Справа № 991/4130/26

Провадження 1-кс/991/4139/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

 

05 травня 2026 року          Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , про відвід прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та

 

ВСТАНОВИВ:

І. Вступ

1.29 квітня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_5 , про відвід прокурора ОГП ОСОБА_4 . 

2.Заява про відвід прокурору вмотивована таким: 

-прокурор ОСОБА_4 усвідомлюючи те, що кримінальне провадження № 12022000000000910 не підслідне Головному слідчому управлінню Національної поліції України, продовжує здійснювати процесуальне керівництво у ньому замість прокурорів САП та не вживає заходів для направлення кримінального провадження за підслідністю до НАБ України;

-метою прокурора є створення штучної зміни предметної підсудності кримінального провадження з ВАКС на Печерський районний суд міста Києва;

-прокурор ОСОБА_4 , маючи досвід роботи в органах прокуратури та усвідомлюючи значення своїх дій, всупереч вимогам кримінального процесуального закону та прийнятої ним присяги прокурора, здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022000000000910, яке підслідне НАБ України.

Адвокат зазначає, що вказані підстави свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_4 , а тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК заявляє йому відвід.

3.Прокурор ОСОБА_4 пояснив, що зі змісту поданої заяви вбачається, що адвокатом не наведено будь-яких об`єктивних фактів, що могли би підтвердити об`єктивні сумніви в безсторонності прокурора та можливої його зацікавленості - все зведено до тверджень про незгоду з правовою позицією сторони обвинувачення у кримінальному провадженні. Крім того, вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 не є суб`єктом визначеним пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Додатково зазначив, що матеріали кримінального провадження № 12022000000000910 направлялись в САП для вирішення питання підслідності кримінальних правопорушень за НАБ України, проте супровідним листом від 15.12.2023 матеріали повернуто після вивчення до ОГП. Також звернув увагу, що суддя ВАКС розглядав вже аналогічну заяву про відвід і відмовив у її задоволенні. Просив відмовити у задоволенні цієї заяви також. 

4.Захисник підтримав доводи заяви та просив задовольнити відвід прокурора з цих підстав.

5.Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, заслухавши позиції учасників, слідчий суддя робить такі висновки.

ІІ. Нормативне обґрунтування.

6.Статтею 80 КПК України визначено, що відвід прокурора може бути заявлений під час досудового розслідування особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

7.Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, у тому числі, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України).

8.Необхідність доведення підстав для відводу випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

9.Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості», є оціночним. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

10.Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував прокурор достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

11.Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) діяльність прокурора базується, зокрема, на засаді його незалежності, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на нього щодо прийняття рішень при виконанні службових обов`язків.

12.Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується в своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону).

13.Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов`язків або прийняття ним незаконного рішення. Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 16 Закону). 

ІІІ. Для вирішення цієї заяви судді потрібно перевірити таке:

- чи є підстави для відводу прокурора від участі у справі.

14.Перевіряючи вказане вище питання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

3.1. Відсутні підстави для відводу прокурора.

14. У Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022000000000910 зазначено, що ОСОБА_4 є прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

15. Стосовно суб`єктивного критерію, зазначено у розділі 2 цієї ухвали, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний прокурор був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

16. Слідчий суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що прокурор виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки прокурора ОСОБА_4 , безпосередньо пов`язаної зі здійсненням досудового розслідування, чи висловлювань прокурора у кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення прокурора до підозрюваного у справі або його адвоката. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

17. За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного прокурора об`єктивно виправдані.

18. Зі змісту заяви про відвід вбачається, що адвокат скаржиться фактично на те, що процесуальне керівництво прокурором ОСОБА_4 призвело до різного роду порушень у кримінальному провадженні, він умисно не передає справу за підслідністю, що свідчить про його упередженість. 

19. У письмових запереченнях прокурор зазначає, що матеріали кримінального провадження № 12022000000000910 направлялись в САП для вирішення питання підслідності кримінальних правопорушень за НАБ України, проте супровідним листом від 15.12.2023 матеріали повернуто після вивчення до ОГП. Тобто, прокурор вживав заходи щодо зміни підслідності і направляв відповідні матеріали для вивчення в САП.

20.Ніхто не має права здійснювати на прокурора будь-який тиск, примушувати займати у справі позицію, яка суперечить закону, його професійній правосвідомості й особистому переконанню. Прокурор самостійно визначає власну позицію, тактику і стратегію підтримання державного обвинувачення в ході судового розгляду. Формулює і викладає суду свою думку як з питань, що виникають у ході судового розгляду, так і тих, що підлягають вирішенню при постановленні вироку.

21.Також слідчий суддя звертає увагу, що захисником вже заявлявся відвід прокурору. 

22.1.Так, слідчий суддя 23 квітня 2026 року постановив ухвалу (справа № 991/3275/26), якою відмовив у задоволенні заяви. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що адвокат звертався із заявою про відвід прокурора ОСОБА_4 , у тому числі, з аналогічних підстав. 

22.Відтак, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід прокурора, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, слідчий суддя дійшов висновку, що адвокатом ОСОБА_3 не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати процесуальні дії прокурора ОСОБА_4 упередженими відповідно до ч. 3 ст. 77 КПК України.

23.У зв`язку із цим заява про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.

 

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 77, 80, 81, 372 КПК України слідчий суддя постановив:

 

1.Заяву захисника ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , про відвід прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні № 12022000000000910 - залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

 

 

 

Суддя         ОСОБА_6