Справа № 991/3227/24

Провадження №11-кп/991/114/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_6 ,

розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 23.04.2026 про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника.

Історія провадження

1.23.04.2026 ухвалою Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надано дозвіл на примусовий вхід до житла на виконання рішення суду про конфіскацію майна боржника ОСОБА_8 (далі - ухвала суду).

2.06.05.2026 адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на цю ухвалу суду, яка надійшла до Апеляційної палати ВАКС 12.05.2026.

3.14.05.2026 Судом відкрите апеляційне провадження та 21.05.2026 закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до апеляційного розгляду.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

4.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено подання представника Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області про примусовий вхід до житла боржника; (2) надано дозвіл на примусовий вхід до житла з метою проведення виконавчих дій на виконання рішення суду про конфіскацію майна боржника ОСОБА_8 [за адресами відповідно до переліку, зазначеного в ухвалі].

5.Ухвала мотивована таким: (1) вироком Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину за частиною 4 статті 369 КК та йому призначено покарання, зокрема, у вигляді конфіскації усього належного на праві власності майна; (2) суд у вироку ухвалив конфіскувати, зокрема, об`єкти нерухомого майна, щодо примусового проникнення до яких наявні подання представника виконавчої служби; (3) 10.10.2025 цей вирок набрав законної сили, а 29.10.2025 на підставі виконавчого листа ВАКС відкрито виконавче провадження щодо конфіскації усього належного ОСОБА_8 майна; (4) встановлено, що під час вчинення виконавчих дій не вдалося отримати доступ до приміщень боржника, які перелічені у поданнях; (5) державний виконавець вжив достатніх заходів для отримання доступу до цих об`єктів нерухомого майна, однак без застосування примусу такий доступ забезпечити неможливо; (6) враховуючи зазначене, наявні підстави для задоволення подань представника виконавчої служби про примусове проникнення до приміщень, розташованих за адресами, зазначеними в ухвалі суду.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

6.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просила: (1) скасувати оскаржувану ухвалу в частині, якою задоволені подання, та (2) ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання.

7.Апеляційна скарга містить доводи щодо: (1) порушення оскаржуваною ухвалою прав та інтересів ОСОБА_7 та (2) незаконності ухвали.

8.В апеляційній скарзі адвокат зазначила, що оскаржувана ухвала стосується прав та інтересів ОСОБА_7 , з огляду на таке: (1) твердження суду про те, що об`єкти нерухомості, щодо яких надано дозвіл на примусове проникнення, належать ОСОБА_8 [брату особи, в інтересах якої подана апеляція], не відповідає дійсності; (2) наведене підтверджується тим, що відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_8 не має зареєстрованого права власності на такі об`єкти, натомість їх власником є його батько ОСОБА_9 ; (3) останній помер у 2023 році та його спадкоємцями є особа, в інтересах якої подана апеляційна скарга, - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при цьому останній спадщину не приймав та права на таке майно не реєстрував; (4) ОСОБА_8 12.06.2023 подав до нотаріуса заяву про відмову від спадщини на користь свого брата ОСОБА_7 , в свою чергу останній у 2024 році подавав заяву про прийняття спадщини їх батька ОСОБА_9 , проте отримав відмову через обтяження, обумовлене укладеними спадковими договорами; (5) ОСОБА_8 дійсно мав укладені із його батьком спадкові договори та міг за ними набути право власності на об`єкти нерухомого майна, проте такого права не набув, оскільки не вчинив його державну реєстрацію відповідно до закону; (6) крім того, такі спадкові договори є предметом позову щодо визнання їх недійсними у судовій справі, яка перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді міста Харкова; (7) отже, враховуючи те, що ОСОБА_8 відповідно до закону не набув право власності на об`єкти нерухомого майна та між ним та особою, в інтересах якої подана апеляція, існує спір, за наслідками якого останній може мати право успадкувати належне їх батьку майно, оскаржуване рішення стосується прав та інтересів ОСОБА_7 .

9.Апеляційна скарга також містить твердження, що суд в оскаржуваній ухвалі не встановив, що боржник чинить перешкоди у вільному доступі до майна, та відомості, які необхідні для опису об`єктів нерухомого майна, можуть бути одержаними із технічної документації, що не потребує примусового проникнення до таких об`єктів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

10.Представник виконавчої служби у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що: (1) з метою виконання вироку суду державним виконавцем вживалися заходи щодо встановлення майна боржника, проте доступ до місцезнаходження майна відсутній та вимоги виконавця боржником проігноровані; (2) відсутність такого доступу фактично унеможливлює виконання судового рішення про конфіскацію майна; (3) в оскаржуваній ухвалі суд всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для надання дозволу на примусовий вхід до житла боржника; (4) з наведених мотивів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката.

Позиції учасників провадження

11.Адвокат  ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

12.Прокурор ОСОБА_6 зазначила, що оскаржуване судове рішення не стосується прав та інтересів ОСОБА_7 , тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою його представника відповідно до положень частини 1 статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підлягає закриттю.

13.Представник Дергачівського відділу Державної виконавчої служби направила заяву про здійснення розгляду без її участі. 

14.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи (частина 2 статті 372 ЦПК).

Мотиви та оцінка Суду

15.Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина 1 статті 17, частина 1 статті 352 ЦПК).

16.Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини 1 статті 362 ЦПК).

17.Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК (постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 17.02.2020 у справі № 668/17285/13-ц).

18.Таким чином, у цьому провадженні Суд першочергово має з`ясувати чи вирішувалося оскаржуваною ухвалою питання про права, свободи, інтереси, обов`язки особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, - ОСОБА_7 як особи, яка не брала участі у справі.

19.Суд надає негативну відповідь на це питання з таких мотивів.

20.Відповідно до усталеної практики КЦС ВС: (1) стаття 352 ЦПК визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків; (2) при цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним; (3) за таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах; (4) рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанови КЦС ВС від 16.04.2025 у справі № 583/1633/20, від 14.05.2025 у справі № 753/15296/20, від 29.10.2025 у справі № 297/4270/24, від 27.11.2025 у справі № 755/3762/14, від 16.12.2025 у справі № 705/1073/25, від 30.01.2026 у справі № 676/2248/22, від 01.04.2026 у справі № 757/28809/24-ц).

21.Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що: (1) її резолютивна частина стосується тільки ОСОБА_8 - надано дозвіл на примусовий вхід до житла з метою виконання рішення суду про конфіскацію майна ОСОБА_8 за конкретними адресами; (2) її мотивувальна частина також містить твердження та висновки виключно щодо інтересів ОСОБА_8 . Так, зі змісту вбачається, що: 1) оскаржувана ухвала постановлена за поданнями державного виконавця про примусовий вхід до житла боржника ОСОБА_8 у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа щодо ОСОБА_8 ; 2) надано дозвіл на примусовий вхід до об`єктів нерухомого майна, майнові права на яке належать ОСОБА_8 ; 3) зазначене обумовлене необхідністю виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024, яким ОСОБА_8 визнано винуватим та призначено покарання у вигляді конфіскації усього належного йому на праві власності майна, а також цим вироком ухвалено конфіскувати об`єкти, на проникнення до яких надано дозвіл оскаржуваною ухвалою.

22.Отже, як резолютивна, так і мотивувальна частини оскаржуваної ухвали стосуються виключно прав та інтересів ОСОБА_8 та не містять жодних висновків та тверджень щодо особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, - ОСОБА_7 .

23.Ключові доводи апелянта зводяться до того, що оскаржуване судове рішення стосується прав та інтересів ОСОБА_7 , з огляду на те, що: (1) ОСОБА_8 хоч і міг набути право власності на об`єкти нерухомого майна на підставі спадкових договорів, проте відповідно до закону його не набув, оскільки не здійснив державну реєстрацію прав на такі об`єкти; (2) між ОСОБА_8 та особою, в інтересах якої подана апеляція, існує спір, що перебуває на розгляді у суді, за наслідками якого ОСОБА_7 може успадкувати належне їх батьку ( ОСОБА_9 ) майно.

24.Суд відхиляє ці твердження адвоката з огляду на таке.

25.Вироком Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 під час вирішення питання про залишення без змін накладеного арешту на об`єкти нерухомого майна та конфіскацію майна ОСОБА_8 встановлено, що: (1) майно було предметом укладених спадкових договорів між ОСОБА_8 та його батьком ОСОБА_9 та на це майно накладено заборону відчуження; (2) згідно з частиною 1 статті 1302 Цивільного кодексу України за спадковим договором одна сторона зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони і в разі його смерті набуває право власності на її майно; (3) спадковими договорами передбачено, що право власності на майно, що є його предметом, виникає у ОСОБА_8 в разі смерті ОСОБА_9 ; (4) встановлено, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказів невиконання договору суду не надано; (5) склалася ситуація, за якої у ОСОБА_8 після смерті батька з`явилося право власності на вказане майно, однак він не здійснив державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно; (6) суд у вироку, аналізуючи положення законодавства та спадкових договорів, дійшов висновку, що обвинувачений має майнові права на об`єкти нерухомого майна, і хоча його право власності не зареєстроване відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», таке майно підлягає конфіскації.

26.Отже, оскаржуваною ухвалою надано дозвіл на примусовий вхід до тих об`єктів нерухомого майна, майнові права на які належать ОСОБА_8 , та які підлягають конфіскації відповідно до вироку Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 (це рішення набрало законної сили 10.10.2025 та є обов`язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 21, частини 1 статті 533 КПК). Тобто ухвала про примусовий вхід до житла спрямована виключно на забезпечення здійснення виконавчих дій, направлених на виконання вироку суду стосовно ОСОБА_8 , та не стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_7 .

27.Крім того, в аспекті доводів адвоката про нездійснення державної реєстрації ОСОБА_8 права власності на майно Суд додатково звертає увагу, що: (1) державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації; (2) при дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає; (3) суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постанови КЦС ВС від 27.02.2026 у справі № 753/11052/22, від 18.02.2026 у справі № 466/4821/23, від 30.07.2025 у справі № 369/15556/19, від 22.05.2024 у справі № 187/12/230). Отже, нездійснення державної реєстрації права на майно не може свідчити про відсутність у ОСОБА_8 підстав для набуття на них права власності, що й було враховано судом у вироку при вирішенні питання про конфіскацію майна ОСОБА_8 .

28.Апелянт також стверджує, що ОСОБА_7 (особа, в інтересах якої подано апеляційну скаргу) може набути право власності на майно (щодо якого надано дозвіл на примусове проникнення) за наслідками розгляду позову про визнання спадкових договорів недійсними, який наразі перебуває у провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова. В цьому аспекті Суд звертає увагу, що: (1) станом на дату ухвалення оскаржуваної ухвали ОСОБА_7 не набув і не підтвердив у встановленому законом порядку жодного речового права на об`єкти нерухомого майна, щодо яких надано дозвіл на примусовий вхід; (2) наявність спору щодо спадкових договорів сама по собі не породжує у ОСОБА_7 права на таке майно, не зупиняє виконання вироку про конфіскацію майна та не свідчить про те, що оскаржувана ухвала стосується або порушує права, інтереси та обов`язки цієї особи; (3) непідтверджений та гіпотетичний (ймовірний) правовий зв`язок із об`єктами, щодо яких надано дозвіл на примусовий вхід, не може слугувати підставою для висновку, що в оскаржуваному рішенні вирішено питання про права, інтереси, обов`язки ОСОБА_7 .

29.Крім того, апелянт посилається на заяву ОСОБА_8 від 12.06.2023 про відмову від спадщини на користь свого брата ОСОБА_7 . Разом з тим, ця обставина не може впливати на те, що оскаржуване рішення стосується прав та інтересів ОСОБА_7 , оскільки: (1) як стверджує апелянт 16.06.2024 ОСОБА_7 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, проте отримав відмову через обмеження, накладені спадковими договорами, отже (2) така відмова від спадщини не могла припинити або передати іншій особі права, які виникли у ОСОБА_8 на підставі спадкових договорів, укладених із його батьком ОСОБА_9 .

30.Більше того, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно, щодо якого виник спір, зокрема, після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків (постанова Великої Палати ВС від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц).

31.Враховуючи те, що: (1) оскаржуваною ухвалою надано дозвіл на примусове проникнення до житла, майнові права на яке належать ОСОБА_8 ; (2) судове рішення прийняте в порядку виконання вироку суду та регулює виключно питання примусового доступу державного виконавця до приміщень з метою проведення виконавчих дій, спрямованих на виконання вироку суду стосовно ОСОБА_8 ; (3) ОСОБА_7 не є стороною виконавчого провадження, суду не надано жодних доказів щодо наявності у нього речових прав на об`єкти нерухомого майна (щодо яких надано дозвіл на примусове проникнення), а наявність спору про визнання спадкових договорів недійсними та гіпотетичне право на спадкування такого майна в майбутньому не спростовує цих висновків, - колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_7 як особи, яка не брала участь у справі, та провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 підлягає закриттю.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

32.Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної ухвали не підлягають розгляду колегією суддів, оскільки оскаржуване рішення не стосується прав, свобод, інтересів ОСОБА_7 та не встановлює обов`язків для нього. Наведене узгоджується із позицією КЦС ВС про те, що коли в апеляційному порядку переглядається судове рішення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи, то суд апеляційної інстанції передусім має з`ясувати те, чи дійсно таке рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів такої особи, та виключно у тому разі, якщо суд встановить, що таке рішення стосується прав та інтересів такої особи, суд має надати оцінку іншим доводам щодо невідповідності рішення суду вимогам законності та обґрунтованості. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю та, відповідно, рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (зокрема, постанови КЦС ВС від 27.05.2026 у справі № 569/5193/25, від 18.03.2026 у справі № 619/4644/18, від 16.04.2025 у справі № 583/1633/20, від 25.02.2025 у справі № 310/3189/21, від 06.01.2025 у справі № 753/405/20, від 03.04.2024 у справі № 310/3189/21).

33.Керуючись статтями 259, 352, 362, 381-384 ЦПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 23.04.2026 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3