УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

22 червня 2026 року

м. Київ

справа № 991/4379/23

провадження № 51 - 1990 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, 

встановив:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2026 року задоволено клопотання прокурора. Надано дозвіл на здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

До суду апеляційної інстанції звернулися з апеляційними скаргами захисники ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_9  в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 . Скаржники просили скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2026 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 21 травня 2026 року відмовив у відкритті провадження за апеляційними скаргами захисників на вищевказану ухвалу Вищого антикорупційного суду.

В провадження Касаційного кримінального суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , в якій скаржник порушує питання про скасування ухвали судді апеляційного суду.

Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.

Водночас КПК не передбачає можливості окремого апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотання прокурора щодо здійснення спеціального судового провадження.

Саме з таких підстав апеляційний суд, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційними скаргами захисників на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2026 року, оскільки вказане судове рішення не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 392 КПК.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника слід відмовити.

Аналогічний правовий підхід викладено в ухвалі Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 991/1936/25 (провадження № 51-3844ск25).

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3