Справа № 991/372/26

Провадження 1-кп/991/4/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

 

02 червня 2026 року м. Київ

 

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора в залі суду ОСОБА_5 , обвинувачених в режимі відеоконференції

з власних технічних засобів   ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників - адвокатів в залі суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 

захисника - адвоката в режимі відеоконференції 

з власних технічних засобів   ОСОБА_12 , 

 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_13 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_18 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_19 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_20 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_21 ,  ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_22 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за останньою відомою в Україні адресою: АДРЕСА_16 , останнє відоме місце проживання за кордоном: АДРЕСА_17 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

 

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.

20 січня 2026 року та 02 червня 2026 року до суду надійшли клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_12 про судовий виклик в порядку, визначеному частиною 7 статті 135 КПК України. Клопотання мотивовані тим, що ОСОБА_13 у зв`язку з військовою агресією російської федерації 02 березня 2022 року (тобто за 2 роки та майже 2 місяці до складання відповідного повідомлення про підозру - 23 квітня 2024 року) зі своєю на той час дружиною та дітьми офіційно (під контролем відповідних державних органів) перетнув межі державного кордону України, що підтверджується інформацією ДПС України. Відповідно, ОСОБА_13 як національним законодавством України, так і міжнародними нормами гарантоване вільне пересування як територією України, так і територіями іноземних держав, оскільки станом на дату виїзду з території України були відсутні будь-які обмеження у вільному виїзді з території країни, а отже неможливо стверджувати про його переховування від правоохоронних органів України, так як будь-якого процесуального статусу у будь-якому кримінальному провадженні станом на 02 березня 2022 року він не мав. При цьому, будь-яких викликів чи процесуальних документів ні у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, ні у будь-якому іншому ОСОБА_13 до моменту виїзду за кордон не отримував. ОСОБА_13 , побоюючись за життя та здоров`я своє та своєї сім`ї, змушений був залишитися за межами України та перебувати у визначеній на вільний розсуд державі. ОСОБА_13 прибув до Португальської Республіки, в Посольстві України в Португальській Республіці став на консульський облік та тривалий час мешкав за адресою: АДРЕСА_21. Правоохоронним органам України достеменно відомо про легальний виїзд ОСОБА_13 за кордон та проживання в Португальській Республіці за відповідною адресою. Однак, знаючи про законне проживання останнього за кордоном, в порушення ч. 7 ст. 135 та ч. 1 ст. 281 КПК України, належних повідомлень про виклик ОСОБА_13 до правоохоронних органів України, або ж вручення йому відповідних документів про набуття правового статусу підозрюваного в порядку міжнародно-правової взаємодії, правоохоронними органами України не здійснювалось. В подальшому ОСОБА_13 відповідно до укладеного 16 лютого 2026 року строкового договору оренди житлового приміщення з 25 лютого 2026 року мешкає у будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_18 та АДРЕСА_19 , терміном до 27 лютого 2029 року. Направлення головуючою у справі повісток про виклик засобами поштового зв`язку вважає незаконними, а відмітки у відповідному трекінгу "Укрпошти" від 08 квітня 2026 року та 05 травня 2026 року - такими, що свідчать про те, що кур`єр намагався привезти посилку, але не зміг цього зробити через відсутність доступу до адреси (зачинений під`їзд, відсутність світла для роботи домофона чи ліфта, або ж небезпека в районі).

Відтак захисник клопотав здійснити судовий виклик ОСОБА_13 для участі в підготовчому судовому засіданні з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 2019000000000585 від 15 липня 2019 року (справа № 991/372/26), повідомивши останньому у порядку, визначеному ч. 7 ст. 135 КПК України, та Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах, ратифікованою із заявами і застереженнями Законом України № 44/98-ВР від 16 січня 1998 року, тобто в порядку виклику особи, яка проживає за кордоном, саме за адресою: ділянка АДРЕСА_18 та АДРЕСА_19 .

19 травня 2026 року на стадії підготовчого провадження надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_13 . В обґрунтування поданого клопотання прокурор послалася на положення ч. 3 ст. 323 КПК України та зазначила, що на даний час сторона обвинувачення володіє відомостями, передбаченими зазначеною нормою, а саме: щодо місця перебування обвинуваченого ОСОБА_13 та факту оголошення його у міжнародний розшук; щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_13 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; а також щодо обізнаності обвинуваченого ОСОБА_13 про здійснення стосовно нього кримінального провадження.

Стосовно місця перебування обвинуваченого ОСОБА_13 та факту оголошення його у міжнародний розшук прокурор вказала, що конкретне місце перебування ОСОБА_13 стороні обвинувачення невідоме. Відповідно до відомостей автоматизованої системи "АРКАН" встановлено, що 02 березня 2022 року ОСОБА_13 на автомобілі д.н.з. НОМЕР_1 покинув територію України через пункт пропуску "Вилок" в сторону Угорщини та до цього часу не повертався. Місце його перебування органу досудового розслідування невідоме. Постановою детектива НАБУ від 07 травня 2024 року оголошено національний та міжнародний розшук на той час підозрюваного ОСОБА_13 , відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно листів Державної міграційної служби України та Міністерства закордонних справ України встановлено, що ОСОБА_13 не звертався до територіальних підрозділів ДМС з питань оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон у встановленому законом порядку, а також щодо нього не приймалися рішення про оформлення чи відмову в оформленні таких документів. Крім того, за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України відсутня інформація про перебування ОСОБА_13 на консульському обліку громадян України. Додатково зазначила, що у судовому рішенні від 09 липня 2024 року у справі № 363/2752/24 про розірвання шлюбу ОСОБА_24 (вже після повідомлення про підозру) щодо адреси ОСОБА_13 вказано саме АДРЕСА_2 .

Стосовно переховування обвинуваченого ОСОБА_13 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності прокурор вказала, що 02 березня 2022 року ОСОБА_13 виїхав за межі України та станом на теперішній час не повернувся. На думку сторони обвинувачення, залишення місця постійного проживання, виїзд за кордон, розірвання соціальних та інших зв`язків, а також зміна звичного способу життя, що відбулися безпосередньо під час досудового розслідування, у сукупності свідчать про те, що фактичною причиною виїзду ОСОБА_13 за межі України було переховування від органів слідства та суду. У ході досудового розслідування ОСОБА_13 неодноразово викликався органом досудового розслідування для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій, однак на жоден із викликів не з`явився. У зв`язку з цим, сторона обвинувачення стверджує про наявність обґрунтованих підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_13 має намір переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Стосовно обізнаності обвинуваченого ОСОБА_13 про розпочате кримінальне провадження прокурор вказала, що в ході огляду відомостей з мобільного телефону ОСОБА_19 встановлено листування між ним і ОСОБА_13 , у ході якого останній 28 лютого 2020 року надавав інформацію про результати проведених 25 та 26 лютого 2020 року детективами НАБУобшуків у вказаному кримінальному провадженні, а також надсилає фото пам`ятки дій у випадку проведення обшуку. 06 жовтня 2023 року детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_13 , у ході якого була присутня його дружина ОСОБА_25 . 19 червня 2024 року ОСОБА_13 брав участь у судовому засіданні з розгляду клопотання про продовження строку досудоовго розслідування, а також 30 липня 2025 року - у розгляді клопотання про встановлення строні захисту строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні. У подальшому, 19 липня 2024 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на здійснення стосовно ОСОБА_13 спеціального досудового розслідування. Відповідне повідомлення про проведення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_13 було опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора. Крім того, у газеті Урядовий кур`єр та на офіційному сайті Офіс Генерального прокурора неодноразово публікувалися повістки про виклик ОСОБА_13 до органу досудового розслідування та у судові засідання під час здійснення досудового розслідування. На думку сторони обвинувачення, це свідчить про те, що ОСОБА_13 достовірно обізнаний про розпочате кримінальне провадження та здійснення щодо нього кримінального переслідування у межах цього провадження. Прокурор також зазначила, що обвинувачений ОСОБА_13 не з`явився у судові засідання, призначені на 20 січня 2026 року, 06 лютого 2026 року, 13 лютого 2026 року, 24 лютого 2026 року, 27 лютого 2026 року, 03 березня 2026 року, 13 березня 2026 року, 07 квітня 2026 року, 23 квітня 2026 року та 30 квітня 2026 року, що відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України є підставою для здійснення спеціального судового провадження.

З огляду на викладене, прокурор просить постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_13 , який здійснювати разом з іншими обвинуваченими у одному кримінальному провадженні. 

З огляду на пов`язаність питань, викладених у клопотаннях захисту та прокурора, колегією суду прийнято рішення здійснювати спільний їх розгляд.

Позиції учасників кримінального провадження.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала подане клопотання з підстав, викладених у ньому, та просила його задовольнити. Звернула увагу на судове рішення про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_24 , яке постановлене у 2024 році, де судом зазначено адресу місця проживання обвинуваченого, яка ідентична тій, яка вказана в обвинувальному акті. Щодо клопотання сторони захисту про здійснення судового виклику ОСОБА_13 прокурор просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність для цього підстав, оскільки стосовно останнього здійснюється спеціальне досудове розслідування і наразі є підстави здійснювати і спеціальне судове провадження стосовно останнього. Крім того, прокурор зазначила, що адреса проживання ОСОБА_13 неодноразово змінювалася, а сторона захисту повідомляла про такі зміни лише тоді, коли вважала це за необхідне. На думку сторони обвинувачення, зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_13 продовжує переховуватися від правоохоронних органів України. У зв`язку з цим прокурор висловила сумнів щодо достовірності нової адреси, на яку посилається сторона захисту, та зазначила, що відсутня впевненість у тому, що навіть у разі здійснення судового виклику за цією адресою, його буде вручено ОСОБА_13 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримав власне клопотання про здійснення судового виклику ОСОБА_13 та просив його задовольнити. В задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_13 просив відмовити. Ствердив, що вжиті стороною обвинувачення заходи щодо вручення його підзахисному повідомлення про підозру, обсяг яких захистом не оспорюється, не мали наслідком набуття останнім статусу підозрюваного, обвинуваченого, що виключає можливість здійснення процедури спеціального судового провадження.

Мотиви суду

Частиною 2 статті 318 КПК встановлено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого (частини 3 статті 323 КПК України). Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов`язковою (п. 8 ст. 2 ст. 52 КПК України).

Частиною 2 статті 297-1 КПК України визначено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, частинами другою-п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем) Кримінального кодексу України за сукупносст двох супутніх умов.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального судового провадження.

З вищенаведеного вбачається, що для здійснення спеціального судового провадження в порядку, визначеному процесуальним законом, необхідна сукупність таких обставин: 1) подання відповідного клопотання прокурором; 2) можливість здійснення спеціального судового провадження щодо конкретного кримінального правопорушення, обвинувачення щодо яких розглядається судом, з визначеного КПК України переліку; 3) переховування від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 4) підтвердження обізнаності обвинуваченого про розпочате кримінальне провадження щодо нього; 5) неприбуття обвинуваченого до суду на виклик більш як два рази без поважної причини.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 52 КПК, обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час розгляду клопотання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 зазначила, що підставами для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_13 є пред`явлення йому обвинувачення у вчиненні, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обізнаність останнього з розпочатим стосовного нього кримінальним провадженням, його переховування та оголошення у міжнародний розшук.

Щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_13 . 

З обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за:

ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - організація заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - організація незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Тобто можливість здійснення спеціального судового провадження вказаного кримінального правопорушення, обвинувачення щодо якого надійшло на розгляд суду, визначене ч. 2 ст. 297-1 та ч. 3 ст. 323 КПК України. 

Щодо набуття ОСОБА_13 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, обізнаність останнього про розпочате щодо нього кримінальне провадження.

Так, 23 квітня 2024 року ОСОБА_13 в порядку ч. 1 ст. 278 та ч. 1, 2 ст. 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

З метою виконання вимог ст. 278 КПК України щодо вручення повідомлення про підозру в день його складення детективами здійснено виїзд за останнім відомим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 . Проте під час прибуття за вказаною адресою встановити місцезнаходження останнього не вдалося. Незважаючи на неодноразові дзвінки та стук у двері домоволодіння, ніхто не відчинив, а будь-яких осіб, яким відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України могли бути передані процесуальні документи для вручення підозрюваному, за місцем проживання не виявлено.

За таких обставин, враховуючи відсутність відомостей про фактичне місцеперебування ОСОБА_13 , орган досудового розслідування вжив подальших заходів, спрямованих на доведення до його відома факту складення повідомлення про підозру.

Того ж дня письмове повідомлення про підозру, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 01, 02 та 03 травня 2024 року було направлено поштовим зв`язком за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Крім того, зазначені документи були направлені на абонентський номер телефону НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_13 , через мобільний додаток «WhatsApp».

Після цього детективами неодноразово здійснювалися спроби встановити безпосередній контакт із підозрюваним. Зокрема, через додаток «WhatsApp» було здійснено телефонний дзвінок на вказаний номер, однак виклик було відхилено. Також дзвінок здійснювався через додаток «Telegram», на який ОСОБА_13 не відповів, водночас було зафіксовано його активність у мережі.

У подальшому детектив зв`язався з дружиною ОСОБА_13 - ОСОБА_25 , яка підтвердила, що тимчасово відсутня за місцем проживання. Під час розмови їй було повідомлено про факт складення щодо ОСОБА_13 письмового повідомлення про підозру та необхідність його отримання. Проте від отримання відповідних документів вона відмовилася.

Після цього повідомлення про підозру, пам`ятка про права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик були додатково направлені ОСОБА_25 через додаток «WhatsApp» на номер телефону, яким вона користувалася.

Вказаний обсяг дій, вчинених стороною обвинувачення, стороною захисту не оспорювався, а відтак з огляду на встановлення їх рішеннями слідчого судді (наприклад ухвала від 19.07.2024 про надання дозволу на здійснення стосовно підозрюваного ОСОБА_13 спеціального досудового розслідування т.20 а.с. 129-140), суд документально вказані обставини не перевіряє.

Наведена сукупність дій свідчить, що орган досудового розслідування не обмежився формальним складенням повідомлення про підозру, а послідовно використав усі відомі йому способи зв`язку з особою та її близькими родичами для доведення до відома підозрюваного факту здійснення щодо нього кримінального переслідування.

При цьому суд враховує, що кримінальний процесуальний закон не ставить набуття особою статусу підозрюваного у залежність виключно від фактичного особистого вручення письмового повідомлення про підозру. Вирішальним є встановлення того, що у разі невідомого місцезнаходження особи сторона обвинувачення вжила всіх передбачених законом та об`єктивно можливих заходів для вручення такого повідомлення.

З огляду на те, що місцезнаходження ОСОБА_13 на момент складання повідомлення про підозру встановлено не було, а органом досудового розслідування здійснено комплекс передбачених КПК України дій, спрямованих на вручення повідомлення про підозру та інформування особи про початок кримінального переслідування, суд доходить висновку, що вимоги ч. 1 ст. 42, ст.ст. 111, 135 та 278 КПК України були дотримані.

Доводи захисту зводяться до того, що повідомлення про підозру ОСОБА_13 мало здійснюватися в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, із використанням механізмів міжнародного співробітництва, відтак він не набув статусу підозрюваного та відповідно обвинуваченого.

Однак, сам по собі факт виїзду особи за межі України та її фактичне перебування на території іншої держави не свідчить про наявність у органу досудового розслідування відомостей щодо конкретного місця її проживання за кордоном або про зміну нею місця проживання у встановленому законом порядку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що станом на 23 квітня 2024 року стороні обвинувачення не було відомо про зареєстроване місце проживання ОСОБА_13 на території Португалії чи іншої держави, а також про оформлення ним документів для виїзду на постійне проживання за кордон (т. 20 а.с. 149). Відсутні й дані про перебування останнього на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України.

Так, на запит органу досудового розслідування Міністерство закордонних справ України повідомило про відсутність у Відомчій інформаційній системі МЗС відомостей щодо перебування ОСОБА_13 на консульському обліку. Крім того, згідно з інформацією Державної міграційної служби України, ОСОБА_13 не звертався до територіальних органів ДМС з питань оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон, а відповідні рішення щодо нього не приймалися (т. 20 а.с.150).

Наведені обставини свідчать про відсутність офіційно підтверджених відомостей щодо постійного місця проживання ОСОБА_13 за межами України, а відтак у сторони обвинувачення не було правових та фактичних підстав вважати, що повідомлення про підозру повинно здійснюватися виключно через механізми міжнародної правової допомоги.

Натомість орган досудового розслідування правомірно виходив із наявних на той час відомостей про останнє відоме місце проживання та реєстрації ОСОБА_13 в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , а тому здійснив повідомлення про підозру та виклики у спосіб, передбачений статтями 111, 135, 278 КПК України.

Додатково суд враховує, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 липня 2024 року (через кілька місяців після вручення повідомлення про підозру) у справі № 363/2752/24 за позовом ОСОБА_25 до ОСОБА_13 про розірвання шлюбу, також зазначено вказану адресу як зареєстроване місце проживання ОСОБА_13 . За змістом судового рішення до судового розгляду надійшла заява відповідача, в якій він позов визнав та просив справу розглядати у його відсутність. Також у рішенні вказано, що спільні діти подружжя проживають спільно з позивачкою. За змістом положення п.4) ч.5 ст. 265 ЦПК України, у судовому рішенні суд серед іншого зазначає місце проживання або місцеперебування фізичних осіб. При цьому вказана інформація формується судом не самостійно, а з відомостей, які надані самими учасниками. З огляду на вказане і ОСОБА_13 і ОСОБА_25 в ході розгляду справи про розірвання шлюбу довели суду саме наявну в обвинувальному акті адресу як офіційну. Також вбачається, що за даною адресою проживають також і спільні діти подружжя.

Законом України № 1382-IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» в редакції яка діяла до 01.12.2021р. (ч.10 ст.6), визначалось, що Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Законом України № 1871-IX від 05.11.2021 "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", який набув чинності з 01.12.2021р., передбачено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (стаття 3). Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону встановлено, шо Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню).

Таким чином, реєстрація місця проживання (перебування) це спосіб повідомлення особою свого місця проживання для офіційного листування та здійснення іншої комунікації. Людина сама обирає собі місце проживання з огляду на встановлені Конституцією України права, але здійснюючи реєстрацію свого місця проживання особа повідомляє зацікавлених осіб про конкретну адресу місця свого проживання за якою з нею можна вести офіційне листування та здійснювати інші комунікації.

Отже офіційним законним відомим органу досудового рослідування місцем проживання ОСОБА_13 і ОСОБА_25 є АДРЕСА_2 , яке останні також використовують для офіційного листування, зокрема у власних судових спорах.

За таких обставин ОСОБА_13 з 23 квітня 2024 року набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру щодо нього було складено, а органом досудового розслідування вжито всіх передбачених законом заходів для його вручення у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом.

Також у розумінні ч.2 ст. 42 КПК України ОСОБА_13 є обвинуваченим. 

Доводи сторони захисту про те, що на момент складення повідомлення про підозру органу досудового розслідування було відомо про те, що ОСОБА_13 постійно чи тимчасово проживає на території Португальської Республіки, у зв`язку із чим повідомлення про підозру мало б вручатися у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, відхиляються з огляду на те, що підстави стверджувати про те, що вказана адреса була відома органу досудового розслідування чи могла бути отримана в результаті передбачених законом процедур, відсутні.

Жодне із досліджених судом повідомлень адвоката чи ОСОБА_13 (електронні додатки до вх. 16059/26вх. від 06.04.2026), які містять посилання на адресу на території Португальської Республіки, не датоване до 23 квітня 2024 року 

Окрім того, частиною 7 ст. 135 КПК України передбачена можливість надіслання повідомлення про підозру особі, яка проживає за кордоном, а не яка тимчасово перебуває за кордоном.

На момент складання та підписання повідомлення про підозру, у органу досудового розслідування були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_13 виїхав за межі території України з метою постійного проживання за кордоном, а за такого відсутні були й підстави для вручення йому повідомлення про підозру у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

За відсутності інформації щодо іншого місця проживання/перебування (реєстрації) ОСОБА_13 , з урахуванням невстановлення його місцезнаходження, на момент складання повідомлення про підозру ОСОБА_13 вважався тимчасово відсутнім за місцем проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт виїзду ОСОБА_13 за межі України не спростовує того, що на момент здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_13 вважався тимчасово відсутнім за місцем проживання на території України за вищевказаною адресою, за якою з ОСОБА_13 у відповідності до вимог Закону можна вести офіційне листування та здійснювати інші комунікації. Відтак, вручення повідомлення по підозру за відомим органу досудового розслідування місцем проживання ОСОБА_13 на території України у спосіб, визначений ч. 2 ст. 135 КПК України, є обґрунтованим та таким, що відповідає вищевстановленим обставинам. Стороною захисту вказаний висновок не спростовано.

Додані до клопотання прокурора документи: копія протоколу обшуку від 06.10.2023, зміст листування, копії ухвал, які постановлялись за участі ОСОБА_13 в режимі відеоконференцзв`язку (т. 20 а.с151-153, 154-158, 175-176, 177-178) достеменно свідчать про обізнаність останнього про вказане кримінальне провадження. Також захистом вказана обставина не спростовувалась.

Щодо оголошення обвинуваченого ОСОБА_13 у міжнародний розшук та підтвердження переховування.

Доводи захисту зводяться до того, що виїзд обвинуваченого за кордон мав місце не внаслідок кримінального переслідування, а з інших причин, та останній не переховувася від органу досудового розслідування та не переховується і на даний час. 

Відповідно до відомостей автоматизованої системи "АРКАН" встановлено, що 02 березня 2022 року ОСОБА_13 на автомобілі д.н.з. НОМЕР_1 покинув територію України через пункт пропуску "Вилок" в сторону Угорщини та до цього часу не повертався (т. 20 а.с. 81). 

У зв`язку з відсутністю в органу досудового розслідування достовірної інформації про місцезнаходження ОСОБА_13 , а також його неявкою без поважних причин за викликами детектива, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 07 травня 2024 року останнього оголошено у національний та міжнародний розшук (т.20 а.с. 143-146). Як убачається зі змісту зазначеної постанови, підставою для прийняття такого рішення стала сукупність обставин, а саме: невстановлене місцезнаходження підозрюваного, його ухилення від явки до органу досудового розслідування та наявність достатніх підстав вважати, що він перебуває за межами України.

Вказана постанова виконана та 16.01.2025 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо ОСОБА_13 (т.20 а.с.147)

При цьому суд враховує, що на даний час відсутні будь-які відомості про скасування зазначеної постанови чи припинення міжнародного розшуку. Отже, відповідне процесуальне рішення є чинним та продовжує породжувати передбачені законом правові наслідки.

Хоча Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначень понять «розшук» та «міжнародний розшук» і не розмежовує їх зміст, саме факт перебування особи у міжнародному розшуку законодавець визначає як одну з обов`язкових передумов для здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia). Відтак перебування особи у міжнародному розшуку саме по собі свідчить про наявність встановлених компетентними органами обставин, які вказують на її ухилення від кримінального провадження та перебування поза межами досяжності органів правосуддя.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року у справі № 991/5872/24 (провадження № 1-кс/991/5905/24) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (т.20 а.с. 129-140). Постановляючи зазначену ухвалу, слідчий суддя встановив наявність у ОСОБА_13 статусу підозрюваного, перевірив достатність доказів для підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та визнав обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про його переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також слідчим суддею було підтверджено належність та законність оголошення ОСОБА_13 у міжнародний розшук.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що факт законного перетину ОСОБА_13 державного кордону України 02 березня 2022 року сам по собі виключає можливість його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Дійсно, з наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_13 залишив територію України та станом на дату виїзду не мав процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні. Також суд констатує, що виїзд ОСОБА_13 за межі України співпав у часі з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, однак Київська область наразі не є прифронтовим містом, ведення бойових дій на її території припинено, та вона вважається відносно безпечним місцем для проживання людей за умови дотримання правил безпеки під час повітряних тривог. Водночас зазначені обставини не є визначальними для вирішення питання про наявність або відсутність факту переховування від органів досудового розслідування.

Предметом оцінки у даному випадку є не законність виїзду особи за межі України у березні 2022 року, а її поведінка після набуття відповідного процесуального статусу та після виникнення обов`язку брати участь у кримінальному провадженні. Сам по собі факт перетину державного кордону не виключає можливості того, що особа, перебуваючи за межами України, надалі свідомо ухиляється від участі у кримінальному провадженні, не виконує процесуальні обов`язки та вживає заходів для уникнення контакту з органами слідства або судом. При цьому матеріалами провадження підтверджується, що після повідомлення про підозру орган досудового розслідування та в подальшому суд неодноразово вживали заходів для забезпечення участі ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, однак його місцезнаходження тривалий час залишалося достеменно невідомим, за викликами він не з`являвся, судову кореспонденцію не отримував, а згодом був оголошений у національний та міжнародний розшук.

Відтак, твердження сторони захисту про відсутність ознак переховування обвинуваченого спростовуються не лише фактичними обставинами цього кримінального провадження, а й чинними процесуальними рішеннями, прийнятими уповноваженими органами та перевіреними судом. Сукупність наведених даних свідчить про те, що протягом тривалого часу місцезнаходження ОСОБА_13 не було достеменно відоме органам досудового розслідування, він не забезпечував свою участь у процесуальних діях, перебував та продовжує перебувати за межами України, а його поведінка обґрунтовано розцінювалася органом досудового розслідування та слідчим суддею як переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо неприбуття обвинуваченого ОСОБА_13 до суду.

Так, під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_13 всупереч покладеному на нього п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України процесуальному обов`язку не прибув за викликом до суду у судові засідання, призначені на 20 січня 2026 року, 06 лютого 2026 року, 13 лютого 2026 року, 24 лютого 2026 року, 27 лютого 2026 року, 03 березня 2026 року, 13 березня 2026 року, 07 квітня 2026 року, 23 квітня 2026 року та 30 квітня 2026 року. Судом вживалися заходи для належного повідомлення обвинуваченого ОСОБА_13 про дату, час та місце судових засідань. Зокрема, судові повістки направлялися за останньою відомою адресою його проживання: АДРЕСА_2 . Водночас зазначені повістки не були ним отримані. Крім того, після повідомлення стороною захисту відомостей про перебування обвинуваченого ОСОБА_13 за кордоном судові повістки також направлялися за адресою: АДРЕСА_20 . Проте і за цією адресою обвинувачений ОСОБА_13 судову кореспонденцію не отримував (т. 21 а.с. 128, 173-180). Надіслання судової повістки поштою у повній мірі відповідає положенню ч.1 ст. 135 КПК України.

ОСОБА_13 дійсно прибув до Португальської Республіки, став на консульський облік у Посольстві України в Португальській Республіці, проте такий облік є тимчасовим, та наразі обмежений періодом 25.01.2029. 

У подальшому сторона захисту повідомила про чергову зміну місця проживання ОСОБА_13 , посилаючись на укладений 16 лютого 2026 року строковий договір оренди житлового приміщення, відповідно до якого з 25 лютого 2026 року останній нібито проживає за адресою: АДРЕСА_18 та АДРЕСА_19 . 

Судом проаналізовано зміст договорів про оренду житла від 24.08.22 з додатком від 20.07.2023, а також від 16.02.2026.

Як вбачається перший договір був укладений ОСОБА_13 як орендарем спільно з іншою особою (орендарем). На той час дані про особу містили відомості про сімейний стан (одружений) та посвідку про проживання, чинну до 22.06.23. Договір був укладений на один рік, починаючи з 01.09.2022, з можливістю щорічної пролонгації та такий самий строк, та з можливістю його дострокового розірвання. Щомісячна орендна плата складала 1800 євро, а згідно з додатком від 20.07.23 - 2000 євро. Причому вказаний додаток дублює дані про особу ОСОБА_26 , в тому числі містить посилання на вже нечинну посвідку про проживання. Отже, за умови дії договору згідно викладених умов, його строк дії у 2026 році закінчувався 31.08.2026 року.

Договір від 16.02.2026 був укладений ОСОБА_13 як орендарем спільно з двома іншими особами (орендарями). На той час дані про особу містили дані про сімейний стан (розлучений) та посвідку про проживання, чинну до 21.01.2025 із заявою про її продовження, чинною до 19.03.2026. Договір був укладений на три роки і чотири дні з 25.02.2026 по 28.02.2029 з можливістю його дострокового розірвання та із щорічним підвищенням орендної плати. Щомісячна плата складає 1550 євро. 

Місця оренди розташовані в різних населених пунктах Португальської Республіки.

Тобто ОСОБА_13 на стадії підготовчого провадження було достроково розірвано перший договір, та укладено другий договір оренди в іншому населеному пункті.

Причому суд про даний факт не було повідомлено своєчасно. Видається, що вказана обставина була виявлена випадково та саме внаслідок дій суду, які захист вважає такими, які вчинені з порушенням встановленої законом процедури (спрямування повісток засобами поштового зв`язку).

Зокрема в підготовчому судовому засіданні 26 травня 2026 року судом розпочато розгляд вказаних клопотань. Захисником ОСОБА_12 озвучене та підтримано в повній мірі клопотання від 20 січня 2026 року, досліджено долучені документи як до цього клопотання, так і до клопотання про закриття кримінального провадження, яке подане до суду 06.04.2026, та прокурором висловлено свою думку з приводу вказаного клопотання. Надалі суд перейшов до заслуховування позиції сторони обвинувачення щодо клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_13 . Суд дослідив як додатки до клопотання, так і матеріали справи, які мають значення для вирішення вказаного питання. Серед вказаних документів суд досліджував також і відомості про виклик обвинуваченого у судові засідання за адресою, повідомленою як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, яке здійснювалось засобами поштового зв`язку. І лише коли суд повідомив про наявність відомостей про відсутність ОСОБА_13 за адресою місця проживання, повідомленого захистом у Португальській Республіці, внаслідок невручення поштових відправлень, захисником ОСОБА_12 заявлено, що його підзахисний у режимі реального часу, спостерігаючи за ходом судового засідання внаслідок його публічної трансляції на Ютуб каналі суду, дистанційно повідомив йому про те, що ще в лютому змінив місце проживання. Відтак захисник попросив перерву для підготовки заперечень на клопотання прокурора. 

Тобто повідомлення про зміну місця проживання за кордоном та подача 02.06.2026 нового клопотання про здійснення виклику обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.7 ст. 135 КПК України, стали реакцією на встановлені судом обставини, а не відбулись внаслідок добросовісної поведінки учасника. 

Разом з тим сам по собі факт надання стороною захисту відомостей про нову адресу проживання обвинуваченого ОСОБА_13 не спростовує встановлених судом обставин його тривалої неявки до суду та систематичного невиконання процесуального обов`язку прибувати за викликом. Навпаки, сукупність встановлених обставин свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_13 фактично унеможливлює своє належне повідомлення про виклик до суду, оскільки судові повістки не отримуються ним за жодною з відомих суду адрес, а дані про зміну раніше повідомленого місця проживання доводяться суду очевидно не добросовісно.

Такі зміни місця проживання без забезпечення можливості отримання судової кореспонденції та участі у судовому провадженні не можуть розцінюватися як належне виконання обвинуваченим ОСОБА_13 своїх процесуальних обов`язків. 

Посилання захисту на те, що відомості трекінгу поштових відправлень свідчать лише про неможливість доступу кур`єра до адреси доставки, а не про ухилення обвинуваченого ОСОБА_13 від отримання кореспонденції, не спростовують установлених судом обставин. Незалежно від причин невручення окремих поштових відправлень, визначальним є те, що протягом тривалого часу обвинувачений ОСОБА_13 не отримав жодної судової повістки за жодною з відомих адрес, не з`явився до суду у численні судові засідання та не вжив дієвих заходів для забезпечення свого належного процесуального зв`язку із судом.

Сукупність наведених обставин, а саме: систематична неявка до суду без поважних причин, неотримання судової кореспонденції за всіма відомими адресами, зміна місця проживання, клопотання про виклик за неактуальною адресою, свідчить про відсутність реальної можливості забезпечити вручення судових викликів чи то засобами поштового зв`язку, чи то з використанням механізму міжнародно-правової допомоги, та призволить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_13 ухиляється від участі у кримінальному провадженні та переховується від суду. За таких обставин суд не знаходить підстав вважати, що направлення чергового судового виклику за новою адресою, повідомленою стороною захисту, забезпечить його фактичне отримання обвинуваченим та досягнення мети виклику, задекларованої захисником - безпосереднє прибуття ОСОБА_13 до приміщення Вищого антикорупційного суду для участі чи то у підготовчому засіданні, чи то у судовому розгляді у даній справі.

На підставі наведених положень кримінального процесуального закону, а також досліджених під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених законом підстав для здійснення стосовно ОСОБА_13 спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які належать до переліку злочинів, визначених частиною другою статті 297-1 КПК України, щодо яких допускається здійснення спеціального судового провадження. Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_13 належним чином обізнаний про існування цього кримінального провадження, характер та зміст висунутого йому обвинувачення, а також про здійснення щодо нього процесуальних дій. При цьому будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про неможливість отримання ним відповідної інформації або про його необізнаність щодо кримінального переслідування, судом не встановлено. Поведінка обвинуваченого ОСОБА_13 після набуття відповідного процесуального статусу свідчить про свідоме ухилення від участі у кримінальному провадженні. Як встановлено судом, ОСОБА_13 систематично не з`являється за викликами суду, не прибув у численні судові засідання, призначені у цьому кримінальному провадженні, не забезпечує можливості свого належного повідомлення про виклик до суду, не отримує судову кореспонденцію за відомими суду адресами та не вчиняє жодних дій, спрямованих на виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Суд також враховує, що місцезнаходження обвинуваченого тривалий час не було відоме, у зв`язку з чим постановою детектива Національного антикорупційного бюро України його було оголошено у національний та міжнародний розшук. Відомостей про скасування зазначеного процесуального рішення матеріали провадження не містять. Більше того, законність та обґрунтованість висновків про переховування ОСОБА_13 від органів досудового розслідування були предметом судового контролю під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та отримали відповідну судову оцінку.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що неявка ОСОБА_13 до суду не має ознак випадкової чи тимчасової, а свідчить про його послідовну та тривалу поведінку, спрямовану на уникнення участі у кримінальному провадженні та унеможливлення здійснення судового розгляду за його безпосередньої участі. 

За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_13 , будучи обізнаним про кримінальне провадження та виклики до суду, свідомо ухиляється від явки до суду, перебуває за межами досяжності органів правопорядку та оголошений у міжнародний розшук, що у своїй сукупності відповідає вимогам кримінального процесуального закону для здійснення спеціального судового провадження (in absentia).

Так само суд не встановив передбачених ч.7 ст. 135 КПК України підстав для виклику ОСОБА_13 як особи, яка тимчасово проживає за кордоном, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, для участі у кримінальному провадженні у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження та судовий розгляд, що зумовлює відмову у відповідному клопотанні. 

Також суд вважає необхідним зазначити таке.

24.02.2026 року, тобто через 9 днів після підписання нового договору оренди, та за день до переїзду за новою адресою ОСОБА_13 , його захисником ОСОБА_12 було заявлено необґрунтований відвід колегії суду з огляду на нерозгляд клопотання від 20.01.2026 (т.4 а.с. 23-34) про виклик за адресою, яка на час заявленого відводу уже була неактуальною. Реакція суду на вказану заяву про відвід детально відображена у відповідній ухвалі від 24.02.2026 за результатами її розгляду. 

Суд у цій справі зафіксував в процесуальних документах чисельні зловживання правами представниками сторони захисту, які спрямовані на затягування її розгляду.

Навіть у вказаній ситуації, у разі задоволення клопотання та здійснення виклику обвинуваченого саме у підготовче судове засідання (як в клопотанні), таке рішення зумовило б відкладення підготовчого судового засідання на кілька місяців, з огляду на складність та тривалі строки виконання запитів про міжнародно-правову допомогу. З огляду на те, що на час його вирішення обвинувачений ОСОБА_13 уже не проживав за адресою, вказаною в клопотанні, очевидним є те, що результат виконання запиту був би негативним, а строки судового провадження внаслідок недобросовісно створеної вказаним учасником справи перепони для руху справи, були б необгрунтовано збільшені. При цьому положення ч.2 ст. 314 КПК України прямо вказують, що підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалось спеціальне досудове розслідування).

Керуючись ст. 297-1, ст. 323, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

 

ПОСТАНОВИВ:

 

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_12 про судовий виклик в порядку, визначеному частиною 7 статті 135 КПК України - відмовити.

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_13 - задовольнити.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, стосовно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що згідно з нормами ч. 4 ст. 323 КПК України в разі якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Повідомити обвинуваченого ОСОБА_13 про здійснення щодо нього спеціального судового провадження шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_13 та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_13 та судовий розгляд стосовно ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_7 здійснювати у одному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити прокурору та захиснику обвинуваченого ОСОБА_13 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

 

 

 

Головуюча суддя ОСОБА_1 

 

 

 

Судді: ОСОБА_2 

 

 

 

ОСОБА_3