Справа № 991/3122/26

Провадження 1-кс/991/3137/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 квітня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

прокурорки ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42026000000000139 від 04.02.2026,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні зазначено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.03.2026 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 2 млн грн.

Водночас, на переконання захисника, існують обставини, які свідчать про можливість та необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, а саме:

1) наявність у ОСОБА_3 хронічних захворювань (персистуюча бронхіальна астма; енцефалопатія змішаного генезу (посттравматична, гіпоксична); помірно виражений вестибулоатоктичний синдром; остеохондроз хребта розповсюджений; гіперметропія ІІ ступені, складний гіперметропічний астигматизм, незріла катаракта), які можуть загострюватись в період перебування під вартою;

2) наявність на утриманні ОСОБА_3, батька ОСОБА_6, 1941 року народження, який потребує постійного стороннього догляду та відсутність інших членів сім`ї, які б могли здійснювати такий догляд;

3) відсутність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачені ст. 177 КПК України, натомість твердження сторони обвинувачення про їх існування є формальними та не підтверджені жодними фактичними обставинами чи доказам.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник зауважує, що з перебігом розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування до особи запобіжного заходу на початковій стадії розслідування, і, відповідно, підлягає зниженню суворість запобіжного заходу.

На переконання захисника, вищевказані обставини свідчать про наявність об`єктивних підстав для застосування до ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме домашнього арешт за місцем проживання в період доби з 22 до 06 години.

2.Позиції учасників судового засідання

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовільнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав доводи зазначені його захисником та просив задовольнити клопотання.

Прокурорка ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання. Обґрунтовуючи свою позицію зазначила, що стороно захисту не доведено, що ОСОБА_3 не може отримувати належну медичну допомогу в умовах його перебування під вартою.

Також прокурорка зазначила, що встановленні слідчою суддею при застосуванні запобіжного заходу ризики можливого впливу на свідків, знищення речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, переховування від органу досудового розслідування або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи стадію на якій перебуває кримінальне провадження, продовжують існувати, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та гарантувати, що підозрюваний не вдасться до дій направлених на реалізацію вказаних ризиків.

3.Оцінка та висновки слідчого судді

Як вбачається з клопотання, доданих до нього матеріалів та пояснень учасників судового засідання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42026000000000139 від 04.02.2026, у межах якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 березня 2026 року у справі №991/2136/26 (провадження №1-кс/991/2153/26), яка була залишена в силі ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2026 року, до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05.05.2026 із альтернативою внесення застави у сумі 2 млн грн.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із таких міркувань.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України захисник підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Проаналізувавши вказане клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін щодо наявності таких обставин, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Так, стороною захисту не надано жодних матеріалів, які б давали слідчому судді можливість оцінити наявність обґрунтованої підозри на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Отже, при вирішенні поставленого питання, слідчий суддя не досліджує критерій обґрунтованої підозри.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що як на достатні підстави для зміни застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу, захист посилається на належну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню з огляду на сплив строку досудового розслідування, наявність у ОСОБА_3 хронічних захворювань, які можуть загострюватись в період перебування під вартою, перебування на його утриманні батька похилого віку, який потребує постійного стороннього догляду.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, наявність яких була констатована в ухвалі від 07.03.2026, слідчий суддя дійшов висновку, що вони не знайшли свого підтвердження.

Так, визначаючи наявність ризику переховування від органу досудового розслідування, слідчий суддя врахував як суворість можливого покарання, в разі доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, так і його соціальний статус та наявність значних матеріальних ресурсів, фактичне проживання у безпосередній близькості до державного кордону України, історію перетину державного кордону дружиною, в тому числі під час дії режиму воєнного стану, а також факт постійного проживання за кордоном сина підозрюваного. На цей час вказані обставини не змінилися, а стороною захисту не доведено наявності достатніх підстав вважати, що вірогідність спроби переховування від органів досудового розслідування зменшилася.

На переконання слідчого судді, на даний час продовжує існувати ризик впливу на свідків, оскільки вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так само сторона захисту не довела, що обставини, які були підставою для висновку про існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_3 потенційно може знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на цей час відсутні чи змінилися настільки, що виключають такі ризики.

Доводи сторони захисту щодо належного виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов`язків не спростовують і не нівелюють ризики, наявність яких встановлено слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, оскільки підозрюваний, перебуваючи під вартою, об`єктивно обмежений у можливості їх порушити, що залежить не лише від його волі, а й від дій адміністрації СІЗО та передбачених умов утримання.

Слідчий суддя зауважує, що тримання під вартою не є для підозрюваного ОСОБА_3 безальтернативним запобіжним заходом, оскільки передбачає в якості альтернативи заставу, при визначенні розміру якої були враховані відомості про майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї.

Зокрема, з тексту вже згаданої ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.03.2026 у справі №991/2136/26, вбачається, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2024 рік у володінні ОСОБА_3 та його близьких осіб наявні: (1) 11 об`єктів нерухомого майна (6 земельних ділянок в Одеській області, 2 квартири у місті Одеса та у місті Арциз, 2 житлових будинки у місті Рені та Болградському районі, кімната у місті Одеса), (2) 2 транспортних засоби, (3) власні грошові активи (заощадження) у розмірі 770 000 грн та активи дружини у розмірі 4 377 000 грн. Тобто на кінець 2024 року загальна сума заощаджень підозрюваного та його дружини становила понад 5 млн грн.

Тобто, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею було досліджено питання співмірності визначеного розміру застави з офіційно підтвердженими доходами підозрюваного та його дружини, а також вартістю належного їм майна, як наслідок, з урахуванням фінансового стану підозрюваного, даних про його особу та обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 2 млн грн є співмірною та такою, що не є непомірною для нього. Саме такий розмір застави слідчий суддя вважав достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас під час судового розгляду ні підозрюваний, ні його захисник, не змогли навести переконливих доводів, які б свідчили про неможливість використання наявних заощаджень для внесення застави. Слідчий суддя зауважує, що в судовому засіданні були озвучені дві абсолютно протилежні версії щодо долі заощаджених коштів, які належать дружині підозрюваного. Захисник стверджував, що таких коштів не існує, оскільки дружина повідомила ОСОБА_3 недостовірну інформацію, тоді як підозрюваний заявив, що кошти були викрадені, проте не зміг уточнити коли та за яких обставин це сталося, а також повідомив, що не звертався до поліції з цього приводу.

З огляду на зазначене, твердження сторони захисту про неможливість внесення застави у зв`язку з її невідповідністю фактичному майновому стану підозрюваного слідчий суддя відхиляє як необґрунтовані та такі, що суперечать раніше встановленим обставинам.

На думку слідчого судді, більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт нічний період доби, як про то просить захист, не зможе бути тим стримуючим фактором, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом всього часу кримінального провадження і суттєво зменшить інтенсивність вказаних ризиків, з огляду на виключність обставин розслідуваного злочину (ймовірне вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення особою, яка має статус судді), особисті дані підозрюваного, його майновий стан.

Доводи сторони захисту про те, що утримання ОСОБА_3 під вартою неможливе з огляду на стан його здоров`я, слідчий суддя вважає передчасними.

Так, з наданих стороною захисту документів вбачається, що у ОСОБА_3 має хронічні захворювання різної етимології та ступеня тяжкості (лист від 10.03.2026 № 52 за підписом в.о. директора КНП «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області).

Водночас слідчому судді не надано доказів того, що підозрюваний ОСОБА_3 в умовах утримання під вартою не отримує належної медичної допомоги, не забезпечений необхідними лікарськими засобами або безпідставно обмежується у проведенні потрібних медичних обстежень.

До того ж слідчий суддя зауважує, що питання про те, чи перешкоджає стан здоров`я подальшому триманню особи під вартою, вирішується виключно на підставі відповідних медичних висновків. Відтак, у разі наявності у особи діагнозу, який об`єктивно унеможливлює її перебування під вартою, слідчому судді має бути надано відповідний медичний висновок.

Отже, з огляду на те, що стороною захисту не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 діагностовано захворювання, несумісне з перебуванням під вартою, або ж лікування якого є неможливим в умовах неволі, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни застосованого запобіжного заходу.

Слідчий суддя також не вважає достатньою підставою для зміни застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу обставину перебування на утриманні підозрюваного батька похилого віку, який за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Хоча стороною захисту доведено, що батько підозрюваного що батько підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у встановленому законом порядку, визнаний таким, що потребує постійного стороннього догляду, доказів того, що обов`язок здійснення такого догляду покладено саме на підозрюваного, а також що жодна інша особа, зокрема з числа членів родини, з об`єктивних причин не може його забезпечити, слідчому судді не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42026000000000139 від 04.02.2026, - залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1