Справа № 991/4264/26

Провадження 1-кс/991/4275/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

26 травня 2026 року          Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72026000420000002 та

ВСТАНОВИВ:

Вступ

1.04 травня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72026000420000002 (далі - Кримінальне провадження). 

2.Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа надійшла у провадження судді ОСОБА_1 .

3.Представник власника майна зазначає: 1) 21.11.2024 детективами БЕБ на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2024 проведений обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 ; 2) під час проведення обшуку вилучено, зокрема, мобільний телефон Iphone SE sn: НОМЕР_1 , мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G NE model:2109119DG, ноутбук HP ProBook 440 G5 sn: 5CD90202MV, блокнот синього кольору «НАФТОГАЗ ГРУПА», злиток схожий на золото 100g № 879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9, банкноти схожі на гроші в сумі 205 900 гривень, банкноти схожі на гроші в сумі 18 100 євро, банкноти схожі на гроші в сумі 233 600 доларів США; 3) ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2024 накладено арешт на частину вилученого майна, а саме на мобільні телефони, ноутбук та блокнот, в іншій частині відмовлено; 4) ухвалою Київського апеляційного суду від 27.02.2025 скасована ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2024 в частині відмови накладення арешту на частину майна і постановлена нова ухвала, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на злиток і гроші.

4.Вказані арешти накладено з метою збереження речових доказів. 

5.За твердженням адвоката необхідність скасування арешту майна обґрунтовується таким:

- надмірною тривалістю такого обмежувального заходу. Так, з моменту вилучення та накладення арешту на майно власника минуло більше року, і весь цей час воно перебуває у володінні органу досудового розслідування. За цей період можливим є проведення всіх необхідних процесуальних дій, в ході яких могло бути підтверджено або спростовано наявність на електронних пристроях даних, що цікавлять орган досудового розслідування;

- ОСОБА_4 про підозру увесь цей час не повідомлялось, його допит також здійснено не було;

- подальше утримання майна та позбавлення власника можливості володіти та користуватись майном не відповідає критеріям розумної співмірності між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований арешт.

6.Просить суд скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2024 року у справі № 761/44578/24 та Київського апеляційного суду , на майно, належне ОСОБА_4 .

7.Також просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2025 року про передачу коштів та злитку в управління Національному агенству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів . 

8.Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання. Зазначив, що доходи ОСОБА_4 , починаючи з 2006 року явно перевищують суми вилучених коштів, а тому вказане майно не може вважатися таким, що набуте злочинним шляхом. Усі відповідні документи і розрахунки надано слідчому судді та детективу НАБ України , яким передано справу за підслідністю від БЕБ. Зазначив, що відсутність процесуального статусу підозрюваного майже два роки свідчить про те, що вилучене майно має бути повернуто. Додатково повідомив, що ОСОБА_4 добровільно передав детективу ОСОБА_5 інформацію щодо подолання логічного захисту на мобільних пристроях після першого судового засідання 06 травня 2026 року.

9.Власник майна ОСОБА_4 підтримав доводи свого представника. Зазначив, що він офіційно має високі доходи, які дозволяють йому мати достатні збереження, тому просить повернути належне йому майно.

10.Детектив ОСОБА_5 зазначив, що дійсно ОСОБА_4 надав паролі і інформацію з комп`ютерної техніки скопійовано у повному обсязі. Утримувати вказане майно немає необхідності. Щодо доходів, то не погоджується із позицією власника майна, вважає, що доходів за усе життя не могло бути у готівці стільки на момент проведення обшуку. Також звернув увагу, що ОСОБА_4 придбав 2 квартири, гараж, автомобіль, тобто також і витрачав кошти. Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів і наразі слідство встановлює всі обставини, у тому числі, походження коштів та злитку, але попередньо вважають його набутим злочинним шляхом. Підозра ОСОБА_4 не повідомлялась. Заперечує щодо скасування арешту на гроші і злиток. 

11.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

ІІ. Нормативне обґрунтування

12.Чинний кримінальний процесуальний закон передбачає можливість скасування арешту майна шляхом подання відповідного клопотання.

13.Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

14.У ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

15.Статтею 159 КПК України визначено загальні положення тимчасового доступу до речей і документів. Частина друга цієї статті встановлює, що тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їхніх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їхніх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їхнього вилучення.

16.Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом передачі відповідних активів в управління в порядку, визначеному цим Законом, або їх реалізації. У разі надходження винесеного в межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління Національному агентству, за умови наявності судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство протягом 10 робочих днів повертає такі активи законному власнику (ч. 1, 6 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів »).

IV. Для вирішення цього клопотання слідчому судді потрібно перевірити таке:

-чи відпала потреба у накладенні арешту;

-чи накладено арешт обґрунтовано.

17.Перевіряючи вказані питання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

18.Детективами БЕБ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720230004100000030 за фактами, зокрема, ймовірного вчинення службовими особами АТ « Укргазвидобування », за попередньою змовою з іншими особами, запровадили протиправну схему з привласнення коштів АТ УГВ, шляхом завищення вартості та обємів виконаних робіт, які в подальшому по ланцюгу постачання перераховувалися на ряд підприємств з ознаками ризиковості, які, в свою чергу, були підконтрольні двадцять одній особі, серед яких вказано й ОСОБА_4 . 

19.Крім того, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами походження грошових коштів, вилучених під час обшуку в ОСОБА_4 . 

20.У подальшому кримінальне провадження № 720230004100000030 об`єднано з кримінальним провадженням № 720220004200000071 і присвоєно номер останнього. 

21.У рамках кримінального провадження № 720220004200000071 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року гроші та злиток, які були вилучені та арештовані у ОСОБА_4 передано в управління АРМА . 

22.Постановою прокурора від 13 квітня 2026 з кримінального провадження № 720220004200000071 виділено кримінальне провадження № 72026000420000002 за підозрами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України та за ч.ч. 1, 2 ст. 209 КК України.

23.Постановою прокурора від 13 квітня 2026 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

4.1.Арешт накладено обґрунтовано.

24.21.11.2024 детективами БЕБ на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2024 проведений обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 ; 

25.Під час проведення обшуку вилучено, зокрема, мобільний телефон Iphone SE sn: НОМЕР_1 , мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G NE model:2109119DG, ноутбук HP ProBook 440 G5 sn: 5CD90202MV, блокнот синього кольору «НАФТОГАЗ ГРУПА», злиток схожий на золото 100g № 879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9, банкноти схожі на гроші в сумі 205 900 гривень, банкноти схожі на гроші в сумі 18 100 євро, банкноти схожі на гроші в сумі 233 600 доларів США.

26.Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2024 накладено арешт на частину вилученого майна, а саме на мобільні телефони, ноутбук та блокнот, в іншій частині відмовлено.

27.Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.02.2025 скасована ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2024 в частині відмови накладення арешту на частину майна і постановлена нова ухвала, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на злиток і гроші.

28.На спірне майно накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

29.Слідчий суддя при накладенні арешту дійшов до таких висновків: 1) наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України; 2) рішення детектива про необхідність вилучення цих речей є виправданим; 3) не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_4 ; 4) накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження; 5) не застосування обмежень щодо відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до його знищення, сховання, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження; 6) враховуючи доведеність наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, заборона відчуження, розпорядження та користування вилученим майном виправдає ступінь втручання у право власності; на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

30.На переконання слідчого судді, арешт у кримінальному провадженні накладений обґрунтовано, відповідно до потреб досудового розслідування станом на 2024-2025 роки. Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва обґрунтовано прийшов до висновку, що майно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, про що також зазначив і Київський апеляційний суд , переглядаючи ухвалу слідчого судді. Крім того, Київський апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на гроші.

4.2.Відпала потреба у накладенні арешту.

31.Із положень статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

32.Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п. 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

33.Досліджуючи питання розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

34.З моменту вилучення телефонів, ноутбуку, блокноту, грошей, злитку та позбавлення його власника можливості користуватися цим майном минуло майже два роки.

35.Також слідчий суддя враховує ту обставину, що орган досудового розслідування здійснив копіювання відомостей з вказаної комп`ютерної техніки та провів огляди. 

36.Аналізуючи ст. 159 КПК України вбачається, що законодавець передбачив, що як джерело доказів у кримінальному провадженні можливе використання інформації, яка отримана шляхом копіювання. Отже, інформація, що отримана з пристроїв для опрацювання, передавання та зберігання електронної інформації або їхніх складових, має визнаватися належним та допустимим доказом, на що вказують також положення ч. 4 ст. 99 КПК України.

37.Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що потреба у подальшому арешті мобільних пристроїв, блокноту відпала, а інтереси досудового розслідування забезпечені без необхідності подальшого утримання органом досудового розслідування вказаного майна, а тому клопотання адвоката власника майна підлягає задоволенню.

38.Крім того, як вже зазначалось, наразі спірне майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Накладаючи арешт суд зазначив у своєму рішенні, що вилучені у ході обшуку кошти та злиток є речовими доказами, оскільки є підстави вважати, що вони можуть бути використані як доказ факту набуття вказаного майна, внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року арешт на спірне майно накладено з метою збереження речових доказів.

39.Цінність речового доказу полягає в його інформаційному потенціалі - здатності підтвердити або спростувати певні обставини справи. На переконання слідчого судді, якщо речовий доказ не містить доказової інформації або всі необхідні відомості вже зафіксовані (копійовані, досліджені), збереження такого майна під арештом невизначений час з метою його збереження не є необхідним заходом.

40.Протягом понад річного строку перебування майна у володінні органу досудового розслідування була можливість в повному обсязі вилучити з нього всю слідову інформацію, провести оцінку тощо. У світлі розслідування злочину, передбаченого ст. 209 КК України, визначальне значення має встановлення фактів надання правомірного вигляду (легальний статус) грошам або іншому майну, які були здобуті внаслідок вчинення іншого (предикатного) злочину.

41.Слідчому судді не надано доказів, які б свідчили про те, що органом досудового розслідування здійснювались відповідні дії з аналізу майнового стану власника майна та ймовірності незаконного походження вказаних коштів.

42.Разом з тим, суд має право вирішити питання повернення описаного майна через надмірну тривалість утримання лише після спливу розумного строку його утримання.

43.Слідчий суддя переконаний, що власник майна необґрунтовано тривало обмежується у праві володіти своїм майном.

44.Як вже зазначалось в ухвалі, з моменту вилучення майна (21.11.2024 року) минуло майже два роки. За цей час орган досудового розслідування про підозру ОСОБА_4 не повідомив, жодних слідчих дій з майном не проводив. 

45.Надані довідки ОК-5 з Пенсійного фонду України та інші документи надані власником (свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу, довідки про заробітну плату, зведена інформація про доходи, відомості про курс гривні до долара) свідчать про достатність його офіційних доходів мати можливість збереження, які на момент проведення обшуку могли перебувати у його квартирі. 

46.Так, за період з 10.02.2006 по 20.02.2009 заробітна плата ОСОБА_4 склала 251 688,59 грн, з 24.02.2009 по 22.11.2012 - 189 750,05 доларів США, за 2013 рік - 324004 грн, за 2014 - 397514 грн, за 2015 - 693868 грн, за 2016 - 1357446 грн, за 2017 - 2138532 грн, за 2018 - 2949768 грн, за 2019 - 3148821 грн, за 2020 - 3156258 грн, за 2021 - 4209943 грн, за 2022 - 3737486 грн, за 2023 - 3348071 грн, за 2024 - 2629281 грн. 

47.Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що потреба у подальшому арешті грошей та злитку відпала, а тому клопотання адвоката власника майна підлягає задоволенню також.

48.Крім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року гроші та злиток, які були вилучені та арештовані у ОСОБА_4 передано в управління АРМА .

49.Враховуючи, що слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту на майно ОСОБА_4 , то відповідно підлягає і скасуванню ухвала, якою передано в управління АРМА вказане майно (ухвала від 29 жовтня 2025 року).

50.Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів » Національне агентство протягом 10 робочих днів повертає такі активи законному власнику. 

Керуючись статтями 98, 99, 170, 173, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:

1.Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72026000420000002 - задовольнити.

2.Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року (справа № 761/44578/24), на:

2.1.мобільний телефон Iphone SE sn: НОМЕР_1 ;

2.2.мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G NE model:2109119DG;

2.3.ноутбук HP ProBook 440 G5 sn: 5CD90202MV;

2.4.блокнот синього кольору «НАФТОГАЗ ГРУПА».

3.Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року (справа № 761/44578/24), на:

3.1.Злиток схожий на золото 100g № 879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9;

3.2.Банкноти схожі на гроші в сумі 205 900 гривень;

3.3.Банкноти схожі на гроші в сумі 18 100 євро;

3.4.Банкноти схожі на гроші в сумі 233 600 доларів США.

4.Скасувати передачу, здійснену відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року, зазначеного у пунктах 3.1-3.4 резолютивної частини ухвали майна для здійснення управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя       ОСОБА_8