Справа № 991/13373/24

Провадження 1-кп/991/130/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

17 червня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , 

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 за обвинуваченням:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Караганда Республіка Казахстан, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (відносно якого здійснюється спеціальне судове провадження);

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (відносно якого здійснюється спеціальне судове провадження),

ВСТАНОВИВ:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду на стадії допиту свідків перебуває зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні 17.06.2026 захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про забезпечення рівності сторін шляхом застосування міжнародно-правової допомоги для забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_9 в судовому засіданні, стосовно якого здійснюється спеціальне судове провадження, та клопотання про відмову у задоволенні клопотання свідка ОСОБА_10 про його участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ з власних технічних засобів.

Після з`ясування обставин судом, викладених у клопотаннях захисника, суд протокольними ухвалами від 17.06.2026 відмовив у їх задоволенні. Після чого захисником ОСОБА_6 заявлено відвід складу суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. 

Відвід обґрунтовано недовірою до суду у зв`язку з ухваленням зазначених рішень колегією суддів. Захисник вказав про неоднаковий підхід колегії суддів при вирішенні клопотань сторони захисту та сторони обвинувачення. У зв`язку із прийняттям судом вказаних рішень, захисник вважав, що відмова у заявлених клопотаннях порушує право ОСОБА_9 на доступ до правосуддя, тому колегія суддів підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Захисник ОСОБА_7 підтримав заяву про відвід колегії суддів.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого відводу, просив відмовити у задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю. Заперечення прокурора мотивовані тим, що доводи сторони захисту зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду, що не може бути підставою для відводу колегії суддів. На думку прокурора, захисником не наведено будь-яких обґрунтованих підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу колегії суддів. 

Оцінка та мотиви суду

Об`єктивний та неупереджений розгляд справи є одним із завдань кримінального провадження.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Отже, вказана вимога КПК України усуває можливу упередженість судді при здійсненні судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри учасників і громадськості до суду та винесених ним рішень.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-76 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду. Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2017 «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006) орієнтують на те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

В той же час, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Суд вважає відвід необґрунтованим, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі ВС КАС у справі №826/11409/17 від 17.07.2020 року, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

Так, на думку Верховного суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

За результатами дослідження заявленого відводу, заслуховування учасників судового провадження, суд доходить до висновку, що доводи захисника ОСОБА_6 є необґрунтованими та не вказують на існування підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України для відводу колегії суддів.

Всі доводи сторони захисту зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду, прийнятими в ході розгляду клопотань сторони захисту - протокольними ухвалами суду від 17.06.2026, якими відмовлено у задоволенні клопотань захисника.

Разом з тим, незгода з процесуальним рішенням колегії суддів не може свідчити про її упередженість чи необ`єктивність та бути підставою для відводу. Перевірка доводів сторони захисту, які потребують оцінки процесуальних рішень суду першої інстанції, та визначення впливу таких рішень на повноту, об`єктивність та рівність судового процесу є завданням судового провадження з перегляду судових рішень і не може здійснюватися в межах правового інституту відводу.

Тому якщо сторона захисту не згодна з рішеннями суду, ухваленими в судовому засіданні 17.06.2026 та вважає, що цими ухвалами порушено право обвинуваченого ОСОБА_9 на доступ до правосуддя, то це не позбавляє сторону захисту можливості обстоювати цю позицію в судовому провадженні з перегляду судового рішення в межах даного кримінального провадження, у тому числі шляхом подання апеляційної скарги на остаточне судове рішення та включення до цієї скарги заперечень на ухвали суду. Однак використання для цих цілей інституту відводу суперечить правовій меті та призначенню цього процесуального механізму.

Таким чином, заява про відвід з підстав незгоди з процесуальною позицією суду, не може свідчити про необ`єктивність та упередженість колегії суддів і бути підставою для її відводу.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що стороною захисту не доведено наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстав для відводу колегії суддів, у зв`язку з чим у задоволенні заяви захисника ОСОБА_11 про відвід колегії суддів слід відмовити.

Керуючись ст. 75-76, 80-82, 350, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_2