Справа № 991/2903/26

Провадження 2/991/11/26

У Х В А Л А

08 квітня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мовчан Н.В., суддів Литвинко Т.В., Сікори К.О., перевіривши позовну заяву Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василенкова Бориса Миколайовича (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

установив:

07 квітня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василенкова Б.М. (надалі - позивач) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (надалі - відповідачі) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Як на підставу позову прокурор посилався на те, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 5 ст. 290 ЦПК України, а також за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави - начальника територіального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області Стогнія О.І., а також матеріалів Державного бюро розслідувань, встановлені відомості, що можуть свідчити про набуття останнім через близьку особу - тещу ОСОБА_2, необґрунтованого активу.

Так, ОСОБА_1 має стаж роботи на державній службі понад 8 років, зокрема у період з 07 травня 2021 року до 28 травня 2024 року обіймав посаду начальника територіального сервісного центру № 6341 (на правах відділу, м. Харків) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області. Тому, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, ОСОБА_1 був особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Позивач посилається на те, що згідно з відомостями з щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які подав ОСОБА_1 за 2016-2021 роки, членами його сім`ї зазначено дружину - ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 . Також, відповідно до відомостей із Державного реєстру актів цивільного стану ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_3 .

Також у позовній заяві прокурор посилається на те, що 31 травня 2021 року ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності від 25 травня 2021 року № 405 діяв ОСОБА_1, набула у власність за договором купівлі-продажу квартиру загальною площею 73,8 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, за ціною 3 920 000,00 грн, що складає 140 000,00 доларів США.

Водночас, згідно із змістом довіреності від 25 травня 2021 року № 405 ОСОБА_2 за попередньо досягнутою домовленістю уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування з питань придбання квартири АДРЕСА_4, та в подальшому користуватись та розпоряджатися нею.

Позивач звернув увагу, що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5, в районі якого ОСОБА_2 переважно здійснює видатки зі свого банківського рахунку.

У той же час ОСОБА_1 у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021-2024 роки зазначає місце проживання своє та членів сім`ї за адресою: АДРЕСА_6 . Однак, згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк» дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 систематично оплачує покупки неподалік від квартири АДРЕСА_4, яка, у тому числі розташована у пішому доступі до місця роботи ОСОБА_1 .

Тому позивач вважає, що встановлені ним обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо квартири АДРЕСА_4, дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження нею.

Також позивач зазначив, що за результатом проведеного аналізу доходів і витрат встановлено, що:

витрати ОСОБА_6 за період з лютого 2009 року до ІІ кварталу 2021 року перевищують її законні доходи, а отже остання не мала коштів для придбання активу вартістю 3 920 000,00 грн;

законні доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 станом на кінець 2020 року та до травня 2021 року перевищують їх видатки лише на 194 323,21 грн, що свідчить про відсутність фінансової спроможності на придбання у травні 2021 року активу загальною вартістю 3 920 000,00 грн.

Тому позивач просить:

визнати необґрунтованими активами, а саме частину вартості (грошових коштів витрачених на придбання) квартири, за адресою: АДРЕСА_3 (площа 73,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1557246963101, вартість згідно договору 3 920 000,00 грн) на суму 3 725 676,79 грн;

стягнути в дохід держави у солідарному порядку зі ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 частину вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, на суму 3 725 676,79 грн.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 23 ЦПК України справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2026 року для розгляду цієї цивільної справи № 991/2903/26, провадження № 2/991/11/26, визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Мовчан Н.В., суддів Литвинко Т.В., Сікори К.О.

За ч. 1 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Позовна заява подана прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василенковим Б.М., повноваження якого підтверджуються копією наказу заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О. від 19 березня 2024 року № 281ц.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду та відкриття провадження у справі з огляду на таке.

Подана позовна заява за формою і змістом відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та містить всі елементи позову. Додані до позовної заяви документи відповідають зазначеному у ній переліку. Отже, відсутні підстави для повернення позовної заяви чи залишення її без руху.

Судом також не встановлені підстави для відмови у відкритті провадження, визначені у ст. 186 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 185 ЦПК України.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» суд звернувся із запитами до Єдиного державного демографічного реєстру, на які 07 квітня 2026 року отримав відповіді за № 2576299, № 2576318.

Судовий збір за подання позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави не справляється (п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).

За п. 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 розділу III цього Кодексу.

З огляду на викладене, справу необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 19, 175, 177, 178-180, 187-190, 260, 290, 352, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василенкова Бориса Миколайовича до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження колегією суддів у складі головуючого судді Мовчан Н.В., суддів Литвинко Т.В., Сікори К.О.

Призначити підготовче засідання на 14 травня 2026 року о 10 год 30 хв у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ вул. Хрещатик, 42- А.

Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомити учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Надіслати відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до ст. 178, 180 ЦПК України вони мають право протягом 15-денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених у ньому обставин та доказами надіслання іншим сторонам, а заперечення (у разі подання позивачем відповіді на відзив) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, долучивши до таких заперечень доказ направлення їх копії всім учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити відповідачам, що вони повинні подати до суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений строк з об`єктивних причин, відповідачі повинні про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 83 ЦПК України).

Роз`яснити позивачу право відповідно до ст. 179 ЦПК України протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов подати до суду відповідь на відзив, до якої додати: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь на відзив, якщо такі докази відсутні у справі, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відповідь на відзив і доданих до нього доказів відповідачам.

Роз`яснити сторонам, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, зокрема, вони подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасники справи можуть взяти участь у судовому засіданні безпосередньо, через своїх представників, або в режимі відеоконференції, зокрема, через комунікаційну платформу «ВКЗ» (https://vkz.conrt.gov.ua/) із підключенням до Електронного суду, використанням особистого кваліфікованого електронного підпису та облікового запису, про що потрібно подати відповідну заяву (ст. 212 ЦПК України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи зі сторінки на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4910/ (критерії пошуку: справа 991/2903/26, провадження 2/991/11/26).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 та ст. 353 ЦПК України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Головуючий суддя Н. В. Мовчан

Судді Т. В. Литвинко

К. О. Сікора