Справа № 991/3040/26

Провадження 1-кс/991/3056/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисників - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110002404 від 05.12.2024,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання та яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні зазначено, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 31.10.2025 у справі № 463/138/25 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 2 501 128 гривень та покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

03.11.2025 ОСОБА_3 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави його батьком. Відтоді підозрюваний неухильно виконує всі покладені на нього судом обов`язки, строк дії яких неодноразово продовжувався.

Водночас, на переконання сторони захисту, визначений розмір застави не відповідає майновому стану ОСОБА_3, створює надмірний і непропорційний фінансовий тягар для заставодавця ОСОБА_7, а тому існують підстави для її зменшення.

Так, насамперед захисник зазначає, що заставодавцем є батько підозрюваного, який тривалий час страждає на тяжке захворювання хребта та потребує термінового дороговартісного лікування, що включає оперативне втручання, післяопераційне відновлення та реабілітацію. Загальна орієнтовна вартість лікування становить близько 1 300 000-1 500 000 гривень, з яких лише для проведення операції на хребті необхідно 547 800 гривень.

Водночас, як зауважує захисник, при внесенні застави за сина ОСОБА_7 використав усі свої заощадження, у зв`язку з чим наразі не має коштів для проведення необхідного лікування.

Окрім цього, на думку захисника належна процесуальна поведінка ОСОБА_3, протягом всього часу досудового розслідування також має бути врахована при оцінці підстав для зміни запобіжного заходу.

Зокрема, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, адвокат зауважує, що з перебігом розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування до особи запобіжного заходу на початковій стадії розслідування. Відтак, з огляду на те, що з моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти минуло понад 5 місяці, ймовірність вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, значно знизилася порівняно із первісно встановленою. Відповідно, встановлені ризики також зазнали суттєвого зниження та вже не можуть слугувати підставою для подальшого застосування до ОСОБА_3 застави у розмірі 2 501 128 гривень.

На переконання захисника, вищевказані обставини свідчать про наявність об`єктивних підстав для зміни застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у частині зменшення розміру застави до 1 000 000 гривень.

2.Позиції учасників судового засідання

Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали з викладених у ньому підстав та просили його задовільнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав доводи зазначені його захисниками та просив задовольнити клопотання.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що відсутність процесуальних порушень з боку підозрюваного не свідчить про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, а натомість підтверджує, що обраний запобіжний захід у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Також прокурор спростував доводи сторони захисту щодо невідповідності визначеного розміру застави майновому стану підозрюваного та членів його сім`ї. На підтвердження цього він долучив копії документів, які свідчать про наявність у власності ОСОБА_3 та членів його сім`ї, зокрема дружини й батьків, рухомого і нерухомого майна, а також відомості про розмір отриманих ними доходів.

3.Оцінка та висновки слідчого судді

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62024140110002404 від 05.12.2024, у межах якого ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду м. Львова від 31.10.2025 (справа №463/138/25, провадження №1-кс/463/9922/25) до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 501 128 гривень та у випадку внесення застави, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

03.11.2025 за ОСОБА_3 внесено заставу та його звільнено з-під варти, у зв`язку з чим почали діяти покладені на нього обов`язки, строк дії яких неодноразово продовжувався, зокрема востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2026 (справа №991/2564/26, провадження №1-кс/991/2582/26) до 20.05.2026.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із таких міркувань.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України захисник підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Проаналізувавши вказане клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін щодо наявності таких обставин, слідчий суддя доходить таких висновків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Так, стороною захисту не надано жодних матеріалів, які б давали слідчому судді можливість оцінити наявність обґрунтованої підозри на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Отже, при вирішенні поставленого питання, слідчий суддя не досліджує критерій обґрунтованої підозри.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що як на достатні підстави для зміни застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу, захист посилається на належну процесуальну поведінку підозрюваного, суттєве зменшення інтенсивності ризиків перешкоджання кримінальному провадженню з огляду на сплив строку досудового розслідування, невідповідність визначеного розміру застави майновому стану підозрюваного та його сім`ї, потреба заставодавця у поверненні внесених ним коштів для їх використання на власне лікування.

Оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя зауважує, що посилання сторони захисту на сумлінне дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки не може свідчити про відсутність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню факт існування яких встановлено слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Дотримання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків та утримання останнього від вчинення будь-яких протиправних дій не свідчить про відсутність чи істотне зменшення інтенсивності таких ризиків, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що застосований до нього запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку наведеним стороною захисту твердженням, щодо відсутності ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя зауважує, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, отже, триває і збір доказів, які можуть бути покладені в обґрунтування повідомленої ОСОБА_3 підозри та можливого обвинувачення.

Зокрема, аргумент захисника про те, що інтенсивність ризику переховування від органів досудового розслідування суттєво зменшилася, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 після звільнення з-під варти добровільно здав паспорт для виїзду за кордон на зберігання до Державної міграційної служби України, жодного разу не ухилявся від явки за викликом, не залишав населений пункт, у якому проживає, та утримується від спілкування з визначеними в ухвалі особами, не є переконливим, оскільки виконання зазначених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного саме з метою запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Водночас саме по собі виконання таких обов`язків не виключає наявності відповідного ризику.

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним, що обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому підозрюється ОСОБА_3, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 368 КК України). В свою чергу, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 2 501 128 гривень, зменшує до мінімуму ризик переховування від слідства та суду, чого не може забезпечити застава у меншому розмірі.

Так само сторона захисту не довела, що обставини, які були підставою для висновку про існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_3 потенційно може знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, на цей час відсутні чи їх інтенсивність настільки знизилась, що зумовлює необхідність перегляду первісно визначеного розміру застави.

Необхідно зауважити, що ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо тверджень захисників про невідповідність визначеного розміру застави вимогам КПК України та обставинам кримінального провадження, то слідчий суддя зауважує, що розмір застави визначається виходячи із майнового стану особи. Питання співмірності розміру застави із офіційно підтвердженими доходами підозрюваного та членів його сім`ї було предметом розгляду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, за результатом якого, оцінивши фінансовий стан підозрюваного, дані про його особу, а також обставини цього кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку про те, що загроза втрати застави у розмірі 2 501 128 гривень буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не буде для нього непомірною.

Натомість, на думку слідчого судді, застава у розмірі, про який просить сторона захисту - 1 000 000 гривень, не зможе бути тим стримуючим фактором, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом всього часу кримінального провадження і суттєво зменшить інтенсивність вказаних ризиків, з огляду на виключність обставин розслідуваного злочину, особисті дані підозрюваного, його роль та ступінь ймовірної залученості до злочинної діяльності, а також розмір коштів, які становлять предмет кримінального правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту про наявність у заставодавця ОСОБА_7 потреби в поверненні частини внесених ним коштів у зв`язку з необхідністю термінового та дороговартісного лікування, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.

Слідчий суддя наголошує, що у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом як у випадку обрання застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку визначення її як альтернативи триманню під вартою. Відтак внесення грошових коштів у якості застави за підозрюваного є добровільним волевиявленням особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню. Реалізуючи це право, заставодавець самостійно визначає джерело походження коштів та має усвідомлювати, що вони вносяться на весь строк дії запобіжного заходу.

При цьому статус заставодавця не вичерпується самим лише фактом внесення грошових коштів, оскільки, погоджуючись на внесення застави, особа бере на себе відповідні обов`язки на весь період дії запобіжного заходу, а також несе ризик втрати внесених коштів у разі невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, у заставодавця відсутні підстави розраховувати на повернення внесених коштів за його вимогою до припинення дії запобіжного заходу.

Тобто, прийняття рішення про зменшення розміру застави не може обумовлюватися виключно погіршенням фінансового стану заставодавця. Більше того, слідчий суддя відзначає, що твердження сторони захисту про відсутність у заставодавця фінансової спроможності оплатити необхідне йому лікування без повернення частини внесеної застави спростовується дослідженими під час судового розгляду документами щодо його матеріального стану.

Так, відповідно до з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків заробітна плата ОСОБА_7 отримана ним за 2023 рік склала 1 404 618, за 2024 рік - 1 579 871 гривень, за 2025 рік - 1 404 004 гривень, за період з січня по лютий 2026 року - 205 987 гривень, а дохід від продажу власної продукції тваринництва за 2023 рік склав 93 452 гривні, за 2024 рік - 196 564 гривні, за 2025 рік - 105 123 гривень, за лютий 2026 року - 78 750 гривень.

Відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у власності заставодавця ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 перебуває земельна ділянка, площею 0.0633 га, та житловий будинок в місті Кропивницький. Також дружина заставодавця - ОСОБА_8 у січні 2026 року отримала у дар земельну ділянку, площею 6,9137 га та набула у власність на підставі договору купівлі продажу квартиру в с. Оникієве Маловисківського району, Кіровоградської області. Окрім цього, відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу власності останньої з жовтня 2022 року перебуває автомобіль SKODA KODIAQ 2022 року випуску.

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що на підтвердження ймовірних витрат на лікування долучено лише рахунок ТОВ «Медичний центр «КЛІНІКА ШКІРЯКА» від 17.12.2025 із призначенням платежу «оплата за надання медичних послуг». Водночас, які саме послуги включено до рахунку та чи були вони оплачені (з огляду на те, що з дати його формування до моменту звернення з цим клопотанням минуло понад три місяці), слідчий суддя не має можливості встановити.

Крім того, до клопотання не долучено доказів того, що для проведення лікування заставодавцю необхідно саме 1 500 000 гривень. Жодних розрахунків такої вартості лікування, окрім згаданого вище рахунку ТОВ «Медичний центр «КЛІНІКА ШКІРЯКА» від 17.12.2025, стороною захисту не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 182, 194, 201, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110002404 від 05.12.2024, - залишити без задоволення.

2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1