Справа № 991/8890/26

Провадження 1-кс/991/8908/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суд),

отримавши заяву ОСОБА_2 

про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 

у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07.12.2021

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

07.07.2026 до ВАКС надійшло заява ОСОБА_2 (далі - заявник) про відвід прокурора САП ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07.12.2021, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад заяви про відвід.

2.1. Заявник у поданій заяві про відвід зокрема зазначив таке: «я вимагаю розглянути можливість усунення та відвід прокурора САП ОСОБА_3 . Заявляю відвід прокурору САП ОСОБА_3 ».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу ВАКС і Єдиного державного реєстру судових рішень заявник систематично подавав заяви про відвід прокурора САП ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07.12.2021, а саме:

10.03.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 у справі №991/1969/25 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід прокурора САП ОСОБА_3 ,

16.12.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 у справі №991/12393/25 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід прокурора САП ОСОБА_3 ,

02.02.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 у справі № 991/619/26 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід прокурора САП ОСОБА_3 .

3.2. Частиною 4 статті 81 КПК визначено, що якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Тобто зловживання правом тягне за собою відмову у захисті права незалежно від підстав такого.

Норми КПК безпосередньо не врегульовують визначення поняття «зловживання процесуальними правами» учасниками кримінального провадження, проте частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (зокрема ухвала Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).

Окрім того, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, а саме статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено тотожні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Окрім того, згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

3.3. Суд зазначає, що у цьому випадку повторно заявлений відвід прокурору САП ОСОБА_3 має очевидні ознаки зловживання заявником правом на відвід з метою затягування цього кримінального провадження, відтак подану заяву про відвід належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 7, 9, 75, 80, 81 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду заяву про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________