Справа № 991/6467/26

Провадження 1-кс/991/6477/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

підозрюваної ОСОБА_3 і захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу захисника ОСОБА_4 на повідомлення про підозру

ОСОБА_3 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ромни Сумської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ),

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у кримінальному провадженні №52026000000000106 від 22.02.2026

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

20.05.2026 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 (далі - скаржник) на повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52026000000000106 від 22.02.2026, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/6467/26 (провадження 1-кс/991/6477/26).

20.05.2026 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_7 (далі - прокурор) про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52026000000000106 від 22.02.2026, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу передачі раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі № 991/6468/26 (провадження 1-кс/991/6478/26).

20.05.2026 ухвалою суду об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/6467/26 (провадження 1-кс/991/6477/26) матеріали судових справ №991/6467/26 (провадження 1-кс/991/6477/26), № 991/6468/26 (провадження 1-кс/991/6478/26).

21.05.2026 здійснено судовий розгляд із постановленням ухвал за скаргою і за клопотанням.

2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження.

2.1. Скаржник у скарзі просив: «1. Розглянути дану скаргу та задовольнити її. 2. Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 17.03.2026 року в частині висловлення 20.02.2026 ОСОБА_9 прохання надати неправомірну вигоду у особливо великому розмірі - 2 000 000 гривень, поєднаному з вимаганням у зв`язку із очевидною необґрунтованістю повідомленої підозри в цій частині. 3. Зобов`язати прокурора виключити відповідне формулювання з тексту повідомлення про підозру від 17.03.2026, що вручене ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №520260000000000106 від 22.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. 4. Розгляд скарги на повідомлення про підозру провести за обов`язкової участі захисника підозрюваної ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 . 5. Повідомити про дату та час судового засідання у встановлений законом спосіб»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52026000000000106 від 22.02.2026 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України…

17.03.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням, за попередньою змовою групою осіб…

Детально проаналізувавши викладені у письмовому повідомленні про підозру обставини та ознайомившись з наданими матеріалами кримінального провадження, сторона захисту дійшла до переконання, що стороною обвинувачення не дотримано вимог законодавства щодо встановлення наявності достатніх доказів для повідомлення про підозру в частині обґрунтованості тверджень про висловлення ОСОБА_3 прохання надати неправомірну вигоду у особливо великому розмірі 2 000 000 гривень, поєднаному з вимаганням, оскільки висновок про наявність у діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, в цій частині, не підтверджений належними та допустимими доказами, а ґрунтується виключно на односторонньому сприйнятті стороною обвинувачення показань, наданих заявником.

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру, всі ключові обставини, які сторона обвинувачення покладає в основу висновку про нібито висловлення прохання, визначення сум «1 000 000» та «2 000 000», а також надання їм значення неправомірної вигоди та штрафних санкцій, походять виключно з показань заявника - ОСОБА_10 . При цьому такі показання не підтверджені жодними іншими доказами, що виключає можливість перевірки їх достовірності та не відповідає стандарту «обґрунтованої підозри».

Саме по собі «прохання» у розумінні диспозиції ст. 368 КК України має передбачати чітко виражене, конкретне та недвозначне волевиявлення службової особи, спрямоване на одержання неправомірної вигоди, яке повинно бути підтверджене об`єктивними даними.

Водночас відсутність будь-якої фіксації розмови виключає можливість встановлення того, чи мало місце саме таке волевиявлення, чи відповідні твердження є виключно суб`єктивною інтерпретацією заявника.

Більше того, у матеріалах кримінального провадження відсутні результати негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- чи відеоконтролю особи, які б фіксували безпосередню комунікацію між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Так як, відсутні будь-які технічні записи розмов між ОСОБА_3 та заявником, об`єктивне встановлення змісту їх спілкування, характеру висловлювань, а також ініціативи сторін є неможливим. За таких умов неможливо достовірно з`ясувати, чи мало місце саме прохання з боку підозрюваної про надання неправомірної вигоди, чи, навпаки, ініціатива виходила від заявника у вигляді пропозиції надання такої вигоди.

Аналогічно, кваліфікуюча ознака «вимагання» також не підтверджена жодними об`єктивними доказами. Вимагання у розумінні кримінального закону передбачає наявність активної поведінки службової особи у формі примусу, погроз або створення таких умов, за яких особа змушена надати неправомірну вигоду для уникнення негативних наслідків.

Водночас матеріали провадження не містять жодного доказу, який би об`єктивно підтверджував наявність погроз, примусу чи реального створення перешкод у діяльності підприємства.

Посилання сторони обвинувачення на ніби висловлену підозрюваною фразу про те, що «озвучені суми не підлягають обговоренню», саме по собі не свідчить ані про наявність погроз, ані про примус, ані про вимагання у розумінні кримінального закону, оскільки є оціночним твердженням щодо порядку обговорення умов та не містить жодного елементу залякування, погрози настання негативних наслідків чи створення відповідного тиску. Таке висловлювання не може автоматично інтерпретуватися як протиправний вплив або вимагання, а тому не набуває доказового значення без підтвердження іншими об`єктивними даними. Відсутні будь-які об`єктивні дані, які б підтверджували реальність таких погроз, їх зміст, форму висловлення та причинно-наслідковий зв`язок із поведінкою заявника.

Таким чином, сторона обвинувачення фактично підміняє доказування обставин кримінального правопорушення суб`єктивним сприйняттям заявника, що суперечить вимогам ст. 91, 94 КПК України.

З огляду на викладене, відсутність об`єктивної фіксації розмови, її змісту та обставин, відсутність результатів НСРД у вигляді аудіо- чи відеоконтролю, а також відсутність будь-яких інших доказів, які б підтверджували як факт прохання, так і ознаки вимагання, виключає можливість встановлення ключових елементів об`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення та свідчить про необгрунтованість підозри у цій частині».

2.2. В судовому засіданні захисники ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і підозрювана ОСОБА_3 підтримали скаргу і просили таку задовольнити.

Прокурор ОСОБА_7 заперечував проти задоволення скарги, вважаючи її необґрунтованою.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК передбачено право на оскарження повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Ці норми введені в дію з 16.03.2018 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, та водночас пункт 4 §2 розділу 4 цього Закону визначив, що деякі норми (зокрема і норми пункту 10 частини 1 статті 303 КПК) вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом (тобто з 16.03.2018), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

3.2. КПК не містить визначення терміну «підозра», проте за своєю сутністю підозра - це первісне припущення щодо причетності конкретної особи до вчинення певного кримінального правопорушення, яке згодом може бути змінене або скасоване, чим підозра відрізняється від обвинувачення, яким відповідно до визначення цього терміну, який міститься в пункті 13 частини 1 статті 3 КПК, є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, установленому КПК.

Також підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки згідно з частиною 1 статті 276 КПК  повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру містить стаття 277 КПК, де визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до частин 1, 4 статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Водночас стаття 279 КПК визначає, що у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

КПК загалом не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Водночас КПК не визначає порядку перевірки підстав для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких норм щодо предмету судового контролю слідчим суддею такого повідомлення.

Разом з тим, частинами 1, 2 статті 22 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 статті 26 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Зміст вищенаведених норм КПК вказує на те, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді має бути винятково питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення в контексті перевірки наведених в відповідній скарзі аргументів.

3.3. Суд на підставі наявних матеріалів та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановив такі обставини:

22.03.2026 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000106 за ознаками кримінально правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК із таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення «Посадові особи державного контролюючого органу вимагають у гр. Р неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за не створення перешкод у подальшій господарській діяльності підприємства за результатами перевірки».

16.03.2026 ОСОБА_3 о 23 год. 40 хв. затримано на підставі частини 3 статті 208 КПК, тобто за наявності обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

17.03.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК.

18.03.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_11 у справі №991/2520/26 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на незаконне затримання ОСОБА_3 , подану в порядку статті 206 КПК у межах кримінального провадження №52026000000000106 від 22.02.2026.

19.03.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_11 у справі № 991/2555/26 задоволено частково клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування визначити до 14 травня 2026 року включно, одночасно визначено підозрюваній ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень, у разі звільнення підозрюваної ОСОБА_3 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на неї такі обов`язки: 1) прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють кримінальне провадження), прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 3) повідомляти слідчих, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування із заявницею у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , свідками у справі: головним державним інспектором управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_12 , головним державним інспектором управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_13 , головним державним інспектором управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_14 , заступником начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_15 ; 5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України, 6) носити електронний засіб контролю, термін дії обов`язків, покладених судом, визначено строком на 2 місяці з моменту внесення застави включно.

20.03.2026 ухвалою судді Апеляційної палати ,(АП) ВАКС ОСОБА_16 у справі №991/2555/26 повернуто клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про направлення провадження за клопотанням детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.02.2026 з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду міста Києва.

24.03.2026 у зв`язку із внесенням застави підозрювану ОСОБА_3 звільнено з-під варти.

31.03.2026 ухвалою колегії суддів АП ВАКС у складі судді - доповідача ОСОБА_17 , суддів ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у справі №991/2522/26 закрито провадження за клопотанням захисника підозрюваної ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_21 про направлення матеріалів клопотання про арешт майна ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №52026000000000106 від 22.06.2026 (справа № 991/2522/26) з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва.

01.04.2026 ухвалою колегії суддів АП ВАКС у складі головуючого - судді ОСОБА_20 , суддів ОСОБА_22 , ОСОБА_16 у справі 991/2555/26 задоволено заяви підозрюваної ОСОБА_3 та її захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про відмову від апеляційних скарг, закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисників підозрюваної ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді ВАКС від 19.03.2026 про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52026000000000106 від 22.02.2026.

06.04.2026 ухвалою колегії суддів АП ВАКС у складі судді - доповідача ОСОБА_17 , суддів ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у справі №991/2520/26 задоволено заяву захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_21 , залишено без розгляду клопотання про направлення матеріалів скарги на незаконне затримання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.06.2026 (справа №991/2520/26) з ВАКС до Печерського районного суду м. Києва.

12.05.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_23 у справі №991/5041/26 задоволено частково клопотання детектива НАБУ, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000106 від 22.02.2026, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також за фактом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 396 КК України до п`яти місяців, тобто до 16.08.2026.

3.4. Стаття 368 КК передбачає кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а частина 4 - за діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Предметом злочину, передбаченого статтею 368 КК, є неправомірна вигода, яка з врахуванням положень примітки до статті 364-1 КК може бути виражена в формі грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигод нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення полягає у таких формах: 1) прийняття пропозиції та/або обіцянки надання неправомірної вигоди, визначення чого міститься в примітці до статті 354 КК, а саме під пропозицією слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.; 2) одержання неправомірної вигоди; 3) прохання надати неправомірну вигоду.

Суб`єктивна сторона цього злочину передбачає наявність прямого умислу, тобто свідомого бажання отримати чи прохати надати неправомірну вигоду за усвідомлення особою незаконності її дій.

Суб`єктом злочину за цією статтею КК є винятково службова особа, якими в розумінні статей 364, 368, 368-5, 369 КК є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Частина 4 статті 368 КК передбачає наявність кваліфікуючих ознак, тобто коли предметом кримінального правопорушення є неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

В примітці до статті 368 КК визначено, що неправомірною вигодою в особливо великому розмірі є така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який для цілей кваліфікації такого діяння дорівнює половині прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року на підставі пункту 5 підрозділу І розділу ХХ і підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень, відтак особливо великий розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 КК, у 2026 році повинен становити не менше 832 000 грн. (3328 грн. х 500 х 0,5).

3.5. Згідно з текстом повідомлення про підозру та матеріалами кримінального провадження дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками частини 4 статті 368 КК як «прохання та одержання службовою особою, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням, за попередньою змовою групою осіб», за обставин, які обґрунтовуються зокрема посиланнями на такі докази: 1) заявою про вчинення кримінального правопорушення від 22.02.2026, згідно з якою ОСОБА_10 повідомила, що 20.02.2026 приблизно об 11:00 год. в приміщенні службового кабінету в ГУ ДПС у Сумській області, за адресою: вул. Ілілнська, 13, начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_3 висловила вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень за нестворення перешкод у подальшій господарській діяльності підприємства, що належить ОСОБА_10 за результатами перевірки, яку проводять співробітник ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; 2) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.02.2026, яким підтверджується факт вимоги надати неправомірну вигоду в розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень за нестворення перешкод у подальшій господарській діяльності підприємства, що належить ОСОБА_10 . У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_3 на аркуші паперу написала цифри 1 000 000 (один мільйон) та 2 000 000 (два мільйони) гривень та повідомила про те, що ОСОБА_10 повинна надати вказану суму коштів за те, аби перевірка на її підприємстві пройшла швидко та без проблем; 3) протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 13.03.2026, згідно з яким ОСОБА_10 детективами НАБУ на виконання постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину було вручено заздалегідь ідентифіковані грошові купюри в сумі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень; 4) протоколом обшуку від 16.03.2026, згідно з яким було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_3 у якому під час обшуку було виявлено та вилучено кошти в сумі 73 500 грн., які знаходились у куртці у вказаному домоволодінні, серії та номери купюр яких співпадають з тими, які зазначені в протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 13.03.2026; 5) протоколом обшуку від 16.03.2026, згідно з яким було проведено обшук службового кабінету начальника управління податкового аудиту ОСОБА_3 , під час якого в сумці, що належить ОСОБА_3 віднайдено грошові кошти в сумі 2 000 гривень, серії та номери купюр яких співпадають з тими, які зазначені в протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 13.03.2026, також під час обшуку вилучено мобільний телефон.; 7) протоколами за результатами проведення НСРД від 12.03.2026, якими підтверджується факт висловлення ОСОБА_3 прохання надати неправомірну вигоду та інші обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_3 та цьому клопотанні; 9) протоколами за результатами проведення НСРД від 18.03.2026, якими підтверджується факт отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди в розмірі 1 500 000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень та інші обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_3 та цьому клопотанні.

Ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_11 від 19.03.2026 у справі №991/2555/26 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зокрема містить висновок про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, який обґрунтовувався зокрема таким: «Щодо доводів сторони захисту про непідсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду та непідслідність детективам НАБУ, то слідчий суддя зазначає таке. Згідно зі змістом письмового повідомлення про підозру від 17.03.2026 ОСОБА_3 підозрюється у висловленні прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 2 000 000 грн, поєднаного з вимаганням, та одержанні 1 500 000 грн. Тобто, ОСОБА_3 інкримінується дві форми об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а діяння - прохання, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди у розмірі 2 000 000 грн, яке вважається закінченим з моменту висловлення такої вимоги. Відповідний розмір запитуваних коштів відповідає кількісній ознаці підслідності НАБУ за п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З долучених матеріалів, а саме протоколу НСРД від 13.03.2026 підтверджується, що початково сума неправомірної вигоди визначена у розмірі 2 000 000 грн, і була висловлена заявниці, а тому позиція сторони обвинувачення щодо інкримінування такої суми коштів у межах відповідної форми має правові підстави».

Слідчий суддя погоджується із вищенаведеним висновком і вважає, що згаданими доказами цілком правильно підтверджено обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні двох форм кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК.

Ба більше, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що первісна загальна сума неправомірної вигоди визначена заявником у розмірі 3 000 000 грн. та складалась з двох частин: 1) 1 000 000 грн. неправомірного донарахування податкових зобов`язань за результатами проведеної планової документальної перевірки, тобто коштів за вчинення ОСОБА_3 як службовою особою в інтересах третьої особи (держави) дій з використанням наданого їй службового становища, 2) 2 000 000 грн. як коштів, які мала отримати ОСОБА_3 для себе за вчинення як службовою особою в інтересах себе і третьої особи (держави) дій з використанням наданого їй службового становища.

Відтак фактичні донарахування за актом документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №1652/18-28-07-02-07/34754004/6 від 09.03.2026, відповідно до якого до ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» застосовано штрафні санкції в розмірі 1 550 924 гривні, у разі їх неправомірності, повинні включатись до фактичного розміру предмета кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, яке інкримінується ОСОБА_3 , додатково до фактично отриманої суми неправомірної вигоди у розмірі 1 500 000 гривень, тобто разом цей розмір складатиме 3 050 924 гривень.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що наявність зазначених у повідомленні про підозру інших кваліфікуючих ознак - поєднання з вимаганням і вчинення за попередньою змовою групою осіб -з огляду на триваюче досудове розслідування, під час якого повідомлена підозра може бути змінена як в сторону розширення, так і в сторону зменшення її обсягу, - наразі не може бути оцінено слідчим як вочевидь необґрунтована.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

Окрім того, належить зазначити, що норми пункту 10 частини 1 статті 303 КПК не передбачають можливості часткового скасування повідомлення про підозру у певній частині.

3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З огляду на недоведеність скаржником підстав для скасування повідомленої ОСОБА_3 підозри, в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 26.05.2026.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1 ____________________