Справа № 991/878/26

Провадження 1-кс/991/884/26

 

 

У Х В А Л А

 

19 травня 2026 року м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_9 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52026000000000006,

 

В С Т А Н О В И В:

 

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається 

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена скарга, згідно з якою адвокат ОСОБА_5 просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 10.07.2023 у кримінальному провадженні № 52026000000000006, яке було виділено з кримінального провадження № 520170000000000361.

2.Доводи скарги узагальнено зводяться до такого:

-у діях ОСОБА_9 відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторони складів злочинів, які інкримінуються ОСОБА_9 , що підтверджується новими доказами;

- існують нові докази, в тому числі стенограма допиту свідка ОСОБА_10 від липня 2024 року, які не були враховані раніше;

- відсутні докази того, що ОСОБА_9 виконував роль організатора та мав намір збагати себе чи третю особу;

- відсутні докази змови ОСОБА_9 з ОСОБА_11 спільного злочинного плану у січні-лютому 2013 року;

- відсутній зв`язок ОСОБА_9 з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), оскільки останній був адвокатом родини ОСОБА_12 , а не цієї компанії; 

- усіма юридичними питаннями, претензійною роботою та комунікацією з органами в компанії займався саме директор юридичного департаменту ОСОБА_13 , хоча в повідомленні про підозру зазначено, що він не був обізнаний про злочинні дії;

- тривале невиконання рішення національного суду є достатньою підставою для звернення до ЄСПЛ, а проходження процедури примусового виконавчого провадження не є обов`язковим;

- виплата 54 млн грн за дружнім врегулюванням фактично зекономила кошти бюджету, оскільки якби компанія пішла за процедурою «справедливої сатисфакції», сума виплат через зміну курсу долара (з 2008 по 2015 рік) та санкції могла б сягнути 158 млн грн або більше;

- сторона обвинувачення здійснювала тиск на свідків та інших учасників кримінального провадження, з метою отримання вигідних свідчень;

- сторона обвинувачення не надала жодного прямого доказу причетності ОСОБА_9 до інкримінованих дій, а також листування, які б підтверджували факт змови останнього з ОСОБА_11 , ОСОБА_14 чи ОСОБА_15 щодо реалізації «злочинного плану»;

- сторона обвинувачення виходить за межі своєї компетенції, оцінюючи наявність підстав для звернення до Європейського суду з прав людини, оскільки це питання належить виключно до повноважень самого ЄСПЛ;

- наявність 25% державної частки у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » стала однією з ключових підстав для подання заяви до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невиконання рішення національного суду, що відповідає практиці ЄСПЛ;

- докази зібрані в період з 01.06.2017 по 26.06.2022 є очевидно недопустимими, оскільки зібрані без дозволу ЄСПЛ на заняття імунітету з ОСОБА_9 ;

- слідчі дії проводились з чітким наміром зібрати докази, прямо пов`язанні з ОСОБА_9 ;

- сторона обвинувачення спирається на копію договору про відступлення права вимоги, оригіналу якого слідство ніколи не мало;

- значна частина доказів обвинувачення ґрунтується на спілкуванні між адвокатами та клієнтами, що забороняється законом, оскільки це є адвокатською таємницею.

 

ІІ. Позиції учасників провадження

3.Захисник ОСОБА_5 наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на наведені у скарзі доводи. 

4.Захисники ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав скаргу адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру, узагально писилаючись на таке: (1) на ОСОБА_9 , як на чоловіка судді ЄСПЛ, поширювався дипломатичний імунітет у період з 2010 по 2022 рік, а тому будь-які слідчі дії щодо такої особи без згоди компетентного органу (пленуму ЄСПЛ) є незаконними; (2) нові докази, отримані стороною захисту після відкриття матеріалів кримінального провадження, прямо вказують на розслідування щодо народного депутата України ОСОБА_9 та підготовку проєктів підозр ще у 2019 році; (3) події, описані в повідомленні про підозру, були законними та базувалися на чинних судових рішеннях; (4) відсутність завданих збитків державному бюджету; (5) позиція захисту підкріплена висновками українських та міжнародних науковців, які одностайно стверджують, що імунітет був порушений, а отримані докази є недопустимими; (6) велика частина доказів, якими зараз обґрунтовується підозра, є тими ж документи, які НАБУ надавало до ЄСПЛ у 2020 році і які суд визнав отриманими з порушенням імунітету.

5.Прокурор ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на таке: (1) подання скарги на повідомлення про підозру на стадії відкриття матеріалів може розцінюватись як спроба захисту затягнути строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування; (2) більшість аргументів захисту вже були предметом розгляду слідчих суддів та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які неодноразово підтверджували обґрунтованість підозри; (3) виклад змісту підозри та правова кваліфікація є дискреційними повноваженнями прокурора; (4) ОСОБА_9 ініціював звернення до ЄСПЛ від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо нібито невиконання рішення національного суду, хоча підприємство вже не мало права вимоги, оскільки відступило його підконтрольній ОСОБА_9 компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ще у 2013 році; (5) ОСОБА_9 залучив свою давню знайому ОСОБА_14 , яка обіймала посаду першого заступника Міністра юстиції, а також Уповноваженого у справах ЄСПЛ ОСОБА_15 для пришвидшення отримання від держави грошових коштів, на які ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не мав права; (6) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не звертався до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження за ухвалою від 12.05.2009, а ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не було державним підприємством (лише 25 % + 1 голос у власності держави), отже держава не знала і не могла знати про існування вказаного боргу; (7) мораторії, на які посилається сторона захисту, не були абсолютними і не розповсюджувались на відносини, що виникли між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; (8) отримані з бюджету кошти були виведені через ланцюжок підконтрольних підприємств, включаючи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та конвертовані у готівку; (9) хоч ОСОБА_9 мав імунітет як чоловік судді ЄСПЛ до червня 2022 року, у цей період щодо нього не проводилося жодних прямих слідчих дій (обшуків, допитів чи НСРД); (10) докази щодо причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень були здобуті законно під час розслідування стосовно інших фігурантів схеми; (11) з моменту внесення відомостей до ЄРДР у 2017 році досудове розслідування здійснювалося за фактом вчинення злочину, а не проти конкретної особи; (12) повідомлення про підозру ОСОБА_9 було вручено лише 10.07.2023, тобто через рік після припинення дії його імунітету; (13) ЄСПЛ не оцінює допустимість доказів, оскільки це є виключною компетенцією національних судів; (14) перегляд загальнодоступної інформації не може вважатися порушенням прав людини чи імунітету; (15) за час перебування ОСОБА_9 на посаді народного депутата України до нього не застосувались заходи забезпечення; (16) не будь-яке спілкування особи, яка має свідоцтво про право здійснення адвокатської діяльності, з іншою особою містить адвокатську таємницю; (17) жоден свідок офіційно не звертався із заявами про тиск до НАБУ чи САП; (18) спілкування між фігурантами не було наданням правової допомоги, а стосувалося організації злочинних схем; (19) обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_9 підтверджується наданими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження; (20) скарга не містить належних доводів, які були б підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 .

 

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

6.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК).

7.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення час у, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).

8.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК). 

9.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК). 

10.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

11.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

12.Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК).

13.Слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).

14.Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате ( ч. 1, 2 ст. 89 КПК).

15.Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: (1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; (2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; (3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення (п. 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК);

16.Аналіз положень ч. 3 ст. 17, ч. 1, 2 ст. 89, ч. 1 ст. 94, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 276, п. 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя має дослідити надані сторонами докази на предмет підтвердження ними обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру та підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення. За наслідками розгляду скарги підозра підлягає скасуванню у разі відсутності достатніх доказів на обґрунтування таких обставин. У цьому випадку судовий контроль покликаний запобігти випадкам застосування до особи необґрунтованого процесуального примусу під час кримінального провадження.

17.Водночас, дослідження доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для підтвердження складу кримінального правопорушення та винуватості особи поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення має здійснюватися судом на стадії судового провадження під час ухвалення судового рішення та після виконання визначених КПК процесуальних норм, що визначають процедуру дослідження та оцінки доказів.

 

ІV. Встановлені слідчим суддею обставин із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

18.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, а також доводи скарги, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо доводів захисту про недопустимість доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру. 

 

Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа

20.З наданих сторонами документів встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000006 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 387, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 382 КК.

21.10.07.2023 у кримінальному провадженні № 520170000000000361, ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК, тобто в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також в організації вчинення фінансових операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

22.Як встановлено слідчим суддею, у подальшому розслідування обставин кримінальних правопорушень, наведених у підозрі щодо ОСОБА_9 було виділено з кримінального провадження № 52017000000000361 у кримінальне провадження № 52026000000000006.

23.Суть наведених у повідомленні про підозру кримінальних правопорушень, полягає у такому.

24.ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , використовуючи наявні в нього інструменти психологічного та адміністративного впливу на вказаних осіб, маніпулюючи відомою йому інформацією та зловживаючи довірою деяких осіб, достовірно знаючи про відсутність з 10.04.2013 правових підстав для отримання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » грошових коштів за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.05.2009 у справі № 41/207, шляхом приховування вказаної інформації від ІНФОРМАЦІЯ_4 та через зловживання службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 та своїм службовим становищем організував заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України на загальну суму 54 179 613,40 грн, що призвело до заподіяння державі збитків.

25.Як зазначено у зміні раніше повідомленої підозри, у січні - лютому 2013 року, з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах із Державного бюджету України та їх подальшої легалізації ОСОБА_11 та ОСОБА_9 розроблено злочинний план, який складався з таких етапів: 1) під виглядом надання правової допомоги створити спочатку нібито наявні юридичні підстави для видачі ІНФОРМАЦІЯ_8 дубліката наказу про примусове виконання ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ухвали від 12.05.2009 у справі № 41/207; 2) укласти з однією з підконтрольних ОСОБА_9 юридичних осіб з ознаками фіктивності договір про відступлення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » права грошової вимоги до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.05.2009 у справі №41/207 на загальну суму 54 179 613,40 грн з метою запобігання стягненню ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на підставі судового рішення з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008; 3) підшукати в адвокатському середовищі України серед своїх знайомих осіб, обізнаних на належному рівні із процедурою звернення до ЄСПЛ, які б надали згоду обґрунтувати на основі викривленої інформації від ОСОБА_11 підстави про нібито вчинені органами державної влади України та ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » порушення, що полягали в нібито тривалому невиконанні рішення від 21.04.2009 та ухвали від 12.05.2009 ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі 41/207 на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з метою подальшого звернення до ЄСПЛ, а також довести до відома цих осіб зміст протиправної схеми із заволодіння грошовими коштами з Державного бюджету України, отримати від них згоду на участь у ній; 4) звернутися від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із заявою до ЄСПЛ з метою стягнення грошових коштів у вказаному розмірі з Державного бюджету України для їх подальшого розподілу між собою; 5) залучити уповноважених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_7 та Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ з метою вчинення дій в інтересах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом зловживання своїм службовим становищем; 6) підшукати зі свого близького оточення осіб, які б за винагороду на час розгляду справи ЄСПЛ формально погодилися стати керівниками ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та вчинити юридично значущі дії в інтересах цього товариства; 7) створити за відсутності для цього належних правових підстав умови для прийняття Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ декларації про дружне врегулювання спору у справі за заявою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проти України; 8) залучити ОСОБА_9 знайомих із його оточення, у тому числі близьких родичів, з метою створення умов для легалізації грошових коштів, запланованих для перерахування на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 за заявою № 63403/13 у розмірі 54 179 613,40 грн, шляхом надання вказівок для вчинення в інтересах підприємства юридично значущих дій, а також підшукати приміщення з метою встановлення у режимі реального часу віддаленого контролю за банківськими рахунками ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та інших суб`єктів господарювання, які використовуватимуться співучасниками з метою реалізації їхнього злочинного плану; 9) заволодіти грошовими коштами Державного бюджету України у розмірі 54 179 613,40 грн шляхом отримання фактичної можливості реально розпоряджатися ними на одному з банківських рахунків ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; 10) організувати вчинення особами з числа знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансових операцій з коштами, отриманими ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до рішення ЄСПЛ у розмірі 54 179 613,40 грн, шляхом їх перерахування на користь інших підконтрольних їм юридичних осіб.

26.Також, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , після отримання фактичної можливості розпоряджатися перерахованими 23.02.2016 та 25.02.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015 грошовими коштами на загальну суму 54 179 613,40 грн, використовуючи недійсну угоду, що стала формальною підставою для здійснення фінансової операції, а також з метою усунення ризику накладення на грошові кошти арешту та подальшого звернення на користь АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у справі № 2/84 від 07.07.2011, що призвело б до неможливості розпорядження ними для задоволення власних потреб, а також для усунення ризику, пов`язаного з можливим викриттям співучасників, у разі розпорядження вказаними коштами безпосередньо з рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у власних цілях, організував вчинення правочину шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору від 10.04.2013 № 1004 про відступлення права вимоги, а також фінансових операцій шляхом перерахування цих грошових коштів із банківського рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на банківський рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », а з його рахунку на банківські рахунки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », чим організував легалізацію (відмивання) отриманих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015 грошових коштів у розмірі 54 179 613,40 грн.

 

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень

27.У скарзі на повідомлення про підозру захисник порушує питання щодо відсутності об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованого кримінального правопорушення, необґрунтованості і незаконності повідомлення про підозру, а також щодо істотності порушень вимог кримінального процесуального закону та міжнародного законодавства (наявність імунітету у ОСОБА_9 ) під час збирання доказів. 

28.Як вже зазначалось слідчим суддею вище питання щодо оцінки доказів на предмет доведення у діях особи складу кримінального правопорушення належить до повноважень суду на стадії судового провадження, а тому доводи захисника щодо відсутності окремих складових складу кримінальних правопорушень інкримінованих підозрюваному ОСОБА_9 не можуть бути предметом розгляду слідчого судді під час розгляду скарги на повідомлення про підозру.

29.Водночас, в межах цього провадження слідчий суддя має розглянути доводи захисників щодо необґрунтованості підозри. 

30.Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

31.Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше провадження для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

32.Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.

33.Дослідивши надані докази та заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до висновку, що зібрані у кримінальному проваджені докази відповідають тому рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК.

34.Відповідними доказами, які пов`язують підозрюваного з кримінальними правопорушеннями, відображеними у повідомленні про підозру та зміні раніше повідомленої підозри, зокрема, є фактичні дані, які містяться у наданих детективом та досліджених слідчим суддею:

- протоколі огляду від 11-12.07.2023, відповідно до якого під час огляду оптичного носія інформації, який отримано 09.09.2022 за результатами тимчасового доступу в ІНФОРМАЦІЯ_13 встановлено, що на ньому містяться скановані копії матеріалів справи № 41/207 за позовом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до АЕК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 3 особи: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », дочірнє підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_15 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (рішення від 21.04.2009 та від 12.05.2009), та додатками до нього: рішеннями ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі №41/207 від 21.04.2009 та ухвалою від 12.05.2009, якими підтверджується факт наявності зобов`язань АЕК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на загальну суму 54 179 613,40 грн (т. 4 а.с. 1-34);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_19 від 21.06.2018, відповідно до якого останній повідомив про структуру групи компаній « ІНФОРМАЦІЯ_17 », до складу якої, серед іншого, входило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », фактичне управління яким в різний період часу здійснювали ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (т. 4 а.с. 52-54);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2018, відповідно до якого остання повідомила про структуру групи компаній « ІНФОРМАЦІЯ_17 », до складу якої, серед іншого, входило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », фактичне управління яким в різний період часу здійснювали ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (т. 4 а.с. 55-58);

- протоколі огляду від 30.08.2018, відповідно до якого під час огляду електронних поштових скриньок ( ІНФОРМАЦІЯ_18 та ІНФОРМАЦІЯ_19 ) встановлено, що вони містять інформацію щодо спілкування між ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , та іншими особами, де ОСОБА_9 обговорює з ОСОБА_13 дії, що полягають у відступленні спочатку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » права вимоги до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на одну з підконтрольних їм юридичних осіб, якою потім виявилася ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 за договором №1004, наступну купівлю цінних паперів за отримані грошові кошти та ін. (т. 4 а.с. 59-98);

- протоколах допиту свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 від 04.05.2018, відповідно до яких, останні будучи співробітниками АЕК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » повідомили, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до них не зверталося з виконавчими документами та/або ініціативами про стягнення грошових коштів за ухвалою суду від 12.05.2009 у справі № 41/207, а « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в свою чергу, у встановленому законом порядку повідомляло ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про обставини взаємозаліку (т. 4 а.с. 99-108);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_26 (колишнього директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») від 12.02.2020, відповідно до якого останній повідомив про мету укладення договору відступлення права вимоги, причину його відмови підписувати цей договір та обставини надання повноважень ОСОБА_16 на укладення цього договору від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т. 4 а.с. 109-112);

- протоколах допиту свідків ОСОБА_27 від 22.08.2019, ОСОБА_28 від 03.09.2018, ОСОБА_29 від 03.09.2018 (директорів у різний період часу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), відповідно до яких останні повідомили, що пропозицію стати директором підприємства за винагороду їм запропонував у свій час ОСОБА_11 , на що вони погодилися, при цьому будь-якими установчими документами підприємства, його печаткою вони ніколи не володіли та не розпоряджалися (т. 4 а.с. 113-134);

- журналі судового засідання від 26.11.2019, в якому зафіксований допит свідка ОСОБА_30 , який повідомив, про обставини залучення його ОСОБА_9 до формального управління ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », описав роль ОСОБА_17 , як такої що виконувала функцію координатора його діяльності, зберігала у себе установчі документи, змушувала підписувати пусті аркуші паперу, для використання у невідомих цілях. Також свідок ОСОБА_31 повідомив, що від імені ОСОБА_9 до нього було приставлено адвоката ОСОБА_16 , функцією якої було контролювати питання про те, що йому говорити при взаємодії зі слідством. Також свідок ОСОБА_31 повідомив, що адвокат ОСОБА_18 на різних етапах слідства, давала йому документи, в яких викладала зміст показань, які останній повинен надавати органу досудового розслідування (т. 4 а.с. 135-142);

- копії договору від 10.04.2013 № 1004 про відступлення права вимоги ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за рішенням від 21.04.2009 та ухвалою від 12.05.2009 ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі №41/207 в розмірі 54 179 613,40 грн на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (т. 4 а.с. 143-144);

- протоколі огляду речей від 08.11.2019, відповідно до якого під час огляду матеріалів тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », встановлено, що такі документи ймовірно підтверджують факт перерахування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » грошових коштів у розмірі 54 179 613,40 грн на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та, відповідно, виконання договору від 10.04.2013 № 1004 між ними (т. 4 а.с. 145-153);

- матеріалах, наданих АТ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » на запит від 26.12.2018, якими підтверджуються обставини придбання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » цінних паперів згідно договору купівлі продажу від 19.06.2013 (т. 4 а.с. 154-159);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_32 від 08.06.2018, відповідно до якого остання повідомила, що працюючи в ІНФОРМАЦІЯ_23 займалася збором інформації для Секретаріату Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ в тому числі по справі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та, в свою чергу, надсилала на адресу Секретаріату зібрані матеріали, а також лист від ІНФОРМАЦІЯ_24 №5028/0/11-15 від 31.03.2015 (т. 4 а.с. 160-165);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_33 від 20.04.2019, відповідно до якого останній повідомив, що звернутися із заявою до ЄСПЛ в інтересах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » його попросив ОСОБА_9 , який надав йому необхідну для цього інформацію. Водночас, договір про відступлення права вимоги підприємства до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_25 йому не надавався. Чи звертався б він як би на той час був надавний цей договір, свідок відповісти не зміг (т. 5 арк. 1-12);

- протоколі огляду від 08.12.2017, відповідно до якого за результатами проведення невідкладного обшуку в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 були вилучені пошкоджені документи, які містили напис ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВП №49670204, інформація про суму грошових коштів «44996789,76 грн.» та «9182823,64 грн.», в той час, коли на виконанні в міністерстві знаходилася ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів з метою отримання документів у справі № 63403/13 від 20.10.2015 за скаргою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т. 5 а.с. 13-15);

- заяві представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_33 до ЄСПЛ від 13.09.2013 проти України щодо стягнення 54 179 613,40 грн, право вимоги щодо яких на момент звернення до ЄСПЛ вже було відступлено підприємством на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (т. 5 а.с. 16-28);

- протоколі обшуку від 08.12.2017, відповідно до якого під час обшуку, проведеного за місцем проживання в.о. Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ ОСОБА_34 , вилучено службові речі та документи у справі № 63403/13 від 20.10.2015 за скаргою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та були оглянуті відповідно до протоколу огляду від 22.12.2017 (т. 5 а.с. 29-36);

- протоколі огляду від 21.05.2019, відповідно до якого під час огляду електронних поштових скриньок ( ІНФОРМАЦІЯ_26 та ІНФОРМАЦІЯ_27 ) встановлено, що вони містять інформацію про спілкування між ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , та іншими (т. 5 а.с. 37-43);

- протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 24.01.2020, відповідно до якого останній повідомив, що підписав Декларацію у справі за заявою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проти України під тиском Першого заступника ІНФОРМАЦІЯ_28 ОСОБА_35 , яка постійно цікавилась цією справою та доручила доповідати по стану вирішення цього питання, а ОСОБА_15 в свою чергу виконував цю вказівку та систематично звітував ОСОБА_36 засобами електронного зв`язку. ОСОБА_15 повідомив, що за умови якби йому були відомі достовірно всі обставини справи, він би не підписав би Декларацію в цій справі (т. 5 а.с. 44-47);

- протоколі огляду від 11.06-09.07.2020, відповідно до якого під час огляду матеріалів кримінального провадження із залученням спеціалістів у сфері міжнародного права ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , надано висновок з питань, що мають значення для оцінки обставин кримінального правопорушення з урахуванням практики ЄСПЛ (т. 5 а.с. 49-58);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_40 від 30.10.2017, відповідно до якого остання повідомила обставини участі та роль ОСОБА_41 під час виконання Секретаріатом рішень ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі рішення від 20.10.2015 у справі за заявою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проти України, які полягали у погодженні нею шляхом проставляння відповідних резолюцій на доповідних записках, підготовлених Урядовим уповноваженим чи працівниками Секретаріату, з питань можливого врегулювання спору у відповідних справах, які (доповідні записки) після початку Національним бюро досудового розслідування у даному кримінальному провадженні із Секретаріату зникли (т. 5 а.с. 59-64);

- протоколах за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, де в електронних інформаційних системах зафіксовано факт пересилання 08.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_14 на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_29 » надіслано повідомлення із заголовком «Fwd: переклад ухвали, яке містить прикріплений файл - документ Word з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де міститься чорновий варіант перекладу рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі №63403/13 за заявою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до України (т. 5 а.с. 77-81);

- наказі ІНФОРМАЦІЯ_28 від 16.07.2015 № 2192/к Про деякі питання діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, де, серед іншого, визначено, що Уповноважена особою виключно за погодженням із заступником Міністра відповідно до розподілу повноважень укладає угоду про дружнє врегулювання спору відповідно до статті 39 Конвенції та надсилає односторонню декларацію відповідно до Правил 62А Регламенту ЄСПЛ у справах, які знаходяться на розгляді в ЄСПЛ (т. 5 а.с. 82);

- наказі ІНФОРМАЦІЯ_28 від 22.05.2015 № 146/7 Про утворення міжвідомчої робочої групи (далі - МРГ) з метою підготовки пропозицій щодо забезпечення представництва України в ЄСПЛ у справах щодо тривалого невиконання рішень національних судів (т. 5 а.с. 83);

- рішенні за підсумками засідання МРГ від 22.05.2015 № 1, засвідченого підписом ОСОБА_14 , яким ІНФОРМАЦІЯ_7 рекомендовано надсилати до ІНФОРМАЦІЯ_4 односторонні декларації відповідно до Правила 62А або декларації про дружнє врегулювання спору відповідно до Правила 62 Регламенту Європейського суду у разі, якщо в процесі опрацювання справ зі скаргами на тривале невиконання рішень національних судів буде встановлено наявність підстав, які можуть призвести до винесення негативного для України рішення ІНФОРМАЦІЯ_30 з прав людини (т. 5 а.с. 84-85);

- протоколі засідання ІНФОРМАЦІЯ_31 , під час якого службові особи ІНФОРМАЦІЯ_7 виявляли зацікавленість у безумовному виконанні рішення національного суду у справі №41/207 та першочерговому перерахуванні грошових коштів на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т. 5 а.с. 86-88); 

- протоколі допиту свідка ОСОБА_42 від 06.10.2017, відповідно до якого останній повідомив, що він, будучи старшим державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_7 під час виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015, неодноразово інформував ОСОБА_14 про неможливість повного виконання вказаного рішення ЄСПЛ через існування об`єктивних причин, які цьому перешкоджали, зокрема винесення КАГС постанови від 11.10.2015 про скасування ухвали від 12.05.2009 ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі № 41/207 щодо способу виконання рішення цього ж суду від 21.04.2009 та, як наслідок, відсутності остаточного рішення національного суду, що підлягало виконанню, а потім у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по зберіганню протягом тривалого проміжку часу мазуту, майнові права щодо якого і були предметом спору між вказаними юридичними особами. Також свідок повідомив, що ОСОБА_43 на нарадах залишала поза увагою будь-які аргументи представників ДВС про наявність проблемних питань, пов`язаних з виконанням рішення ЄСПЛ у справі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та наполягала на швидкому і повному виконанні цього рішення (т. 5 а.с. 89-93);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_44 від 31.10.2017, відповідно до якого останній повідомив, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не було використано всі можливі механізми національного захисту до моменту звернення в ЄСПЛ (т. 5 а.с. 94-96);

- витязі з Єдиного державного реєстру довіреностей, де містяться відомості, що ОСОБА_45 спільно з ОСОБА_9 представляли інтереси окремих фізичних осіб, зокрема ОСОБА_46 , а ОСОБА_9 , окрім іншого, виступав представником близьких родичів кінцевого бенефіціарного власника ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_32 » ОСОБА_47 (його матері) (т. 5 а.с. 97-98); 

- матеріалах тимчасового доступу в ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 5 а.с. 99-152), якими підтверджується такі обставини: (1) укладення 29.03.2013 між ОСОБА_16 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в особі ОСОБА_26 договору про надання правової допомоги; (2) ОСОБА_16 від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 13.09.2013 видала довіреність на адвоката ОСОБА_33 для представництва інтересів підприємства в ЄСПЛ; (3) ознайомлення ОСОБА_48 та, як наслідок, її поінформованість з матеріалами виконавчого провадження № 28501095 про стягнення з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » грошових коштів на користь ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та подальше звернення її помічниці до органів ДВС з метою перешкоджання стягненню коштів на користь ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 »; (4) ознайомлення ОСОБА_48 , та, як наслідок, її поінформованість з матеріалами виконавчого провадження № 49670204, та звернення її помічниці в інтересах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; (5) звернення ОСОБА_16 до органів ДВС з метою стягнення грошових коштів з державного бюджету України на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі довіреності від директора підприємства ОСОБА_49 , не дивлячись на достовірну обізнаність останньої про обставини відступлення прав вимоги за рішенням суду в справі № 41/207 на користь іншого підприємства в 2013 році (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »);

- протоколі огляду мобільного телефону від 22.08.2018, відповідно до якого вилучений за результатами обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_50 , яка перебувала в трудових відносинах з ОСОБА_48 , мобільний телефон містить відомості щодо надання ОСОБА_48 вказівок для ОСОБА_50 на вчинення дій, спрямованих на вжиття заходів для стягнення грошових коштів з державного бюджету України на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » взимку 2016 року (т. 5 а.с. 153-167); 

- протоколі допиту свідка ОСОБА_51 від 11.07.2023, відповідно до якого останній повідомив, що на законних підставах представляв інтереси ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що отримував рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі №2/84 в липні 2011 року і передав його представникам компанії (т. 5 а.с. 197-199); 

- протоколі огляду речей від 15.08.2018, відповідно до якого, в мобільних телефонних пристроях ОСОБА_11 та його дружини ОСОБА_10 виявлено листування між ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 з приводу обставин стягнення із ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вартості мазуту марки М-100, переданого на зберігання від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також між ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та працівниками ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » ОСОБА_52 і ОСОБА_53 під час виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015, що полягало у сприянні усуненню останніми перешкод, пов`язаних з неможливістю розпорядження грошовими коштами, перерахованими 12.02.2016 на рахунок підприємства в цьому банку в той час, коли було розпочато процедуру виведення банку з ринку (10.02.2016). Також під час огляду виявлено документ у електронному вигляді під назвою «джентельменское соглашение» між ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та іншими особами, де вони ймовірно розподіляють між собою сфери впливу щодо господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також обумовлюють питання щодо зняття обвинувачення з директора на той час підприємства ОСОБА_54 (т. 5 а.с. 200-214);

- протоколі огляду від 13.03.2020, відповідно до якого оглядом матеріалів отриманих від операторів мобільного зв`язку підтверджуються обставини комунікації фігурантів провадження (т. 5 а.с. 215-221);

- наказі ІНФОРМАЦІЯ_28 №753/к від 18.02.2016 про внесення змін до наказу про розподіл повноважень між Міністром та заступниками, згідно з яким ОСОБА_55 організовує та відповідає за фінансово-господарську діяльність Міністерства та уповноважена Міністром на підписання документів фінансово-господарської діяльності (т. 5 а.с. 222-224);

- платіжних дорученнях від 12.02.2016 № 378 та від 22.02.2016 № 810, засвідчених підписами ОСОБА_55 , на підставі яких ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перераховано грошові кошти в розмірі 44 996 789, 76 грн (які 24.02.2016 повернуто до ДКСУ) та 9 182 823, 64 грн відповідно (т. 5 а.с. 225-226);

- платіжному дорученні від 24.02.2016 № 918, засвідченому підписом ОСОБА_14 , на підставі якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перераховано в цей же день з Державного бюджету України 44 996 789, 76 грн (т. 5 а.с. 227);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_55 від 19.03.2018, відповідно до якого остання повідомила, що будучи заступником ІНФОРМАЦІЯ_28 , відповідальним за підписання фінансово-господарських документів міністерства, 24.02.2016, тобто в день, коли ОСОБА_14 засвідчила своїм підписом платіжне доручення про перерахування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » грошових коштів у розмірі 44 996 789, 76 грн, вона перебувала на роботі, що підтверджується табелем обліку її робочого часу (т. 5 а.с. 228-230);

- протоколі допиту підозрюваного за ч. 1 ст. 205 КК ОСОБА_49 , відповідно до якого останній повідомив, що погодився на пропозицію за матеріальну винагороду стати директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підписував на виконання вказівок жінки, яка надавала консультації, документи про відкриття рахунку підприємства в АБ « ІНФОРМАЦІЯ_34 », будь-якими установчими документами підприємства, його печаткою він ніколи не володів та не розпоряджався (т. 5 а.с. 231-232);

- протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2019 та 15.04.2019, відповідно до якого ОСОБА_56  впізнав ОСОБА_11 як «замовника» його послуг в частині виконання функції фіктивного директора, та ОСОБА_16 , як особу, яка зимою 2016 року дала йому свої контакти з рекомендацією звертатися до неї, у випадку, якщо в нього виникнуть проблеми з правоохоронними органами (т. 5 а.с. 233-240);

- матеріалах тимчасового доступу до речей і документів в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_35 » згідно з якими встановлено, що управління рахунком ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », яке за версією органу розслідування, використовувалося для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, після перерахування грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 23.02.2016 та 29.02.2016 на загальну суму 54 179 613,40 грн здійснювалося ОСОБА_17 за місцезнаходженням офісного приміщення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_36 » ( АДРЕСА_2 ), директором якого був та залишається рідний брат ОСОБА_9 - ОСОБА_57 (т. 5 а.с. 241-250);

- висновку судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_37 від 10.12.2019 № 157/7, відповідно до якого через виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 у справі №63403/13 підтверджено розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 54 179 613,40 грн (т. 6 а.с. 1-19) 

- рішенні ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі № 910/22855/17 від 02.10.2019, згідно з яким судом відмовлено у задоволенні вимог ІНФОРМАЦІЯ_7 про стягнення в регресному порядку грошових коштів з ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в сумі 54 179 613,40 грн за результатами виплати відшкодування у справі № 41/207, а також рішеннями у справі №905/1965/19 якими ІНФОРМАЦІЯ_7 відмовлено у визнанні кредиторських вимог у справі про банкрутство ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »(т. 6 а.с. 20-42);

- протоколі негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіоконтролю особи від 06.04.2018, в якому зафіксовано розмови між ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ОСОБА_58 , під час яких останнього вони ймовірно інструктують щодо змісту та обсягу показань, які йому необхідно надати детективам Національного бюро під час проведення допитів у кримінальному провадженні, розповідають історію виникнення спірних правовідносин між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_38 » щодо передачі на зберігання мазуту, а у подальшому стягнення його вартості, а також порядок користування системою «Клієнт-Банк» (т. 6 а.с. 43-72).

- протоколі обшуку від 30.03.2018, відповідно до якого за результатами проведеного за місцем проживання директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ОСОБА_30 обшуку виявлено та вилучено аркуш паперу з текстом показань, які, за версією органу розслідування, ОСОБА_59 до початку проведення допиту в Національному бюро потрібно було вивчити та надати їх детективам Національного бюро (т. 6 а.с. 73-76); 

- протоколі огляду та протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 18.02.2020 та 26.12.2019, відповідно до яких останній детально описав схему злочину та розподіл ролей між особами, причетними до його вчинення, їх контактні номери телефонів, адреси поштових електронних скриньок (т. 6 а.с. 79-99);

- протоколі допиту підозрюваної ОСОБА_16 від 19.03.2020, відповідно до якого остання описала обставини залучення її ОСОБА_9 та ОСОБА_11 до укладення угоди про відступлення права вимоги від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », обставини залучення ОСОБА_9 ОСОБА_18 та вчинення останньою під виглядом юридично значущих дій заходів по блокуванню процедури стягнення грошових коштів на користь АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (т. 6 а.с. 100-103);

- протоколі огляду від 26.12.2017, відповідно до якого, під час огляду матеріалів кримінального провадження та електронних ресурсів встановлено факт використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_36 » ( АДРЕСА_2 ) ІР-адресою НОМЕР_1 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_39 » ( АДРЕСА_2 ) ІР-адресою НОМЕР_2 (т. 6 а.с. 109-113).

35.На переконання слідчого судді сукупність досліджених фактичних даних, які отримані детективами з різних, не пов`язаних між собою джерел доказів (документи, показання свідків, висновок експерта), свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри, оскільки вона дає достатні підстави вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру останньому та підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

36.Зокрема, ці докази у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що: (1) ОСОБА_9 міг бути одним із організаторів стверджуваної прокурором схеми заволодіння коштами Державного бюджету України шляхом звернення до ЄСПЛ та подальшого виконання рішення у справі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та координувати дії інших фігурантів кримінального правопорушення, у тому числі ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та інших осіб; (2) він ймовірно був обізнаний про спірний хаактер правових підстав для звернення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до ІНФОРМАЦІЯ_4 та подальшого отримання коштів з Державного бюджету України, оскільки право вимоги ще у 2013 році було відступлено на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; (3) ОСОБА_9 міг організувати укладення договору про відступлення права вимоги між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », що підтверджується показаннями свідків, документами та електронним листуванням; (4) ОСОБА_9 ймовірно забезпечив подання заяви до ЄСПЛ із приховуванням інформації про відступлення права вимоги, що, за версією сторони обвинувачення, мало істотне значення для прийняття ЄСПЛ рішення у справі; (5) ОСОБА_9 залучав адвоката та інших осіб для супроводу процедури звернення до ЄСПЛ, контролював підготовку документів та комунікацію між залученими до цього процесу особами; (6) ОСОБА_9 ймовірно підтримував контакти із службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_40 уповноваженого у справах ЄСПЛ, які, за версією сторони обвинувачення, сприяли прискореному та безумовному виконанню рішення ЄСПЛ; (7) ОСОБА_9 ймовірно організував використання підконтрольних та формально керованих юридичних осіб, а також номінальних директорів для реалізації схеми та приховування фактичного контролю над коштами; (8) після перерахування коштів з Державного бюджету України ОСОБА_9 ймовірно організував їх подальше перерахування через низку юридичних осіб, що за версією прокурора було зроблено з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; (9) ОСОБА_9 міг здійснювати фактичний контроль за використанням банківських рахунків товариств, залучених до таких перерахувань, у тому числі через осіб зі свого близького оточення та використання офісних приміщень, пов`язаних із його родичами; (10) ОСОБА_9 міг вживати заходів щодо узгодження показань свідків та інших учасників провадження, що підтверджується матеріалами НСРД, показаннями свідків та вилученими під час обшуків документами.

37.Отже такі докази дають підстави слідчому судді вважати, що викладені у повідомленні про підозру обставини кримінальних правопорушень могли мати місце. 

38.Водночас, заперечуючи обставини, викладені у повідомлені про підозру, а також достовірність та допустимість наданих стороною обвинувачення доказів на їх підтвердження, сторона захисту надала слідчому судді, серед інших, такі докази: рішення Європейського суду з прав людини від 09.07.2024 (заява № 63403/13) у справі «ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проти України»; науковий висновок фахівців у галузі кримінального права від 03.01.2024; матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000991; протоколи допиту свідка ОСОБА_19 , ОСОБА_33 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 від 21.06.2018, 20.04.2019, 04.07.2017, 17.11.2017, 12.02.2020, 29.07.2020; рішення ЄСПЛ від 06.07.2020 щодо відхилення клопотання про зняття імунітету з ОСОБА_9 ; наукові висновки д.ю.н, професорів, членів ІНФОРМАЦІЯ_41 ОСОБА_60 , ОСОБА_61 ; науково-правовий висновок фахівців ІНФОРМАЦІЯ_42 , д.ю.н., професора ОСОБА_62 ; науково-правовий висновок з питань співвідношення норм національного та міжнародного права при здійснення кримінального провадження; науково-правовий висновок, підготовлений к.ю.н., доцентом кафедри кримінального процесу ІНФОРМАЦІЯ_43 ОСОБА_63 , висновок спеціаліста з питань застосування та тлумачення практики Європейського суду з прав людини в кримінальному провадженні № 520170000000000361; лист керівника ІНФОРМАЦІЯ_44 від 24.04.2020 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про пропозиції щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню кримінальних правопорушень; заяву свідка ОСОБА_19 від 05.09.2018 з додатками; довідку щодо доказів, які були подані до ЄСПЛ, та які надані в кримінальному провадженні; протоколи огляду від 21.05.2019, 15.08.2018, 13.11.2017 (т. 1 а.с. 70-198, 209-212, т. 2 а.с 67-140, т. 3 а.с -1-27, т. 7 а.с. 3-14, 41-69, 178-185, т. 8 а.с. 1-148, т. 9 а.с. 1-194, т. 10 а.с. 1-208, т. 12 а.с. 2-49).

39.Водночас, на переконання слідчого судді, доводи сторони захисту та надані докази, на підтвердження того, що дії ОСОБА_9 були спрямовані виключно на законне виконання судового рішення в межах стандартних процедур ІНФОРМАЦІЯ_4 не спростовують всієї сукупності наданих детективом доказів на підтвердження обґрунтованості підозри та потребують перевірки та оцінки під час судового провадження, якщо обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 надійде до суду.

40.Відповідні доводи та докази сторони захисту свідчать про наявність між сторонами кримінального провадження спору щодо оцінки правомірності звернення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до ЄСПЛ, оцінки законності підстав для дружнього врегулювання спору в ІНФОРМАЦІЯ_4 та подальшого отримання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » коштів з Державного бюджету України, що є предметом доказування у даному кримінальному провадженні. Водночас слідчий суддя враховує, що на стадії досудового розслідування під час розгляду скарги сторони захисту на повідомлення про підозру стандарт доказування не передбачає встановлення винуватості особи поза розумним сумнівом. На цьому етапі слідчий суддя не здійснює остаточної оцінки доказів сторін з точки зору їх достовірності та достатності для постановлення обвинувального чи виправдувального вироку та не надає переваги позиції однієї зі сторін. Завданням слідчого судді є перевірка того, чи містять надані стороною обвинувачення матеріали сукупність фактичних даних, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у ймовірній причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.

41.За таких обставин наведені стороною захисту доводи та докази підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами під час подальшого судового розгляду кримінального провадження по суті (якщо обвинувальний акт щодо підозрюваного буде скеровано до суду), однак на даному етапі вони не є достатніми для висновку про очевидну необґрунтованість підозри або неможливість вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

42.Так, посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_9 був виключно адвокатом родини ОСОБА_12 , а не ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не спростовують наявних у матеріалах провадження відомостей про його фактичну участь у координації дій осіб, причетних до реалізації дій з отримання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » коштів з Державного бюджету України, а також про його взаємодію з іншими фігурантами кримінального провадження щодо питань, пов`язаних із відступленням права вимоги, зверненням до ЄСПЛ, виконанням рішення ЄСПЛ та подальшим рухом грошових коштів. 

43.Доводи захисту щодо відсутності доказів змови між ОСОБА_9 та іншими особами фактично зводяться до оцінки достатності та переконливості доказів для постановлення обвинувального вироку, що виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді скарги на повідомлення про підозру. При цьому слідчий суддя враховує, що для стадії повідомлення про підозру не вимагається наявність доказів, достатніх для доведення вини особи поза розумним сумнівом. 

44.Не заслуговують на увагу й доводи сторони захисту про відсутність збитків державному бюджету та нібито економію бюджетних коштів унаслідок укладення дружнього врегулювання у ЄСПЛ. Такі твердження є оціночними та становлять позицію сторони захисту щодо економічних наслідків прийнятих рішень, однак не спростовують фактичних даних, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема щодо відсутності у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » права вимоги на момент звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 та подальшого перерахування коштів з Державного бюджету. 

45.Посилання захисту на нові докази, у тому числі стенограму допиту свідка ОСОБА_10 від липня 2024 року, саме по собі не свідчить про необґрунтованість повідомленої підозри, оскільки оцінка таких доказів у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має здійснюватися судом під час розгляду справи по суті після безпосереднього дослідження всіх доказів у судовому засіданні. 

46.Доводи сторони захисту про те, що сторона обвинувачення спирається на копію договору про відступлення права вимоги, оригіналу якого слідство ніколи не мало, не свідчать про необґрунтованість підозри. Процесуальне законодавство дійсно вимагає від сторони кримінального провадження надання суду оригіналу документа (ч. 3 ст. 99 КПК). Водночас, згідно з положеннями цього ж законодавства для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: (1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; (2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; (3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони (ч. 3 ст. 99 КПК). Отже сторона обвинувачення не позбавлена можливості посилатися на копію договору про відступлення права вимоги для доведення причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень. 

47.Доводи сторони захисту щодо виходу сторони обвинувачення за межі своєї компетенції при оцінці підстав звернення до ЄСПЛ підлягають перевірці та оцінці під час подальшого судового розгляду, однак на даному етапі також не спростовують наявності достатніх даних, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_9 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями. 

48.Слідчий суддя також враховує, що більшість доводів сторони захисту фактично спрямовані на переоцінку доказів, встановлення фактичних обставин кримінального провадження та вирішення питання про винуватість чи невинуватість особи, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону належить до компетенції суду під час розгляду обвинувального акта по суті. 

49.За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що повідомлена ОСОБА_9 підозра ґрунтується на сукупності фактичних даних, які є достатніми для висновку про ймовірну причетність останнього до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому є обґрунтованою. 

 

Щодо доводів захисту про недопустимість доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру 

50.Розглядаючи доводи сторони захисту щодо недопустимості наданих детективом доказів слідчий суддя враховує позицію, викладену у низці рішень Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, згідно з якими визнання слідчим суддею недопустимими доказів на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів (як приклад, ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.08.2024 у справі № 991/5562/24).

51.Під час розгляду скарги захисники посилались на те, що ключові свідки обвинувачення давали показання під тиском, погрозами арешту або в обмін на обіцянки звільнення від відповідальності та деякі свідки пізніше змінили свої свідчення або прямо заявляли про маніпуляції з боку детективів під час допитів.

52.Надаючи оцінку цим доводам слідчий суддя, бере до уваги, встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

53.Під час розгляду скарги стороною захисту не було надано слідчому судді рішень будь-яких компетентних органів, які б встановили факт протиправного тиску на конкретних свідків у цьому кримінальному провадженні. За таких обставин висновки слідчого судді щодо недопустимості показань свідків були б явно передчасними. 

54.Окрім того, для кримінального провадження вирішальне зазначення матимуть лише показання, які безпосередньо сприйматиме суд під час судового провадження. Отже, навіть за умови стверджуваного стороною захисту тиску на свідків, останні зможуть під час подальшого змагального судового розгляду надати у присутності сторони захисту вільні показання, зокрема і щодо можливого тиску, яким суд буде зобов`язаний надати оцінку.

55.Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів з огляду на порушення адвокатської таємниці та гарантій адвокатської діяльності слідчий суддя зазначає, що подана захисником  ОСОБА_5 скарга не містить чіткого переліку фактичних даних (доказів), які на переконання сторони захисту були отримані з вказаними порушеннями та мають бути виключені з переліку доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру.

56.За таких обставин, вказані доводи не можуть бути перевірені та слугувати підставою для визнання конкретних доказів очевидно недопустимими.

57.Водночас слідчий суддя зазначає, що у питанні захисту адвокатської таємниці склалася судова практика, яку слідчий суддя враховує під час розгляду скарги захисника. Згідно з цією практикою гарантії адвокатської діяльності в частині охорони адвокатської таємниці не поширюються на відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення адвокатом чи за його участі (ухвали АП ВАКС від 04.03.2020 у справі № 991/1260/20 та від 04.05.2023 у справі № 991/1755/23). Такі гарантії адвоката втрачаються у разі можливого вчинення ним кримінального правопорушення, зокрема, не у зв`язку з реалізацією ним функцій адвоката (ухвала АП ВАКС від 09.07.2020 у справі № 991/4861/20 та від 03.06.2021 у справі № 991/2446/21). Також згідно з відповідною практикою адвокатська таємниця розповсюджується не на будь-яке спілкування між адвокатами, юристами щодо здійснення їх професійної діяльності, а лише на відомості, що безпосередньо стосуються обставин справи, в межах якої надається правова допомога на підставі відповідного договору (ухвала АП ВАКС від 07.06.2023 у справі № 991/4338/23).

58.Під час розгляду скарги захисника прокурор посилалася на те, що: (1) згідно з повідомленням про підозру  ОСОБА_9 є співучасником кримінального правопорушення спільно з ОСОБА_11 ; (2) серед доказів, якими обґрунтовується повідомлення ОСОБА_9 про підозру, є електронне листування, учасниками якого, в тому числі був ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , і таке листування не містило будь-яких консультацій з питань застосування законодавства, а стосується обходу існуючих правових процедур та порушення законодавства. 

59.За таких обставин, беручи до увагу стадію кримінального провадження, наведену вище судову практику та доводи прокурора слідчий, суддя доходить висновку, що самого лише посилання захисника на те, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 або іншими фігурантами провадження існували відносини як адвоката та клієнта не є достатнім для визнання всіх наданих прокурором доказів очевидно недопустимими. 

60.Щодо доводів сторони захисту про очевидну недопустимість зібраних стороною обвинувачення доказів в період з 01.06.2017 по 26.06.2022, оскільки такі докази були зібрані без дозволу ЄСПЛ на заняття імунітету з ОСОБА_9 , слідчий суддя зазначає про таке.

61.Питання щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_9 порушується стороною захисту не вперше. Так, відповідне питання вже було предметом розгляду слідчих суддів ІНФОРМАЦІЯ_45 та Апеляційної палати ВАКС під час розгляду ними відповідної скарги адвоката ОСОБА_64 . За наслідками такого розгляду Апеляційна палата ВАКС 05.08.2024 постановила ухвалу, згідно з якою відхилила доводи скарги адвоката ОСОБА_65 , зокрема ті, які стосувалися стверджуваної захисником недопустимості наданих стороною обвинувачення для обґрунтування підозри ОСОБА_9 доказів.

62.Щодо доводів захисника про недопустимість доказів, які були зібрані без дозволу ЄСПЛ на заняття імунітету з ОСОБА_9 та щодо посилань сторони захисту на рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.07.2020, узагальнено висновки суду апеляційної інстанції зводились до такого: 

-рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.07.2020 дійсно встановлено факт проведення щодо ОСОБА_9 слідчих дій без попереднього зняття імунітету, який випливав із статусу його дружини - судді ЄСПЛ; 

-водночас у провадженні наявні інші докази, отримані під час слідчих та процесуальних дій щодо інших осіб, а не безпосередньо щодо ОСОБА_9 ; 

-є допустимим використання таких доказів для підтвердження причетності ОСОБА_9 , оскільки вони були здобуті в межах розслідування стосовно інших фігурантів; 

-сам по собі факт встановлення причетності особи з імунітетом у результаті слідчих дій щодо інших осіб не робить відповідні докази недопустимими; 

-рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.07.2020 не містить конкретизації того, які саме слідчі дії були незаконними та які саме докази є недопустимими; 

-рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у знятті імунітету має процедурний характер і не є рішенням про порушення Україною конвенційних прав особи; 

-доводи захисту про те, що ЄСПЛ уже визнав усі наявні у справі докази неприйнятними, є безпідставними; 

-на стадії розгляду скарги на повідомлення про підозру не здійснюється повна оцінка допустимості та належності доказів, як при розгляді справи по суті; 

-визнання доказів недопустимими на стадії досудового розслідування можливе лише у випадку їх очевидної та безумовної недопустимості через істотне порушення прав людини; 

-доводи захисту не свідчать про очевидну та категоричну недопустимість доказів, а тому остаточна оцінка таких доказів можлива лише під час судового розгляду справи по суті.

63.Відповідні висновки суду апеляційної інстанції слідчий суддя враховує під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 . Водночас, слідчий суддя робить висновок, що захисником не було наведено суттєвих нових аргументів, які б давали підстави слідчому відступити від вказаних висновків суду апеляційної інстанції та дійти протилежного висновку про очевидну недопустимість наданих прокурором доказів щодо підозрюваного ОСОБА_9 внаслідок порушення імунітету.

64.Також слідчий суддя бере до уваги те, що з наданих прокурором матеріалів провадження дійсно убачається, що до моменту припинення дії відповідного імунітету щодо ОСОБА_9 безпосередньо не проводилися такі слідчі (розшукові) дії, як обшуки, допити чи негласні слідчі (розшукові) дії стосовно нього особисто, а значна частина доказів була отримана у межах розслідування щодо інших осіб та на підставі процесуальних рішень, прийнятих у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень. 

65.З цих підстав слідчий суддя доходить тих самих висновків, що і суд апеляційної інстанції під час оцінки аналогічних доводів сторони захисту щодо порушення імунітету під час збирання доказів. Тому слідчий суддя не вважає за необхідне повторно наводити висновки, які б дублювали вже сформульовані підходи суду апеляційної інстанції щодо допустимості доказів, наданих прокурором на обґрунтування підозри ОСОБА_9 .

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 369-372, КПК, слідчий суддя

 

ПОСТАНОВИВ:

 

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_9 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52026000000000006 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

 

 

 

Слідчий суддя   ОСОБА_1