УХВАЛА

02 червня 2026 року

м. Київ

справа № 991/6455/24

провадження № 61-3292св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета 

спору - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем`яки Ігоря Володимировича на рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року у складі колегії суддів: Михайленко В. В., Мойсака С. М., Хамзіна Т. Р., та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Никифорова А. С., Чорної В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 році держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом до 

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. 

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2024 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Службу у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року позовну заяву задоволено частково. 

Визнано 1/2 квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер реєстраційний номер: 1068376980000), яка належить ОСОБА_1 на праві власності, необґрунтованим активом.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість 1/2 частини квартири, що складає 1 803 150,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Скасовано арешт, накладений на:

- нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 3,3 кв. м, реєстраційний номер: 1126256380000;

- нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), загальною площею 5,2 кв. м, реєстраційний номер: 1126042980000;

- нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), загальною площею 7,1 кв. м, реєстраційний номер: 1121108080000;

- нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), загальною площею 4,9 кв. м, реєстраційний номер: 1125431680000;

- нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), загальною площею 4,1 кв. м, реєстраційний номер: 1125354880000;

- автомобіль LAND ROVER DISCOVERY, 2013 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 .

Постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем`яки І. В. залишено без задоволення, рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року залишено без змін. 

13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Вищого антикорупційного суду 

від 06 березня 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з обов`язковими вказівками щодо застосування стандарту «переваги більш вагомих доказів», заборони надмірного формалізму та необхідності оцінки інтересів дітей як істотної обставини.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц та постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 991/7187/24 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

13 березня 2026 року прокурорСпеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем`яка І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання необґрунтованими активів - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер реєстраційний номер: 1068376980000) (у т.ч. 1/2 частини квартири, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ), вартістю 3 606 299,00 грн, а також автомобіля LAND ROVER DISCOVERY, 2013 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 684 723,96 грн, стягнення їх на користь держави, та ухвалити нове судове рішення, яким позов у цій частині задовольнити.

Підставами касаційного оскарження судових рішень прокурор зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 

від 24 січня 2024 року у справі № 991/1786/22, від 20 червня 2024 року у справі 

№ 991/5169/23, від 29 жовтня 2025 року у справі № 991/7187/24 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень ЦПК України щодо можливості пред`явлення/задоволення позову при обрахунку сукупної вартості активів на підставі поданих декларацій, набутих у різні звітні періоди у випадку, якщо вартість окремого активу не перевищує 1 003 500,00 грн (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 400, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем`яки Ігоря Володимировича на рішення Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року призначити до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи № 991/6455/24 і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Судді Є. В. Синельников

 

О. М. Осіян

 

В. В. Шипович