- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/2612/26
Провадження №11-сс/991/256/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на окрему ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2026 у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026.
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (далі за текстом - ВАКС) 01.04.2026 постановлено окрему ухвалу, відповідно до резолютивної частини якої, вказано на необхідність довести до відома Генерального прокурора про порушення, зазначені у мотивувальній частині ухвали.
Відповідно до оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що до ВАКС надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) ОСОБА_6 про обшук у межах кримінального провадження № 42026000000000221 від 21.02.2026. Під час судового розгляду клопотання, дослідивши надані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку щодо необхідності постановлення окремої ухвали з приводу встановлених слідчим суддею порушень в діях прокурора у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зазначив, що 25.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 4261 КК України, тобто у пособництві в перевищенні військовою службовою особою влади та службових повноважень, а саме у пособництві в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки. Фактично прокурором у новій редакції підозри виключено термін «неправомірна вигода» та замінено його на «грошові кошти», при цьому фактичні обставини, викладені у повідомленні про підозру від 17.03.2026, змін не зазнали. За відсутності зміни фактичних обставин у кримінальному провадженні відбулась перекваліфікація дій особи на кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, пов`язане з перевищенням влади чи службових повноважень, що має зовсім інший безпосередній об`єкт кримінально-правової охорони та об`єктивну сторону.
За таких обставин, враховуючи, що корупційні кримінальні правопорушення становлять підвищену суспільну небезпеку та підривають авторитет державних інституцій, зміна прокурором правової кваліфікації дій осіб у кримінальному провадженні за відсутності зміни фактичних обставин, зокрема одразу після встановлення очевидного факту одержання неправомірної вигоди (іншим чином отримання такої значної суми за відомих наразі обставин розумно пояснити не можна) в інтересах службової особи Служби безпеки України, свідчить про недотримання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та прийняття законних і обґрунтованих процесуальних рішень, що зумовлює необхідність відповідного реагування слідчого судді.
При цьому таку зміну повідомлення про підозру прокурором не можна віднести до дискреційних повноважень прокурора, оскільки вона безпідставна та суперечить фактичним обставинам справи.
Таким чином, слідчий суддя вважав за необхідне довести зміст зазначеної ухвали до відома Генерального прокурора з метою врахування та, у випадку необхідності, проведення перевірки обставин, викладених слідчим суддею, а також з метою забезпечення інтересів суспільства та держави.
2. Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, невмотивованість та постановлення з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42026000000000221 ОСОБА_5 (том 1 а. п. 7-10) звернувся до Апеляційної палати ВАКС з апеляційною скаргою в якій прохає скасувати окрему ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01.04.2026 у справі № 991/2612/26.
Прокурор в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя, постановляючи окрему ухвалу, фактично вийшов за межі судового контролю за конкретним клопотанням про обшук та перейшов до оцінки доцільності й правильності дій прокурора в межах досудового розслідування. Така оцінка не була необхідною для вирішення клопотання про обшук і не могла слугувати самостійною підставою для ухвалення окремого процесуального рішення щодо дій прокурора.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2024 у справі № 991/7976/23 прямо вказав, що постановлення окремої ухвали щодо необхідності контролю за дотриманням прокурорами та детективами норм КПК під час досудового розслідування є передчасною. Суд підкреслив, що питання, які стосуються досудового розслідування, можуть бути предметом оцінки суду вже під час надходження обвинувального акта у підготовчому судовому засіданні.
Слідчий суддя послався на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 686/9636/18, однак застосував її без урахування фактичної та процесуальної відмінності між тією справою і даним провадженням.
Прокурор вказує, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі фактично підмінив собою сторону обвинувачення, оцінивши зміну кваліфікації як безпідставну і таку, що суперечить фактичним обставинам.
Також прокурор зазначає, що слідчий суддя, постановляючи окрему ухвалу щодо «неправомірності» такої перекваліфікації, фактично «заочно» визнав незаконним чинне рішення прокурора.
3. Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 24 КПК України).
Відповідно до матеріалів провадження 19.03.2026 до ВАКС надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОГП ОСОБА_6 про обшук у межах кримінального провадження № 42026000000000221 від 21.02.2026.
У клопотанні зазначено, що 17.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України (том 1 а. п. 4).
25.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Відповідно до зміненої підозри ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він здійснив пособництво в перевищенні військовою службовою особою влади та службових повноважень, тобто пособництві в умисному вчиненні дій, які виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 4261 КК України (том 1 а. п. 39).
Відповідно до матеріалів судового провадження, слідчий суддя мотивував необхідність постановлення окремої ухвали тим, що фактичні обставини, викладені у повідомленні про підозру від 17.03.2026, не зазнали змін, а тому за відсутності змін фактичних обставин у кримінальному провадженні відбулась перекваліфікація дій особи на кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, пов`язане з перевищенням влади чи службових повноважень, що має зовсім інший безпосередній об`єкт кримінально-правової охорони та об`єктивну сторону. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про необхідність постановлення окремої ухвали.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів погоджується із доводами про вихід слідчим суддею за межі судового контролю з огляду на такі обставини.
Положення ст. ст. 233 - 235 КПК України чітко регулюють питання розгляду слідчим суддею клопотання прокурора, слідчого про обшук. Під час розгляду клопотання про обшук ex post factum слідчий суддя перевіряє наявність передбачених КПК України підстав для проведення відповідної слідчої дії, зокрема чи було вчинено кримінальне правопорушення, чи існували підстави для невідкладного обшуку та чи були достатні дані для висновку про наявність речей і документів, що мають значення для кримінального провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що питання з яких постановлена оскаржувана окрема ухвала виходить за межі предмета розгляду клопотання про проведення обшуку.
Колегія судів також погоджується з доводами прокурора про нерелевантність посилання слідчого судді на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 686/9636/18, з огляду на фактичні та процесуальні відмінності між справою, яку розглядав Верховний Суд, та даним провадженням. В ситуації описаній у рішенні Верховного Суду, судом апеляційної інстанції були встановлені численні порушення вимог кримінального процесуального законодавства головуючою у провадженні суддею та вкрай низькопрофесійні дії працівників апарату, що і стало підставою для винесення окремої ухвали. В даному ж провадженні дії прокурора щодо зміни раніше повідомленої підозри не були предметом судового розгляду та контролю під час розгляду слідчим суддею справи № 991/2612/26.
Суд апеляційної інстанції також погоджується з доводами прокурора про порушення принципу процесуальної самостійності прокурора, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Приймаючи рішення про зміну раніше повідомленої підозри прокурор керувався положеннями ст. 279 КПК України. Визначення правової кваліфікації є виключною компетенцією прокурора та слідчого, який оцінює сукупність наявних на певний момент доказів і може відповідно коригувати кваліфікацію дій особи.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали судового провадження не містять відомостей про оскарження повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, в порядку передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, крім рішень зазначених у п. 1 - 11 ч. 1 цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу, а тому висновки слідчого суді про недотримання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону є передчасними.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення здійснюється саме слідчим, дізнавачем або прокурором. Слідчий суддя на етапі проведення досудового розслідування лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод, інтересів осіб у кримінальному провадженні, та поза межами встановленої КПК процедури позбавлений можливості втручатись у питання визначення правової кваліфікації кримінального провадження.
4. Висновки суду.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду скарги на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу.
За результатами розгляду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОГП ОСОБА_5 колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення та скасування окремої ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2026.
Керуючись статтями 370, 404, 405, 407, 412, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 задовольнити та скасувати окрему ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2026 у справі № 991/2612/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3