УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

30 червня 2026 року

м. Київ

справа № 757/10813/22-к

провадження № 51 - 2521 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги, 

встановив:

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора та накладено арешт у кримінальному провадженні №12022000000000313 на грошові кошти, які містяться на рахунках фізичних та юридичних осіб, фізичних осіб підприємців в наступних банківських установах: АТ КБ «ПриватБанк», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «ТАСКОМБАНК», Філія - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», АТ «ОТП БАНК», Акціонерний банк «Південний», шляхом заборони користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, з можливістю їх зарахування на зазначені рахунки. 

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, 19 червня 2026 року захисник ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді.

Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2026 року повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року. 

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , порушує питання про скасування ухвали судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2026 року та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Зі змісту скарги вбачається, що захисник ОСОБА_4 вважає помилковим висновок судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про відсутність у цього суду повноважень щодо здійснення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року. На думку захисника, безпідставне повернення апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК призвело до порушення права підозрюваного на доступ до суду та апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального кодексу України (далі-КПК), суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Так, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК судом апеляційної інстанції є відповідний апеляційний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду здійснює апеляційний перегляд судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду у випадках, прямо передбачених законом.

Крім того, п. 20? розділу XI «Перехідні положення» КПК визначає випадки, за яких юрисдикція Вищого антикорупційного суду поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до початку роботи цього суду.

Вищий антикорупційний суд розпочав свою роботу 05 вересня 2019 року.

Як убачається з доданих до касаційної скарги копій судових рішень, відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 12022000000000313 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2022 року, тобто після початку роботи Вищого антикорупційного суду.

За таких обставин суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду обґрунтовано дійшов висновку про відсутність передбачених п. 20 ч. 1 ст. 3 та п. 20? розділу XI «Перехідні положення» КПК України підстав для здійснення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого загального суду та правомірно застосував положення п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала..

Захисник ОСОБА_4 у скарзі стверджує про порушення права підозрюваного ОСОБА_5 на доступ до суду, оскільки, на його думку, постановивши ухвалу про повернення апеляційної скарги, Апеляційна палата безпідставно позбавила останнього можливості реалізувати право на апеляційний перегляд ухвали слідчого судді.

Слід зазначити, що повернення апеляційної скарги у цьому випадку зумовлено виключно тим, що її було подано до суду, який відповідно до вимог кримінального процесуального закону не наділений повноваженнями щодо її розгляду. Таке процесуальне рішення саме по собі не свідчить про позбавлення особи права на апеляційний перегляд судового рішення.

Натомість повернення апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК не позбавляє особу можливості реалізувати право на апеляційне оскарження шляхом звернення до належного суду апеляційної інстанції, уповноваженого законом здійснювати перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин твердження захисника про порушення права на доступ до суду є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачає та вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3