УХВАЛА

10 червня 2026 року 

м. Київ

справа № 991/4079/25

провадження № 61-6289ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді справи за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2026 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року.

10 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року разом із клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Пророку В. В. судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В. 

11 травня 2026 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду із заявою про зупинення виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року.

04 червня 2026 року представник  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -  ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді справи № 991/4079/25, яка мотивована тим, що 11 травня 2026 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги 

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом із клопотаннями про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, однак станом на день подання заяви про відвід судді питання щодо відкриття провадження у справі так і не вирішено, як і не вирішено питання щодо зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. 

Також заявник зазначав, що вказані обставини викликають у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Верховного Суду Пророка В. В.

Крім цього, зазначав, що з інформації, яка міститься в мережі Інтернет, суддя Пророк В. В. має конфлікт з антикорупційними органами, а також те, що вказаний суддя певний час входив до складу Великої Палати Верховного Суду, членами якої були судді, яких наразі підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 09 червня 2026 року про виправлення описки) заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді справи за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави визнано необґрунтованою та передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 09 червня 

2026 року заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Коротуну В. М. 

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (пункти 3 та 5 частини першої статті 36 ЦПК України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України). 

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У статті 37 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -  ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі в розгляді касаційних скарг, оскільки не знайшли підтвердження доводи заявника про те, що існують обставини, які достовірно б вказували на упередженість та необ`єктивність судді Верховного Суду.

Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -  ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. 

Суддя В. М. Коротун