- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/5624/26
Провадження 1-кс/991/5636/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна свідка ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.04.2026 у справі № 991/3441/26 у кримінальному провадженні № 52024000000000042 від 24.01.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому адвокат, який діє в інтересах власника майна (свідка у кримінальному провадженні), просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.04.2026 у справі № 991/3443/26, на мобільний телефон Samsung S23 FE модель (SM-S711B/DS), с/н R5CX73YEE30 (ІМЕI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), вилучений під час обшуку 08.04.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , зобов`язавши детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) повернули телефон законному власнику - ОСОБА_4 ..
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання, зазначивши про відсутність на даний час підстав для подальшого утримання мобільного телефону, оскільки всі необхідні слідчі дії вже проведені, інформація, що містилася в пристрої наразі скопійована та досліджена.
Детектив у судове засідання не прибув, повідомивши про неможливість його явки через залученість до проведення слідчих (розшукових) дій у низці кримінальних проваджень, тому розгляд цієї справи просив здійснювати без його участі. При цьому детектив не наполягає на продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки вміст мобільного телефону скопійовано органом досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд вказаного клопотання за відсутності детектива НАБУ та за клопотанням заявника - в режимі відеоконференції.
Заслухавши сторону заявника та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як слідує з наявних матеріалів, в межах здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) кримінального провадження № 52024000000000042 від 24.01.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 08.04.2026, на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 18.03.2026 у справі № 991/2487/26, було проведено обшук житла та іншого володіння за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено мобільний телефон Samsung S23 FE модель (SM-S711B/DS), с/н НОМЕР_3 (ІМЕI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), належний ОСОБА_4 ..
Згодом вилучений під час обшуку мобільний телефон був визнаний речовим доказом, про що 09.04.2026 винесено відповідну постанову детектива НАБУ, а вже 15.04.2026 на нього накладено арешт ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/3441/26 з метою збереження речових доказів.
Підставою звернення з цим клопотанням є те, що детективами вже здійснено повне копіювання всієї необхідної інформації з вилученого мобільного телефону. Зважаючи на це, потреба у подальшому утриманні майна та обмеженні права власності відпала. Водночас тривале позбавлення ОСОБА_4 права користуватися власним телефоном створює надмірний тягар та є неспівмірним із завданнями кримінального провадження.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У силу приписів ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Частиною 2 ст. 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.
Так, наявними матеріалами підтверджено, що арешт на мобільний телефон ОСОБА_4 накладено слідчим суддею ВАКС правомірно, з метою збереження речових доказів, які мають вагоме значення для здійснення кримінального провадження № 52024000000000042 від 24.01.2024, про що свідчить вмотивована ухвала від 15.04.2026.
Безумовно, винесення ухвали про накладення арешту на початковому етапі було законним та обґрунтованим кроком для забезпечення інтересів слідства. Однак, будь-який захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим і має чітко визначену мету. Оскільки на даний час правоохоронцями отримано повний доступ до вмісту телефона, мета, заради якої виносилася згадана ухвала, є вичерпаною.
За таких обставин, слідчий суддя доходить переконання, що мета арешту майна (забезпечення збереження доказів) наразі є повністю досягнутою. Детектив НАБУ фактично не наполягає на подальшому забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту вказаного телефона та не надала суду жодних належних доказів існування актуальних ризиків, передбачених ст. 170 КПК України. Оскільки інформація, яка містилася на мобільному пристрої, вже скопійована та зафіксована, будь-які ризики приховування, знищення або спотворення даних відсутні.
Позаяк відомості, які мають значення для кримінального провадження, збережені, подальше фізичне утримання мобільного телефона більше не сприяє встановленню обставин правопорушення. За відсутності наполягання детектива на продовженні цього заходу та невизначеності щодо необхідності його подальшого утримання, таке обмеження є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
При цьому, вартим уваги є справа «Смирнов проти Росії» (Smirnov v. Russia, заява № 71362/01) від 07.06.2007, яка є ключовим прецедентом ЄСПЛ для скасування арешту техніки після проведення експертизи. Суд вказав, що вилучення майна (зокрема комп`ютерів/телефонів) може бути законним лише доти, доки воно необхідне для розслідування. Після того, як дані були скопійовані, подальше утримання фізичного носія є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Тобто в указаній справі ЄСПЛ наголосив, що тривале утримання техніки після завершення необхідних досліджень порушує баланс між приватним та публічним інтересом.
Крім того, постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 у справі № 712/191/23 фактично підтверджено, що процедура скасування арешту за ст. 174 КПК України є ефективним механізмом захисту права власності. Верховний Суд зазначив, що рішення про скасування арешту (повне або часткове) не підлягає апеляційному оскарженню. Тобто це означає, що як тільки слідчий суддя переконається у відсутності потреби в арешті, він може постановити остаточну ухвалу, яка не може бути оскаржена стороною обвинувачення.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо обов`язковості дотримання принципу пропорційності та зважаючи на те, що комп`ютерно-технічна експертиза проведена, а інформація дзеркально скопійована, подальше обмеження права власності на мобільний телефон є надмірним, а тому перебування майна під арештом суперечить вимогам ст. 174 КПК України та практиці ЄСПЛ (справа «Смирнов проти Росії»), оскільки суспільний інтерес у збереженні доказу вже задоволений у спосіб, що не вимагає фізичного утримання мобільного телефону.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що стороною обвинувачення не висловлено заперечень проти повернення майна ОСОБА_4 , а будь-які законні підстави та потреба у подальшому обмеженні права власності відпали, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 15.04.2026, на мобільний телефон Samsung S23 FE модель (SM-S711B/DS), с/н НОМЕР_3 (ІМЕI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), який був вилучений під час обшуку 08.04.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .
Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України повернути мобільний телефон S23 FE модель (SM-S711B/DS), с/н НОМЕР_3 (ІМЕI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) законному власнику - ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1