Справа № 991/3689/26

Провадження 1-кс/991/3700/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

отримавши скаргу ОСОБА_2

на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП),

яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

20.04.2026 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на бездіяльність посадових осіб САП, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги.

Скаржник у скарзі просила: «внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне правопорушення голови Кіровоградської обласної ради ОСОБА_3 та голови Кіровоградської обласної ради ОСОБА_4, котрі не звернулися до правоохоронних органів Кіровоградської області з заявами в порядку ст.214 КПК України, щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального правопорушення головного лікаря КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» ОСОБА_5 - генерального директора КМП «ОКПЛ КОР» на підставі акту від 18 вересня 2021 №8 позапланового фінансового аудиту діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» за період з 01.07.2018 по 01.07.2021р.»

що обґрунтовувалось зокрема таким: «14 квітня 2026 р. за вх№9108-26 ОСОБА_2 звернулась в порядку ст.214 КПК до Заступника Генерального прокурора -Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, з заявою наступного змісту, цитую дослівно: «Актом позапланового фінансового аудиту діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична «Кіровоградської обласної ради» за період з 01.07.2018р. до 01.07.2021 р. від 18 вересня 2021 №8 було встановлено, цитую : «Всього встановлено цитую дослівно: Всього за результатами контрольного заходу виявлено порушень на загальну сум 16591956,57 грив. з яких 155350432,82 грн.- нанесені Підприємству збитки та безпідставні витрати 1241532 грив. факти неефективного використання коштів та матеріальних ресурсів».

Головним лікарем КНП «Обласна клінічна психіатричної лікарні КОР» генеральним директором КНП «ОКПЛ КОР» з 01.07.2028 до 01.07.2021 р. працював ОСОБА_5 .

Голова Кіровоградської обласної ради ОСОБА_7 та його наступник і нинішній голова Кіровоградської обласної ради ОСОБА_8 не звернулися до правоохоронних органів Кіровоградської області з заявами (з заявою) про зловживання посадовим становищем головним лікарем КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР», генеральним директором КНП «ОКПЛКОР» ОСОБА_5 згідно Акту №8 від 18 вересня 2021р., позапланового фінансового аудиту діяльності комунального некомерційного фінансового аудиту діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» за період з 01.07.2018р. до 01.07.2021 рік.

Такими своїми протиправними діями голова Кіровоградської обласної ради ОСОБА_9 та голова Кіровоградської обласної ради ОСОБА_10 умисно укрили корупційне (кримінальне) кримінальне правопорушення головного лікаря КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» ОСОБА_5 та генерального директора КНП «ОКПЛ «КОР» того ж самого ОСОБА_5 ».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 14.04.2026 скаржник особисто подала до САП заяву про кримінальне правопорушення, відтак формально нею не пропущено визначений строк на подання скарги.

3.4. Суд на підставі відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановив такі обставини:

15.10.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_11 у справі №991/11682/24 поновлено ОСОБА_2 строк для звернення зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, встановлений вимогами ч. 1 ст. 304 КПК України, скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено частково, зобов`язано уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення за її заявою (повідомленням) від 10 вересня 2024 року та надати їй витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений ч. 1 ст. 214 КПК України строк, у решті скарги відмовлепно, оскільки «Слідчий суддя вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 строк для звернення зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи САП, встановлений вимогами ч. 1 ст. 304 КПК України, оскільки нею було доведено, що він був пропущений із поважних причин. В той же час, у поданому повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення від 10 вересня 2024 року ОСОБА_2 зазначає про заподіяння матеріальної шкоди комунальному некомерційному підприємству «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» у розмірі 15 350 432,84 грн, що в свою чергу узгоджується з відомостями, які містяться у Акті від 18 вересня 2021 року. Враховуючи, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетна службова особа суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, а розмір предмета кримінального правопорушення у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що описане у тексті заяви кримінальне правопорушення належить за підслідністю детективам Національного антикорупційного бюро України, а за підсудністю - Вищому антикорупційному суду. Не оцінюючи обґрунтованість повідомлення ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень на предмет наявності певних ознак складів кримінальних правопорушень, слідчий суддя встановив, що в ній наявні відомості, які можуть стати предметом перевірки в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається, а уповноваженою особою САП не надано підтвердження внесення відомостей до ЄРДР у строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України, що свідчить про наявність бездіяльності щодо такого невнесення, яка є предметом оскарження. Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, підлягає задоволенню. Разом з тим, слідчий суддя не наділений повноваженнями визначати причетних осіб та кваліфікувати їх дії, на підставі обставин, зазначених у заяві про вчинене кримінальне правопорушення, а тому дана скарга в частині зобов`язання внести до ЄРДР відомості щодо певних осіб, перелічених у прохальній частині скарги, задоволенню не підлягає. Слідчий суддя також не бере до уваги пояснення представника САП, оскільки, кримінальне процесуальне законодавство забороняє відмовляти у прийнятті та реєстрації заяв про кримінальне правопорушення.».

22.10.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_12 у справі №991/12085/24 повернуто скаргу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42024120000000124,, оскільки «7.З матеріалів скарги вбачається, що 16.07.2024 на виконання ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27.06.2024, Кіровоградською обласною прокуратурою внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 19.06.2024, а саме: за фактом можливого вчинення службової недбалості керівництвом КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» (ч. 1 ст. 367 КК)... 12.Враховуючи наведене, скарга ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42024120000000124, досудове розслідування у якому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, не підсудна Вищому антикорупційного суду, а тому у слідчого судді зазначеного суду відсутні підстави і процесуальні повноваження з розгляду цієї скарги. 13.Доводи ОСОБА_2 у скарзі щодо зазначення нею у заяві відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, не підтверджена жодними доказами. Окрім того, з долученої до скарги копії витягу з ЄРДР вбачається, що Кіровоградською обласною прокуратурою було повністю виконано вимоги ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27.06.2024, та внесено відомості лише за ч. 1 ст. 367 КК, і ОСОБА_2 не оскаржує бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей за ст. 191».

07.11.2024 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС у справі №991/12085/24 залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 22.10.2024, якою повернуто скаргу ОСОБА_2, а апеляційну скаргу - без задоволення.

28.08.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_13 у справі №991/8805/25 повернути скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 20.08.2025 року, оскільки «Слідчим суддею встановлено, що 20.08.2025 року ОСОБА_2 звернулася до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується штампом САП на копії заяви. У заяві про вчинення кримінального правопорушення скаржник вказує на те, що керівник Кіровоградської обласної прокуратури та його заступники, керівник Кропивницької окружної прокуратури, керівник ГУНП в Кіровоградській області разом із генеральним директором Кіровоградської обласної психіатричної лікарні ОСОБА_14 здійснили незаконне збагачення на суму 15591965 грн. Відомості за заявою ОСОБА_2 були внесені до ЄРДР за №42024120000000124 від 16.07.2024 року. В подальшому з вказаного кримінального провадження виділено кримінальне провадженні №120251210100001031, в якому ОСОБА_15 пред`явлено підозру за ст. 367 КК, однак, через велику суму збитків скаржник не згодна із вказаною кваліфікацією. Слідчий суддя встановив, що скарга подана відносно дій сторони обвинувачення в межах кримінального провадження №120251210100001031, і стосується незгоди скаржника із кваліфікацією кримінального правопорушення. Доводи, наведені в заяві про вчинення кримінального правопорушення по суті є оскарженням процесуальних дій. Скарги на такі процесуальні дії відповідно до ст. 303 КПК не розглядаються під час досудового розслідування, і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді. Крім того, визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення до ЄРДР є виключною дискрецією слідчого/прокурора, який визначає її на підставі зазначених у заяві відомостей та фактів про скоєння кримінального правопорушення. На такі дискреційні повноваження слідчого, прокурора вказують вимоги п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК, згідно з яким до ЄРДР вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність. Окрім того, з матеріалів скарги випливає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024120000000124 та №120251210100001031 здійснюється не НАБУ під процесуальним керівництвом САП, а іншим органом досудового розслідування під процесуальним керівництвом іншої прокуратури… Заява ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 20.08.2025 року має занадто узагальнений характер та не містить конкретних відомостей, на підставі яких можливо встановити, що суб`єкти вчинили кримінальне правопорушення, яке підсудне ВАКС…Враховуючи вищевикладене, скарга не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК з урахуванням положень п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, а тому розгляд скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду не належить до компетенції Вищого антикорупційного суду».

18.09.2025 ухвалою АП ВАКС у справі №991/8805/25 залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 28.08.2025, а апеляційну скаргу - без задоволення.

08.04.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_16 у справі №991/3195/26 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, оскільки «Як встановлено слідчим суддею, ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.10.2024 р. уповноважені особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були зобов`язані внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_2 про скоєння кримінальних правопорушень, що підтверджується додатками до скарги. Також слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою від 24.03.2026 р. про внесення відомостей про скоєння кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, мотивуючи свої вимоги тим, що уповноважені особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури умисно не виконали ухвалу слідчого судді ВАКС від 15.10.2024 р. Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що уповноважені особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 15.10.2024 р., 24.10.2024 р. внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000050000033 відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 КК України; досудове розслідування вказаного кримінального провадження доручено ТУ ДБР у м. Миколаєві, що підтверджується додатками, наданими до суду Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.».

13.04.2026 ухвалою АП ВАКС у справі №991/3195/26 залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 08.04.2026, а апеляційну скаргу - без задоволення.

3.5. Під зловживанням процесуальними правами в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.

Норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, але разом з тим, частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (ККС ВС) від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).

Також, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, а саме статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено тотожні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим кодексом.

Окрім того, згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

3.6. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

3.7. Вищенаведений зміст ухвал слідчих суддів ВАКС доводить, що скаржник періодично подає до САП заяви про вчинення кримінального правопорушення та згодом до ВАКС скарги щодо одного і того самого питання, яке вже неодноразово вирішувалось судом (а саме акту позапланового фінансового аудиту діяльності комунального некомерційного підприємства (КНП) «Обласна клінічна психіатрична «Кіровоградської обласної ради» за період з 01.07.2018 до 01.07.2021 від 18.09.2021 №8 та дій головного лікаря цього КНП і генерального директора КНП «ОКПЛ «КОР» ОСОБА_5 »)

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КПК вирішення питання про попередню правову кваліфікацію обставин, які вносяться до ЄРДР, належить до дискреційних повноважень слідчого або прокурора, які вносять відповідні відомості до ЄРДР, тоді як вирішення слідчим суддею кваліфікації описаних у заяві обставин за певною частиною КК із зобов`язанням внести відомості саме таким шляхом, взагалі не належить до повноважень слідчого судді та суперечить принципу диспозитивності, закріпленому частиною 3 статті 26 КПК.

Скаржник вочевидь систематично зловживає процесуальними правами, оскільки відомості за заявою скаржника давно вже внесені до ЄРДР у кримінальному провадженні №42024120000000124 від 16.07.2024, з якого в подальшому виділено кримінальне провадженні №120251210100001031, де ОСОБА_5 пред`явлено підозру за статтею 367 КК, й незгода скаржника із кваліфікацією внесеннх до ЄРДР відомостей у згаданих кримінальних провадженнях в жодному разі не може бути підставою для повторного звернення з аналогічними скаргами.

Також зі змісту скарги не вбачається будь-якої ознаки підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

КПК не передбачає права особи на неодноразове внесення до ЄРДР відомостей за одними і тими обставинами, оскільки права скаржника як заявника вже реалізовані у кримінальних провадженнях №42024120000000124 і №120251210100001031, досудове розслідування у якому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК, яке не належить до підсудності ВАКС.

Загалом системне ініціювання скаржником кримінального переслідування службових осіб має ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи таких осіб, винятково із метою тиску на них.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».

Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

3.8. КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді в разі подання заяви, яка не належить до підсудності такого суду.

Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належить закрити провадження щодо поданої скарги та повернути таку скаржнику.

Керуючись статтями 7, 9, 26, 303-309, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження.

Повернути ОСОБА_2 скаргу разом з усіма доданими матеріалами.

Ухвала не підлягає оскарженню і набуває законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________