- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/2002/26
провадження № 11-п/991/17/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
12 травня 2026 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
прокурора - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України, про направлення кримінального провадження № 52023000000000114 за обвинуваченням ОСОБА_12 з Вищого антикорупційного суду до Овідіопольського районного суду Одеської області, та подання Вищого антикорупційного суду про визначення підсудності у кримінальному провадженні № 52023000000000114 за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , -
в с т а н о в и л а:
24.04.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України, про направлення кримінального провадження № 52023000000000114 за обвинуваченням ОСОБА_12 з Вищого антикорупційного суду до Овідіопольського районного суду Одеської області, яке 27.04.2026 року призначено до розгляду (т. 3 а.с. 119).
30.04.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло подання Вищого антикорупційного суду про визначення підсудності у вищевказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , яке передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як раніше визначеному складу суду (т. 3 а.с.134-137).
Враховуючи, що клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вже було призначено до розгляду, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду подання суду першої інстанції про визначення підсудності вирішено здійснювати з ним в одному провадженні (т. 3 а.с. 138).
Зі змісту клопотання захисника та подання суду вбачається, що у провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії підготовчого судового засідання перебуває кримінальне провадження № 52023000000000114 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 376-1 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
При цьому, згідно обвинувального акту формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_12 стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України, яке згідно ч. 1 ст. 33-1 КПК України у сукупності з п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України дає підстави вважати, що зазначене кримінальне правопорушення не належить до підсудності Вищого антикорупційного суду. Крім того, у формулюванні обвинувачення ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 містяться кваліфікуючі ознаки вчинення кримінального правопорушення організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК України), а у ОСОБА_14 - вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК України). Втім, такі кваліфікуючі ознаки в обвинуваченні ОСОБА_12 відсутні. Отже, дії ОСОБА_12 не містять кваліфікуючої ознаки співучасті із ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні дій, які містять фабулу кримінальних правопорушень, підсудних Вищому антикорупційному суду.
З огляду на те, що кримінальне провадження не стосується лише обвинуваченого ОСОБА_12 , Вищий антикорупційний суд звернувся з поданням про визначення його підсудності в цілому, а не лише щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , як про це просить захисник ОСОБА_8 у своєму клопотанні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити його клопотання.
Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_17 заперечив проти задоволення клопотання та додатково зазначив, що обвинувачений ОСОБА_12 не лише був обізнаний про діяльність організованої групи та її учасників, але й сприяв незаконному втручанню в роботу автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області з метою розподілу судових справ про самостійне виховання батьком дитини на заздалегідь визначеного суддю вказаного суду - ОСОБА_13 або ОСОБА_16 . Обвинувальний акт скерований до Вищого антикорупційного суду, оскільки злочини вчинялися у складі організованої групи з числа суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, помічників суддів вказаного суду та адвоката. Положеннями КПК України передбачено, що організованій групі можуть допомагати пособники. Зокрема, ОСОБА_12 обвинувачується у пособництві діяльності організованої групи, оскільки без дій, які йому інкримінуються, не могли б бути вчинені діяння, які інкримінуються членам організованої групи, а тому розгляд даного кримінального провадження в цілому повинен здійснюватись Вищим антикорупційним судом. Відтак, просив відмовити у задоволенні клопотання захисника та подання суду першої інстанції.
Обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились, засобами електронного зв`язку надіслали заяви про здійснення розгляду клопотання за їх відсутності (т. 3 а.с. 169-176, 187-188).
Обвинувачений ОСОБА_15 та його захисник ОСОБА_18 , належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, жодних заяв чи клопотань не подали.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 34 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд клопотання захисника ОСОБА_19 та подання суду у відсутність вказаних учасників провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників, обвинуваченого та заперечення прокурора, перевіривши доводи клопотання захисника та подання суду, дослідивши матеріали провадження в частині, що стосується вирішення питання щодо його підсудності, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями ст. 34 КПК України.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Отже, підставою для направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду є його надходження до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил підсудності.
Належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 331 КПК України, зокрема, належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 2062, 209, 211, 3662, 3663 КК України, та обов`язковою наявністю хоча б однієї х умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами вважаються злочини, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 КК України.
Частиною третьою ст. 331 КПК України визначено, що інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).
Пунктами 1-3 частини 5 ст. 216 КПК України передбачені наступні умови підсудності злочинів, визначених у ст. 331 КПК України Вищому антикорупційному суду: 1) наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України; 2) якщо розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 3692 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 %); 3) якщо злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 3692 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у пункті 1 цієї частини.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, з квітня 2022 року зацікавлені громадяни та адвокати в їх інтересах почали подавати позовні заяви до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про визначення місця проживання дитини разом із батьком після встановлення факту самостійного виховання батьком неповнолітньої дитини, без розірвання шлюбу, або з розірванням шлюбу без позбавлення матері батьківських прав, у тому числі за надуманими обставинами, для подальшого використання судових рішень як засобу перетину державного кордону без наявності законних на те підстав та отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позовні вимоги при цьому зазначалися так, щоб рішення не впливало на статус та права батьків щодо дитини та мали суто формальний характер. Таким чином, з квітня 2022 року в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області почав діяти злочинний механізм, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, а також на сприяння у виїзді військовозобов`язаних громадян за кордон в умовах воєнного стану без наявності у них на це законних підстав. Враховуючи значний попит на ухвалення судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років за неправомірну вигоду та за надуманими обставинами, у заступника голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_13 виник умисел, спрямований на створення стійкого об`єднання, до якого увійдуть працівники суду та деякі адвокати, яке очолить він особисто з метою взяти під свій контроль вказану злочинну діяльність. На виконання свого умислу суддя ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що для систематичної діяльності організованої групи йому, окрім працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, необхідно залучити осіб, які здатні забезпечити масове та систематичне надходження до суду позовних заяв цієї категорії та стабільну грошову винагороду учасникам організованої групи, зорганізувався з адвокатом ОСОБА_15 , який міг забезпечити зазначені вимоги для сталого функціонування такого об`єднання. Відтак, ОСОБА_15 разом з іншими адвокатами розпочав свою діяльність, спрямовану на отримання грошової винагороди за організацію виїзду громадян України чоловічої статі призовного віку за кордон в умовах воєнного стану без наявних у них на те законних підстав, та штучне створення підстав для отримання ними відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації шляхом забезпечення ухвалення позитивних судових рішень. З цією метою ОСОБА_15 в мережі «Інтернет» почав рекламувати свою діяльність, пов`язану з організацією виїзду за кордон громадян України чоловічої статі в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим у нього з`явилася велика кількість охочих отримати відповідне судове рішення в короткі строки без відвідування суду, сплативши на його та інших осіб користь відповідну грошову винагороду. Крім того, для сталої діяльності організованої групи суддя ОСОБА_20 , серед інших, залучив суддю цього ж суду ОСОБА_16 , свою помічницю ОСОБА_14 , яка мала забезпечувати авторозподіл судових справ вказаної категорії на окремих суддів шляхом передачі консультанту вказаного суду в обхід канцелярії суду позовних заяв із грошовою винагородою для відповідного розподілу, а також помічника судді ОСОБА_16 - ОСОБА_12 , який згідно відведеної ролі здійснював комунікацію з учасниками організованої групи з метою забезпечення розподілу судових справ на суддю ОСОБА_16 , готував проекти судових рішень та передавав рішення через адвокатів позивачам у справах для використання їх як підстави перетину державного кордону України або отримання відстрочки від мобілізації в період дії воєнного стану. Крім того, ОСОБА_12 отримував від адвоката ОСОБА_15 через помічника останнього позовні заяви з додатками та грошові кошти за розподіл справ на суддю ОСОБА_16 . При цьому, ОСОБА_12 , будучи обізнаним про діяльність організованої групи та її учасників, в інтересах третіх осіб, сприяв незаконному втручанню в роботу автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, з метою розподілу судових справ про самостійне виховання батьком дитини на заздалегідь визначеного суддю вказаного суду - ОСОБА_13 ОСОБА_21 . Крім того, на виконання спільного плану він передавав документи консультанту вищевказаного суду для їх розподілу на суддю ОСОБА_16 , але грошові кошти, які передбачалися для передачі консультанту, не передавав, а дарував алкогольні напої та цукерки. Таким чином, протягом 2022-2024 р.р. суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ухвалено 1181 позитивне судове рішення про визначення місця проживання дитини разом з батьком/самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років. Переважну більшість цих рішень ухвалено в підготовчому судовому засіданні без участі сторін та без дослідження доказів, з істотним порушенням норм процесуального права.
Відтак, згідно обвинувального акта, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 376-1 КК України, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_16 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, адвокат ОСОБА_15 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, помічник судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_13 ОСОБА_14 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, помічник судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_16 . ОСОБА_12 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Згідно з примітою до ст. 45 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ст. 368, ст. 369 цього Кодексу, є корупційними.
При цьому, положеннями п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, якщо вони вчинені, зокрема суддею.
Крім того, згідно п. 3 вказаної норми закону, детективи НАБУ також здійснюють досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, якщо воно вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини, - зокрема, щодо судді.
Отже, два з інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, є корупційними та відповідають двом умовам підсудності кримінального провадженні Вищому антикорупційному суду, визначеним у п. 1 та п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а саме: кримінальне правопорушення вчинено суддями, які відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України займають відповідальне становище; злочин вчинено щодо службової особи, визначеної у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, яка займає відповідальне становище.
Як вже зазначалось вище, дійсно формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_12 стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України, що саме по собі згідно положень ч. 1 ст. 33-1 КПК України у сукупності із п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, не відносить його до підсудності Вищого антикорупційного суду. Разом з тим, ОСОБА_12 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою із службовими особами, які займають відповідальне становище, а саме - у пособництві в умисному внесенні неправдивих відомостей чи несвоєчасному внесенні відомостей до автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в таких системах, чи іншого втручання в роботу таких систем, службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи, що функціонує в суді, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Відтак, вищевказані дії обвинувачених були об`єднані спільним злочинним наміром.
Дії особи, яка безпосередньо не брала участі у вчиненні злочину, але порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину, належить кваліфікувати як співучасть у скоєному у формі пособництва з посиланням на ч. 5 ст. 27 КК України.
За змістом ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.
При вчиненні корупційних кримінальних правопорушень у співучасті їх виконавцями може бути конкретно визначене коло суб`єктів, зокрема службові особи, а організатором, підбурювачем чи пособником можуть виступати і приватні особи.
Крім того, згідно матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_12 кримінальне правопорушення розслідувалось з іншими в одному кримінальному провадженні № 52023000000000114, єдиний обвинувальний акт у якому надійшов на розгляд Вищого антикорупційного суду.
З урахуванням вищенаведеного та враховуючи, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000114 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 376-1 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, підсудний саме Вищому антикорупційному суду, а ОСОБА_12 та ОСОБА_14 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб та їм відведено роль пособників, обвинувальний акт щодо них також підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом. Крім того, розгляд кримінального провадження в одному суді сприятиме забезпеченню повноти та ефективності судового розгляду та процесуальній економії часу. Натомість, розгляд проваджень різними суду вимагав би подвійного дослідження одних і тих же доказів, заслуховування пояснень учасників з одних і тих самих питань в двох різних судових провадженнях, що не сприятиме дотриманню прав їх учасників.
За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника та подання суду першої інстанції, оскільки зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Керуючись ст. ст. 331, 34, 369-372, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 про направлення кримінального провадження № 52023000000000114 з Вищого антикорупційного суду до Овідіопольського районного суду Одеської області, та подання Вищого антикорупційного суду про визначення підсудності у кримінальному провадженні № 52023000000000114 за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5