Справа № 991/9018/25

Провадження 1-кп/991/107/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі: 

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у межах кримінального провадження №52024000000000054 від 01.02.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

03.09.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000054 від 01.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 КК України. 

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою від 18.09.2025 призначено судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні. 

23.01.2026 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , до суду надійшло клопотання про проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

22.04.2026 від прокурора надійшли до суду заперечення на вказане клопотання.

ІІ. Обґрунтування заявленого клопотання про проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи

В обґрунтування заявленого клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , зазначив, що, за твердженнями сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , діючи з метою підбурення, повідомив ОСОБА_6 про те, що має стійкі ділові, особисті та родинні зв`язки з деякими суддями Львівського окружного адміністративного суду, яким може передати неправомірну вигоду за винесення судового рішення про скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України, зобов`язання забезпечити вільний перетин державного кордону ОСОБА_6 та повернення паспорта, вилученого 02.12.2023.

Зазначає, що як результат, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 вчинив дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди судді вказаного суду, у провадженні якого буде перебувати поданий ОСОБА_6 позов: 

- у сумі 10 000 неназваних грошових одиниць за судове рішення про скасування рішення про відмову в перетині державного кордону, зобов`язання забезпечити вільний перетин державного кордону та повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон; 

- у сумі 5 000 неназваних грошових одиниць додатково за звернення винесеного рішення до негайного виконання. 

За твердженнями сторони захисту, на думку сторони обвинувачення, після одержання згоди ОСОБА_6 . ОСОБА_4 повідомив, що потрібно найближчим часом подати відповідну позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду та наступного тижня поїде до м. Львова (поїздка спрямована для вирішення питань, пов`язаних із наданням неправомірної вигоди судді за вирішення позову). А поїздка ОСОБА_4 у м. Львів на різдвяне сімейне святкування з 22.12.2023 до 29.12.2023 відбулась нібито для виконання злочинного плану безпосереднього впливу на суддю, яка/який розглядали позов. 

Захисник зазначає, що стороною обвинувачення як доказ долучено протокол НСРД, з додатками на електронних носіях, а саме аудіо-відео контролю особи, складеного 01.02.2024 (до вх. 28/3-277т розсекречено), яким, на думку прокурора, обґрунтовується вина ОСОБА_4 (у протоколі зазначено як співрозмовника ОСОБА_6 , - літерою «Ч»). Висновки сторони обвинувачення вибудовані виключно на вказаному протоколі і використано як можливий прямий доказ, інших доказових документів стороною обвинувачення до суду не надано, а все обвинувачення за своїм змістом вибудовується як суб`єктивне на свій розсуд трактування прокурором можливих дій ОСОБА_4 , якщо б він уявно мав намір вчинити злочин. 

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , зазначив, що зі змісту обвинувального акта та інших матеріалів неможливо встановити інкриміновану суму неправомірної вигоди, вид валюти (грошової одиниці), як у національній, так і іноземній валюті, а у матеріалах справи фігурують (дослівно) неназвані грошові одиниці. При цьому постає питання, а чи взагалі за таких не встановлених досудовим розслідування обставин йдеться про гроші як хабар (неправомірна вигода) чи оплата правничих послуг юристів. 

За твердженнями захисника, допитаний як свідок ОСОБА_6 зазначив, що оголошені 2-3 грудня, 13 грудня 2023 року суми грошей по своїй суті - це ймовірні гонорари за правовий супровід фахівцями-юристами формування позовів та їх подальший розгляд. Жодних коштів він нікому не надавав, не пропонував, не сприймав їх як форму підкупу суддів. Заперечив будь-яке залучення ОСОБА_4 чи його юристів до «вирішення» питань у судах та надання суддям неправомірної вигоди, а доручив займатись позовними справами своїм юристам. Комунікація між вказаними особами 13.12.2023 полягала у вербальному обговоренні форми надання правової допомоги. Всі попередні розмови з 02.12.2023 до 13.12.2023 - комунікація щодо вирішення питання правового супроводу та вирішення проблеми юристами обох сторін, зокрема залучення юристів з Львівщини та оплати можливих грошових коштів за надання таких послуг. Подальших обговорень питань розгляду справ у судах щодо повернення паспортів не відбувалося за відсутності потреби залучати юристів сторони ОСОБА_4 та вирішення в судах правової позиції виключно силами юристів, що тривало працювали з ОСОБА_6 .

Окрім того, як зазначає сторона захисту, висловлену в тексті НСРД фразу «вирішити питання в суді» сторона обвинувачення викладає як «…яким (суддям) може передати неправомірну вигоду за винесення судового рішення про скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України, зобов`язання забезпечити вільний перетин державного кордону ОСОБА_6 та повернення паспорта, вилученого 02.12.2023». На переконання захисника, «вирішення питання в суді» означає врегулювання спору або правової колізії через судову інстанцію, шляхом подання позовної заяви та дотримання процесуальних норм, стосується процесу розгляду справи по суті на підставі фактів та доказів (ухвалення вироку, рішення, постанови, які фіксують остаточний результат), тоді як «вирішити питання з судом» означає неформальне у позасудовий порядок «домовляння», що є неправомірним та не стосується правосуддя.

Відтак, захисник стверджує, що зазначені розбіжності у досліджених фактах вказують на необхідність спеціалізованого мовознавчого дослідження текстів та мовлення для встановлення змісту, значення слів, емоційного забарвлення, наявності негативної інформації, наклепу, що має юридичне значення, допомагаючи кваліфікувати правопорушення.

У зв`язку з вказаним, на переконання захисника, необхідно встановити факти чи при розгляді справи у Львівському окружному адміністративному суді за позовом ОСОБА_6 були виявлені будь-які ознаки впливу (спроби впливу) ОСОБА_4 на суддів вказаного суду, будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, вчинення прямих дій чи висловлювань, що посягали б на незалежність судді, перешкоджали б виконанню суддею професійних обов`язків або схиляли суддю до винесення неправосудного рішення тощо.

Захисник зазначив, що семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання з установлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах. 

Зазначає, що на стадії досудового розслідування судова лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза у вказаному кримінальному провадженні не проводилась, висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань судового експерта у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень. Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. 

У зв`язку з вказаним захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , просив призначити лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, поставивши перед експертом такі питання:

(1) Чи містяться в мовленому повідомленні відомості про вид неназваної грошової одиниці (одиниць) та їх розмір у національній чи іноземній валюті у висловлюваннях особи яка на переконання сторони обвинувачення є ОСОБА_4 , (у протоколах НСРД позначений в розмовах з ОСОБА_6 як ОСОБА_7 ), які зафіксовані у фразах, реченнях в результаті проведення НСРД, а саме у протоколі з додатками на електронних носіях, а саме у протоколі аудіо-відео контролю особи, складеного 01.02.2024, (до вх. 28/3-277т розсекречено), якщо так, то про яку саме грошову одиницю (грошові одиниці) йдеться у фразах, реченнях особи яка на думку сторони обвинувачення є ОСОБА_4 

(2) Чи містяться в мовленому повідомленні відомості про підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади; а також про готування до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади, які зафіксовані у фразах, реченнях у висловлюваннях особи, яка на думку сторони обвинувачення є ОСОБА_4 , які зафіксовані у фразах, реченнях останнього в результаті проведення НСРД, (у протоколі позначений літерою «Ч» під час розмов з ОСОБА_6 ) а саме у протоколі з додатками на електронних носіях а саме у протоколі аудіо-відео контролю особи, складеного 01.02.2024 (до вх. 28/3-277т розсекречено), якщо так, то у яких висловлюваннях (фразах, реченнях особи яку сторона обвинувачення вважає ОСОБА_4 ) це виражено. 

(3) Чи юридично тотожними є трактування фрази з стенограми НСРД (протокол аудіо-відео контролю особи, складеного 01.02.2024 (до вх. 28/3-277т розсекречено) «вирішити питання в суді» з юридичним формулюванням вини стороною обвинувачення у обвинувальному акті « ОСОБА_4 , діючи з метою підбурення, повідомив ОСОБА_6 про те, що має стійкі ділові, особисті та родинні зв`язки з деякими суддями Львівського окружного адміністративного суду, яким може передати неправомірну вигоду за винесення судового рішення про скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України, зобов`язання забезпечити вільний перетин державного кордону ОСОБА_6 та повернення паспорта, вилученого 02.12.2023.». 

(4) Чи присутня у стенограмі НСРД (протокол аудіо-відео контролю особи, складеного 01.02.2024 (до вх. 28/3-277т розсекречено) фраза висловлена ОСОБА_4 чи текст, що передбачає наступні дії: «яким може передати неправомірну вигоду за винесення судового рішення про скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України, зобов`язання забезпечити вільний перетин державного кордону ОСОБА_6 та повернення паспорта, вилученого 02.12.2023».

IІІ. Письмові заперечення прокурора щодо заявленого клопотання

У поданих 22.04.2026 письмових запереченнях на вказане клопотання прокурор ОСОБА_3 стверджував про відсутність підстав для проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи з огляду на (1) відсутність потреби у спеціальних знаннях, а також (2) неприпустимість постановки питань правового характеру, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

(1) Так, за твердженнями прокурора, у цьому випадку предметом дослідження стали б розмови, проведені звичайною, загальновживаною мовою. Суд, володіючи мовою, якою велась розмова, може самостійно оцінити зміст висловлювань, контекст розмови та значення висловів без залучення спеціаліста-лінгвіста. Залучення експерта для тлумачення очевидних фраз є безпідставним. 

Також зазначив, що сторона обвинувачення не стверджує, що розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 містить відомості про грошову одиницю.

На переконання прокурора, не потрібно спеціальних знань для того, щоб надати відповідь на питання № 1. 

(2) Окрім того, прокурор ствержував, що більшість питань, запропонованих у клопотанні, виходять за межі компетенції лінгвіста. 

Зокрема, на переконання прокурора, питання № 2 та № 3 вимагають від експерта встановити наявність «підбурювання до надання неправомірної вигоди» та порівняти висловлювання з «юридичним формулюванням вини». Так, Висновок експерта за результатами таких досліджень не повинен бути висновком про правову кваліфікацію, а є констатацією об?єктивного змісту розмов з позиції спеціальних знань у галузі лінгвістично-семантичних експертних досліджень. Встановлення того, чи є певні слова «підбурюванням» або «готуванням до злочину», є виключною компетенцією суду, який надає правову оцінку діянню. Перекладення цих функцій на експерта прямо суперечить засадам кримінального судочинства.

За твердженнями прокурора, Європейський суд з прав людини у справах «Дмітрієвський проти росії» та «Марія Альохіна та інші проти росії» щодо використання судово-лінгвістичних експертиз у судовій практиці національних судів звернув увагу на те, що юридичну оцінку характеру спірних висловлювань робили експерти-філологи, а не суд. Суд лише схвалював їх висновки, не зважаючи на те, що експертна оцінка явно виходила за рамки суто мовних питань, таких як, наприклад, визначення значення конкретних слів та виразів, і по суті, кваліфікувала дії заявників з правової точки зору. ЄСПЛ визнав такий стан справ неприйнятним і підкреслив, що всі юридичні питання повинні вирішуватись тільки судами.

На відміну від експерта, суд при тлумаченні висловлювань, зафіксованих у ході проведення НСРД, з`ясовує їх зміст не лише з урахуванням протоколів НСРД, де відображене відповідне спілкування, а й з урахуванням ширшого контексту - всіх інших доказів, які містяться у справі, інших розмов між обвинуваченим та ОСОБА_6 .

Отже, на переконання прокурора, відсутні підстави для поставлення перед експертом запропонованого стороною захисту й питання № 4.

IV. Позиції учасників судового засідання

(1) У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , підтримав подане ним клопотання з підстав, зазначених у ньому. В обґрунтування необхідності проведення експертизи стверджував про потребу у розмежуванні суб`єктивного трактування фрази «вирішити питання в суді» стороною обвинувачення та її реальним лінгвістичним змістом. Додатково зазначив, що для юристів ця фраза означає врегулювання спору в правовому полі, тоді як прокурор наділяє її «фантазійною» кримінальною інтерпретацією. Захисник вважав за необхідне поставити експерту питання про наявність у розмовах ознак підбурювання, згадок конкретних сум та про юридичну тотожність висловів ОСОБА_4 та формулювання обвинувального акта.

(2) Обвинувачений ОСОБА_4  підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що лінгвіст має оцінити не лише слова, а й контекст, інтонації та ступінь настирливості під час діалогів. Стверджував, про можливі труднощі у суду про самостійній оцінці вказаних записів при постановленні вироку. Відтак, на його переконання, експертний висновок стане арбітром у спорі щодо сенсу сказаного. Обвинувачений також зазначив, що не звертався за такою експертизою самостійно, оскільки вважав, що доказ, отриманий на підставі ухвали суду, має вищу процесуальну силу та позбавлений сумнівів у можливому впливі на експерта.

(3) Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти клопотання сторони захисту, у зв`язку з чим просив відмовити у призначенні експертизи. Стверджував про відсутність потреби у спеціальних знаннях, оскільки досліджувані розмови велись звичайною українською мовою, є зрозумілими за змістом та підлягають оцінці судом. Також прокурор зазначив, що питання про грошову одиницю не є предметом дискусії, оскільки в обвинувальному акті прямо зазначено відповідне формулювання. Решта питань, на його думку, є суто правовими, а їх винесення на розгляд експерту є спробою захисту перекласти функцію правосуддя на експертів-лінгвістів.

V. Мотиви та оцінка суду

Заслухавши й оцінивши доводи учасників судового засідання, перевіривши надані сторонами матеріали, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні вказаного клопотання з огляду на його необґрунтованість, ураховуючи таке.

Положеннями статті 22 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України (ст. 26 КПК України).

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів(ст. 84 КПК України).

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі.

Так, згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 КПК України, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Положенням ч. 2 ст. 242 КПК України передбачені випадки, коли проведення експертизи є обов`язковим. Так, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: (1) встановлення причин смерті; (2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; (3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; (4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; (6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: (1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; (2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

До відповідного клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, а також копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Отже, із аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що призначення судом експертизи під час судового розгляду можливе, якщо:

- її проведення обумовлене необхідністю з`ясувати обставини і питання, що мають істотне значення для цього кримінального провадження;

- для з`ясування таких обставин і питань необхідні спеціальні знання;

- сторона обвинувачення відповідного експерта не залучала, або якщо залучила, то поставила неналежні чи неповні запитання, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

- сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин, на підтвердження чого надає відповідні документи;

- наявні умови, передбачені ч. 2 ст. 332 КПК України.

Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, відповідно до ст. 7, 8 Закону України «Про судову експертизу», а також з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз, затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція).

Згідно з пп. 2.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Відповідно, вказані питання мають стосуватися виключно сфери спеціальних знань і не можуть підміняти собою функцію суду щодо оцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи.

На переконання суду, з аналізу змісту клопотання та доводів учасників провадження вбачається, що запропоновані стороною захисту для їх поставлення перед експертом питання, не належать до предмета судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, а фактично спрямовані на надання правової оцінки доказам та встановлення юридично значущих обставин, що входить до виключної компетенції суду, оскільки:

(1) питання щодо того, чи містяться у висловлюваннях відомості про вид та розмір грошових коштів, фактично передбачає інтерпретацію змісту розмови та встановлення її фактичного значення. Вказане питання не потребує спеціальних лінгвістичних знань, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами;

(2) питання щодо наявності у висловлюваннях ознак підбурювання до надання неправомірної вигоди або готування до такого надання прямо передбачає встановлення ознак складу кримінального правопорушення. Відтак, вказане є правовою кваліфікацією дій особи, що не може бути предметом експертного дослідження, оскільки належить виключно до повноважень суду;

(3) питання про юридичну тотожність фрази «вирішити питання в суді» із формулюванням обвинувачення у обвинувальному акті є суто правовим за своєю природою та передбачає тлумачення юридичних категорій і співвіднесення їх із фактичними обставинами;

(4) питання щодо наявності у стенограмі певних формулювань або змістовних конструкцій, які фактично відтворюють позицію сторони обвинувачення, також не потребує спеціальних знань, оскільки зводиться до зіставлення текстів і може бути здійснене судом без залучення експерта.

Відтак, суд констатує, що запропоновані стороною захисту на вирішення експерту питання передбачають оцінку доказів, визначення їх змісту та значення для кримінального провадження, що виходить за межі завдань експертизи та суперечить принципу безпосередності дослідження доказів судом. Вказане клопотання сторони захисту фактично спрямоване на перекладення на експерта функцій суду щодо оцінки доказів і вирішення питань права.

З наданих учасниками провадження у судовому засіданні пояснень, судом встановлено, що сторона захисту не зверталась з відповідним клопотанням, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду. 

Окрім того, стороною захисту належним чином не обґрунтована неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Суд також зауважує, що положення КПК України не передбачають обов`язкового проведення експертизи з поставлених питань.

VІІ. Висновки суду

На переконання суду, вказані у клопотанні питання мають суто юридичний характер, а їх вирішення можливе без проведення експертного дослідження на підставі сукупності досліджених судом доказів.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у межах кримінального провадження №52024000000000054 від 01.02.2024, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332, 369, 371-372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у межах кримінального провадження №52024000000000054 від 01.02.2024 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя          ОСОБА_1