Справа № 991/6034/26

Провадження № 1-кс/991/6044/26

У Х В А Л А

20 травня 2026 року місто Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

детектива - ОСОБА_3 ,

представників власників майна - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у зкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - НАБУ, детектив), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 (далі - САП, прокурор) про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000201 від 24.04.2024 (далі - кп № 52024000000000201),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання детектива НАБУ про арешт майна.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кп № 52024000000000201 за фактом, ймовірного, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи Ужгородської міської ради протягом 2021-2024 років, зловживаючи службовим становищем, у змові зі службовими особами суб`єкта оціночної діяльності ПП «Технології інформаційних систем аналізу», налагодили схему відчуження земельних ділянок комунальної власності в місті Ужгород за значно заниженою вартістю, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків для бюджету територіальної громади.

4.Учасники злочинної змови, використовуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК), згідно із яким не підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, мають змогу безконкурентно реалізовувати земельні ділянки за узгодженою заниженою вартістю.

5.З метою введення в оману депутатів Ужгородської міської ради, які голосують за ухвалення рішення про приватизацію таких земельних ділянок за заниженою вартістю, учасники злочинної змови забезпечують виготовлення завідомо недостовірних звітів про незалежну експерту оцінку та рецензій на такі звіти.

6.Для цього працівники Департаменту міської інфраструктури систематично, без проведення публічної закупівлі, укладають договори на проведення оцінки із підприємством ПП «Технології інформаційних систем аналізу».

7.Зокрема, у 2021 році Ужгородська міська рада затвердила проєкти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 2110100000:39:001:0109 та 2110100000:39:001:0100 (змінено на призначення «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства») та передала їх в оренду на 3 роки підприємствам ТОВ «Скай-Менеджмент» (42584307) та ТОВ «Дельта-Продактс» (42520662) відповідно.

8.Площа ділянки із кадастровим номером 2110100000:39:001:0100 становить 0,5263 га; а ділянки із кадастровим номером 2110100000:39:001:0109 - 0,5599 га.

9.Отримання цих ділянок в оренду не було направлене на здійснення будь-якої господарської діяльності на них, а слугувало лише підставою для отримання першочергового права на викуп ділянок та заволодіння ними шляхом придбання за завідомо заниженою вартістю.

10.Будь-яка господарська діяльність на них у 2021-2024 роках не велася, натомість на обох ділянках за цей період зареєстровано два об`єкти нерухомості із номерами «2786385721101» та «2848562221101», з однаковою назвою - «об`єкт незавершеного будівництва, автостоянка з прохідною, 15% готовності».

11.Детективом установлено, що ці земельні ділянки вільні від забудови та жодних будівельних конструкцій на них немає.

12.Водночас 28.03.2024 на черговій сесії Ужгородської міськради депутати ухвалили рішення № 1732 та № 1737 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» щодо двох суміжних земельних ділянок (кадастрові номери: 2110100000:39:001:0109 та 2110100000:39:001:0100) для ТОВ «Скай-Менеджмент» та ТОВ «Дельта-Продактс».

13.Однак звіти про експертну грошову оцінку цих земельних ділянок розроблялися ПП «Технології інформаційних систем аналізу» та згідно із цими звітами загальна вартість відчужуваних земельних ділянок склала 2 951 389 грн (без ПДВ), тобто з розрахунку 271,72 грн за 1 кв.м.

14.Натомість ринкова вартість цих земельних ділянок відповідно до висновків проведених судових експертиз становить 6 869 000 грн, тобто 632 грн за 1 кв.м.

15.Детектив зазначав, що придбання земельних ділянок із кадастровими номерами 2110100000:39:001:0109 та 2110100000:39:001:0100 здійснювалося в інтересах депутата Ужгородської міської ради ОСОБА_8 , який організував придбання цих ділянок за заниженою вартістю, використавши підставних осіб та реквізити двох юридичних осіб - ТОВ «Скай-Менеджмент», ТОВ «Дельта-Продактс».

16.Крім цього, ділянки із кадастровими номерами 2110100000:39:001:0109 та 2110100000:39:001:0100 є суміжними та знаходяться у безпосередній близькості із готельно-ресторанним комплексом «Кілікія» у м. Ужгород, бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 .

17.Також установлено, що директор ТОВ «Дельта-Продактс» ОСОБА_9 фактично виконує роботу завгоспа у комплексі «Кілікія» та є підлеглим ОСОБА_8 .

18.Тож детектив уважав, що внаслідок зловживання службовим становищем службовими та посадовими особами Ужгородської міської ради, ТОВ «Скай-Менеджмент», ТОВ «Дельта-Продактс» та ПП «Технології інформаційних систем аналізу» місцевим бюджетом було недоотримано близько 3,91 млн грн внаслідок заниження вартості земельних ділянок, що є тяжким наслідком від такого зловживання.

19.З огляду на це, в діях зазначених службових осіб Ужгородської міської ради, ТОВ «Скай-Менеджмент», ТОВ «Дельта-Продактс» та ПП «Технології інформаційних систем аналізу» вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК.

20.Крім цього, детектив установив, що ця діяльність службових осіб Ужгородської міської ради, ТОВ «Скай-Менеджмент», ТОВ «Дельта-Продактс», ПП «Технології інформаційних систем аналізу» та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа покупців земельних ділянок носить систематичний характер.

21.Зокрема, за цією схемою без проведення земельних торгів у 2022 та 2024 роках Ужгородська міська рада реалізувала за заниженою вартістю й інші земельні ділянки, а саме: земельну ділянку із кадастровим номером 2110100000:37:001:0234, площею 2,5505 га, розташовану за адресою: м. Ужгород, вул. Доманинська, 336, з оціночною вартістю 141,91 грн за 1 кв.м (загальна вартість - 3 619 414 грн); земельні ділянки із кадастровими номерами 2110100000:65:002:0070, площею 2,1542 га та 2110100000:65:002:0640, площею 0,6703 га, розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Мартина Сергія, з/д 4а, з оціночною вартістю за 143,15 грн за 1 кв.м та 149,82 грн за 1 кв.м відповідно (загальна вартість - 3 083 737 грн і 1 004 243 грн); земельну ділянку із кадастровим номером 2110100000:60:001:0277 площею 0,9742 га, розташовану за адресою: м. Ужгород, вул. Гранітна, 9, з оціночною вартістю 145,7 грн за 1 кв.м (загальна вартість 1 419 409 грн); земельну ділянку із кадастровим номером 2110100000:65:001:0053 площею 1,8766 га, розташовану за адресою: м. Ужгород, вул. М.Огарьова, 15, з оціночною вартістю 200,95 грн за 1 кв.м (загальна вартість - 3 771 027 грн); земельну ділянку із кадастровим номером 2110100000:15:001:0234 площею 0,204 га, розташовану за адресою: м. Ужгород, вул. М.Заньковецької, 1, з оціночною вартістю 724,57 грн за 1 кв.м (загальна вартість 1 478 122 грн).

22.Водночас ринкова вартість цих земельних ділянок відповідно до проведених земельно-оціночних експертиз становить в загальному 50 468 243,46 грн, що на 36 092 288,8 грн більше вартості, за яку вони були продані, що є відповідним збитком.

23.Крім того, під час досудового розслідування досліджуються обставини реалізації ще 9 ділянок у м. Ужгород із орієнтовним заниженням вартості продажу на понад 132 млн грн.

24.Детектив зазначав, що 05.03.2024 земельну ділянку із кадастровим номером 2110100000:15:001:0234 площею 0,204 га, розташовану за адресою: м. Ужгород, вул. Марії Заньковецької, 1, відчужено із комунальної власності на користь ТОВ «Україна-Плаза». Ціна викупу 1 478 122,80 грн.

25.Водночас під час досудового розслідування проведено судову земельно-оціночну експертизу, згідно із висновком якої ринкова вартість цієї ділянки на момент продажу становила - 6 811 000 грн.

26.Детектив покликався на те, що засновником ТОВ «Україна-Плаза» є ОСОБА_10 , а тому міг впливати на суб`єктів оціночної діяльності ТОВ «Технології інформаційних систем аналізу», які виготовили завідомо недостовірний звіт про незалежну оцінку та занизили вартість земельної ділянки із кадастровим номером 2110100000:15:001:0234 більше ніж в чотири рази.

27.Крім того, на переконання детектива, ОСОБА_10 міг бути у змові із службовими особами Ужгородської міської ради та депутатами міської ради, які забезпечували реалізацію ділянки за заниженою вартістю.

28.07.05.2026 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 28.04.2026 у справі № 991/4006/26 проведено обшук домоволодіння, що перебуває у користуванні ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 .

29.Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Apple Iphone 16 Pro» із маркуванням на корпусі НОМЕР_1 та із сім-карткою, на якій є маркування « НОМЕР_2 »; мобільний телефон марки «Apple Iphone» із маркуванням на корпусі НОМЕР_3 та із сім-карткою, на якій є маркування « НОМЕР_4 ».

30.Детектив зазначав, що ці телефони захищені системою логічного захисту у вигляді код-паролів, які ОСОБА_10 повідомити відмовився, тож через неможливість подолання системи логічного захисту їх було вилучено.

31.Однак сторона обвинувачення вважає необхідним накладення арешту на це майно з метою збереження речових доказів для проведення експертного дослідження з метою встановлення видалених файлів та фізичних властивостей інформації, що міститься у вилучених пристроях, оскільки наявні відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

32.Зважаючи на те, що ОСОБА_10 не надано паролі до вилучених мобільних телефонів, детектив уважав, що вони є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому постановою детектива від 08.05.2026 їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

33.Зважаючи на це, з метою забезпечення збереження речових доказів, детектив просив накласти арешт на вилучене майно.

Позиція учасників у судовому засіданні

34.У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання, здебільшого покликаючись на обставини, зазначені у ньому.

35.Представник власника майна ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні здебільшого покликався на обставини, зазначені у письмових запереченнях, зокрема на те, що детективами НАБУ в порушення ч. 3 ст. 236 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не було пред`явлено та надано копію ухвали слідчого судді про обшук власнику житлового будинку ОСОБА_11 . У протоколі обшуку детектив зазначив про вилучення мобільного телефона «Apple A 3292» з двома сім-картами та «Apple A 2890 Iphone» з однією сім-картою, тоді як в клопотанні про проведення обшуку зазначено про вилучення мобільного телефона марки «Apple Iphone 16 Pro» із маркуванням на корпусі НОМЕР_1 та із сім-карткою, на якій є маркування « НОМЕР_2 », та мобільного телефона марки «Apple Iphone» із маркуванням на корпусі НОМЕР_3 та із сім-карткою, на якій є маркування « НОМЕР_4 ».Понад це, під час проведення обшуку та вилучення мобільних телефонів з сім-картами детективами очевидно було здійснено втручання в конструкцію самих мобільних телефонів, під час якого і вилучені сім-карти, про що не було зазначено в самому протоколі обшуку. Також адвокат зазначав, що ОСОБА_10 не є і не був посадовою особою ТОВ «Україна-Плаза», а тому він не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 та ч. 2 ст. 364 КК. Договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 2110100000:15:001:0234 площею 0,2040 га, розташованої за адресою: м. Ужгород, вул. Марії Заньковецької, 1, було укладено між Ужгородською міською радою та ТОВ «Україна-Плаза» (в особі директора ОСОБА_12 ) 05.03.2024. Проте на час укладення цього договору ОСОБА_10 не був керівником, посадовою особою та учасником ТОВ «Україна-Плаза». Будь-яких перемовин щодо придбання цієї земельної ділянки з представниками Ужгородської міської ради він не вів. Частку 25% статутного капіталу ТОВ «Україна-Плаза» ОСОБА_10 придбав лише 09.09.2024 та тільки після цього він став учасником товариства. Тому адвокат просив відмовити у задоволенні клопотання.

36.Представник власника майна ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні також здебільшого покликалася на обставини, зазначені у письмових запереченнях, зокрема на те, що у клопотанні про арешт майна та доданих матеріалах відсутні будь-які докази або навіть посилання, які б свідчили про можливу причетність ОСОБА_10 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність в його діях об`єктивної чи суб`єктивної сторін складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК. Натомість у клопотанні йдеться про інших осіб, а відповідальність за інкриміновані їм дії не може бути автоматично чи опосередковано покладена на ОСОБА_10 , що виключає можливість застосування до його майна заходів забезпечення кримінального провадження. Крім цього, детективом не доведено відповідність вилученого майна критеріям речового доказу, визначного ст. 98 КПК, позаяк у клопотанні відсутні будь-які конкретні обставини, які б свідчили, що мобільні телефони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ, були набуті кримінально протиправним шляхом. Тож детективом не доведено існування правової підстави для накладення арешту у розумінні ст. 170 КПК. Також до клопотання про арешт не додано будь-яких підтверджень проведення експертного дослідження мобільних телефонів або навіть призначення відповідної експертизи. Тому адвокат просила відмовити у задоволенні клопотання.

Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу

Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження

37.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000201. До ЄРДР внесені відомості за фактами того, що: (1) службові особи органу місцевого самоврядування однієї з областей, зловживаючи своїм службовим становищем, продали у приватну власність земельні ділянки за зниженими цінами, внаслідок чого місцевим бюджетом недоотримано близько 38 млн грн; (2) службові особи органу місцевого самоврядування, діючи в змові з представниками приватних суб`єктів господарської діяльності, вчинили ряд юридично значущих дій в інтересах третіх осіб, в результаті чого було здійснено продаж земельних ділянок комунальної власності за зниженою ціною, чим нанесено збитки місцевому бюджету в сумі близько 78 млн грн; (3) службові особи приватного суб`єкта господарювання, які мають сертифікати суб`єктів оціночної діяльності, здійснили оцінювання об`єктів нерухомості та виготовили звіти про незалежну експертну оцінку, які містять неправдиві відомості, тобто склали та видали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення(а.п. 8).

38.28.04.2026 слідчий суддя ВАКС постановив ухвалу у справі № 991/4006/26, якою надав дозвіл на проведення обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_11 та у фактичному користуванні ОСОБА_10  (а.п. 133-141).

39.07.05.2026 на підставі зазначеної вище ухвали детективами НАБУ проведений обшук, за результатами якого складений протокол (а.п. 142-146).

40.Згідно із протоколом обшуку від 07.05.2026 детективами відшукано та вилучено: (1) мобільний телефон «Apple Iphone 16 Pro», маркування на корпусі НОМЕР_1 з сім-картою (маркування НОМЕР_2 ). Під чохлом також наявна сім-карта Magenta (маркування НОМЕР_5 ); (2) мобільний телефон «Apple Iphone 16 Pro А 2890», що містить сім-карту НОМЕР_4 .

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

41.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.

42.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).

43.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. 

44.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).

45.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 

46.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 

47.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. 

48.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

49.Згідно із ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. 

50.Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

51.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

52.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. 

53.Згідно із ч. 3 ст. 173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

54.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

55.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

56.Оскільки у клопотанні детектив просив накласти арешт на мобільні телефони з метою збереження речових доказів, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилученого під час обшуку майна.

57.Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

58.Отже, законодавством передбачено можливість тимчасового вилучення систем зв`язку і електронних носіїв інформації виключно у разі, якщо тимчасове вилучення передбачено ухвалою суду; власник обмежив доступ до інформації на відповідних носіях; майно отримано внаслідок кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; тимчасове вилучення безпосередньо пов`язано із необхідністю вивчення фізичних властивостей телефона та з метою його експертного дослідження.

59.Відповідно для вилучення таких носіїв інформації сторона обвинувачення під час проведення обшуку та у подальшому зобов`язана довести наявність зазначених умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.

60.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

61.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

62.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:

(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;

(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;

(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

63.Вилучені мобільні телефони не були знаряддям або об`єктом вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не є набутим кримінально протиправним шляхом, а тому самі по собі не мають ознак речового доказу.

64.Відповідно до протоколу обшуку від 07.05.2026 доступ цих мобільних телефонів захищений системою логічного захисту, тоді як власник ОСОБА_10 відмовився надавати детективам паролі для її подолання.

65.Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Україна-Плаза» 05.03.2024 набуло у власність земельну ділянку із кадастровим номером 2110100000:15:001:0234 площею 0,204 га, розташовану за адресою: м. Ужгород, вул. Марії Заньковецької, 1, шляхом викупилу із комунальної власності за 1 478 122,80 грн (а.п. 128).

66.Водночас відповідно до висновку експерта № СЕ25-28/7 від 31.10.2025 за результатами проведення оціночно-земельної експертизи ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:15:001:0234 площею 0,2040 га станом на 25.01.2024 складала не менше ніж 6 811 000 грн, станом на 22.02.2024 складала не менше ніж 7 196 000 грн, станом на 05.03.2024 складала не менше ніж 7 139 000 грн (а.п. 90-127).

67.Отже, доводи детектива про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК, є обґрунтованими.

68.Також установлено, що ОСОБА_10 є один із засновників та учасників ТОВ «Україна-Плаза» (з часткою 25%), а тому в його мобільних телефонах можуть зберігатися відомості щодо набуття цим товариством у власність зазначеної земельної ділянки.

69.Слідчий суддя відхиляє посилання адвоката на те, що станом на момент набуття ТОВ «Україна-Плаза» права власності на земельну ділянку, ОСОБА_10 не був засновником та учасником цього товариства, а тому на його мобільних телефонах не може бути відомостей, котрі мають значення для досудового розслідування, позаяк: (1) договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства дійсно був укладений 09.09.2024, проте між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , тобто між близькими особами, що не виключає обізнаність останнього про обставини набуття товариством земельної ділянки; (2) навіть після набуття частки у статутному капіталі ОСОБА_10 міг з`ясовувати, обговорювати обставини набуття товариством земельної ділянки.

70.З огляду на це, відомості щодо обставин набуття ТОВ «Україна-Плаза» права власності на спірну земельну ділянку можуть зберігатися на мобільних телефонах, котрі перебували у користуванні ОСОБА_10 .

71.Тож вилучені у ОСОБА_10 мобільні телефони можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.

72.Слідчий суддя відхиляє доводи адвоката про те, що детектив наводить лише припущення, коли стверджує про існування на вилучених мобільних телефонах певних відомостей, оскільки такі телефони обмежені системою логічного захисту, що об`єктивно унеможливлює проведення їх огляду.

73.08.05.2026 заступником керівника Третього підрозділу детективів Третього головного підрозділу детективів ОСОБА_14 скеровано службову записку керівнику Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ ОСОБА_15 , в якій повідомив, що 07.05.2026 у кп № 52024000000000201 проведено обшук та вилучено 7 мобільних телефонів, які мають систему логічного захисту та шифрування і потребують невідкладного огляду. Тому для надання консультацій та безпосередньої технічної допомоги під час проведення процесуальної дії виникла необхідність залучити в порядку ч. 2 ст. 71 КПК спеціаліста, який має спеціальні знання та навички у сфері інформаційних технологій.

74.Отже, на цій стадії кримінального провадження наведених детективом обставин та наданих доказів достатньо, для висновку про відповідність вилучених мобільних телефонів критеріям, установленим ст. 98 КПК.

75.Та обставина, що детективом не надано доказів винесення постанови про призначення експертизи з метою подолання системи логічного захисту вилучених мобільних телефонів, не свідчить про будь-які зловживання детектива, оскільки наразі до огляду мобільних телефонів залучено спеціалістів підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ, що на цій стадії є достатнім.

76.Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

77.З огляду на те, що на мобільних телефонах, ймовірно, містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що установлюються під час кримінального провадження, водночас ознайомлення із такими відомостями неможливе через необхідність подолання системи логічного захисту, то з метою збереження речових доказів на це майно може бути накладений арешт.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

78.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

79.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на мобільні телефони, котрі належать ОСОБА_10 , з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.

80.Такий арешт пов`язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.

81.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

82.Крім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - мобільних телефонів, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом, а також матиме строковий характер - до подолання системи логічного захисту та копіювання інформації, яка має значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Щодо інших доводів представників власника майна.

83.Адвокат ОСОБА_4 посилався на проведення обшуку із грубим порушенням прав ОСОБА_10 , однак в протоколі про проведення обшуку ОСОБА_10 та його адвокат будь-яких зауважень щодо процедури обшуку не навели.

84.Та обставина, що копія ухвали не була вручена безпосередньо власнику домоволодіння - ОСОБА_11 , на переконання слідчого судді, не становить порушення прав останньої або ОСОБА_10 , оскільки відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.

85.Як зазначив адвокат під час судового засідання, двері домоволодіння детективам НАБУ відчинив безпосередньо ОСОБА_10 , який за цією адресою проживав, тоді як протокол обшуку не містить відомостей про участь у цій процесуальній дії ОСОБА_11 .

86.Тому детективом правомірно була пред`явлена ухвала і надана її копія саме ОСОБА_10 .

87.Крім цього, доводи адвоката ОСОБА_5 про відсутність підстав для розгляду цього клопотання, оскільки детективом у прохальній частині не зазначено весь перелік майна, котрий був вилучений під час обшуку, слідчий суддя відхиляє, з огляду на таке.

88.Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

89.Згідно із ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

90.Отже, детектив наділений дискреційними повноваженнями щодо подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

91.Водночас слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК).

92.З огляду на це, подання детективом клопотання про арешт не усього переліку майна, котре вилучене під час обшуку, не перешкоджає розгляду цього клопотання.

93.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000201 від 24.04.2024 задовольнити.

Накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке було вилучене 07.05.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 у домоволодінні за адресою:  АДРЕСА_1 ,а саме:

(1) мобільний телефон «Apple Iphone 16 Pro» із маркуванням на корпусі НОМЕР_1 та із сім-картою з маркуванням « НОМЕР_2 »;

(2) мобільний телефон «Apple Iphone» із маркуванням на корпусі НОМЕР_3 та із сім-картою з маркуванням « НОМЕР_4 », з метою збереження речових доказів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1