Справа № 991/878/26

Провадження 1-кс/991/884/26

У Х В А Л А

04 березня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52026000000000006,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перебуває скарга адвоката ОСОБА_5, поданої в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні.

2.У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заявив відвід прокурору шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52026000000000006.

3.В обґрунтування заявленого відводу захисник ОСОБА_4 узагальненопосилається на таке:

- кримінальне провадження має нелегітимну мету - дискредитацію та переслідування ОСОБА_6 через його політичну діяльність у партії «Народний фронт» та активну критику дій НАБУ і САП, що корелюється із висновками ЄСПЛ у справі «Ситник проти України», де було констатовано наявність прихованої мети за формально легітимним переслідуванням;

- сторона обвинувачення системно здійснює тиск на свідків та підозрюваних з метою отримання «потрібних» свідчень, зокрема щодо свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким оголошували підозри або змінювали їх після відмови давати свідчення проти ОСОБА_6 ;

- судді ЄСПЛ відмовили у знятті імунітету ОСОБА_6, однак прокурори продовжують розслідування, маніпулюючи висновками суду та ігноруючи його рішення;

- в матеріалах справи містяться протоколи аудіоконтролю конфіденційних розмов адвокатів із клієнтами, що є грубим порушенням адвокатської таємниці;

- повідомлення про підозру ОСОБА_6 після 9 років розслідування досі базується на припущеннях, а не на прямих доказах;

- оскільки прокурор ОСОБА_3 є старшою групи прокурорів, вона координує дії детективів та підписує ключові процесуальні рішення;

- прокурор ОСОБА_3 ігнорує клопотання сторони захисту про закриття справи та надає суду недостовірну інформацію, зокрема щодо свідчень свідка ОСОБА_9 ;

- сторона обвинувачення, в особі керівника САП ОСОБА_10, направляла лист до слідчого судді з проханням пришвидшити розгляд запобіжного заходу, що, на думку захисту, розцінюється як форма позапроцесуального тиску на суд.

4. На переконання захисниказазначені вище обставини вказують на існування обґрунтованих сумнівів в неупередженості прокурора САП ОСОБА_3 .

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження та детектива, якому заявлено відвід

5. Захисники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали заявлений відвід, посилаючи на викладенні в заяві про відвід обставини.

6. Прокурор САП ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід, посилаючись на таке: (1) аналогічні заяви про відвід як окремим прокурорам, так і їй особисто, розглядались слідчими суддями, суддями Апеляційної палати ВАКС та навіть Великою палатою Верховного Суду, загалом близько 10 разів. У задоволенні цих відводів було відмовлено; (2) обстоювання прокурором позиції, відмінної від позиції захисту, є проявом принципу змагальності, а не свідченням її упередженості; (3) незгода сторони захисту з рішеннями прокурора має вирішуватися шляхом їх оскарження, а не заявлення відводу прокурору; (4) вона, як прокурор, є політично нейтральною; (5) на момент стверджуваної захисником критики НАБУ та САП політичною партією «Народний фронт» вона ще не працювала в САП; (6) вона особисто не проводила слідчих дій і не допитувала свідків, на яких посилається захист; (7) повідомлення про підозру ОСОБА_6 підписував керівник САП ОСОБА_11, а вона лише виконувала його доручення щодо вручення цього документа ОСОБА_6 ; (8) лист до слідчого судді, який захист розцінює як тиск на суд, також готував і підписував керівник САП; (9) основним доказам, на які посилається обвинувачення для обґрунтування підозри ОСОБА_6, вже була надана оцінка Апеляційною палатою ВАКС під час розгляду скарг на запобіжний захід та дозвіл на спеціальне досудове розслідування, і ці докази були враховані судом; (10) відсутні обґрунтовані підстави стверджувати про упередженість прокурора.

ІІІ. Положення закону, якими керувався суддя при постановленні ухвали

7.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

8.З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).

9.Так, ст. 77 КПК містить перелік підстав, що виключають участь прокурора у кримінальному провадженні.

10.Зокрема, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК).

ІV. Встановлені суддею обставини та мотиви, з яких суддя виходив при постановленні ухвали

11. Слідчим суддею встановлено, що прокурор САП ОСОБА_3 здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52026000000000006, яке було виділено з кримінально провадження № 52017000000000361 та у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК.

12. З досліджених в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвал слідчих суддів та колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (як приклад, ухвали від 05.06.2024 (справа № 991/2193/24), 09.07.2024 (справа № 991/6813/23), 02.12.2024 (справа № 991/6813/23), 21.01.2025 (справа № 991/11115/23) встановлено, що стороною захисту підозрюваного ОСОБА_6 неодноразово заявлявся відвід прокурорам групи прокурів у кримінальному провадженні № 52017000000000361.

13.За змістом вказаних ухвал, оцінюючи аналогічні доводи захисту, слідчі судді та колегія суддів дійшли висновку, що стороною захисту не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати, що процесуальні дії та рішення прокурорів у цьому кримінальному провадженні, в тому числі ОСОБА_3, містять ознаки упередженості у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК.

14.Слідчий суддя також враховує, що наведені у цій заяві про відвід доводи захисника ОСОБА_4 за своїм змістом фактично повторюють аргументацію, яка вже неодноразово була предметом судового розгляду під час вирішення аналогічних заяв сторони захисту про відвід прокурорів групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні. За таких обставин вказаний відвід має ознаки зловживання правом на заявлення відводу.

15.Разом із тим, відповідно до усталеної судової практики, сам по собі факт незгоди сторони захисту з процесуальними рішеннями прокурора, а також із правовою позицією сторони обвинувачення у кримінальному провадженні не може свідчити про упередженість прокурора та не є підставою для його відводу.

16.Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, підставою для відводу прокурора можуть бути лише обставини, які об`єктивно свідчать про його заінтересованість у результатах кримінального провадження або інші обставини, що викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості. Водночас такі обставини повинні бути належним чином підтверджені конкретними даними.

17.Однак доводи захисника у цій заяві зводяться переважно до оцінки законності та обґрунтованості процесуальних дій і рішень сторони обвинувачення, що саме по собі є предметом перевірки в межах інших процесуальних механізмів, передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема шляхом оскарження відповідних процесуальних рішень.

18.Доводи захисника щодо висловлювань прокурора у іншому судовому засіданні про недостовірність певного протоколу допиту та введення суд в оману, на переконання слідчого судді, не підтверджені належними доказами. Водночас, наявності різних процесуальних оцінок доказів з боку сторони обвинувачення у різні періоди провадження не є свідченням упередженості прокурора ОСОБА_3 .

19. Згідно з положеннями ст. 36 КПК, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

20. Поряд з цим, позиція прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора.

21.Водночас інститут відводу не може використовуватись як інструмент усунення з кримінального провадження прокурора виключно за одним побажанням сторони захисту, а відтак і вибором таким учасником бажаного для нього прокурора, що не відповідає засаді змагальності сторін.

22.За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що доводи заяви про відвід не підтверджені належними даними та фактично зводяться до незгоди захисника з процесуальною позицією сторони обвинувачення, що саме по собі не може свідчити про упередженість прокурора.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав, передбачених ст. 77 КПК, для задоволення заяви про відвід прокурора,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52026000000000006 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1