Справа № 991/4493/23

Провадження 1-кп/991/64/23

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

 

14 травня 2026 року          Київ

 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01 лютого 2023 року.

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_13 .

 

У процесі розгляду суд встановив таке.

 

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52023000000000043 від 27 січня 2023 року, № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року та № 52023000000000052 від 01 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 .

2.04 травня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.

 

Суть питання, що вирішується

3.Аргументи клопотання зводились до такого.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 26 грудня 2024 року в справі N? 991/14248/24 ОСОБА_5 змінено розмір застави з 45 000 000 гривень до 40 300 000 гривень. Тобто на момент подання даного клопотання відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС, сума внесеної застави складає 40 300 000 гривень.

Отже, розмір застави, застосованої до обвинуваченого ОСОБА_5 не змінювався вже більше 1 року і 4 місяців.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, сторона захисту посилається на обстави бездоганної поведінки обвинуваченого протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду справи. На переконання сторони захисту, бездоганна поведінка свідчить, зокрема, про зменшення ризику переховування, а тому надає можливість суду переглянути застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід. Звернув увагу суду на ті обставини, що ні в даному судовому засіданні, ні в жодному з попередніх судових засідань стороною обвинувачення не заявлено та не подано жодного зауваження з приводу процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .

З урахуванням істотного та об?єктивно підтвердженого погіршення майнового стану обвинуваченого ОСОБА_5 , спричиненого ворожим ракетним ударом по належним йому об?єктах інфраструктури (зокрема це офісне приміщення, розташоване на АДРЕСА_1 ; ЖК Metropole, розташований по АДРЕСА_2 ; база у м. Бориспіль, розташована по АДРЕСА_3) збереження попереднього розміру застави фактично втрачає свій забезпечувальний характер і набуває ознак надмірного фінансового тягаря, який не кореспондується з реальним майновим станом особи. За таких умов, на переконання захисника, подальше утримання визначеного раніше розміру застави суперечить принципам пропорційності, індивідуалізації процесуальних рішень та порушує баланс між інтересами здійснення правосуддя та гарантіями забезпечення захисту прав людини, оскільки не враховує суттєво змінених обставин, що виникли незалежно від волі обвинуваченого та мають характер форс-мажорних.

Просив урахувати, що ОСОБА_5 неодноразово виїздив за кордон під час дії воєнного стану (маючи на це законну підставу) та постійно повертався в Україну при здійсненні судом розгляду обвинувального акту, складеного відносно нього, свідчить про відсутність намірів обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування. Відтак, те, що ОСОБА_5 неодноразово виїздив та повертався в Україну підчас дії воєнного стану та за обставин внесеної застави свідчить про належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник просив зменшити суму застави, застосовану до обвинуваченого ОСОБА_5 з 40 300 000 гривень до 25 000 000 гривень та повернути обвинуваченому відповідні кошти (15 300 000 гривень), внесені у якості застави.

Просив урахувати окрему думка судді ОСОБА_16 від 19 листопада 2024 року в справі N?991/12137/24, який погодився із рішенням Апеляційної палати АКС щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, проте у вказаній окремій думці наголошував, що застава в розмірі 26 000 000 гривень буде достатньою задля гарантування належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .

 

Позиції учасників кримінального провадження

4.У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав своє клопотання. Більшість коштів, які внесені у якості застави, належать заставодавцям. Частина ОСОБА_5 . Повернення коштів і ОСОБА_5 , і заставодявцям є актуальним.

5.Захисник ОСОБА_12 підтримав клопотання. Часткове повернення застави надасть можливість відновити належні ОСОБА_5 об`єкти нерухомості, які зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів. 

6.Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання. Повідомив, що є бенефіціарним власником юридичних осіб-заставодавців. Просив повернути заставу цим юридичним особами, адже це критично важливо для їх господарських інтересів.

7.Заперечуючи проти задоволення клопотання прокурор ОСОБА_6 , зазначив таке. Стадія провадження та систематичні виїзди обвинуваченого закордон зумовлюють саме визначений розмір застави.

 

Нормативне регулювання

8.Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 331 КПК України).

9.Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

10.Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

11.Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

12.На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

13.Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

14.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання 1) розкрити питання існування обставин, про які не були відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

 

Мотиви та висновки суду

15.Посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, його явку до суду та відсутність порушень покладених обов`язків саме по собі не свідчить про зменшення ризиків кримінального провадження до такого рівня, який би обумовлював необхідність зменшення визначеного судом розміру застави. Виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків є тим стандартом поведінки, на забезпечення якого й спрямоване застосування запобіжного заходу. Тому сама лише належна процесуальна поведінка особи в умовах дії запобіжного заходу не може автоматично свідчити про втрату ним свого забезпечувального значення.

16.Колегія суддів також ураховує, що на цей час саме застава фактично залишається єдиним процесуальним механізмом, який забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого та мінімізує ризик його можливого переховування від суду. При цьому суд бере до уваги, що після застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 неодноразово перетинав державний кордон України та має об`єктивну можливість надалі безперешкодно залишати територію України в умовах дії воєнного стану з огляду на свій вік та відсутність законодавчих обмежень щодо виїзду за межі держави.

17.Твердження сторони захисту про те, що неодноразове повернення обвинуваченого в Україну після виїздів за кордон свідчить про відсутність ризику переховування, колегія суддів оцінює критично. Сам факт повернення особи до України за наявності чинного запобіжного заходу та значного розміру застави не спростовує існування відповідного ризику, а навпаки може свідчити про ефективність саме застосованого запобіжного заходу та його стримувального впливу.

18.Надані до клопотання матеріали не містять доказів на підтвердження того, що об`єкти нерухомості, на які посилається сторона захисту, належать саме ОСОБА_5 , фізичним або юридичним особам, які є заставодавцями у даному кримінальному провадженні. Так само матеріали клопотання не містять відомостей щодо фактичного розміру завданих збитків, ступеня пошкодження відповідного майна, а також даних, які б дозволяли суду оцінити реальний вплив таких обставин на майновий стан обвинуваченого чи заставодавців.

19.Окрім цього, сторона захисту, посилаючись на необхідність повернення частини застави заставодавцям, не надала суду належних відомостей щодо кола таких осіб, розміру внесених кожним із них коштів, а також не конкретизувала, кому саме та в якому розмірі мають бути повернуті грошові кошти у разі задоволення клопотання. За відсутності таких даних суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість відповідних вимог та вирішити питання про можливий порядок повернення частини застави. Не були документально підтверджені і аргументи обвинуваченого щодо скрутного фінансового стану суб`єктів господарювання, що внесли заставу.

20.Посилання сторони захисту на окрему думку судді Апеляційної палати ВАКС у іншому судовому провадженні колегія суддів також не бере до уваги як підставу для зміни запобіжного заходу, оскільки окрема думка судді не є судовим рішенням та не має обов`язкового характеру для суду під час вирішення конкретного процесуального питання.

21.За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені стороною захисту доводи не свідчать про виникнення нових обставин, які б істотно змінювали оцінку ризиків кримінального провадження або давали підстави вважати, що визначений на цей час розмір застави втратив свій забезпечувальний характер чи перестав бути необхідним та співмірним. Підстав для зменшення розміру застави суд не вбачає.

 

На підставі викладеного, керуючись статтями 194, 201, 371, 372, 375, 376 КПК, суд постановив:

 

1.Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01 лютого 2023 року, - залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

 

 

 

Судді          ОСОБА_1 

 

 

 

ОСОБА_2 

 

 

 

ОСОБА_3