Справа № 991/2687/26

Провадження 1-кс/991/3207/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

 

15 квітня 2026 року          Київ

 

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221, внесеному до ЄРДР 21 лютого 2026 року, (справи № 991/2687/26) та

 

ВСТАНОВИВ:

 

1.У судовому засіданні 06 квітня 2026 року під час розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 клопотання прокурора про арешт майна, вилученого від час обшуків за місцем проживання та у службовому кабінеті ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42026000000000221, його захисник ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

2.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя ОСОБА_1 .

3.Заява про відвід слідчому судді вмотивована таким.

Ознайомившись із матеріалами досудового розслідування захиснику стало відомо, що слідчий суддя ОСОБА_4 розглядав клопотання про проведення обшуку за місцем проживання та роботи ОСОБА_5 .

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 19 березня 2026 року в справах № 991/2605/26 та № 991/2608/26 клопотання прокурора про проведення обшуків були задоволені.

У зв?язку з тим, що розгляд клопотань прокурора про проведення обшуку від 17 березня 2026 року відбувався на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, то зміст клопотань про проведення обшуку та клопотання про арешт майна є ідентичним.

Крім того, додатки, які долучені до клопотання про арешт майна, є ідентичними тим, що долучались і до клопотань про проведення обшуку.

Таким чином, на переконання захисника, у слідчого суді ОСОБА_4 вже сформована позиція у кримінальному провадженні № 42026000000000221 і він не може бути об`єктивним, що викликає сумніви у його неупередженості при розгляді клопотання про арешт майна.

4.Згідно з ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, за змістом ч. 3 ст. 81 КПК, не є обов`язковою.

4.1.У судовому засіданні заявник відводу - захисник ОСОБА_3 підтримав свою заяву та просив її задовольнити. Додав, що слідчий суддя ОСОБА_4 не мав призначати клопотання про арешт майна до розгляду, а повернути його прокурору, адже воно подано з пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.

4.2.Слідчий суддя ОСОБА_4 у судове засіданні не прибув, пояснень чи заперечень стосовно заявленого відводу не надав. Вказане не перешкоджає розгляду заяви.

5.За результатами розгляду заяви про відвід, суддя встановив, що вона не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

5.1.Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

5.2.Щодо доводів захисника про те, що слідчий суддя раніше надавав дозвіл на проведення обшуку, під час якого було вилучено майно, арешт якого наразі просить прокурор, суд зазначає таке. Сам по собі факт здійснення слідчим суддею судового контролю на досудовій стадії, зокрема шляхом розгляду клопотання про проведення обшуку, не є підставою для його відводу при подальшому розгляді клопотань у цьому ж кримінальному провадженні. Такі процесуальні дії здійснюються в межах повноважень слідчого судді та не свідчать про формування упередженого ставлення до сторін або результатів розгляду інших клопотань.

5.3.Суд враховує, що процесуальне законодавство не містить заборони для слідчого судді розглядати різні процесуальні питання у межах одного кримінального провадження, навіть якщо вони певною мірою стосуються схожих фактичних обставин.

На переконання суду, наведені у заяві доводи фактично зводяться до незгоди захисника з раніше постановленими процесуальними рішеннями слідчого судді. Водночас інститут відводу не може використовуватися як спосіб перегляду або опосередкованого оскарження таких рішень.

Також, заявником не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість слідчого судді у результаті розгляду кримінального провадження, наявність позапроцесуальних зв`язків із учасниками провадження або інших об`єктивних факторів, які могли б викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

5.4.Крім того, суддя звертає увагу, що навіть за умови, коли у різних процесуальних питаннях можуть фігурувати подібні фактичні обставини, їх оцінка здійснюється судом виключно в межах предмета конкретного клопотання чи скарги та відповідно до процесуальних критеріїв, визначених для їх розгляду КПК України.

Кожне клопотання або скарга, подані у межах досудового розслідування, мають самостійний предмет судового контролю, різні процесуальні підстави для їх розгляду та різний обсяг перевірки обставин. У зв`язку з цим під час вирішення кожного процесуального питання слідчий суддя здійснює окрему та самостійну оцінку доводів сторін і наданих матеріалів саме в межах того питання, яке є предметом розгляду.

Таким чином, попередній розгляд слідчим суддею інших клопотань або скарг у цьому кримінальному провадженні не означає, що при вирішенні нового процесуального питання суд пов`язаний висновками, зробленими в інших процесуальних рішеннях, або позбавлений можливості надати самостійну оцінку доводам сторін та матеріалам, поданим на підтвердження відповідного клопотання.

Отже, навіть у разі якщо певні обставини згадувалися під час розгляду інших процесуальних питань, це не свідчить про формування слідчим суддею наперед визначеної позиції щодо них та не виключає можливості їх самостійної оцінки у межах іншого клопотання, яке має інший предмет розгляду.

5.5.Твердження захисника про «ідентичність» клопотань про обшук та арешт майна є безпідставним, оскільки зазначені клопотання мають різну правову природу, мету та предмет доказування. Розгляд клопотання про дозвіл на обшук передбачає оцінку наявності підстав для втручання у володіння особи з метою відшукання речей і документів, тоді як клопотання про арешт майна спрямоване на вирішення питання щодо обмеження права власності з метою забезпечення кримінального провадження. Відтак, попередній розгляд клопотання про обшук не свідчить про упередженість при вирішенні питання про арешт майна.

5.6.Щодо доводів захисника про пропуск прокурором строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, та необхідність повернення клопотання без розгляду, суд зазначає, що такі аргументи стосуються оцінки законності та обґрунтованості процесуальних рішень слідчого судді, та не можуть свідчити про його упередженість. Питання дотримання строків подання клопотання та наслідків їх пропуску підлягають вирішенню під час розгляду самого клопотання по суті та можуть бути предметом апеляційного оскарження. Варто також зазначити, що процесуальний закон не передбачає повернення клопотання про арешт майна його ініціатору з огляду на пропуск строків, визначених у ч. 5 ст. 171 КПК України.

5.7.Інших обставин, які б об`єктивно свідчили про упередженість слідчого судді або викликали обґрунтовані сумніви в його неупередженості, сторона захисту не навела та суд не встановив.

5.8.За таких обставин суддя доходить висновку, що наведені у заяві доводи не підтверджують наявності підстав, передбачених статтею 75 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_4 .

6.З огляду на викладене в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

 

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 77, 80, 81, 372 КПК України суддя постановив:

 

1.У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221 (справи № 991/2687/26) відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

 

 

 

 

 

Суддя           ОСОБА_6