Справа № 991/2084/26

Провадження 1-кс/991/2115/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/2084/26, провадження № 1- кс/991/2099/26,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 (далі - Заява) від розгляду справи № 991/2084/26, провадження № 1- кс/991/2099/26 (далі - Судова справа) за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02.09.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 384 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якій він просить:

- відвести слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду Судової справи.

Заявлений відвід мотивований тим, що під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 клопотання детектива про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшла висновків про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, а також встановила наявність ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення. Водночас під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя має надати оцінку, зокрема, обґрунтованості підозри та наявності підстав вважати, що встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики продовжують існувати. На переконання захисника, у слідчого судді ОСОБА_5 вже сформована позиція щодо зазначених питань, що, на його думку, виключає можливість неупередженого розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 завлений відвід підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державної установи «Київський слідчий ізолятор», підтримав позицію свого захисника.

Прокурор САП ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Заяви, в судове засідання не з`явився, направив письмову позицію з приводу заявленого відводу (Вх. № 11045/26 від 06.03.2026), згідно якої заявлений відвід вважає безпідставним, оскільки доводи захисника зводяться до незгоди з раніше прийнятими слідчим суддею у цьому Кримінальному провадженні рішеннями.

Згідно ч. 3 ст. 81 КПК України, особа, якій заявлено відвід, - слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду Заяви, в судове засідання не з`явилась, письмових пояснень або інших заяв не надала.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суддя дійшов до висновку, що відсутність прокурора та слідчого судді не перешкоджає розгляду заяви про відвід, та вважає можливим провести розгляд Заяви за їх відсутності.

Дослідивши зміст Заяви, додані до неї матеріали та заслухавши позицію учасників судового провадження, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді (слідчого судді).

Так, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Судовим розглядом встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

05.03.2026 до Вищого антикорупційного суду подано клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6, погоджене прокурором САП ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.

Шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказане клопотання передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 06.03.2026 захисник ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України заявив відвід слідчому судді ОСОБА_5 .

Мотивуючи Заяву та доводи щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_5, захисник вказує на вже сформовану позицію слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, а також наявності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.

Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, продовження строку дії запобіжного заходу врегульовані параграфом 1 глави 18 розділу ІІ КПК України, зокрема статтями 176-178, 184-199 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту ч. 5 ст. 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Таким чином, положеннями КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя, на підставі доказів, наданих сторонами кримінального провадження, зобов`язаний встановити, зокрема: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованого їй кримінального правопорушення, а також актуальність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема щодо того, чи доведено обставини, які свідчать, що такі ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Водночас така оцінка здійснюється слідчим суддею під час розгляду кожного окремого клопотання з урахуванням конкретних індивідуальних обставин провадження, а також тих доказів і доводів, які надані сторонами саме на момент розгляду відповідного клопотання.

Доводи сторони захисту щодо вже сформованої позиції слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, а також наявності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, не є підставою для відводу слідчого судді, оскільки кожного разу прокурор подає нове клопотання стосовно необхідності продовження строку запобіжного заходу і кожного разу на принципах змагальності доводить перед судом наявність обгрунтованої підозри та ризиків, при цьому сторона захисту вправі доводити свою позицію щодо необгрунтованості підозри та відсутності ризиків, зазначених стороною обвинувачення. При цьому схожіть за змістом раніше розглянутого клопотання про застосування запобіжного заходу та клопотання про продовження строку запобіжного заходу не свідчить про упередженість слідчого судді, оскільки результат розгляду нового клопотання не обов`язково буде аналогічним результату розгляду попереднього клопотання з урахуванням принципу змагальності при доведені тих чи інших обставин сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що доводи захисника ОСОБА_3 фактично зводяться до його незгоди із прийнятим раніше слідчим суддею ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні рішенням про застосування відносного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Також слід звернути увагу, що частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Конституційний Суд України у своїх численних рішеннях від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 р. № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 р. № 3-рп/2013 послідовно підтвердив викладені ним правові позиції щодо гарантій незалежності суддів з урахуванням міжнародних стандартів, закріплених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та в низці інших міжнародних документів, а саме: Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів, затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної ради ООН, Європейська хартія «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, Рекомендації № (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року та інших.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Рекомендація № СМ/Rec (2010) Комітету міністрів Ради Європи від 17.11.2010 року щодо незалежності, ефективності та обов`язків суддів містить положення про те, що виконавча та законодавча влада повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від дій, які можуть підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 310 КПК України, оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Положеннями ч. 1-2 ст. 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК України).

Таким чином, законність прийнятих слідчим суддею рішень при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законодавством процесуального контролю та повинно здійснюватися шляхом апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_5 при розгляді Судової справи (справа № 991/2084/26, провадження № 1- кс/991/2099/26).

Сумніви захисника ОСОБА_3 щодо неупередженого розгляду вказаної судової справи слідчим суддею ОСОБА_5 та прийняття за результатом її розгляду обґрунтованого, вмотивованого та законного рішення, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Те, що захисник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в об`єктивному розгляді Судової справи та прийнятті законного та обґрунтованого судового рішення, не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 та, як наслідок, не тягне за собою усунення її від розгляду вказаної судової справи.

Таким чином, в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 при розгляді судової справи № 991/2084/26, провадження № 1- кс/991/2099/26 та які, у свою чергу, унеможливлювали б постановлення нею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, зокрема, слідчому судді, суддя вважає, що доводи заявника є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення Заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 309, 369-372, 376 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ОСОБА_8