Справа № 991/5184/25

Провадження 1-кп/991/77/25

 

 

 

 

 

 

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

12 травня 2026 року м.Київ 

 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року

 

установив:

 

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

07 травня 2026 року прокурор ОСОБА_5 подав до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 (т. 39 а.с. 211-237).

У клопотанні прокурор зазначив короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 .

Також зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Надалі, ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня та від 27 лютого 2024 року продовжено строк дії тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом.

23 січня 2024 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

26 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту змінено на запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн, та покладено строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Надалі, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 25 червня, 22 серпня, 21 жовтня, 18 грудня 2024 року, 12 лютого та від 09 квітня 2025 року продовжено строк дії обов`язків, до 09 червня 2025 року.

24 травня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні засобами поштового зв`язку направлений до суду. 

Ухвалами суду від 06 червня, 05 серпня, 02 жовтня, 28 листопада 2025 року, 23 січня та 19 березня 2026 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , продовжено, востаннє до 19 травня 2026 року.

Прокурор зазначив, що зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави обвинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. У той же час, повідомлена під час досудового розслідування ОСОБА_6 підозра повністю відповідає вимогам обґрунтованості, що неодноразово підтверджено рішеннями слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Разом з тим, останній вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки доказів сторони обвинувачення щодо висунутого обвинувачення законом не передбачена, оскільки вони будуть досліджуватися у ході подальшого судового провадження.

Також у клопотанні прокурор посилався на те, що наразі існує необхідність у продовженні строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, оскільки визнані доведеними судом ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились. Так, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави себе виправдав як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення завдань кримінального провадження. 

Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховуватися від суду прокурор послався на: (1) тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 ; (2) те, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, а також у кримінальних провадженнях № 52022000000000242 та № 42017000000004969 є корупційними, а отже звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, є неможливим, окрім як у випадку укладання угод у кримінальному провадженні; (3) те, що ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, і попри обмеження можливості чоловікам виїзду за межі України на період дії режиму воєнного стану, у 2022 році останній виїжджав за кордон; (4) те, що обвинувачений набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховуватися від суду, у тому числі шляхом залишення території України; (5) майновий стан ОСОБА_6 , а саме наявність у нього нерухомого та рухомого майна (у тому числі на праві спільної сумісної власності подружжя), а також значних сум коштів, може надавати можливість обвинуваченому протягом тривалого часу винаймати житло у будь-якому населеному пункті України або за кордоном.

Прокурор, обґрунтовуючи продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, послався на: (1) характер та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів; (2) можливість використання ОСОБА_6 набутих зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів задля впливу, зокрема на працівників товариств, які пов`язані з корпорацією «Укрбуд» та фактично перебували у нього в підпорядкуванні; (3) те, що відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо і в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками під час судового розгляду.

У клопотанні прокурор зазначив, що ці ризики, з урахуванням направлення обвинувального акта до суду, актуалізувалися. Зокрема, ОСОБА_6 відкрито матеріали (протоколи), які містять, серед іншого показання, що надавались свідками під час досудового розслідування.

На думку прокурора, зазначені обставини разом з наявними ризиками свідчать про обґрунтованість продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , що забезпечить запобігання таким ризикам.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені у клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, роль обвинуваченого у їх вчиненні, розмір спричиненої матеріальної шкоди, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають підстави вважати, що жодні інші, більш м`які запобіжні заходи, окрім застави з покладанням відповідних обов`язків, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_6 .

Також, прокурор звертав увагу на те, що вчинені кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Зазначав, що дії ОСОБА_6 були спрямовані на заволодіння державними коштами, що дискредитує державу на міжнародному рівні та заважає подоланню збройної агресії Російської Федерації. Застосований стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід та покладені обов`язки відповідають суспільному інтересу. Натомість, не продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу. У той же час ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_6 шляхом продовження строку дії обов`язків є незначним та пропорційним меті такого втручання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити. 

Обвинувачений ОСОБА_6 з думкою якого погодився захисник ОСОБА_7 не заперечували щодо продовження строку дії обов`язків.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою, зокрема продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою, зокрема продовжує строк дії запобіжного заходу, що не може перевищувати двох місяців.

Главою 18 КПК України врегульовано питання щодо застосування, продовження, зміни, скасування запобіжних заходів.

За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року щодо можливої розтрати службовими особами Міністерства оборони України та привласнення ТОВ «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», суб`єктами господарювання, які пов`язані з компаніями «Укрбуд», коштів, в особливо великих розмірах, виділених в рамках контрактів з «Реконструкції технічної території арсеналу» на побудову захищених арсеналів і складів, розташованих в с. Цвітоха Хмельницької області, с. Богданівка Кіровоградської області та м. Калинівка Вінницької області; а також, що під час виконання державного контракту № 362/5/18/7, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», перший заступник начальника ГШ ЗСУ ОСОБА_10 , начальник ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_11 та начальник УЗЖ ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_25 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) без законних на те підстав. Внаслідок цього ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (юридична особа, підконтрольна ОСОБА_6 ) одержала попередню оплату (аванс) на загальну суму 312 458 028,12 грн без законних на те підстав; в свою чергу ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 заволоділи відповідними коштами. Після вчинення цих суспільно небезпечних протиправних діянь у ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 з`явилась можливість розпорядитись відповідними коштами. У той же час вони знали, що після одержання цих коштів можливим є як встановлення джерела їх походження, факту володіння ними, так і вжиття заходів до унеможливлення їх використання шляхом накладення арешту, конфіскації тощо. Враховуючи це, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, умисно, вчинили фінансові операції, метою яких було фактичне використання цих коштів, зокрема приховання і маскування їх, джерела їх походження та місцезнаходження. Так, шляхом вчинення фінансових операцій з коштами в особливо великому розмірі на загальну суму 312 457 705,75 грн, одержаними злочинним шляхом, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, фактично використали ці кошти, приховали і замаскували їх, володіння ними, джерело їх походження та місцезнаходження. Відомості згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, який міститься в електронній формі на диску (т. 39 а.с. 237).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 991/9472/23 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покладені обов`язки, передбачені абз. 1, п. 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення, яке міститься в електронній формі на диску (т. 39 а.с. 237).

26 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3454/24 змінено запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_6 , у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді застави. Визначено розмір застави, що дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 908 400,00 грн, та покладені обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується копією судового рішення, яка міститься в електронній формі на диску (т. 39 а.с. 237).

Надалі, ухвалами суду від 06 червня, 05 серпня та 02 жовтня, 28 листопада 2025 року, 23 січня, 19 березня 2026 року продовжено, востаннє до 19 травня 2026 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 6 а.с. 159-166, т. 8 а.с. 163-170, т. 10 а.с. 125-132, т. 13 а.с. 164- 171, т. 26 а.с. 50-57, т. 39 а.с. 2-9).

Тобто, станом на 12 травня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 908 400,00 грн та діють обов`язки відповідно до ухвали суду від 19 березня 2026 року.

Щодо обґрунтованості підозри.

Колегія суддів звертає увагу, що оцінка наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень не надається, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 наразі має статус обвинуваченого.

Водночас колегія суддів враховує, що питання обґрунтованості підозри було предметом судового контролю на стадії досудового розслідування, що підтверджується копіями судових рішень щодо застосування та продовження строку дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , які містяться в матеріалах справи та досліджені судом. 

Щодо продовження існування ризиків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання доведеності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Положеннями КПК України покладено на сторону обвинувачення обов`язок доводити наявність/продовження існування ризиків у кримінальному провадженні.

Прокурор в обґрунтуванні клопотання зазначив про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням направлення до суду обвинувального акта актуалізувались, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів ризики, наявність яких доводить прокурор, не втратили своєї актуальності та продовжують існувати.

Так, ризик переховуватися від суду є досить реальним з огляду на тяжкість та характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , у сукупності з суворістю можливого покарання і неможливістю звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за ці злочини (ст. 69, 75 КК України), окрім як у випадку укладення угоди у кримінальному провадженні.

Крім того, ОСОБА_6 має статус обвинуваченого у ще декількох кримінальних проваджень за фактом вчинення особливо тяжких злочинів, що може бути додатковим стимулом для вжиття ним заходів переховуватися від суду.

Також колегія суддів враховує наявні у матеріалах справи відомості щодо перетинання ОСОБА_6 державного кордону, у тому числі і в період дії режиму воєнного стану, а також майновий стан останнього та його родини, який дає можливість обвинуваченому проживати у будь-якому населеному пункті України або навіть за її межами (т. 39 а.с. 237).

Окрім цього, не залишається поза увагою суду і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено до 04 травня 2026 року. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Отже, враховуючи зазначені вище обставини у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що є підстави для продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Визнаючи доведеним продовження існування ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні суд враховує передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Зокрема, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). 

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, з переходом до стадії судового розгляду, ризик незаконного впливу на свідків збільшується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також зміст наданих ними показань. Наслідком такого впливу, зокрема може бути надання свідками у подальшому неправдивих показань, або відмова від надання показань.

16 вересня 2025 року прокурором подано до суду клопотання про виклик свідків у судове засідання для їх допиту у кримінальному провадженні (т. 9 а.с. 172). Тобто, стороні захисту вже відомі ці особи. У той же час, наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду (дослідження доказів сторони обвинувачення), допит свідків у справі ще не розпочато, а тому до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків ризик впливу на них визнається як актуальний. 

Тому, на переконання колегії суддів, встановлені вище обставини обумовлюють необхідність продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку: утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Суд звертає увагу, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії (переховування чи вплив на свідків), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Колегія суддів зазначає, що продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у кримінальному провадженні, не може вважатись саме по собі формальністю, оскільки необхідність застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і продовження обов`язків, обумовлене у першу чергу забезпеченням виконання завдань кримінального провадження. У даному випадку таке продовження обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, враховуючи, що воно пов`язане із здійсненням судового провадження стосовно такої особи. Отже, таке втручання є розумним та співмірним для цілей цього кримінального провадження, що також не заперечувала сторона захисту у судовому засіданні.

Враховуючи доведеність існування ризиків: переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, стадію кримінального провадження, а саме судовий розгляд (дослідження письмових доказів сторони обвинувачення), колегія суддів вважає, що наявні підстави для продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків на два місяці, тобто до 12 липня 2026 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 199, 331, 372, 376 КПК України, суд

 

постановив:

 

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити до 12 липня 2026 року строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: 

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

 

 

 

Головуючий суддя ОСОБА_1 

 

 

 

Судді ОСОБА_2 

 

 

 

ОСОБА_3