Справа № 991/311/26

Провадження № 2/991/1/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

03 червня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді Задорожної Л.І., 

суддів Шкодіна Я.В., Крикливого В.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ярмолюк М.І.,

сторін:

представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка А.О.,

представників відповідачів - адвокатів Пулинця Б.А., Руднєва Є.Г., Кордюка В.П., 

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в цивільній справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 , про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави, питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача - прокурора Пономаренка Андрія Олександровича - про зміну предмету позову,

встановив:

І. Історія провадження

12.01.2026 Держава Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Позивач) звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач - 1), як особи, уповноваженої на виконання функцій держави (військової посадової особи Збройних Сил України), ОСОБА_2 (Відповідач - 2) та ОСОБА_3 (Відповідач - 3) про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави.

Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду подано позовну заяву з такими вимогами:

1) визнати необґрунтованими активи вартістю 4 203 020 грн, а саме: 

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 85,1 кв. м, вартістю 1 805 000 грн; 

- транспортний засіб TOYOTA моделі RAV4, 2013 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 , вартістю 358 000 грн;

- дохід, отриманий від продажу необґрунтованого активу в сумі 112 820 грн, а саме від продажу транспортного засобу TOYOTA моделі RAV4, 2013 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб TOYOTA моделі LAND CRUISER PRADO, 2021 року випуску, VIN код: НОМЕР_2 , вартістю 1 657 200 грн;

- накопичені протягом 2022 року ОСОБА_1 готівкові кошти в розмірі 270 000 грн. 

2) стягнути в дохід держави: належний ОСОБА_1 необґрунтований актив - накопичені протягом 2022 року готівкові кошти в розмірі 270 000 грн;

- належний ОСОБА_2 необґрунтований актив - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 85,1 кв. м; 

- належний ОСОБА_3 необґрунтований актив - автомобіль TOYOTA моделі LAND CRUISER PRADO, 2021 року випуску, VIN код: НОМЕР_2 ; 

- стягнути з ОСОБА_1 вартість необґрунтованого активу - транспортного засобу TOYOTA моделі RAV4, 2013 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 у сумі 358 000 грн та дохід, отриманий від продажу цього необґрунтованого активу в сумі 112 820 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 зазначену позовну заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Задорожної Л.І., суддів Шкодіна Я.В. та Крикливого В.В. (далі - Суд).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 09.02.2026.

04.02.2026 до Вищого антикорупційного суду через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пулинця Б.А. надійшов відзив на позовну заяву (Вх. 5439/26).

09.02.2026 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка А.О. надійшла відповідь на цей відзив (Вх. 5988/26).

17.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пулинця Б.А. надійшло заперечення на відповідь на відзив (Вх. 7309/26).

19.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Руднєва Є.Г. надійшов відзив на позовну заяву (Вх. 8027/26).

19.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кордюка В.П. надійшов відзив на позовну заяву (Вх. 8129/26).

25.02.2026 від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшли письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України (Вх. 9200/26). 

25.02.2026 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка А.О. до суду надійшла заява з відповідями на відзиви представників відповідачів Кордюка В.П. , Руднєва Є.В. (Вх. 9236/26).

03.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Руднєва Є.Г. надійшли заперечення на відповідь на відзив (Вх. 10232/26).

03.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кордюка В.П. надійшли заперечення на відповідь на відзив (Вх. 10245/26).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.03.2026 залучено ОСОБА_4 до участі у цивільній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , задоволено клопотання адвоката Пулинця Б.А. про долучення доказів та долучено до матеріалів цивільної справи докази, зазначені у клопотанні адвоката від 04.03.2026 Вх. 10480/26, залишено без задоволення клопотання адвоката Пулинця Б.А. про витребування доказів від Національного агентства з питань запобігання корупції. Частково задоволено заяву адвоката Пулинця Б.А. про виклик свідків та ухвалено рішення про виклик у судове засідання: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Частково задоволено заяву адвоката Кордюка В.П. про виклик свідків та ухвалено рішення про виклик ОСОБА_10 . Задоволено заяву адвоката Руднєва Є.Г. про виклик та допит свідка та ухвалено рішення про виклик ОСОБА_11 . Задоволено заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка А.О. про виклик свідка та ухвалено рішення про виклик ОСОБА_12 . Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, призначеному 13.04.2026 та 27.04.2026, встановлено порядок з`ясування обставин у справі та порядок дослідження доказів під час розгляду справи таким чином: дослідження письмових доказів, надані учасниками справи; допит свідків.

20.05.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пулинця Б.А. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (Вх. 25546/26).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.06.2026 задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Пулинця Б.А., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про повернення на стадію підготовчого провадження, ухвалено рішення про повернення на стадію підготовчого провадження у справі за позовною заявою Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 , про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави. 

03.06.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшли заяви про визнання позовних вимог та визнання частини позовних вимог (Вх. 28199/26, 28177/26), які аналогічні за змістом. У заяві йдеться про те, що у разі задоволення судом заяви Позивача про зміну предмету позову, ОСОБА_1 визнаватиме змінені позовні вимоги. 

ІІ. Зміст та обґрунтування заяви про зміну предмету позову 

02.06.2026 та 03.06.2026 від представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка А.О. - надійшла заява про зміну предмету позову (Вх. 28114/26 та Вх. 28393/26). 

У заяві про зміну предмета позову прокурор, посилаючись на ч. 3 ст. 49 ЦПК України, просить:

1) визнати необґрунтованими активи вартістю 2 992 769, 50 грн, а саме: 

- квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 1 410 500 грн; 

- транспортний засіб TOYOTA моделі RAV4, 2013 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 , вартістю 358 000 грн;

- дохід, отриманий від продажу необґрунтованого активу в сумі 112 820 грн, а саме від продажу транспортного засобу TOYOTA моделі RAV4, 2013 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб TOYOTA моделі LAND CRUISER PRADO, 2021 року випуску, VIN код: НОМЕР_2 , вартістю 1 111 449, 50 грн;

2) стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави вартість активів визнаних необґрунтованими: 

- вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 1 410 500 грн; 

- вартість транспортного засобу TOYOTA моделі RAV4, 2013 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 в сумі 358 000 грн; 

- доходи, отримані від активів, визнаних необґрунтованими в сумі 112 820 грн, а саме доходу, отриманого від продажу транспортного засобу марки TOYOTA моделі RAV4, 2013 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 .

- вартість транспортного засобу марки TOYOTA моделі LAND CRUISER PRADO, 2021 року випуску, VIN код: НОМЕР_2 , вартістю 1 111 449, 50 грн. 

Ці заяви обґрунтовані тим, що у відзиві представника Відповідача-1 зазначено, що під час обрахунку майнового стану ОСОБА_1 не було враховано те, що йому, як військовослужбовцю, компенсувався податок на доходи фізичних осіб. Саме за рахунок цієї компенсації він мав можливість здійснити готівкові накопичення (270 000 грн), які прокурор просив визнати необґрунтованим активом (п. 1.5 позову).

З огляду на те, що під час підготовки позову при обрахунку майнового стану ОСОБА_1 дійсно не враховано компенсацію податку на доходи фізичних осіб для військовослужбовців, прокурор дійшов висновку про наявність підстав для відмови від позовної вимоги щодо визнання необґрунтованим активом накопичених готівкових коштів ОСОБА_1 у розмірі 270 000 грн.

Щодо всіх інших активів прокурор вважає заявлені позовні вимоги достатньо вмотивованими та доведеними. Разом з тим, на думку прокурора, стягнення вартості активів, а не самих активів є найбільш ефективним та пропорційним способом захисту інтересів держави. За умови готовності відповідача добровільно сплатити грошовий еквівалент вартості активів у визначені строки (після ухвалення рішення) виключається тривалий судовий розгляд та подальша складна процедура примусового виконання рішення.

Так, стягнення транспортного засобу (як активу) в умовах тривалого судового процесу може призвести до того, що на етапі реалізації майна держава отримає суму, яка буде істотно нижчою за вартість активу внаслідок зносу та амортизації. Натомість стягнення вартості активу дозволить державі отримати повну компенсацію.

Враховуючи режим воєнного стану та реальну загрозу пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії рф, стягнення грошових коштів є більш ефективним способом захисту майнових інтересів держави. У разі фізичного знищення об`єкта нерухомості виконання рішення про стягнення активу в натурі може бути ускладненим або неможливим, тоді як стягнення його вартості забезпечує реальне виконання судового рішення.

Також, є неможливим стягнення квартири в натурі з урахуванням здійснених невід`ємних поліпшень. Як зазначив представник відповідача у відзиві на позов, спірна квартира після її набуття зазнала істотних невід`ємних поліпшень у вигляді капітального ремонту та оздоблювальних робіт. Прокурор посилається на практику Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду, відповідно до якої збільшення вартості активу за рахунок законних коштів відповідача може свідчити про те, що стягнення такого активу в натурі призведе до непропорційного втручання у право власності особи. На думку прокурора, є справедливим та таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, стягнення первісної вартості активу в грошовому еквіваленті.

Крім того, прокурору надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання позовних вимог щодо необґрунтованості активів (визначені у пунктах 1.1.-1.4. позову). До цієї заяви долучено висновок судової товарознавчої експертизи щодо вартості автомобіля Toyota Land Cruiser та звіт суб`єкта оціночної діяльності щодо вартості квартири. Прокурор вважає, такі документи є належним та допустимими доказами ринкової вартості відповідних активів. Окрім цього, вартість активів, визначена в експертному висновку та звіті оцінювача, є суттєво вищою за вартість, зазначену у документах, на підставі яких було набуто право власності на них. На переконання прокурора, ця обставина додатково підтверджує доводи позову про свідоме заниження вартості активів під час їх придбання з метою приховування відсутності достатніх законних доходів для їх набуття за ринковою вартістю. У цій же заяві ОСОБА_1 просив розглянути можливість стягнення відповідного грошового еквівалента вартості необґрунтованих активів.

З урахуванням позиції Відповідача-1, викладеної у відзиві на позовну заяву, та керуючись ч. 3 ст. 292 ЦПК України, Позивач вважає за необхідне змінити предмет позову та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 вартість необґрунтованих активів.

ІІІ. Позиції учасників провадження

Представник позивача - прокурор Пономаренко А.В. - просив прийняти заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить стягнути з відповідача грошовий еквівалент вартості спірних активів. Зазначив, що він погоджується з доводами представника відповідача Пулинця Б.А. щодо необхідності врахування компенсації податку на доходи фізичних осіб, яка виплачувалася ОСОБА_1 як військовослужбовцю. Також, вказав, що з урахуванням тривалості судового провадження, а також обставин, які можуть унеможливити стягнення окремих активів у натурі, він дійшов висновку про необхідність зміни способу захисту інтересів держави (шляхом зміни предмета позову).

Представник Відповідача-1 - адвокат Пулинець Б.А. не заперечував щодо заяви прокурора про зміну предмета позову. Зазначив, що стороні відповідача не потрібен додатковий час для підготовки відзиву на змінені позовні вимоги, оскільки відповідну заяву прокурора було отримано завчасно. Також повідомив, що у відповідь на зазначену заяву ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання позовних вимог.

Адвокати Кордюк В.П. та Руднєв Є.Г., які є представниками відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтримали заяву прокурора про зміну предмета позову та вважали, що вона підлягає прийняттю судом. Також підтвердили, що копію заяви про зміну предмета позову відповідачі отримали завчасно.

01.06.2026, 03.06.2026 через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 - надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності (Вх. 28174/26, 28175/26, 27613/26). У своїх заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зазначили, що вони ознайомлені із заявою ОСОБА_1 про визнання позовних вимог та не заперечують щодо реалізації ОСОБА_1 належного йому процесуального права на часткове визнання позову. Також, вони не заперечують щодо задоволення заяви прокурора про зміну предмету позову. 

03.06.2026 через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (Вх. 28392/26). У цій заяві відповідач зазначив, що його інтереси представлятиме уповноважений представник, який братиме участь у судовому засіданні та має повноваження на надання пояснень, заявлення клопотань, висловлення позиції щодо поданих заяв та вчинення інших процесуальних дій у межах наданих повноважень. Вказав, що підтримує подану ним заяву про визнання позовних вимог від 02.06.2026 у повному обсязі та просить суд врахувати її під час розгляду справи.

IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Заслухавши учасників судового провадження, Суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття заяви про зміну предмету позову, з огляду на таке.

Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 189 ЦПК України). 

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч. 2-3 ст. 189 ЦПК України). 

Згідно з ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).

З огляду на те, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави відсутній інший орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, за правилами абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК України прокурор у такій категорії цивільних справ набуває статусу позивача.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України).

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Під час подання позову представник позивача самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес було порушено відповідачем, та зазначає, які дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. При цьому суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо матеріально-правового інтересу позивача у спірних правовідносинах.

Зміна предмета позову відбудеться у тому разі, якщо в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) матиме намір скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

У постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.07.2025 у справі № 711/8019/23 йдеться про те, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 йдеться про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Враховуючи, що у заяві про зміну предмета позову одні позовні вимоги замінено іншими (зі стягнення необґрунтованих активів в дохід держави на стягнення в дохід держави їх вартості), Суд вважає за доцільне прийняти зазначену заяву до розгляду. 

Прийняття зазначеної заяви забезпечить реалізацію процесуального права позивача на зміну позовних вимог та не порушить прав відповідачів, оскільки вони мали можливість ознайомитися зі зміненими вимогами, що підтверджується їх заявами. Отже, справу належить розглядати з урахуванням зміненого предмета позову, забезпечуючи повноту та законність розгляду. 

З урахуванням вищевикладеного, Суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви Позивача про зміну предмета позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 222, 260, 261, 290 ЦПК України, суд

постановив:

1. Прийняти заяву позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка Андрія Олександровича - про зміну предмета позову, подану 02.06.2026 Вх. 28114/26, до розгляду у цивільній справі № 991/311/26 та здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

2. Інформацію щодо справи можна отримати на сторінці Вищого антикорупційного суду на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за посиланням: https://hcac.court.gov.ua/hcac/.

3. Копію ухвали направити / вручити учасникам справи.

4. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 08.06.2026.

Головуюча суддя:       Л.І. Задорожна

Судді:         Я.В. Шкодін

В.В. Крикливий