяв із ним хоче особисто поспілкуватися суддя ОСОБА_13 . Помічник продиктувала свідку робочий номер телефону та сказала зателефонувати 20 березня 2023 року. 20 березня 2023 року за попередньою домовленістю з помічником судді, свідок ОСОБА_19 особисто прибув до суду, де до свідка вийшла помічник судді та завела його до службового кабінету судді ОСОБА_13 . На переконання свідка ініціатива завести його до кабінету судді була саме судді. Зазначив, що він сам не просив помічників, щоб його завели до кабінету судді. Після спілкування із суддею щодо наявності в нього підстав для звільнення від сплати судового збору, свідок вийшов із кабінету та секретар судового засідання судді ОСОБА_13 сказала свідку прибути до судді у наступний понеділок (27 березня 2023 року).

27 березня 2023 року, за попередньою домовленістю із секретарем судового засідання судді ОСОБА_13, ОСОБА_19 приблизно о 12 год 30 хв, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 та підійшов до кабінету судді ОСОБА_13, де його зустріла безпосередньо суддя ОСОБА_13 та запросила до свого службового кабінету. За показаннями свідка, під час цієї розмови у кабінеті, суддя ОСОБА_13 сказала ОСОБА_19, що для того, щоб судова справа за його позовом була вирішена на його користь, треба заплатити та надати їй певну суму коштів, а саме 4 тис. дол. США.

Тобто, ініціатива в одержанні неправомірної вигоди була проявлена ОСОБА_13 оскільки: (1) в наступних зустрічах ОСОБА_13 було змінено розмір неправомірної вигоди до 5 тис. дол. США, що свідчить про те, що розмір неправомірної вигоди обговорювався ОСОБА_13 із ОСОБА_19 раніше зафіксованих за результатом проведення НС(Р)Д подій; (2) ОСОБА_19 не наполягав на наданні неправомірної вигоди обвинуваченій; (3) суддя ОСОБА_13 надала свідку свій номер мобільного телефону: НОМЕР_7, написаний власноручно на шматку паперу та сказала зателефонувати їй найближчим часом на тому ж тижні; (4) наступні зустрічі відбувались у визначений ОСОБА_13 день, оскільки на повідомлення ОСОБА_19 : «Добрый день это ОСОБА_28. Буду среда четверг», коли він повідомив судді про ймовірні дати свого візиту до суду, ОСОБА_13 відповіла: «Ок», «Желательно конечно среда» (мається на увазі 29 березня 2023 року); (5) під час зустрічей ОСОБА_13 самостійно вирішувала, яким чином має відбуватись судовий розгляд та ухвалення бажаного для ОСОБА_19 судового рішення.

Отже, подальші зустрічі відбувались з огляду на виконання умов, озвучених ОСОБА_13 під час зустрічі 27 березня 20023 року, що не можна розцінювати як ініціативну поведінку ОСОБА_19 . Зазначене повністю узгоджується із хронологією та обставинами подальших зустрічей ОСОБА_13 та ОСОБА_19 та змістом їх розмов.

Відповідні зустрічі не свідчать про надмірне втручання правоохоронних органів до такого ступеня, щоб це втручання стало вирішальним фактором у вчиненні ОСОБА_13 інкримінованого злочину та без такого втручання вона би не вчинила злочинні дії. З наведених вище обставин вбачається, що на момент звернення до правоохоронних органів та початку проведення НС(Р)Д, обвинуваченою вже була розпочата злочинна діяльність, спрямована на одержання неправомірної вигоди, та правоохоронці лише фіксували домовленості щодо її одержання. Під час досудового розслідування зазначене було також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_19, який у своїх поясненнях посилався на висловлення ОСОБА_13 прохання надати їй неправомірну вигоду.

Суд не знаходить жодних обґрунтованих підстав не довіряти показанням цього свідка. Відповідно, немає будь - яких підстав для того, щоб припустити, що ОСОБА_19, діючи під контролем правоохоронців, якось схиляв ОСОБА_13 до вчинення злочину.

Щодо того, який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину

З підстав, наведених вище, Суд не знаходить ознак незаконного втручання прокурора при проведенні НС(Р)Д стосовно ОСОБА_13 чи участі правоохоронних органів, які були б визначальними факторами у вчиненні ОСОБА_13 кримінального правопорушення. Правоохоронні органи у пасивний спосіб лише здійснювали фіксування протиправної поведінки обвинуваченої. Визначальним фактором була саме поведінка ОСОБА_13 під час зустрічей із ОСОБА_19 .

На той час, коли ОСОБА_13 було викрито в одержанні неправомірної вигоди (29 березня 2023 року), правоохоронні органи мали у своєму розпорядженні достатньо доказів, які давали можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Із врахуванням викладеного, Суд констатує, що правоохоронні органи вели пасивне розслідування кримінального правопорушення та фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її.

Виходячи з наведеного, Суд дійшов висновку, що у цьому провадженні відсутня провокація злочину, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави.

Водночас, доводи сторони захисту щодо вчинення правоохоронними органами пастки для судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 або будь-якого іншого судді цього суду спростовуються, зокрема, відомостями протоколуавтоматизованого розподілу судової справи № 947/8439/23 від 14 березня 2023 року.

Як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 947/8439/23 /том № 3 а. с. 36/, у розподілі приймали участь 10 суддів ІНФОРМАЦІЯ_10, ще троє суддів були зайняті, згідно з табелем, тобто перебували в той день у відпустці. Відтак, у автоматизованому розподілі судової справи за позовом ОСОБА_19 могли брати участь усі 13 суддів, а тому ймовірність визначення судді ОСОБА_13 для розгляду судової справи № 947/8439/23 не була гарантована. Таким чином, ініціюючи судовий спір у ІНФОРМАЦІЯ_37, заявник не міг передбачити, що така судова справа буде розподілена для розгляду саме на суддю ОСОБА_13 .

У той же час, твердження сторони захисту про створення правоохоронними органами пастки для будь-якого судді цього суду є голослівними та являються припущеннями сторони захисту.

Щодо оцінки доказів, якими сторона захисту доводила наявність провокації злочину

Навівши мотиви, які вказують на відсутність провокації злочину, Суд також мав навести мотиви щодо відхилення доказів, якими сторона захисту обґрунтовувала її існування.

Суд також дослідив твердження сторони захисту про зв`язок ОСОБА_19 з правоохоронними органами.

Так, стороною захисту було надано дані мобільного оператора, які були одержані на підставі ухвали колегії суддів про тимчасовий доступ до речей і документів та у яких містяться відомості про телефонні з`єднання абонента з телефонним номером: НОМЕР_10, який використовував ОСОБА_19 (у період з 00 год 00 хв 19 грудня 2021 року по 24 год 00 хв 20 грудня 2021 року включно та з 00 год 00 хв 22 березня 2023 року по 24 год 00 хв 26 березня 2023 року включно /том № 6 а. с. 104-125/. Також стороною захисту були надані відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року /том № 3 а. с. 153/.

На переконання сторони захисту, ці дані вказують на таке: (а) ОСОБА_19 у період з 22 березня 2023 року до 26 березня 2023 року неодноразово контактував з оперативними співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_20 та відвідував приміщення цього правоохоронного органу напередодні звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про підготовку до провокації вчинення злочину; (б) факт провокації злочину випливає із відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року, відповідно до яких ОСОБА_20 повідомив про підроблення його підпису в цивільно-правовій угоді та акті приймання - передачі грошей від 20 грудня 2021 року; (в) ОСОБА_19 та ОСОБА_20 надавали Суду суперечливі свідчення про кількість випадків спілкування між собою, що вказує на недостовірність їх показань; (г) ОСОБА_19 надавав неправдиві свідчення стосовно того, що домовлявся з ОСОБА_20 про зустріч для укладення договору від 20 грудня 2021 року телефоном, проте дані мобільного оператора вказують на те, що такого спілкування не було, а тому, на переконання сторони захисту, угода між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від 20 грудня 2021 року є удаваною.

(а) Відхиляючи вказані докази сторони захисту як недостатні, Суд зазначає, що сам факт наявності телефонних з`єднань між ОСОБА_19 та іншими абонентами у досліджуваний період, без розкриття змісту цих розмов, не може достовірно вказувати на те, що таке спілкування здійснювалось саме для організації провокації злочину. Відповідні доводи сторони захисту побудовані виключно на припущеннях, а тому не можуть бути покладені Судом в основу рішення у справі.

У той же час, Суду не надано доказів, що якийсь конкретний номер мобільного телефону, з яким контактував ОСОБА_19 у період з 00 год 00 хв 22 березня 2023 року по 24 год 00 хв 26 березня 2023 року включно, належить саме співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_20, чи будь-якого іншого правоохоронного органу. До того ж, дані мобільного оператора щодо телефонних контактів ОСОБА_19 з іншими особами, самі собою не можуть достовірно вказувати на організацію провокації злочину щодо ОСОБА_13 .

Так само, з даних мобільного оператора, наданих стороною захисту, не можна дійти достовірного висновку, що ОСОБА_19 неодноразово відвідував приміщення ІНФОРМАЦІЯ_20 та контактував телефоном із працівниками цього правоохоронного органу з метою організації провокації вчинення злочину стосовно судді ОСОБА_13 чи будь-якого іншого судді ІНФОРМАЦІЯ_38 .

Суд зазначає, що відповідні дані надають лише приблизне місце розташування абонентів у межах дії базових станцій мобільного оператора, а тому, висновки щодо перебування ОСОБА_19 безпосередньо у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_20 у період з 00 год 00 хв 22 березня 2023 року по 24 год 00 хв 26 березня 2023 року ґрунтуються виключно на припущеннях сторони захисту.

Отже, у зазначеній частині доводи захисту ґрунтуються виключно на суперечливих припущеннях, які не підкріплені іншими достовірними доказами, а тому не можуть братись Судом до уваги.

(б) Стосовно доводів сторони захисту про те, що факт провокації злочину випливає із відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023162480000773 від 12 червня 2023 року, відповідно до яких ОСОБА_20 повідомив про підроблення його підпису в цивільно-правовій угоді та акті приймання - передачі грошей від 20 грудня 2021 року, Суд зауважує, що Єдиний реєстр досудових розслідувань не є процесуальним джерелом доказів, на чому наголосив ІНФОРМАЦІЯ_33 у постанові від 09 вересня 2020 року (справа № 761/28347/15-к). Окрім того, таким обставинам вже надано оцінку вище у цьому вироку та Суд дійшов висновку про недостовірність таких доказів, з огляду на встановлення факту здійснення впливу адвокатами ОСОБА_14 та ОСОБА_17 на свідка ОСОБА_20 та відповідно ініціювання ними звернення ОСОБА_20 до правоохоронного органу із заявою про кримінальне правопорушення.

Поряд з цим Суд наголошує, що обставини укладення Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту пройму-передачі грошей від 20 грудня 2021 року є предметом дослідження саме судової справи № 947/8439/23 та не охоплюються межами пред`явленого ОСОБА_13 обвинувачення.

(в) З приводу розбіжностей у показаннях свідків, про які вказує сторона захисту, Суд зазначає, що допит свідка ОСОБА_19 у суді здійснювався з приводу подій, які відбувались понад три роки тому, тож наявність певних розбіжностей, щодо кількості телефонних дзвінків та зустрічей між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 пояснюється об`єктивними особливостями пам`яті людини та її сприйняття тих чи інших життєвих подій. Загалом, такі розбіжності не вказують на недостовірність показань свідка ОСОБА_19 щодо основних фактів та обставин, які мають значення для цього кримінального провадження та не вказують на наявність змови щодо провокації злочину.

Поряд з цим, показання свідка ОСОБА_20 не можуть братися до уваги Судом, з огляду на об`єктивні сумніви в правдивості таких показань, враховуючи неодноразове надання свідком неправдивих показань, у тому числі «на замовлення» та за «винагороду» від зацікавлених осіб, незважаючи на попередження про передбачену законом кримінальну відповідальність.

(г) Окрім того, Суд перевірив твердження сторони захисту про неправдивість показань свідка ОСОБА_19, що він домовлявся із ОСОБА_20 про зустріч для укладення Договору від 20 грудня 2021 року по телефону, оскільки інформація, отримана від мобільного оператору, свідчить, що такого спілкування не було, а тому угода між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від 20 грудня 2021 року є удаваною.

За доводами сторони захисту ОСОБА_20 станом на грудень 2021 року користувався номером мобільного телефону: НОМЕР_19 . До того ж, ОСОБА_20 користується «кнопковим» телефоном, тобто без доступу до інтернет мережі.

Як вбачається з наданих Суду матеріалів, номер мобільного телефону НОМЕР_19, як контактний номер телефону ОСОБА_20, вказаний у таких документах: акт опитування ОСОБА_20 від 09 червня 2023 року /том № 3 а. с. 147/, перша сторінка протоколу допиту ОСОБА_20 (як потерпілого) від 12 червня 2023 року /том № 3 а. с. 154/, заява ОСОБА_20 до ІНФОРМАЦІЯ_10 у справі № 947/8439/23/том № 3 а. с. 156/.

Поряд з цим, у заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_20 від 12 червня 2023 року вказано тимчасовий засіб зв`язку ОСОБА_20 : НОМЕР_20 /том № 3 а. с. 150-152/.

Як вбачається з інформації мобільного оператора, яка була одержана на підставі ухвали колегії суддів та у якій містяться відомості про телефонні з`єднання абонента з телефонним номером: НОМЕР_10, який використовував ОСОБА_19 у період з 00 год 00 хв 19 грудня 2021 року по 24 год 00 хв 20 грудня 2021 року включно /том № 6 а. с. 104-125/ - відсутні телефонні з`єднання із номером мобільного телефону НОМЕР_19 . Так само, згідно з наданою мобільним оператором інформацією, у досліджуваний період відсутні телефонні з`єднання із номером НОМЕР_20 .

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 у відповідь на запитання захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_16 зазначив, що станом на грудень 2021 року у його користуванні дійсно перебував номер мобільного телефону: НОМЕР_19, проте він не телефонував ОСОБА_19 20 грудня 2021 року саме з цього номеру. Він телефонував ОСОБА_19 з іншого номеру телефону, мобільного оператору « ІНФОРМАЦІЯ_39 », оскільки на той час, в нього був ще один номер телефону. ОСОБА_20 уточнив, що такого номеру (мобільного оператору « ІНФОРМАЦІЯ_39 ») в нього вже немає, а номер телефону мобільного оператору « ІНФОРМАЦІЯ_40 » в нього ще є. Номер телефону мобільного оператору « ІНФОРМАЦІЯ_39 » свідок не пам`ятає, телефон втрачений, тому він не може точно сказати де він знаходиться.

На запитання захисника ОСОБА_16 о котрій годині свідок телефонував ОСОБА_19 20 грудня 2021 року, ОСОБА_20 відповів, що він не пам`ятає, проте вони домовились зустрітись із ОСОБА_19 20 грудня 2021 року ввечері.

На запитання захисника ОСОБА_16 чи користувався свідок номером: НОМЕР_19 у грудні 2021 року, свідок відповів, що так, цей номер був «живий», проте він користувався ним рідко. У свідка на той час було два телефони.

На запитання захисника ОСОБА_16 чому в усіх офіційних документах свідок зазначав саме номер: НОМЕР_19, ОСОБА_20 пояснив, що він зберіг цей номер тому, що він багато де зареєстрований. А починаючи із 2023 року, свідок взяв собі новий номер телефону мобільного оператору « ІНФОРМАЦІЯ_39 » та користується ним по цей час. А номер « НОМЕР_21 », із 2023 року, він не використовував вже дуже давно.

Відповідаючи на запитання захисника ОСОБА_16 свідок ОСОБА_20 пояснив, що в нього немає номеру мобільного телефону ОСОБА_19 та він його ніколи не записував у пам`ять телефону. Номер телефону ОСОБА_19, на який йому телефонував свідок, був записаний у блокноті, блокнот на даний час не зберігся. А номер телефону, з якого ОСОБА_20 здійснював дзвінки ОСОБА_19, ним втрачений. Додав, що таким номером телефону він користувався рідко, в основному для таких екстрених випадків, як, наприклад, укладення угоди. ОСОБА_20 зазначив, що номер телефону ОСОБА_19 вони з дружиною отримали, коли розглядали агентства, які найбільше підходять для того, щоб продати ділянку. Вперше у свідка з`явився номер телефону ОСОБА_19 восени 2021 року, коли вони з дружиною хотіли знайти агентство для продажу частини домоволодіння та ділянки.

Згодом, в ході цього ж допиту, відповідаючи на запитання захисника ОСОБА_16 чи обізнаний ОСОБА_20 із подальшим рухом цивільної справи щодо нього, свідок зазначив, що він не знає на якому етапі зараз перебуває цивільна справа, де він є відповідачем, оскільки за цей рік йому жоден лист із суду не приходив. Раніше у свідка була можливість слідкувати за рухом справи по телефону, а саме за допомогою «Дії» (мається на увазі Єдиний портал державних послуг « ІНФОРМАЦІЯ_41 »), проте на даний час такої можливості немає. Свідок додав, що тоді в нього був смартфон, проте він згорів у вересні минулого року. Згідно з поясненнями ОСОБА_20, на момент, коли він останній раз заходив в «Дію», справа була на етапі розгляду, проте в якому суді, свідок не пам`ятає.

На запитання обвинуваченої ОСОБА_13 свідок ОСОБА_20 пояснив, що телефони, особливо смартфони, у нього міняються часто, раз в рік, через те, що в нього проблема з пальцями, а саме погана чутливість пальців, тому в нього часто ламаються смартфони. Через це свідок в основному користується «кнопковим» телефоном.

Таким чином, у ході допиту свідок ОСОБА_20 заперечив, що станом на 20 грудня 2021 року він телефонував ОСОБА_19 саме із номеру мобільного телефону: НОМЕР_19 . Натомість, зазначив, що ОСОБА_19 він телефонував з іншого номеру телефону, мобільного оператору « ІНФОРМАЦІЯ_39 », сам номер телефону він не пам`ятає. ОСОБА_20 додав, що в нього тоді було два телефони. Починаючи з 2023 року, ОСОБА_20 використовує новий номер телефону мобільного оператору « ІНФОРМАЦІЯ_39 ».

Поряд з цим, за свідченнями ОСОБА_20 він певний час (без уточнення періоду) користувався сенсорним телефоном та міг переглядати інформацію про судову справу щодо нього на порталі « ІНФОРМАЦІЯ_41 », тобто такий телефон мав підключення до інтернет мережі. У подальшому, за показаннями свідка, такий телефон згорів, зараз ОСОБА_20 користується «кнопковим» телефоном.

Із таких показань неможливо встановити у який період ОСОБА_20 користувався сенсорним телефоном, а в який «кнопковим» (без можливості підключення до інтернет мережі).

Так само, неможливо з`ясувати за яким саме номером мобільного телефону ОСОБА_20 контактував із ОСОБА_19 .

Таким чином, із наданих Суду відомостей неможливо однозначно встановити наявність чи відсутність з`єднань між ОСОБА_20 та ОСОБА_19 напередодні укладення Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому- передачі грошей від 20 грудня 2021 року, як за допомогою мобільного зв`язку, так і за допомогою інтернет мережі.

Проте, навіть, у випадку доведеності відсутності зафіксованих з`єднань між ОСОБА_20 та ОСОБА_19 у період з 00 год 00 хв 19 грудня 2021 року по 24 год 00 хв 20 грудня 2021 року включно, Суд зазначає, що такі обставини не є визначальними, оскільки не підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та не спростовують вчинення ОСОБА_13 активних дій щодо висловлення прохання надати їй неправомірну вигоду та згодом одержання частини такої неправомірної вигоди від ОСОБА_19 .

Таким чином, Суд відхиляє відповідні докази сторони захисту як недостатні, оскільки вони у своїй сукупності не містять достатніх фактичних даних, які б доводили вчинення правоохоронними органами, із залученням ОСОБА_19 та/або ОСОБА_20, провокації злочину щодо судді ОСОБА_13 .

Суд зазначає, що висновки щодо провокації злочину мають ґрунтуватись на істотних змістовних ознаках, притаманних провокації правоохоронних органів. Для цього Суд має встановити, що існували конкретні обставини, які свідчать, що обвинуваченій особі допомогли вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли або не впливали з тією ж метою на поведінку особи насильством, погрозами, шантажем, чи в інший спосіб. Проте, надані стороною захисту документи та показання свідка, зазначені вище, таких відомостей не містять.

У той же час, Суд оцінював зміст розмов ОСОБА_13 та ОСОБА_19, які були зафіксовані у відповідному протоколі НС(Р)Д від 29 березня 2023 року /том № 2 а. с. 227-245, 246, 247/ у сукупності з відеозаписами, здобутими за наслідками проведення НС(Р)Д, на яких зафіксована поведінка співрозмовників, їх жести, обстановка, у якій відбувались розмови. Також, Суд враховував правовий статус співрозмовників (позивач і суддя) та законодавчі положення, які регламентують їх поведінку, зокрема, судді, у випадку пропонування їй неправомірної вигоди.

Поряд з цим, Суд оцінював як попередню поведінку ОСОБА_13, її наміри, так і її подальшу поведінку. Надані стороною обвинувачення докази в сукупності однозначно вказують на те, що обвинувачена бажала одержати неправомірну вигоду, безвідносно до поведінки ОСОБА_19 . Так, під час зафіксованих за результатом проведення НС(Р)Д розмов, знаходить своє відображення злочинна діяльність ОСОБА_13 . У той же час, у зафіксованих розмовах відсутні провокативні висловлювання ОСОБА_19, які б указували на те, що він схиляв ОСОБА_13 до одержання коштів, як неправомірної вигоди, шляхом вмовляння чи у інший спосіб. Висловлювання ОСОБА_19 та його поведінка вказували лише на бажання досягти бажаного для нього результату розгляду справи за його позовом. Натомість ОСОБА_13 своєю поведінкою демонструвала свій намір до одержання неправомірної вигоди. Такі обставини щодо поведінки судді ОСОБА_13 цілком узгоджуються із показаннями ОСОБА_19, який вказував на факт висловлювання суддею прохання щодо одержання неправомірної вигоди.

Підсумовуючи, Суд зазначає, що мовленнєва компетенція суду в повному обсязі дозволяє здійснювати тлумачення зафіксованих під час НС(Р)Д висловлювань обвинуваченої і без наявності спеціальних знань у галузі філології.

Отже, з урахуванням наведеного, Суд доходить висновку, що доводи захисту про вчинення провокації злочину із залученням свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20, співробітників ІНФОРМАЦІЯ_20, детективів ІНФОРМАЦІЯ_12 - ґрунтуються на припущеннях, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, а також на доказах, які відхиляються Судом через їх неналежність та/або недостовірність чи недостатність.

(2) Щодо оцінки доводів захисту про недопустимість доказів, отриманих з порушеннями Кримінального процесуального кодексу України

Щодо доводів про недостовірність як доказу показань свідка ОСОБА_19 .

Сторона захисту ставила під сумнів достовірність показань свідка ОСОБА_19, посилаючись на те, що він є залежним від правоохоронних органів і діяв з метою провокування ОСОБА_13 до вчинення кримінального правопорушення.

Суд відхиляє такі доводи, оскільки надані стороною захисту докази не є достатніми для доведення таких обставин, зокрема щодо участі ОСОБА_19 у провокації злочину та щодо надання ним Суду недостовірних показань. Суд зазначає, що у цьому вироку вже надавав оцінку доводам захисту щодо стверджуваної провокації злочину, яка нібито відбувалась з участю ОСОБА_19, та навів відповідні висновки. У цих висновках Суд не встановив наявність провокативних дій з боку ОСОБА_19 та обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності його показань як свідка.

Загалом, аналіз значної кількості аргументів сторони захисту на підтвердження доводів щодо недостовірності показань свідка ОСОБА_19 дає підстави для висновків, що такі аргументи переважно ґрунтуються на власній інтерпретації подій та обставин, про які повідомив свідок, які до того ж, не мають суттєвого значення для оцінки показань останнього.

Зокрема, сторона захисту посилалася на виявлені, на її погляд, розбіжності у показаннях свідка ОСОБА_19, що стосувались: обставин його знайомства із ОСОБА_20 та кількості їх зустрічей; кількості телефонних з`єднань між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

На переконання Суду, такі розбіжності цілком пояснюються тим, що свідок надавав свої показання Суду щодо подій, які мали місце понад три роки тому. Окрім того, такі розбіжності у жодному разі не вказували на недостовірність показань свідка в цілому, оскільки не стосувались суттєвих обставин для цього кримінального провадження.

Щодо здійснення допиту свідка ОСОБА_19 в режимі відеоконференцзв`язку в порядку статті 336 Кримінального процесуального кодексу України, Суд зауважує таке.

У ході судового розгляду, 31 травня 2024 року прокурор ОСОБА_11 звернувся до Суду із клопотанням про допит свідка ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_19 на теперішній час перебуває у Федеративній Республіці Німеччина у зв`язку з лікуванням, там отримав посвідку на право проживання та, зі слів останнього, найближчим часом повертатися в Україну не має наміру. Тож, враховуючи неможливість участі свідка ОСОБА_19 у судовому засіданні безпосередньо в залі судових засідань у приміщенні суду, прокурор просив провести допит свідка в режимі відеоконференції.

Захисник ОСОБА_16 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилався на статтю 352 Кримінального процесуального кодексу України, яка, на його переконання, прямо виключає можливість здійснення допиту свідка дистанційно. До того ж, захисником зауважено, що прокурор, в обґрунтування заявленого клопотання, посилався на надані до Суду документи в копіях, які не завірені належним чином. Поряд з цим, захисник наголошував, що посвідка на право проживання ОСОБА_19 у Федеративній Республіці Німеччина жодним чином не підтверджує, що ОСОБА_19 дійсно перебуває у Німеччині, а також не стверджує неможливість прибуття свідка до суду для допиту. За такого, захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вважав, що проведення такої процесуальної дії, як допит свідка, у режимі відеоконференції під час судового провадження суперечить вимогам Європейської конвенції про захист прав людини та є неприйнятною формою участі в судовому розгляді.

Ухвалою від 05 червня 2024 року, занесеною до журналу судового засідання /том № 4 а. с. 95-97/, колегія суддів задовольнила клопотання прокурора ОСОБА_11 щодо здійснення допиту ОСОБА_19 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у наступному судовому засіданні (12 липня 2024 року) та в той же час зобов`язала прокурора надати належним чином засвідчені копії документів, що посвідчують право ОСОБА_19 на проживання у Федеративній Республіці Німеччина.

Відповідно до інформації з інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи здійснення контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (АРКАН) від 01 липня 2024 року (вих. № 542-004/30/18529) ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, 29 серпня 2023 року об 11 год 05 хв перетнув державний кордон України в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_42 », в напрямку Україна -Молдова та на територію України, станом на 01 липня 2024 року, не повертався /том № 4 а. с. 130-131/.

Окрім того, 12 липня 2024 року ОСОБА_19, шляхом надсилання електронною поштою із накладенням власного електронного цифрового підпису, надіслав до Суду посвідку на право проживання у Федеративній Республіці Німеччина /том № 4 а. с. 123-128/.

Отже, на даний час ОСОБА_19 перебуває на території Федеративної Республіки Німеччини, адреса проживання: АДРЕСА_8, що стверджується наданою до Суду (із належним чином засвідченим перекладом з німецької на українську мову) копією дозволу на проживання ОСОБА_19 /том № 4 а. с. 93/.

Із урахуванням наданих Суду належним чином засвідчених документів, у судовому засіданні 12 липня 2024 року розпочато допит свідка ОСОБА_19 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Водночас під час проведення допиту свідка мали місце технічні проблеми, насамперед пов`язані із неодноразовим перериванням зв`язку та зникненням зображення свідка. Враховуючи зазначене, допит свідка було зупинено, а прокурором ОСОБА_11 заявлено клопотання про проведення допиту ОСОБА_19 в режимі відеоконференції із приміщення консульської установи в місті Гамбурзі.

Обвинувачена ОСОБА_13 та її захисник ОСОБА_16, враховуючи постановлену ухвалу Суду про допит свідка ОСОБА_19 в режимі відеоконференції, проти допиту саме через консульську установу не заперечували.

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про дипломатичну службу» закордонними дипломатичними установами України є, у тому числі консульська установа України ( ІНФОРМАЦІЯ_43, ІНФОРМАЦІЯ_44, ІНФОРМАЦІЯ_45 та ІНФОРМАЦІЯ_46 ).

Статтею 28 Консульського статуту України визначено, що консул виконує доручення слідчих або судових органів України щодо громадян України, якщо це не заборонено законами держави перебування. Зазначені доручення виконуються з додержанням процесуального законодавства України.

З огляду на зазначені положення Закону, враховуючи наявність об`єктивних обставин, пов`язаних із перебуванням свідка ОСОБА_19 за межами території України та його неможливістю найближчим часом прибути в судове засідання в приміщення Вищого антикорупційного суду, з метою забезпечення оперативного судового розгляду, Суд визнав можливим провести допит свідка ОСОБА_19 в режимі відеоконференції із приміщення ІНФОРМАЦІЯ_47 в Гамбурзі ( АДРЕСА_2, електронна скринька: ІНФОРМАЦІЯ_48 ), про що постановив ухвалу від 12 липня 2024 року /том № 4 а. с. 139-140/.

Подальший допит ОСОБА_19 а саме 29 липня 2024 року, здійснювався в режимі відеоконференцзв`язку з приміщення Генерального консульства України в Гамбурзі, Федеративної Республіки Німеччина (адреса: АДРЕСА_2 ) /том № 4 а. с. 149-152/.

Разом із тим, допит свідка ОСОБА_19 у судовому засіданні відбувся з дотриманням вимог статті 352 Кримінального процесуального кодексу України, проходив під контролем Суду, а сторона захисту не була позбавлена можливості скористатися як правом ставити питання свідку, так і висловлювати свій протест з метою зняти питання до свідка, а також правом на його перехресний допит.

На переконання Суду, перебування свідка ОСОБА_19 під час допиту в іншому приміщенні не вплинуло на ефективність участі сторони захисту у судовому процесі і жодним чином не перешкодило реалізувати обвинуваченій свої права, у тому числі право на допит свідка.

Під час провадження обвинувачена мала достатньо часу та можливостей, щоб підготувати свій захист та викласти власну версію подій, надати докази неправдивості версії обвинувачення, спростувати чи поставити під сумнів достовірність показань свідка ОСОБА_19 вказати на будь - які неузгодженості в його показаннях, а також суперечності з іншими доказами. Сторона захисту мала можливість брати участь у дослідженні всіх доказів, шляхом ставлення запитань свідкам, висловлювання зауважень та надання пояснень щодо кожного дослідженого Судом доказу.

Окрім того, обвинуваченій була надана можливість надати свої показання на найбільш сприятливій для цього стадії судового процесу - після дослідження всіх доказів у справі, та викласти власну версію щодо подій, які є предметом розгляду у цьому провадженні. Проте обвинувачена не скористалася такою можливістю та відмовилася надавати показання, скориставшись правом на мовчання.

Із врахуванням викладеного вище, Суд вважає за можливе визнати допустимим доказом показання свідка ОСОБА_19, надані ним під час судового розгляду в режимі відеоконференцзв`язку.

Суд констатує, що визнання цих показань допустимим доказом не може поставити під сумнів справедливість судового розгляду в цілому чи порушити право обвинуваченої на захист.

Окрім того, оцінюючи показання свідка ОСОБА_19 як достовірні, Суд враховував у взаємозв`язку як фактичні дані, які містяться у цих показаннях, так і дані, зафіксовані у протоколах слідчих дій - протоколі огляду грошових коштів від 29 березня 2023 року, протоколі обшуку від 29 березня 2023 року у автомобілі, належному ОСОБА_13 і додатках до нього, що містять відеозапис цієї слідчої дії, а також у протоколах НС(Р)Д. Відповідні фактичні дані у переважній більшості збігались щодо основних обставин, які підлягали встановленню Судом у цій справі, відповідали одні одним. Об`єктивних підстав вважати ці показання недостовірними Суд не має, оскільки вони підтверджуються даними, які Суд безпосередньо сприймав під час перегляду відеозаписів, на яких було зафіксовано хід відповідних слідчих дій, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій. Наявність певних розбіжностей та неточностей у показаннях свідка, на яких наголошує сторона захисту, на переконання Суду пояснюється значним часом, який минув від часу проведення слідчих дій до моменту допиту свідка Судом (понад 3 роки).

Так, свідок дійсно допустив деякі розбіжності чи не зміг чітко пригадати деякі обставини, однак такі розбіжності, чи неточності не є суттєвими, не мають своїм наслідком визнання недостовірними в цілому всіх показань свідка, оскільки усуваються Судом шляхом дослідження інших доказів сторони обвинувачення, про які Суд зазначив вище.

Поряд з цим, свідок сторони захисту ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, теж був допитаний в режимі відеоконференцзв`язку з приміщення Приморського районного суду м. Одеси, у зв`язку із неможливістю його безпосередньої присутності в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду, через віддаленість міста Одеси, у якому він проживає, від міста Києва, та через його стан здоров`я, а також триваючу широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, запровадження воєнного стану, що значно ускладнює його прибуття у судове засідання, безпосередньо до міста Києва (Ухвали Суду від 28 квітня 2025 року та від 29 квітня 2025 року) /том № 6 а. с. 74, 82/.

Суд зауважує, що саме по собі проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження не суперечить вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нормам національного законодавства (стаття 336 Кримінального процесуального кодексу України), та є прийнятною формою участі в судовому розгляді, яке не свідчить про порушення принципів його справедливості і публічності.

У той же час, обставини, за яких свідки брали участь дистанційно у судовому засіданні, жодним чином не ставили захист у невигідне положення в порівнянні з іншими учасниками судового розгляду і це не спричинило порушення права на справедливий суд.

Поряд з цим, Суд зазначає, що доводи захисту про залежність свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від правоохоронних органів, не знайшли свого підтвердження. Під час допиту в Суді, свідки заперечували будь-яку залежність від правоохоронних органів, зазначаючи, що знайомих чи родичів у правоохоронних органах у них немає. Доказів, які б достовірно спростовували вказані показання свідків, матеріали справи не містять. За таких обставин, Суд відхиляє доводи сторони захисту про залежність свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від правоохоронних органів як такі, що не знайшли свого підтвердження в Суді.

Щодо доводів сторони захисту, що кримінальне провадження розпочате на підставі сфальсифікованих документів

Сторона захисту посилалася на те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_13 було розпочате на підставі сфальсифікованих документів. Відповідні доводи обґрунтовувала тим, що матеріали цивільної справи № 947/8439/23 про стягнення боргу з ОСОБА_20 були сфальсифіковані, на що вказують відомості, встановлені із рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 25 березня 2025 року у сукупності з показаннями свідка ОСОБА_20 .

Відхиляючи зазначені доводи захисту, Суд зазначає, про таке.

У цьому вироку, Суд вже навів детальні висновки, щодо підстав початку кримінального провадження стосовно судді ОСОБА_13 . Згідно з матеріалами кримінального провадження, такою підставою була заява ОСОБА_19 від 27 березня 2023 року, з якою він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_14 . На підставі цієї заяви органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у відповідності до положень частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. Тому, висновки сторони захисту про незаконність початку досудового розслідування є безпідставними.

Поряд з цим, під час судового розгляду Суд досліджував матеріали судової справи № 947/8439/23, яка перебувала у провадженні судді ОСОБА_13 . Із матеріалів цієї справи встановлено наявність позовної заяви про стягнення боргу, з додатками. Відповідні документи були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_49 та стали підставою для початку судового провадження.

У подальшому, згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_10 від 25 березня 2025 року, позовні вимоги Агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі ФОП ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про стягнення боргу, були залишені без задоволення. За доводами сторони захисту, вказане судове рішення стверджує фальсифікацію матеріалів судової справи № 947/8439/23 про стягнення боргу з ОСОБА_20 .

Проте, Суд зауважує, що такі обставини виходять за межі пред`явленого ОСОБА_13 обвинувачення, тож не мають значення для цього кримінального провадження. Натомість, встановлення чи спростування дійсності правочинів, укладених між ОСОБА_19 та ОСОБА_20, підлягало з`ясуванню саме в рамках судової справи № 947/8439/23.

У той же час, зазначені обставини не спростовують встановленого Судом факту висловлення суддею ОСОБА_13 прохання надати їй неправомірну вигоду, що зафіксовано за результатами проведення НС(Р)Д. За таких обставин, Суд не знаходить підстав для висновків, щодо незаконності початку досудового розслідування з наведеної підстави.

Щодо доводів захисників про недопустимість протоколу огляду грошових коштів від 29 березня 2023 року

Мотиви захисників зводяться до: 1) відсутності вказівки у протоколі щодо походження грошових коштів; 2) протокол огляду грошових коштів від 29 березня 2023 року містить суперечності, а саме: протокол складений старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38, а підписаний детективом ІНФОРМАЦІЯ_12 ; 3) процесуальна дія не фіксувалась, як того вимагають положення статті 104 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки частина тексту надрукована, а частина написана рукописним текстом; 4) у протоколі зазначено, що фотокопії з грошових коштів були зроблені заздалегідь, тобто не в присутності ОСОБА_19 та понятих.

Суд дослідив протокол огляду грошових коштів від 29 березня 2023 року, додатком до нього є фотокопії 40 (сорока) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, в загальній кількості 4000 (чотири тисячі) доларів США, на 10 аркушах /том № 2 а. с. 94-105/.

Встановлено, що даний протокол складений та підписаний старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38, на виконання доручення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_39 від 29 березня 2023 року (вих. № 0442-190/9672) в рамках кримінального провадження № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року, у присутності ОСОБА_19 та понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_71 .

Твердження захисників про те, що протокол огляду грошових коштів від 29 березня 2023 року складений старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38, а підписаний детективом ІНФОРМАЦІЯ_12 - не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та є надуманими.

До того ж, протокол містить всі необхідні елементи вступної, описової та заключної частин, що визначені частиною 3 статті 104 Кримінального процесуального кодексу України, надрукований за допомогою персонального службового комп`ютеру «Asus» та принтеру «Samsung», про що наявна вказівка у тексті протоколу. У той же час, рукописним текстом зазначено лише прізвище ім`я та по батькові понятих та адреси їх місць проживання, що відповідно не є порушенням вимог статті 104 Кримінального процесуального кодексу України.

Поряд з цим, у протоколі зазначено, що грошові коштиу розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, у кількості 40 купюр номіналом по 100 доларів США кожна - належать ІНФОРМАЦІЯ_50 та оглядаються на надаються ОСОБА_19 для перевірки обставин вчинення злочину, виявлення фактів та ознак протиправної діяльності.

Як вбачається зі змісту проколу, фотокопії із таких грошових коштів, було знято заздалегідь, за допомогою копіювального апарату «Samsung». У той же час, додані до протоколу огляду фотокопії скріплені підписами ОСОБА_19 та понятих, що свідчить, що вказаними особами було здійснено огляд та порівняння грошових коштів із виготовленими фотокопіями.

Після огляду, вказані грошові кошти були передані старшим уповноваженим ОСОБА_38 ОСОБА_19 для документування протиправної діяльності осіб в рамках кримінального провадження №52023000000000137 від 27 березня 2023 року, та останній такі грошові кошти отримав, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу огляду. Протокол огляду грошових коштів прочитано детективом вголос, зауважень та доповнень від учасників процесуальної дії не надходило.

Таким чином, порушень вимог статті 104 Кримінального процесуального кодексу України, про що стверджували захисники обвинуваченої ОСОБА_13 під час судового розгляду, не встановлено.

Окрім того, як вбачається із листа детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_39 від 28 березня 2023 року (вих. № 0442-190/9632), а також доручення в порядку статей 40, 41 Кримінального процесуального кодексу України від 29 березня 2023 року (вих. № 0442-190/9672), він звернувся до заступника начальника УСБ України в Одеській області ОСОБА_72 щодо забезпечення проведення у кримінальному провадженні № 52023000000000137 таких слідчих (розшукових) дій: огляду грошових коштів та вручення їх заявнику у кримінальному провадженні в розмірі, необхідному для забезпечення документування протиправної діяльності; проведення слідчих (розшукових) дій у складі слідчо-оперативних груп, в тому числі, забезпечення фізичної охорони учасників таких груп під час виконання своїх службових обов`язків в період часу з 29 березня 2023 року по 31 березня 2023 року /том № 2 а. с. 91, 92/.

На виконання вказаного доручення заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_51 ОСОБА_73 . 29 березня 2023 року детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_33 направлено протокол огляду грошових коштів б/н від 29 березня 2023 року на двох аркушах та додаток до нього, фотокопії купюр на десяти аркушах (лист від 29 березня 2023 року вих. № 65/5/Д/2-1875) /том № 2 а. с. 93-105/.

За такого, відсутні підстави вважати, що проведення такої слідчої дії, як огляд грошових коштів, відбувалось у поза процесуальний спосіб.

Стосовно доводів захисників про відсутність вказівки у протоколі на походження грошових коштів, Суд зауважує таке.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками (постанова від 20 березня 2025 року у справі № 173/1115/16).

Водночас, згідно з позицією ІНФОРМАЦІЯ_34, на допустимість доказів впливають не будь-які недоліки процесуальних документів, а лише ті, що призвели до порушення прав обвинуваченого (постанова від 18 січня 2024 року у справі № 127/17418/17).

Поряд з цим, Суд зауважує, що Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов`язкового підтвердження походження коштів у протоколі слідчої дії під час їх огляду та вручення.

Мета слідчої дії - огляду полягає у виявленні і фіксації відомостей, які можуть мати значення для обставин кримінального провадження.

У цьому випадку, метою є ідентифікація грошових купюр, які вручені ОСОБА_19 для наступного використання під час проведення заходів із перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Поряд з цим, у протоколі зазначено, що грошові коштиу розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, у кількості 40 купюр номіналом по 100 доларів США належать ІНФОРМАЦІЯ_50 . Окрім того, протокол містить вказівку на те, що такі грошові кошти раніше виділені ФВ УСБ України в Одеській області.

Водночас, норми Кримінального процесуального кодексу України не передбачають здійснення порівняльного аналізу відомостей, отриманих у межах інших слідчих дій.

У протоколі обшуку автомобіля марки «AUDІ Q8» державний номерний знак НОМЕР_6 від 29 березня 2023 року /том № 2 а. с. 112-121/, в ході якого грошові кошти були виявлені та вилучені детективами, зазначено, що такі кошти оглянуті та поміщені в сейф-пакет № 0061512, який опечатано і підписано учасниками слідчої дії.

У той же час, наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він зазначив про використання заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) /том № 2 а. с. 213-216/, виключає обґрунтовані сумніви у законності походження коштів для використання під час контролю за вчиненням злочину.

При цьому, Суд не встановив будь-яких даних про те, що під час проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій було допущено порушення прав і свобод ОСОБА_13 чи істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Суд звертає увагу на те, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, і не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону в ході отримання доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2021 року (справа № 204/6541/16-к, провадження № 51-2172км19), від 01 листопада 2022 року (справа № 344/2995/15-к, провадження № 51-8361км18) та від 14 вересня 2023 року (справа № 521/18533/15-к, провадження № 51-3013км22).

Таким чином, доводи захисників щодо недопустимості протоколу огляду грошових коштів від 29 березня 2023 року не знайшли свого підтвердження, навпаки Судом встановлено, що така слідча дія проведена у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо інших доводів захисту про недопустимість доказів

Суд оцінював описані у вироку докази не лише з точки зору обставин, які ними підтверджуються або спростовуються, а також з точки зору дотримання встановлених законом правил і процедур при їх отриманні стороною обвинувачення перед наданням Суду, в тому числі, з огляду на доводи сторони захисту про їх недопустимість.

Так, згідно з частиною 1 статті 86 Кримінального процесуального кодексу України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Суд зазначає, що докази, досліджені Судом, на підставі яких Суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченої, отримані з дотриманням встановлених законом правил і процедур.

Усі докази, на які прокурор посилався на підтвердження пред`явленого обвинувачення, відкриті стороні захисту у порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України належним чином /том № 3 а. с. 107-108, 109, 111-119/.

Доводи захисників обвинуваченої ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17, про те, що стороною обвинувачення не було надано для ознайомлення флеш-носії, на яких містяться відеозаписи слідчих дій, проведених в рамках даного кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження в ході дослідження матеріалів справи.

З наданих стороною обвинувачення матеріалів вбачається, що 19 травня 2023 року детектив ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_31 надавав доступ стороні захисту в особі підозрюваної ОСОБА_13 та її захисників ОСОБА_14 та ОСОБА_17 до матеріалів досудового розслідування. У протоколі надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19 травня 2023 року наведений перелік всіх відкритих документів та речових доказів /том № 3 а. с. 111-116/.

Дослідивши зміст зазначеного протоколу, Суд встановив, що підозрювана та її захисники підтвердили ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування.

Поряд з цим, Суд зауважує, що з протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19 травня 2023 року вбачається, що стороні захисту були надані для ознайомлення, серед іншого:

у томі № 1:

- протокол огляду місця події від 29 березня 2023 року з додатком (флеш-носій з відео) (п. 39);

- протокол обшуку автомобіля «AUDI Q 8» державний номерний знак НОМЕР_6 від 29 березня 2023 року з додатком (флеш-носій з відео, технічний паспорт авто, сейф-пакет НАБУ № 0013768 з чорновими записами ОСОБА_13 (зразки почерку) (п. 42);

- протокол обшуку службового кабінету судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29 березня 2023 року з додатком (флеш-носій з відео) (п. 54);

у томі № 2:

-протокол за результатами проведення НС(Р)Д - візуальне спостереження № 65/5/Д/2-1319 від 30 березня 2023 року з додатком (диск № 65/5/Д/67/2-538) (п. 12);

-протокол за результатами проведення НС(Р)Д- аудіо-, відеоконтроль особи № 65/5/Д/2-1291 від 29 березня 2023 року з додатками micro SD №№ 65/5/Д/67/2-530, 65/5/Д/67/2-531, 65/5/Д/67/2-532, 65/5/Д/67/2-533, 65/5/Д/67/2-534 та диск № 65/5/Д/67/2-528 (п. 13);

-протокол огляду мобільного телефону від 04 квітня 2023 року з додатками (в т. ч. флеш-носій) (п. 34).

Доступ до матеріалів надано у повному обсязі, включаючи можливість робити копії або відображати матеріали.

За результатами надання доступу до матеріалів досудового розслідування клопотань або зауважень від підозрюваної ОСОБА_13 та її захисників - адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17 не надходило, натомість вказаний протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування підписаний ОСОБА_13 та адвокатами ОСОБА_14 та ОСОБА_17 .

При цьому, від ознайомлення з речовими доказами сторона захисту добровільно відмовилась, що стверджується їхніми власноруч складеними заявами, скріпленими підписами /том № 3 а. с. 117-119/.

Наведені обставини спростовують твердження захисників обвинуваченої ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17, про те, що стороною обвинувачення не було надано для ознайомлення флеш-носії, на яких містяться відеозаписи проведених слідчих дій.

У той же час, Суд констатує належне виконання стороною обвинувачення вимог частин 2-4 статті 290 Кримінального процесуального кодексу України та з урахуванням усталеної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанови від 02 лютого 2023 року у справі № 591/2823/19, від 05 квітня 2023 року у справі № 683/1200/18, від 04 квітня 2023 року у справі № 572/1684/19) допускає як докази відомості, що містяться у мобільному телефоні, грошових коштах, інших речових доказах.

Окрім того, Суд пересвідчився під час судового розгляду, що обвинувачення ґрунтується на тих відомостях, які розсекречено у порядку, передбаченому законодавством.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про невмотивованість постанов прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні не регламентовано чітких вимог до рішення прокурора при розсекреченні матеріалів НС(Р)Д. Таким чином, Суд встановив, що цілком достатнім є дотримання загальних вимог до оформлення рішення прокурора.

Доводи захисника про недопустимість протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, з огляду на відсутність постанови прокурора про розсекречення від 31 березня 2023 року не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Суд зауважує, що інформацію, одержану за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій:

-контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2023 року /том № 2 а. с. 217-219/;

-візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року з додатком (диск № 65/5/Д/67/2-538т) /том № 2 а. с. 222-226/;

- аудіо-, відеоконтролю особи від 29 березня 2023 року з додатками: оптичний диск DVD-R № 65/5/Д/67/2-528-т від 28 березня 2023 року; картка micro SD: №65/5/Д/67/2-530т від 28 березня 2023 року; картка micro SD №65/5/Д/67/2-531т від 28 березня 2023 року; картка micro SD №65/5/Д/67/2-532т від 28 березня 2023 року; картка micro SD №65/5/Д/67/2-533т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-534т від 28 березня 2023 року /том № 2 а. с. 227-245, 246, 247/.

На підставі постанов прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11, за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_37 (від 31 березня 2023 року, 11 квітня 2023 року, 02 травня 2023 року) були розсекречені у встановленому законом порядку: клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, постанови детектива та прокурора, доручення, супровідні листи та протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2023 року; візуальне спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року з додатком (диском № 65/5/Д/67/2-538т); аудіо- відео-контроль особи від 29 березня 2023 року з додатками: оптичний диск DVD-R № 65/5/Д/67/2-528-т від 28 березня 2023 року; картка micro SD: №65/5/Д/67/2-530т від 28 березня 2023 року; картка micro SD №65/5/Д/67/2-531т від 28 березня 2023 року; картка micro SD №65/5/Д/67/2-532т від 28 березня 2023 року; картка micro SD №65/5/Д/67/2-533т від 28 березня 2023 року; картка micro SD № 65/5/Д/67/2-534т від 28 березня 2023 року /том № 3 а. с. 6-7, 14-15/.

Відповідно до встановленої процедури були розсекречені ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року № 771 т, № 772 т.

Поряд з цим, матеріали провадження не містять постанови прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих розшукових дій б/н від 31 березня 2023 року, проте посилання на таку постанову міститься в супровідних листах заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_72 від 04 квітня 2023 року вих. № 65/5/Д/2-1982 /том № 3 а. с. 8/ та старшого групи прокурорів - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 від 21 квітня 2023 року вих. №16/1/6-19926-23 /том № 3 а. с. 9/.

Суд враховує, що системний аналіз положень Розділу V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, ІНФОРМАЦІЯ_52, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_53, ІНФОРМАЦІЯ_54 від 16 листопада 2012 року (надалі - Інструкція від 16 листопада 2012 року), дає підстави стверджувати, що прокурор не є самостійним суб`єктом розсекречення матеріалів. Він зобов`язаний звернутися з відповідним клопотанням до експертної комісії з питань таємниць, яка і приймає рішення про розсекречення. Це питання комісія вирішує з урахуванням державних інтересів щодо збереження інформації в таємниці. Тільки після розсекречення таких процесуальних документів про дозвіл на проведення НС(Р)Д, прокурор може долучити їх до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Так, згідно з положеннями пунктів 5. 9, 5. 10 Розділу V Інструкції від 16 листопада 2012 року, після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ (прим. матеріальних носіїв інформації) щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. (Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури).

Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації. До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати (пункт 5. 11).

Після отримання клопотання про необхідність скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів керівником органу, де здійснювалося їх засекречування, створюється експертна комісія з питань таємниць (далі - експертна комісія), якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності цих МНІ. Основною формою роботи експертної комісії щодо скасування грифів секретності є засідання, необхідність проведення якого та перелік питань для розгляду визначає голова комісії. Рішення комісії оформляється актом скасування грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, який затверджується керівником органу (пункти 5. 12, 5. 17, 5. 22).

Скасування грифів секретності здійснюється працівниками Режимно-секретного відділу шляхом закреслення однією тонкою лінією попереднього грифа секретності та написання знизу або поруч позначки "Не таємно". Такі виправлення із зазначенням дати засвідчуються підписом начальника Режимно-секретного відділу або його заступника та скріплюється печаткою Режимно-секретного відділу (пункт 5. 25).

Після розсекречення зазначених ІНФОРМАЦІЯ_55 щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх зняття з обліку в Режимно-секретному відділі та долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку (пункт 5. 27).

Про розсекречення ІНФОРМАЦІЯ_56 особа, яка його здійснила, зобов`язана письмово повідомити прокурора, якому такі носії секретної інформації або документи були передані. У письмовому повідомленні зазначається підстава (реєстраційний номер та дата затвердження акта експертної комісії) для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія секретної інформації, документа, попередній гриф секретності та наданий після перегляду реквізит (пункт 5. 28).

До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (пункт 5. 30).

Разом з тим, надані Суду матеріали містять всі необхідні реквізити, що свідчать про дотримання порядку розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, зокрема, протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: візуальне спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 30 березня 2023 року та додаток до нього: оптичний диск DVD-R реєстр. № 65/5/Д/67/2-538т від 28 березня 2023 року; протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії аудіо,- відеоконтроль особи від 29 березня 2023 року та додатки до нього: картка пам`яті micro SD № 65/5/Д/67/2- 530т від 28 березня 2023 року; картка пам`яті micro SD № 65/5/Д/67/2- 531т від 28 березня 2023 року; картка пам`яті micro SD № 65/5/Д/67/2- 532т від 28 березня 2023 року; картка пам`яті micro SD № 65/5/Д/67/2-533т від 28 березня 2023 року; картка пам`яті micro SD № 65/5/Д/67/2-534т від 28 березня 2023 року; оптичний диск № 65/5/Д/67/2-528т від 28 березня 2023 року - містять відмітку «розсекречено» за актом № 65/5/Д/2-1953дгк від 03 квітня 2023 року, підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_57 ОСОБА_74, скріплений печаткою режимно- ІНФОРМАЦІЯ_58, відмітку про реєстрацію в ІНФОРМАЦІЯ_59 31 березня 2023 року (до вх. № 28/3-748т).

Отже, сторона обвинувачення вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення як процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НС(Р)Д, так і матеріальних носіїв інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

За наведених обставин, не приймаються до уваги доводи сторони захисту, що ненадання постанови про розсекречення таких матеріалів є підставою для визнання доказів, отриманих внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій - недопустимими.

Окрім того, Судом встановлено, що стороні захисту у встановленому законом порядку були відкриті та надані для ознайомлення процесуальні рішення, які стали підставою для проведення НС(Р)Д та матеріальні носії інформації, отримані за результатом проведення НС(Р)Д.

Таким чином, сторона захисту мала достатньо часу і можливості ознайомитися з ними і висловити свої заперечення щодо законності проведення НС(Р)Д, тому права і законні інтереси сторони захисту не були порушені, оскільки обвинувачена і її захисники не були обмежені в можливості ефективно відстоювати свою позицію.

VIII. Клопотання сторони захисту

У ході судового розгляду, стороною захисту були заявлені такі клопотання, які вирішені Судом.

19 липня 2023 року Судом відмовлено в задоволенні клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному проваджені № 52023000000000137 від 27 березня 2023 року /том № 1 а. с. 144-146/.

Окрім того, 27 липня 2023 року ухвалою Суду, постановленою у підготовчому судовому засіданні, відмовлено у задоволенні клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17 про надання тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_60 » (юридична адреса: АДРЕСА_9 ), а саме до інформації щодо абонентського номеру: НОМЕР_10 за період часу із 09 год 00 хв по 18 год 00 хв за 19 та 20 грудня 2021 року, /том № 1 а. с. 165, 179-181/.

Цією ж ухвалою від 27 липня 2023 року, Судом відмовлено у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_14 та ОСОБА_17 про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_20, старшого слідчого СВ Одеського РУП № 1 ОСОБА_75, старшого оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_76, як передчасно поданого /том № 1 а. с. 165, 179-181/.

У подальшому, під час судового розгляду, сторона захисту заявила клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_20, яке було задоволене Судом та такий свідок допитаний під час судового розгляду.

Клопотань про допит в якості свідків старшого слідчого ІНФОРМАЦІЯ_61 ОСОБА_75 та старшого оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_76 від сторони захисту під час судового розгляду не надходило.

Відповідно до засад змагальності і диспозитивності сторони кримінального провадження вільно та самостійно реалізують надані їм права для обґрунтування своєї правової позиції засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України. Таким чином, Суд врахував відмову учасників від допиту вказаних свідків.

Поряд з цим, Суд відхилив ряд клопотань сторони захисту про призначення експертиз.

Ухвалою Суду від 05 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_16 про призначення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи, з метою встановлення ідентичності підпису ОСОБА_20 у Договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акті прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, з тих підстав, що захисник належним чином не аргументував наявність сумніву в достовірності підпису ОСОБА_20 у вказаних документах, а також вийшов за межі пред`явленого ОСОБА_13 обвинувачення, яке є предметом розгляду /том № 4 а. с. 103-104/.

Ухвалою Суду від 13 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_16 про призначення технічної експертизи документів, а саме: Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20 грудня 2021 року та Акту прийому-передачі грошей від 20 грудня 2021 року, з метою встановлення фактичного періоду виконання підписів ОСОБА_20 та ОСОБА_19, з огляду на те, що з`ясування проміжку часу складення та підписання документів, за своєю суттю не мають істотного значення в контексті доказування провокації злочину щодо ОСОБА_13 . Окрім того, наявність чи відсутність провокації має суто юридичний характер, спеціальні знання експертів для цього не потрібні /том № 5 а. с. 93-96/.

Ухвалою Суду від 05 червня 2024 року задоволене клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - ОСОБА_16 про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_60 » (юридична адреса: АДРЕСА_9 ), а саме інформації щодо абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_10 у період з 00 год 00 хв 19 грудня 2021 року по 24 год 00 хв 20 грудня 2021 року включно та з 00 год 00 хв 22 березня 2023 року по 24 год 00 хв 26 березня 2023 року включно /том № 4 а. с. 90, 100-101/.

Протягом судового розгляду стороною захисту неодноразово заявлено клопотання про допит в якості свідків адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17, які здійснювали захист в рамках цього кримінального провадження підозрюваної/обвинуваченої ОСОБА_13 .

Ухвалою Суду від 21 травня 2025 року відхилене клопотання сторони захисту про виклик та допит в якості свідків адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_17, оскільки не встановлено необхідності допиту таких осіб та обвинуваченою ОСОБА_13 жодним чином не доведено, що адвокатам ОСОБА_14 та ОСОБА_17, як першоджерелу, відома інформація стосовно подій, які відбувались в період з 27 березня 2023 року по 30 березня 2023 року, та обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Слід додати, що Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Водночас, таке сприяння Суду не є абсолютним у контексті вирішення питання про доцільність виклику конкретних свідків.

Суд наголошує, що відповідно до статті 65 Кримінального процесуального кодексу України свідком може бути не будь-яка фізична особа, а виключно та, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Суд встановив, що ОСОБА_14 та ОСОБА_17 не є особами, які відповідають статусу свідка в кримінальному провадженні, і їх допит є нерелевантним обставинам, які досліджуються під час цього судового розгляду. Окрім того, із наданих до Суду матеріалів вбачається, що адвокат ОСОБА_14 12 червня 2023 року уклав угоду із ОСОБА_20 про надання правової допомоги (угода № 10/23) /том № 3 а. с. 155/, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 66 Кримінального процесуального кодексу України виключає можливість його допиту у цьому провадженні, зокрема, щодо обставин участі ОСОБА_20 у певних подіях.

Окрім того ухвалою Суду від 21 травня 2025 року Суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_35 ( АДРЕСА_10, код ЄДРПОУ НОМЕР_22 ) та ІНФОРМАЦІЯ_20 ( АДРЕСА_11, код ЄДРПОУ НОМЕР_23 ), а саме до відомостей про перерахування цільових коштів в сумі 4 000 доларів США для документування протиправних дій на спецрахунок ІНФОРМАЦІЯ_20, за період з 27 березня 2023 року по 29 березня 2023 року, з метою встановлення чи проводились слідчі, негласні слідчі (розшукові) та процесуальні дії у поза процесуальний спосіб /том № 6 а. с. 174/. Відмовляючи в задоволенні такого клопотання захисника ОСОБА_16, Суд вказав, що питання допустимості доказів суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.Водночас, інших підстав на обґрунтування необхідності отримання запитуваних документів, окрім як порівняння інформації наданої стороною обвинувачення та фактичної інформації про надання грошових коштів ІНФОРМАЦІЯ_62, захисником не зазначено.

Окрім того, ухвалою Суду від 13 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 від 11 жовтня 2024 року про зупинення судового провадження, у зв`язку з мобілізацією та перебуванням на військовій службі обвинуваченої ОСОБА_13 .

Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_24 від 14 вересня 2024 року № 274, ОСОБА_13 призвана під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_63, зарахована з 14 вересня 2024 року до списків особового складу частини НОМЕР_24 та призначена на посаду матроса резерву 20 запасної роти військової частини НОМЕР_24, що підтверджується копіями: наказу № 274, довідки № 2410/л та військового квитка ОСОБА_13 /том № 4 а. с. 175, 174 зворот, 175 зворот-179/.

Для підтвердження зазначених обставин та з`ясування можливості ОСОБА_13 брати участь у судових засіданнях, Судом 16 жовтня 2024 року направлені відповідні запити до ІНФОРМАЦІЯ_64, ІНФОРМАЦІЯ_65 та командира військової частини НОМЕР_24 (вих. №991/5786/23/30988/2024, № 991/5786/23/31021/2024) /том № 4 а. с.187, 189/.

У відповідь на аналогічний запит виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_77 від 31 жовтня 2024 року, т.в.о. начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_66 надано лист від 05 листопада 2024 року (вих. № 154/747/27649) про те, що згідно з наказом командувача ІНФОРМАЦІЯ_67 від 21 жовтня 2024 року № 268-РС матроса ОСОБА_13 призначено на посаду солдат резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 жовтня 2024 року № 266 зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення при військовій частині НОМЕР_25 /том № 4 а. с. 204-206/. Крім того, розпорядженням начальника штабу - заступника командувача ІНФОРМАЦІЯ_67 від 04 листопада 2024 року № 747/2/5870 командиру військової частини НОМЕР_1 доручено організувати участь ОСОБА_13 у судових засіданнях Вищого антикорупційного суду у режимі відеоконференції з приміщення суду, що територіально наближений до місця проходження військової служби. Також, із листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_68 від 07 листопада 2024 року (вих. № 808/16184), наданого на запит Суду, вбачається, що за повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 виконання функціональних обов`язків не перешкоджає матросу ОСОБА_13 в разі потреби приймати участь в судових засіданнях та у режимі відеоконференції /том № 5 а. с. 3/.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення участі обвинуваченої ОСОБА_13 в судових засіданнях, на адресу військової частини НОМЕР_1 спрямовано запит 08 листопада 2024 року (вих. № 991/5786/2333746/2024) щодо вжиття заходів із вручення ОСОБА_13 судової повістки на 08 год 00 хв 27 листопада 2024 року та на 08 год 00 хв 11 грудня 2024 року для участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції з ІНФОРМАЦІЯ_69 ( АДРЕСА_12 ), що є територіально наближеним до місця проходження військової служби /том № 5 а. с. 5-8/. Повістка про виклик передана ОСОБА_13, що підтверджується повідомленням т. в. о. командира військової частин НОМЕР_1 від 12 листопада 2024 року (вих. № 2722) /том № 5 а. с. 9-11/.

Попри зазначене, у судове засідання 27 листопада 2024 року обвинувачена ОСОБА_13 не прибула. 26 листопада 2024 року на адресу Суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання, у зв`язку з госпіталізацією ОСОБА_13 до КНП Таїровської селищної ради « ІНФОРМАЦІЯ_70 » для стаціонарного лікування /том № 5 а. с. 27-33/. Крім того, після судового засідання від захисника надійшло повідомлення про госпіталізацію ОСОБА_13 26 листопада 2024 року до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_71 » ООР /том № 5, а. с. 36-39/.

Проте, згідно з наданою директором КНП Таїровської селищної ради « ІНФОРМАЦІЯ_70 » інформацією на запит Суду ( від 28 листопада 2024 року вих. № 991/5786/23/36259/2024) /том № 5 а. с. 41/, ОСОБА_13 25 листопада 2024 року звернулась в телефонному режимі до свого сімейного лікаря з проханням видачі електронного направлення на консультацію кардіолога та стаціонарне лікування у кардіологічне відділення, зі слів пацієнтки на той момент вона вже перебувала в дорозі до медичної установи (до якої саме не уточнювала). Сімейним лікарем видано електронні направлення. Станом на 27 листопада 2024 року ці направлення є активними, тобто медична допомога за ними не надавалась /том № 5 а. с. 46/.

У наступне судове засідання, призначене на 11 грудня 2024 року, обвинувачена ОСОБА_13 також не прибула. 10 грудня 2024 року захисник звернувся до Суду із клопотанням про відкладення судового засідання, у зв`язку з госпіталізацією 26 листопада 2024 року ОСОБА_13 до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_71 » ООР, де остання продовжує курс обстеження та лікування в умовах стаціонару /том № 5 а. с. 49-53/.

За наданою на запит Суду (від 12 грудня 2024 року вих. № 991/5786/23/38058/2024) /том № 5 а. с. 57/ інформацією, ОСОБА_13 перебувала на лікуванні в закладі КНП « ІНФОРМАЦІЯ_71 » ООР з 26 листопада 2024 року по 12 грудня 2024 року /том № 5 а. с. 74-77/.

13 січня 2025 року обвинувачена ОСОБА_13 прибула на виклик Суду та брала участь у судовому засіданні безпосередньо в приміщенні Вищого антикорупційного суду. Як повідомила в судовому засіданні обвинувачена, командуванням військової частини їй було надано лист-відрядження для участі в судовому засіданні.

На підставі зазначених обставин, Суд дійшов висновку, що з моменту мобілізації обвинувачена не була позбавлена можливості звертатися до Суду із заявами, клопотаннями тощо, зокрема, 14 жовтня 2024 року від обвинуваченої ОСОБА_13 на електронну скриньку Суду надійшла підписана КЕП заява, у якій ОСОБА_13 зазначала, що підтримує клопотання захисника про зупинення судового провадження /том № 4 а. с. 182-183/. Крім того, обвинувачена спілкується із захисником, повідомляючи йому про неможливість прибувати в судові засідання та направляла захиснику копії виданих на ім`я ОСОБА_13 медичних документів /том № 5 а. с. 27-32; 49-52/; зверталася за наданням медичної допомоги до закладів охорони здоров`я, що не входять до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_64, зокрема до сімейного лікаря, у якого перебуває на обліку з 13 червня 2022 року /том № 5 а. с. 46-47/. Вказані обставини в їх сукупності, на переконання Суду, свідчать про можливість обвинуваченої користуватися мобільним та інтернет зв`язком, вільно пересуватися по м. Одесі, прибувати до суду, найбільш територіально наближеного до місця проходження військової служби.

Крім того, із повідомлень т. в. о. начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_66 від 05 листопада 2024 року та начальника ІНФОРМАЦІЯ_68 від 07 листопада 2024 року Судом встановлено, що виконання функціональних обов`язків не перешкоджають ОСОБА_13 у разі потреби брати участь в судових засіданнях, у тому числі й в режимі відеоконференції.

Поряд з цим, Суд взяв до уваги і той факт, що 13 січня 2025 року обвинувачена ОСОБА_13 прибула у судове засідання безпосередньо в приміщення Вищого антикорупційного суду. Таким чином, командування військової частини, будучи повідомленим про дату призначеного судового засідання, не залучало ОСОБА_13 у цей день до будь-яких заходів, відрядило обвинувачену до м. Києва з метою реалізації її можливості взяти участь у судовому засіданні, чим сприяло у забезпеченні виконання визначених статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Суд зауважує, що норми частини 1 статті 335 Кримінального процесуального кодексу України орієнтують суд на те, що перебування обвинуваченої на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, унеможливлює проведення судового провадження щодо неї та вимагає зупинення такого провадження. Воно покликане максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченою військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. З іншого боку, таке зупинення провадження може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження - розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед підозрюваних та обвинувачених, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кримінального процесуального кодексу України зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.

Тобто, зупинення судового проводження, у разі якщо обвинувачена була призвана для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період не є безумовним, а є правом суду вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для зупинення судового провадження, ураховуючи стадію судового розгляду, умови проходження особою військової служби, склад учасників судового провадження тощо.

Таким чином, Суд врахував, що обвинувачена перебуває на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини, яка розташовується у АДРЕСА_1, та за характером функціональних обов`язків ОСОБА_13 несення служби не перешкоджає обвинуваченій брати участь у судовому розгляді кримінального провадження.

Зважаючи на викладені обставини, Судом не було встановлено неможливості ОСОБА_13 прибувати до Суду та брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку, з огляду на перебування на військовій службі, відтак, відсутні об`єктивні перешкоди для продовження судового провадження у цьому кримінальному провадженні. У зв`язку з чим, Суд відмовив у задоволені клопотання захисника ОСОБА_16 про зупинення судового провадження.

Окрім того, ухвалою Суду від 18 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про зупинення судового провадження, у зв`язку з психічною хворобою та проходженням психіатричного лікування обвинуваченої ОСОБА_13 .

Судом встановлено, що відповідно до відповіді на запит суду медичного директора ОСОБА_78 від 08.01.2026 №160, ОСОБА_13 з 17.12.2025 по день надання відповіді, перебувала на повторному стаціонарному лікуванні у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_72 » ООР. Пацієнтка направлена для обстеження та лікування у зв`язку з погіршення психічного стану. Участь ОСОБА_13 у судовому засіданні як у очному форматі так і в режимі відеоконференції є не рекомендованою. /том № 7 а. с. 89-90/.

Для підтвердження зазначених обставин та з`ясування можливості ОСОБА_13 брати участь у судових засіданнях, Судом 12.01.2026, 26.01.2026 та 18.02.2026 застосовано до обвинуваченої ОСОБА_13 привід у судові засідання, оскільки зі змісту відповіді на запит суду медичного директора ОСОБА_78 від 08.01.2026 № 160, судом не встановлену пряму заборону обвинуваченій ОСОБА_13 щодо участі у судовому засіданні як безпосередньо так і в режимі відеоконференції.

На виконання ухвали суду про привід обвинуваченої ОСОБА_13 від 18.02.2026 заступник Керівника ІНФОРМАЦІЯ_73 ОСОБА_79 надав суду копію виписки з історії хвороби ОСОБА_13 № 7805, з якої вбачається, що у ході проведеного огляду 18.02.2026 комісія ЛКК дійшла висновку, що психічний стан пацієнтки характеризується вираженою тривожно-депресивною симптоматикою, безпосередньо зумовленою актуальною судово-слідчою ситуацією. Участь пацієнтки у судовому засіданні в даний період створює значний ризик декомпенсації психічного стану, посилення афективних проявів та зростання суїцидального ризику, у зв`язку з чим може призвести до суттєвого погіршення її психічного здоров`я, тому на теперішній час така участь є медично протипоказаною. За клінічними показаннями пацієнтка потребує продовження стаціонарного лікування на тривалий період до стабілізації її психічного стану.

Попри зазначене, у судове засідання призначене на 24.02.2026 обвинувачена ОСОБА_13 прибула та брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції с приміщення Приморського районного суду міста Одеси.

В наданій копії Епікризу від 23.02.2026 історії хвороби № 7805 щодо ОСОБА_13 зазначені рекомендації: ВЛК щодо придатності до військової служби та прийом підтримуючої терапії; та згідно вимог постанови КМУ № 577 від 2022 року залучати до несення військової служби без носіння зброї.

Окрім того за клопотаннями сторони захисту Судом відкладено ряд судових засідань.

За заявою обвинуваченої ОСОБА_13 судове засідання, призначене на 21.12.2023, відкладено у зв`язку з розірванням договору про надання правової допомоги між нею та захисниками ОСОБА_14 та ОСОБА_17 /том 4 а.с. 2-4/.

Клопотання захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання, призначеного на 08.01.2024 та надання часу на ознайомлення з матеріалами справи, задоволено Судом та відкладено судове засідання /том 4 а.с. 1-13, 15-19/.

За клопотанням захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання, призначеного на 11.03.2024, у зв`язку з госпіталізацією обвинуваченої ОСОБА_13 до Комунального некомерційного підприємства Таїровської селищної ради « ІНФОРМАЦІЯ_70 » для стаціонарного лікування, судове засідання відкладено /том 4 а.с. 45-51/.

Клопотання захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання, призначеного на 08.05.2024, у зв`язку з його відрядженням до міста Миколаїв, задоволено Судом /том 4 а.с. 57-61/.

Окрім того задоволено і клопотання захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання, призначеного на 05.08.2024, у зв`язку з госпіталізацією обвинуваченої ОСОБА_13 до Комунального некомерційного підприємства Таїровської селищної ради « ІНФОРМАЦІЯ_70 » для стаціонарного лікування /том 4 а.с. 163-167/.

Суд задовольнив клопотання захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання, призначеного на 10.03.2025, у зв`язку з госпіталізацією обвинуваченої ОСОБА_13 до закладу медичного лікування /том 5 а.с. 185-151/.

Клопотання захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання, призначеного на 05.05.2025, у зв`язку з направленням обвинуваченої ОСОБА_13 на стаціонарне лікування до ІНФОРМАЦІЯ_74, Судом задоволено /том 6 а.с. 97-100/.

Також відкладено судове засідання, призначене на 14.07.2025, за клопотанням захисника ОСОБА_16 про відкладення судового засідання для надання можливості стороні захисту підготуватись до судових дебатів /том 6 а.с. 187-188/.

Судове засідання 06.06.2025 відкладено у зв`язку з відмовою обвинуваченої ОСОБА_13 від послуг захисника ОСОБА_16 для надання часу на укладення угоди з іншим захисником /том 6 а.с. 191-193/.

Судом задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_13 про надання додаткового часу для укладення договору про надання правової допомоги із захисником та відкладено судове засідання, призначене на 13.08.2025 /том 6 а.с. 194-196/.

Судове засідання, призначене на 05.11.2025, відкладено у зв`язку з клопотанням обвинуваченої ОСОБА_13 про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням /том 6 а.с. 205-206/.

Окрім того судове засідання, призначене на 07.11.2025, відкладено у зв`язку з клопотанням захисника ОСОБА_15 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження / том 6 а.с. 219-220/.

У судовому засіданні 19.11.2025 Судом задоволено клопотання захисника ОСОБА_15 та надано час стороні захисту на ознайомлення з матеріалами справи / том 7 а.с. 11-13/.

Судове засідання 04.12.2025 відкладено за клопотанням захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_18 про ознайомлення з матеріалами справи / том 7 а.с. 53-55/. Адвокатом ОСОБА_18 17.02.2026 надано суду повідомлення про припинення його повноважень як захисника.

Перелічені вище клопотання сторони захисту розцінюються судом як зловживання своїм правом та затягуванням судового розгляду кримінального провадження.

IX. Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_13, Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, Суд виходить із того, що ОСОБА_13 вчинила з прямим умислом тяжкий закінчений злочин, який є корупційним та вчиненим з корисливою метою.

ОСОБА_13 будучи наділеною широким спектром повноважень, не прагнула виконання завдань кримінального провадження, а використала своє службове становище з метою власного незаконного збагачення.

Загалом корупція серед суддів є однією з головних загроз суспільству та функціонуванню демократичної держави. Вона підриває суддівську доброчесність, яка є основоположним принципом верховенства права.

Окрім того, значна суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_13 злочину полягає у тому, що прохання надати їй неправомірну вигоду та одержання частини неправомірної вигоди відбулось за вчинення обвинуваченою дій з використанням своєї влади та службового становища.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої, Суд бере до уваги вік ОСОБА_13, стан її здоров`я, те, що вона на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває /том № 2 а. с. 176/, є військовослужбовцем, вчинила злочин, перебуваючи на посаді судді, за місцем роботи характеризується позитивно /том № 2 а. с. 174/, до кримінальної відповідальності притягається вперше /том № 2 а. с. 171- 172/, в шлюбі не перебуває, з її слів має двох повнолітніх дітей, водночас, доказів на підтвердження перебування дітей на її утриманні не надала. Суд також враховує майновий стан обвинуваченої, у тому числі, долучену до матеріалів провадження довідку про доходи ОСОБА_13 за 2022 рік /том № 3 а. с. 104/, а також належне їй на праві приватної власності майно.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_13 . Судом не встановлено.

Разом з тим, відтворені під час розгляду цього кримінального провадження записи розмов ОСОБА_13 із ОСОБА_19 свідчать про звичність для неї вирішення юридичних справ з використанням незаконних методів і нормальне ставлення до цього, що відповідним чином характеризує її особу.

Суд визнав доведеною наявність в діях ОСОБА_13 складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Вказане діяння вчинене ОСОБА_13 у 2023 році. На час вчинення санкція частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. У подальшому в цю частину зазначеної статті зміни не вносились.

На підставі викладеного, Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_13 і попередження вчинення нею нових злочинів призначити їй основне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Також, відповідне покарання сприятиме становленню справедливості, рівності перед законом, забезпеченню добропорядності та відповідальності осіб, які займають посади у судах.

Разом з тим, застосування до ОСОБА_13 положень статей 69, 75 Кримінального кодексу України, а саме призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробовуванням, є неможливим, у зв`язку з тим, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, відноситься до корупційних.

Щодо призначення додаткового покарання ОСОБА_13, Суд виходить з наступного.

Прокурор у судових дебатах просив визначити обвинуваченій ОСОБА_13 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посаду судді, прокурора та адвоката строком на три роки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кримінального кодексу України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.

Санкцією частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України передбачене обов`язкове додаткове покарання - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Водночас, Суд виходить із того, що обвинувачена вчинила злочин, обіймаючи посадусудді ІНФОРМАЦІЯ_10, а обставини вчинення нею кримінального правопорушення свідчать про те, що обіймання цієї посади сприяло вчиненню злочину.

Суд зауважує, що рівень суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченою корупційного кримінального правопорушення є доволі високим, оскільки такі злочини неминуче тягнуть за собою падіння авторитету не лише винуватих осіб, а й системи правосуддя у цілому та органів державної влади. Саме діяльність судової системи покликана забезпечити громадянам України відчуття справедливості, захищеності їхніх прав, свобод і законних інтересів, неминучості притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та виправдання тих, хто піддався безпідставному примусу.

За таких обставин, відповідно до частини 2 статті 52, статті 54, статті 55 Кримінального кодексу України, з урахуванням характеру злочину, вчиненого ОСОБА_13, Суд вважає за неможливе збереження за нею права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням функцій представника влади в державних органах України.

Таким чином, Суд призначає ОСОБА_13 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в державних органах на строк три роки.

Окрім цього, ОСОБА_13 належить призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Конфіскація майна є додатковим покаранням та полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (стаття 59 Кримінального кодексу України).

Закріплюючи санкцію частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України, законодавець не передбачив альтернативи при призначенні додаткового покарання у виді конфіскації майна.

За таких обставин, Суд призначає додаткове покарання у виді конфіскації належного обвинуваченій ОСОБА_13 на праві власності майна, а саме: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею всіх приміщень 451,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 24075636); транспортного засобу «AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 . Сплачену ОСОБА_13 заставу у розмірі 2000 гривень суд вважає можливим повернути їй.

Х. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався Суд

Щодо запобіжних заходів

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 374 Кримінального процесуального кодексу України суд при ухваленні вироку, серед іншого, приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 квітня 2023 року у справі № 991/3221/23 щодо підозрюваної ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) гривень та покладено на підозрювану такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатись із м. Одеси Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_75 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрювану, визначено два місяці, тобто до 13 червня 2023 року /том № 2 а. с. 57-62/.

Застава за ОСОБА_13 була внесена 14 квітня 2023 року ОСОБА_80 /том № 2 а. с. 63/.

Після 13 червня 2023 року прокурор не звертався до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії покладених на ОСОБА_13 обов`язків чи встановлення нових обов`язків.

27 липня 2023 року колегією суддів за результатом розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_13, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також запобігання поза процесуальній поведінці обвинуваченої, постановлено ухвалу, якою визначено обвинуваченій ОСОБА_13 заставу в розмірі 2 015 000,00 (два мільйони п`ятнадцять тисяч) гривень та покладено на неї обов`язок утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також ОСОБА_20 . Строк дії покладеного на ОСОБА_13 обов`язку визначено до 08 вересня 2023 року включно /том № 1 а. с. 174-177/.

На виконання ухвали Суду від 27 липня 2023 року, обвинувачена ОСОБА_13 28 липня 2023 року внесла кошти в якості застави у розмірі 2000 грн /том № 1 а. с. 171-172/.

Під час судових дебатів прокурор просив до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

26.01.2026 прокурор звернувся до Суду з клопотанням про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зважаючи на систематичну неявку обвинуваченої ОСОБА_13 до суду без поважних причин, неповідомлення заздалегідь про причини неявки, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів /том № 7 а. с. 107-121/.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (частина 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України). Такі ризики слід вважати наявними, за умови, встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою особою зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачена особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_13 є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (пункти 1, 4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Суд, ухвалюючи рішення щодо запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, виходить із того, що ризик переховування обвинуваченої від Суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного Судом за цим вироком у виді позбавлення волі.

Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним позбавленням волі та тривалим його відбуванням, обвинувачена ОСОБА_13 може переховуватися від Суду.

Суд також не виключає можливості нелегального перетину кордону обвинуваченою, з огляду на тяжкість призначеного покарання. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних збройною агресією Російської Федерації проти України, у неї збільшуються можливості для ухилення від Суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченої та її місцезнаходження, а також Державний кордон України у місцях активних бойових дій.

Отже, наведені обставини у сукупності дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_13 ймовірно може переховуватись від Суду.

Окрім того, вартими уваги є і систематичні неявки за викликами суду, неповідомлення суду про поважність причин неявки, зловживання процесуальними правами, повідомлення суду недостовірних даних, що свідчить про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, Суд враховує наявність постійного місця проживання, проходження військової служби, а також те, що відносно обвинуваченої ОСОБА_13 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 015 000 (два мільйони п`ятнадцять тисяч) гривень, який запобігає процесуальній поведінці обвинуваченої.

Таким чином, з метою забезпечення виконання вироку Суду та, відповідно, із урахуванням зазначених вище ризиків, обвинуваченій належить залишити до набрання вироком законної сили застосований до неї запобіжний захід у вигляді застави у визначеному ухвалою Суду від 27 липня 2023 року розмірі.

На переконання Суду, застосування щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як про те просив прокурор, буде надмірним.

Поряд з цим, Суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену строком на 2 місяці такі обов`язки: не відлучатися із м. Одеси Одеської області без дозволу Суду та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інший документ, який дає право виїзду за кордон.

Окрім того, на підставі частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачена зобов`язана прибувати до Суду за кожною вимогою.

На переконання Суду, покладені на обвинувачену обов`язки не є обтяжливими та такими, що надмірно порушують її звичний спосіб життя.

Щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження

Долю речей і документів, які постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34 від 29 березня 2023 року були визнані речовими доказами /том № 2 а. с. 142-145/, Суд вирішує в порядку, визначеному статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 174, частини 4 статті 374 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

У цьому кримінальному провадженні арешти накладались:

1) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 991/2811/23, з метою збереження речових доказів на майно, виявлене та вилучене детективом 29 березня 2023 року під час обшуку автомобіля«AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, а саме:

- заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 4 000 (чотири тисячі) дол. США,

- мобільний телефон Samsung Galaxy S21 Ultra 5G IMEI 1: НОМЕР_26 IMEI 2: НОМЕР_27 s/n: НОМЕР_9,

- 4 аркуші з чорновими записами, зі слів ОСОБА_13 написані нею власноручно;

- автомобіль «AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 з технічним паспортом НОМЕР_28 /том № 2 а. с. 153-156/;

2) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року (справа № 991/2912/23) на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_13 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на:

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_13, загальною площею 67,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 1062988451101);

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею всіх приміщень 451,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 24075636);

- транспортний засіб «AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 /том № 3 а. с. 74-77/.

З-поміж зазначених арештів Суд вважає таким, що підлягає скасуванню, арешт грошових коштів в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США (40 купюр номіналом по 100 доларів США кожна), що були вилучені 29 березня 2023 року під час обшуку автомобіля «AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, що знаходився на дорозі по АДРЕСА_1 та з 4 аркушів паперу з чорновими записами, які зі слів ОСОБА_13 написані нею власноручно.

Грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США підлягають поверненню їх законному володільцю, адже ці кошти були отримані у ІНФОРМАЦІЯ_76 та використані старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_38 у межах кримінального провадження для передачі їх заявнику ОСОБА_19 з метою документування протиправної діяльності обвинуваченої /том № 2 а. с. 112-121, 94-105/.

Згідно з квитанцією № 540 від 04 квітня 2023 року старший детектив ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_35 передав ті самі грошові кошти у сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, які були виучені 29 березня 2023 року під час обшуку автомобіля ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 та поміщені в сейф-пакет НАБУ № 0061512 - заступнику начальника відділу нарахування і виплат заробітної плати та звітності Управління бухгалтерського обліку та звітності ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_81 на зберігання в індивідуальному сейфі цього бюро в уповноваженому банку /том № 2 а. с. 131/.

Виходячи з наведеного, арешт з окреслених грошових коштів належить скасувати, а гроші - повернути власнику, яким є ІНФОРМАЦІЯ_20 .

Отже, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 991/2811/23, з метою збереження речових доказів, після набрання цим вироком законної сили - скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, що були вилучені 29 березня 2023 року в ході обшуку автомобіля AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_6 ., та в частині арешту на 4 аркуші паперу з чорновими записами, які зі слів ОСОБА_13 написані нею власноручно, в решті арешт залишити без зміни.

Окрім того, накладений арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 991/2212/23, в частині накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_13, загальною площею 67,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 1062988451101), на підставі ч. 4 ст. 174 КПК слід скасувати. Призначаючи покарання ОСОБА_13 . Суд вирішив не конфісковувати таке майно з врахуванням спільного проживання з ОСОБА_13 її дітей, оскільки дана нерухомість є необхідною для забезпечення мінімального рівня життя членів сім`ї обвинуваченої.

Конфіскація всіх об`єктів майна, що належать на праві власності ОСОБА_13 на переконання Суду стане надмірним тягарем та порушує баланс між інтересами держави та правом людини на житло.

Оскільки Суд призначає ОСОБА_13 додаткове покарання у виді конфіскації майна, що належить їй на праві власності, то підстави для скасування арешту з вилученого у неї транспортного засобу, а також з належного їй нерухомого майна у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею всіх приміщень 451,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 24075636)- відсутні.

Водночас, Суд бере до уваги, що речовий доказ - транспортний засіб «AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_29, власником якого є ОСОБА_13 - відповідно до постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_39 від 29 березня 2023 року та протоколу передачі речового доказу від 29 березня 2023 року передано на зберігання до спеціального майданчика (стоянки) ІНФОРМАЦІЯ_77, про що складено акт прийняття-передачі тимчасово затриманого транспортного засобу для зберігання № 119/6 від 29 березня 2023 року /том № 2 а. с. 127-128, 129, 130/. У той же час, технічний паспорт серія та номер: CXH 663767 зберігається у матеріалах справи / том № 2 а. с. 120/.

Разом з тим, Суд вважає за доцільне після набрання вироком законної сили вилучений у ОСОБА_13 мобільний телефон Samsung Galaxy S21 Ultra 5G IMEI1: НОМЕР_26 IMEI2: НОМЕР_27 s/n: НОМЕР_9, що переданий на відповідальне зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_19 /том № 3 а. с. 211/ - конфіскувати за пунктом 1 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, Суд враховує, що мобільний телефон Samsung A02s s/n: НОМЕР_18, який був вилучений у ОСОБА_13 29 березня 2023 року під час проведення огляду місця події, в подальшому, згідно з актом приймання-передачі тимчасово-вилученого майна від 30 березня 2023 року був переданий адвокату ОСОБА_14, який діє в інтересах ОСОБА_13 /том № 2 а. с. 111/, що відповідає порядку, встановленому пунктом 3 частини 1 статті 169 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи положення статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, ІНФОРМАЦІЯ_52, Державної податкової адміністрації України, ІНФОРМАЦІЯ_78, ІНФОРМАЦІЯ_79, ІНФОРМАЦІЯ_80 № 51/401/649/471/23/125 від 27 серпня 2010 року, Суд вирішує речові докази: 4 аркуші з чорновими записами, які зі слів ОСОБА_13, написані нею власноручно, що були вилучені 29 березня 2023 року в ході обшуку автомобіля AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_6, які зберігаються у матеріалах справи /том № 2 а. с. 121/, а також документи, надані сторонами, у тому числі належним чином завірені копії судової справи № 947/8439/23, залишити в матеріалах кримінального провадження.

ХI. Інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку

Відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 368 та частини 4 статті 374 Кримінального процесуального кодексу України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.

Документально підтверджені відомості про понесені процесуальні витрати стороною обвинувачення чи стороною захисту у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.

Цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи, що розмір предмета злочину, про який повідомив викривач ОСОБА_19, не перевищував у п`ять тисяч і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час вчинення злочину, Суд не вбачає підстав для застосування положень частини 1 статті 130-1 Кримінального процесуального кодексу України і виплати викривачу винагороди.

Спеціальна конфіскація у цьому кримінальному провадженні не застосовується.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 (три) роки, з частковою конфіскацією належного їй на праві приватної власності майна.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_13 після набрання вироком законної сили.

Покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 (три) роки виконується самостійно.

Застосований до ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 015 000 (два мільйони п`ятнадцять тисяч) гривень залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Покласти на ОСОБА_13 на строк два місяці, але не пізніше дня набрання вироком законної сили, такі обов`язки:

- не відлучатися із м. Одеси Одеської області без дозволу суду;

- здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду закордон та/або інший документ, який дає право виїзду за кордон.

Роз`яснити, що на підставі частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_13 зобов`язана прибувати до Суду за кожною вимогою.

Після набрання вироком законної сили частину внесеної застави у розмірі 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_82 (РНОКПП НОМЕР_30 ).

Частину застави у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, що була внесена ОСОБА_13, після набрання вироком законної сили повернути засудженій ОСОБА_13 .

На виконання покарання, визначеного Судом, конфіскувати належні ОСОБА_13 на праві власності:

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею всіх приміщень 451,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 24075636);

- транспортний засіб «AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 991/2912/23 після набрання цим вироком законної сили - скасувати в частині накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_13, загальною площею 67,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 1062988451101); в частині майна яке підлягає конфіскації, залишити в силі, з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 991/2811/23, з метою збереження речових доказів, після набрання цим вироком законної сили - скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, що були вилучені 29 березня 2023 року в ході обшуку автомобіля AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_6, та в частині арешту на 4 аркуші паперу з чорновими записами, які зі слів ОСОБА_13 написані нею власноручно, в решті арешт залишити без зміни.

Долю речових доказів після набрання вироком законної сили вирішити таким чином:

- грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, банкнотами у кількості 40 штук номіналом по 100 доларів кожна, із серіями та номерами: DC 05173072А, КС 32405893А, КВ 46534160С, НЕ 16291631С, DL 23540246A, КВ 95093115G, FI 18791237А, KJ 03063726A, КВ 36080542А, КВ 02103313Q, HF 87788152D, HD 36907970A, КК 87165608А, НВ 95856815В, НК 39454330В, КК 75764056А, НЕ 20348755С, KF 79539402A, KF 90952112A, КВ 45225914С, КВ 47059452І, HJ 58776002А, НВ 89209224К, KI 09326580А, FF 72674047А, FL 72989970А, FF 77661569В, FK 92053472А, FL 90169908В, КВ 10000706К, КL 92960397В, КВ 09041445Е, КВ 31839731L, КК 75746511A, FL 06407034В, КВ 24026116К, КВ 45229514Е, КВ 89912510F, KL 94544828D, КК 32340906В, які зберігаються в індивідуальному сейфі ІНФОРМАЦІЯ_12 в уповноваженому банку, - повернути їх законному володільцю - ІНФОРМАЦІЯ_20 ;

- 4 аркуші з чорновими записами, які зі слів ОСОБА_13, написані нею власноручно, що були вилучені 29 березня 2023 року в ході обшуку автомобіля AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_6, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «SAMSUNG» моделі «Galaxy S21 Ultra 5G IMEI 1: НОМЕР_26 IMEI 2: НОМЕР_27 s/n: НОМЕР_9, - конфіскувати за пунктом 1 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України;

- транспортний засіб «AUDI Q8», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, з технічним паспортом серія та номер: НОМЕР_31 - конфіскувати на виконання призначеного Судом покарання.

Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3