Справа № 991/7386/26

Провадження № 1-кп/991/65/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

Головуючого судді     ОСОБА_1 , 

секретар судового засідання   ОСОБА_2 

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора      ОСОБА_3 ,

обвинуваченої     ОСОБА_4 ,

захисника      ОСОБА_5 ,

представника потерпілого    ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52023000000000536 від 24.10.2023, щодо обвинувачення:

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Алма-Ата, Казахстан, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК;

УСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.06.2026 в справі № 991/1705/24 (провадження 1-кп/991/20/24) у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження № 52023000000000536 від 24.10.2023 у частині обвинувачення  ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2, ст. 364 КК; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК. Виділеному провадженню присвоєно номер судової справи № 991/7386/26 (провадження 1-кп/991/65/26).

2. Формулювання обвинувачення, пред`явленого обвинуваченій ОСОБА_4 за обвинувальним актом.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у:

- пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної та фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке полягало у незастосуванні до ТОВ «Юнайтед Енерджі» штрафу у розмірі 20% від невідібраного обсягу електричної енергії згідно договорів № 20/63-РДД від 08.04.2020, № 20/68-РДД від 06.05.2020 № 20/77-РДД від 27.05.2020, шляхом пособництва у складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ПАТ «Центренерго» у вигляді матеріальної шкоди (збитків) на суму 176 828 508 грн., вчиненому за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановленими особами, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 364 КК України;

- пособництві у службовому підробленні, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів - додаткових угод та додатків до договорів купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, укладених між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», а саме: додаткової угоди № 1 від 08.04.2020 до договору № 20/63-РДД від 08.04.2020; додаткової угоди № 1 від 06.05.2020 до договору № 20/68-РДД від 06.05.2020; додаткової угоди № 2 від 27.05.2020 до договору № 20/77-РДД від 27.05.2020; додатку № 3 до договору № 20/63-РДД від 08.04.2020 (графіку відпуску/відбору електричної енергії на період 11.04.2020-08.05.2020); додатку № 3 до договору № 20/68-РДД від 06.05.2020 (графіку відпуску/відбору електричної енергії на період 09.05.2020-06.06.2020); додатку № 3 до договору № 20/77-РДД від 27.05.2020 (графіку відпуску/відбору електричної енергії на період 06.06.2020-31.07.2020), вчиненому за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановленими особами, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України. 

3. Відомості щодо укладеної угоди (її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання)

3.1. 04.06.2026 між прокурором САП ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , за участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні обвинуваченою кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК. Обвинуваченою угода підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Також 24.06.2026 до суду надійшла угода від 23 червня 2026 року про внесення змін до угоди про визнання винуватості, укладена між прокурором САП ОСОБА_3 та обвинуваченою  ОСОБА_4 за участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 . Обвинуваченою угода про внесення змін також підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

3.2. В угоді про визнання винуватості зазначено такі істотні обставини, передбачені ст. 470 КПК, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

3.2.1. Ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у проведенні кримінального провадження щодо неї та інших осіб, а саме:

- беззаперечне визнання своєї винуватості в інкримінованому їй злочині у цьому кримінальному провадженні, подання звернення прокурору із пропозицією укладення угоди про визнання винуватості, яким зокрема висловлено намір дати в суді повні показання із зазначенням їх змісту з викриттям інших осіб у вчиненні цього злочину.

3.2.2. Характер і тяжкість висунутого ОСОБА_4 обвинувачення:

- злочинами завдано шкоди лише державним та суспільним інтересам (абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України);

- угоду укладено у провадженні щодо нетяжкого некорупційного та не пов`язаного з корупцією злочину (ст. 366 КК України).

- угоду укладено у провадженні щодо корупційного злочину (ст. 364 КК України) за умови викриття обвинуваченою інших осіб у вчиненні будь-якого корупційного злочину, якщо інформація щодо вчинення такими особами злочину буде підтверджена доказами, за обставин, коли заподіяна шкода повністю відшкодована (п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України).

3.2.3. Наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості осіб, які вчинили злочини, та більшої кількості злочинів, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень. 

Про відповідність угоди вказаним інтересам свідчать наступні обставини:

- показаннями ОСОБА_4 буде посилено доказову базу щодо інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні,

- пришвидшення судового розгляду внаслідок зменшення кількості обвинувачених у цьому кримінальному провадженні у випадку затвердження угоди судом.

3.3. Обвинувачена ОСОБА_4 за угодою про визнання винуватості повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень (злочинів). Сторони визнають правильність визначення шкоди, завданої вчиненим за участі ОСОБА_4 злочином, передбаченим за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у сумі 176 828 508 грн.

Указана шкода відшкодована ОСОБА_8 при виконанні укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, затвердженої судом 30.12.2025.

3.4. При укладенні угоди, враховуючи, що заподіяна шкода вже відшкодована, сторони дійшли згоди про:

- перерахування ОСОБА_4 коштів у сумі 1 000 000 грн на рахунок з реквізитами: НОМЕР_1 (АТ КБ «ПриватБанк») або за погодженням з прокурором - на інший рахунок отримувача: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим», код ЄДРПОУ 39696398, призначення платежу - благодійна допомога для збиття розвідувальних та ударних дронів, протягом 30 днів з дня набрання законної сили вироком суду, яким затверджено угоду.

3.5. При укладенні угоди сторонами також ураховано, що обвинувачена ОСОБА_4 зобов`язується співпрацювати із прокурором у викритті кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у цьому кримінальному провадженні №52023000000000536 від 24.10.2023, у якому здійснюється судовий розгляд Вищим антикорупційним судом.

Співпраця має полягати у наданні повних правдивих показань під час судового розгляду щодо участі осіб у вчиненні вказаних злочинів. При цьому ОСОБА_4 підтверджує правдивість відомостей, викладених у її клопотанні від 03.06.2026 про укладення угоди про визнання винуватості, яким зокрема висловлено намір дати в суді повні показання у цьому провадженні із зазначенням їх змісту з викриттям інших осіб у вчиненні злочину (вх. 14042-26 від 04.06.2026).

3.6. При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 сторони дійшли згоди, що наявна обставина, яка пом`якшує покарання, а саме щире каяття.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України іншими обставинами, що також можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання, є:

- вчинення злочинів вперше;

- прийняття на себе зобов`язання щодо надання допомоги Збройним Силам України (п. 4.2 цієї угоди).

Обставиною, яка обтяжує покарання Обвинуваченої, є вчинення злочинів,за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість злочину, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, особу Обвинуваченої, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.;

- ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК - у виді штрафу у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки.

Ураховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторонами визначено та погоджено у виді позбавлення волі на строк 3 роки, штрафу у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Враховуючи можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання у вигляді позбавлення волі сторонами узгоджено звільнення ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 75 КК від відбування основного покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням.

На підставі ст. 76 КК сторонами узгоджено покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 цієї статті, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацїї;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст. 77 КК України сторонами узгоджено призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки, а також штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

3.7. Обвинувачена ОСОБА_4 засвідчила у тексті угоди, що їй зрозумілі наслідки укладення цієї угоди, передбачені ст. 473 КПК, наслідки невиконання умов угоди, передбачені ст. 476 КПК, а також наслідки відмови від реалізації свого права (права обвинуваченої особи) на справедливий судовий розгляд, яке передбачено абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК.

4. Позиції учасників судового провадження щодо угоди про визнання винуватості

4.1. Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , її захисник адвокат ОСОБА_5 , підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях (злочинах), сторонами узгоджено покарання обвинуваченій, просили затвердити угоду. Представник Потерпілого у своєму листі № 01.14.1/2402 від 23.06.2026, направленому до САП, не заперечував проти укладення угоди. Сторони та представник потерпілого зазначили, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК на даний час повністю відшкодована ОСОБА_8 .

4.2. У судовому засіданні судом було з`ясовано в обвинуваченої питання, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що угода про визнання винуватості нею була укладена добровільно, жодного тиску на неї здійснено не було, вона розуміє зміст та обсяг своїх прав щодо справедливого судового розгляду, зміст висунутого прокурором обвинувачення та тяжкість інкримінованих їй кримінальних правопорушень (злочинів), вид застосованого до неї покарання та наслідки укладення нею угоди, передбачені ст. 473 КПК, їй зрозумілі, а тому просила суд затвердити угоду про визнання винуватості. 

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , її захисник адвокат ОСОБА_5 зазначили, що угода відповідає інтересам суспільства, обставини, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченою взятих на неї зобов`язань, - відсутні.

Щодо строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, сторони, посилаючись на зупинення перебігу давності через ухилення особи, що вчинила кримінальне правопорушення, від досудового розслідування або суду, через що вона була оголошена в розшук, вважали, що відповідний строк не сплив.

5. Мотиви, із яких виходить суд при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону та ухваленні вироку, із посиланням на положення закону

Вирішуючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні, суд виходить із таких обставин.

5.1. В угоді зазначено, що злочинами завдано шкоди лише державним та суспільним інтересам. В кримінальному провадженні бере участь Потерпілий ПАТ Центренерго, що належить до підприємств державного сектору економіки - згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.12.2021 держава Україна в особі Фонду державного майна України володіє 78,29% акцій у статутному капіталі товариства. 

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Потерпілий надав згоду прокурору (викладену в листі № 01.14.2/2135 від 04.06.2026 за підписом генерального директора ОСОБА_9 ) на укладення угоди на умовах, що відповідають викладеним у п. 3.4. цього вироку.

5.2. У п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК передбачено можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, згідно вимог ст. 12 КК, відноситься до категорії тяжких злочинів. Кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, згідно вимог ст. 12 КК, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості, яка нині перебуває на розгляді суду, задовольняє вимоги статей 470 КПК, 472 КПК. Угода погоджена заступником генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зміни до угоди погоджені в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

В угоді йдеться про взяття на себе обвинуваченою зобов`язань співпрацювати із прокурором у викритті кримінальних правопорушень, в тому числі корупційного, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, шляхом надання відповідних показань, про що обвинуваченою зазначено у відповідному клопотанні (на яке є посилання в угоді) із зазначенням їх змісту з викриттям інших осіб у вчиненні злочину.

Суд не уповноважений у цій справі давати оцінку таким показанням, оскільки вони підлягають оцінці у відповідній справі. 

5.3. Судом установлено відповідність угоди вимогам КПК, добровільність укладення угоди, зрозумілість її положень та наслідки невиконання її умов обвинуваченою, установлено беззастережне визнання останньою своєї винуватості та згода з узгодженим покаранням, а також з`ясовано в обвинуваченої інші питання, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК, окрім того, судом установлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав та інтересів сторін та інших осіб; очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за умовами угоди зобов`язань судом також не встановлено. Оскільки сторонами не повідомлялось про обставини, які б свідчили про відсутність фактичних підстав для визнання винуватості, суд таких обставин не встановив.

5.4. Ураховуючи фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження обвинуваченою ОСОБА_4 цих обставин та визнання нею своєї винуватості у їх вчиненні у присутності захисника, суд не встановив відсутності фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченою.

5.5. Суд також, із урахуванням мотивів, наведених у п. 6 цього вироку, уважає, що угоджене сторонами в угоді покарання відповідає вимогам статей 53, 55, 63, 65, 75 КК.

5.6. Таким чином, суд доходить висновку про відсутність перешкод для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , у присутності її захисника, датованої 04.06.2026, зі змінами, внесеними згідно з угодою від 23.06.2026, а тому угода підлягає затвердженню.

6. Призначення покарання

6.1. Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд виходить із наступного.

6.1.1. Санкція кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК (у редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, зі змінами, внесеними згідно із Законами № 222-VII від 18.04.2013, № 746-VII від 21.02.2014, № 1261-VII від 13.05.2014) передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х (трьох) до 6-ти (шести) років, окрім того, також передбачає обов`язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х (трьох) років, а також штрафу від 500 (п`ятисот) до 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6.1.2. Санкція кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК (у редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 222-VII від 18.04.2013, № 1261-VII від 13.05.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018) передбачає основне покарання у виді штрафу від 2000 (двох тисяч) до 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3-х (трьох) років, окрім того, також передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х (трьох) років.

6.1.3. На виконання вимог ч. 5 ст. 65 КК суд, при затвердженні вироком угоди про примирення або про визнання вини, призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

При цьому, зміст ст. 50 КК регламентує призначення покарання із урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів у майбутньому як засудженими, так і іншими особами.

Суд не вбачає будь-яких привілеїв для обвинуваченої ОСОБА_4 , яка досягнула угоди зі стороною обвинувачення, оскільки така угода укладена без жодного примусу, лише за бажанням сторін та спрямована на вирішення завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК.

6.1.4. Кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, у розумінні Примітки до ст. 45 КК, є корупційним.

Згідно з ч. 2 ст. 75 КК в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, за ч. 3 ст. 75 КК, у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Згідно із ч. 4 ст. 75 КК, іспитовий строк установлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

6.1.5. Згідно зі ст. 77 КПК в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України; у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди.

6.2. Призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 .

6.2.1. Обставинами, передбаченими ст. 66 КК, які пом`якшують відповідальність обвинуваченої ОСОБА_4 , є щире каяття; вчинення злочинів вперше; прийняття на себе зобов`язання щодо надання допомоги Збройним Силам України.

6.2.2. Обставиною, передбаченою ст. 67 КК, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , є вчинення нею злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК за попередньою змовою групою осіб.

6.2.3. Щодо покарання обвинуваченій ОСОБА_4  - сторони погодились на узгоджене покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК - позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.;

- ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК - штраф у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Ураховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторонами визначено та погоджено у виді позбавлення волі на строк 3 роки, штрафу у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Також сторони в угоді узгодили звільнення обвинуваченої ОСОБА_4  від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки із випробуванням. 

Щодо основного покарання у виді позбавлення волі та додаткових покарань, суд ураховує, що сторони узгодили ці покарання у межах санкції ч. 2 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366 КК.

У частині додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд також ураховує, що вчинення злочину було пов`язане з професійною діяльністю обвинуваченої, а тому узгоджене покарання в цій частині відповідає вимогам ст. 55 КК та усталеній судовій практиці. 

Щодо узгодженого сторонами звільнення від відбування покарання із випробуванням, суд ураховує, що обвинувачена ОСОБА_4  раніше не судима, беззастережно визнала свою вину.

Тому, із урахуванням мотивів, наведених у п. 6.1 цього вироку, суд уважає, що узгоджене сторонами звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідає вимогам ст. 75 КК.

Визначаючи остаточне покарання суд також враховує, що згідно з ч. 3 ст. 72 КК основне покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн та додаткове покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. підлягають самостійному виконанню. Сторони підтвердили обізнаність щодо цього в угоді та в судовому засіданні.

Таким чином, суд уважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та іншим вимогам КК та інтересам суспільства, є пропорційним та достатнім та забезпечить досягнення мети його застосування.

6.2.4. Зважаючи на узгодження сторонами звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, суду належить визначити іспитовий строк та обов`язки, що мають бути покладені на обвинувачену ОСОБА_4 на період випробування.

При цьому, суд ураховує, що прокурор ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , її захисник адвокат ОСОБА_5 уважали, що при призначенні іспитового строку обвинуваченій достатнім буде строк один рік. Також сторони узгодили в угоді покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 ст. 76 КК.

Із огляду на наведене та враховуючи особу обвинуваченої, суд уважає, що тривалість іспитового строку належить визначити в один рік. Ураховуючи особу обвинуваченої та обставини вчинення злочину, на вказаний строк суд уважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

7.1. Відшкодування завданої шкоди

7.1.1. Оскільки в угоді зазначено про повне відшкодування обвинуваченим ОСОБА_8 спричиненої у кримінальному провадженні шкоди у повному обсязі при виконанні укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, затвердженої судом 30.12.2025, - підстав для застосування спеціальної конфіскації - немає.

7.2. Щодо долі речових доказів, документів та арештованого майна, суд виходить із такого.

При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.

7.2.1. Документи, долучені сторонами до матеріалів кримінального провадження, відповідно до положень п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК, - підлягають залишенню в матеріалах судової справи.

Оскільки матеріали кримінального провадження № 52023000000000536 від 24.10.2023 у частині обвинувачення  ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2, ст. 364 КК; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості виділено в окреме провадження ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.06.2026 в справі № 991/1705/24 (провадження 1-кп/991/20/24), доля речей та документів, долучених сторонами до матеріалів кримінального провадження, підлягає вирішенню в межах вказаної справи.

7.2.2. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК, одночасно із ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Захисник ОСОБА_5 подав клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.06.2023 у справі № 991/5125/23 (у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020), на майно ОСОБА_4 . Прокурор та представник потерпілого в судовому засіданні не заперечували проти скасування арешту майна. Тому суд вважає, що після набрання вироком законної сили вказаний арешт належить скасувати.

7.3. Процесуальні витрати

Згідно із ч. 1 ст. 126 КПК, суд у вироку вирішує питання щодо процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023 витрати на залучення експерта становлять 166007,04 грн., в тому числі:

- для проведення судової експертизи № 22-4694 склали 7 550,80 грн.;

- для проведення судової експертизи № 22-4693 склали 19 632.08 грн.;

- для проведення судової експертизи згідно з актом № 25/1-2/23 склали 26 287,80 грн.;

- для проведення судової експертизи від 18.08.2022 № СЕ-19-22/5192-ПЧ склали 7 551,20 грн.;

- для проведення судової експертизи від 13.12.2021 № СЕ-19-21/35137-ПЧ склали 4 462,12 грн.;

- для проведення судової експертизи від 19.07.2022 № СЕ-19-21/40187-ПЧ склали 4 908,28 грн.;

- для проведення судової експертизи від 15.07.2022 № СЕ-19-21/40190-ПЧ склали 4 908,28 грн.;

- для проведення судової експертизи від 16.12.2021 № СЕ-19-21/35130-ПЧ склали 4 462,12 грн.;

- для проведення судової експертизи від 21.07.2022 № СЕ-19-21/40997-ПЧ склали 4 908,28 грн.;

- для проведення судової експертизи від 14.12.2021 № СЕ-19-21/35132-ПЧ склали 4 462,12 грн.;

- для проведення судової експертизи від 21.12.2021 № СЕ-19-21/35135-ПЧ склали 2 745,92 грн.;

- для проведення судової експертизи від 05.01.2022 № СЕ-19-21/35131-ПЧ склали 4 462,12 грн.;

- для проведення судової експертизи від 16.12.2021 № СЕ-19-21/35136-ПЧ склали 2 745,92 грн.;

- для проведення судової експертизи від 16.08.2023 № СЕ-19-23/34536-ВЗ склали 15 296,00 грн.;

- для проведення судової експертизи від 11.08.2023 № СЕ-19-23/34534-ВЗ склали 13 862,00 грн.;

- для проведення судової експертизи від 05.07.2023 № СЕ-19-23/34529-ВЗ склали 6 692,00 грн.;

- для проведення судової експертизи від 18.08.2023 № СЕ-19-23/34531-ВЗ склали 4 302,00 грн.;

- для проведення судової експертизи від 01.09.2023 № СЕ-19-23/44272-ВЗ склали 21 032,00 грн.;

- для проведення судової експертизи від 02.10.2023 № СЕ-19-23/25634-КТ склали 5 736,00 грн.

Існування інших процесуальних витрат судом не встановлено.

Прокурор, посилаючись на те, що разом у кримінальному провадженні згідно з обвинувальним актом обвинувачувалось три особи, вважав, що стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 в зазначеному провадженні підлягає 1/3 від цієї суми, тобто 55335,68 грн. Обвинувачена, захисник, представник потерпілого не заперечували проти цього. Отже, суд вважає, що стягненню з обвинуваченої підлягають процесуальні витрати в сумі 55335,68 грн.

7.4. У вказаному кримінальному провадженні був заявлений цивільний позов ПАТ «Центренерго». За результатом укладення угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 та відшкодування завданих збитків обвинуваченим ОСОБА_8 , чим по суті вирішилось питання, зазначене у цивільному позові, заслухавши думки обвинуваченої, її захисника, прокурора, враховуючи позицію представника Потерпілого, суд вважає за необхідне залишити таку позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог до ОСОБА_4 .

7.5. Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Захисник ОСОБА_5 подав клопотання про скасування міжнародного розшуку обвинуваченої, оголошеного детективом НАБУ від 12.05.2023 під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 52020000000000277 від 22.04.2020, тазаявив усне клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченої під час досудового розслідування.

Прокурор та представник потерпілого в судовому засіданні не заперечували проти скасування розшуку та запобіжного заходу. Тому суд вважає, що після набрання вироком законної сили вказаний розшук та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні від 22.04.2020 №52020000000000277 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.10.2023 в справі №991/5135/23, належить скасувати. Відтак, до набрання вироком законної сили потреба в обранні відносно ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу відсутня.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 370, 374, 474, 475 КПК суд,

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023.

2.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 (три) роки зі штрафом у розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 (три) роки.

За сукупністю кримінальних правопорушень, визначити в порядку ч. 1 ст. 70 КК  ОСОБА_4  остаточне покарання: за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 (три) роки зі штрафом у розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн та за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК штраф у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 (три) роки. Згідно з ч. 3 ст. 72 КК основне покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн та додаткове покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. виконувати самостійно.

2.1. Із урахуванням вимог ч. 2, ч. 4 ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки із випробуванням строком на 1 (один) рік.

2.2. На підставі ст. 76 КК покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 55335,68 гривень.

4. Цивільний позов ПАТ «Центренерго» у кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023 (що був поданий у кримінальному провадженні №52020000000000277) про стягнення з ОСОБА_4 та двох інших осіб 176828508 грн., в частині позовних вимог до ОСОБА_4 залишити без розгляду.

5. Після набрання вироком законної сили:

5.1. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2023 у справі № 991/5125/23 (у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020), на майно ОСОБА_4 , а саме з: 

- 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 14484186;

- частки в статутному капіталі ТОВ «ФОКР Інжиніринг ЛТД» (ЄДРПОУ 35537824) у розмірі 23 000 гривень;

- квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта: 1815057680000.

5.2. Скасувати міжнародний розшук обвинуваченої ОСОБА_4 , оголошений під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 52020000000000277 від 22.04.2020.

5.3. Скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні від 22.04.2020 №52020000000000277 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.10.2023 в справі №991/5135/23.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, із клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК.

Головуючий суддя ОСОБА_1