Справа № 991/639/26

Провадження № 1-кс/991/642/26

У Х В А Л А

13.03.2026 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42020160000000766,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Білоозерськ Республіки Білорусь, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України,

за участі детектива ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 23.01.2026 детектив Національного бюро Другого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (далі - детектив, НАБУ), за погодженням із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 (далі - САП, прокурор), звернувся із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_3 .

1.2. Клопотання мотивоване достатністю доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України, оголошенням підозрюваної у міжнародний розшук, переховуванням підозрюваної від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності

Розглянувши клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 442-1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

2.2.Згідно з частинами 1, 2 ст. 297-2 КПК України з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом, крім передбачених абзацом другим частини другої статті 297-1 цього Кодексу, зазначаються: (1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; (2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; (3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; (4) відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук; (5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; (6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

2.3.За змістом ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника. Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов`язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 297-2 цього Кодексу, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

2.4.Відповідно до ч. 1 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

2.5.Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 297-4 КПК України).

2.6.За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. Якщо у справі декілька підозрюваних, слідчий суддя постановляє ухвалу лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких існують обставини, передбачені частиною другою статті 297-1 цього Кодексу. Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся (ч. 3 ст. 297-4 КПК України).

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд, з урахуванням положень п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 297-1, 297-4 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 ;

-наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень;

-набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні;

-переховування ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

-оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук.

Щодо того, чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, у вчиненні якого особа підозрюється

3.3.19.11.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру (1) у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; (2) складанні та наданні до органу, що здійснює виконавче провадження, завідомо неправдивого звіту оцінювача про оцінку майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України /а.с. 37-53 т. 1/.

3.4.Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_3, на переконання слідчої судді, можливе.

3.5.Своєю чергою, захисник покликався, що хоч ОСОБА_3 і підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, однак не є службовою особою, у зв`язку із чим здійснення стосовно неї спеціального досудового розслідування не допускається.

3.6.Слідча суддя звертає увагу, що за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється не щодо підозрюваного, який будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 5 ст. 191 КК України, а у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

3.7.Це відповідає обставинам цього кримінального провадження, адже воно здійснюється щодо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у якому ОСОБА_3 інкриміновано роль пособника.

Щодо наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення

3.8.Кримінальне провадження № 42020160000000766 розпочате 02.09.2020 та здійснюється за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 384 КК України /а.с. 33-36 т. 1/.

3.9.Зокрема, до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості за ч. 5 ст. 191 КК України про те, що ОСОБА_8, будучи виконувачем обов`язків ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи у співучасті зі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у липні 2020 року заволодів виробничим будинком із господарськими (допоміжними) будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3026 кв. м, вартістю 59 717 000 грн /а.с. 33-36 т. 1/.

3.10.Окрім того, за ч. 1 ст. 384 КК України до ЄРДР внесено відомості про те, що ОСОБА_3 будучи директором та оцінювачем ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове Бюро «ТРІАДА», розуміючи, що виконує оцінку державного майна для подальшої реалізації, достовірно знаючи, що об?єкт оцінки розташований в 1-му ряді берегової лінії акваторії морського порту та є унікальним за своїм місцем розташування, з метою заниження вартості державного майна, зазначила в звіті з незалежної оцінки ринкової вартості нерухомого майна від 18.03.2020, що виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3026 кв. м розташований в 2-му ряду забудови та підібрала некоректні по відношенню до об?єкта оцінки за своїми характеристиками та місцем розташування об?єкти порівняння та необґрунтовано застосувала знижку в розмірі 50% до об?єктів порівняння, чим занизила вартість державного майна /а.с. 33-36 т. 1/.

3.11.Згідно із витягом з ЄРДР, тим самим, ОСОБА_3 видала завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку ринкової вартості нерухомого майна від 18.03.2020, в якому зазначила, що вартість вищевказаного об?єкту становить 6 455 494,74 грн, в той час, як відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 21-1520/1946 від 24.11.2021 ринкова вартість об?єкта становить 59 717 000 грн, окрім того 18.03.2020, перебуваючи за місцем знаходження відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 37 подала до органу, що здійснює виконавче провадження, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна /а.с. 33-36 т. 1/.

3.12.За змістом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у силу низки нормативно-правових актів до 19.10.2019 нерухоме майно ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» не могло бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не могли вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження, а починаючи з 20.10.2019, нерухоме майно ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» не могло бути відчужене в порядку Закону України «Про виконавче провадження», окрім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами; таке майно могло відчужуватись за погодженням Уповноваженого органу управління та з дозволу Фонду державного майна України шляхом приватизації.

Так, наказом Фонду державного майна України від 20.11.2019 № 1140 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 637 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» зі змінами до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, у тому числі, ті, що передані в оренду, включено майновий комплекс ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 № 1242 ухвалено рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», а наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2019 року № 880 функції управління підприємством передано до сфери управління Фонду державного майна України.

Згідно із повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_8, будучи виконуючим обов`язків начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», в силу освіти, досвіду, своїх службових повноважень та ділових зв`язків, розуміючи, що підприємство готується до приватизації, що на процедуру приватизації він вплинути не зможе, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, у період з травня по грудень 2019 року, вирішив протиправно обернути на свою користь чуже майно, а саме майновий комплекс Головної бази технічного обслуговування флоту, розташованої в АДРЕСА_2, який є державною власністю та належить ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» на праві господарського відання.

За змістом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, знаючи про наявність виконавчого провадження щодо стягнення з ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» коштів на користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 37 737 221,10 грн та про неналежне виконання службових обов`язків головним державним виконавцем ОСОБА_11, яка перевірку майнового стану боржника не проводила, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8, розуміючи, що відчуження державного майна, належного ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» на праві господарського відання, без погодження із органом управління та Фондом державного майна України неможливе, розробив злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом примусового відчуження майна органами виконавчої служби на користь заздалегідь визначених осіб за заниженою вартістю. При цьому таке майно не підлягало відчуженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом трьох років з дня набрання чинності Закону № 145-IX, тобто до 20.10.2022.

Водночас, розуміючи, що реалізувати злочинний план самостійно неможливо, ОСОБА_8 вирішив залучити до вчинення злочину інших осіб.

Так, згідно із повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, узявши на себе роль організатора та виконавця вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8, з метою керування його підготовкою та вчиненням, взяв на себе такі функції: визначення кола осіб, залучених до вчинення злочину; розробка злочинного плану та доведення його до учасників; розподіл між учасниками функцій; підшукання «покупця» державного майна; організація незаконної примусової реалізації майна державного підприємства; забезпечення проведення заздалегідь визначеним оцінювачем оцінки майнового комплексу із визначенням істотно заниженої вартості; підшукання осіб, які виступили б формальними учасниками електронних торгів з метою їх спотворення та забезпечення придбання майнового комплексу за заниженою вартістю наперед визначеним підконтрольним учасником.

Поряд з цим, організовуючи вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8, маючи лідерські якості з метою забезпечення сталого складу учасників групи та її керованості у вказаний період часу залучив до злочинної діяльності як виконавця ОСОБА_9, з яким підтримував дружні відносини; як пособника ОСОБА_3, яка раніше оцінювала майно ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ»; як співорганізатора ОСОБА_10, який був зацікавлений у незаконному набутті державного майна за заниженою вартістю, а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, тим самим вступивши у попередню змову для вчинення злочинних дій спрямованих на протиправне обернення чужого майна на користь учасників групи.

Зокрема, роль ОСОБА_10 у досягненні спільної злочинної мети, за змістом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, полягала у забезпеченні фінансування кримінального правопорушення, створенні товариства з обмеженою відповідальністю, до статутного фонду якого буде передано нерухоме майно, придбане ОСОБА_9 на торгах, а саме ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД».

Згідно із повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень роль ОСОБА_9 у реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, полягала у забезпеченні придбання на торгах майнового комплексу за заниженою вартістю шляхом спотворення результатів торгів, не допустивши перемоги у торгах непідконтрольного учасника; реєстрації майна на своє ім`я та його подальшій передачі до статутного капіталу створеного ОСОБА_10 товариства з обмеженою відповідальністю.

Також, за змістом підозри, ОСОБА_3, як пособник, будучи директором та оцінювачем ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВЕ БЮРО «ТРІАДА» видала завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» із визначенням істотно заниженої вартості - 6 455 494,74 грн, для надання органу, що здійснює виконавче провадження, тобто надала засоби вчинення кримінального правопорушення.

У той же час, відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 21-1520/1946 від 24.11.2021 ринкова вартість відповідного об`єкта становить 59 717 000 грн.

Реалізуючи зазначене, ОСОБА_3 шляхом видачі завідомо неправдивого звіту оцінювача про оцінку майна для надання органу, що здійснює виконавче провадження, надала засіб для створення передумови продажу державного майна за заниженою вартістю, чим сприяла ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, спрямованого на заволодіння виробничим будинком з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3026 кв. м, вартістю 59 717 000 грн.

У зв`язку із наведеним, ОСОБА_3 підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

3.13.Окрім того, ОСОБА_3, за змістом повідомлення про підозру, виконуючи свою роль пособника у вчиненні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 кримінального правопорушення, направленого на заволодіння чужим майном, будучи директором та оцінювачем ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВЕ БЮРО «ТРІАДА», розуміючи, що виконує оцінку державного майна для подальшої реалізації, достовірно знаючи, що об`єкт оцінки розташований у 1-му ряду берегової лінії акваторії морського порту та є унікальним за своїм місцем розташування, з метою заниження вартості державного майна зазначила в звіті з незалежної оцінки ринкової вартості нерухомого майна від 18.03.2020, що виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, розташований у 2-му ряду забудови та підібрала неспівставні по відношенню до об`єкта оцінки за своїми характеристиками та місцем розташування об`єкти порівняння та необґрунтовано застосувала знижку в розмірі 50% до об`єктів порівняння, чим занизила вартість державного майна.

Тим самим, відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_3 видала завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку ринкової вартості нерухомого майна від 18.03.2020, в якому зазначила, що вартість вищевказаного об`єкту становить 6 455 494,74 грн, у той час як відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 21 1520/1946 від 24.11.2021 ринкова вартість об`єкту становить 59 717 000 грн.

За змістом підозри, ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, достовірно знаючи, що визначена звітом вартість виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, в сумі 6 455 494,74 грн не відповідає ринковій, розуміючи наслідки своїх дій у вигляді передачі майна на електронні торги за заниженої вартістю, та бажаючи їх настання, 18.03.2020 перебуваючи за місцем знаходження відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою м. Одеса, вул. Разумовська, 37, подала до органу, що здійснює виконавче провадження, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна.

За викладеного, ОСОБА_3 підозрюється у складанні та наданні до органу, що здійснює виконавче провадження, завідомо неправдивого звіту оцінювача про оцінку майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.

3.14.КПК України не визначає критерії достатності доказів для підозри. Поряд з цим, Академічний тлумачний словник достатній тлумачить як обґрунтований належною мірою. Обґрунтованість підозри також не визначається КПК України. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.15.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.16.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.17.Тобто, на цій стадії стандарт «обґрунтована підозра» є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.18.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.19.Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема копіями:

-документів щодо права власності та інших майнових прав на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, смт. АДРЕСА_2 та єдиний майновий комплекс ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ», а саме: (1) рішення Іллічівської міської ради №92/68-ХХІVвід 22.11.2002 відповідно до якого, ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» передано в постійне користування земельну ділянку площею 4,3 га за адресою: м. Чорноморськ, смт АДРЕСА_2 для фактично існуючої головної бази технічного обслуговування флоту /а.с. 43 т. 2/; (2) рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2009 (справа 6/83-09-3049), яким визнано за ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» право господарського відання на майновий комплекс Головної бази технічного обслуговування флоту, розташованої в Одеській області, м. Іллічівськ (нині - Чорноморськ), селище (раніше - смт) АДРЕСА_2 який належить державі в особі Міністерства транспорту та зв`язку України /а.с. 34-42 т. 2/; (3) технічного паспорта від 19.12.2019 на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, смт. АДРЕСА_2, загальною площею 3026 кв. м, виготовленим ПП «Глав Інвест Груп» за результатом проведення технічної інвентаризації нерухомого майна /а.с. 44-58 т. 3/; (4) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.12.2019 № 50544044, яким проведено державну реєстрацію права власності на названий об`єкт /а.с. 59 т. 3/; (5) витягу від 29.12.2019 № 195411506 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, яким підтверджується реєстрація права власності на названий об`єкт за державою в особі Міністерства інфраструктури України /а.с. 60, 61 т. 3/; (6) розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1106-р щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» до сфери управління Фонду державного майна» у зв`язку з прийняттям рішення про його приватизацію /а.с. 62 т. 3/;

-наказу Міністерства інфраструктури України від 19.07.2017 № 79-О, яким ОСОБА_8 призначено виконуючим обов`язків начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» /а.с. 29, 30 т. 2/;

-листів Міністерства інфраструктури України від 19.01.2021 № 619/16/10-21 та Фонду державного майна України від 10.02.2021 № 10-57-2598, якими повідомлено, що посадові особи ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» та посадові особи відділу примусового виконання рішень не звертались до міністерства та фонду відповідно стосовно погодження щодо визначення першочергового звернення стягнення на об`єкт /а.с. 31-33 т. 2/;

-листа в.о. начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» ОСОБА_8 від 23.01.2020 № 001/11 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, згідно із яким для погашення заборгованості ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» із виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівникам у зв`язку із трудовими відносинами, у першу чергу доцільно звернути стягнення на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 44 т. 2/;

-листа в.о. начальника ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» ОСОБА_8 від 27.02.2020 №001/30 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, згідно із яким для проведення незалежної оцінки майна ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» доцільно залучити відповідних суб`єктів оціночної діяльності, зокрема, ТОВ «ІКБ «ТРІАДА» /а.с. 45, 46 т. 2/;

-звіту з незалежної оцінки ринкової вартості нерухомого майна - виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями за адресою: м. Чорноморськ, смт АДРЕСА_2, складеного оцінювачем та директором ТОВ «ІКБ «ТРІАДА» ОСОБА_3, згідно із яким вартість цього об`єкта становить 6 455 494,74 грн /а.с. 54-98 т. 2/;

-листа ТОВ «ІКБ «ТРІАДА» від 15.04.2021, в якому повідомляється, що огляд об`єкта ОСОБА_3 здійснила 28.02.2020, тобто ще до того, як її 17.03.2020 фактично було визначено державним виконавцем як оцінювача вартості виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт АДРЕСА_2 /а.с. 67, 68 т. 3/;

-рецензії звіту від 29.04.2024 №99-24-00489, яким встановлено, що звіт виготовлено з порушенням національних стандартів, він не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний /а.с. 69-73 т. 3/;

-висновку експерта судової оціночної-будівельної експертизи № 21-1520-1946 від 24.11.2021, згідно із яким ринкова вартість виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт АДРЕСА_2 станом на 24.04.2020 становила 59 717 000 грн /а.с. 103-164 т. 2/;

-заявки від 24.03.2020 відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Одеської філії ДП «СЕТАМ» щодо передачі на реалізацію арештованого майна, згідно із якою визначена ОСОБА_3 вартість майна, була стартовою для торгів з продажу виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями за адресою: м. Чорноморськ, смт АДРЕСА_2 /а.с. 165-168 т. 2/;

-протоколу огляду від 18.08.2025, у якому зафіксовано хід торгів щодо названого майна та учасників торгів, відповідно до якого, (1) ОСОБА_13 24.04.2020 о 17:51:39 год, здійснив особливу ставку в сумі 81 000 000 грн, а також ОСОБА_9, ТОВ «Протто-Газолін» та інші особи взяли участь в торгах зі здійсненням відповідних ставок; (2) ОСОБА_9 24.04.2020 о 21:59:39 год здійснив особливу ставку в сумі 13 500 000 грн; (3) у зв`язку із невнесенням ОСОБА_13 коштів за придбане на торгах майно переможцем торгів оголошено ОСОБА_9 /а.с. 169-181 т. 2/;

-свідоцтва від 13.07.2020, згідно із яким приватний нотаріус на підставі акта про проведені електронні торги посвідчив, що ОСОБА_9 належить на праві власності майно - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 182 т. 2/;

-рішення № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» від 29.05.2020 щодо створення ОСОБА_10 названого товариства /а.с. 183, 184 т. 2/;

-довіреності від 03.06.2020, виданої ОСОБА_10, якою ОСОБА_14 уповноважено представляти інтереси ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» з питань оформлення права власності на нерухоме майно /а.с. 185, 186 т. 2/;

-протоколу № 2 учасників ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» від 13.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_9 увійшов до складу учасників ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД», унісши до статутного капіталу товариства виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт АДРЕСА_2, загальною площею 3026 кв. м у сукупності із даними відповідного акта прийому-передачі нерухомого майна /а.с. 187-189 т. 2/;

-акта приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД» від 14.07.2020, згідно із яким ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 83,34% частки в статутному капіталі ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД», що складає 15 000 000 грн, вийшовши з числа учасників товариства /а.с. 190 т. 2/;

-іпотечного договору від 16.09.2020, за яким виконання зобов`язань ОСОБА_10 із повернення позики у розмірі 15 000 000 грн за договором позики від 16.09.2020 № 403, укладеним із ОСОБА_15, забезпечується виробничим будинком з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Чорноморськ, смт АДРЕСА_2 /а.с. 191-194 т. 2/;

-листа ФДМУ від 27.01.2021 №10-15-1576, яким повідомлено, що Фонд у встановленому нормативними актами порядку не готував рішення стосовно надання погодження на відчуження майна ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» /а.с. 3, 4 т. 3/;

-протоколу засідання Комісії з питань дотримання законодавства в органах юстиції Міністерства юстиції України від 14.08.2020 № 23, яким встановлені порушення законодавства при здійсненні звернення стягнення на майно ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» /а.с. 7-32 т. 3/;

-протоколу огляду від 20.07.2025 щодо реєстраційних справ ТОВ «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН», ТОВ «ПРОТТО-ГАЗОЛІН», ТОВ «ЧОРНОМОР-БРИЗБУД», ТОВ «ГОТЕЛЬ ГРУПП», який вказує на пов`язаність між собою щонайменше з 2018 року ОСОБА_10 та ОСОБА_8, зокрема, через його тодішню дружину ОСОБА_16 /а.с. 79-83 т. 3/;

-протоколу огляду від 31.07.2025 інформації наданої операторами зв`язку про телефонні з`єднання, який вказує на наявність комунікацій між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 /а.с. 242-245 т. 2/;

-протоколу огляду від 09.07.2025, відповідно до якого оглянуто диски, які є додатком №2 до висновку експерта №СЕ-19/116-23/4870-КТ від 17.04.2023 за результатом комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону «SAMSUNG», модель «SM-J510H/DS», ІМЕІ-коди « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », належного ОСОБА_9, та на яких є інформація, вилучена з телефону ОСОБА_9, зокрема листування: (1) 23.05.2019 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » в месенджері WhatsApp: «Так само сьогодні в Києві мій хороший приятель ОСОБА_28 який керує чампом у якого вихід в Іллічівський порт причалом, територія там пристойна, але державна і є інвестор, бажано Вам поспілкуватися. +380 67 970 5172 ОСОБА_18 »; (2) 04.09.2019 - повідомлення із контактом «Вадим Дон СВ» в месенджері WhatsApp, в яких обговорюється питання приватизації портів, та ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_8 є його другом та «можна скласти команду»; (3) 04.06.2020, 19.06.2020, 08.07.2020 - повідомлення із контактом «Брюс Ли 11» в месенджері WhatsApp, у яких ОСОБА_9 пише про розрахунки за боргом та неможливість здійснення платежів у банківських установах унаслідок, вірогідно, процедури фінансового моніторингу /а.с. 84-106 т. 3/;

-протоколу огляду від 15.11.2025, відповідно до якого оглянуто диски, які є додатком №2 до висновку експерта №СЕ-19/116-22/10540-КТ від 28.07.2022 за результатом комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону «Nubia», модель «NX589J», ІМЕІ-коди « НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 », належного ОСОБА_9, на яких є інформація щодо вчинення кримінального правопорушення, а також узгодження дій, спрямованих на уникнення відповідальності, зокрема: (1) листування із абонентом ОСОБА_19, ймовірно - ОСОБА_10, а саме: «Окрім цього є угода по землі, де я допоміг багато в чому Вам і ОСОБА_20 заробити і все зробив для цього», «Дзвонив слідчий по землі викликає на допит свідків по угоді. Мені потрібні інструкції. ОСОБА_28 зник із зв`язку. Прошу уточнити алгоритм дій»; (2) листування із абонентом ОСОБА_27, якого ідентифіковано як ОСОБА_8, зокрема, ОСОБА_8 зазначив: «Ти мені постійно дорікаєш об`єктом в ОСОБА_22 … Ти за Олександрівку мені не втрачаєш можливості нагадати, хоча, як я казав, ти найбільше заробив. Сто разів чув, що не дав тобі можливості користуватись грошима, і жодного разу не чув навіть натяку на подяку за можливість заробити», після чого ОСОБА_9 уточнив: «За яку ОСОБА_22 ? Ти про що?», на що ОСОБА_8 відповів: «ЧАМП», та ОСОБА_9 зазначив: «Я найбільше заробив? У тебе 15% було закладено я тобі зробив за 8% і різницю розділили 50/50 це 11,5%», а також згодом додав: «Я тобі заощадив на всьому і взяв не багато з такої угоди. На бюджеті по 15-16% беруть а тут конкретне злодійство 50/50»; (3) листування із абонентом ОСОБА_23, в якому наявні переслані повідомлення, а саме листування між ОСОБА_9 та ОСОБА_19, ймовірно, ОСОБА_10, зокрема, повідомлення ОСОБА_10 : «Ти зайшов у моє підприємство, отримав гроші (написав розписку, що отримав від мене гроші) і вийшов з підприємства», на що ОСОБА_9 відповів: «К мене було достатньо обшуків та арештів і мені гарантували, що в даному випадку все з Вами домовлено. Я через довіру не спілкувався з Вами на цю тему, але настав час і я не з порожнього місця б`ю на сполох… Думаю для Вас як для бізнесмена небайдуже куди Ви вклали інвестиції і з професійної точки зору я висловлюю розумну позицію і не більше. Мені особисто ні чого не потрібно від Вас окрім завершити проект і щоб мене не турбували», і згодом додав: «Ваші інвестиції в повному обсязі прийшли через мої руки і так само об`єкт ... Що Ви мені заплатили? І кому і що мені віддавати? Що за підстава? Ви знаєте правду, а зараз Ви мені погрожуєте? Я зовсім такого не очікував від Вас… Я виступив учасником торгів, і Вас про це повідомили»; (4) листування із іншими особами, в якому ОСОБА_9 надсилає реквізити ТОВ «УКРФУДЛИМИТЕД» та ПП ФГ «ФАВОРИТАГРОПОСЄВ» на рахунки яких ТОВ «БАЙКОРП» перераховувало кошти ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» /а.с. 107-202 т. 3/.

3.20.Наведені дані можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.21.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.22.Водночас, заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри, зокрема, що (1) відсутні докази того, що звіт оцінювача був визнаний недійсним, незаконним або недостовірним у судовому порядку; (2) відсутні достатні докази щодо знайомства та протиправної співпраці ОСОБА_8, ОСОБА_9 чи ОСОБА_10 із ОСОБА_3, змови ОСОБА_3 із ймовірними співучасниками, обізнаності ОСОБА_3 про їх умисел, мотиву ОСОБА_3, як оцінювача, для заниження вартості об`єкта; (3) звіт відображає професійні висновки оцінювача, а наявність іншої оцінки, зокрема, експертизи проведеної пізніше, не є автоматичним доказом неправдивості попереднього звіту; (4) оцінка проведена із дотриманням установленої законом процедури виключно на виконання постанови державного виконавця; (5) ТОВ «ІКБ «ТРІАДА» співпрацювало з органами державної виконавчої служби з 2012 року на загальних засадах; (6) висновок експерта є неналежним, з огляду на те, що експерт оглядав об`єкт у липні 2021 року, тоді як оцінка проводилася станом на березень 2020 року та за цей час технічний стан та фізичні умови об`єкта змінилися, експерт порівнював звичайну промислову будівлю з унікальними інвестиційними портовими проектами, які мають вихід до відкритого моря, великі глибини та власні причали, що призвело до штучного завищення вартості у десятки разів, експерт використовував непрофесійні терміни, які не існують у стандартах оцінки; (7) документи щодо звернення ДП «ЧОРАЗМОРШЛЯХ» до відділу примусового виконання рішень, проведення торгів, не містять фактичних даних щодо причетності ОСОБА_3 до можливих протиправних дій інших співучасників, спілкування та неправомірної взаємодії між ними та ін.; (8) звіт оцінки у виконавчому провадженні є лише стартовою ціною для аукціону, де реальна вартість визначається ринком, а зацікавлені особи мають право його оскаржити, вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

3.23.Слідча суддя з цього приводу звертає увагу на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.

3.24.Нині ж слідчій судді надано достатньо фактичних даних, які зв?язують ОСОБА_3 із кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких вона підозрюється, та виправдовують подальше розслідування.

Щодо набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні

3.25.З матеріалів клопотання встановлено, що 19.11.2025 детектив НАБУ ОСОБА_24, за погодженням із прокурором САП ОСОБА_7, склала письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України /а.с. 37-50 т. 1/.

3.26.Підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

3.27.Тобто, кримінальний процесуальний закон визначає три рівнозначні випадки, за відповідності яким, особа вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

3.28.У обставинах цього кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК України - підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

3.29.Отже, для перевірки того, чи ОСОБА_3 набула статусу підозрюваної, необхідно встановити наявність таких фактів: (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

3.30.Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

3.31.Також слідча суддя враховує, що КПК України не передбачає обов`язку чи права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення.

3.32.Позаяк ОСОБА_3 14.11.2025 покинула територію України /а.с. 83 т. 1/, то вочевидь за місцем проживання не перебувала.

3.33.19.11.2025, тобто у день складення повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, детективи здійснили виїзд за останнім відомим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 54-58 т. 1/.

3.34.Детективи виявили, що за цією адресою проживає рідна сестра ОСОБА_3 - ОСОБА_25, якій для передачі ОСОБА_3 детективи вручили примірник повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 19.11.2025 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 24.11.2025, 25.11.2025 та 26.11.2025 для допиту як підозрюваної ОСОБА_3 /а.с. 54-57, 59-62 т. 1/.

3.35.Також 19.11.2025 детективи вжили такі заходи щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 та вручення їй повісток про виклик до детектива 24.11.2025, 25.11.2025 та 26.11.2025 для допиту, як підозрюваної відповідно до ст. 135 КПК України:

-відправили поштою з описом цінного вкладення за юридичною адресою ТОВ «ІКБ «ТРІАДА», керівником якого є ОСОБА_3, а саме за адресою: м. Одеса, пров. Успенський 4, оф. 501, а також за фактичною адресою ТОВ «ІКБ «ТРІАДА», а саме за адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 54-57, 63-67, 69, 70 т. 1/;

-прибувши за адресою: АДРЕСА_4, де фактично знаходиться ТОВ «ІБК «Тріада», вручили для передачі ОСОБА_3 повідомлення про підозру та повістки про виклик до детектива племінниці ОСОБА_3 - ОСОБА_26, яка також допомагає ОСОБА_3 у веденні господарської діяльності товариства /а.с. /а.с. 54-57, 64-67 т. 1/;

-вручили КП «НАДІЯ», яке визначене в установленому чинним законодавством порядку виконавцем послуг централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами на території Фонтанської сільради Одеської області, у віданні якого перебуває будинок за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 54-57, 72-73 т. 1/;

-відправили поштою з описом цінного вкладення за адресою реєстрації ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1 /а.с. 58, 74 т. 1/;

-направили відскановані примірники названих документів, засвідчені електронним цифровим підписом детектива, на електронну скриньку ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » /а.с. 54-57 т. 1, а.с. 239-241 т. 2/;

-направили відскановані примірники названих документів на облікові записи ОСОБА_3, зареєстровані за абонентським номером НОМЕР_5, яким остання користується /а.с. 58 т. 1/ у мобільних додатках, що дозволяють дзвонити і відправляти електронні повідомлення іншим користувачам: «WhatsApp», «Telegram», «Viber» /а.с. 54-57 т. 1/.

3.36.Також детективи 19.11.2025 здійснили відеодзвінок через месенджер «Viber» за абонентським номером НОМЕР_5, під час якого підтвердили особу ОСОБА_3, роз`яснили останній суть повідомлення про підозру, права та обов`язки підозрюваної та повідомили про необхідність прибуття для допиту як підозрюваної до НАБУ 24.11.2025, 25.11.2025 та 26.11.2025. Своєю чергою, ОСОБА_3 підтвердила отримання названих документів, а також, що їй відомо, що за вказаними вище адресами також вручені та надіслані ці документи /а.с. 54-57 т. 1/.

3.37.З наведеного слідує, що орган досудового розслідування вжив можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

3.38.Ба більше, системне тлумачення ч. 1 ст. 42 та ч. 1 ст. 278 КПК України вказує на те, що слідчий чи прокурор зобов`язані у день складення повідомлення про підозру її вручити безпосередньо, якщо протягом цього дня, намагаючись безпосередньо вручити повідомлення про підозру, вони не можуть встановити місцезнаходження особи, то зобов`язані вжити заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

3.39.Отже, слідчий або прокурор повинен у день складення повідомлення про підозру вжити заходів до вручення повідомлення, а у випадку неможливості зазначеного через невстановлення місцезнаходження особи, вжити заходів для вручення повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.

3.40.Слідча суддя бере до уваги, що підозрювана ОСОБА_3, у зв`язку із одержанням повісток про виклик на 24.11.2025, 25.11.2025 та 26.11.2025 зверталась до НАБУ із заявою про проведення її допиту як підозрюваної у режимі відеоконференції з огляду на введений в Україні воєнний стан та пов`язану з цим небезпеку, зокрема, обстріли. Відповідне клопотання надійшло до НАБУ 24.11.2025 та постановою детектива від цієї ж дати у задоволенні такого клопотання відмовлено /а.с. 161-165 т. 4/.

3.41.Окрім того, 24.11.2025 ОСОБА_3 зверталась до керівника підрозділу детективів та прокурора у кримінальному провадженні зі скаргою на названу постанову детектива /а.с. 32, 33 т. 4/.

3.42.Ці обставини переконують слідчу суддю у тому, що підозрювана обізнана про це кримінальне провадження та вчинювані у ньому процесуальні дії.

3.43.За викладеного, ОСОБА_3 набула статусу підозрюваної.

3.44.Зазначене не спростовується покликаннями захисника про те, що підозрювана перебувала за межами України і детектив відповідно до ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України не використав міжнародну правову допомогу.

3.45.Так, з огляду на положення ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у випадку неможливості його вручення здійснюється у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема, у порядку ст. 135 КПК України.

3.46.Так, ч. 1 цієї статті визначає, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

3.47.Отже, наведена норма встановлює декілька способів виклику особи: (1) шляхом вручення повістки про виклик, (2) шляхом надіслання повістки поштою, (3) шляхом надіслання повістки електронною поштою; (4) шляхом надіслання повістки факсимільним зв`язком; (5) шляхом здійснення виклику по телефону; (6) шляхом здійснення виклику телеграмою.

3.48.Далі, в частинах 2, 4, 5, 7 цієї ж статті законодавець деталізує саме такий спосіб виклику особи як вручення повістки шляхом визначення осіб, яким здійснюється вручення, в залежності від певних конкретних обставин: дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи - у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання (ч. 2); батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику - щодо неповнолітньої особи (ч. 4); піклувальнику - щодо обмежено дієздатної особи (ч. 5); згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва - щодо особи, яка проживає за кордоном (ч. 7).

3.49. Водночас, ч. 6 ст. 135 КПК України встановлює перелік осіб, які можуть здійснити виклик виключно у спосіб вручення повістки про виклик: працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

3.50.Поряд з цим, ч. 3 ст. 135 КПК України встановлює, що особа, яка перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув`язнення. Наведене вказує на те, що будь-який спосіб виклику, з передбачених у ч. 1 (вручення повістки про виклик, надіслання повістки поштою, надіслання повістки електронною поштою; надіслання повістки факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону; здійснення виклику телеграмою) щодо особи, яка перебуває під вартою, має здійснюватися через адміністрацію місця ув`язнення.

3.51.І, наостанок, щодо особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, за умови обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, тобто, будь-яким із способів, повістка про виклик публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

3.52.Наведене, переконливо свідчить про те, що КПК України щодо особи, яка проживає за кордоном, встановлює декілька способів її виклику чи повідомлення: (1) шляхом вручення повістки про виклик, у такому разі, виключно згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва - щодо особи, яка проживає за кордоном; (2) шляхом надіслання повістки поштою, (3) шляхом надіслання повістки електронною поштою; (4) шляхом надіслання повістки факсимільним зв`язком; (5) шляхом здійснення виклику по телефону; (6) шляхом здійснення виклику телеграмою.

3.53.Отже, повідомлення особі, яка проживає за кордоном, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення із використанням міжнародної правової допомоги це лише один із способів повідомлення, який може бути використаний на рівні з іншими.

3.54.Поряд із цим, відсутні підстави вважати, що сторона обвинувачення володіла конкретними та достатніми відомостями про постійне місце проживання підозрюваної за кордоном.

Щодо переховування особи з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошення у міжнародний розшук

3.55.Згідно з постановою детектива від 28.11.2025 підозрювану ОСОБА_3 оголошено в міжнародний розшук, оскільки місцезнаходження підозрюваної невідоме, вона перебуває за межами України та не з`явилась на виклик детектива без поважних причин /а.с. 76-78 т. 1/.

3.56.За змістом цієї постанови на виклики органу досудового розслідування 24.11.2025, 25.11.2025, 26.11.2025 ОСОБА_3 не з`явилась, ще 14.11.2025 перетнула державний кордон України у напрямку «Виїзд» у пункті пропуску «Маяки-Удобне» у напрямку Республіки Молдова та з цього часу до України не повернулась /а.с. 76-78 т. 1/.

3.57.Зокрема, щодо здійснення належних викликів підозрюваної на 24.11.2025, 25.11.2025, 26.11.2025 до НАБУ для проведення допиту зазначено у п. 3.33 - 3.36, 3.40 - 3.42 цієї ухвали.

3.58.У вказаний в повістках час та дату ОСОБА_3 не з`явилась.

3.59.Слідча суддя переконана, що орган досудового розслідування дотримався встановленого ст. 135 КПК порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні та добросовісно використав всі доступні способи сповіщення ОСОБА_3 про виклик.

3.60.Поряд з цим, ОСОБА_3 19.11.2025 спілкувалася із детективами щодо викликів на вказані дати, а також звернулась із клопотанням про проведення її допиту у режимі відеоконференції, де безпосередньо повідомила про обізнаність із викликами до детектива 24.11.2025, 25.11.2025 та 26.11.2025 та причини, з яких не з?явиться на такі виклики.

3.61.Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є зокрема, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

3.62.З огляду на вищевикладене, наявні достатні підстави вважати, що за результатами вжитих у порядку ст. 135 КПК України заходів для виклику підозрюваного до детектива, підозрювана ознайомилася зі змістом відповідних повісток.

3.63.Водночас, ОСОБА_3 не з`явилася на названі виклики з неповажних причин.

3.64.Так, ОСОБА_3 у клопотанні щодо проведення її допиту в режимі відеоконференції, що надійшло до НАБУ 24.11.2025, інформувала детектива про причини її неявки на виклики, покликаючись на передбачені п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України обставини непереборної сили /а.с. 161 т. 4/.

3.65. ОСОБА_3 зазначила, що у зв`язку із дією в Україні правового режиму воєнного стану, систематичними ракетними ударами, безпілотними атаками та обстрілами інфраструктури, існує реальна та об`єктивна загроза її життю та здоров`ю під час поїздки до Києва, а зокрема фіксуються повітряні тривоги та удари по транспортній інфраструктурі, ураження залізничних вузлів та автошляхів, підвищений рівень небезпеки цивільних осіб під час пересування /а.с. 161 т. 4/.

3.66.Слідча суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: (1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; (2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; (3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); (4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; (5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; (6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; (7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; (8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

3.67.З цієї норми слідує, що перелік поважних причин неприбуття особи на виклик є невичерпним і передбачає інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

3.68.Слідча суддя звертає увагу, що обставини непереборної сили, у т.ч. військові події, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України, на які покликалась ОСОБА_3 можуть бути визнані поважними причинами неприбуття особи на виклик.

3.69.Поряд із цим, законодавство не містить визначення поняття «військові події». На разі, в Україні правовий режим воєнного стану, який введений у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, активні військові дії відбуваються тільки на певній частині території України, до якої місто Київ та Західна частина України не належать, однак такі піддаються постійним ракетним та дроновим атакам. Водночас, облаштована дієва система забезпечення безпеки цивільного населення на випадок таких обстрілів за умови дотримання самими мешканцями відповідних безпекових заходів.

3.70.За таких обставин, військові події в Україні не виключають можливість прибуття до України для участі у кримінальному провадженні.

3.71.До того ж, підозрювана ОСОБА_3 за період з 13.01.2023 по 11.11.2025 шість разів на декілька днів в`їжджала до України, попри воєнний стан та пов`язані із цим ризики /а.с. 83 т. 1/.

3.72.Отже, наразі відсутні обставини непереборної сили, які об`єктивно б унеможливлювали з`явлення підозрюваної на виклик до НАБУ в м. Київ з огляду на військову агресію в Україні.

3.73.Також сторона захисту із покликанням на ч. 9 ст. 135 КПК України звернула увагу, що виклик ОСОБА_3 не здійснено «якнайшвидше», вона не мала достатньо часу для прибуття за викликом із іншої країни.

3.74.Слідча суддя звертає увагу, що виклики підозрюваної до органу досудового розслідування на 24.11.2025, 25.11.2025 та 26.11.2025 здійснено 19.11.2025, тобто із дотриманням установленого ч. 9 ст. 135 КПК України триденного строку.

3.75.Поряд з цим, положення ч. 9 ст. 135 КПК України щодо якнайшвидшого повідомлення до цього випадку не релевантні.

3.76.Так, ними передбачено, що у випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

3.77.Слідує, що ця норма застосовна до випадків, коли КПК України встановлює менший, ніж триденний строк здійснення відповідної процесуальної дії.

3.78.Натомість, КПК України строк для допиту підозрюваного не встановлює.

3.79.Слід зазначити, що у клопотанні про проведення допиту у режимі відеоконференції, з яким підозрювана звернулась до детектива 24.11.2025 підозрювана покликалась виключно на військові події на території України.

3.80.Поряд з цим, про недостатність часу для прибуття до НАБУ із Люксембургу, де ОСОБА_3 має тимчасовий захист, вона не зазначала, перенесення допиту не ініціювала.

3.81.Це переконує слідчу суддю в тому, що наведені обставини не були визначальними для прибуття підозрюваної до України для участі у відповідній слідчій дії.

3.82.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що згідно із відкритими даними, для прибуття із Люксембургу до м. Києва, з урахуванням того, що пересування Україною авіашляхами не можливе, займає від 15 год до 2 діб.

3.83.Отже, перебування ОСОБА_3 за межами України об`єктивно не позбавляло її можливості прибути на виклики у визначені детективом дати.

3.84.Окрім того, сторона захисту наполягає на тому, що ОСОБА_3 не ухиляється від кримінальної відповідальності, має намір повернутись до України для явки до органів досудового розслідування та участі у слідчих діях. Проте наразі ОСОБА_3 не може цього зробити, адже виховує за кордоном неповнолітню доньку, яку в разі прибуття до України немає з ким залишити. Також донька ОСОБА_3 відвідує навчальний заклад, пропуск навчання в якому можливий лише із визначених причин, серед яких, хвороба, смерть близького родича або форс-мажорні обставини та інші випадки за попереднього дозволу адміністрації.

3.85.Варто зауважити, що будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 вживала будь-які заходи, спрямовані на увільнення доньки від навчання, або організацію супроводу чи догляду за її донькою іншим способом, окрім як членом сім`ї, задля прибуття на виклики до детектива, слідчій судді не надано.

3.86.За викладеного, відсутні достатні підстави вважати, що наведені обставини об`єктивно унеможливлювали з`явлення ОСОБА_3 на виклик у визначені детективом дати.

3.87.З огляду на викладене, підозрювана не з`явилася на виклики детектива 24.11.2025, 25.11.2025 та 26.11.2025 з неповажних причин.

3.88.Отже, оголошення підозрюваної у міжнародний розшук здійснено згідно з положеннями ч. 1 ст. 281 КПК України, відповідно до якої, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

3.89.Слід зазначити, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ст. 1 КПК України).

3.90.Кримінальне процесуальне законодавство України питання оголошення особи в розшук регулює виключно у ст. 281 КПК України, відповідно до якої особа оголошується в розшук винесенням постанови про це, здійснення розшуку може бути доручено оперативним підрозділам.

3.91.Поряд з цим, КПК України також передбачає процедуру видачі особи у рамках міжнародної правової допомоги (глава 44), а порядок здійснення оперативно-розшукової діяльності врегульовано Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135- XII від 18 лютого 1992 року. За його положеннями підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду (ст. 6); у сфері такої діяльності також застосовується міжнародне співробітництво із правоохоронними і спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями.

3.92.Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає низку процедур виконання постанови про розшук особи. Однак, положення ч. 2 ст. 297-1 КПК України умовою здійснення спеціального досудового розслідування визначає саме: «оголошений у міжнародний розшук», що, на переконання слідчої судді, пов`язано виключно із прийняттям відповідної постанови.

3.93.Адже, відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

3.94.Подання скарги навіть на ті рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 305 КПК України). Водночас, постанова про оголошення в розшук не оскаржується під час досудового розслідування і може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження.

3.95.З огляду на викладене, особа вважається оголошеною в розшук з моменту прийняття відповідної постанови та цього достатньо для досягнення цілей розгляду цього клопотання детектива.

3.96.До того ж, для цього КПК України не зобов`язує детектива чи прокурора надати докази виконання постанов про оголошення розшуку підозрюваного.

3.97.У цьому контексті слідча суддя зауважує, що досудове розслідування здійснюється уповноваженими на те слідчими, за процесуального керівництва прокурорів, а тому саме вони уповноважені виконати названу постанову, а на території інших держав здійснюють це за допомогою міжнародної правової співпраці з міжнародними організаціями чи компетентними органами інших держав на підставі взаємних зобов`язань, визначених відповідними міжнародними актами права.

3.98.Поряд з цим, нині відомості про розшук підозрюваної опубліковані на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ /а.с. 79 т. 1/.

3.99.За викладеного, зважаючи на те, що постанова про оголошення міжнародного розшуку підозрюваної ОСОБА_3 відповідає положенням ч. 1 ст. 281 КПК України, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, підозрювана ОСОБА_3 оголошена у міжнародний розшук.

3.100.Щодо переховування підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності слідча суддя виходить з такого.

3.101.Слідча суддя зважає, що ОСОБА_3 виїхала з України 14.11.2025 /а.с. 83 т. 1/.

3.102.Сторона захисту надала відомості, що ОСОБА_3 із 2023 року має тимчасовий захист Люксембургу /а.с. 7-11 т. 4/.

3.103.Слід зауважити, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам.

3.104.Висновується, що відповідними можливостями підозрювана скористалася та це дало їй змогу тривалий час легально перебувати на території Люксембургу.

3.105.Ця обставина безумовно є сприятливою для переховування підозрюваної від кримінального переслідування.

3.106.Окрім того, після повідомлення про підозру, ознайомлення з його змістом, незважаючи на виклики детектива підозрювана жодного разу на них не з?явилась, а підстави вважати, що для цього були поважні причини відсутні.

3.107.Отже, підозрювана ОСОБА_3 достеменно обізнана про притягнення її до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні, незважаючи на що до України для участі у цьому кримінальному провадженні не повернулась.

3.108.Наведене дає підстави вважати, що таким чином підозрювана ухиляється від кримінальної відповідальності.

3.109.Водночас, прагнення підозрюваної взяти участь у слідчих і процесуальних діях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції такого висновку не спростовує.

3.110.Слідча суддя звертає увагу, що притягнення особи до кримінальної відповідальності передбачає постійну участь такої особи у слідчих та процесуальних діях, які не обмежуються лише допитом підозрюваного.

3.111.Після завершення досудового розслідування, у разі достатності зібраних під час досудового розслідування доказів для складання обвинувального акта, сторона захисту має ознайомитися із матеріалами досудового розслідування, а після звернення до суду із обвинувальним актом - брати участь у судовому розгляді.

3.112.Отже, із притягненням особи до кримінальної відповідальності така особа щонайменше зобов`язана з`являтися на виклики органу досудового розслідування та суду для участі у відповідних слідчих та процесуальних діях.

3.113.Слідча суддя звертає увагу, що підозрюваній була надана можливість прибути і до приміщення Вищого антикорупційного суду для участі в розгляді цього клопотання детектива. Однак і такою нагодою підозрювана не скористалась.

3.114.Така поведінка підозрюваної переконує слідчу суддю в тому, що вона, усвідомлюючи правові наслідки повідомлення їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачаючи ймовірність застосування стосовно неї запобіжного заходу, ураховуючи також тяжкість покарання, що їй загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

3.115.Водночас, слідча суддя вважає неспроможними покликання детектива з цього приводу на поведінку інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що має ознаки ухилення від кримінальної відповідальності. Адже будь-яких фактичних даних про те, що дії інших підозрюваних, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду взаємоузгоджені із ОСОБА_3, відповідні підозрювані будь-яким чином вплинули на ОСОБА_3 з цією метою, слідчій судді не надано.

Висновок слідчої судді на підставі встановлених обставин

3.116.Позаяк вище слідчою суддею встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України, а також встановлено, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук та переховується з метою ухилення від кримінальної відповідальності, наявні підстави для задоволення клопотання детектива.

3.117.Слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).

3.118.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 297-1 - 297-4, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання задовольнити.

Здійснювати спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000766 стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Білоозерськ Республіки Білорусь, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 384 КК України.

Відомості щодо здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000766 стосовно ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_3 здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали (резолютивної частини) невідкладно направити до Офісу Генерального прокурора для організації виконання в частині внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення відповідних публікацій.

Копію ухвали надіслати прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1