- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/7274/25
Провадження 1-кп/991/95/25
У Х В А Л А
іменем України
29 квітня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , та клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
1.1. Прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 .
1.2. Клопотання мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2024 у справі №991/11117/24 до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 8 000 000 грн і покладенням низки процесуальних обов`язків. 30.09.2024 ОСОБА_6 звільнена з-під варти у зв`язку із внесенням визначеного розміру застави. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2025 у справі №991/1878/25 зменшено розмір застави з 8 000 000 грн до 6 000 000 грн. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 у справі №991/7274/25 зменшено розмір застави з 6 000 000 грн до 5 500 000 грн.
1.3. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.03.2026 у справі №991/7274/25 на обвинувачену ОСОБА_6 строком до 04.05.2026 покладено ряд процесуальних обов`язків, а саме:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_10 ; свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
1.4. Прокурор зазначив, що метою продовження покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків є запобігання спробам переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.
1.5. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .
1.6. Від захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.
1.7. Клопотання мотивоване тим, що 1) ОСОБА_6 протягом судового розгляду дотримується належної процесуальної поведінки, 2) відсутні будь-які випадки порушення процесуальних обов`язків, а 3) ризики кримінального провадження з плином часу об`єктивно зменшились.
1.8. З огляду на це захисник просив зменшити розмір застави з 5 500 000 грн до 4 000 000 грн.
1.9. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду Суд розглядає клопотання про покладення процесуальних обов`язків та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно тієї самої обвинуваченої.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Прокурор ОСОБА_15 клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримав, просив задовольнити. Заперечив проти задоволення клопотання захисника, зазначивши, що застосований розмір застави є співмірним і здатен забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
2.2.Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання про продовження обов`язків.
2.3.Захисник ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що докази, на які посилається прокурор, не підтверджують обґрунтованість обвинувачення і не можуть братися до уваги для продовження строку дії обов`язків. Доводи сторони обвинувачення ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються і не відповідають реальним обставинам. Підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
2.4.Обвинувачена ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання прокурора, підтримала клопотання захисника.
2.5.Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію сторони захисту. Зазначив, що першочерговий розмір застави визначено помилково через неправильну оцінку майнового стану обвинуваченої. Продовження застосування вказаного розміру застави створює надмірний тягар для осіб, які внесли заставу.
3.Заслухавши учасників, дослідивши клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2024 у справі №991/11117/24 до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 8 000 000 грн з покладенням ряду процесуальних обов`язків (т.1 а.с.80зв-88). На виконання ухвали внесено заставу у відповідному розмірі.
3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 у справі № 991/1878/25 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу і зменшено розмір застави з 8 000 000 грн до 6 000 000 грн (т.1 а.с.153-174), а ухвалою від 16.09.2025 зменшено застосований розмір застави до 5 500 000 грн (т.4 а.с.194-196).
3.3.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.03.2026 на ОСОБА_6 до 04.05.2026 включно покладено такі обов`язки:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_10 ; свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Суд встановив актуальність ризиків переховування від суду та впливу обвинуваченої на свідків.
3.4. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.
3.5. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.6. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.
3.7. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.8. Це кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду (дослідження доказів сторони обвинувачення), ОСОБА_6 має процесуальний статус обвинуваченої. З огляду на стадію кримінального провадження Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд звертає увагу, що оцінка доказів з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності здійснюється судом в нарадчій кімнаті після повного дослідження наданих сторонами доказів при прийняті рішення по суті. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 94 КПК України). Оцінка обґрунтованості/необґрунтованості пред`явленого обвинувачення, а також достовірність і допустимість доказів знаходиться поза межами предмету розгляду клопотань про продовження строку дії процесуальних обов`язків і про зміну запобіжного заходу. Так само Суд не переглядає та не оцінює докази, які бралися до уваги при застосуванні запобіжного заходу, для обґрунтування застосованого розміру застави. Суд під час розгляду відповідного клопотання надає оцінку доказам виключно в рамках доводів сторін, які стосуються посилення/зменшення ризиків кримінального провадження. Тому, розглядаючи питання про продовження строку дії обов`язків і зміну запобіжного заходу, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо не підтвердження доказами дій ОСОБА_6 , інкримінованих в обвинувальному акті, та неможливості їх використання.
3.9. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.10. На думку Суду, ризик переховування обвинуваченої від суду до сих пір є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання її винуватою у вчинені інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цієї статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При чому ст. 368 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання її винуватою у майбутньому, обвинувачена може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченої у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Суд також враховує, що вказаний ризик є актуальним з огляду на потенційну можливість виїзду обвинуваченої закордон. Будь-які обмеження для обвинуваченої щодо виїзду закордон відсутні. Причому посилання на відсутність практики систематичного виїзду закордон або ж на неповернення закордонного паспорту у період, коли процесуальні обов`язки не діяли, не може нівелювати вказаний ризик.
3.11. Суд зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченої на свідків. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду, стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та відомі всі свідки у кримінальному провадженні та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких умов ОСОБА_6 , не будучи обмеженою у вільному спілкуванні з певними особами, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності.
3.12. За таких обставин продовження процесуальних обов`язків, визначених у прохальній частині, є співмірними меті застосування запобіжного заходу та здатне запобігти встановленим ризикам переховування від суду та незаконного впливу на свідків.
3.13. На підставі ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбиаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.14. Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не уповноважений перевіряти законність і обґрунтованість попередньої ухвали про застосування чи зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування (продовження) запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків. Суд на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають із плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченої відповідного заходу або спосіб його виконання. У зв`язку з цим реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом.
3.15. Доводи сторони захисту в обґрунтування зміни обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу зводяться до бездоганної процесуальної поведінки останньої протягом перебігу кримінального провадження та надмірності для осіб, які внесли заставу.
3.16. Суд вчергове звертає увагу, що відсутність процесуальних порушень з боку обвинуваченої не є проявом її добровільної поведінки, а є юридичним обов`язком, що встановлений процесуальним законом і судовим рішенням, невиконання або неналежне виконання якого призводить до негативних наслідків. Таким чином, належна процесуальна поведінка не є винятковою обставиною і сама по собі не може розцінюватися як безумовна підстава для пом`якшення запобіжного заходу.
3.17. Більше того, Суд у попередніх ухвалах неодноразово констатував, що поведінка сторони захисту не відповідає критеріям належності та добросовісності. Отже, твердження сторони захисту про зразкову поведінку обвинуваченої не відповідають фактичним обставинам справи та не відображають реального контексту, в якому здійснюється розгляд цього провадження. Нових обставин, що дозволяють дійти на даному етапі інакшого висновку, Суд не встановив. Таким чином, такі доводи не підтверджують зменшення ризиків кримінального провадження та можливість зміни запобіжного заходу.
3.18. Стосовно доводів про надмірний тягар розміру застави на заставодавця Суд зазначає наступне. Внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є волевиявленням особи, що обумовлюється її правом. Така дія не породжує для держави обов`язку достроково або негайно повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов`язки заставодавця, особа має усвідомлювати ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відтак, сам по собі фінансовий тягар, який виникає у заставодавця у зв`язку із внесенням застави, не є виключною і достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.
У попередній ухвалі від 04.03.2026 вже надав вичерпну оцінку доводам щодо майнового стану обвинуваченої та можливості зменшення розміру застави, врахувавши, що застава внесена третьою особою. Ця обставина виключає взаємозалежність розміру застави від фінансового становища обвинуваченої.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що доводи захисника, пов`язані зі зменшенням застави, мають бути належним чином обґрунтовані і підтверджені. Натомість, стверджуючи про надмірність тягаря для заставодавця, захисник жодним чином не доводить наявність обставин, які б об`єктивно свідчили про заподіяння істотної і непропорційної шкоди його фінансовому становищу через наявність в обвинуваченої відповідного розміру застави (який за рік зменшився на 2 500 000 грн).
3.19. Суд також звертає увагу, що попереднє зменшення розміру застави зумовлене виключно зміною стадій кримінального провадження, а не оцінкою процесуальної поведінки обвинуваченої. Її поведінка не визнавалась належною, що не є самостійною підставою для пом`якшення запобіжного заходу.
4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченої, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. На думку Суду, застосований розмір застави не є непомірним і відповідає фактичним обставинам цього провадження, тому обґрунтовані підстави для його зменшення відсутні.
Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 201, 331, 372, 376, 392 КПК України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання прокурора про продовження процесуальних обов`язків задовольнити.
2.Продовжити до 29.06.2026 включно обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_10 ; свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
3.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_17
Судді ОСОБА_18
ОСОБА_19